Позначка: відставка

  • Кулеба подав у відставку після невдачі з далекобійними ракетами

    Кулеба подав у відставку після невдачі з далекобійними ракетами

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав у відставку після того, як зазнав невдачі у забезпеченні країни далекобійними ракетами. Це стало значною політичною подією, яка привернула увагу як в Україні, так і за її межами.

    “Дмитро Кулеба був одним з найбільш впізнаваних членів кабінету міністрів, але його прохання про системи протиповітряної оборони та послаблення обмежень на західні ракети в останні місяці залишилися без уваги”, – пише видання.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оновлення міністерського складу “дасть нову силу” українським інституціям. І ця хвиля відставок відбувається в небезпечний для України час, коли Росія досягла значних успіхів у східній частині Донецької області.

    Однак українські ЗМІ повідомили, що Верховна Рада відклала відставку міністра закордонних справ на засіданні в середу. Причини такого рішення не наводяться. За даними ЗМІ, ймовірним наступником Кулеби стане Андрій Сибіга – заступник міністра закордонних справ.

  • Що означає відставка голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    Що означає відставка голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    В Україні відбулося значне кадрове перестановлення в енергетичному секторі: наглядова рада національної компанії “Укренерго” ухвалила рішення про звільнення Володимира Кудрицького з посади голови правління. Це рішення сталося після одного з найбільших обстрілів української енергетичної інфраструктури та в умовах активної підготовки до зимового сезону.

    Це він сам підтвердив на своїй сторінці у фейсбуку: “2 вересня наглядова рада “Укренерго” на позачерговому засіданні рішенням більшості її членів вирішила достроково припинити мої повноваження”.

    Останній робочий день Кудрицького на посаді – 4 вересня.

    Виконувати обов’язки голови буде Олексій Брехт, член правління, який відповідає за експлуатацію та відновлення високовольтної інфраструктури. А нового постійного керівника компанії мають обрати на конкурсі.

    Володимир Кудрицький повідомив, що засідання скликали за його ініціативою, “тому що переконаний, що питання звільнення і призначення керівника “Укренерго” – повноваження виключно наглядової ради”.

    За його словами, це важливо не лише як принцип, але й для прозорості та фінансової стабільності бізнесу, що й дозволило “Укренерго” залучити півтора мільярда євро на відновлення енергосистеми від міжнародних партнерів.

    Він заперечив, що його відставка пов’язана із поганим захистом об’єктів “Укренерго” від російських ударів, і заявив про розгорнуту “в анонімних телеграм-каналах і деяких ЗМІ” кампанію з дискредитації компанії.

    Заяві Кудрицького передували повідомлення двох незалежних членів ради компанії, розміщеної на сторінці “Укренерго” у фейсбуку.

    Ці два члени – Данієль Доббені та Педер Андреасен – заявили і про свою дострокову відставку через незгоду із рішенням про звільнення Кудрицького.

    “Рішення про дострокове звільнення керівника “Укренерго” є політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього не має жодних обґрунтованих підстав”, – йдеться у повідомленні.

    Офіційних коментарів від міністерства енергетики, у сфері відповідальності якого працює компанія, поки що не було.

    Володимир Кудрицький очолював “Укренерго” з 2020 року.

    На час його керівництва припав початок конфлікту із Міненерго – ще у 2021 році, коли компанія завдяки реформі корпоративного управління здобула певну незалежність від уряду. Попри те, що належить державі.

    З початком війни ім’я Кудрицького фігурувало у справі про завищені ціни на бронежилети, які безпековий відділ компанії придбав у березні-квітні 2022 року за цінами, вищими за ринкові. У 2024 йому довелося реагувати на повідомлення у ЗМІ про зарплату в 2 млн грн на місяць. Тоді він заявляв, що вона не змінювалася від 2020-го, тоді як зарплати працівників “Укренерго” за цей період зросли у середньому на 70%.

    На час керівництва Кудрицького припало також і від’єднання від російської та приєднання України до європейської енергосистеми, яке відбулося одразу після початку масштабного вторгнення в Україну.

    Найголовніше, що Кудрицький керував компанією, що є оператором енергосистеми країни під час повномасштабної війни і масованих російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі восени 2022 та навесні-влітку 2024 року.

    Про результати цих обстрілів та підготовку до зими він розповів в інтерв’ю, яке виявилося останнім великим на цій посаді.

    Причини звільнення Кудрицького

    Припущення про можливу відставку керівника “Укренерго” Кудрицького потрапили у публічний простір з 30 серпня, коли президент Зеленський провів засідання ставки.

