Golovnitemu.com

Позначка: військовослужбовці

  • Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Міністерство оборони України розпочало один із наймасштабніших етапів цифрової трансформації військової служби від початку повномасштабної війни. Відтепер військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), можуть повернутися до служби за спрощеною процедурою через застосунок «Армія+», без складної бюрократії та тривалих погоджень між військовими структурами.

    Про запуск нового механізму повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, головна мета нововведення — створити зрозумілий, швидкий і прозорий алгоритм для тих військовослужбовців, які готові повернутися до виконання обов’язків та продовжити службу в лавах Сил оборони України.

    Новий сервіс працює за принципом fast track — прискореної процедури повернення. Він дозволяє не лише відновити службу, а й самостійно обрати новий підрозділ серед доступних військових частин. У Міноборони наголошують, що йдеться насамперед про використання бойового досвіду та навичок військових там, де вони можуть принести найбільшу користь обороні держави.

    Скористатися новою процедурою можуть військовослужбовці, щодо яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року. Наразі механізм доступний для військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Для підрозділів Національної гвардії аналогічний сервіс планують запустити найближчим часом.

    Як пояснюють у Міноборони, процедура повернення складається лише з п’яти етапів і може бути виконана повністю онлайн через застосунок «Армія+».

    Перший крок — перевірка статусу. У профілі військовослужбовця в системі Армія ID має відображатися відповідна позначка про зафіксовану відсутність на службі.

    Другий етап передбачає подання рапорту. Для цього необхідно зайти до розділу «Сервіси», обрати вкладку «Рапорти» та знайти функцію «Повернення на службу після СЗЧ».

    На третьому етапі військовослужбовець отримує можливість обрати нову військову частину зі списку доступних підрозділів. Також потрібно вказати бажаний напрямок служби, попередній досвід та іншу необхідну інформацію. Після цього рапорт підписується електронним способом без необхідності особистого відвідування установ.

    Четвертий крок — комунікація з обраною частиною. Після перевірки документів представники підрозділу зв’язуються із заявником для уточнення деталей проходження служби та організації подальшого прибуття.

    П’ятий і фінальний етап — прибуття до нового місця служби. Після погодження рапорту у застосунку з’являється статус «У дорозі». З цього моменту військовослужбовець має п’ять днів для прибуття до нового підрозділу.

    Для консультацій та допомоги Міноборони також запустило окрему гарячу лінію за номером 0 800 605 100. Вона працює щоденно з 09:00 до 20:00.

    Запуск нової процедури став частиною ширшої реформи системи військової служби, яку українська влада почала впроваджувати у 2026 році. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення підходів до комплектування війська, служби за контрактом та мотивації особового складу.

    Окрім механізму повернення після СЗЧ, Міністерство оборони вже анонсувало запуск нових форматів контрактної служби. Зокрема, йдеться про базові контракти для проходження служби на небойових посадах, короткострокові контракти та нові умови переведення між військовими частинами.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також повідомляв про розробку нової контрактної системи, яка має зробити військову службу більш гнучкою та зрозумілою для громадян. Однією з цілей реформ є збереження досвідчених військовослужбовців у системі оборони та залучення нових кадрів.

    Тема СЗЧ залишається однією з найчутливіших для українського війська. Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а навантаження на особовий склад залишається надзвичайно високим. У цих умовах держава шукає механізми, які дозволять повернути підготовлених військових до строю та водночас забезпечити зрозумілі правила проходження служби.

    У Міноборони наголошують, що новий сервіс не є амністією чи автоматичним прощенням усіх порушень. Його завдання — створити цивілізований механізм повернення тих військовослужбовців, які готові продовжувати службу та захищати країну.

    Запуск функції через «Армія+» став ще одним кроком цифровізації сектору безпеки та оборони. Влада розраховує, що новий інструмент дозволить значно скоротити час повернення військових до підрозділів, зменшити паперову бюрократію та зробити процес максимально прозорим для всіх сторін.

    Військовослужбовці, які раніше опинилися поза службою через СЗЧ, отримали реальну можливість повернутися до війська за спрощеною процедурою, а командування — додатковий ресурс у вигляді підготовлених і досвідчених бійців, необхідних для подальшого посилення обороноздатності країни.

  • Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Чернігівський районний суд виніс вирок курсанту, який під час навчальних стрільб у військовому навчальному центрі відкрив вогонь по інструкторах. Двоє військовослужбовців загинули, ще один був поранений. Суд визнав обвинуваченого винним в умисному вбивстві двох осіб та замаху на вбивство ще одного військового і призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі.

