Golovnitemu.com

Позначка: Велика Британія

  • Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Залужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для УкраїниЗалужний зробив гучну заяву про НАТО та назвав альтернативу для України

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що не бачить реальної перспективи вступу України до НАТО в тому вигляді, в якому Альянс існує сьогодні. На його думку, сучасна модель НАТО вже не відповідає безпековим викликам, які виникли після початку повномасштабної війни Росії проти України. Водночас він наголосив, що Київ має продовжувати активну співпрацю з державами-членами Альянсу, насамперед у сфері військових технологій та оборонних можливостей.

    Посол зазначив, що добре знає механізми роботи НАТО, адже протягом приблизно 12 років безпосередньо займався впровадженням стандартів Альянсу у Збройних силах України. За його словами, за цей час він неодноразово чув заяви про те, що Україна ось-ось стане членом НАТО, однак цього так і не сталося.

    “Дуже добре знаю НАТО. Років 12, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО і слухав кожного року казки про те, що ось-ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!” – заявив Залужний.

    Водночас він пояснив, що його слова не означають відмову від співпраці з Альянсом. На його думку, проблема полягає не лише у складності самого процесу вступу, а й у тому, що НАТО потребує глибокого переосмислення та адаптації до нової безпекової реальності, сформованої війною в Україні.

    Залужний вважає, що найближчими роками Альянс, імовірно, залишатиметься у нинішньому форматі, тоді як Україна вже зараз потребує більш швидких та ефективних механізмів забезпечення власної безпеки.

    При цьому дипломат наголосив, що співробітництво з країнами НАТО залишається надзвичайно важливим. Насамперед Україна зацікавлена в отриманні доступу до сучасних оборонних технологій, серед яких антибалістичні системи, космічні можливості, засоби розвідки та інші високотехнологічні рішення, необхідні для протидії сучасним загрозам.

    Говорячи про майбутню архітектуру безпеки, Залужний припустив, що Україна може робити ставку на нові оборонні союзи, які формуватимуться в Європі. За його словами, одним із можливих напрямів є створення європейського військового безпекового блоку, який міг би стати ефективнішим інструментом реагування на сучасні виклики.

    Також він позитивно оцінив перспективи поглиблення співпраці України з Об’єднаними експедиційними силами (Joint Expeditionary Force, JEF), які очолює Велика Британія. За словами Залужного, ця структура вже має сформовані органи управління та функціонує з 2015 року, однак Україна поки що недостатньо працювала над інтеграцією до цього формату.

    “Україна буде прив’язуватися до блоків і союзів, які, мабуть, будуть формуватися. Імовірніше за все, ми будемо вести мову про європейський військовий безпековий блок”, – зазначив він.

    Водночас JEF не є аналогом НАТО. Це коаліція країн Північної Європи під проводом Великої Британії, яка не передбачає механізму колективної оборони або автоматичних гарантій захисту своїх учасників, подібних до статті 5 Північноатлантичного договору.

    Заява Залужного пролунала на тлі фактичного уповільнення дискусій щодо членства України в НАТО. Під час нещодавнього саміту Альянсу в Анкарі питання українського вступу не стало предметом окремого обговорення, попри участь у заході президента Володимира Зеленського.

    Водночас Україна продовжує розширювати співпрацю з європейськими оборонними форматами. Ще у листопаді 2025 року держава стала першою країною, яка не входить до JEF, але отримала статус розширеного партнера цього військового об’єднання, що відкриває додаткові можливості для поглиблення оборонної взаємодії з його учасниками.

  • Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Ракети для ППО та «мисливці» на носії КАБів: Україна обговорила з Британією критичне посилення

    Україна розраховує на допомогу Великої Британії у постачанні ракет для систем протиповітряної оборони, а також далекобійних авіаційних ракет Meteor для винищувачів JAS 39 Gripen. Окремо Київ і Лондон обговорюють антибалістичні проєкти та закупівлю засобів для боротьби з російськими ударними безпілотниками.

    Про це стало відомо за підсумками зустрічі тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари та головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з начальником Штабу оборони Збройних сил Великої Британії, головним маршалом авіації сером Річардом Найтоном.

    Однією з центральних тем переговорів стало посилення української ППО на тлі інтенсивних російських ракетно-дронових атак.

    За словами Хмари, Україна розраховує на британську допомогу з ракетами для систем ППО, а також Meteor для майбутнього застосування з винищувачами Gripen. Такі ракети мають допомогти українській авіації протидіяти російським літакам, які запускають керовані авіаційні бомби по позиціях Сил оборони та прифронтових населених пунктах.

    Meteor уже розглядається українською стороною як один із ключових елементів майбутнього озброєння Gripen. Міністерство оборони наприкінці травня повідомляло, що Україна очікує першу партію шведських винищувачів разом із цими ракетами.

