Позначка: Військова служба правопорядку

  • Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    На Харківщині спалахнула інформаційна хвиля через повідомлення про нібито втечу двох озброєних російських військовополонених з-під варти Військової служби правопорядку ЗСУ. У соціальних мережах стверджували, що окупанти могли розстріляти автомобіль українських військових і втекти поблизу Старовірівки. Однак Військова служба правопорядку офіційно заперечила факт такого інциденту.

    Інформація про можливу втечу почала активно поширюватися 29 жовтня. Зокрема, про неї повідомив український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман».

    За його словами, подія нібито сталася ввечері 28 жовтня, приблизно о 21:00, у районі села Старовірівка Харківської області. У повідомленні йшлося про двох російських військовополонених, які начебто втекли зі зброєю під час перебування під вартою ВСП.

    У деяких Telegram-каналах також з’явилися твердження про обстріл автомобіля Військової служби правопорядку. Автори дописів заявляли, що ймовірних утікачів бачили поблизу залізничних колій у напрямку Шевченкового.

    Однак жодного офіційного підтвердження цих обставин на момент поширення повідомлень не було.

    Ситуацію прокоментувала Військова служба правопорядку Збройних сил України, яка спростувала інформацію про втечу полонених.

    «Поширена інформація не відповідає дійсності, зазначена подія у ВСП не фіксувалася», — заявили у відомстві.

    Військові також заперечили повідомлення про нібито розстріл службового автомобіля поблизу Старовірівки. За інформацією ВСП, її підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання у штатному режимі.

    Служба закликала журналістів, користувачів соціальних мереж та громадських діячів уважно перевіряти інформацію перед поширенням, особливо якщо вона стосується військовополонених, озброєних осіб або ймовірних загроз безпеці населення.

    До спростування долучилася й Служба безпеки України. Як повідомляє місцеве видання «Об’єктив», представники СБУ в коментарях під публікацією Бунятова назвали інформацію про втечу ворожим інформаційним вкидом.

    Тим часом журналісти «Ґвара Медіа» звернулися по коментар до поліції Харківської області. Там повідомили, що звернень про втечу російських військових не надходило.

    Таким чином, поширені твердження про озброєних утікачів не отримали підтвердження від правоохоронних органів.

    Поява таких повідомлень викликала резонанс на тлі складної безпекової ситуації в Харківській області. Регіон залишається одним із напрямків, де тривають бойові дії, а інформація про можливе проникнення російських військових у тил потребує особливо ретельної перевірки.

    Водночас слід розрізняти випадки самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій та втечу вже затриманих військовополонених з-під варти українських військових. Це різні обставини, які не можна ототожнювати без підтверджених фактів.

    Попри поширення фотографій нібито розшукуваних осіб, офіційного підтвердження того, що зображені на них чоловіки справді втекли з-під варти, немає.

    Станом на 29 жовтня Військова служба правопорядку ЗСУ заперечує факт втечі двох озброєних російських військовополонених поблизу Старовірівки. СБУ також поставила під сумнів достовірність повідомлень, а поліція не підтвердила отримання інформації про такий інцидент.

    Українців закликають не поширювати неперевірені повідомлення та орієнтуватися на офіційні джерела, щоб не створювати додаткової паніки серед населення.

  • Обшук авто екскомбата 47-ї бригади: у машині Олександра Ширшина виявили підозрілі речовини за наведенням ВСП

    Обшук авто екскомбата 47-ї бригади: у машині Олександра Ширшина виявили підозрілі речовини за наведенням ВСП

    У Харкові правоохоронці провели огляд автомобіля колишнього командира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади Олександра Ширшина. Підставою для перевірки транспортного засобу стало офіційне повідомлення від Військової служби правопорядку (ВСП).

    Ключові деталі та процесуальний статус

    • Сигнал від ВСП: Наведення на транспортний засіб військовослужбовця надала саме Військова служба правопорядку, що підтвердив керівник слідчого управління поліції Харківської області Андрій Шарнін.
    • Знахідка в авто: Під час огляду правоохоронці виявили та вилучили чотири пакунки із зеленою речовиною рослинного походження, а також кілька пакетів, упакованих ізолентою.
    • Експертиза: Офіційний висновок щодо складу та походження вилучених речовин буде зроблено лише за результатами відповідної криміналістичної експертизи.
    • Відсутність підозри: На цей момент поліція не висувала Олександру Ширшину жодних офіційних звинувачень, процесуального затримання не здійснювалося.

