Депутат Одеської міської ради від проросійської партії ОПЗЖ Богдан Гіганов, попри повномасштабну війну та перебування в Росії, досі не позбавлений мандата. Журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що ще в березні 2022 року він нелегально виїхав з України, а вже у 2023-му став громадянином РФ.
Згідно з даними з російських офіційних реєстрів, Гіганов отримав паспорт РФ 17 березня 2023 року у місті Ноябрьськ Тюменської області. Це підтверджується як через спільноту KibOrg, так і через перевірку в системі держпослуг Росії — аналог української «Дії».
Попри це, депутат продовжував дистанційно брати участь у сесіях Одеської міськради — зокрема, в червні 2022 року, ймовірно, вже перебуваючи в Росії.
За наявною інформацією, Гіганов проживає в Тюмені, часто буває в Москві й активно займається бізнесом. У грудні 2022-го він працював менеджером із продажів у компанії «Полісорб», згодом — виконавчим директором московського АТ «Вєктор МР». А наприкінці 2024 року очолив рекламну агенцію «Нарратів ПРО», що займається дослідженням громадської думки. Саме ця структура входить до проєкту «Другой Украіни» Віктора Медведчука, а сам Гіганов фігурує як керівник «Центру допомоги українців».
Крім цього, журналісти з’ясували, що Гіганов не подавав декларації про доходи вже три роки. Хоча у відділі з питань запобігання корупції Одеської міськради стверджують, що повідомили НАЗК ще 16 квітня 2025 року, в реєстрі порушників станом на зараз інформації про нього немає.
У березні 2022-го він перетнув державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску — це може свідчити про спробу уникнути мобілізації або приховати виїзд до країни-агресора. Але навіть після всіх цих фактів депутат досі зберігає мандат.
Цей випадок викриває не лише байдужість місцевої влади, а й серйозні прогалини в антикорупційній та безпековій системі на тлі війни.
Відомий український стиліст Іван Морозов в інтерв’ю ТСН пригадав свої перші роки в професії, зокрема співпрацю з одіозною телеведучою і нинішньою втікачкою Оксаною Марченко. Як зізнався Морозов, саме з її телешоу почалася його кар’єра, однак атмосфера за лаштунками була принизливою та токсичною.
“Усе почалося з “Фабрики зірок”, де я був головним стилістом проєкту. Потім був контракт із “НеАнгелами”. Але старт моєї кар’єри — це ток-шоу Оксани Марченко, куди я потрапив гримером. Згодом я був одним із небагатьох, кого пускали до неї додому”, — розповів Морозов.
Та попри доступ до “внутрішнього кола”, ведуча виявляла зневажливе ставлення навіть до найближчих стилістів.
“Вона ніколи не зверталася до мене на ім’я. Можливо, навіть не знала, як мене звуть. Зі мною особисто скандалів не було, але я був свідком, як вона виганяла гримерів із кімнати, або як у стилістів летіло взуття”, — пригадав він.
Нагадаємо, Оксана Марченко є дружиною проросійського політика Віктора Медведчука. Після початку повномасштабної війни вона втекла до Росії, де нині працює на пропагандистському телебаченні. В Україні Марченко оголошена в розшук і фігурує у низці кримінальних проваджень.
Підприємство “Харківенергоремонт-Холдінг” отримало державні підряди на ремонт двох енергооб’єктів України – Зміївської ТЕЦ та Одеської ТЕЦ. Загальна сума договорів перевищує 7 млн грн.
За повідомлення відкритих реєстрів, серед власників компанії значиться Людмила Кузяра – дружина Сергія Кузярі, якого вважають у державній зраді. Він відомий як фігурант низки справ, зокрема щодо схеми у паливно-енергетичному комплексі.
Про це повідомляє детективне бюро Absolution.
ПАТ “Центренерго” уклало угоду з “Харківенергоремонт-Холдинг” щодо ремонтних робіт на Зміївській ТЕС, пошкодженій внаслідок ракетних ударів рф у 2024 році. Вартість угоди становить близько 3 млн грн. Загалом компанія вже отримала від “Центренерго” підряди на суму 18 млн грн, більшість із яких стосується саме відновлення Зміївської ТЕС.