    Чому Україні потрібні Meteor

    Meteor – європейська ракета класу «повітря-повітря» великої дальності, розроблена групою MBDA. Її ключове значення для України полягає не стільки в безпосередньому перехопленні КАБів, скільки у можливості створити загрозу для літаків, які їх запускають.

    Російські Су-34 та інші носії керованих авіабомб намагаються здійснювати пуски, залишаючись на значній відстані від лінії фронту. Далекобійне авіаційне озброєння має дозволити Повітряним силам створювати для них значно більшу зону ризику.

    За даними Міноборони України, Meteor має дальність понад 100 км, а максимальна дальність за певних умов може сягати близько 200 км. Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення та прямоточним повітряно-реактивним двигуном, завдяки якому здатна зберігати високу швидкість на значній частині траєкторії.

    Саме зв’язку Gripen і Meteor в Україні розглядають як засіб, здатний відтіснити російські літаки-носії КАБів далі від фронту. Аналогічної оцінки дотримуються й західні військові експерти: Defense News зазначав, що Meteor дасть українським Gripen можливість створювати загрозу російській авіації на дистанціях, недоступних для частини нинішнього авіаційного озброєння України.

    Gripen для України вже не просто перспектива

    Переговори щодо Meteor відбуваються в межах значно ширшої програми переозброєння української бойової авіації.

    Наприкінці травня Міністерство оборони України повідомило, що перша партія Gripen очікується протягом десяти місяців. Українська сторона також заявляла про плани закупівлі до 20 нових JAS 39 Gripen E.

    Reuters у червні повідомляв, що Україна закуповує 20 нових Gripen E, а Швеція планує передати ще 16 літаків попередніх модифікацій. На фінансування закупівлі нових машин передбачалося спрямувати €2,5 млрд із кредитного механізму ЄС. У довгостроковій перспективі співпраця може охопити значно більший парк літаків.

    На початку липня українська та шведська сторони вже обговорювали практичну реалізацію проєкту Gripen, включно з підготовкою українських пілотів. У Міноборони тоді знову наголошували, що комбінація Gripen і Meteor здатна суттєво посилити Повітряні сили та допомогти Україні повернути ініціативу в повітрі.

    На переговорах ішлося не лише про літаки

    Другим важливим напрямом зустрічі з британською делегацією стала боротьба з російськими ударними дронами.

    Україна зацікавлена у додаткових антидронових засобах, причому їх закупівлю пропонується фінансувати за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Такий підхід дозволив би одночасно вирішувати дві проблеми: масштабувати відносно дешевші засоби протидії масовим атакам БпЛА та зменшувати навантаження на дорогі зенітні ракети.

    Особливого значення це набуває через російську тактику комбінованих ударів, коли разом застосовуються ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Для України принципово важливо мати багаторівневу систему, в якій дешевші повітряні цілі не доводиться масово перехоплювати найбільш дорогими боєприпасами.

    Британія може долучитися до антибалістичних проєктів

    Окремий блок переговорів стосувався протидії балістичним ракетам.

    Хмара повідомив, що українська сторона обговорила з британськими партнерами антибалістичні проєкти, до яких Велика Британія потенційно може зробити внесок.

    Ця тема стала особливо актуальною після масованого російського удару в ніч на 1 серпня. За словами президента Володимира Зеленського, Росія застосувала 35 ракет, серед яких 27 були балістичними, та 185 ударних безпілотників різних типів. Українській ППО вдалося перехопити лише одну балістичну ракету, а президент пов’язав такий результат із дефіцитом ракет-перехоплювачів для Patriot.

    На цьому тлі питання поповнення запасів боєприпасів для ППО переходить із площини довгострокового планування у категорію нагальної потреби.

    Київ і Лондон говорили й про ситуацію на фронті

    Зустріч не обмежилася протиповітряною обороною. Українська сторона також представила британським партнерам бачення подальших дій, спрямованих на перехоплення ініціативи на полі бою.

    За словами Хмари, у координації з головнокомандувачем Михайлом Драпатим готуються кроки, які мають посилити тиск на російські війська, збільшити їхні втрати та вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.

    Деталі цих планів із міркувань безпеки не розголошуються.

    Україна водночас пропонує партнерам не лише отримувати західні технології, але й використовувати український бойовий досвід. За роки повномасштабної війни Сили оборони накопичили унікальну практику застосування FPV-дронів, далекобійних безпілотників, наземних роботизованих систем, засобів радіоелектронної боротьби та протидії масованим повітряним атакам.

    «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів», – наголосив Хмара.

    ППО стає одним із головних питань співпраці з союзниками

    Переговори з британським військовим керівництвом показують, що український запит на захист неба зараз складається одразу з кількох рівнів: додаткових ракет для наявних систем ППО, засобів проти ударних дронів, антибалістичних можливостей і далекобійного авіаційного озброєння.

    Gripen із Meteor мають вирішувати ще одну частину проблеми – не лише перехоплювати загрози після їхнього запуску, а й змушувати російські літаки залишатися далі від українських позицій.

