Golovnitemu.com

Позначка: війна в Україні

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    «Шахед» влучив просто у багатоповерхівку в Хмельницькому

    У Хмельницькому вранці 24 вересня стало відомо про влучання російського ударного безпілотника у житловий багатоквартирний будинок. Ніч і ранок область провела під тривалими повітряними тривогами — російські дрони заходили на захід України кількома хвилями, по цілях працювали сили протиповітряної оборони. Начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін підтвердив, що є збиті безпілотники, однак один із засобів повітряного нападу досяг житлової забудови в обласному центрі.

    Перші повідомлення про наслідки з’явилися близько 08:40–08:50. Тюрін заявив, що Хмельниччина перебувала під атакою російських БпЛА фактично з ночі, а після влучання в багатоповерхівку на місце негайно виїхали всі необхідні служби. Попередньо повідомлялося, що загиблих і поранених немає.

    Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин уточнив масштаби пошкоджень. У будинку вибиті вікна, пошкоджені балкони, а у дворі понівечені автомобілі. Комунальні та екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків удару.

    Станом на ранок влада не повідомляла про значне руйнування несучих конструкцій будинку або необхідність евакуації всіх мешканців. Так само не було інформації про пожежу чи людей під завалами. Дані щодо характеру самого влучання та типу конкретного дрона можуть ще уточнюватися.

    Атака на Хмельницький стала частиною значно масштабнішого нічного удару РФ по Україні 24 вересня. Повітряні сили повідомили про застосування Росією 282 ударних та допоміжних безпілотників, серед яких Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Паралельно російські війська запускали протикорабельні ракети «Циркон» і балістичні ракети типу «Іскандер-М», С-400 та KN-23.

    Станом на 08:00 українська ППО заявляла про знищення або подавлення 227 повітряних цілей: чотирьох «Цирконів», трьох балістичних ракет, однієї «Бандеролі»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас влучання зафіксували на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Основними напрямками масованого удару Повітряні сили називали Київщину та Одещину, однак російські безпілотники протягом ночі рухалися також у напрямку західних областей, зокрема Хмельниччини. Саме тому повітряна тривога в регіоні оголошувалася неодноразово.

    У Хмельницькому це вже не перша атака на житлову забудову лише за вересень.

    5 вересня внаслідок іншого російського удару значних руйнувань зазнав багатоквартирний житловий будинок. Тоді кількість постраждалих зросла до семи осіб, серед яких була неповнолітня. Чотирьох людей госпіталізували, стан одного постраждалого міська влада називала важким. Також було знищено або пошкоджено чотири приватні автомобілі.

    Тодішня атака мала значно важчі наслідки. Саме тому ранкова інформація 24 вересня про відсутність постраждалих після влучання у багатоповерхівку є особливо важливою — цього разу, за попередніми даними, людям вдалося уникнути фізичних травм.

    Утім, сам факт влучання ударного БпЛА безпосередньо в житловий будинок у великому обласному центрі знову показує, що небезпека масованих атак не обмежується Києвом, Одесою чи прифронтовими регіонами.

    Хмельницька область регулярно опиняється на маршрутах російських ракет та безпілотників. У попередні періоди російські війська неодноразово атакували область, зокрема об’єкти енергетики та промисловості.

    Наприклад, 13 вересня після чергової атаки в Хмельницькому виникла пожежа на території підприємства, а в приватних будинках були пошкоджені дахи й вікна. Тоді обійшлося без постраждалих.

    Ще 1 квітня внаслідок нічної та ранкової атак у місті двічі виникали пожежі на одному з підприємств, а вибуховою хвилею пошкодило вікна житлових будинків.

    Тож нинішній удар став черговим епізодом систематичних атак на регіон, однак цього разу дрон досяг саме житлового сектору.

    Особливу увагу привертає й те, що в ніч на 24 вересня Росія вкотре застосувала реактивні модифікації Shahed. Такі безпілотники здатні рухатися швидше за звичайні версії і є складнішими цілями для частини мобільних вогневих груп.

    У попередню ніч, 23 вересня, Росія також масовано атакувала Україну безпілотниками. Тоді Повітряні сили повідомляли про 161 засіб повітряного нападу, включно з десятками реактивних «Шахедів». Уже наступної ночі кількість застосованих безпілотників зросла до 282, а до них додалася балістика та «Циркони».

    Таким чином, дві послідовні ночі Україна переживає надзвичайно інтенсивні повітряні атаки.

    У Києві в ніч на 24 вересня російський удар уже призвів до загиблих та поранених, уламки падали у кількох районах столиці. В Одесі були пошкоджені медичний заклад, школа та житлові будинки. У Хмельницькому головним наслідком стало саме влучання у багатоповерхівку.

