Позначка: Велика Британія

  • Британія спрямує 70 мільйонів фунтів з конфіскованих активів РФ на посилення ППО України

    Британія спрямує 70 мільйонів фунтів з конфіскованих активів РФ на посилення ППО України

    Велика Британія оголосила про передачу Україні нового пакета військової допомоги, який передбачає сотні ракет протиповітряної оборони. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на заяви британського уряду.

    Прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що його уряд надасть Україні 350 ракет типу ASRAAM. Вартість цього пакета становитиме 70 мільйонів фунтів стерлінгів, які будуть сплачені за рахунок відсотків, отриманих від заморожених російських активів.

    «Росія, а не Україна, має нести фінансову відповідальність за варварську та незаконну війну Путіна. Тому цілком логічно, що ці кошти будуть спрямовані на посилення протиповітряної оборони України», – наголосив прем’єр.

    У заяві йдеться, що Велика Британія продовжуватиме підтримувати Київ, і ця підтримка залишатиметься непохитною. Стармер також звернувся до президента РФ Володимира Путіна із закликом повернутися до дипломатичних переговорів.

    Постачання ракет приурочено до саміту НАТО, який відбудеться цього тижня. Перед його початком президент Володимир Зеленський здійснив візит до Лондона, де провів зустрічі з королем Чарльзом ІІІ та новопризначеним прем’єр-міністром.

    У британському уряді наголосили, що підтримка України не залежить від внутрішньої політичної ситуації. Міністр оборони Джон Гілі заявив, що фокус на війні в Україні має залишатися пріоритетним, навіть попри зростаючу увагу до конфлікту на Близькому Сході.

    За його словами, російська влада зацікавлена у відволіканні уваги світової спільноти, але західні партнери повинні залишатися зосередженими на підтримці України. Він підкреслив, що британське суспільство й надалі демонструє високий рівень солідарності з українцями.

  • Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    За інформацією джерела в Офісі Президента, країни ЄС та Велика Британія фактично зняли з порядку денного питання про розміщення миротворчих або військових місій на території України. Зокрема, Велика Британія повністю вийшла з обговорення можливого “кейсу миротворців”.

    Це рішення, за словами джерела, не є технічним чи логістичним — воно має виразне політичне підґрунтя. Таким чином, Захід де-факто погодився з однією з ключових вимог Кремля, яка була озвучена ще до початку переговорного треку в Стамбулі: жодних військових контингентів ЄС чи НАТО на території України.

    “Це не просто дипломатичний сигнал — це відкат. Кремль послідовно нав’язував тезу про «нейтральний статус» і «відсутність іноземних військ». Схоже, цю вимогу вже прийнято як даність”, — зазначає співрозмовник в ОП.

    Ідея про розміщення миротворчої місії в Україні — з мандатом ЄС, ООН чи за участі окремих країн НАТО — періодично виникала ще з 2014 року. Однак вона так і не вийшла за межі декларативних заяв. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ці ініціативи активізувалися, зокрема, обговорювалась можливість спільної місії під егідою ООН, але без включення військових Альянсу.

    На тлі спроб дипломатичного врегулювання (зокрема у Стамбулі навесні 2022-го), РФ неодноразово висувала вимогу: будь-яка міжнародна присутність в Україні має бути обмежена цивільними місіями або гуманітарною допомогою.

    Фактична відмова Заходу навіть обговорювати присутність військових контингентів ЄС чи Великої Британії — серйозний геополітичний сигнал. Вона може свідчити про:

    • небажання загострювати прямий конфлікт із РФ;

    • обережність напередодні потенційних переговорів;

    • поступове схиляння до варіантів “замороженого конфлікту” без подальшого втручання.

    При цьому Україні лишається спиратися на військово-технічну допомогу, озброєння, навчальні програми, але не на фізичну присутність союзників.

  • Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

    Кількість держав, які готові приєднатися до потенційної міжнародної місії в Україні, перевищує шість. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі «коаліції охочих» у штаб-квартирі НАТО 10 квітня.

    За словами Певкура, країни не чекають – вони вже готуються. Але перед реальним розгортанням міжнародної присутності в Україні потрібно вирішити низку ключових питань: мандат місії, правила застосування сили та наявність запиту від України.

    «Я не згоден із заявами, що лише шість країн готові. Їх більше. Проте ми повинні спочатку узгодити параметри: що це буде за місія, які її повноваження, які правила бойових дій і чи буде встановлено припинення вогню», — наголосив міністр.

    «Коаліцію охочих» було ініційовано Францією та Великою Британією в лютому цього року. До її складу увійшло понад 30 держав, які прагнуть забезпечити довгострокову безпекову допомогу Україні на тлі затяжної російської агресії. Перше очне засідання на рівні міністрів оборони пройшло в Брюсселі 10 квітня.

    На зустрічі обговорювались різні сценарії можливої міжнародної присутності в Україні, зокрема варіанти інструкторських місій, технічної допомоги, логістичної підтримки та відновлення інфраструктури ЗСУ.

    Поки що ні про яку миротворчу місію з мандатом ООН або повноцінне військове розгортання не йдеться. Проте в майбутньому це може стати темою переговорів, якщо Україна офіційно звернеться з відповідним запитом.