    Саме тому Meteor може стати важливим компонентом майбутньої архітектури української ППО та авіації. Однак результат переговорів із Великою Британією залежатиме від конкретних рішень щодо обсягів, термінів і механізмів фінансування поставок. Наразі українська сторона заявила про свій запит, але конкретної кількості ракет чи графіка їх передачі за підсумками зустрічі не оголошували.

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • Перша зустріч Зеленського і Бернема: Британія передає Україні нові технології РЕБ

    Перша зустріч Зеленського і Бернема: Британія передає Україні нові технології РЕБ

    Президент України Володимир Зеленський 27 липня здійснив робочий візит до Великої Британії, де вперше зустрівся з новим прем’єр-міністром країни Енді Бернемом. Переговори відбулися на борту авіаносця Королівських військово-морських сил HMS Queen Elizabeth на військово-морській базі в Портсмуті. Головними темами зустрічі стали зміцнення оборони України на морі та в повітрі, розвиток спільного оборонного виробництва, підтримка української програми безпілотників, а також передача британської технології радіоелектронної боротьби Stone Cloak, яка вже використовується українськими військовими.

    Візит Зеленського став першим прийомом іноземного лідера для Енді Бернема після його вступу на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Це, як наголосили на Даунінг-стріт, мало підкреслити незмінність британської підтримки України попри зміну глави уряду. Сам Бернем заявив, що Лондон і надалі стоятиме «пліч-о-пліч» з Україною, доки не буде досягнуто справедливого та тривалого миру.

    Зеленський після переговорів повідомив, що особливо цінує рішення Великої Британії передати Україні технології радіоелектронної боротьби для захисту безпілотників. За його словами, це рішення матиме безпосереднє практичне значення для українських військових.

    «Вдячний Британії за сьогоднішнє рішення надати Україні технології РЕБ для захисту українських дронів. Точно буде корисно на полі бою», — зазначив президент.

    Він також повідомив, що сторони обговорили подальше розширення співпраці у сфері виробництва безпілотників та інших сучасних оборонних технологій. За словами Зеленського, саме технологічне партнерство сьогодні є одним із найважливіших напрямків українсько-британських відносин.

    Одним із ключових результатів зустрічі стала домовленість щодо британської системи Stone Cloak. Ідеться не лише про передачу готових засобів радіоелектронної боротьби, а й про передачу Україні прав інтелектуальної власності на цю технологію. Це означає, що українські підприємства отримають можливість самостійно виробляти такі комплекси у великих масштабах без залежності від імпорту.

    Stone Cloak являє собою компактний засіб радіоелектронного придушення, який за розмірами можна порівняти з планшетом. Пристрій встановлюється на безпілотники та створює електронні перешкоди, що ускладнюють російським системам протиповітряної оборони виявлення, супровід і наведення на українські дрони. За інформацією британського уряду, тисячі таких систем уже були передані Україні, а тепер Київ зможе організувати їх серійне виробництво на власній території.

    На Даунінг-стріт назвали Stone Cloak прикладом британських військових інновацій, які пройшли перевірку безпосередньо на полі бою. У майбутньому ця технологія також інтегруватиметься у нові британські високоточні засоби ураження, включно з перспективними крилатими ракетами.

    Переговори відбулися на борту авіаносця HMS Queen Elizabeth, який є найбільшим бойовим кораблем Королівських ВМС Великої Британії. Під час візиту Зеленський і Бернем поспілкувалися також із британськими та українськими військовими, які брали участь у міжнародних навчаннях Sea Breeze. У цьогорічному етапі навчань, що проходив у Великій Британії, були задіяні понад 200 українських військовослужбовців та моряків. Програма була присвячена протимінній боротьбі, морській безпеці та підготовці до майбутніх операцій у Чорному морі.

    Президент України наголосив, що саме зміцнення безпеки в повітрі та на морі є одним із пріоритетів двосторонньої співпраці. Він також запросив Енді Бернема здійснити офіційний візит до України.

    Візит Зеленського до Великої Британії став продовженням інтенсивного політичного діалогу між Києвом і Лондоном після зміни британського уряду. Одразу після вступу на посаду Бернем провів телефонну розмову з президентом України, під час якої запевнив у збереженні незмінної підтримки Києва. Тоді ж він запросив Зеленського до Великої Британії для проведення особистих переговорів щодо подальшого розвитку оборонного партнерства.

    Сам Бернем неодноразово заявляв, що має намір продовжити політику свого попередника Кіра Стармера щодо України. За офіційними даними британського уряду, від початку повномасштабного російського вторгнення Лондон уже надав Україні допомогу на суму близько 25 млрд фунтів стерлінгів, із яких 16 млрд фунтів припадають безпосередньо на військову підтримку.

    Під час спілкування з журналістами Зеленський також заявив, що Україна прагне не лише отримувати сучасні технології від союзників, а й розширювати спільне виробництво. Зокрема, президент повідомив про намір створити у Великій Британії підприємство з виробництва сучасних безпілотних систем на основі українських розробок. За його словами, Україна готова ділитися бойовим досвідом і власними технологічними рішеннями, а також розраховує на аналогічну відкритість британської сторони.