    Станом на ранок 24 вересня інформація з Хмельницького виглядає так: пошкоджено житловий багатоквартирний будинок, вибито вікна, понівечено балкони та автомобілі, однак попередньо загиблих і постраждалих немає.

    Екстрені служби продовжують працювати на місці. Остаточні дані щодо кількості пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів міська й обласна влада обіцяє повідомити після завершення обстеження території.

  • 2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

    Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

    Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

    Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

    За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

    Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

    Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

    23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

    «Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

    У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

    Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

    На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

    Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

    У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

    Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

    В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

    Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

    Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

    Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

    Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

    ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

    Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

    Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

    За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

    Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

    Цифри показують зміну самої структури війни.

    Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

    І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року українські військові повернули під свій контроль близько 800 квадратних кілометрів території, тоді як російська армія за цей самий період захопила приблизно 890 квадратних кілометрів. Таким чином, за оцінкою президента, чиста різниця становить близько 90–100 км² на користь Росії — значно менше, ніж у попередні роки війни. Про це Зеленський сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal, оприлюдненому 23 вересня.

    За словами глави держави, ситуація на лінії фронту нині значною мірою перейшла у фазу дуже повільних змін.

    «На полі бою ситуація практично застигла», — описав він нинішню динаміку, пояснивши, що територіальні зміни відбуваються, але їхній масштаб у 2026 році суттєво менший, ніж раніше.

    Зеленський порівняв нинішню ситуацію з попередніми роками, коли, за його словами, російські війська могли захоплювати по 3–4 тис. км² за рік. Тепер, якщо відняти приблизно 800 км², які повернула Україна, від орієнтовних 890 км² російських здобутків, чистий приріст окупованої Росією території виходить на рівні приблизно 90 км².

    При цьому цифри, озвучені президентом, є оцінкою української сторони. Незалежні картографічні проєкти використовують інші методики підрахунку контролю над територіями, тому їхні абсолютні показники можуть відрізнятися.

    Втім, загальну тенденцію суттєвого уповільнення російського просування підтверджують і незалежні аналітики.

    Американський Інститут вивчення війни (ISW) ще за підсумками серпня оцінював, що російські війська закріпилися або захопили лише близько 90,35 км² території за місяць. Для порівняння: у серпні 2025 року російський наступ дав близько 505,55 км² територіальних здобутків.

    Раніше про різке падіння темпів російського наступу писала і «Ненька інфо». У серпні видання наводило оцінку ISW, за якою в липні 2026 року підтверджене просування російських сил становило лише близько 37,85 км², або приблизно 1,22 км² на добу. Для порівняння, у липні попереднього року йшлося приблизно про 455,74 км².

    Україна повертає території не лише локально

    Важливий нюанс у нинішній статистиці — 800 км², про які говорить Зеленський, не означають одну суцільну зону великого контрнаступу. Йдеться про сумарні результати різних українських операцій і контратак на окремих напрямках.

    Один із найбільш помітних прикладів останніх тижнів — операція «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    20 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що українські сили під час двох етапів цієї операції повернули під контроль близько 125 км² території, з яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве, за заявою корпусу, перебуває під повним українським контролем.

    Про ці результати докладно писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    ISW підтверджує, що українські сили останніми тижнями проводять суттєві контратаки північніше Лимана. Аналітики оцінюють, що в межах «Вівальді» Україна повернула щонайменше 125 км² і змусила російське командування перекидати додаткові резерви, щоб стабілізувати ділянку.

    Ще наприкінці серпня ISW окремо оцінював, що українські сили повернули щонайменше 129,81 км² лише за серпень. При цьому самі аналітики називали цифру консервативною, оскільки їхня методика не завжди одразу фіксує повний масштаб змін під час активних контратак.

    Святогірськ став показовим епізодом

    Окремою ілюстрацією розриву між російськими заявами та реальним станом фронту стала історія зі Святогірськом.

    1 вересня Володимир Путін заявляв, що російські війська нібито взяли місто. Уже за кілька днів українські військові публічно продемонстрували контроль над Святогірськом. Командир Третього корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з міста.

    ISW зазначав, що доступні відкриті дані не підтверджували перебування російських військ у Святогірську, а найближчі позиції РФ раніше знаходилися щонайменше за 13 км від міста. До середини вересня відстань, за оцінками аналітиків, могла бути ще більшою через українські контратаки.

    Історія дійшла до того, що навіть російські провоєнні блогери почали публічно критикувати звіти власного Міноборони про нібито просування в районі Лимана та Святогірська.

    Про це «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі: «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    У доступних оцінках ISW станом на 20 вересня також не було доказів того, що російські сили контролюють Святогірськ або Лиман. Навпаки, аналітики фіксували продовження українських контратак у цьому районі.

    Зеленський назвав і ціну російського просування

    Ще одна частина заяви президента стосується російських втрат.

