Адвокат Роман Кичко детально пояснив процедуру накладання штрафів на військовозобов’язаних за адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією. За його словами, цей процес дещо нагадує судовий розгляд справи, проте має специфічні особливості, передбачені законодавством.
Кичко зазначив, що штраф може накласти виключно керівник територіального центру комплектування (ТЦК), і це відбувається у приміщенні ТЦК. “Начальник ТЦК у такій ситуації виступає як своєрідний суддя. Він розглядає матеріали справи, аналізує докази та ухвалює постанову про притягнення до адміністративної відповідальності”, – пояснив адвокат в інтерв’ю “Українському радіо”.
Хто має право накладати штраф?
Кичко наголосив, що накладання штрафів за адміністративні порушення, пов’язані з мобілізацією, не входить до повноважень працівників поліції або суду. Це право має виключно керівник ТЦК. Процедура регламентована Кодексом України про адміністративні правопорушення, що визначає і вимоги до складання протоколу та постанови про штраф.
“Людина має право оскаржити накладення штрафу, тому загальні норми щодо адміністративних правопорушень залишаються в силі”, – додав адвокат.
Відстрочка від мобілізації: ключові моменти
На тлі повномасштабної війни в Україні триває мобілізація, і деякі категорії громадян мають право на відстрочку. Помічник начальника ТЦК Тернопільської області Роман Грунда пояснив, що наявність права на відстрочку та підтверджуючих документів ще не гарантує її автоматичного надання. Відстрочка від призову надається залежно від сімейних обставин, стану здоров’я, здобуття освіти або професійної діяльності.
В останні дні українці, які перебувають за кордоном, почали отримувати численні повідомлення із закликами вступити до Українського легіону – добровольчого підрозділу Збройних Сил України, сформованого з громадянами України, які проживають за межами країни. Цей крок є частиною розширення мобілізації та зміцнення військових сил України на фоні триваючого конфлікту.
Листи надходять від додатка «Резерв+» зареєстрованим у ньому користувачам.
«Західна техніка, навчання в країнах НАТО, бойові українські командири та однодумці – це Український легіон, де кожен може знайти посаду за фахом», – йдеться в повідомленні.
Посилання веде на сайт Легіону, де йдеться, що у відпустку можна буде з’їздити за кордон, навчання відбуватиметься в Польщі на базах НАТО, добровольці пройдуть 35-денну базову військову підготовку, а потім професійну підготовку і бойове злагодження, а зарплата може досягати 190 тис. гривень.
При цьому багато одержувачів листів зазначають, що система Gmail за замовчуванням відправляє ці послання в спам.
Нагадаємо, ще в липні, через 3 дні після оголошення про створення Легіону, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заявки на вступ подали вже кілька тисяч осіб.
В Україні зростає тривога через те, що молодь, особливо 17-річні хлопці, масово виїжджає за кордон, шукаючи нові можливості та перспективи. Це явище не тільки викликане соціально-економічними факторами, а й пов’язане з тривогами та надіями батьків, які намагаються забезпечити краще майбутнє для своїх дітей.
“Влітку я влаштувався працювати в ресторан, і старший колега мене спитав, чому я ще не за кордоном, адже мені лише 17”, – розповідає киянин Олександр Мисан, який за два тижні до свого повноліття переїхав жити до Словаччини. Хлопець вступив до університету, вивчає мову і планує “дивитися світ”.
Його тато – Олександр Мисан-старший – військовослужбовець ЗСУ. Батько чотирьох дітей мав право уникнути служби, але обрав стати на захист країни.
“Я би дуже хотів, щоб мій син залишився в Україні й вступав у військовий ВНЗ або академію СБУ, але він бачить своє майбутнє по-іншому,” — розповідає батько. І додає: “щоб мої сини не воювали, я сам пішов ЗСУ”.
Рішення виїхати Олександр Мисан-молодший ухвалив дуже швидко: поспішав встигнути перед повноліттям.
