Позначка: ВАКС

  • Болоховець виграв апеляцію: ВАКС скасував підозру у справі про незаконне збагачення

    Болоховець виграв апеляцію: ВАКС скасував підозру у справі про незаконне збагачення

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала повідомлення про підозру, вручене генеральному директору державного підприємства «Ліси України» Юрію Болоховцю у межах справи про незаконне збагачення.

    Таке рішення АП ВАКС ухвалила 10 березня. Перед цим, 17 лютого, слідчий суддя ВАКС не побачив підстав для скасування підозри, після чого захист Болоховця подав апеляційну скаргу.

    У рішенні суду вказано, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного задоволено, попередню ухвалу ВАКС скасовано, а скаргу на повідомлення про підозру — частково задоволено. В результаті було скасовано повідомлення про підозру від 21 липня 2025 року за статтею 368-5 Кримінального кодексу України.

    Крім того, 11 березня ВАКС скасував і запобіжний захід, застосований до Болоховця. Йдеться про заставу в розмірі 9,08 млн грн.

    Ця справа вже не вперше опиняється в центрі уваги. Раніше наше видання писало, що після внесення застави Болоховець міг повернутися до виконання обов’язків попри кримінальні провадження.

    Також на тлі скандалу навколо Юрія Болоховця на початку березня загострилася управлінська криза всередині самого держпідприємства. Зокрема, стало відомо про вихід Олексія Кучера з наглядової ради «Лісів України».

    Окремо нагадаємо, що раніше Болоховець уже фігурував у публікаціях про майнові та земельні скандали, пов’язані з лісовою галуззю.

    Наразі скасування підозри та застави не означає автоматичного зникнення всіх політичних і репутаційних питань навколо керівника «Лісів України», однак суттєво змінює позицію Болоховця у цій справі.

  • Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі колишнього старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслава Поталапа, якого обвинувачували у вимаганні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів.

    Як встановило слідство, у 2024 році Поталап разом з оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександром Масловим та прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Андрієм Грицаном організували схему отримання неправомірної вигоди від фігуранта кримінального провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин.

    Слідчий, маючи доступ до матеріалів справи та повноваження ініціювати обшуки й арешти майна, запропонував підозрюваному “вирішити питання” за 150 тисяч доларів. За ці кошти правоохоронці обіцяли не проводити нових обшуків, не арештовувати техніку, сприяти зняттю вже накладених обмежень і швидше завершити розслідування.

    Передача грошей відбулася 11 квітня 2024 року на автозаправці у Глевасі Київської області. Кошти через посередника-адвоката передав брат основного фігуранта справи. Після отримання неправомірної вигоди одного з учасників схеми затримали детективи НАБУ.

    У лютому 2026 року В’ячеслав Поталап уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством. Також він перерахував 300 тисяч гривень на потреби сил оборони України.

    Вищий антикорупційний суд визнав його винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією рухомого майна і забороною працювати в правоохоронних органах протягом трьох років.

    Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

    На цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Застава у розмірі понад 600 тисяч гривень залишатиметься чинною до набрання вироком законної сили.

    Суд також врахував як пом’якшувальні обставини щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність матеріальної шкоди від злочину.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора розірвала шлюб зі своїм чоловіком Олександром Сікорою на тлі ризику його мобілізації. Після рішення суду чоловік отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від призову та можливості виїзду за кордон.

    Як випливає з матеріалів судової справи, наприкінці лютого 2025 року Катерина Сікора подала позов до Ленінського районного суду Дніпра (нині Новокадацький районний суд) про розірвання шлюбу.

    У поданих до суду документах зазначалося, що фактичні шлюбні відносини між подружжям припинилися ще раніше. За словами адвокатки Анетти Сергієвської, з 2019 року кожен із подружжя жив окремим життям, а остаточно шлюбні стосунки припинилися в липні 2024 року.

    У позові також зазначалося, що малолітній син подружжя з 2019 року проживає разом із батьком. Цю інформацію підтвердили адвокати під час судового засідання.

    При цьому сторони повідомили суду, що між ними немає спору щодо поділу майна. У заяві також наголошувалося, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливими і суперечать інтересам як самої позивачки, так і їхньої дитини.

    З огляду на ці обставини позивачка просила суд розірвати шлюб.