    Візит до Великої Британії став першим етапом насиченого міжнародного графіка президента України. Уже найближчим часом Зеленський має продовжити переговори зі стратегічними партнерами, зокрема провести зустріч із президентом США Дональдом Трампом. На цьому тлі переговори в Портсмуті стали важливим сигналом, що зміна влади у Великій Британії не вплинула на стратегічний курс країни щодо підтримки України, а співпраця у сфері високих військових технологій лише поглиблюватиметься.

  • «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    «Європа ще подякує Трампу»: новий глава Міноборони Британії зробив несподівану заяву

    Новий міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг заявив, що президент США Дональд Трамп відіграв важливу роль у зміні підходу європейських країн до власної безпеки. На його думку, саме жорстка позиція американського лідера змусила союзників по НАТО збільшити оборонні витрати та відмовитися від надмірної залежності від Вашингтона.

    Про це Стрітінг сказав в інтерв’ю Sky News, опублікованому 26 липня.

    «Європа буде вдячна президенту Трампу за те, що він вивів нас зі стану самозаспокоєння, змусив стати на власні ноги та покласти край періоду надмірної залежності від Сполучених Штатів у питаннях оборони», – заявив британський міністр.

    Водночас він наголосив, що далеко не завжди погоджується із заявами чи методами президента США. За словами Стрітінга, окремі висловлювання Трампа можуть викликати суперечки, однак сам факт того, що Вашингтон багато років вимагав від європейських союзників брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку, не є новою чи суто «трампівською» позицією.

    «Ми не завжди погоджуємося з тим, що говорить президент Трамп, і не завжди підтримуємо його методи. Але це розчарування Європою існувало у США давно — незалежно від того, хто перебував у Білому домі», – пояснив глава британського оборонного відомства.

    Стрітінг також закликав не намагатися «підлаштовуватися» під стиль американського президента. На його думку, Трамп сам віддає перевагу прямій та чесній розмові, тому у відносинах зі США важливіше відверто відстоювати власні інтереси, ніж намагатися догодити співрозмовнику.

    Водночас міністр підкреслив, що довіряє не окремій політичній постаті, а Сполученим Штатам як стратегічному союзнику Великої Британії. За його словами, партнерство між Лондоном і Вашингтоном залишається унікальним завдяки спільній історії, культурним зв’язкам, військовому співробітництву та спільним геополітичним інтересам.

    Останніми роками Дональд Трамп неодноразово критикував європейських членів НАТО за недостатні витрати на оборону. Він заявляв, що Сполучені Штати несуть непропорційно великий фінансовий тягар забезпечення безпеки Альянсу, тоді як європейські країни повинні більше інвестувати у власні збройні сили.

    Після початку повномасштабної війни Росії проти України та посилення тиску з боку Вашингтона більшість країн НАТО суттєво збільшили військові бюджети. На останньому саміті Альянсу союзники погодилися рухатися до нового цільового показника оборонних витрат у розмірі 3,5% ВВП із додатковими інвестиціями у безпекову інфраструктуру.

    За словами Стрітінга, нинішня міжнародна ситуація вимагає, щоб Європа була здатна самостійно гарантувати власну безпеку та діяти разом із союзниками навіть у разі зміни політичних настроїв у США.

    «У світі, в якому ми живемо, правильно, що ми можемо діяти для забезпечення власної безпеки, співпрацювати з європейськими союзниками та працювати разом зі Сполученими Штатами, але не бути настільки залежними, як це було раніше», – зазначив він.

    Вес Стрітінг очолив Міністерство оборони Великої Британії 20 липня 2026 року після формування нового уряду. До цього він працював міністром охорони здоров’я. На новій посаді він уже підтвердив незмінну підтримку України та назвав зміцнення британських Збройних сил одним із головних пріоритетів свого відомства.

    Останніми днями Стрітінг також різко відреагував на проведення Росією бойових стрільб поблизу британського узбережжя, назвавши такі дії «безвідповідальними» та такими, що створюють додаткову напругу в Європі. За його словами, подібна військова активність лише підтверджує необхідність продовження переозброєння країн НАТО та зміцнення оборонного потенціалу Альянсу.

    Водночас у британському уряді визнають, що збільшення оборонних витрат вимагатиме складних бюджетних рішень. Стрітінг поки не назвав конкретних термінів досягнення проміжної цілі у 3% ВВП, наголосивши, що остаточні рішення залежатимуть від можливостей державного бюджету та економічної ситуації.

    Заява британського міністра демонструє, що навіть серед союзників, які критично оцінюють стиль Дональда Трампа, дедалі частіше визнають його вплив на трансформацію європейської оборонної політики. На думку Стрітінга, саме жорсткі вимоги Вашингтона стали одним із каталізаторів, який змусив європейські держави швидше нарощувати військові бюджети та готуватися до самостійнішого забезпечення безпеки континенту.