    Зеленський заявив, що у боротьбі за мінімальні територіальні здобутки Росія від початку року втратила приблизно 260–270 тисяч військових. У цьому випадку йдеться про заявлені Україною загальні втрати особового складу за відповідний період, а не про підтверджену кількість загиблих.

    Це принципово важливе уточнення, оскільки різні джерела під словом «втрати» можуть мати на увазі загиблих, поранених, зниклих безвісти або сумарні безповоротні та санітарні втрати.

    Незалежно перевірити точну кількість російських втрат у реальному часі неможливо.

    Водночас ISW також фіксує тенденцію, за якої Росія у 2026 році платить дедалі більшу ціну за дедалі менші територіальні результати. За даними українського Генштабу, які наводить ISW, тільки в липні та серпні російські сили втрачали понад 40 тисяч військовослужбовців на місяць.

    Путін уже не може показувати темпи 2025 року

    Саме співвідношення втрат і територіальних результатів Зеленський використав як аргумент у розмові про стан російського наступу.

    За його словами, ситуація «не на користь Путіна», оскільки російські війська не демонструють прориву, який можна було б трактувати як стратегічний успіх.

    Тут варто відділяти політичну оцінку президента від фактичних даних. Незалежні аналітики справді підтверджують різке уповільнення російського просування, але Росія продовжує наступальні операції одразу на кількох напрямках і зберігає значний ресурс для продовження бойових дій.

    ISW, зокрема, фіксує російські атаки в районах Покровська, Костянтинівки, Лимана та інших ділянок фронту. Тобто говорити про повну зупинку бойових дій некоректно — правильніше говорити про суттєве зниження темпів територіальних змін.

    Чому цифра 800 км² важлива

    Якщо озвучені Зеленським цифри брати саме як українську офіційну оцінку, то головна зміна 2026 року полягає не просто в тому, що Росія захопила менше території.

    Українські сили одночасно почали повертати значні площі на окремих ділянках.

    У серпні ISW уже фіксував помітні українські здобутки на Лиманському та Олександрівському напрямках, а у вересні операція «Вівальді» продовжила цю тенденцію.

    Тож фронт у 2026 році дедалі менше схожий на односторонній повільний рух Росії вперед. На окремих напрямках російські війська продовжують наступати, на інших — змушені відступати під українськими контратаками.

    Саме цю картину Зеленський описує формулою 890 км² проти 800 км².

    І якщо вона точно відображає українські військові підрахунки, то за дев’ять місяців чиста зміна контролю над територією становить приблизно 90 км² на користь РФ.

    Це не означає завершення російського наступу і не дає підстав прогнозувати подальший хід війни. Але на тлі кількох тисяч квадратних кілометрів щорічного просування в попередні періоди нинішні цифри справді демонструють, наскільки різко знизилася швидкість зміни лінії фронту.

  • «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    Російська система військових звітів зіткнулася з незвичайною для себе хвилею критики зсередини провоєнного інформаційного середовища. Причиною стали повідомлення Міноборони РФ про «успіхи» на Лиманському напрямку та у Святогірську, які суперечать підтвердженим даним про розташування лінії фронту. Російські Z-канали, які традиційно підтримують війну проти України, почали відкрито ставити під сумнів офіційні зведення та говорити про «приписки» у доповідях командування.

    Проблема особливо помітна на прикладі Святогірська.

    1 вересня Володимир Путін на пресконференції після міжнародної зустрічі заявив, що російські війська нібито взяли під контроль 14 українських населених пунктів, серед яких назвав Козачу Лопань на Харківщині та Святогірськ на Донеччині. Він також стверджував, що Святогірськ нібито захопили напередодні.

    Однак уже через кілька днів з’явилися прямі свідчення, які цьому суперечили.

    7 вересня командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, опублікував відеозвернення безпосередньо з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської Святогірської лаври. Він заявив, що місто контролює 60-та механізована бригада корпусу й що Святогірськ фактично є тиловою зоною українського угруповання.

    Це означає, що заява про захоплення міста не відповідала підтвердженій на місцевості ситуації.

    Міноборони РФ продовжило писати про Святогірськ

    Ситуація стала ще дивнішою в середині вересня, коли у російських військових повідомленнях знову почали з’являтися формулювання про бойові дії у Святогірську та поблизу нього.

    Саме це викликало різку реакцію частини російських провоєнних каналів. Вони звертали увагу, що якщо російське керівництво вже оголосило місто захопленим, незрозуміло, чому пізніше офіційні зведення знову описують там «зачистку».

    Деякі Z-блогери прямо називали такі повідомлення такими, що «не б’ються з реальністю», і припускали, що проблема виникає через систему доповідей знизу догори, коли командири можуть завищувати результати своїх підрозділів.

    Це є оцінкою самих російських провоєнних авторів, але вона показова тим, що критика походить не від української сторони, а від людей, які загалом підтримують вторгнення Росії.