    Серед трьох головних питань, що їх розглянули, була й енергетика, а конкретніше стан ліквідації наслідків російських ударів та “аналіз деяких питань щодо будівництва захисних споруд”. Про це йшлося у офіційному повідомленні телеграм-каналу президента після засідання ставки.

    Неофіційно, як написав Forbes Україна із посиланням на свої джерела серед учасників ставки, ухвалили рішення про звільнення Кудрицького, але сам він відмовився писати заяву про відставку.

    Проте вже у понеділок, 2 вересня, депутат від “Голосу” Ярослав Железняк повідомив на своїй телеграм-сторінці, що рішення про звільнення “одного з найбільш адекватних людей в енергетиці” ухвалила рада компанії – чотирма голосами проти двох.

    руйнування енергетики

    Автор фото,AFP

    Підпис до фото,Від осені 2022 року Росія завдає потужних і цілеспрямованих ударів по українській енергетиці, вражаючи як генерацію, так і систему доставки електрики до споживачів

    Від засідання ставки офіційною причиною звільнення керівника “Укренерго” називають недостатній захист об’єктів компанії перед російськими ударами.

    Проте сам він заперечив це, додавши, що представив членам ради детальний звіт щодо кожного об’єкту, до якого не було запитань.

    “Я не можу вдаватися в деталі, але на підстанціях “Укренерго” побудовано більше 60 антидронових укриттів, практично на кожній підстанції. Такі інженерні споруди побудовані лише на об’єктах “Укренерго”, – пояснив Кудрицький, додавши, що на них не витрачено жодної гривні з державного бюджету, адже вони побудовані за кошти міжнародної підтримки.

    За його словами, вони врятували десятки автотрансформаторів в цьому році.

    “Це не означає, що після прильоту декількох десятків ракет енергосистема не відчує удару. Це означає, що ми зможемо швидко, за декілька днів, відновити її роботу”, – пояснив керівник “Укренерго”.

    В експертному середовищі кажуть, що саме захист об’єктів “Укренерго” був вибудуваний найкраще серед усіх гравців енергетичного ринку.

    “Укренерго” єдині, хто нормально побудував захисні споруди. І вчасно запаслися додатковим обладнанням для швидкої заміни”, – написав, повідомляючи про відставку Кудрицького у своєму телеграмі депутат Железняк.

    “Насправді “Укренерго” збудувало більше захисних споруд, ніж усі компанії, разом взяті”, – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    “Що, якби ці 100 ракет (як у день масованої атаки 26 серпня 2024 року – Ред.) прилетіли б на “Енергоатом” чи “Укргідроенерго”, не було би руйнувань? Ні, ми ж бачимо, що і Трипільську, і ДніпроГЕС повністю зруйнували”, – каже експерт, припускаючи, що наслідки останньої атаки були б набагато гіршими, якби не було захисних споруджень “Укренерго”.

    “Що стосується державних компаній, то “Укренерго” має гарний запас обладнання і добре навчені ремонтні бригади. І, власне, остання атака й показала, що той захист, який вони будують останні кілька місяців, працює”, – заявив Radio NV директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

    За його словами, ефективність захисту буде доведена і тим, що попри руйнування, через 10 днів після атаки наслідків вже не відчують.

    Так само досить одностайно критики рішення про усунення Кудрицького говорять про його справжню причину – бажання “контролювати потоки” грошей, що заробляє сама компанія, а також отримує від міжнародних партнерів для відбудови енергетики.

    “Реальна причина це тваринне бажання сісти на всі фінансові потоки: 100 млрд грн щорічно і 1,5 млрд євро кредитних ліній”, – вважає член парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк, який попередив про негативну реакцію з боку міжнародних партнерів.

    Закиди щодо неналежного захисту об’єктів “Укренерго” на адресу Кудрицького – лише привід до його звільнення, вважає Володимир Омельченко. А справжня причина – “намагання певних груп впливу в уряді захопити фінансові потоки в “Укренерго”, до яких вони не могли долучитися через те, що “Укренерго” підтримували західні партнери і донори”.

    “Укренерго залучило 1,5 млрд доларів грантів та позик, усе Міненерго – 500 млн”, – пропонує порівняти дві цифри Олександр Харченко.

    Як пов’язані світло в домівках і реформа корпоративного управління

    На тлі повідомлень про відставку керівника “Укренерго” депутатка з “Голосу” Інна Совсун з комітету з євроінтеграції оприлюднила звернення до ОП та уряду, підписане головою представництва Єврокомісії в Україні, бізнес-омбудсменом, а також керівниками міжнародних фінансових організацій, що дають гроші на відбудову енергетики, – ЄБРР та IFC.