  • “Коаліція охочих” отримала нового командувача: у Британії розкрили його місію щодо України

    Британський генерал-лейтенант Том Бейтман офіційно очолив Багатонаціональні сили для України, змінивши на цій посаді французького командувача. Його призначення відбулося на тлі активної підготовки “Коаліції охочих” до масштабних навчань, під час яких союзники планують відпрацювати сценарії можливого розгортання міжнародних сил для підтримки України.

    Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії.

    Церемонія передачі командування пройшла в оперативному штабі Багатонаціональних сил у Парижі. Призначення нового командувача збіглося із підтвердженням незмінної підтримки України з боку Великої Британії. Напередодні прем’єр-міністр країни Енді Бернем заявив, що Лондон разом із Францією й надалі відіграватиме провідну роль у роботі “Коаліції охочих”, яка об’єднує держави, готові брати участь у забезпеченні довгострокової безпеки України.

    Після вступу на посаду Том Бейтман заявив, що для нього є великою честю очолити Багатонаціональні сили для України. За його словами, він продовжить роботу, розпочату попереднім командуванням, і разом з українськими та міжнародними партнерами займатиметься підготовкою сил, які мають сприяти забезпеченню справедливого та тривалого миру.

    “Для мене велика честь перебрати командування Багатонаціональними силами для України тут, в її оперативному штабі в Парижі. Розвиваючи чудову роботу мого попередника та його команди, ми продовжимо тісно співпрацювати з нашими українськими та міжнародними партнерами, щоб підготувати сили, які допоможуть забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні”, – наголосив Бейтман.

    У британському оборонному відомстві пояснили, що Багатонаціональні сили для України виконуватимуть два ключові завдання. Перше полягає у відновленні та зміцненні бойового потенціалу Збройних сил України. Йдеться про підготовку військовослужбовців, поповнення запасів озброєння, військової техніки та інших ресурсів, необхідних для ефективного стримування подальшої російської агресії.

    Друге завдання стосується гарантування безпеки. Зокрема, у перспективі передбачаються патрулювання повітряного простору та морських акваторій, що має створити необхідні умови для відновлення цивільного авіасполучення, розвитку економіки України та залучення іноземних інвестицій після завершення активної фази війни.

    Призначення нового командувача відбувається в період, коли країни-учасниці “Коаліції охочих” готуються до перших спільних навчань, під час яких відпрацьовуватимуть механізми можливої міжнародної місії з підтримки України. Раніше про проведення таких навчань повідомляв прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Водночас дискусія щодо формату майбутніх гарантій безпеки для України триває. Попри активну підготовку коаліції, окремі країни переглядають свою участь у відповідних ініціативах, що свідчить про складність формування єдиної довгострокової міжнародної моделі підтримки України після завершення війни.

  • «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України

    «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловив переконання, що президент США Дональд Трамп може стати політиком, здатним реально натиснути на російського лідера Володимира Путіна та змусити Кремль змінити свою поведінку щодо України.

    Виступаючи в ефірі британського телеканалу Sky News, Джонсон визнав, що заяви та підходи Трампа до російсько-української війни не завжди збігаються з його власною позицією. Водночас колишній глава британського уряду припустив, що саме американський президент може виявитися людиною, яка зрештою застосує достатньо жорсткий тиск на Путіна.

    «Я думаю, що, як не парадоксально, саме Трамп міг би бути тією людиною, яка по-справжньому поставить Путіна на місце й вирішить цю справу», — заявив Джонсон.

    За його словами, Трамп неодноразово демонстрував готовність до різких і нестандартних зовнішньополітичних рішень. Джонсон вважає, що саме ця риса американського президента теоретично може стати вирішальною у протистоянні з Кремлем.

    Повідомлення про інтерв’ю з’явилося 19–21 липня 2026 року. У доступних переказах розмови зазначається, що Джонсон говорив про здатність Трампа чинити тиск на російського президента та вдаватися до силових або жорстких політичних кроків.

    Джонсон визнав суперечливість позиції Трампа

    Колишній британський прем’єр водночас не приховував, що політика Вашингтона щодо України викликає в нього певні запитання.

    Джонсон звернув увагу, що від представників американської адміністрації нечасто можна почути чітке формулювання про стратегічну мету США — збереження вільної, незалежної та суверенної України, яка в майбутньому могла б приєднатися до НАТО.

    Сам Борис Джонсон упродовж багатьох років послідовно виступає за військову й політичну підтримку Києва, відновлення територіальної цілісності України та її євроатлантичну інтеграцію. Ще у 2024 році він пропонував власне бачення мирного плану, яке передбачало продовження допомоги Україні та перспективу її прискореного вступу до НАТО і Європейського Союзу.