В Україні все частіше говорять про проблему виїзду молодих хлопців, які ще не досягли повноліття. Хоча в Україні мобілізація з 25 років, проте після 18 виїхати вже не можна, а тому іноді батьки відправляють дітей за кордон ще до повноліття.
Але показово, що це рух у два напрямки, і є хлопці, які навпаки повертаються в Україну одразу, коли досягають 18 років.
Війна посилила демографічну кризу в Україні й стала ключовою причиною скорочення населення, визнає BBC Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України.
За даними її відомства, з України у США та ЄС від війни виїхали 3,5 млн людей. Але в ЄС кажуть, що офіційно прийняли понад 4,2 млн.
Вимушена міграція, зниження рівня народжуваності, зростання передчасної смертності – з такими викликами стикнулася Україна.
Які це матиме довгострокові наслідки та чи буде в Україні втрачене покоління – розбиралася BBC Україна.
Перспектива мобілізації
Думка про еміграцію зародилася в Олександра Мисана-молодшого під впливом розмов з однолітками. Обговорювали страх перед потенційною мобілізацією і непевність майбутнього в Україні під час війни.
До Словаччини хлопця супроводжував дядько. На кордоні перевіряли паспорт та військово-обліковий документ або приписне. Ці документи кожен юнак отримує після того, як стає на облік у 16 років. Ніяких додаткових дозволів від ТЦК прикордонники не вимагали, розповідає Олександр.
У Словаччині на хлопця чекала доросла двоюрідна сестра. Попри це, Олександру там страшенно бракує друзів, рідних і дівчини.
“У Києві я весь час кудись ходив, спілкувався. А тут іноді навідуюсь до біженців, які стоять в черзі за документами, – просто поспілкуватися”, – ділиться хлопець.
Але залишатися в Україні йому було страшно. Каже, що гарантій того, що через рік або два не покличуть до армії (раптом правила зміняться), як і відчуття, що війна скоро завершиться, у нього немає.
“Прийняти вибір виїхати часто означає втратити друзів, покинути родину, адаптацію в новій культурі, відчуття провини, а це дуже непросто. Ті, хто обирають залишатися, стикаються з тривогою призову”, – описує проблему дитяча психологиня Світлана Писарєва з фонду “Голоси дітей”.
“Я б не хотів потрапити на війну. Це страшно. Знайти тилову посаду, щоб відсидітися, немає сенсу, бо тоді вже краще відсидітися вдома”, – зізнається Мисан-молодший.
І каже, що такої ж думки дотримуються багато його друзів. Вони не мають антиукраїнських настроїв і засуджують російську агресію, але перспектива воювати їх лякає, переказує хлопець.
Автор фото,Олександр Мисан
Підпис до фото,Олександр Мисан-старший разом із Олександром Мисаном-молодшим, 2023 рік
“У мене лише один знайомий пішов у третю штурмову, коли йому виповнилося 18. Решта друзів поки не планує воювати”, – пояснює Мисан.
Піти до війська після досягнення 18 років можна тільки добровільно.
Попри відчуття самотності за кордоном, в Україну хлопець до закінчення війни повертатися не планує.
“Звісно, юнаки, як правило, – гарячі голови, але війна – це страшно, і бояться всі, визнають вони це чи ні. Цей страх живе у свідомості, бо це про життя і смерть”, –пояснює такий вибір Світлана Писарєва.
Посилює цей страх і російська пропаганда та недопрацювання школи і батьків, припустив в інтерв’ю BBC Україна Оксен Лісовий, міністр освіти і науки. На його думку, підлітків слід “запевнити в цінності того, щоб мати свою країну”.
Саме для цього в Україні оновили програму “Захист України”. Діти вивчатимуть основи національної безпеки, управління дронами, домедичну допомогу тощо. На думку Лісового, цей предмет допоможе пояснити, “чому мати свою країну і захищати її – це про особистий успіх”.
“Молодь (та і їхні батьки) не бачать майбутнього тут, тому шукатиме собі кращого життя за межами України, з надією, що можливо діти повернуться після навчання. А можливо й ні. Йти на війну вони в 17 років точно не хочуть”, – пояснює вибір сина Олександр Мисан-старший, який сам наразі захищає країну.