    У ньому йдеться, що у нинішній складній ситуації зміна керівництва “Укренерго” може поставити під загрозу колективну допомогу Україні в галузі енергобезпеки та підготовку до зими.

    Автори листа закликають владу, якщо вже йдеться про звільнення керівника провідної компанії в такий момент, забезпечити “найвищі стандарти корпоративного управління державними компаніями”. При цьому вони звертають увагу, що рішення про звільнення топменеджера ухвалює рада, яка від 2022 року залишається недоукомплектованою. Відтоді так і не призначили ще одного, сьомого члена.

    На думку Совсун, таке рішення матиме негативні наслідки. Передусім, воно покаже, що на реформі корпоративного управління, яка є одним із наріжних каменів у просуванні України до ЄС, можна ставити хрест.

    “Якщо є політичне рішення “згори”, акціонери держкомпаній — громадяни України — мають посунутися і щиро вірити, що мудре рішення партії поведе підприємство до нових вершин”, – саркастично пише депутатка у фейсбуку.

    Якщо ж більш практично і приземлено, то, вважає Совсун, “українські споживачі платитимуть додатковими годинами без світла за політичні рішення там, де їх не має бути”. Адже міжнародні донори навряд будуть готові “так само охоче давати кредити та гранти до рук компанії, що не відповідає стандартам корпоративного управління”.

    “Питання не в Кудрицькому – поганий він чи хороший, – каже Володимир Омельченко. – А в тому, що усі вчергове впевнилися, що в нас не існує державного корпоративного управління і принципу верховенства права”.

    руйнування енергетики

    Автор фото,AFP

    Підпис до фото,Після російських ударів по енергетиці українці час від часу занурювалися в темряву. Але саме “Укренерго” робило так, щоб відключення електрики не перетворювалися на повний блекаут

    Інвестиційний банкір Сергій Фурса у фейсбуку пояснює зв’язок між світлом у домівках та складним корпоративним управлінням образно:

    “Нове слово в реформі корпоративного управління. До біса всі ці наглядові ради, складні системи важелів і противаг. Зайве то все. То рептилоїди придумали… А так звільнили Кудрицького – і дали світло людям. Як Прометей. Що несе вогонь”.

    Аналітик зауважує, що втрачати довіру партнерів – не вперше для українського керівництва, а тому “не страшно”. Але страшно має бути не через “персональну кар’єру пана Кудрицького”, а через те, такі кадрові зміни відбуваються у певний спосіб в той час, коли росіяни нарощують обстріли, а країна потребуватиме ще більше допомоги.

    “А для якісної допомоги потрібна довіра з боку тих, кого ми про допомогу просимо. І при поставках обладнання, яке ж не на порожньому місці накопичилось зараз. І для імпорту, який нас іноді рятує. І для фінансування, яке зараз охоче дають, бо довіряють менеджменту”, – каже він.

    Чим важлива НЕК Укренерго

    Національна енергетична компанія “Укренерго” є оператором системи передачі енергії.

    Саме вона бачить усю картинку в енергетиці в масштабах країни, балансує систему подачі струму від виробників до споживачів – в тому числі і після ударів по енергетичних об’єктах.

    Водночас “Укренерго” є також тою ланкою, що зв’язує Україну із європейською енергетичною системою. Саме вона вела переговори про приєднання до європейської мережі, успішно завершивши ці переговори у перші дні війни. Вона є членом-спостерігачем ENTSO-E. Через “Укренерго” проходить експорт, імпорт, запити на аварійні поставки електрики між країною та ЄС.

    Але, як звернула увагу експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна в інтерв’ю “Главреду”, саме “Укренерго”, відповідно до закону про ринок електроенергії, раз на рік робить звіт про достатність генеруючих потужностей України на 10 років та щороку переглядає її.

    Іншими словами, “Укренерго” не лише балансує енергосистему сьогодні на сьогодні, але й моделює та планує її розвиток у майбутньому.

    І, за словами Кошарної, в останньому звіті за 2023 рік розширення генеруючих потужностей “Енергоатому” там не передбачено, – “там йшлося про нестачу систем накопичування електроаккумуляторів, передбачені швидкі маневрові газові потужності, теплові електростанції на біопаливі”.

    Натомість саме “Енергоатом” став активно планувати добудову чи нове будівництво потужностей. І ці проєкти – ще одна тема, яка останнім часом отримала неоднозначні оцінки у експертному середовищі – як серед прибічників, так і противників ядерної енергетики.

  • Безугла закликає звільнити командувача Повітряних сил Олещука

    Безугла закликає звільнити командувача Повітряних сил Олещука

    Мар’яна Безугла знову виступила зі своєю різкою критикою в адресу командування Повітряних сил України, закликаючи відправити у відставку генерала Миколу Олещука “слідом за Содолем”. Депутатка звинуватила генералітет у некомпетентності після того, як, за її словами, українська армія втратила дві установки систем Patriot. На її думку, це сталося через слабкий контроль і недоліки в організації оборони.

