Golovnitemu.com

Позначка: військовополонені

  • Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Понад три сотні українських військових та цивільних загинули у російському полоні від початку повномасштабного вторгнення. Такі дані 9 червня оприлюднив Офіс генерального прокурора України у відповідь на запит LIGA.net. За інформацією правоохоронців, наразі офіційно відомо про 311 загиблих громадян України, які перебували в російській неволі. Водночас експерти наголошують: реальна кількість жертв може бути значно більшою, адже встановити всі обставини смерті часто вкрай складно.

    В ОГП повідомили, що на сьогодні вдалося ідентифікувати лише 85 тіл із числа повернутих в Україну загиблих полонених. Решта випадків потребують додаткових експертиз та слідчих дій. Правоохоронці зазначають, що процес встановлення особи часто ускладнюється станом тіл, які повертає російська сторона.

    Особливу увагу слідчі звертають на ознаки катувань та жорстокого поводження. За даними прокуратури, наразі в Україні розслідується 518 кримінальних проваджень за фактами катувань, нелюдського поводження та інших воєнних злочинів, вчинених щодо українських військовополонених і цивільних осіб. Уже 24 обвинувальні акти передані до суду, а щодо двох осіб винесено обвинувальні вироки.

    Слідство використовує широкий спектр доказів для документування злочинів. Йдеться про свідчення звільнених з полону українців, показання очевидців, результати судово-медичних експертиз, фото- та відеоматеріали, речові докази, а також інформацію з відкритих джерел. Саме завдяки комплексному підходу вдається відтворювати картину того, що відбувалося в російських місцях утримання.

    Окремою проблемою залишається стан тіл, які Росія передає Україні в межах репатріаційних заходів. В Офісі генерального прокурора повідомили, що у більшості випадків тіла повертаються із суттєвими гнилісними змінами. Це значно ускладнює або навіть унеможливлює повне встановлення причин смерті та характеру отриманих ушкоджень. Через це експертам інколи важко довести факт катувань або визначити точний механізм загибелі людини.

    Крім того, слідчі регулярно фіксують ознаки попереднього втручання в тіла загиблих. У прокуратурі заявили про непоодинокі випадки, коли під час огляду виявляли сліди медичних маніпуляцій або інших дій, виконаних уже після смерті людини. Такі обставини викликають додаткові питання щодо можливих спроб приховати справжні причини загибелі українських полонених.

    Проблема смертей у російському полоні залишається однією з найболючіших тем війни. Раніше представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що під час репатріаційних заходів Росія повернула Україні сотні тіл громадян, які перебували у неволі. За даними штабу, стан багатьох тіл свідчив про ознаки фізичного виснаження, відсутність належної медичної допомоги та можливе застосування катувань.

    За інформацією Координаційного штабу, лише в межах однієї з репатріаційних операцій Росія передала тіла 375 українських військових і цивільних, які загинули під час перебування в місцях несвободи. Статус частини з них був підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста, а щодо інших перебування в полоні встановлювали за свідченнями звільнених побратимів та інших доказів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово наголошував, що ситуація з українськими полоненими залишається критичною. Особливо складною він називав долю оборонців Маріуполя, значна частина яких досі перебуває в російському полоні. Українська влада та міжнародні партнери продовжують вимагати від Росії дотримання норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення доступу міжнародних організацій до місць утримання полонених.

    Документування злочинів проти українських військовополонених є важливою частиною роботи українських правоохоронців. Зібрані матеріали передаються не лише до національних судів, а й використовуються для розслідувань міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду. Україна наполягає, що всі причетні до катувань, жорстокого поводження та вбивств полонених мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності.

    На тлі нових даних Офісу генерального прокурора питання долі українських полонених знову опинилося в центрі суспільної уваги. Опублікована статистика стала черговим нагадуванням про масштаби гуманітарних наслідків війни та про те, що боротьба за повернення кожного українця з російської неволі триває.

  • Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    У день чергового обміну військовополоненими між Україною та Росією відбулася подія, яка може вплинути на подальші гуманітарні переговори між сторонами війни. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець уперше провів офіційну робочу зустріч із новою уповноваженою з прав людини Російської Федерації Яною Лантратовою. Переговори тривали понад три години і завершилися конкретними домовленостями щодо військовополонених, цивільних заручників та возз’єднання розділених війною сімей.

    За словами Лубінця, головною метою зустрічі стало збереження та розширення гуманітарного напрямку співпраці між сторонами. Йдеться насамперед про питання повернення військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб, пошук зниклих безвісти та підтримку зв’язку між полоненими й їхніми родинами.

    Український омбудсман повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу за всіма напрямками, які раніше вдалося напрацювати під час взаємодії з попередньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою. Серед ключових питань — верифікація списків військовополонених, перевірка місць утримання, передача листів та особистих речей, а також сприяння поверненню цивільних громадян додому.

    Одним із найважливіших результатів зустрічі стало повернення до України п’яти громадян. Крім того, за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося возз’єднати три сім’ї, які були розділені через війну. За словами Лубінця, саме гуманітарний діалог дозволяє досягати таких результатів навіть за відсутності прогресу на політичному рівні.

    Особливу увагу привернула історія 74-річної українки, яку російська сторона раніше депортувала з Маріуполя. Жінка перебуває у важкому стані здоров’я, пересувається на кріслі колісному та потребує постійного стороннього догляду. Завдяки проведеним переговорам вона зможе повернутися в Україну та возз’єднатися зі своєю донькою. Найстаршій особі серед повернених українців виповнилося 84 роки.

    Окремим напрямком переговорів стала верифікація списків військовополонених і цивільних осіб, які перебувають у місцях несвободи. Лубінець наголосив, що саме точна перевірка даних є одним із ключових елементів для організації майбутніх обмінів та повернення людей додому.

    Зустріч відбулася менш ніж через місяць після кадрових змін у Росії. У травні 2026 року Державна дума РФ призначила новою уповноваженою з прав людини Яну Лантратову, яка змінила на посаді Тетяну Москалькову після завершення її максимального терміну перебування на посаді.

    Ще до офіційної зустрічі з Лубінцем представники офісу Лантратової брали участь у гуманітарних контактах під час одного з попередніх обмінів. Тоді російська сторона погодилася передати українським військовополоненим партію листівок від родичів та обговорила низку питань, пов’язаних із захистом прав утримуваних осіб. Лубінець тоді заявляв, що бачить готовність нової команди російського омбудсмана до продовження комунікації, хоча закликав оцінювати співпрацю виключно за конкретними результатами.

    Напередодні нинішньої зустрічі сама Лантратова публічно анонсувала переговори з українським омбудсманом. За її словами, сторони мали обговорити питання взаємного відвідування військовополонених, повернення цивільних громадян та інші аспекти гуманітарної взаємодії. Російська сторона також заявляла про намір порушувати питання повернення мешканців Курської області, які опинилися поза територією РФ під час бойових дій.

    Водночас призначення Лантратової викликало неоднозначну реакцію. Українські правоохоронні органи раніше повідомляли про її можливу причетність до незаконного вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської області у 2022 році. Саме тому будь-які контакти з новою російською омбудсманкою перебувають під пильною увагою як українського суспільства, так і міжнародних правозахисних організацій.

    Попри складний політичний контекст, українська сторона наголошує: гуманітарний діалог залишається одним із небагатьох механізмів, який дозволяє повертати громадян додому. За словами Лубінця, без переговорів неможливо вирішувати питання військовополонених, цивільних заручників, депортованих осіб та людей, які роками чекають бодай якоїсь інформації про своїх рідних.

    «Саме за столом перемовин вирішуються всі найскладніші питання, у тому числі питання миру», — наголосив український омбудсман після завершення переговорів.