Ще один контракт компанія отримала за результатами тендеру, який 25 лютого провело АТ “Одеська ТЕЦ”. Закупівля стосувалася середнього ремонту парової турбіни станції №3. Єдиним учасником торгів виявилося саме “Харківенергоремонт-Холдинг”, яке й стало переможцем. Вартість робіт, які мають бути виконані до 6 травня 2025 року, складає 4,42 млн грн.
Фірма “Харківенергоремонт-Холдинг” має неоднозначну репутацію. Половина її належить 75-річному Олександру Бендусу, який має кримінальні справи у рф через несплату податків. Другий співвласник компанії неодноразово змінювався.
Раніше партнером Бендуса був Олег Кіяшко, якого медіа називали людиною покійного кримінального авторитета Вадима Казарцева. Також він є чоловіком судді Господарського суду Харківської області Валерії Казарцевої.
У 2023 році співзасновницею компанії стала Людмила Кузяра – власниця спільної нерухомості з бізнесменом Сергієм Кузярою.
Хто такий Сергій Кузяра
Сергій Кузяра відомий як радник міністрів енергетики часів Януковича, а також власник трейдингових компаній “Енер.ком” і “Продакс”, що займалися продажем вугілля. Його часто називали “вугільним менеджером” Януковича-молодшого.
У 2021 році Кузяра став ключовим підозрюваним у справі про постачання вугілля з ОРДЛО. Його звинувачували у сприянні діяльності терористичних організацій “Л/ДНР” та організації поставок вугілля для “Центренерго”. Справа також стосувалася п’ятого президента України Петра Порошенка та кума Путіна Віктора Медведчука.
За версією слідства, Кузяра забезпечував постачання вугілля з тимчасово окупованих територій і сприяв укладенню контрактів між державними підприємствами України та терористичними організаціями. Йому висунули підозру в державній зраді.
Сам бізнесмен заперечував обвинувачення. Його дружина Людмила Кузяра публічно захищала його, називаючи справу політично вмотивованою. У січні 2022 року суд відправив Кузяру під домашній арешт.
Попри від’їзд з України та кримінальні справи, колишня нардепка від ОПЗЖ Наталія Королевська залишається активним гравцем у політиці. Вона підтримує зв’язок із депутатською групою “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ), має доступ до внутрішніх парламентських чатів і продовжує співпрацювати з проросійським політиком Віктором Медведчуком.
За інформацією Radio NV, Королевська, яка покинула Україну ще до повномасштабного вторгнення, досі залишається у внутрішньому чаті депутатської групи ПЗЖМ. Вона отримує інформацію про засідання Верховної Ради, комітетів та голосування.
На відміну від інших екснардепів ОПЗЖ, таких як Ренат Кузьмін, Олег Волошин чи її чоловік Юрій Солод, вона не була виключена з парламентських обговорень.
Королевська також підтримує контакт із Віктором Медведчуком, який нині перебуває в росії. За даними журналістів, саме за його сприянням у країнах Європи відбувалися заходи “допомоги українським біженкам”, організовані Королевською.
Кримінальні справи та скандали
Розшук НАБУ: У 2023 році Національне антикорупційне бюро України оголосило Королевську в розшук за підозрою в недостовірному декларуванні. За даними кількох джерел, вона переховується в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Будівельний бізнес на окупованих територіях: Журналісти “Схем” повідомляли, що оточення Королевської отримало контроль над мережею “Епіцентр” на тимчасово окупованих територіях України.
Формальне складання мандата: У 2023 році Королевська та її чоловік Юрій Солод заявили про відмову від депутатських мандатів. Проте, за інформацією джерел, вона продовжує впливати на політичні процеси в Україні через ПЗЖМ.
Формально Королевська вже не є народним депутатом, однак її зв’язки у Верховній Раді та співпраця з Медведчуком свідчать про те, що вона не втрачає політичних амбіцій.
У зв’язку з цим виникає питання: чому людина, яку розшукує НАБУ, досі має доступ до парламентських комунікацій?
Частина активів підозрюваного у держзраді Віктора Медведчука не була арештована, а кошти з їх продажу продовжують виводитись за кордон за участі Вадима Столара та осідають в новому проекті нардепа Enso investment L.L.C..