    З заяви слідчого управління поліції Харківської області:

    «Огляд автомобіля проводився на підставі інформації від ВСП. У результаті вилучено пакунки із зеленою речовиною рослинного походження та інші згортки. Правова кваліфікація та подальші процесуальні рішення залежатимуть від висновків експертизи».

  • Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Від наказу до розстрілу: як сварка у селі завершилася подвійним убивством

    Україну сколихнула резонансна справа про викрадення та вбивство двох братів із села Калинівка Білоцерківського району Київської області. За версією слідства, до злочину можуть бути причетні військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади, а його організатором правоохоронці вважають уже колишнього командира підрозділу Станіслава Лучанова.

    Станом на 13 липня у справі затримано десятьох осіб: дев’ятьох військовослужбовців бригади та екскомбрига, якого після кількох днів розшуку знайшли у Києві. Президент Володимир Зеленський підтвердив затримання та заявив, що всі обставини діяльності фігурантів мають бути детально перевірені.

    Водночас важливо наголосити: остаточну винуватість кожного підозрюваного може встановити лише суд. Частина деталей, зокрема мотив і роль окремих військових, наразі ґрунтується на попередній версії слідства, а також свідченнях місцевих жителів і джерел медіа.

    Зникнення братів і сліди стрілянини

    Історія розпочалася в ніч проти 28 червня. За матеріалами слідства, група людей проникла на подвір’я братів Максима та Романа Мосейчуків у Калинівці. Чоловіків силоміць вивезли у невідомому напрямку.

    Про їхнє зникнення поліції повідомили 3 липня. Під час огляду домоволодіння правоохоронці виявили пошкоджені камери відеоспостереження, сліди пострілів та інші речові докази, які вказували на насильницьке викрадення.

    За кілька днів тіла братів знайшли у лісосмузі за межами Київщини. У різних медійних повідомленнях фігурували Полтавська та Дніпропетровська області, тому точне місце вбивства й приховування тіл має бути остаточно встановлене слідством. На тілах загиблих виявили численні вогнепальні поранення. На місце поховання, за даними поліції, вказав один із затриманих.

    Місцеві мешканці розповідали, що в ніч викрадення чули постріли, але про зникнення братів стало відомо не одразу. За їхніми словами, зловмисники могли натягнути чоловікам балаклави на голови та вивезти їх двома автомобілями.

    Конфлікт через мотоцикли та гучний шум

    Ймовірним мотивом злочину слідство називає побутовий конфлікт між одним із місцевих чоловіків та дружиною Станіслава Лучанова.

    За попередньою версією, жінка неодноразово скаржилася на гучну музику та шум від мотоциклів, який заважав її маленькій дитині. Під час чергової суперечки чоловіки нібито відповіли їй лайкою та відмовилися вибачатися.

    Після цього Лучанов, як вважають правоохоронці, вирішив помститися та залучив до цього підлеглих. Водночас місцеві жителі стверджують, що перед викраденням до села приїжджали люди зі списком власників мототехніки та розпитували про їхні адреси.

    У цьому переліку начебто був Сергій Мосейчук — молодший брат убитих, який мав мотоцикл. Максима та Романа у списку, за словами селян, не було. Це може свідчити, що нападники або помилилися, або вирішили забрати чоловіків, які перебували в будинку на момент проникнення.

    Жителі Калинівки також заявили, що за кілька днів до злочину над будинком Мосейчуків нібито регулярно літав невідомий безпілотник. Офіційного підтвердження того, що за братами справді стежили з дрона, поки немає.

    Як могли діяти підозрювані

    За даними слідства, група військовослужбовців зі стріляниною проникла на приватну територію, незаконно позбавила братів волі та вивезла їх до іншої області.

    Там чоловіків певний час могли незаконно утримувати, після чого розстріляли й приховали тіла. Правоохоронці розглядають Лучанова як можливого організатора, а його підлеглих — як виконавців або співучасників.

    У суді під час обрання запобіжних заходів деякі військові, за інформацією медіа, заявляли, що виконували наказ керівництва бригади, однак конкретних прізвищ публічно не називали. Вісьмох фігурантів раніше взяли під варту на два місяці.

    Серед затриманих називали командира одного з батальйонів та головного сержанта бригади. Офіційна роль кожного з них має бути встановлена під час досудового розслідування.

    Комбриг залишив частину і був оголошений у розшук

    Після затримання перших військовослужбовців Станіслав Лучанов самовільно залишив військову частину. Оперативне командування «Північ» підтвердило, що його місцезнаходження встановлювали правоохоронці, а всіх військових, які фігурували в кримінальному провадженні, відсторонили від виконання службових обов’язків.