Сімнадцятирічні дівчата і хлопці навіть у мирний час проживають період титанічних змін у житті, пояснює Світлана Писарєва. Закінчення школи, іспити, вибір навчального закладу – це час напруги і високого рівня тривоги.
Цей період – про страх і бажання дорослішати, складні відповідальні вибори, пошуки відповідей на питання: “хто Я і чого я хочу? хто мої люди?”, тиск з боку батьків і суспільства, що створює численні внутрішні конфлікти, пояснює психологиня. Війна їх лише посилює.
Писарєва каже, що ухвалені зараз рішення кардинально впливають на подальше життя підлітків. Але власного життєвого досвіду, на який можна опиратися в прийнятті цих рішень, ще немає.
Проблема обмежено придатних до 25 років
Нерідко рішення виїхати за підлітків ухвалюють батьки.
Ірина з Києва провела літо в підготовці до виїзду сімнадцятирічного сина на навчання в Словаччину.
У Яна синдром Туретта – вроджене нейропсихічне захворювання, через яке хлопцеві потрібен особливий режим дня і харчування. За відсутності цих умов хвороба може вийти з-під контролю.
Військово-лікарська комісія визнала його “придатним для служби у визначених частинах і підрозділах”.
Це означає, що за потреби він може служити в штабі чи в тилу (за новим законом про мобілізацію це альтернатива тому, що раніше визначали як “обмежено придатний”).
Автор фото,Максима Марусенко/Getty Images
Підпис до фото,Український військовослужбовець вшановує пам’ять своїх побратимів у День пам’яті захисників України на Майдані Незалежності в Києві, 29 серпня 2024 року
Закон про мобілізацію передбачає, що до війська забирають після досягнення 25 років.
Але відчуття, що після повноліття вони вже не матимуть змоги покинути країну, підштовхує їх чи їхніх батьків використати останній шанс поїхати за кордон. Окрім того, є колізія, що хворих хлопців, які непридатні до служби у мирний час, можуть мобілізувати у воєнний час ще до 25 років.
Певності родині не додають і періодичні заяви представників влади про потребу далі знижувати мобілізаційний вік.
“Я стільки сил доклала, щоб виростити його. З лікуванням синдрому Туретта в Україні – велика проблема”, – пояснює мама.
Ірина, медичний психолог за освітою, шукала альтернативні підходи, самостійно вивчала протокол американських та європейських лікарів.
Жінка працює масажисткою і вважає, що в сина теж “гарні руки”. У Словаччині він навчатиметься на реабілітолога – щоб, зокрема, в майбутньому допомагати українським ветеранам.
“Ми хотіли вступати в інститут фізкультури. Це поруч із нашим домом, і там хороша освіта. Але після рішення ВЛК змінили свою думку. Мій син завжди зможе повернутися в Україну. Але зараз як матір я маю зараз створити умови для навчання без воєнних загроз”, – пояснює Ірина свої наміри.
Повернення в Україну до дівчини
“Люди не впевнені в Україні, не бачать тут майбутнього. Це через нерозуміння, що вони і є Україна”, – розповідає вісімнадцятилітній Максим Семидоцький про свої погляди на життя.
Навесні 2024 року він повернувся в Україну з Ірландії, куди з сім’єю виїхав у 2022 році з окупованої Херсонщини.
Мама Максима померла ще до війни, його опікуном була старша сестра. Дочекавшись повноліття і можливості самостійно розпоряджатися власною долею, хлопець ухвалив рішення їхати в Україну.
“Рідні мене попереджали, що буде важко, але я сам купив квиток на літак. Якщо я розібрався, як це робити, то здатний розібратися й з іншим”, – розповідає Максим про своє рішення.
Автор фото,УНІАН
Підпис до фото,Молоді люди на Хрещатику
В Україні на Максима чекала дівчина – теж сирота з Нової Каховки. Після майже дворічної розлуки цієї весни вони нарешті зустрілися в Києві.
Лєра вступила у медичний коледж, а Максим відновив навчання на електрозварювальника.