    На своїй сторінці у Facebook Безугла опублікувала емоційний пост, в якому висловила недовіру до здібностей генералів та викликала на зустрічі із командуванням, щоб розглянути інциденти та знайти рішення. Вона також обурена бездіяльністю управління в обличчі російської загрози, називаючи ситуацію в ЗСУ “кризою”.

    Відповідаючи на її заяви, колишній речник Збройних сил України Юрій Ігнат назвав Безуглу необізнаною в військових питаннях особою, яка потенційно служить інтересам російської пропаганди. Він заперечив її інтерпретацію інцидентів з Patriot та наголосив на необхідності утримання оборонної спроможності України в умовах посиленої ворожої активності.

    Загалом, конфліктні висловлювання Безуглої викликали резонанс у громадськості та серед експертів, які підкреслюють важливість об’єднання зусиль та підтримки українських Збройних сил у складний час боротьби з агресією.

  • Спікер Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук заявив про відставку після 45 днів на посаді

    Спікер Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук заявив про відставку після 45 днів на посаді

    Дмитро Плетенчук, який був призначений спікером Сил оборони Півдня лише 45 днів тому, повідомив про свою відставку. Цей несподіваний крок породив питання та спекуляції щодо причин його виходу з посади.

    “Прошу не шукати ніяких подвійних смислів або “зрадоньки”. Свій функціонал як «кризового менеджера» я виконав і повернувся до виконання обов’язків спікера ВМС ЗС України”, – заявив Плетенчук.

    Нагадаємо, він обійняв цю посаду у квітні, після звільнення спікера СОУ Наталії Гуменюк, яку критикували військові журналісти.

    Щоправда, кілька днів тому Гуменюк повернулася до роботи у прес-службі, ставши заступником начальника управління комунікацій Оперативного командування «Південь».

  • Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна

    Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна

    Цього тижня нардепи та низка ЗМІ прогнозують доволі масштабні кадрові перестановки, як в уряді, так і в Офісі генпрокурора. Нібито очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна.

    За відомостями від джерел безпосередньо з Офісу генпрокурора, головною причиною відставки стали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. Нардепи раніше повідомляли, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

    За даними джерел, спочатку найімовірнішим наступником Костіна називали близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера, який нещодавно стверджував в інтерв’ю, що жодних пропозицій стати генпрокурором йому не надходило. До речі, Кіпер як і Костін – одесит.

    Але остаточно ні кандидатура Кіпера, ні чиясь інша ще не затверджена. А тому цілком імовірно, що після відставки Костіна деякий час в.о. генпрокурора буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

    Якщо новим генеральним прокурором стане Кіпер або Хоменко, це означатиме, що вперше з 2016 року генпрокурором України стане кадровий прокурор. Адже після звільнення Віктора Шокіна ще за президента Петра Порошенка в кріслі генпрокурора відтоді були люди не з системи прокуратури – Луценко, Рябошапка, Венедіктова та Костін.

    Кіпер же працював у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, через що потрапив під дію закону про люстрацію. Однак 2019 року Окружний адмінсуд поновив його на посаді та визнав люстрацію незаконною. Влітку 2020 року Кіпер став спочатку заступником прокурора Києва, а потім очолив Київську міську прокуратуру.

  • Валерій Залужний в Міністерстві закордонних справ: перехід від військової до дипломатичної служби

    Валерій Залужний в Міністерстві закордонних справ: перехід від військової до дипломатичної служби

    Після відставки з посади головнокомандувача Збройних Сил України, генерал Валерій Залужний відправився на новий етап своєї служби, проходячи стажування в Міністерстві закордонних справ України. Про це повідомив Олег Шарп, представник президента Володимира Зеленського.

    “Залужний вийшов із короткострокової відпустки та проходить обов’язкове стажування в МЗС. Згода британської сторони отримана. Також формується кадровий склад амбасади — акцент робиться на спеціалістах із військово-технічного співробітництва”, — написав оглядач. Він упевнений, що Валерій Залужний ще повернеться в Україну та зіграє свою роль у відбудові нашої держави.

    Нова посада Валерія Залужного

    8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ про відставку головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного. У березні його було призначено послом у Великій Британії.

    “Сьогодні погодив кандидатуру Посла нашої держави у Великій Британії. Генерал Валерій Залужний говорив мені саме про такий напрям для себе — дипломатичний”, — заявив 7 березня Володимир Зеленський.