    Тому оптимізм Джонсона щодо Трампа не означає повної підтримки кожної заяви чи рішення американського президента. Йдеться радше про сподівання, що здатність Трампа до непередбачуваних і жорстких дій може бути використана не для поступок Росії, а для посилення тиску на Москву.

    «Він дуже добре вміє слухати»

    Під час інтерв’ю ведучий запитав Джонсона, як Дональд Трамп реагує, коли йому пояснюють необхідність захищати Україну та не допустити перемоги Росії.

    Колишній прем’єр Великої Британії відповів, що американський президент уміє уважно вислуховувати аргументи співрозмовників.

    «Він дуже добре вміє слухати. Він дуже добре вміє слухати», — сказав Джонсон.

    За його словами, він уже особисто намагався переконати Трампа в необхідності жорсткішої позиції щодо Кремля. Раніше Джонсон публічно заявляв, що лише сильна відповідь США здатна змінити розрахунки Путіна і дати Україні та її союзникам шанс на успіх. У липні він знову закликав Трампа проявити силу у протистоянні з російським президентом.

    Джонсон також неодноразово наголошував, що поступки Путіну не приведуть до стійкого миру. На його думку, російський лідер сприймає слабкість Заходу як можливість продовжувати агресію, а тому будь-які переговори мають підкріплюватися військовою силою, санкціями та гарантіями безпеки для України.

    У Трампа говорять про можливу угоду

    Заява Джонсона пролунала на тлі нових висловлювань Дональда Трампа щодо можливості завершення війни.

    Американський президент стверджував, що продовжує закликати Путіна припинити бойові дії та вважає, що угода теоретично може бути досягнута найближчим часом. Водночас Трамп неодноразово наголошував на власних добрих відносинах як із російським, так і з українським керівництвом.

    Такі заяви викликають неоднозначну реакцію, оскільки конкретні параметри можливої домовленості не оприлюднені. Україна наполягає, що припинення війни не може відбутися шляхом легалізації російської окупації, обмеження її суверенітету або позбавлення права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.

    Джонсон фактично закликає Трампа використати свій вплив не для тиску на Київ, а для примушення Москви відмовитися від агресивних планів.

    Санкції можуть стати головним важелем

    Одним із можливих інструментів тиску на Росію залишаються нові американські санкції.

    Трамп припускав, що може підтримати законопроєкт, який передбачає посилення обмежень проти РФ та її торговельних партнерів. Ініціатива, пов’язана із сенатором Ліндсі Гремом, має створити додаткові економічні ризики для країн і компаній, які допомагають Росії отримувати доходи від експорту енергоресурсів.

    Остаточне рішення щодо документа та конкретних санкційних механізмів ще залежить від політичних процедур у США. Водночас сама готовність Вашингтона обговорювати жорсткіші заходи може використовуватися як елемент тиску на Кремль.

    Для України важливо, щоб такі обмеження не залишалися лише погрозою, а реально скорочували можливості Росії фінансувати війну, виробляти озброєння та обходити вже запроваджені санкції.

    Джонсон залишається одним із найактивніших прихильників України

    Борис Джонсон очолював уряд Великої Британії з 2019 до 2022 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення він став одним із перших західних лідерів, які відвідали Київ і публічно підтримали надання Україні зброї.

    За час його прем’єрства Велика Британія приєдналася до санкцій проти російських банків, компаній та олігархів, а також почала постачати Україні військову допомогу. Джонсон називав вторгнення варварською війною і застерігав від домовленостей, які могли б лише заморозити конфлікт та дозволити Росії підготуватися до нової атаки.

    Після відставки він продовжив регулярно відвідувати Україну, зустрічатися з представниками української влади та закликати західні країни збільшувати обсяги військової підтримки.

    Його нинішня заява свідчить, що колишній британський прем’єр усе ще розраховує на вирішальну роль Сполучених Штатів. Проте, за логікою Джонсона, ця роль має полягати не в нав’язуванні Україні компромісу, а у створенні таких військових, політичних та економічних умов, за яких Путін буде змушений відмовитися від продовження війни.

    Слова Джонсона є водночас компліментом і політичним закликом до Трампа. Колишній британський прем’єр визнає впливовість американського президента, але фактично ставить перед ним конкретне завдання — довести свою рішучість не заявами про швидкий мир, а реальним тиском на Кремль.

  • «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    Президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Український лідер привітав його зі вступом на посаду та заявив, що розраховує на подальше зміцнення стратегічного партнерства між Києвом і Лондоном.

    За словами Зеленського, під час розмови Бернем підтвердив, що підтримка України та українського народу з боку Великої Британії залишатиметься міцною. Президент подякував британському прем’єру за теплі слова про українців, а також за співчуття родинам і близьким людей, які загинули внаслідок останніх російських атак.

    «Радий був поговорити з Енді Бернемом і привітати його зі вступом на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Дуже ціную, що підтримка України та наших людей і надалі буде міцною», — повідомив Зеленський за підсумками розмови.