“Найбільше мені зараз хочеться перемогти, повернутися у своє вільне місто і відбудовувати його”, – розповідає хлопець.
Призову і мобілізації не боїться: “Я пішов би воювати прямо зараз, але мені потрібна професія, щоб після війни заробляти собі на життя”.
У Польщу за освітою
В уряді запевняють, що розуміють виклики, з якими стикається українська молодь під час війни, і намагаються хоч якось допомогти.
Очільник міністерства молоді та спорту Матвій Бідний перераховує: у 2023 році створили Український молодіжний фонд, започаткували грантовий конкурс “Кар’єрний старт. Програма молодіжної гарантії”, який має допомогти з першим офіційним працевлаштуванням за спеціальністю.
“Це цікава ініціатива, і я зберіг її собі на майбутнє. Але спочатку маю здобути спеціальність”, – коментує цю можливість сімнадцятирічний Михайло Кудла зі Львова.
На початку осені він планує поїхати в Польщу, щоб закінчити там безплатні курси вихідного дня і стати автомеханіком.
Аналогічної можливості поєднувати роботу в будні і навчання у вихідні в Україні Кудла не знайшов. До того у коледжі хлопець вивчав цифрові технології, але з ними у нього “не склалося”.
“Завжди лежала душа тримати ключ в руці і бути в мазуті”, – пояснює він свій вибір професії.
Автор фото,УНІАН
Підпис до фото,Молодий хлопець на моноколесі в центрі Києва
Рішення поїхати зараз обґрунтовує бажанням побачити світ перед тим, як кордон остаточно закриється для нього. У листопаді 2024 року Михайлу виповниться 18 років.
Україну зі свого горизонту хлопець не викреслює – через рік або планує повернутися додому: “Тут живуть люди, яких я люблю”.
Мобілізації на словах не боїться, але й бажанням воювати не горить: “У мене такий стиль життя – якщо покличуть, піду”.
Демографічні виклики для України
Статистику вибулих з України за віком Держприкордонслужба не веде, тому даних про кількість сімнадцятирічних юнаків, що покинули Україну саме цього літа, немає, розповідає Олексій Позняк з Інституту демографії та якості життя НАН України.
Та й вивозили хлопців до 18-ліття напевне і в 2022, і в 2023 роках.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова каже ВВС Україна, що загальна кількість громадян України, які покинули Україну в 2024 році, суттєво не збільшилась порівняно з минулим роком.
“Це означає, що нової хвилі масового виїзду людей з України наразі немає”, – пояснює соціологиня.
Але вона дає не надто втішну загальну демографічну оцінку ситуації в країні.
Автор фото,УНІАН
Підпис до фото,Молодь у центрі Києва
За даними Євростату, діти до 18 років – це третина з тих, хто емігрував із початком бойових дій.
Конкретні наслідки цих втрат залежатимуть від того, яка частка тих, хто виїхав, повернеться після завершення війни, а також від того, коли, зрештою, вона завершиться, пояснює Елла Лібанова.
“Раніше ми спиралися на варіант закінчення війни до 2025 року. Зараз ми розуміємо, що це може бути і 2027, і 2030 рік. Порахувати наслідки і зробити прогнози практично неможливо в умовах непередбачуваності розвитку подій”, – пояснює соціологиня.
Одним із можливих викликів може бути зміна статево-вікової структури населення. Мобілізація чоловіків та виїзд жінок за кордон робить пошук партнера все більш складним. Менше шлюбів означає менше дітей – з усіма можливими демографічними наслідками.
Міністерство повернення українців
За даними мінсоцполітики, на підконтрольній Україні території зараз живе 31 мільйон людей. Ще чотири мільйони – на тимчасово окупованих територіях, близько півтора мільйона – депортовані до Росії та Білорусі. За динамічними оцінками відомства, ще понад три з половиною мільйони виїхали в Європу та США, тікаючи від війни.
Хоча ЄС дає офіційну цифру біженців у 4,2 млн.