    Глава держави також підтвердив, що до Британії надіслано запит на попереднє погодження кандидатури Залужного (агреман) на посаду Надзвичайного та Повноважного Посла України в Сполученому Королівстві та Північній Ірландії.

    Нагадаємо, міністр оборони України Рустем Умєров офіційно підтвердив звільнення з посади головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Як зазначив міністр оборони, 2024 рік принесе зміни, тому командуванню потрібні нові підходи і стратегії.

  • Відставки в СБУ та інших силових органах найближчим часом триватимуть

    Відставки в СБУ та інших силових органах найближчим часом триватимуть

    Наше джерело в ОП повідомляє, що кадрові чистки в СБУ після стеження за американською клієнтелою в Україні (скандал із прослуховуванням журналістів Бігус.інфо), про що раніше писали, ще не закінчилися.

    Минулого тижня Зеленський особисто дав наказ голові СБУ Малюку публічно притягнути до кримінальної відповідальності топкорупціонера і прямого фігуранта скандалу з журналістами Артема Шила, який мав особисту образу і рахунки.

    Восени 2022 року команда Бігус.інфо провела й опублікувала розслідування про те, як Артем Шило (1990 р.н.), будучи начальником управління контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури, та протидії фінансуванню тероризму, відзначився за півтора року своєї праці серією гучних корупційних скандалів, наживши величезний публічний капітал у кілька мільйонів доларів через “кришування” російського бізнесу 1xBet та інших протизаконних дій. Після санкцій проти 1xBet Шило спільно з Ігорем Зотьком став співакціонером онлайн-казино PIN-UP, яке українські журналісти також пов’язують із російськими акціонерами. Водночас СБУ-шник продовжував тероризувати інші казино (Космолот, Паріматч, СлотСіті, Вбет тощо), українські фінансові компанії, банки та покривати кол-центри, отримуючи гарний “відкат” у криптовалюті.

    Звільнення Шила не розв’яже питання з корупцією в СБУ, однак, FinTech компанії та банки в Україні хоч трохи видихнуть від протизаконних дій Артема Шила та його “колег”, зокрема, підручного Олексія Єфімова, який був реалізатором усіх ініціатив Шила та збирав щомісячний кеш із криптообмінників і банків (Сенс Банк, УкрГаз Банк, ОщадБанк) в Україні.

    Джерело також повідомило, що журналісти, представники бізнес-асоціацій, а також громадський рух “Маніфест-42”, який виступає проти свавілля тилових силовиків у бізнесі, у розмові із західними кураторами, окрім Шила і Єфімова, називали імена Ігоря Кравченка, Тараса Садовника і десятки інших силовиків.

  • Перші результати соціологічного опитування після відставки Залужного

    Перші результати соціологічного опитування після відставки Залужного

    Нове соціологічне опитування, проведене ВГО “Передові Правові Ініціативи”, розкриває різке ставлення українського народу до ключових подій у країні. За даними опитування, значна більшість громадян виступає проти відставки Валерія Залужного (80,45%) і висловлює відверте несхвалення щодо примусової мобілізації (89,72%). Зауважимо, що найбільша підтримка спостерігається для добровільної мобілізації, яка супроводжується додатковою фінансовою мотивацією (93,97%), а також для призову силовиків, які працюють в тилу (86,54%).

    Ці події, згідно з дослідженням, значно вплинули на політичні уподобання громадян. Якщо вибори президента відбувалися б сьогодні, то Валерій Залужний здобув би найбільшу кількість голосів (38,16%), після нього йдуть Володимир Зеленський (16,17%), Юлія Тимошенко (9,91%) і Петро Порошенко (8,08%). Проте, якщо Валерій Залужний відмовився брати участь у виборах, то зміниться ситуація: лідерство перейде до Володимира Зеленського (21,01%), за ним йдуть Юлія Тимошенко (18,83%), Петро Порошенко (14,14%) і Віталій Кличко (6,64%).

    У разі ж проведення виборів до парламенту на сьогоднішній день, у Раду пройшли б лише чотири партії: партія Валерія Залужного (36,92%), блок Володимира Зеленського (12,76%), “Батьківщина” Юлії Тимошенко (9,84%) і “Європейська солідарність” Петра Порошенка (7,65%). Решта партій набирають набагато менше підтримки, не перевищуючи 3%.

    Вивчення було проведено з 9 по 11 лютого 2024 року серед 5105 респондентів в Україні (крім окупованих та прифронтових регіонів) та за кордоном, де знаходиться значна кількість українських біженців. Використовувалися різні методи опитування, такі як “face-to-face” і телефонні інтерв’ю через мобільний додаток системи “IQR”, розробленої фахівцями “ППІ”. Похибка репрезентативності не перевищує 2,0%.