Як з’ясували журналісти проекту Bihus.Info, Віктору Медведчуку належить частка в компаніях у Києві на Осокорках, на які оформлено півсотні гектарів землі біля Дніпра. Починаючи з 2022 року активи Медведчука переходили з рук в руки через довгий ланцюг підставних власників. Зокрема, тут “засвітилися” офшорна кіпрська фірма, афілійована Вадимом Столаром та бізнесменом Валерієм Міщенко.
Щоб вивести активи, частину з них переписали на підставну особу Олега Ящука, який того ж дня він “подарував” активи іншому персонажу: Олександру Білявському. Як з’ясували журналісти, Білявський у сервісі GetContact підписаний як “Саша Охорона Столара”.
Проте пізніше Олександр Білявський зникає із даної схеми, а новими власниками компаній Медведчука стають болгарський кримінальний авторитет Петрос Стограмаджан, латиський громадянин Вадим Іванов і вже згаданий бізнесмен Валерій Міщенко.
Також у розслідуванні вказується, що частина активів Медведчука, де-факто, була “віджата” людьми Столара, а “продаж” відбувався на основі довіреності. Довіреність видала кіпрська фірма пов’язана з Медведчуком ще у 2022 році на Владислава Македона. Журналісти зазначають, що Македон отримав право продати свою частку згаданому вище Ящуку, який потім “подарував” її Білявському.
Водночас, за інформацією наших джерел, активи Віктора Медведчука в Україні не були віджаті Вадимом Столаром, а планомірно виводяться за кордон з його допомогою, через що у Столара у лютому 2023 року проводила обшуки СБУ.
Згідно офіційного коментаря розміщеного на сайті СБУ, підставою для обшуків у депутата ОПЗЖ стало переконання слідства, що комерційні структури нардепа були залучені до протиправних схем легалізації коштів в інтересах Віктора Медведчука і Тараса Козака. Але, як бачимо, після проведення обшуків офіційні звинувачення Вадиму Столару так і не були пред’явлені, натомість махінації з активами Медведчука продовжились.
За інформацією наших джерел, Вадиму Столару вдалося домовитись з Банковою про свою недоторканність та можливість безперешкодно вести бізнес в Україні в обмін на доступ до контролю над фінансовими схемами столиці.
Зокрема, наразі Банкова контролює частину тіньових схем з освоєння бюджету Києва через людину Столара – першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника. Нещодавно цими схемами зацікавились детективи НАБУ, а у Миколи Поворозника пройшли обшуки.
Тож поки Вадим Столар успішно забудовує Дубаї за виведені за кордон гроші підсанкційного Медведчука, в Києві НАБУ впритул наблизилися до корупційних схем з освоєння бюджету столиці.
Сергій Стефурак – радник прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на громадських засадах з березня 2020 року. В медіа його персону пов’язують з поверненням скандального ЄДАПСу (Єдина державна автоматизована паспортна система) та звинувачують в організації корупційних схем, які обходяться бюджету воюючою країни в мільярди гривень.
Стефурак родом із Рогатині Івано-Франківської області. Потрапив до команди голови уряду завдяки родинним зв’язкам: його мати – Марія Савка працювала першим заступником голови Івано-Франківської ОДА в той час, коли її очолював Денис Шмигаль.
До того, як потрапити до команди Шмигаля, Стефурак працював у агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка, зокрема в торговій мережі “Фаворит” та наглядових радах інших пов’язаних з ним компаній. Під управлінням Стефурака компанії агромагната намагалися обійти тендерні правила на постачання продуктів харчування, за що були оштрафовані Антимонопольним комітетом.
Також Сергій Стефурак, будучи директором однієї з фірм Бахматюка, засудив збанкрутілий банк самого ж Бахматюка, з метою отримати відшкодування збитків від Фонду гарантування вкладів, що однозначно є шахрайством. Тож не дивно, що наші співрозмовники в Кабміні називають Стефурака “лобістом Олега Бахматюка” в уряді Дениса Шмигаля.
В контексті функціоналу Сергія Стефурака в команді Дениса Шмигаля, варто також згадати зв’язки Стефурака з нині покійним Андрієм Іванчуком. Іванчук відомий тим, що представляв інтереси російського “Лукойлу” після формального продажу його активу в Івано-Франківській області – заводу “Карпатнафтохім.
