Golovnitemu.com

Позначка: Вашингтон

  • Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Трамп думає, що був ціллю стрілянини у Вашингтоні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не виключає можливості того, що саме він був основною ціллю нападника під час стрілянини, яка сталася на заході за його участі у Вашингтоні. Про це він сказав під час пресбрифінгу в Білому домі після інциденту, який змусив Секретну службу терміново евакуювати президента.

    Подія відбулася під час публічного заходу за участі представників медіа, коли в будівлі пролунали звуки пострілів. Реагуючи на потенційну загрозу, співробітники Секретна служба США негайно вивели президента та інших високопосадовців у безпечну зону. Згодом правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного, особу якого наразі офіційно не розкривають.

    Після інциденту Трамп виступив із коментарем, у якому охарактеризував затриманого як «дуже хвору людину». Він різко засудив подію, заявивши, що подібні випадки є наслідком поведінки людей із серйозними психічними проблемами та радикалізованими поглядами.

    «Це божевільні. Це божевільні, і з ними потрібно розібратися», — сказав президент, коментуючи нападника.

    За словами Трампа, інцидент став серйозним психологічним випробуванням не лише для нього, а й для його родини. Він повідомив, що захід, під час якого сталася стрілянина, буде перенесено на іншу дату. Окремо він згадав про емоційну реакцію першої леді Меланія Трамп, зазначивши, що подія стала для неї травматичною.

    Президент також детально описав момент евакуації. За його словами, співробітники Секретної служби наполягали на негайному залишенні місця події через невизначеність ситуації. Трамп, однак, спочатку не хотів залишати залу.

    «Я відчайдушно боровся за те, щоб залишитися. Але вони сказали: “Будь ласка, сер”, бо не знали всього, що відбувалося, і не могли виключити можливість, що там може бути одинокий стрілець», — розповів він.

    Одним із ключових моментів його заяви стала відповідь на запитання журналістів про те, чи вважає він себе ціллю нападу. Трамп не дав однозначного підтвердження, але припустив таку можливість.

    «Мабуть… Я маю на увазі, ці люди просто божевільні, ти ніколи не знаєш», — зазначив він.

    За словами президента, у подібних випадках нападники часто обирають найвпливовіших політичних діячів. Він провів історичну паралель із замахами на відомих лідерів, зокрема згадав Авраам Лінкольн, підкресливши, що такі дії зазвичай мають символічний характер і спрямовані проти ключових фігур держави.

    Інцидент викликав значний резонанс у США, оскільки стався під час офіційного заходу за участі чинного президента. Служби безпеки вже посилили заходи охорони навколо президента та інших високопосадовців, зокрема під час публічних виступів та масових заходів.

    Правоохоронні органи продовжують розслідування, намагаючись встановити мотиви нападника, джерела його дій та можливі зв’язки. На цей момент офіційно не підтверджено, чи був Трамп безпосередньою ціллю стрілянини, чи йдеться про інший характер інциденту.

    У Вашингтоні ситуація перебуває під контролем правоохоронців, а Секретна служба проводить внутрішній аналіз дій під час евакуації, щоб оцінити ефективність реагування на потенційну загрозу.

    Очікується, що в найближчі дні з’являться додаткові офіційні повідомлення щодо особи затриманого та результатів первинного розслідування. Американська влада наголошує, що безпека президента залишається абсолютним пріоритетом, а протоколи захисту будуть додатково переглянуті після інциденту.

  • Стрілянина у Вашингтоні: Трамп терміново евакуйований

    Стрілянина у Вашингтоні: Трамп терміново евакуйований

    У Вашингтоні стався інцидент зі стріляниною під час публічного заходу за участі президента США Дональда Трампа. Подія трапилася під час вечері з представниками медіа, на якій були присутні журналісти провідних американських та міжнародних видань, чиновники адміністрації, а також віцепрезидент США Джей Ді Венс. Після того як у будівлі пролунали звуки пострілів, співробітники Секретної служби США оперативно евакуювали президента зі сцени.

    За попередніми даними, інцидент стався у готелі Washington Hill, де проходив захід. За словами очевидців, усе відбулося дуже швидко: після кількох гучних звуків, схожих на постріли, охоронці негайно зреагували, оточили президента та вивели його у безпечне місце. У залі виникла паніка — частина гостей почала залишати приміщення, інші ж залишалися на місцях, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Представники служби безпеки відтісняли журналістів і присутніх, вигукуючи попередження про небезпеку.