Упродовж останніх десяти років Україна була лідером за кількістю вперше виданих посвідок на проживання в ЄС. У 2021 році такий документ отримали 873,7 тисячі громадян України, повідомляє мінсоцполітики.
А ще до повномасштабного вторгнення за кордоном проживало до трьох мільйонів трудових мігрантів і студентів, кажуть у міністерстві соціальної політики.
Демографічна криза властива всім розвиненим країнам, кажуть в мінсоцполітики, бо через глобалізацію та відкриті кордони люди часто переїжджають з однієї країни в іншу.
“Міграція – це наша нова реальність, – наполягає Дарина Марчак. – Україна конкурує зі всім світом і за власних громадян, і за іммігрантів, які нам знадобляться для відбудови країни після завершення війни”.
Чиновниця каже, що точкові рішення не працюють, треба комплексний підхід:
“Підвищення виплат при народженні дитини не впливає на зростання народжуваності в довгостроковій перспективі. Збільшення кількості медзакладів чи, наприклад, одне лише збільшення кількості лікарів не розв’язує проблему передчасної смертності”.
Людям потрібна безпека, доступне житло, можливість знайти роботу за фахом з гідною оплатою, розвинена безбарʼєрність, соціальна згуртованість суспільства і взаємопідтримка.
Звісно, в умовах великої війни, обстрілів і щоденних смертей у тилових містах це забезпечити складно.
Уряд розробив стратегію демографічного розвитку України до 2040 року.
Серед ключових завдань – повернення не лише тих, хто поїхав після війни, але й тих, хто вже освоївся за кордоном і навіть отримав громадянство. А також – створення умов для того, щоб українці підтримували зв’язок із домом. Стратегія чекає на розгляд і затвердження.
Автор фото,Ying Tang/Getty Images
Підпис до фото,Українці святкують День незалежності в Кельні, Німеччина, 24 серпня 2024 року
Неминучим є також перегляд стандартів вищої освіти.
Станом на початок 2024 року, чверть українських школярів виявила бажання переїхати жити за кордон, показують результати опитування Міжнародного благодійного фонду SaveEd.
Наразі ми втрачаємо найкращих, підтвердив Оксен Лісовий у своєму інтерв’ю.
“Попри жорсткі обставини війни, ми не матимемо втраченого через війну покоління”, – заявив президент Зеленський у своєму виступі на Українському молодіжному форумі.
Згодом під час пресконференції він оголосив про створення нової інституції з робочою назвою – міністерство повернення українців. Під час оновлення уряду влада навіть вже заявила, що шукає міністра для нового міністерства.
Чи захочуть самі українці повертатися – залишається великим питанням. Соціологи тут одностайні: все залежить від того, як саме та коли завершиться війна.
Народний депутат від партії “Голос” Олександра Устинова висловила стурбованість через те, що безліч українських чоловіків продовжують покидати країну, рятуючи себе від мобілізації. Вона назвала це “величезною проблемою” і наголосила на необхідності рішучіших заходів для боротьби з організаторами схем переправлення.
«У нас справді зараз величезна проблема, тому що правоохоронці скаржилися і давали статистику, що зі 183 судових вироків, які було винесено організаторам… тільки 11 вироків, де людей реально засудили на термін ув’язнення», – повідомила вона.
За словами Устинової, «всі інші просто відкуповуються штрафами» і пропонує посилити їм покарання.
«Ми зараз говоримо про те, що, можливо, хоча б для таких людей, які є організаторами цих злочинів, для них потрібно заборонити, наприклад, заставу… Як це робиться щодо тяжких злочинів зараз, за вбивство, скажімо… Тому що ми бачимо, що зараз це просто безперервний потік. І правоохоронці кажуть, ми їх ловимо, вони завтра виходять і займаються тим самим», – додала депутатка.
У Мережі після цих заяв уже звернули увагу, що чоловік нардепа від «Голосу» мешкає у США, хоча і є громадянином України.
Ба більше, вже під час повномасштабного вторгнення Росії він купив у США будинок і земельну ділянку. А також придбав нову машину, про що йдеться в останній актуальній декларації Устінової.