  • Британські розвідувальні агентства отримали заборону на передачу американської розвідки Україні

    Британські розвідувальні агентства отримали заборону на передачу американської розвідки Україні

    Велика Британія заборонила своїм розвідувальним агентствам та військовим структурам передавати дані американської розвідки, позначені як “Rel UKR” (Releasable to Ukraine – “Дозволено для передачі Україні”). Як повідомляє Daily Mail, цей крок був здійснений після того, як США зняли рівень допуску до інформації, що дозволяло її передачу Україні.

    Ця зміна політики, ймовірно, матиме серйозний вплив на здатність України захищатися від наступу Росії, адже з початку війни країни, такі як Австралія та Нова Зеландія, також активно ділилися розвідданими з Україною. Проте тепер США вирішили припинити цей обмін інформацією до подальшого повідомлення, що спричинило напруженість між союзниками.

    Заборона поширюється на ключові британські структури, зокрема урядове агентство радіотехнічної розвідки GCHQ та розвідувальні підрозділи Міністерства оборони Великої Британії. Це сталося на тлі офіційної заяви США про призупинення військової допомоги Україні, що ще більше поглибило розрив між двома державами.

  • Україна уклала історичну угоду з Великою Британією на постачання ракет для ППО

    Україна уклала історичну угоду з Великою Британією на постачання ракет для ППО

    Україна отримає понад 5 тисяч ракет для протиповітряної оборони від Великої Британії, що стане частиною найбільшої угоди в історії України, яка була укладена в рамках довгострокової ініціативи зі зміцнення ППО до 2030 року. Деталі договору були розкриті міністром оборони України Рустемом Умєровим, який назвав цю співпрацю значущою для посилення обороноздатності країни.

    Згідно з угодою, Україна отримає 5000 ракет-перехоплювачів LMM (Lightweight Multirole Missile) та відповідні пускові установки. Проєкт LMM-RapidRanger, який здійснюється за участі уряду Великої Британії, компанії Thales та українських підприємств, також передбачає локалізацію виробництва ракет та передачу технологій, що допоможе Україні збільшити стратегічну незалежність у сфері протиповітряної оборони.

    Ракети LMM, які виявили свою ефективність під час боїв 2022-2024 років, особливо у боротьбі з дронами Shahed, забезпечать Україні необхідні засоби для захисту від повітряних загроз.

    “Дякую британському уряду та всім партнерам за підтримку України у боротьбі за свободу!” – сказав Рустем Умєров, підкреслюючи важливість цієї угоди для безпеки держави.

    У рамках саміту європейських лідерів, який відбувся 2 березня 2025 року в Лондоні, були обговорені питання безпеки на континенті та можливість надання Україні подальшої допомоги у вигляді зброї та фінансування до можливих мирних переговорів.

  • Лондон і Париж розглядають відправку миротворців в Україну для забезпечення миру

    Лондон і Париж розглядають відправку миротворців в Україну для забезпечення миру

    Обговорення відправки миротворчих сил в Україну набирає обертів у політичних колах Лондона і Парижа. За інформацією британського видання The Telegraph, президент Франції Еммануель Макрон активно просуває цю ідею і вже порушив це питання у розмовах із президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском та британським лідером Кіром Стармером.

    Хоча Париж демонструє готовність підтримати миротворчу місію, у Лондоні поки не дійшли остаточного рішення. Головні побоювання британських урядовців пов’язані з можливим ризиком для військових, а також із тим, чи не стане це кроком до ескалації конфлікту.

    Розмови про миротворчу місію пожвавилися на тлі заяв Дональда Трампа, який, за даними видання, має намір домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в перші півроку свого президентства, якщо повернеться до влади. У Великій Британії міністри та чиновники обговорюють можливі сценарії післявоєнного врегулювання, одним із яких є введення миротворчих сил для гарантування умов миру.

    Разом із тим, питання фінансування такої місії викликає сумніви. Великій Британії доведеться шукати додаткові ресурси, адже розгортання тисяч солдатів створить значний тиск на оборонний бюджет країни.

    Відправлення миротворців може бути розцінене Росією як акт ескалації, особливо якщо місія розгортатиметься без узгодження з Москвою. Крім того, в Лондоні розглядають можливість встановлення безпольотної зони над територіями України, що знову піднімає питання потенційної конфронтації з РФ.

    Станом на зараз рішення про введення миротворчих сил в Україну перебуває на етапі обговорення. Однак цей сценарій вказує на готовність країн Європи та їхніх союзників шукати нові формати підтримки України, враховуючи складну політичну та військову ситуацію.

    У будь-якому разі, подальші кроки залежатимуть від розвитку війни, позиції США та готовності західних держав взяти на себе нові зобов’язання.

  • Олексій Порошенко оголошений у розшук через неявку до ТЦК

    Олексій Порошенко оголошений у розшук через неявку до ТЦК

    Син п’ятого президента України Петра Порошенка Олексій був оголошений у розшук після того, як не з’явився ТЦК за двома повістками. Про це повідомили в правоохоронних органах, уточнивши, що Олексій Порошенко проігнорував виклик на медичну комісію та військовий облік.