  • Залужний усвідомлює свою відповідальність перед країною і військовими

    Залужний усвідомлює свою відповідальність перед країною і військовими

    Наші джерела в команді Залужного розповіли, що колишній головком погодився відмовитися від будь-якої критики Зеленського та Офісу президента, щоб не провокувати політичну кризу в Україні. Залужний усвідомлює свою відповідальність перед країною і військовими, ось чому поступився зараз.

    Залужний продемонстрував принциповість і державницький підхід, не дивлячись на відставку і можливість заробити політичні дивіденди. Усі розуміють, що Офіс Президента готується до вакууму легітимності та прибирає конкурентів, причому робить це максимально грубо, вішаючи на Залужного провину в провалі контрнаступу, проти якого він виступав навесні. В Україні люблять і підтримують несправедливо покараних, а тепер час на боці пригнобленого, якому залишається тільки чекати.

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента збирається зачистити все військове керівництво, яке орієнтувалося на Залужного, залишать тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак хоче завершити всі перестановки до вакууму легітимності, щоб утримати владу у своїх руках.

  • Відставка Залужного і призначення Сирського: перші реакції українських військових

    Відставка Залужного і призначення Сирського: перші реакції українських військових

    Перша доба після заміни командувача українського війська видалась бурхливою. У соцмережах українці емоційно реагують на зняття Залужного: переважно постять йому подяки – вислів «Дякую, пане генерале» став чи на найпоширенішим у стрічках. Паралельно люди висловлюють тривогу і щодо самої заміни командувача посеред війни і, власне, особистістю генерала Сирського. Найбільше стосовно Сирського згадують його репутацію «генерала, що не рахується з втратами». Проте є й ті, хто вважає, що українці даремно створили собі кумира з Залужного та даремно приписують Сирському усю роль у невдалих операціях (згадану репутацію він отримав головно після Бахмутської операції, керуючи ОСУВ «Хортиця»; але також дехто з військових каже подібне і стосовно Дебальцева 2015-го).

    Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрало перші відгуки українських військових про цю кадрову зміну.

    Ірина, піхотинець:

    – За Залужного була впевненість у тому, що рішення ухвалюються фахові, виходячи з воєнної, а не політичної доцільності. Зараз такої впевненості немає. Справа не лише у тому, що генералу Сирському довіряють менше військових, ніж генералу Залужному. Справа у тому, що звільненню Залужного передувала кампанія з дискредитації головнокомандувача та ЗСУ.

    Військових звинувачували у невдалому контрнаступі, хоч не ми його анонсували. Військових звинувачували у провалі мобілізації, хоча за мобілізацію відповідає не головком, а верховний головнокомандувач (президент Володимир Зеленський – ред.). Військових звинувачували у тому, що в армії багато «совка», хоча то не наша справа міняти закони і підзаконні акти, а справа Міноборони і депутатів.

    “Є сумніви, що рішення про заміну зважене, логічне і виправдане. А якщо це чиясь помилка чи забаганка, ми заплатимо за неї життям”

    Незрозуміло, що не так робив Залужний, нащо було поливати брудом його і усю армію, чим у цій ситуації може зарадити Сирський. Відповідно, є сумніви, що рішення про заміну зважене, логічне і виправдане. А якщо це чиясь помилка чи забаганка, ми заплатимо за неї своїм життям.

    Стас, Десантно-штурмові війська:

    – Особисто я проти відставки генерала Залужного. Він той, хто прийняв цю війну, зупинив наступ п***рів, і на деяких напрямках ініціатива перейшла до ЗСУ! Зрозуміло, що це заслуга не тільки його, а всіх ЗСУ, але це стало можливим саме під його керівництвом. Якби був Залужний у 2014-му, ми б не втратили Крим.

    Андрій, Десантно-штурмові війська:

    – Рішення насамперед політичне, а не військове. Для цивільних Залужний – батько нації, а для звичайного солдата, який не вилазить з колеса армійського життя два роки – звичайний генерал, який гарно і правильно говорить, але діє в системі координат «радянських» генералів.

    “Підняла голову вся статутна «радянщина», повернулась паперова армія, армійське кріпацтво – без права переведення і ефективності на посаді”

    Серед військовослужбовців у підвалах Оріхова, лісах Кремінної, околицях Куп’янська заміна головнокомандувача – звичайна подія. Тим більше, після проваленого 2023 року. І я не про невдалий контрнаступ. Солдати, сержанти, офіцери хотіли змін всередині ЗСУ. Натомість підняла голову вся статутна «радянщина», повернулась паперова армія, сумнівні схеми наживання, провал у плануваннях операції на рівні відділення-взвод, недбале ставлення до професійних якостей особового складу, армійське кріпацтво – без права переведення і ефективності на посаді.