    Путін говорив і про Козачу Лопань

    Подібні питання виникли й після заяви Путіна щодо Козачої Лопані.

    1 вересня він включив населений пункт до переліку нібито захоплених російськими військами. Однак уже 5 вересня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські підрозділи лише атакували в напрямку Козачої Лопані поряд з іншими населеними пунктами Харківщини. Таке формулювання не відповідає твердженню про встановлений російський контроль.

    Kyiv Post також окремо перевіряв вересневі заяви Путіна щодо Святогірська, Козачої Лопані та нібито масштабного оточення українських військ і вказував на розбіжності між словами російського президента та доступними даними про фронт.

    А Україна тим часом пішла вперед біля Лимана

    Ще гостріший контраст із російськими заявами створили результати української наступальної операції «Вівальді».

    20 вересня Третій армійський корпус офіційно повідомив, що під час другого етапу операції Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове, а також встановили повний контроль над Дробишевим.

    За даними корпусу, за два етапи українські сили повернули під контроль 125 км² території, з яких 50 км² були безпосередньо деокуповані. Російські втрати за цей період корпус оцінює більш ніж у 3000 військовослужбовців.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    У матеріалі йдеться, що під час другого етапу «Вівальді» українські війська повернули ще близько 40 км² і продовжили тиснути на підрозділи одразу трьох російських армій.

    Ще 15 вересня «Ненька інфо» повідомляла про перший публічно оголошений етап операції, коли корпус заявив про звільнення Середнього та зачистку приблизно 75 км² території.

    «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Таким чином, поки російські офіційні зведення описували просування в районі Святогірська і Лимана, українське командування повідомляло про повернення під контроль територій саме на цьому напрямку.

    Звідки береться така різниця в повідомленнях

    Одне з можливих пояснень дав речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. За його оцінкою, російські командири могли мати визначені строки щодо просування до кінця літа, після чого окремі підрозділи звітували про виконання поставлених завдань незалежно від фактичного стану справ.

    Подібні проблеми у російській системі військової звітності обговорювалися й раніше. Російські провоєнні автори неодноразово скаржилися на так зване «взяття населених пунктів у кредит» — коли Міноборони РФ оголошує про контроль над селом або містом раніше, ніж російські війська реально завершили бої за нього.

    Але історія зі Святогірськом вирізняється масштабом розбіжності: йдеться не про кілька вулиць у сірій зоні, а про місто, в якому український командир через кілька днів після заяви Путіна відкрито записав відео.

    Це не перший випадок із суперечливими заявами Путіна

    Раніше «Ненька інфо» вже перевіряла заяви президента РФ про ситуацію на фронті й знаходила суттєві розбіжності з доступними даними.

    У червні Путін, наприклад, говорив про українське угруповання на «лівому березі річки Старий Оскіл». Проблема полягала в тому, що річки з такою назвою в цьому районі взагалі немає.

    Путін осоромився на весь світ: «оточив» ЗСУ на річці, якої не існує

    Інший матеріал «Ненька інфо» аналізував ширший набір заяв російського керівника про перебіг війни. Тоді низка його тверджень також не збігалася з даними незалежних аналітиків.

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Чому історія зі Святогірськом показова

    У воєнних умовах інформацію про конкретну ділянку фронту необхідно оцінювати обережно: оперативна ситуація може швидко змінюватися, а обидві сторони обмежують частину військових даних.

    Однак із Святогірськом є кілька фактів, які можна зіставити.

    Путін 1 вересня заявив про захоплення міста. 7 вересня командир українського корпусу публічно перебував у самому Святогірську і заявляв про його контроль ЗСУ. А 20 вересня Третій корпус повідомив не про російське просування в цьому районі, а, навпаки, про українські успіхи в межах «Вівальді».

    Саме тому суперечка вже вийшла за межі українсько-російської інформаційної війни. Офіційні повідомлення Москви почали відкрито критикувати навіть провоєнні російські канали.

    І це, мабуть, найпоказовіший елемент історії: необґрунтованість окремих заяв російського військового керівництва стала настільки очевидною, що публічно про неї заговорила частина власної Z-аудиторії Кремля.

  • «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    «Це секрет»: Зеленський підтвердив таємну зустріч із главою ЦРУ і підігрів інтригу

    Президент України Володимир Зеленський уперше особисто підтвердив, що зустрічався з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом під час зупинки в Ірландії. Водночас глава держави не розкрив ані змісту розмови, ані того, чи бере керівник ЦРУ окрему участь у дипломатичних контактах щодо завершення російсько-української війни.

    Про зустріч Зеленський розповів 22 вересня під час інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

    Коли журналістка прямо запитала про його контакт із Реткліффом, президент фактично визнав, що сторони спочатку не планували робити цю розмову публічною.

    «Ми вирішили, що не будемо повідомляти, що в нас була зустріч», — сказав Зеленський.