    Справу розглядала суддя Галина Дорошенко. За результатами розгляду позов було задоволено, і шлюб між Катериною Сікора та Олександром Сікора офіційно розірвали.

    За даними адвокатів, подання позову було пов’язане з потенційною мобілізацією чоловіка. Після розлучення він отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від мобілізації.

    Після цього Олександр Сікора також отримав можливість безперешкодно виїжджати за кордон.

  • Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    Вирок нардепці Марченко не оголосили: засідання у ВАКС зірвалося

    У Вищому антикорупційному суді не змогли оголосити вирок народній депутатці Людмилі Марченко у справі про отримання неправомірної вигоди. Засідання, на якому суд мав оголосити рішення, так і не розпочалося, а розгляд справи перенесли на 19 березня.

    Про це повідомив антикорупційний центр «МЕЖА».

    Йдеться про справу, у якій народну депутатку підозрюють в отриманні понад 11 тисяч доларів за сприяння у незаконному виїзді військовозобов’язаних чоловіків за кордон під час воєнного стану.

    За версією слідства, гроші передавалися через помічницю депутатки. Вона нібито пообіцяла чоловіку допомогти з оформленням документів для виїзду за межі України. Правоохоронці стверджують, що всі епізоди передачі коштів були зафіксовані прихованими камерами детективів НАБУ.

    Під час обшуків, за даними слідства, Людмила Марченко намагалася позбутися грошей — вона викинула пакунок із готівкою через паркан. Саме ці кошти слідство вважає неправомірною вигодою.

    Через те, що засідання, на якому мав бути оголошений вирок, не відбулося, у громадських антикорупційних організаціях припускають, що справа може затягуватися або з’явилися нові процесуальні обставини.

    Аналітики також нагадують про попередні випадки, коли обвинувачені політики намагалися уникнути відповідальності. Зокрема, раніше народний депутат Андрій Одарченко виїхав за кордон через Румунію перед оголошенням вироку. Пізніше Вищий антикорупційний суд засудив його до восьми років позбавлення волі.

    Наразі Людмила Марченко здала закордонні паспорти, однак, за наявною інформацією, вона не перебуває під електронним контролем. Наступне судове засідання у справі призначене на 19 березня.

  • САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    У Лозівській громаді Харківської області правоохоронці перевіряють використання бюджетних коштів, спрямованих на ремонти соціальної інфраструктури. Йдеться про низку багатомільйонних підрядів у сфері освіти та медицини, укладених за час керівництва міською радою головою громади Сергієм Зеленським.

    За наявною інформацією, значна частина фінансування була зосереджена на капітальних ремонтах об’єктів, які формально належать до пріоритетних напрямків — шкіл та медичних закладів. Водночас договори укладалися з обмеженим колом підрядних компаній, що викликало питання щодо рівня конкуренції під час проведення закупівель.

    Зокрема, через Управління освіти, молоді та спорту було підписано три договори з ТОВ «ТТ 2006» на проведення капітальних ремонтів харчоблоків у ліцеях №7, №1 та №3. Загальна вартість робіт перевищила 58 мільйонів гривень. Предмет закупівель визначався як «одна робота», без детального розподілу обсягів, що, за оцінками експертів, ускладнює контроль фактичного виконання та вартості робіт.

    Окремо увагу привернув контракт на 47,4 мільйона гривень щодо ремонту реабілітаційного відділення стаціонару №2 КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання». Переможцем тендеру стало ТОВ «РЕМБУДКО», яке було єдиним учасником процедури. У кошторисній документації, за попередніми оцінками, окремі позиції обладнання, зокрема системи кондиціювання, могли бути закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові показники.

    Також звертається увага на швидкість проходження експертизи проєктної документації. Перевірка кошторисів багатомільйонних об’єктів тривала лічені дні, що може свідчити про формальний характер контролю фінансових розрахунків.

    Ситуація отримала процесуальний розвиток після втручання суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1069/26 Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язано внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

    Наразі слідство має встановити, чи були бюджетні витрати на ремонти соціальних об’єктів економічно обґрунтованими, а також перевірити можливу наявність системного перерозподілу коштів через підконтрольні підрядні структури.

  • Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Поки українським волонтерам масово блокують картки за перекази в кілька тисяч гривень, через банківську систему України за кордон щоденно виводяться мільйони.

    За інформацією ЗМІ, українські банки беруть участь у схемі виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок. Все це відбувається під протекцією заступника голови Національного банку України Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби України Сергія Звягінцева.