    Президент наголосив, що за роки повномасштабної війни Україна та Велика Британія змогли сформувати найсильніше партнерство за всю історію двосторонніх відносин. За його словами, країни планують і надалі розширювати політичну, оборонну та технологічну співпрацю.

    «Україна та Британія змогли побудувати найсильніше партнерство в історії відносин між нашими державами, і ми обов’язково продовжимо працювати над тим, щоб воно тільки розширювалося», — заявив глава держави.

    Лідери обговорять Антибалістичну коаліцію

    Однією з ключових тем подальшої співпраці стане робота в межах Інтегрованої Антибалістичної коаліції. Зеленський повідомив, що домовився з Бернемом детальніше обговорити цей напрям під час особистої зустрічі, яка має відбутися найближчим часом.

    Антибалістичну коаліцію заснували Україна, Велика Британія, Франція, Німеччина, Данія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. Її метою є створення спільних європейських спроможностей для захисту від балістичних ракет, формування технічних робочих груп і розроблення дорожньої карти для запуску перших операційних можливостей.

    Країни-учасниці планують об’єднати оборонно-промислові ресурси, технології, дослідження та практичний досвід України, здобутий під час протидії російським ракетним атакам. Коаліція має доповнити вже наявні системи протиракетної оборони та прискорити розроблення нових рішень для захисту європейського повітряного простору.

    Ініціатива пов’язана з антибалістичною програмою FREYJA, перша презентація якої відбулася в Парижі. Україна заявила про готовність надати власні технологічні напрацювання, тоді як інші партнери можуть долучитися радарами, компонентами та виробничими потужностями.

    Зеленський раніше наголошував, що наявних у Європі можливостей для перехоплення балістичних ракет недостатньо. За його словами, виробництво Patriot, SAMP/T та інших систем не повністю покриває потреби, тому державам необхідно створювати власні масові антибалістичні спроможності значно швидше.

    Британія підтвердила продовження підтримки

    Енді Бернем вступив на посаду прем’єр-міністра Великої Британії 20 липня. Ще до телефонної розмови він заявляв, що одним із його перших міжнародних контактів стане розмова з президентом України.

    Новий глава британського уряду запевняв, що політичний курс Лондона щодо України не зміниться. Бернем наголошував, що має намір продовжувати підтримку Києва на тому ж рівні, що й попередній уряд.

    Офіційний сайт британського уряду підтверджує, що Бернем очолив уряд 20 липня. Водночас на сторінці прем’єр-міністра ще може зберігатися частина інформації про попереднього очільника Кабінету, оскільки оновлення відбувається поступово.

    Велика Британія залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, міжнародної координації та розвитку нових систем захисту. Лондон також був серед держав, які підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції та підтримали прискорення роботи над європейською протиракетною архітектурою.

    За підсумками розмови Зеленський подякував новому британському прем’єру та Великій Британії за солідарність.

    «Дякую, Енді. Дякую, Британіє!» — підсумував президент.

  • «Я буду на 100% на його боці»: новий глава уряду Британії звернувся до Зеленського

    «Я буду на 100% на його боці»: новий глава уряду Британії звернувся до Зеленського

    Новопризначений прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що одними з його перших міжнародних контактів після вступу на посаду стануть телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Новий глава британського уряду наголосив, що має намір особисто підтвердити українському лідеру незмінність курсу Лондона на підтримку України.

    Про свої плани Бернем розповів журналістам у коментарі Sky News. Він зазначив, що саме Зеленський і Трамп стануть його першими співрозмовниками серед іноземних лідерів після офіційного вступу на посаду прем’єр-міністра.

    «Пізніше сьогодні я дуже чітко дам зрозуміти президенту Зеленському, що нічого не змінилося. Я буду на 100% на його боці, так само як Кір Стармер», – заявив Бернем.

    Новий глава британського уряду наголосив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових елементів зовнішньої політики Сполученого Королівства. За його словами, президент України не матиме жодних сумнівів у тому, що Лондон і надалі надаватиме політичну, військову та дипломатичну допомогу.

    Бернем також нагадав, що під час роботи мером Великого Манчестера активно співпрацював з українськими містами. Саме цей досвід, за його словами, він переносить і на нову посаду.

    «Президент Зеленський не матиме жодних сумнівів у тому, що підтримка Великої Британії є непохитною, рішучою, вона буде поруч із ним, і я особисто також буду поруч із ним», – підкреслив британський прем’єр.

    Бернем додав, що питання міжнародної політики стануть одним із головних напрямків роботи його уряду найближчими тижнями та місяцями. Серед пріоритетів він назвав підтримку союзників, зміцнення відносин зі Сполученими Штатами та продовження допомоги Україні на тлі російської агресії.

    Президент України Володимир Зеленський уже привітав Енді Бернема з призначенням на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. У своєму зверненні він побажав новому очільнику британського уряду успіхів і наголосив, що Київ високо цінує політичну, оборонну та ціннісну підтримку з боку Лондона.