    На це Такер відповіла, що приховувати подію вже запізно, оскільки про неї стало відомо пресі. На запитання, чи планує український президент знову зустрітися з директором ЦРУ під час перебування у США, Зеленський відповів коротко: «Це секрет».

    При цьому він не дав прямої відповіді на ще одне важливе запитання — чи відіграє Реткліфф якусь спеціальну роль у переговорах щодо можливого завершення війни.

    Саме ця невизначеність і зробила зустріч предметом особливої уваги.

    Що відомо про зустріч у Шенноні

    Першим про контакт Зеленського та Реткліффа повідомило Reuters із посиланням на двох співрозмовників, знайомих із ситуацією.

    За їхніми даними, зустріч відбулася 21 вересня в аеропорту Шеннон в Ірландії. Один зі співрозмовників агентства зазначав, що Зеленський і директор ЦРУ говорили в той момент, коли їхні літаки перебували на дозаправці. Обидва джерела відмовилися розкривати зміст розмови через чутливість теми.

    Зеленський у цей час прямував до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Реткліфф, за даними Reuters, повертався після зустрічі з президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі.

    Таким чином, сам факт особистої розмови спочатку став відомий із журналістських джерел, а вже згодом його фактично підтвердив український президент.

    Чому ця зустріч викликала стільки запитань

    Головна причина — попередня поїздка директора ЦРУ до Москви.

    Менш ніж за місяць до зустрічі із Зеленським Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до російської столиці, де спілкувався з високопоставленими представниками російських спецслужб.

    Reuters повідомляло, що однією з тем московської поїздки була Україна, хоча деталі переговорів не розкривалися. За інформацією The New York Times, Реткліфф нібито передавав російській стороні доволі песимістичну оцінку перспектив РФ у війні та закликав Москву шукати домовленості, поки її становище не погіршилося ще більше.

    Сам ЦРУ публічно детального звіту про московські переговори не оприлюднював.

    Саме тому послідовність подій — спочатку закрита поїздка Реткліффа до Москви, а менш ніж за місяць зустріч із Зеленським в Ірландії — викликала припущення про можливу посередницьку або комунікаційну роль глави американської розвідки.

    Однак станом на 23 вересня офіційного підтвердження такої ролі немає.

    «Ненька інфо» вже писала про таємну зустріч

    Про зустріч Зеленського й Реткліффа в Шенноні раніше писала й «Ненька інфо». Таємні переговори на дозаправці: Зеленський провів неформальну зустріч із директором ЦРУ на шляху до Нью-Йорка

    Тоді було відомо лише з повідомлень Reuters, що політики поспілкувалися в Ірландії, однак офіційного підтвердження від самого Зеленського ще не було.

    Пізніше «Ненька інфо» також повідомила версію джерела, за якою маршрут українського борту нібито могли змінити спеціально заради цієї зустрічі. Водночас це твердження офіційно не підтверджене, тому подавати його як встановлений факт не варто.

    Що було під час поїздки Реткліффа до Москви

    «Ненька інфо» детально стежила і за попереднім візитом директора ЦРУ до Росії. Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Тоді повідомлялося, що Реткліфф контактував із керівництвом російських спецслужб. Українська сторона закликала не робити поспішних висновків щодо змісту переговорів, оскільки їхній порядок денний був ширшим за суто українське питання.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався заяви Дональда Трампа після цієї поїздки. «Щось із цього може вийти»: Трамп уперше пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви

    Трамп тоді не розкривав деталей, але пов’язував візит із ширшими зусиллями своєї адміністрації щодо війни.

    Чи може Реткліфф стати частиною переговорного треку

    Таку можливість американські медіа обговорювали ще до зустрічі в Шенноні.

    За повідомленнями преси, у Вашингтоні розглядалася можливість активнішого залучення директора ЦРУ до дипломатичного процесу навколо України. Reuters також звертало увагу, що Реткліфф підтримує канали комунікації з російською стороною, а його поїздка до Москви була надзвичайно нетиповою для чинного керівника американської розвідки.

    Втім, після прямого запитання The Wall Street Journal Зеленський цього не підтвердив.

    Тому на сьогодні достовірно відомі лише три речі: Реткліфф їздив до Москви, згодом зустрівся із Зеленським у Шенноні, а зміст обох контактів залишається закритим.

    У Нью-Йорку паралельно йдуть інші переговори

    Зустріч із директором ЦРУ відбулася напередодні активної дипломатичної програми Зеленського в Нью-Йорку.

    Український президент проводив переговори з Дональдом Трампом, Урсулою фон дер Ляєн та іншими західними лідерами. Одними з головних тем стали можливе енергетичне перемир’я, протиповітряна оборона, фінансування України та перспективи подальших переговорів із Росією.