Угоду було здійснено 29 березня 2022 року. Цього дня Олексій Яцюк став власником будинку на 321 квадратний метр і ділянки на 697 «квадратів». Вартість нерухомості не вказана. 11 квітня 2022 року чоловік Устинової купив новий кросовер Mazda CX-5.
Раніше нардеп повідомляла, що її чоловік працює у США і вона поїде туди народжувати дитину.
В Україні військовозобовʼязані, які мають право на відстрочку від мобілізації, повинні дотримуватися чіткої процедури для її оформлення. Наявність документів, що підтверджують право на відстрочку, ще не означає, що вона надана автоматично. Про це під час брифінгу повідомив Роман Грунда, помічник начальника Тернопільського обласного ТЦК та СП з правової роботи.
“Відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана за сімейними обставинами, станом здоров’я, для здобуття освіти чи продовження професійної діяльності. Але навіть якщо у вас є право на відстрочку і відповідні документи, це не підтверджує автоматичне її надання”, – пояснив Грунда.
Щоб отримати відстрочку, військовозобовʼязаний має виконати наступні кроки:
Збір документів: Необхідно зібрати усі документи, які визначені постановою Кабінету Міністрів України №560 “Про порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації”.
Візит до ТЦК: Особа повинна особисто відвідати Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) за місцем військового обліку або реєстрації місця проживання.
Подання документів: Подати документи на розгляд комісії, що створена в ТЦК.
Отримання рішення: Очікувати на рішення комісії про надання або відмову у наданні відстрочки.
Важливо зазначити, що наприкінці серпня Верховна Рада України прийняла новий законопроєкт, що спрощує процедуру отримання відстрочки для військовозобов’язаних, які утримують або доглядають хворих родичів або осіб з інвалідністю. Тепер їм не потрібно подавати документи про відсутність інших працездатних родичів у родині.
Верховна Рада України прийняла важливий законопроєкт, що надає відстрочку від мобілізації військовозобов’язаним, чиї неповнорідні брат чи сестра загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі. Законопроєкт №11391 був підтриманий 310 народними депутатами і проголосований одразу в цілому. Нове законодавство розширює права на відстрочку від призову для осіб, які мають неповнорідних братів чи сестер, що загинули або зникли безвісти під час воєнних дій, зокрема в період дії воєнного стану.
Раніше законодавство передбачало відстрочку лише для тих, у кого загинули або зникли безвісти повнорідні брати або сестри — тобто родичі, що мають спільних батьків. Тепер же новий закон поширює це право на тих, у кого загинули або зникли неповнорідні брати або сестри, тобто родичі, що мають спільну матір або батька.
Згідно з новими правилами, відстрочка від мобілізації надається чоловікам, чиї неповнорідні родичі загинули або зникли безвісти під час АТО або в результаті повномасштабного вторгнення Росії.
Цей крок є важливим для забезпечення підтримки і допомоги сім’ям, що понесли втрати під час війни. Прийняття закону спрямоване на визнання та підтримку жертв війни, а також на посилення соціальної відповідальності держави.
Законопроєкт буде набирати чинності після підписання його президентом, що дозволить військовозобов’язаним скористатися новими правами та забезпечити підтримку для родин загиблих і зниклих безвісти під час бойових дій.
Президент України Володимир Зеленський намагався переконати західних лідерів повернути чоловіків бойового віку, які виїхали за кордон як біженці, повідомляє агентство Bloomberg. У своїх зверненнях Зеленський підкреслював важливість повернення цих осіб для підтримки зусиль України в умовах триваючого конфлікту з Росією.
“Політики від Польщі до Угорщини заявили, що не будуть відправляти біженців назад, поки триває війна”, — пише видання.
Однак, за оцінками журналістів, ключовим фактором відмови була економіка. “Більша частина Центральної та Східної Європи відчуває нестачу робочої сили, і такі країни, як Польща та Чехія, не хочуть втрачати людей”, — зазначає видання.