    Про рішення суду повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, трагедія сталася 16 липня 2025 року на території одного з навчальних центрів Збройних сил України в Чернігівській області. Під час проведення навчальних стрільб курсант, який перебував на полігоні зі зброєю, здійснив постріли з автоматичної зброї у бік інструкторів-військовослужбовців.

    Унаслідок стрілянини двоє інструкторів отримали смертельні поранення. Ще один військовий був поранений, однак вижив. Після інциденту нападника затримали на місці події. До розслідування були залучені слідчі поліції, військова служба правопорядку та інші компетентні органи.

    Дії обвинуваченого кваліфікували за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, а також закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням службового обов’язку. Такі злочини належать до категорії особливо тяжких і можуть каратися довічним ув’язненням.

    Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, визнав курсанта винним і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вирок став фіналом резонансної справи, яка викликала широкий суспільний резонанс ще влітку 2025 року.

    Одразу після трагедії командування військової частини повідомляло про проведення службової перевірки та посилення заходів безпеки під час навчань зі зброєю. Особливу увагу тоді приділяли контролю за діями курсантів під час виходу на вогневий рубіж, зберіганню та використанню автоматичної зброї, а також психологічному стану військовослужбовців, які проходять підготовку.

    За повідомленнями українських медіа, після інциденту в соцмережах активно обговорювали питання допуску особового складу до зброї, проходження медичного та психологічного відбору, а також відповідальності командування за безпеку під час навчального процесу. Окремі публікації вказували на те, що справа викликала обурення саме через можливі питання до стану підготовки та контролю за курсантами.

    Водночас офіційно правоохоронці повідомили лише ключові обставини справи: стрілянина сталася під час навчальних стрільб, вогонь був відкритий по інструкторах, двоє військових загинули, ще один постраждав. Детальні мотиви засудженого у відкритих офіційних повідомленнях не розкриваються.

    Подібні трагедії у військових навчальних центрах є надзвичайними подіями, особливо в умовах повномасштабної війни, коли підготовка військовослужбовців відбувається інтенсивно та часто у стислих термінах. Водночас кожен випадок застосування зброї проти побратимів або інструкторів потребує окремого ретельного розслідування, адже йдеться не лише про кримінальну відповідальність конкретної особи, а й про питання безпеки всього навчального процесу.

    Фахівці зазначають, що навчальні стрільби є одним із найризикованіших етапів військової підготовки. Саме тому на полігонах діють суворі правила поводження зі зброєю, команди інструкторів, контроль секторів стрільби та порядок пересування особового складу. Порушення цих правил або умисні дії зі зброєю можуть мати фатальні наслідки.

    Вирок у цій справі став одним із найсуворіших покарань, призначених за злочин, вчинений на території військового навчального центру. Суд фактично визнав, що дії курсанта були спрямовані проти військових, які виконували службовий обов’язок, а тому потребували максимально жорсткої правової оцінки.

    Родини загиблих інструкторів втратили близьких людей, які займалися підготовкою військових у час, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Саме інструктори у навчальних центрах щодня готують нових бійців до служби, передають бойові навички та відповідають за безпеку під час занять.

    Наразі вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Проте вже зараз справа стала гучним прецедентом і, ймовірно, знову актуалізує питання психологічного відбору, контролю на полігонах та безпеки під час військової підготовки.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У ЗСУ готують короткі контракти: Сирський пояснив, хто зможе служити 6–10 місяців

    У Збройних силах України планують запровадити новий формат служби — короткострокові контракти терміном від 6 до 10 місяців. Таку модель розробляють насамперед для військових, які звільнилися зі служби за станом здоров’я після поранень, але хочуть повернутися до війська, а також для чинних бійців.

    Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю «Мілітарному».

    За словами Сирського, ідею коротких контрактів розробляли з урахуванням побажань самих військовослужбовців. Частина бійців просила про можливість укладати контракти на мінімальні терміни, а не одразу на кілька років.

    Головнокомандувач пояснив, що для військових, які були звільнені за станом здоров’я після поранень, але мають бажання повернутися до служби, може з’явитися контракт на шість-дев’ять місяців.

    «Ми враховували різні бачення і різні підходи. Запровадження так званого короткого контракту на шість-дев’ять місяців — для тих військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров’я в результаті поранень, але мають бажання укласти контракт», — зазначив Сирський.

    Для чинних військовослужбовців, за його словами, термін такого контракту може становити 10 місяців.