    Таким чином, закритий контакт із главою ЦРУ відбувся на тлі значно ширшої дипломатичної активності.

    Сам Зеленський поки залишив навколо нього максимальну інтригу. Його відповідь «це секрет» фактично підтвердила лише те, що тема залишається конфіденційною.

    А от будь-які твердження про те, що Реткліфф уже став офіційним посередником між Києвом і Москвою або передав Зеленському конкретні пропозиції Кремля, наразі не підтверджені.

  • «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    Україні варто вже зараз готувати окрему систему радіоелектронної боротьби проти російського супутникового угруповання «Рассвет», не чекаючи, доки Москва доведе систему до повноцінної роботи. Про це 20 вересня попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Бескрестнов заявив, що нинішні технічні проблеми Росії із супутниками не повинні створювати в Україні ілюзію, нібито проєкт провалився остаточно. На його думку, російські розробники продовжать доопрацьовувати апарати й системи їх виведення на робочі орбіти, а в разі успіху Москва потенційно отримає новий канал керування ударними дронами та ракетами.

    «Це буде величезна проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — так Бескрестнов охарактеризував можливий сценарій. Його слова цитують українські медіа та Interfax-Україна.

    Бескрестнов офіційно є позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Володимир Зеленський призначив його на цю посаду указом №621/2026 від 17 липня.

    Суть загрози полягає в тому, що «Рассвет» — це не просто окремі експериментальні апарати. Йдеться про російський проєкт низькоорбітального супутникового зв’язку компанії «Бюро 1440», який має створити власну мережу широкосмугового доступу до інтернету за принципом, схожим на Starlink.

    Сама компанія «Бюро 1440» повідомляє, що ще у 2023 році вивела на орбіту перші три експериментальні апарати місії Rassvet-1, у 2024-му — ще три супутники Rassvet-2. У березні 2026 року компанія перейшла до серійного етапу і запустила перші 16 апаратів нового покоління, а в липні повідомила про другий запуск серійної партії.

    Тобто попри проблеми окремих супутників Росія вже перейшла від кількох тестових апаратів до спроби створити повноцінне орбітальне угруповання.

    Не всі російські супутники дісталися потрібних орбіт

    Водночас саме тут у проєкту виникли серйозні труднощі.

    Незалежний Ukrainian Institute for Security and Cooperation, який аналізував орбітальні дані на початку вересня, встановив, що після двох виробничих запусків прогрес був нерівномірним. Станом на 6 вересня лише 13 із 32 запущених у 2026 році серійних супутників перебували в кластері приблизно на висоті 509–514 км. Жоден із 16 апаратів другої партії на той момент не піднявся вище приблизно 426 км.

    Ще детальніше ситуацію показують дані незалежного трекера azmth, який використовує інформацію CelesTrak. Станом на 14 вересня 13 супутників першої серійної партії перебували приблизно на висоті 508–513 км, два інші — значно нижче, на 350–370 км. Один апарат, RASSVET-3 №4, ще 6 червня зійшов з орбіти та згорів у атмосфері.

    Факт втрати одного із супутників підтверджувала й сама компанія «Бюро 1440». У червні вона повідомляла російському «Коммерсанту», що один із 16 серійних апаратів було втрачено, а решта продовжують перебувати на низькій навколоземній орбіті.

    Другий запуск також пройшов неідеально. За даними Russian Space Web, частина апаратів почала підіймати орбіту, але багато з них залишалися на висотах близько 300–330 км, де атмосферне гальмування значно сильніше. До кінця серпня окремі супутники вже припинили помітний набір висоти, а два апарати опускалися нижче 300 км.

    Саме ці невдачі й могли створити враження, що російський аналог Starlink опинився у глухому куті. Бескрестнов із цим не погоджується.

    Він наголошує, що Росія має власну космічну промисловість, ракети-носії та можливість продовжувати запускати нові партії апаратів. На його думку, Москва може доопрацювати двигуни супутників або змінити спосіб їх виведення на орбіту.

    Радник президента навіть припустив, що в майбутньому один запуск важкої ракети «Ангара» теоретично може доставити значну частину угруповання одразу. Це його оцінка, а не оголошений Росією план конкретного запуску.

    Чому супутники можуть бути небезпечними саме для війни

    У цивільному варіанті «Рассвет» позиціонується як система широкосмугового супутникового інтернету. Однак технологія низькоорбітального зв’язку має очевидне військове застосування.

    Ключова перевага полягає у можливості підтримувати зв’язок із рухомими платформами далеко за межами традиційної радіолінії.

    Якщо ударний дрон керується лише наземним каналом, цей зв’язок обмежений дальністю, рельєфом, потужністю передавачів і протидією РЕБ. Супутниковий канал потенційно дозволяє підтримувати двосторонню передачу даних на значно більшій відстані.