    На тлі чергового обміну військовополоненими та повернення 185 українських захисників ця зустріч стала ще одним свідченням того, що гуманітарний напрямок залишається одним із найактивніших каналів взаємодії між Києвом і Москвою навіть під час повномасштабної війни. Подальша ефективність цього механізму стане зрозумілою вже найближчими тижнями, коли сторони почнуть реалізовувати досягнуті домовленості на практиці.

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Коордштаб організував зустріч Тихановської з полоненими білорусами, які воювали за Росію

    Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими організував зустріч лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської з громадянами Білорусі, які потрапили в полон під час війни на боці російської армії.

    Про це повідомили у Координаційному штабі.

    Зустріч провів секретар Координаційного штабу Дмитро Усов. Участь у ній взяли Світлана Тихановська та представники її команди.

    Під час розмови Дмитро Усов розповів про механізми вербування громадян Білорусі до російських окупаційних військ, а також про втрати серед білоруських найманців, яких, за його словами, російське командування часто відправляє на штурмові операції.

    Окремо представники української сторони презентували роботу проєкту «Хочу жить», який діє з вересня 2022 року. Ініціатива дозволяє військовим армії РФ та іноземцям, які воюють на боці Росії, добровільно здатися українським силам.

    «На відміну від РФ, Україна неухильно дотримується міжнародного права. Зокрема, у контексті поводження з військовополоненими», — заявив Дмитро Усов.

    Під час візиту білоруська опозиційна делегація поспілкувалася з полоненими громадянами Білорусі, які брали участь у війні проти України на боці Росії.

    Світлана Тихановська після зустрічі наголосила, що дії цих людей не відображають позицію більшості білоруського суспільства. За її словами, демократичні сили Білорусі продовжують працювати над тим, щоб режим Олександра Лукашенка не був безпосередньо втягнутий у повномасштабну війну проти України.

    «Ми вдячні українському народу за стійкість і продовжимо привертати увагу міжнародної спільноти до злочинів режимів, які нехтують людським життям і правами людини», — заявила Тихановська.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що понад 90 білоруських добровольців загинули у боях проти російських військ на боці України.

    25 травня Світлана Тихановська прибула до Києва зі своїм першим офіційним візитом від початку повномасштабної війни. Після прибуття вона відвідала могилу білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула, захищаючи Україну.

    Візит Тихановської відбувся на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським «у будь-якій точці» України чи Білорусі.

    Коментуючи ці заяви, глава МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що «в української сторони є з ким зустрічатися».

  • Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Другий етап обміну «1000 на 1000»: у ГУР розповіли, кого Україна може повернути з російського полону

    Україна готує новий етап масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». У межах наступного обміну додому можуть повернути військових і цивільних українців, які перебувають у російській неволі ще з 2022 року.

    Про це під час пресконференції повідомив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, передає hromadske.

    За його словами, йдеться про так званий «змішаний» обмін, у межах якого планують повернути різні категорії полонених. Серед них — українські військовослужбовці, цивільні, жінки, важкопоранені та важкохворі бранці.

    Юсов наголосив, що у російському полоні досі перебувають українці з різних підрозділів Сил оборони, а також цивільні громадяни, яких Росія незаконно утримує після окупації українських територій.

    «Наступний обмін готується», — заявив речник ГУР.

    Водночас конкретні деталі щодо кількості людей та списків на обмін поки не розголошують із міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

    За словами представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час підготовки обмінів Україна традиційно приділяє особливу увагу поверненню важкопоранених, тяжкохворих та тих захисників, які найдовше перебувають у полоні.

    Окремо українська сторона наголошує на необхідності повернення оборонців Маріуполя та бійців, які потрапили у полон під час найважчих боїв 2022 року.

    Масштабний формат обміну «1000 на 1000» став одним із найбільших гуманітарних домовленостей між Україною та Росією за час повномасштабної війни.

    Раніше Україна за посередництва США повідомляла про домовленість із Росією щодо триденного перемир’я з 9 по 11 травня та проведення великого обміну полоненими.

    Українська влада заявляла, що передала необхідні списки та готова до реалізації процедури, однак процес затягувався через позицію російської сторони.

    Перший етап масштабного обміну відбувся 15 травня. Тоді Україні вдалося повернути з російського полону 205 громадян.

    Серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонники та представники інших силових структур.

    У Координаційному штабі неодноразово зазначали, що переговори щодо обмінів тривають фактично безперервно, а робота зі звільнення українців ведеться щодня.

    За офіційними даними, точна кількість українських громадян, яких Росія незаконно утримує у полоні, наразі не розголошується. Йдеться як про військових, так і про цивільних заручників, частину з яких утримують на окупованих територіях або в російських колоніях.

    Паралельно Україна продовжує документувати факти катувань, жорстокого поводження та порушення Женевських конвенцій щодо українських військовополонених.

    Напередодні стало відомо про загибель у полоні військового медика полку «Азов», який, за даними української сторони, помер внаслідок катувань.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери продовжують закликати Росію допустити представників міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання полонених та забезпечити дотримання міжнародного права.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    Повернення українських захисників із російського полону триває, однак найскладнішою категорією для обмінів залишаються оборонці Маріуполя. Більшість із тих, кого вдалося повернути під час останнього великого обміну, перебували у неволі ще з 2022 року та мають серйозні проблеми зі здоров’ям через жорсткі умови утримання в Росії.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону.

    За словами омбудсмана, ситуація із захисниками Маріуполя залишається «найскладнішою» серед усіх категорій українських військовополонених.

    «Ситуація з оборонцями Маріуполя так і залишається найскладнішою», — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що 193 із 205 українців, яких вдалося повернути 15 травня, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Значна частина з них — саме оборонці Маріуполя, які брали участь у боях за місто та обороні «Азовсталі».

    За словами омбудсмана, практично всі звільнені військові мають ознаки виснаження та потребують негайної медичної допомоги.

    «Усі схудли. Умови тримання на території Російської Федерації залишаються вкрай негативними. Хлопці не отримують достатньої їжі, не надається особлива медична допомога, тому всі відразу поїхали в лікарню», — розповів Лубінець.

    Українська сторона розглядає нинішній обмін як лише перший етап масштабнішого процесу повернення полонених. За словами омбудсмана, Україна передала посередникам усю необхідну інформацію та списки.

    Лубінець зазначив, що до переговорного процесу активно залучені міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    «Ми передали всю інформацію, яку від нас просили наші посередники, наші партнери — США та Об’єднані Арабські Емірати», — сказав він.

    Омбудсман також повідомив, що разом із військовими додому вдалося повернути чотирьох цивільних українців. Серед них — 86-річна жінка, яку росіяни примусово вивезли із Сумської області на територію РФ.

    За словами Лубінця, він особисто спілкувався з нею після повернення в Україну.

    Окремо українська сторона порушувала питання передачі листів полоненим. Росія погодилася прийняти 828 листів від родичів українських військовополонених.

    «Сподіваюся, що вони будуть максимально швидко доставлені до наших хлопців, які залишаються у полоні», — зазначив омбудсман.

    Водночас він визнав, що переговори з російською стороною залишаються вкрай складними та непередбачуваними.

    «При перемовинах із росіянами ніколи не можна бути впевненими на 100%», — наголосив Лубінець.

    Українська сторона наполягає, щоб у межах наступних етапів обміну Росія передусім повернула тяжкопоранених, важкохворих та тих військових, які перебувають у полоні з 2022 року.

    Саме оборонці Маріуполя залишаються однією з найбільш болючих тем для українського суспільства. Після захоплення міста навесні 2022 року тисячі українських військових опинилися в російському полоні. Частину з них утримували в Оленівці на окупованій території Донеччини, де в липні 2022 року стався теракт у колонії, внаслідок якого загинули десятки українських полонених.

    Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли про систематичні порушення Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Звільнені захисники регулярно повідомляють про катування, психологічний тиск, відсутність медичної допомоги та неналежне харчування.

    15 травня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, у межах якого додому повернулися 205 українців. Це один із найбільших обмінів за останній період.