    Як повідомляє CNN, президент не постраждав і перебуває у безпеці. Джерела також підтверджують, що віцепрезидент Джей Ді Венс був евакуйований окремо відповідно до протоколів безпеки. У подібних ситуаціях Секретна служба діє за чітко визначеними процедурами, які передбачають негайне виведення перших осіб держави з потенційно небезпечної зони та їх транспортування у захищене місце.

    Згодом сам Дональд Трамп прокоментував ситуацію у своїй соціальній мережі Truth Social. За його словами, особу, яка відкрила вогонь, було оперативно затримано. Президент також додав: «Того, хто стріляв, затримали — і я запропонував: нехай шоу триває». Ця заява викликала жваве обговорення у медіа та соціальних мережах, адже вона демонструє прагнення Трампа продовжити захід попри небезпечний інцидент.

    Наразі офіційні органи не розкривають деталей щодо особи підозрюваного, його мотивів або того, чи був він пов’язаний із будь-якими організаціями. Також невідомо, чи був інцидент спланованим замахом, чи йдеться про ізольований випадок. Правоохоронні органи розпочали розслідування, яке має встановити всі обставини події.

    За даними американських медіа, подібні заходи за участі президента традиційно супроводжуються підвищеними заходами безпеки. Секретна служба США відповідає за охорону перших осіб держави та має значний досвід реагування на надзвичайні ситуації. У випадках, коли виникає навіть потенційна загроза, охоронці діють максимально швидко та рішуче, не чекаючи додаткових підтверджень небезпеки.

    Експерти з безпеки зазначають, що швидка реакція охорони, ймовірно, дозволила уникнути серйозніших наслідків. Водночас такі інциденти піднімають питання щодо рівня безпеки навіть на добре контрольованих заходах у столиці США. Вашингтон, як політичний центр країни, регулярно стає місцем проведення подій високого рівня, і будь-які порушення безпеки викликають широкий резонанс.

    Подія також привернула увагу до роботи Секретної служби, яка неодноразово демонструвала ефективність у кризових ситуаціях. За словами колишніх співробітників служби, ключовим фактором у таких випадках є швидкість ухвалення рішень і чітка координація між різними підрозділами охорони.

    На момент публікації матеріалу невідомо, чи є постраждалі внаслідок стрілянини. Також не уточнюється, де саме в будівлі стався інцидент — у залі проведення заходу чи в іншій частині готелю. Представники правоохоронних органів пообіцяли надати додаткову інформацію після завершення першочергових слідчих дій.

    Інцидент уже став однією з головних тем у американських новинах і активно обговорюється як політиками, так і громадськістю. Очікується, що найближчим часом з’являться нові подробиці, які допоможуть зрозуміти, що саме сталося та чи існують подальші загрози.

    Розслідування триває, а служби безпеки продовжують працювати на місці події, забезпечуючи контроль ситуації та збір доказів.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Трамп: США зараз зосереджені на Ірані, а не на війні в Україні

    Трамп: США зараз зосереджені на Ірані, а не на війні в Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив, що наразі головна увага Сполучених Штатів зосереджена на ситуації навколо Ірану, а не на війні Росії проти України. Про це він сказав під час спілкування з журналістами, коментуючи низку міжнародних питань і пріоритети американської зовнішньої політики.

    За словами Трампа, у світі тривають одразу кілька кризових процесів, однак зараз Вашингтон приділяє найбільшу увагу саме ситуації на Близькому Сході. Він підкреслив, що США працюють над тим, щоб вплинути на розвиток подій навколо Ірану та досягти певних результатів у цьому напрямку.

    При цьому політик окремо згадав і війну в Україні. Він зазначив, що хотів би завершення бойових дій і зменшення кількості жертв. За його словами, ситуація залишається трагічною через значні людські втрати, а сторони конфлікту, на його думку, мали б шукати шлях до порозуміння.

    “Україна рухається вперед. Я б хотів, щоб вони могли порозумітися, чесно кажучи. Багато людей гине в Україні. Ми побачимо, що станеться”, — сказав Трамп.