    Саме цього побоюється Флеш. За його оцінкою, після створення достатньо щільного угруповання Росія може використовувати його для передачі телеметрії та команд на далекобійні безпілотники або окремі види ракет.

    Це не означає, що така можливість уже існує. Нинішня кількість і стан супутників не забезпечують суцільного безперервного покриття території України.

    За оцінкою Бескрестнова, яку він озвучував ще навесні, для стабільного цілодобового зв’язку потрібні щонайменше 200–250 супутників. На той момент Росія планувала розгорнути близько 300 апаратів протягом найближчих років, а пізніше — збільшити систему приблизно до тисячі.

    Незалежні оцінки також показують, що нинішнє угруповання ще далеке від повноцінного аналога Starlink. Аналіз орбітального розгортання свідчить, що Росія зараз перебуває лише на ранній стадії створення системи.

    Але Москва вже витрачає на проєкт великі гроші

    Проєкт має суттєве державне фінансування.

    За даними, які наводила Meduza з посиланням на російський «Коммерсант», російська програма передбачає близько 102 млрд рублів державних коштів і ще приблизно 329 млрд рублів інвестицій самої компанії. До кінця 2030 року планувалося мати 292 супутники, а загальна кількість запланованих запусків могла сягнути 383 апаратів.

    Це означає, що нинішні технічні проблеми не обов’язково зупинять програму.

    Навпаки, компанія офіційно продовжує називати запуски 2026 року переходом від експериментальної стадії до побудови повноцінного сервісу.

    Крім того, сама супутникова мережа має міжнародну частотну реєстрацію. База Міжнародного союзу електрозв’язку містить заявки Росії на негеостаціонарні мережі RASSVET, RASSVET-2 та RASSVET-3.

    Україна вже намагається діяти через міжнародні механізми

    Наприкінці серпня українська сторона повідомляла про звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку щодо російської супутникової системи.

    За даними українських медіа, Київ вимагає не допустити використання російської мережі над територією України, зокрема через виключення української території із зони її обслуговування.

    Однак дипломатичне або регуляторне обмеження — лише одна частина проблеми.

    Флеш вважає, що Україні необхідно паралельно створювати технічний засіб протидії.

    Його головний заклик зараз полягає в тому, щоб не чекати моменту, коли «Рассвет» стане реальною бойовою системою.

    За словами Бескрестнова, Україна вже мала схожу проблему з mesh-мережами — децентралізованими мережами зв’язку, які російські сили використовують для передачі даних між пристроями. Він стверджує, що ще рік тому питання створення ефективної РЕБ-протидії таким системам недооцінювали, а тепер доводиться наздоганяти.

    Саме такого сценарію він боїться і щодо «Рассвета».

    Потрібно буде захищати не фронт, а критичну інфраструктуру

    Бескрестнов звернув увагу ще на одну важливу деталь: система протидії може знадобитися не лише безпосередньо на фронті.

    На його думку, якщо російські ударні безпілотники отримають супутниковий зв’язок, Україна повинна буде створити РЕБ-захист навколо основних об’єктів критичної інфраструктури.

    Це означає енергетичні об’єкти, великі промислові підприємства, військові вузли, логістичні центри та інші потенційні цілі далекобійних атак.

    Флеш одразу попереджає, що така система не буде ані дешевою, ані швидкою в розробці.

    І саме тому він закликає починати роботу зараз, поки російське угруповання ще не досягло необхідної чисельності.

    Раніше Nenka.info вже писала про спроби Росії розвивати альтернативні канали управління далекобійними безпілотниками та про дедалі складніші системи зв’язку, які застосовуються у Shahed. Для України це означає, що класичної боротьби лише з навігацією або окремими частотами дедалі частіше буде недостатньо.

    Головна проблема «Рассвета» для України полягає не в тому, що система вже готова до бойового використання. Навпаки — на сьогодні її орбітальна частина має очевидні технічні проблеми, а кількість супутників недостатня для постійного покриття.

    Але саме це, за логікою Бескрестнова, і створює вікно можливостей.

    Якщо Україна почне будувати протидію тоді, коли сотні російських супутників уже працюватимуть на орбіті, може бути пізно.

    «Я не мовчу. Я буквально кричу про загрозу», — резюмував радник президента.

  • Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Російські війська 20 вересня завдали нового авіаудару по Краматорську Донецької області. Близько 11:19 по місту скинули дві авіаційні бомби, попередньо — керовані. Одна з них прямо влучила в евакуаційний пункт, де на той момент перебували цивільні, яких вивозили з небезпечних районів, а також працівники гуманітарної місії.

    Про пряме влучання повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, у момент удару на місці були як евакуйовані люди, так і ті, хто займався їхнім вивезенням. Наслідки атаки після перших повідомлень ще встановлювали.

    Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко уточнив, що російська авіація атакувала місто двома авіабомбами близько 11:19. За попередніми даними, йшлося про КАБи. Станом на 13:00 було відомо про двох поранених людей. Крім самого евакуаційного пункту, пошкоджень зазнали дошкільний заклад, навчальний заклад і чотири багатоповерхові житлові будинки.

    Окремі місцеві джерела повідомляли, що пункт евакуації міг бути облаштований у приміщенні дитячого садка, однак офіційного підтвердження цієї деталі на момент перших повідомлень не було, тому її варто сприймати як непідтверджену.

    Удар стався в день, коли Краматорськ уже перебував під вогнем.

    Ще о 10:10 російські війська обстріляли місто артилерією. Під удар потрапив житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок обстрілу загинула жінка 1965 року народження, ще один чоловік, 1961 року народження, був поранений. Також були пошкоджені навчальний заклад і багатоповерхівки.

    Тобто протягом кількох годин Краматорськ пережив щонайменше дві різні атаки — спершу артилерійський обстріл житлового району, а потім авіаудар по об’єкту, який використовувався для евакуації людей.

    Саме це робить нинішню атаку особливо резонансною. Евакуаційні пункти створюють для того, щоб цивільні могли залишити небезпечні райони, отримати допомогу та вирушити у безпечніші області. Влучання в такий об’єкт означає, що під загрозою опинилися не лише мешканці міста, а й люди, які безпосередньо займаються їхнім порятунком.

    Краматорськ уже кілька місяців переживає різке посилення російських атак із застосуванням авіабомб, ударних дронів та артилерії. Донецька ОВА прямо повідомляє, що російські війська систематично бомбардують місто, а поліцейські евакуаційні екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити людей навіть під загрозою нових атак.

    Лише шість днів тому обласна влада повідомляла, що російські війська вже двічі атакували КАБами Центр позашкільної освіти в Краматорську. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, після чого працівники та волонтери евакуювали тварин із зоологічного гуртка до Полтавської області.

    7 вересня російські війська скинули на Краматорськ чотири авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Дві з них влучили у багатоквартирні будинки. Тоді загинули двоє чоловіків, ще четверо людей отримали поранення.

    13 вересня місто пережило ще одну важку атаку: за даними Донецької ОВА, російські сили вдарили по цивільному автомобілю в центрі Краматорська. Загинули двоє людей, ще четверо були поранені.

    У серпні атаки були ще масштабнішими. 20 серпня російська авіація скинула на середмістя Краматорська дев’ять авіабомб. Тоді одна людина загинула, щонайменше 11 були поранені.

    18 серпня Росія застосувала чотири ФАБ-250 з УМПК. Троє людей отримали поранення, серед них — 11-річний хлопчик. Також були пошкоджені багатоквартирні будинки та автомобілі.

    На цьому тлі влада поступово розширює зону обов’язкової евакуації.

    Ще 5 серпня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін підписав наказ про примусову евакуацію дітей з окремих районів Краматорської громади. Йшлося про 525 дітей із 424 родин, із них 326 дітей безпосередньо з Краматорська.

    Обласна влада пояснювала рішення погіршенням безпекової ситуації та постійною загрозою російських атак. Евакуаційні групи регулярно вивозять родини з дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та тих, хто втратив житло після ударів.

    Лише за добу до 20 вересня з прифронтових територій Донеччини було евакуйовано 583 людини, серед них 51 дитину. За той самий період російські війська 32 рази обстрілювали населені пункти області.

    Саме тому робота таких пунктів, як той, який потрапив під авіаудар у Краматорську, має критичне значення. Вони є проміжною ланкою між небезпечною територією та більш безпечними регіонами України.

    Раніше Nenka.info писала про те, як гуманітарні команди продовжують евакуювати мешканців прифронтових міст попри постійний ризик. Зокрема, міжнародна команда Universal Aid Ukraine, що працює з Краматорська, за рік вивезла близько 1200 людей із небезпечних районів.

    Також Nenka.info повідомляла про різке посилення ударів по Краматорську після наближення фронту: місто дедалі частіше опиняється в зоні дії артилерії, FPV-дронів і керованих авіабомб.

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Сам Краматорськ залишається одним із головних адміністративних та логістичних центрів підконтрольної Україні частини Донеччини. За даними, які раніше наводила міська влада, від початку повномасштабної війни місто зазнало сотень атак, унаслідок яких загинули й були поранені сотні цивільних.

    Атака 20 вересня показує ще одну небезпечну тенденцію: удар може бути завданий не лише по житлових кварталах чи інфраструктурі, а й по місцях, через які людей намагаються вивезти з-під вогню.

    Станом на другу половину дня офіційно підтверджено двох поранених унаслідок авіаудару та одну загиблу й одного пораненого внаслідок ранкового артилерійського обстрілу. Остаточні дані про наслідки влучання в евакуаційний пункт можуть уточнюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт.