Адміністрація США офіційно повідомила Конгрес про можливу причетність Куби до підтримки Росії у війні проти України. Йдеться як про участь громадян Куби у бойових діях, так і про політичну та дипломатичну підтримку Москви. Про це повідомило видання Axios з посиланням на несекретний звіт Державний департамент США.
Згідно з документом, який було передано до ключових комітетів Конгресу 8 квітня, на боці Росії можуть воювати від 1 000 до 5 000 громадян Куби. Американська сторона наголошує, що прямих доказів офіційного направлення військових Гаваною немає, однак існують «суттєві ознаки», що влада Куби могла свідомо толерувати або навіть частково сприяти їхньому залученню до війни.
У Вашингтоні прямо вказують на те, що кубинські громадяни стали однією з найбільших ідентифікованих груп іноземців, які воюють на боці Росії. За оцінками американських і українських джерел, їхня чисельність може коливатися, але стабільно перебуває в діапазоні кількох тисяч осіб.
У звіті Держдепартаменту підкреслюється, що навіть якщо кубинський уряд не направляв військових централізовано, він «не зміг захистити своїх громадян від використання як інструменту війни». Таку позицію озвучив і речник відомства, коментуючи ситуацію для Axios.
Ця заява стала частиною ширшої політики адміністрації президента Дональд Трамп щодо посилення тиску на Гавану. У матеріалі Axios зазначається, що Білий дім одночасно посилює санкційний і економічний тиск, зокрема обмежує постачання нафти до Куби та намагається змінити політичний курс країни.
Американські політики також активно реагують на ці дані. Сенатор Тед Круз заявив, що кубинський режим «підриває інтереси США по всьому світу» і що його роль у війні проти України є ще одним доказом цього.
Тема участі кубинців у війні не є новою. Перші повідомлення про їхню присутність на фронті з’явилися ще у 2023 році, коли журналісти та розслідувачі зафіксували факти вербування громадян Куби до російської армії.
Згодом ці дані підтверджувалися і на міжнародному рівні. Зокрема, у 2025 році у дипломатичних документах США вже згадувалося, що від 1 000 до 5 000 кубинців могли брати участь у бойових діях, що робило їх однією з найбільших груп іноземних бійців після північнокорейських підрозділів.
Українська розвідка також неодноразово повідомляла про масштабнішу участь. За її оцінками, загальна кількість завербованих громадян Куби могла сягати десятків тисяч, хоча не всі вони одночасно перебувають на фронті.
За даними різних джерел, вербування відбувалося через фінансові пропозиції або обман. Частині громадян Куби обіцяли високооплачувану роботу, після чого вони підписували контракти з російськими військовими структурами.
Водночас сама Куба категорично заперечує офіційну участь у війні. Міністерство закордонних справ країни раніше заявляло, що держава не направляє військових за кордон і має «нульову толерантність до найманства». При цьому кубинська влада визнавала, що окремі громадяни могли самостійно брати участь у бойових діях і навіть притягувала деяких із них до кримінальної відповідальності.
Аналітики зазначають, що ситуація навколо Куби демонструє ширший тренд — інтернаціоналізацію війни Росії проти України. До конфлікту дедалі більше залучаються іноземні громадяни, як через пряме вербування, так і через політичну підтримку союзників Кремля.
Водночас експерти підкреслюють, що участь кубинців навряд чи є вирішальним фактором на полі бою. Її значення більше політичне та пропагандистське — Росія таким чином демонструє наявність зовнішньої підтримки, тоді як США використовують ці дані для посилення міжнародного тиску на союзників Москви.
Таким чином, звіт Держдепартаменту США став новим етапом у публічному звинуваченні Куби у сприянні Росії. Однак наразі ці твердження залишаються предметом політичних дискусій: Вашингтон говорить про «ознаки причетності», тоді як Гавана продовжує заперечувати будь-яку державну участь у війні проти України.