    11 липня колишньому командиру повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та вбивстві двох цивільних. Через два дні його затримали в Києві.

    За повідомленнями медіа, Лучанов перебував в автомобілі разом з адвокатом. Після затримання його мали доставити для проведення слідчих дій та обрання запобіжного заходу.

    Загалом, за словами Зеленського, у справі вже затримано десятьох осіб — колишнього командира й дев’ятьох військовослужбовців 155-ї бригади.

    Яке покарання загрожує фігурантам

    Розслідування ведуть за статтями про незаконне позбавлення волі та умисне вбивство двох осіб.

    Частина третя статті 146 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене організованою групою чи таке, що спричинило тяжкі наслідки.

    Умисне вбивство двох або більше осіб може каратися позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним ув’язненням. Саме максимальне покарання може загрожувати ймовірному організатору, якщо його провину доведуть у суді.

    Водночас формулювання про те, що підлеглим загрожує лише до десяти років, може змінитися залежно від остаточної кваліфікації їхніх дій. Якщо слідство встановить безпосередню участь конкретних осіб у вбивстві, їм можуть інкримінувати значно тяжчі статті.

    Що відомо про братів Мосейчуків

    За розповідями жителів Калинівки, Максиму було близько 36 років, Роману — 35. У родині залишився молодший брат Сергій.

    Їхній батько служив у Силах оборони та загинув у 2023 році. Максим також воював, брав участь в обороні Києва й, за словами знайомих родини, підбивав російську техніку під Броварами. Пізніше він звільнився зі служби, щоб допомагати матері, яка після загибелі чоловіка перенесла інсульт.

    Родичі загиблих заявляли, що частину інформації про обставини смерті братів вони дізнавалися з медіа. Місцеві жителі вимагають максимального розголосу, оскільки бояться можливого тиску або помсти.

    Хто такий Станіслав Лучанов

    За даними українських медіа, військова кар’єра Лучанова розпочалася наприкінці 1990-х років. Він служив у різних механізованих підрозділах, командував батальйоном територіальної оборони та працював начальником штабу 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    У лютому 2026 року він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду імені Анни Київської.

    Після появи інформації про кримінальне провадження у «Скелі» наголосили, що полк не має стосунку до подій, які відбувалися вже в іншій військовій частині, та не може відповідати за особисті рішення свого колишнього офіцера.

    Як відреагували Зеленський і МВС

    Президент Володимир Зеленський заявив, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів йому про затримання всіх десятьох фігурантів.

    «Це справа, яка стосується не однієї громади і не однієї тільки Київщини. Встановити повну правду та притягнути до відповідальності всіх винних — це потреба всієї країни», — наголосив глава держави.

    Також керівник Київської області та начальник обласної поліції зустрілися з жителями Калинівки. Президент доручив виконати всі обіцянки, які влада дала громаді та родині загиблих.

    За словами Зеленського, справа має бути перевірена значно ширше, ніж один конкретний злочин. Таке формулювання може означати, що слідчі перевірятимуть інші можливі епізоди насильства, незаконного використання зброї або зловживання владою.

    Чому ця справа стала викликом для всієї армії

    Резонанс навколо 155-ї бригади пояснюється не лише жорстокістю ймовірного злочину. У суспільстві виникло питання, як командир військового підрозділу міг використати підлеглих і службові ресурси для особистої помсти.

    Якщо версія слідства підтвердиться, йтиметься не про побутову сварку, що випадково завершилася трагедією, а про організоване викрадення цивільних із застосуванням зброї, транспорту, військової підлеглості та можливого попереднього стеження.

    Саме тому влада має встановити не лише безпосередніх виконавців, а й з’ясувати, хто знав про накази, хто надавав транспорт і зброю, чи фіксувалася відсутність військових у частині та чому командир зміг залишити місце служби після затримання підлеглих.

    Ця справа не повинна ставати приводом для узагальнень щодо всіх військовослужбовців 155-ї бригади або Сил оборони. Відповідальність є індивідуальною. Однак публічне й неупереджене розслідування потрібне саме для захисту довіри до армії та демонстрації того, що військове звання не дає імунітету від кримінального переслідування.

    Найважливішими наступними кроками стануть обрання запобіжного заходу Лучанову, оприлюднення офіційної версії прокуратури та встановлення ролі кожного із затриманих. До ухвалення обвинувального вироку всі вони юридично вважаються невинуватими.