    Водночас він наголосив, що на даний момент США “дуже сильно зосереджені на Ірані”. За його словами, ситуація там потребує активної дипломатичної та політичної уваги, оскільки, як він висловився, Вашингтон прагне досягти “дуже важливих результатів”.

    “Там (в Україні — ред.) щось відбувається, але ми зараз так сильно зосереджені на Ірані, щоб завершити це. І я думаю, ми збираємося зробити щось дуже важливе”, — додав він.

    Заяви Трампа пролунали на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, яка триває вже понад два роки та залишається одним із ключових факторів міжнародної безпеки. Україна продовжує оборонятися від російської агресії, а бойові дії тривають на кількох напрямках фронту.

    США залишаються одним із головних партнерів України у сфері безпеки та оборони. Вашингтон надає Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а також координує підтримку з країнами Європейського Союзу та іншими союзниками. Однак рівень політичної уваги до різних міжнародних криз може змінюватися залежно від глобальної ситуації та пріоритетів американської адміністрації.

    Окремо Трамп також згадав попередні події, пов’язані з війною Росії проти України. Зокрема, він коментував масовані удари по українських містах і регіонах, які відбувалися раніше, називаючи їх “жахливими”. Це свідчить про те, що він періодично повертається до теми війни у своїх публічних виступах, хоча нині робить акцент на інших зовнішньополітичних напрямках.

    На міжнародному рівні Іран залишається одним із ключових викликів для США. Вашингтон традиційно розглядає Тегеран як важливий фактор нестабільності на Близькому Сході через його вплив у регіоні та складні відносини з низкою країн. Саме тому, за словами Трампа, зараз американська адміністрація зосереджує значні ресурси та увагу на цьому напрямку.

    Водночас експерти зазначають, що подібні заяви політиків можуть впливати на сприйняття пріоритетів зовнішньої політики США, однак офіційні державні рішення зазвичай формуються комплексно і враховують одразу кілька міжнародних криз.

    Таким чином, заява Дональда Трампа вкотре підкреслює багатовекторність зовнішньої політики США, де паралельно розглядаються різні гарячі точки світу — від війни в Україні до ситуації навколо Ірану, що залишається одним із ключових елементів глобальної безпеки.

  • В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    В США розслідують походження коштів, які Єрмак заплатив за інтерв’ю в The Atlantic

    Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, в адміністрації Дональда Трампа були розлючені після виходу інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, в якому Єрмак заявив, що поки Зеленський залишається президентом, не варто розраховувати на віддачу Україною своїх територій.

    За інформацією джерела, саме інтерв’ю Єрмака в The Atlantic послужило поштовхом до його звільнення.

    “Зеленському було поставлено ультиматум: або він усуває Єрмака, або наступні “плівки Міндича” будуть про нього” – зазначає джерело.

    Крім того, за інформацією джерела, інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic було проплачено. Вартість такого інтерв’ю становить мінімум 50 тисяч доларів, з можливою “доплатою за оперативність”.

    За інформацією джерела, наразі правоохоронні органи США проводять розслідування походження коштів, з було оплачено інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic, “чи це не були ті самі “відмиті” кошти, вкрадені у американських платників податків”.

    Варто відзначити, що тези з інтерв’ю Андрія Єрмака в The Atlantic широко “розганялись” як в Україні так і за кордоном.

    В Україні “методички” з тезами були “спущені” ОП підконтрольним блогерам та ТГ-каналам.

    Стосовно “розгону” тез із інтерв’ю Єрмака в The Atlantic в медіаполі США та Європи, за інформацією джерела, “цим питанням займався  американський підрядник”.

    ДОВІДКОВО

    The Atlantic — американський журнал і видавництво, власником якого є організація Emerson Collective, заснована Лорен Пауелл Джобс, вдовою Стіва Джобса, яка свого часу виступала спонсор передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон.

    The Atlantic часто використовується опонентами Дональда Трампа для критики його адміністрації та політики в цілому.

    Нагадаємо, головний редактор The Atlantic Джеффрі Голдберг атакував “силовиків Трампа” –  Піта Гегсета та Майкла Уолтца.

    А влітку 2025 року директор ЦРУ часів Байдена –  Вільям Бернс зі сторінок The Atlantic закликав дипломатів, співробітників розвідки та нацбезпеки задуматися про невідповідність Трампа для управління країною.

  • Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України.

    Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, готових виступити операторами в розрахунках пускових установок.

    За інформацією джерела, з урахуванням всіх факторів, “перші ракети Томагавк не прибудуть до України раніше березня 2026 року, якщо прибудуть взагалі”.

    Нагадаємо, нещодавно  CNN з посиланням на власні джерела опублікували матеріал, в якому зазначають, що Пентагон схвалив передачу Україні далекобійних ракет Томагавк, але остаточне рішення президентом США Дональдом Трампом.

  • Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Зеленський їде у Вашингтон: чого очікує Київ від зустрічі з Трампом

    Відносини між Києвом і Вашингтоном помітно потеплішали — і це дає українському керівництву підстави для обережного оптимізму. В українських владних колах вважають, що нинішній політичний ландшафт у США створює можливості для посилення тиску на Москву та відкриття переговорного вікна вже наступного року.

    У Києві сподіваються, що за умов зростаючого економічного та військового тиску Росія може бути готова обговорювати припинення вогню навесні або влітку. У цьому контексті українська сторона оцінює як важливий момент активізацію контактів із американським керівництвом та посилення обміну розвідданими для точкових операцій, зокрема проти енергетичної інфраструктури противника.

    На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

    Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

    Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

  • США тиснуть на Київ: хто відповість за нецільове використання міжнародної допомоги

    США тиснуть на Київ: хто відповість за нецільове використання міжнародної допомоги

    У новій адміністрації США чітко окреслюється курс на боротьбу з відмиванням коштів та нецільовим використанням міжнародної допомоги, спрямованої в Україну. За інформацією наших джерел, американська сторона висунула керівництву України недвозначну вимогу притягнути до відповідальності представників певних неурядових організацій, які можуть бути причетні до розтрат, корупції та незаконного впливу на державні інститути.

    Серед об’єктів перевірки – організації, які заявляли про свою боротьбу з корупцією, але водночас, за інформацією джерел, могли використовувати міжнародну технічну допомогу не за призначенням. Зокрема, у фокусі – “Центр протидії корупції” та їхні партнери.

    Цим організаціям закидають:

    • Відмивання коштів із міжнародних джерел.
    • Втручання у вибори США через співпрацю з представниками колишньої американської адміністрації.
    • Незаконний вплив на судову та правоохоронну системи України.
    • Розкрадання майна, призначеного для потреб Збройних Сил України.

    У Вашингтоні, ймовірно, посилять контроль над програмами зовнішньої допомоги Україні. У разі підтвердження фактів зловживань можливе:

    • Призупинення фінансування НПО до завершення розслідувань.
    • Впровадження нових механізмів контролю над використанням міжнародної допомоги.

    Експерти також припускають, що українські правоохоронні органи найближчим часом оголосять перші результати розслідувань проти окремих громадських об’єднань, пов’язаних із відмиванням коштів.

    Звинувачення у розкраданні міжнародної допомоги завдають серйозного удару по репутації антикорупційних організацій. З огляду на це, їхні керівники вже опинилися під прицілом критики не лише в Україні, а й за кордоном. У зв’язку з цим виникають питання щодо їхньої ролі у зміцненні демократичних інституцій та прозорості використання ресурсів.

    Одним із перших кроків нової адміністрації США у цьому напрямі стала вимога перевірки програм зовнішньої допомоги, яка включає фінансування українських НПО. Ці дії спрямовані на забезпечення прозорості та відповідального використання коштів американських платників податків.

    Українське керівництво, у свою чергу, стикається із дилемою: як провести розслідування, не втрачаючи довіру міжнародних партнерів і водночас продемонструвати ефективність боротьби з корупцією.

    Розвиток подій у цій справі може суттєво вплинути на майбутні стосунки України з її міжнародними донорами та фінансовими партнерами.

  • Зеленського зустріли прохолодно – допомога Україні під загрозою

    Зеленського зустріли прохолодно – допомога Україні під загрозою

    Прохолодний прийом президента України Володимира Зеленського в США цього тижня став свідченням зростаючих обмежень, з якими стикається Україна після 2,5 років війни. Під час серії зустрічей у Нью-Йорку та Вашингтоні Зеленський намагався просувати свій “план перемоги”, сподіваючись на отримання додаткової військової підтримки та гарантій безпеки від Сполучених Штатів та їх союзників.