    Водночас для новобранців залишаться стандартні контракти — на два-три роки або більше. Також продовжить діяти звичайна мобілізація без укладання контракту.

    Сирський наголосив, що рівень грошового забезпечення та надбавок для військових має залишатися однаковим незалежно від формату служби.

    Головнокомандувач назвав нову систему інноваційною та зазначив, що такий підхід уперше запроваджується у країні, яка веде повномасштабну війну.

    «Це дійсно такий інноваційний проєкт, який вперше запроваджується, напевно, у воюючих країнах», — сказав він.

    Запровадження коротких контрактів може стати частиною ширших змін у системі комплектування війська. В Україні триває мобілізація, однак питання термінів служби, ротацій та можливості повернення поранених військових до строю залишається одним із найбільш чутливих.

    Раніше в Міністерстві оборони також повідомляли про автоматичне оновлення військово-облікових документів через державні реєстри для 22 категорій громадян.

    Водночас військові експерти наголошують, що повноцінне запровадження чітких термінів служби можливе лише за умови достатнього поповнення армії, розвитку технологій та активнішого використання бойових роботизованих систем, які зможуть частково замінити людей на найнебезпечніших ділянках фронту.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.

  • Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    В Україні можуть запровадити нову важливу пільгу для військовослужбовців — право на безмитне ввезення транспортних засобів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які мають на меті посилити соціальний захист військових та частково компенсувати навантаження, яке вони несуть під час війни. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. 

    Ініціатива передбачає надання чинним військовослужбовцям можливості ввозити транспортні засоби без сплати митних платежів. Автори законопроєктів наголошують, що це питання не лише соціальної підтримки, а й практичної необхідності, адже мобільність підрозділів і самих військових є критично важливою в умовах війни.

    Згідно з поясненнями до документів, право на пільгу отримають фізичні особи — військовослужбовці, які безпосередньо проходять службу. Передусім йдеться про мобілізованих громадян, призваних після 24 лютого 2022 року, а також військових-контрактників, які на момент ввезення автомобіля перебувають на службі. Законодавці також передбачили можливість оформлення таких авто через уповноважених осіб, які діятимуть від імені військового під час митного оформлення.

    У разі ухвалення законів, безмитне ввезення поширюватиметься на досить широкий перелік транспортних засобів. Зокрема, мова йде про легкові автомобілі, вантажівки, мотоцикли, причепи та напівпричепи. Окремо зазначається, що пільга також може застосовуватися до кузовів транспортних засобів, що відкриває додаткові можливості для ремонту та відновлення техніки.

    Водночас законопроєкти містять низку обмежень, покликаних запобігти зловживанням. Ключовою умовою є правило «один транспортний засіб на одного військовослужбовця». Це означає, що скористатися пільгою повторно не вийде без додаткових підстав або змін у законодавстві.

    Ще одним важливим обмеженням є заборона на відчуження транспортного засобу. Автомобіль, ввезений без сплати митних платежів, не можна буде продавати, передавати чи навіть надавати в користування третім особам. Таким чином законодавці намагаються виключити схеми, за яких пільга могла б використовуватися для комерційної вигоди.

    Окремо визначено, що пільга не поширюватиметься на дорогі автомобілі, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про так званий сегмент «люкс», що дозволяє уникнути ситуацій, коли безмитне ввезення використовується для придбання преміальних авто.

    Також встановлюється географічне обмеження: забороняється ввезення транспортних засобів із держави-агресора, тимчасово окупованих територій або країн, пов’язаних із агресією проти України. Це положення має як безпековий, так і політичний характер.

    Експерти відзначають, що подібна ініціатива частково відновлює практику, яка вже діяла в Україні на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово скасувала митні платежі на імпорт автомобілів для всіх громадян, що дозволило значно збільшити кількість ввезених транспортних засобів. Однак згодом ці пільги скасували через значні втрати бюджету.

    У новому форматі законопроєкт спрямований саме на вузьку категорію громадян — військових, що робить його більш збалансованим з точки зору державних фінансів. Водночас питання впливу на бюджет усе одно залишається актуальним і може стати предметом дискусій під час розгляду документів.

    Окрім соціального аспекту, ініціатива має і практичний вимір. В умовах війни транспорт відіграє ключову роль — як для виконання бойових завдань, так і для забезпечення логістики. Часто саме власні або волонтерські автомобілі стають основним засобом пересування військових на передовій.

    Таким чином, можливість безмитного ввезення авто може суттєво полегшити забезпечення підрозділів транспортом, особливо з урахуванням того, що значна частина техніки регулярно втрачається або виходить з ладу.