    Суть схеми за участю заступника голови НБУ Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби Сергія Звягінцева полягає в фіктивному імпорті дронів, адже за інформацією журналістів розслідувачів кожен третій дрон виявився завезеним до України лише на папері.

    Так, видання Vlasti.net, з посиланням на власні джерела в  Державній митній службі, зазначає, що  з аналізу митних декларацій стало відомо, що найбільше фіктивних вантажів на Волинській митниці оформили Макар Володимир Андрійович, Сухий Олександр Олександрович, Шкаран Андрій Іванович, Савош Наталія Миколаївна та Волін Олександр Валерійович. Вони оформили неіснуючих дронів на суму понад 100 мільйонів доларів США від WHARVEST LIMITED на користь ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від STARNINE SALES LIMITED на ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» 44972273, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП» 45339667, від TS2 Space Sp. z o.o. на ТОВ «Л енд Т компані» 45611914, від ABSales Group Limited на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від OPTIMA TRADE LIMITED на ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від Accumaze Sp. z o.o. на ТОВ «ІТГ «ІНТЕК-ГАЗ» 21494259, а також від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845.

    Понад 100 мільйонів доларів США вивели з України на митниці Львівської області. Митники Попов Юрій Андрійович, Романів Ольга Степанівна, Лещишин Тарас Романович оформили підробні декларації на дрони від BORBIT EU S.R.L. на користь ТОВ «БУЛЛЕТ» 45169719, ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР» 45302019, ТОВ «КАЛЬХЕОН» 40265219 , ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, від Universum – Baltyckie Centrum Logisticzne Sp. zo.o. на ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, ТОВ «ЕкоМаска» 45855410, M.D. and Partners Sp. z o.o на TOB «ОПТОМАКС»  45479481, а також від E-TRADE GROUP Sp.z.o.o на ТОВ «ТЕХНОГЕН» 45589423.

    Фіктивний імпорт дронів відбувається і на Одеській митниці, де за підписами Гайдаржи Романа Андрійовича та Глаголєва Олега Вʼячеславовича були оформлені декларації ввезення дронів від OPTIMA TRADE LIMITED до ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від ABSales Group Limited до ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від WHARVEST LIMITED до ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від TAKSIM-POL Sp. z o. o. до ТОВ «ТЕДАРІК» 45907725, від TORQUE TRADE LIMITED до ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370 на суму понад 50 мільйонів доларів США.

    Ще на 20 мільйонів доларів США оформили неіснуючих дронів чернівецькі митники Ткачук Ілля Васильович та Лахман Віталій Олександрович. Вони підписали декларації про ввезення дронів від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024 та ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП” 45339667, а також від NEOTRADE LIMITED на ТОВ «НЕКСУС ТОРГ» 45351930.

    На Закарпатті Гончарук Дмитро Сергійович та Лазарчик Юлія Володимирівна дали зелене світло на псевдо-дрони для EUA Invest Group s.r.o. на користь ТОВ «МОТІ»  38628992, EUAIG s.r.o. на ТОВ «МОТІ»  38628992, KAMELOT Sp.z o.o.  на користь ТзОВ «Грейт Ентерпрайз” 4523194 більш ніж на 15 мільйонів доларів США.

    На Київщині відзначився митник Бєлов Андрій Ігорович, який дозволив фіктивно оформити дронів на десятки мільйонів доларів США на користь ТОВ «ТЕМ-РО»  45721498 від BFM ENTERPRISES LLC, а також від COSENBASE LTD на користь ТОВ «АНВЕР ТОРГ»  45703947, Jet DP Sp. z o.o. на ТОВ «АНВЕР ТОРГ» 45703947 та ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР»  45302019, EURO LINE Sp. z o.o. на ТОВ ТЕХНОПРОФ  42855563, ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТ ГРУПП” 41140319 та ТОВ “СЕЙЛКОМТРЕЙД” 45512853, LEMIURG LLC  на ТОВ «БІЛДІНГ СТАРС» 45395339.

    Водночас, ЗМІ публікують список банків, які приймають участь у схемі.

    АО «Асвіо Банк» (брати Супруненки) пропустив десятки мільйонів доларів до румунської компанії Borbit Eu S.r.l. (1 працівник, без сайту, 87% зобов’язань від активів) та польської Jet Dp Sp. z o.o. від фірм-одноденок «Анвер Торг» і «Асконіпром».