    Незважаючи на зусилля Зеленського, представники адміністрації Байдена проявили обережність щодо його пропозицій, оскільки вони побоюються ескалації, яка могла б спровокувати Москву. Президент Байден оголосив про новий пакет військової допомоги, але відмовився задовольнити ключову вимогу Зеленського — дозволити використання ракет великої дальності для атак на російські території.

    Колишній президент Дональд Трамп, після зустрічі із Зеленським, висловив бажання досягти “чесної угоди” для обох сторін, однак деталі залишилися невизначеними. Трамп підкреслив свої добрі стосунки з Путіним, що викликало побоювання в Україні, що подібні настрої можуть загрожувати підтримці Києва.

    Ситуація на сході України залишається критичною, з російськими наступами на ключові українські логістичні центри. Зеленський наполягає на необхідності отримання ракет більшої дальності, щоб завдати ударів по російським позиціям, однак його заклики до адміністрації Байдена не отримують підтримки, попри відкриті заклики з боку Києва та європейських союзників.

    Віцепрезидентка Камала Гарріс також запевнила в подальшій підтримці під час зустрічі із Зеленським, але очевидно, що без суттєвого збільшення військової допомоги досягнення цілей Зеленського, зокрема повернення всіх окупованих територій, залишається під питанням.

    Останнім часом риторика Зеленського змістилася в бік необхідності отримати підтримку для “примушення Росії до миру”. Після зустрічі з Трампом він зазначив, що “Путін не може перемогти”, але для цього Україні потрібна суттєва військова допомога.

    Деякі республіканці в США, як-от сенатор Марко Рубіо, підтримують ідею мирних переговорів, але в Україні та Європі є занепокоєння, що це може призвести до невигідної угоди з Росією.

    Зеленський повернувся до України, де, згідно з повідомленнями, 14 осіб отримали поранення внаслідок російських авіаударів. Він підкреслив, що “Росія щодня скидає близько 100 потужних плануючих бомб”, вказуючи на необхідність більшої підтримки від міжнародних партнерів.

  • Що чекати від Байдена до кінця його каденції: перспективи для України в останні тижні президентства

    Що чекати від Байдена до кінця його каденції: перспективи для України в останні тижні президентства

    Президент США Джо Байден завершить свою каденцію за кілька тижнів, і багато в Україні задаються питанням, які остаточні “подарунки” він може залишити для нашої країни. Політолог Віктор Небоженко попереджає, що не слід очікувати значних змін у політиці США щодо України до завершення терміну президентства Байдена. Основною мотивацією адміністрації США завжди був національний інтерес, а не благодійні зусилля, і це варто враховувати при оцінці подальших дій Вашингтона.

    Ми дивуємося, як суперечливо поводиться президент Байден щодо російсько-української війни. То він гарячково кидається допомагати Україні, то затихає на пів року, пояснюючи це небезпекою для США і всього світу, що виходить від путінської Росії. Він постійно змінює терміни кардинальної допомоги і мотиви своїх дій щодо України, вказуючи то на жахливу корупцію, то на вкрай низьку компетенцію політичного керівництва України. Що не заважає політикам США регулярно зустрічатися з тими, кого вони так люто критикують і кому вони явно не довіряють свої плани та допомогу.

    Президенту Байдену здається мудрим, щоб Україна не програла, а Росія не виграла. Звідси видно стратегію США дрібних порцій військової допомоги Україні за постійного стирання “червоних ліній” путінської Росії. Інша річ, що ця стареча політична мудрість не плідна, не має перспектив, бо Вашингтон не знає, що робити з Україною чи Росією після перемир’я або закінчення війни.

    Президент США Байден не приховує, що головна його турбота — це президентські вибори в США, а не страждання України. Тож нам слід визнати, що якщо президент США Байден вірить у перемогу кандидатки від демократичної партії на виборах 2024 року Гарріс, то він до закінчення своєї каденції не робитиме різкого посилення допомоги Україні, залишаючи Гарріс, з одного боку, скрутну “проблему України”, з другого боку, свободу маневру та відповідальність перед США.

    Віктор Небоженко
    Політолог