    Паралельно держава продовжує працювати над іншими напрямами підтримки військовослужбовців. Зокрема, Міністерство оборони України раніше визначило розміри компенсації за оренду житла для військових за місцем служби. Також Рахункова палата України проводить аудит системи грошового забезпечення військовослужбовців, щоб підвищити прозорість і ефективність використання бюджетних коштів.

    Очікується, що законопроєкти найближчим часом розглянуть у профільних комітетах парламенту. У разі підтримки вони можуть стати одним із елементів комплексної політики соціального захисту військових у період війни.

    Водночас остаточне рішення залежатиме від балансу між потребами оборони, соціальною справедливістю та можливостями державного бюджету. Проте сам факт появи таких ініціатив свідчить про пошук нових механізмів підтримки тих, хто безпосередньо захищає країну.

  • У столиці планується посилення мобілізаційних заходів

    У столиці планується посилення мобілізаційних заходів

    За інформацією наших джерел, у столиці з початку травня планується посилення мобілізаційних заходів.

    “На початку травня в Києві розпочнеться чергове посилення мобілізаційних заходів.

    Для осіб, які мають відстрочку, 3 травня – останній день відстрочки, а з 4-го по 6-те травня у більшості з них відстрочка ще не поновиться.

    У ці дні в Києві будуть посилені групи оповіщення, а з 1-го травня до Києва почнуть прибувати представники ТЦК із чотирьох регіонів.

    За травень у Києві планують мобілізувати біля 15 тисяч осіб. Під ці цілі для роботи груп оповіщення планується виділити майже удвічі більше пального” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News повідомив, що що Україна мобілізує приблизно 30-34 тисячі людей щомісяця, але попри це відчувається значний дефіцит особового складу. За словами Президента, військовослужбовці втомлені, потрібні ротації, однак є дефіцит людей.

  • Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Підполковнику на Донеччині оголосили підозру за незаконні бойові виплати

    Правоохоронні органи у межах реалізації програми «Корупційні виплати» припинили кілька схем зловживань під час нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям. Обвинувальний акт щодо колишнього командира військової частини вже передано до суду, ще одному офіцеру повідомлено про підозру.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, 30 січня 2026 року за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону до суду скеровано обвинувальний акт стосовно колишнього командира військової частини.

    За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

    Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

    Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

    У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

    За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

    На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

    Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

    Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

    Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Підпал ринку «Дикий» у Рівному: військовослужбовці відшкодували збитки та отримали штраф

    Підпал ринку «Дикий» у Рівному: військовослужбовці відшкодували збитки та отримали штраф

    Рівненський міський суд визнав винними військовослужбовців Павла К. та Артема Д. у підпалі кіосків на ринку «Дикий» в Рівному. Інцидент стався 4 вересня близько 02:00 на вулиці Здолбунівській. Чоловіки визнали свою провину, проте мотивів вчинку не назвали. За рішенням суду кожному призначили штраф у 170 тис. грн.

    За даними слідства, перед підпалом обвинувачені побили охоронця ринку, після чого облили легкозаймистою сумішшю автомобільні шини на даху одного з кіосків та підпалили їх. Вогонь поширився на стіни двох сусідніх торговельних точок. Завдані збитки експерти оцінили у 482 тис. грн.

    Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

    Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

  • У Рівненській області трапився напад на військовослужбовців, один поранений

    У Рівненській області трапився напад на військовослужбовців, один поранений

    У четвер, 24 грудня, на Рівненщині сталася серйозна подія за участю групи оповіщення територіального центру комплектування. За інформацією Оперативного командування «Захід», транспортний засіб групи не зупинився та «втік на територію одного з ФОПів».

    Пізніше у ситуацію втрутилися перехожі, які не розуміли правових підстав затримання. Вони перешкоджали законній діяльності військовослужбовців: шарпали за формений одяг, вигукували нецензурні вислови та кидали палиці. Один із громадян, відомий як Є., застосував металевий предмет – лом, у результаті чого один із військовослужбовців отримав тяжкі травми: перелом ребра та забої паранхіми обох легень. Наразі його стан оцінюють як тяжкий, йому надають необхідну медичну допомогу.

    В ОК «Захід» подію назвали «прямим перешкоджанням законній діяльності Збройних сил України, поєднаним із насильством щодо військовослужбовців», зазначивши, що причиною стало умисне невиконання частиною громадян мобілізаційного законодавства.

    Досудове розслідування проводиться за статтею 350 ч. 2 КК України – умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі у зв’язку зі службовою чи громадською діяльністю.