    «Основа наших двосторонніх відносин міцніша, ніж будь-коли, і ми продовжуватимемо робити одне одного сильнішими. Чекаю на нашу розмову пізніше сьогодні», – написав Зеленський.

    Енді Бернем офіційно очолив уряд Великої Британії 20 липня після того, як король Чарльз III доручив йому сформувати новий Кабінет міністрів. Він змінив на посаді Кіра Стармера, який подав у відставку після завершення внутрішньопартійної процедури зміни лідера Лейбористської партії.

    У своїх перших заявах на посаді прем’єра Бернем пообіцяв продовжити курс Великої Британії на підтримку України, водночас зосередившись на внутрішніх економічних реформах, боротьбі зі зростанням вартості життя та оновленні державної політики.

  • «Король Півночі» офіційно очолив уряд: Енді Бернем став новим прем’єром Великої Британії

    «Король Півночі» офіційно очолив уряд: Енді Бернем став новим прем’єром Великої Британії

    Енді Бернем офіційно став новим прем’єр-міністром Великої Британії, змінивши на посаді Кіра Стармера. У понеділок, 20 липня, король Чарльз III доручив новому лідеру Лейбористської партії сформувати уряд після того, як Стармер подав монарху заяву про відставку. Після аудієнції в Букінгемському палаці Бернем прибув на Даунінг-стріт, де вперше звернувся до британців уже як глава уряду.

    56-річний Бернем став 59-м прем’єр-міністром Великої Британії та вже сьомим главою британського уряду за останнє десятиліття. Його прихід до влади завершив стрімку зміну керівництва Лейбористської партії після того, як Кір Стармер під тиском однопартійців залишив посаду прем’єра та лідера партії. Бернем був єдиним кандидатом, який зібрав необхідну підтримку депутатів-лейбористів, і 17 липня безальтернативно очолив політичну силу.

    Під час своєї першої промови на Даунінг-стріт новий прем’єр заявив, що має намір розпочати «новий шлях для Британії», побудований на єдності, надії та поверненні довіри до влади. Він пообіцяв більше повноважень для регіонів, розвиток місцевого самоврядування та боротьбу з нерівністю між Лондоном і рештою країни. Також Бернем анонсував серію поїздок регіонами, щоб безпосередньо поспілкуватися з громадянами та визначити пріоритети нового уряду.

    Передача влади відбулася відповідно до британської конституційної традиції. Спочатку Кір Стармер прибув до Букінгемського палацу, де офіційно подав королю прохання про відставку. Після цього Чарльз III запросив Енді Бернема сформувати новий уряд. Уже за кілька годин новий прем’єр провів першу пресконференцію біля резиденції на Даунінг-стріт, 10.

    У своєму прощальному зверненні Стармер заявив, що залишає посаду з почуттям виконаного обов’язку. Він наголосив, що пишається досягненнями свого уряду, серед яких скорочення черг у Національній службі охорони здоров’я, посилення обороноздатності країни та покращення економічної ситуації. Колишній прем’єр також побажав успіхів своєму наступнику та пообіцяв підтримувати його.

    Енді Бернем добре відомий британцям ще до приходу на посаду прем’єра. Він народився у 1970 році поблизу Ліверпуля, закінчив Кембриджський університет і починав політичну кар’єру як помічник депутатів від Лейбористської партії. Згодом працював у кабінетах Тоні Блера та Гордона Брауна, обіймаючи посади міністра культури, а також міністра охорони здоров’я.

    У 2017 році Бернем залишив парламент, щоб стати першим обраним мером Великого Манчестера. Саме на цій посаді він здобув широку популярність і прізвисько «Король Півночі». Під час пандемії COVID-19 політик жорстко відстоював інтереси північних регіонів Англії у суперечках із центральною владою щодо карантинних обмежень і фінансування місцевих громад. Завдяки цьому він став одним із найвідоміших регіональних політиків країни.

    Після відставки Стармера Бернем повернувся до Палати громад, вигравши довибори в окрузі Мейкерфілд. Уже за кілька тижнів він очолив Лейбористську партію, отримавши підтримку переважної більшості її депутатів та профспілкових організацій.

    Для України призначення Бернема не виглядає несподіваним чи тривожним. Новий глава британського уряду давно підтримує Київ і неодноразово виступав за продовження військової, гуманітарної та політичної допомоги Україні. Перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він ініціював програми підтримки українських біженців, а також активно просував міжнародну мережу Unbroken Cities Network, яка об’єднує міста-партнери для допомоги українським громадам, що постраждали від війни.

    Разом із тим новому прем’єру доведеться зіткнутися з низкою складних викликів. Серед них — уповільнення економічного зростання, висока вартість життя, реформа системи охорони здоров’я, міграційна політика та посилення конкуренції з боку правопопулістської партії Reform UK, яка останнім часом суттєво наростила підтримку серед виборців. Саме необхідність повернути довіру до Лейбористської партії Бернем називає одним із головних завдань свого уряду.