    Ми програли 2023 рік. Насамперед, людьми. Цінними добровольцями, яких уже не буде в такій кількості, як це було у 2022 році. Ми витратили час на створення резервів і не думали про лінію оборони. Що вже казати про укомплектування бригад і розширення посад, що сприяли б ефективності та боєздатності.

    Нинішній генеральський пласт в ЗСУ – це не воєнний сучасний менеджмент. На жаль. Новий головнокомандувач Сирський – не виключення. Ми тупцюємо на місці ціною втрат найкращих людей цієї країни.

    Богдан, військовослужбовець Сухопутних військ:

    – Єдине, що я можу сказати: я та мої колеги, які свідомо йшли у лави ЗСУ – продовжують виконувати свої посадові обов’язки. Наша справа – знищення противника, захист держави, суверенітету та народу України. Ніщо не змінить цього.

    Андрій, учасник оборони Бахмута:

    – Не так болить відставка Залужного, як призначення Сирського. Генерал, який сповідує радянську школу. Командувач, якого звинувачують в безглуздій провальній обороні Соледара і Бахмута, а зараз Авдіївки… Для якого життя солдата абсолютно неважливе. Який не факт, що розуміє хоч якусь стратегію, крім – «треба втримати за будь-яку ціну».

    Олексій, артилерист:

    – Ставлення до відставки Залужного як моє особисто, так і у нашому артилерійському підрозділі украй негативне. Під командуванням генерала Залужного Збройні сили зупинили російський наступ під Києвом, деокупували Київщину та Чернігівщину, хоча і змушені були залишити Херсон, але повернули його. Звільнили Харківщину, не дали захопити Донецьку та Запорізьку області повністю. І це при тому, що за усіма видами озброєння та кількістю боєприпасів ворог мав перевагу у десятки разів.

    “Ставлення до відставки Залужного як моє особисто, так і у нашому артилерійському підрозділі украй негативне”

    Можу судити по своєму дивізіону: на нашому напрямку на 1-2 випущені нами снаряди припадало мінімум 10 ворожих (суттєва перевага ворога). Також у них перевага за безпілотними літальними апаратами – літають десятки «Орланів» та «Ланцетів», наші ж БПЛА глушать РЕБами. ЗСУ відчувають нестачу зброї, боєприпасів, людей.

    В законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, що за мобілізацію в країні, перш за все, відповідають президент, прем’єр-міністр, міністерства та центральні органи влади, а також органи місцевого самоврядування. Військові також відповідають, але вони на останніх ролях, скажімо так. Президент та його посіпаки (деякі з російськими зв’язками) провалили мобілізацію в той час, як країна захлиналася від крові та потребувала військового ресурсу.

    Свою провину Зеленський спробував перекласти на Залужного. Причини того, що президент звільнив генерала, мені зрозумілі: перша і найголовніша – російський слід. Росіяни не змогли захопити нас ззовні, вирішили ослабити країну зсередини. І друга причина – Зеленський хоче бути номером один у світі! Бути героєм! Хоча до жодної військової операції він не має стосунку. Я вважаю, що це найголовніша помилка Зеленського, яка коштуватиме йому довіри народу. А ще, на жаль, може коштувати тисяч загиблих військових та нових втрат території.

    “Я вважаю, що це найголовніша помилка Зеленського, яка коштуватиме йому довіри народу”

    Думаю, що військовослужбовці Зеленському це не пробачать, як би він не їздив по Авдіївці та інших гарячих точках і скільки б орденів-медалей не роздав. У Києві багато зрадників сидить, які були б раді вчинити, як українець Іван Ніс у 1708 році. Цей прилуцький козацький старшина, який захищав оточений Батурин, послав гонця до Меншикова та запропонував провести ворожих вояків через таємний хід Батуринської фортеці. І, після згоди Меншикова, так і зробив. Тоді ка***пи спалили Батурин і знищили усе живе.

    Ще один негатив для України – впаде до президента (читай України) довіра західних партнерів, бо Зеленський чітко дав зрозуміти світу, що навіть в умовах жорстокої та кровопролитної війни із чисельно та якісно переважаючим противником, особисті інтереси для нього важливіші.

    Розвідник, південний напрямок:

    “Якщо новий дасть те, чого не зміг Залужний, то буде ок, а як ні – то «я хз», що то має бути”

    – Залужний – крутий генерал, служив з пацанами деякими в аеропорту Донецькому (моїми знайомими), чоловік втомився, то точно. Щодо заміни його на Сирського – тут коментарів не надам, бо до ладу нічого гарного чи поганого не чув. Якщо новий дасть те, чого не зміг Залужний, то буде ок, а як ні – то я «хз», що то має бути.