“Якщо говорити прямо, багато чеських компаній залежать від навичок і важкої праці українських біженців. Будівельна галузь, наприклад, повністю зупинилася б без українських працівників”, — говорить Томаш Проуза, голова основної лобістської групи чеської роздрібної торгівлі та індустрії гостинності.
Деякі українські біженці розповіли виданню, що відчувають себе винними, “поганими людьми”, які “покинули країну” через наполегливі заклики Зеленського повернутися.
Уряд України ухвалив важливе рішення, яке дозволить великим інтернет-провайдерам та мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За словами Федорова, уряд підтримав відповідні зміни до постанови про бронювання військовозобов’язаних, що дозволяє компаніям у сфері телекомунікацій зберігати свої ключові кадри, забезпечуючи стабільність роботи навіть у найскладніших умовах. “Аварійні бригади провайдерів та операторів відновлюють телеком-інфраструктуру, щоб попри знеструмлення й обстріли в українців був звʼязок та інтернет”, – зазначив міністр.
Однією з основних умов для отримання можливості бронювання є статус критично важливого підприємства. Компанії також повинні виконувати вимоги Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ). Це дозволить їм зберегти персонал, необхідний для забезпечення безперебійної роботи телекомунікаційних мереж.
Федоров нагадав, що президент Володимир Зеленський поставив завдання стабілізувати мобільний звʼязок та інтернет під час знеструмлень. “Рішення про бронювання працівників — один із необхідних кроків. Знеструмлення не повинні впливати на базові життєві потреби людей”, – підкреслив міністр.
Процес бронювання працівників критично важливих підприємств став доступним онлайн через портал “Дія” з липня цього року. На першому етапі можливість бронювання мали критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони. За цей час було заброньовано більше 160 тисяч працівників.
У червні Кабінет міністрів оновив підходи до бронювання, що дозволяє керівникам підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики бронювати до 100% своїх працівників. Крім того, термін бронювання для критичних підприємств був збільшений з 6 до 12 місяців, а також було дозволено бронювати військовозобов’язаних із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями.
В Україні розпочинається новий етап мобілізації, в рамках якого чоловіків віком до 25 років можуть бути мобілізовані до Збройних Сил України. Пресслужба Одеського обласного ТЦК та СП поділилася важливою інформацією про цей процес через свою сторінку у Facebook.
“ТЦК та СП пояснює: дійсно, чоловіки віком від 18 до 25 років зараховуються до категорії призовників. Проте є випадки, коли й таких осіб можуть мобілізувати”, — йдеться у повідомленні.
Мобілізація чоловіків до 25 років
Зокрема, чоловіків до 25 років можуть мобілізувати, якщо:
особа пройшла строкову службу в мирний час;
особа закінчила вищий військовий навчальний заклад чи військову кафедру й отримала військово-облікову спеціальність;
особа визнана ВЛК непридатною до строкової служби в мирний час та придатною у воєнний.
Проте, згідно з законодавством, в Україні більше немає статусу “обмежено придатний”. Такі особи, які раніше мали його, залишаються військовозобовʼязаними, навіть якщо їм менше за 25 років. Ба більше, у таких чоловіків можуть перевірити військово-облікові документи та відправити на повторне проходження ВЛК. Після цього чоловік може отримати наступний статус:
придатний до служби;
придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
непридатний до служби з виключенням з військового обліку;
тимчасово непридатний, коли особі потрібне лікування, відпустка, звільнення від виконання службових обов’язків;
непридатний до служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Електронна версія військово-облікового документа тепер є повністю рівнозначною паперовій, і жоден працівник Територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може заперечувати юридичну силу документів, що створені в додатку “Резерв+”. Про це повідомив Федір Веніславський, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Веніславський пояснив, що якщо у патрульних немає сканера для перевірки QR-коду, електронний документ можна легко перевірити за допомогою будь-якого смартфона з функцією сканування. Якщо виникають проблеми, громадяни повинні звертатися на гарячу лінію 1512 для роз’яснень. Нардеп додав, що це питання перебуває під постійним контролем парламентського комітету та Міністерства оборони.