    Старший син експрезидента України Петра Порошенка, Олексій, був оголошений у розшук через неявку до ТЦК за повісткою.

    Про це повідомляє видання “ИнсайдерUA” з посиланням на джерела в ЗСУ.

    За інформацією джерел, Олексій Порошенко, який разом з молодшим сином Михайлом перебуває у Великій Британії, вже вдруге проігнорував виклик.

    Олексій, який отримав військове звання лейтенанта запасу, не з’явився до ТЦК за двома повістками, що були надіслані йому 4 вересня і 21 жовтня 2024 року. Після цього його було оголошено в розшук.

    Реакція родини Порошенків на ситуацію не забарилася: сам Петро Порошенко відмовився коментувати подання в розшук свого сина. Однак військові та журналісти висловили обурення щодо заяв експрезидента, який стверджував, що брав участь у захисті Києва, поки інші втекли. Військові також закидають Порошенку, що він бреше про участь сина в подіях навколо Іловайського котла, оскільки Олексій Порошенко під Іловайськом не перебував.

    Захисники також висловили пропозицію для Олексія Порошенка долучитись до сил ППО, щоб захищати Київ, а не ховатися у Лондоні.

    Нагадаємо, фірми Петра Порошенка та його соратників протягом 7 років вкрали 167 млн грн бюджетних грошей, які держава давала на діяльність партії «Євросолідарність». Але ці гроші до партії не дійшли: в гетьмана вивели їх на 15 фірм-прокладок. 5 з них належать Порошенку особисто. Серед них, зокрема, і телеканал «Прямий».

  • Віденський суд відмовився від екстрадиції Дмитра Фірташа до США

    Віденський суд відмовився від екстрадиції Дмитра Фірташа до США

    Віденський суд ухвалив рішення про відмову в екстрадиції українського підприємця Дмитра Фірташа до Сполучених Штатів Америки. Про це повідомляє австрійське видання Vienna Online , підкреслюючи, що рішення суду є числом кроків у юридичній битві, яка триває вже кілька років.

    Рішення Віденського обласного суду було ухвалено ще 7 листопада, підтвердила прес-секретар суду. Прокуратура планує подати апеляцію.

    Фірташа заарештували у Відні в березні 2014 року і звільнили під заставу в 125 мільйонів євро.

    Американці звинувачують Фірташа в корупції у зв’язку з так і не реалізованою титановою угодою в Індії. Фірташ заперечує звинувачення і говорить про політично мотивоване переслідування.

    Зазначимо, що вже після цього рішення суду Британія ввела санкції проти Фірташа. Його звинуватили у тому, що він «приховав десятки мільйонів фунтів отриманих доходів на ринку нерухомості Великої Британії».

    У бізнес-колах України є версія, що ці санкції було запроваджено на прохання американців у «помсту» за відмову австрійського суду в екстрадиції Фірташа.

  • Залужний: Європа не готова до війни на виснаження з Росією

    Залужний: Європа не готова до війни на виснаження з Росією

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що Європа не готова до тривалого військового протистояння з Росією. Про це він розповів в інтерв’ю українським ЗМІ, акцентуючи увагу на проблемах, які можуть виникнути в разі затяжної війни на виснаження.

    Він нагадав, що в жовтні Україну атакувало близько двох тисяч повітряних цілей, «і тенденція рухатиметься до того, що це число збільшуватиметься».

    «Кількість повітряних цілей зростає, а кількість засобів боротьби обмежена і занадто дорога. Навіть за цим показником я вважаю, що ні Британія, ні європейські країни не будуть готові. Незважаючи на те, що є достатня кількість літаків F-16, які володіють відмінними можливостями ППО, повністю розвантажити систему ППО можна за 2-3 місяці», – заявив Залужний.

    Він також каже, що у західних країн не вистачить коштів, щоб збивати тисячі авіабомб.

    «Чи існує сьогодні в одній європейській країні або у Великій Британії хоча б 5000 ракет для систем Patriot, щоб збивати керовані авіабомби? Я щось сумніваюся. Тому що вони дуже дорогі і, як наслідок, їх неможливо мати дуже багато, тому що виробляти їх проблематично», – додав екс-головком.

  • The Times: Велика Британія припинила постачання ракет Storm Shadow Україні через виснаження власних запасів

    The Times: Велика Британія припинила постачання ракет Storm Shadow Україні через виснаження власних запасів

    Британія змушена була припинити постачання крилатих ракет Storm Shadow до України ще влітку 2024 року через значне скорочення своїх внутрішніх резервів. Про це повідомляє видання The Times із посиланням на власні джерела в оборонному секторі.

    «Запаси Великобританії досягли рівня, нижче за який військове керівництво не готове опускатися, тому що певна кількість має бути збережена в резерві для захисту власних інтересів Великобританії», – пише газета.

    При цьому інші джерела вважають, що передача Україні додаткових Storm Shadow зараз, до ухвалення рішення про дозвіл на їх використання територією Росії, «може означати, що вони не будуть використовуватися так ефективно, як могли б бути за кілька місяців».