    Розвідник, південний напрямок:

    – Чи я за те, що його заміняють – однозначно не скажу, що проти, оскільки не знаю всіх причин. Але хотів би, щоб він лишався далі.

    Сержант ЗСУ, просить не називати імені:

    – Найбільшою проблемою в армії залишається «скотське» ставлення до людей з боку командирів. Залужний – був людяний. Сирський – якраз уособлює оте «скотське» ставлення до підлеглих, зняв щонайменше одного командира бригади з криками: «Што, людішек пожалєл?!» Нас, військових, чекають шалені втрати без жодного результату. І є ризик, що військові просто фізично закінчаться, й фронт зазнає краху.

    Микола, військовослужбовець Сухопутних військ:

    – Погано. Багато наших людей загинуло через нього (Сирського – ред.). Він просто всіх пустить на м’ясо.

    Олег, військовослужбовець механізованої бригади:

    – Тепер точно доведеться служити всім. Бо з його «м’ясними штурмами» ми тут скоро закінчимося.

    Валентин, військовослужбовець Сухопутних військ:

    – Від зміни особистості на посаді головкома виробництво озброєння та боєкомплекту не збільшиться. Не персона на посаді відіграє роль, а системна робота тилу, яка у нас слабка. Тому моє ставлення нейтральне. Але знецінювати роль Валерія Федоровича на початковому етапі – злочин проти совісті.

    Олексій, офіцер ЗСУ:

    “Вірогідно, влада не вміє керуватись інтересами держави, а майже тільки виключно своїми власними”

    – Вважаю, що це політичний крок, щоб прибрати фігуру з максимальним і зростаючим рейтингом. Вірогідно, влада не вміє керуватись інтересами держави, а майже тільки виключно своїми власними. Як зміниться і чи зміниться ситуація на фронті від цієї заміни – покаже тільки час.

    Костянтин, війська РХБ (радіаційний, хімічний та біологічний захист)

    – Якщо говорити саме про мобілізованих, то здебільшого вони мало що думають про відставку, бо зараз у них є більш нагальна проблема. Влада намагається протягнути закон, у якому знову немає чіткого терміну служби (йдеться про нову версію закону про мобілізацію – ред.) І слова про 36 місяців нівелюються формулюванням, в яке їх вставлено.

    “Мало того, що в найкращому випадку мотати ще рік, так ще й (зокрема, і з подачі Залужного) навіть після 36 місяців можуть ще не відпускати, скільки захоче ставка”

    Тобто мало того, що досі не демобілізують навіть тих, хто 2 роки відмотав, мало того, що в найкращому випадку їм мотати ще цілий рік, так ще й (зокрема, і з подачі Залужного) навіть людожерські 36 місяців вони написали так, що після них фактично можуть ще не відпускати, скільки захоче Ставка. Тому першочергова увага зараз на тому, щоб до другого читання законопроєкт дійшов якщо навіть і з 36-ма місяцями, то без додаткових обмовок і умов.

    Навіть ті, хто прийшов добровольцями, і навіть приїхав для цього з-за кордону, в шоці від того, що так довго тримають і не думають відпускати. А якусь думку про відставку можна буде скласти лише після того, як побачимо наступника у дії.

    Дмитро, солдат ЗСУ

    – Залужний, безперечно, є ключовою постаттю нашої війни проти росіян. Це героїчний головнокомандувач, який увійшов в історію як генерал, який зупинив навалу другої у світі армії, зруйнувавши всі плани навіженого кремлівського діда з окупації нашої держави.

    “Залужний, безперечно, героїчний головнокомандувач, який увійшов в історію, і безумовно, мені шкода. Але частиною цього шляху є і генерал Сирський”

    Безумовно, мені шкода. Але частиною цього шляху, на якому ми досі перебуваємо, є і генерал Сирський.

    Для мене нічого не змінилося з 24 лютого, коли люди стояли чергами до ТЦК та йшли в Сухопутні війська обороняти столицю та бити ворога на північному напрямку, де командувачем був саме Сирський.

    Тому що прізвища були другорядні. Першочерговим було і є зовсім інше. Всі працювали заради успіху на фронті та перемоги, раділи успіхам та провалам росіян. А щойно загрозу трохи відігнали, то деякі змінили вдячність та віру в Збройні сили на експертну думку та критику.

    Хоча це логічно, що за відставкою головкома на його місце рухається найбільш досвідчений генерал, який командує найбільш залученим у війні родом військ.