    Банк «Південний», «Креді Агріколь» та «ОТП Банк» обслуговували ТОВ «Промофлай», яке переказувало кошти Amon Trade LLC — компанії без сайту, команди, складу та публічної звітності.

    «Мотор-Банк» (державний, Фонд держмайна) пропустив понад 30 млн доларів до Гонконгу через платежі від фірм «Лавра Груп», «Лоялхілз Груп», «Пеппер Стар», «Поліпром Контур», «Атлант Формат», «Сенфіджо Інд», «Вітал Прогрес», «Нексус Торг» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Absales Group Limited, Starnine Sales Limited, Wharvest Limited, Optima Trade Limited, Neotrade Limited.

    АТ «РВС Банк» (Руслан Демчак) виводив кошти через ТОВ «Трансглобус», «Специфік Лайт», «Сенфіджо Інд», «Вирібпрофіт», «Аргемона Груп» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Wharvest Limited, Aliot Trade S.r.o., Lvm Wholesale L.l.c Fz.

    «Радабанк» (родина Городницьких) та «Банк Альянс» (Павло Щербань) акцептували транзакції на 20 млн доларів між десятками фірм-одноденок та гонконгськими/польськими компаніями.

    Як бачимо, корупційна схема вражає своєю масштабністю та стала можлива завдяки “тісній співпраці” високопосадовців Нацбанку та Митниці.

    Варто відзначити, що всі учасники схеми – Дмитро Олійник, Анна Липська та Сергій Звягінцев – являються фігурантами журналістських розслідувань про незаконне збагачення, а директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, без якої реалізація схеми не є можливою,  має тісні зв’язки з РФ.

    Так, родина Сергія Звягінцева постійно обростає новим майном та має необґрунтовані мільйонні накопичення, та дві кримінальні справи – про торгівлю посадами та незаконне збагачення. Попри відкриті кримінальні справи Сергій Звягінцев продовжує керувати Митницею.

    Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник також помічений у незаконному збагаченні – фактично володіє нерухомістю в Дубаї.

    Водночас, ВАКС зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування щодо можливих корупційних правопорушень заступника голови НБУ Дмитра Олійника тільки після звернення відомого економіста Бориса Кушнірука .

    «Лише після мого позову до ВАКС НАБУ внесло заяву до ЄРДР і тепер змушене розпочати розслідування», – заявив Борис Кушнірук.

    За твердженням Кушнірука, передані ним до слідчих матеріали містять ознаки можливого приховування активів через майно в ОАЕ. Йдеться про квартиру в житловому комплексі Zenith Tower (район Al Hebiah Fourth, Дубай), власницею якої у реєстрах значиться колишня дружина посадовця Ольга Кушнір. Автор звертає увагу, що в декларації Олійника за 2023 рік фігурують дані про посвідку на проживання його тодішньої дружини в ОАЕ та отримані нею доходи у Dubai Media City на суму 7,7 млн грн, однак інформації про саму квартиру немає. «От тільки про саму квартиру у Дубаї в декларації – жодного слова».

    Також, за інформацією британських журналістів з International Business Times, Дмитро Олійник ймовірно причетний до масштабних схем виведення коштів з “Енергоатому”.

  • ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо активів заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про майно на суму понад 3,2 мільйона гривень, яке прокуратура просить визнати необґрунтованим.

    За даними позову, предметом спору стали дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області, набуті посадовцем у 2021–2022 роках. Суд у межах забезпечення позову наклав арешт на відповідне майно до розгляду справи по суті.

    Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

    У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

    Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

    Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.

  • Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ розпочав масштабну юридичну кампанію з метою відновлення контролю над газорозподільними активами АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз», які у 2023 році були передані під управління структур НАК «Нафтогаз України». Йдеться про частину ринку облгазів, що раніше входили до так званої газової імперії бізнесмена.

    Захист Фірташа обрав тактику наступу через антикорупційні органи. Адвокати подали заяви до НАБУ, в яких стверджують про нібито штучне доведення підприємств до банкрутства та незаконне виведення активів за участю посадовців АРМА, «Чорноморнафтогазу» та НАК «Нафтогаз України». Ключовим аргументом стала оцінка у 10 мільярдів гривень — саме на таку суму, за версією сторони захисту, зменшилася вартість активів після їх переходу під контроль держави.

    Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

    Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

    Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

    Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

    Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.