  • «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    Командування Сухопутних військ Збройних сил України відреагувало на суспільний резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де після журналістського розслідування з’явилися звинувачення щодо можливих випадків насильства над військовослужбовцями. У військовому командуванні наголосили, що всі оприлюднені факти мають бути ретельно перевірені, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення повного та неупередженого розслідування.

    Про це в заяві Сухопутних військ ЗСУ.

    У командуванні наголосили, що жодні бойові заслуги, складність виконання завдань чи репутація військового підрозділу не можуть бути виправданням для можливого порушення прав військовослужбовців.

    «Бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного звернення чи байдужості до життя та здоров’я військовослужбовців», – зазначили у Сухопутних військах.

    У ЗСУ підкреслили, що зараз головним завданням є не емоційні оцінки чи висновки на підставі публікацій у медіа, а всебічна перевірка всіх озвучених фактів.

    За інформацією командування, уповноважені державні органи вже працюють із матеріалами, які були оприлюднені журналістами.

    У Сухопутних військах запевнили, що контролюватимуть хід перевірки та сприятимуть її максимально об’єктивному проведенню. Також зазначається, що командування самого полку «Скеля» співпрацює зі слідством і надає необхідні матеріали.

    Окремо у заяві пояснили, чому розслідування не може бути завершене за короткий час.

    У Сухопутних військах звернули увагу, що частина інформації, яка стала предметом суспільного обговорення, стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько шести місяців тому.

    Саме тому збір доказів, опрацювання документів, встановлення обставин та перевірка свідчень потребують значного часу.

    «Частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько півроку тому. Тому збирання, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу. Це необхідно для того, щоб фінальні висновки були точними, законними та неупередженими», – пояснили у командуванні.

    У військовому керівництві наголосили, що якщо факти застосування насильства чи інших незаконних дій щодо військовослужбовців підтвердяться, винні мають понести відповідальність відповідно до чинного законодавства.

    Також будуть ухвалені необхідні управлінські рішення.

    Командування Сухопутних військ закликало військовослужбовців, членів їхніх сімей та всіх, хто володіє інформацією про можливі випадки насильства чи інших порушень прав військових, повідомляти про це компетентні органи.

    Звернутися можна до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Офісу військового омбудсмена або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

    Нагадаємо, суспільний резонанс виник після виходу журналістського розслідування видання «Бабель», у якому йшлося про можливі факти катувань військовослужбовців у полку «Скеля», а також про окремі випадки смертей військових за небойових обставин.

    Після оприлюднення матеріалу Державне бюро розслідувань повідомило про початок досудового розслідування.

    Своєю чергою Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець направив представників Офісу омбудсмена для проведення окремої перевірки у військовій частині.

    Наразі перевірки тривають, а правоохоронні органи збирають необхідні матеріали для встановлення всіх обставин справи.

  • У Закарпатті начальника ТЦК відсторонили після інциденту з мобілізацією працівників на ремонті мосту

    У Закарпатті начальника ТЦК відсторонили після інциденту з мобілізацією працівників на ремонті мосту

    У місті Іршава Закарпатської області стався резонансний інцидент за участю керівника місцевого територіального центру комплектування. Після оприлюднення інформації про подію начальника Іршавського ТЦК Олексія Травова офіційно відсторонили від виконання службових обов’язків.

    Про інцидент повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За його даними, подія сталася на вулиці Шевченка, де триває ремонт мосту. Туди прибули представники ТЦК разом із керівником підрозділу.

    Очевидці стверджують, що між військовими та працівниками будівельного об’єкта виник конфлікт після спроби доставити робітників до територіального центру комплектування. Один із присутніх викликав поліцію, звернувшись на лінію 102. Виклик був офіційно зареєстрований.

    За інформацією журналіста, до прибуття правоохоронців група залишила місце події на мікроавтобусі. Джерела у силових структурах також повідомили про можливе перебування керівника ТЦК у стані алкогольного сп’яніння.

    Після інциденту до Іршави прибули представники Військової служби правопорядку. Начальнику ТЦК запропонували пройти освідчення на стан сп’яніння, однак він відмовився. Факт відмови був зафіксований у протоколі та задокументований на відео.

    Матеріали події передано для правової оцінки, зокрема їх можуть розглянути слідчі Державного бюро розслідувань. Паралельно призначено службове розслідування.

    У Закарпатському обласному ТЦК підтвердили факт інциденту та повідомили про початок перевірки для всебічного з’ясування обставин. На час проведення розслідування керівника Іршавського ТЦК відсторонено від виконання обов’язків.

    Наразі триває перевірка всіх обставин події, після якої буде ухвалено подальші кадрові та правові рішення.