Андрій Іванчук також мав відношення до мереж магазинів Duty Free, якими володів разом із партнером Артуром Гранцем, власником видання Forbes. Гранцу часто приписують зв’язки з росіянами через ігорний бізнес та спробу продати Forbes Україна російському православному олігарху Костянтину Малофєєву. Нагадаємо, що Сергій Стефурак, як радник Дениса Шмигаля з економічних питань, має вплив тому числі на фіскальну і митну політику, що пов’язана з діяльністю Duty Free.
Також цікаво, що весною минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль та його найближчий радник Сергій Стефурак заблокували роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), шляхом навмисного не призначення четвертого члена комісії, що автоматично призвело до відсутності кворуму та неможливості прийняття рішень. Як наслідок, КРАІЛ не міг позбавляти ліцензій компанії, які були повязані з РФ та потрапили до санкційного списку. Як зазначають учасники ринку, така ситуація була вигідна одному з бенефіціарів «Vbet» Артуру Гранцу.
У серпні 2023 року в медіа розгорівся скандал, через ймовірне лобіювання Сергієм Стефураком повернення корупційних схем середини 2000-х років, пов’язаних із концерном ЄДАПС.
ЄДАПС – це консорціум-монополіст часів Януковича, через який здійснювався друк усіх можливих документів країни, починаючи з паспортів громадян закінчуючи акцизними марками. Він мав природно величезну корупційну складову, активно працюючи на поповнення чорної каси “сім’ї” екс-президента.
Сьогодні ЄДАПС має назву “Industrial Innovation Group”, а його філіал в Україні – “Поллі-Сервіс”. “Industrial Innovation Group” презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?
Скандально відомий співвласник ЄДАПС Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де “ожив” консорціум.
Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників. Варто відзначити, що наразі дана інформація видалена.
Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій “Industrial Innovation Group” на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім’я “M Sidorenko”. Це може бути дочка бізнесмена Марія.
Компанію “Поллі-Сервіс”, яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.
Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.
Починаючи з 2021 по 2023 рік за участі Сергія Стефурака уряд Шмигаля ухвалив низку рішень, що дозволили ЄДАПС повернутися на ринок. Зокрема, змінились вимоги до паспортів, водійських посвідчень, техпаспортів українців, було введено монополію на виробництво нотаріальних бланків та повернено голограму на акцизну марку.
Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише вищезгадана компанія “Поллі-Сервіс”, пов’язана з росіянами та колишнім ЄДАПС. Нагадаємо, що тільки за 2021-2023 роки ЄДАПС отримав державних контрактів на суму щонайменше 2,3 млрд гривень.
Але повернення Сергієм Стефураком та Денисом Шмигалем корупційних схем часів Януковича по друку державних документів, в умовах повномасштабного вторгнення, крім значних корупційних ризиків, несе також і ризики для української державності.
Правоохоронці почали масово виявляти підроблені документи, які практично не відрізняються від оригінальних. Не важко здогадатись, що такого роду документи крім криміналітету цікаві також російським спецслужбам. Тож питання повернення ЄДАПС, це не тільки про корупцію, але і про державну безпеку.
Помічник екссекретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова Андрій Ярмолький поїде разом з ним до Кишинева. Нікого у вищих ешелонах влади ніби не зацікавили його кримінальні справи, пов’язані з гуманітарною допомогою, та ймовірні зв’язки з кумом путіна Віктором Медведчуком.
Нещодавно стало відомо, що Олексій Данілов призначений послом України у Молдові. Та поїде він не сам. Згідно з інформацією, розповсюдженою анонімними телеграм- каналами, разом з ним у Кишинів імовірно відправляється його помічник – Андрій Ярмольський, який відомий своєю можливою причетністю до низки скандальних справ.
Ще до квітня 2022 року Андрій Ярмольський, виконуючи обов’язки заступника голови Волинської обласної військової адміністрації, займався організацією гуманітарної допомоги. Проте, стало відомо, що фірма, пов’язана з ним, поставила на Волинь сотні бронежилетів, які, як виявилося, не здатні витримати удари куль калібрів 5.45 та 7.62. Саме Ярмольський особисто підтримував закупівлю цих шоломів та бронежилетів від цієї фірми, за що з бюджету було витрачено понад 27 мільйонів гривень.
Разом зі звільненням Ярмольського на початку квітня голова адміністрації велів передати об’єкт, яким Ярмольський “опікувався” як керівник Координаційного центру, під охорону бійців батальйону “Луцьк”. Однак власник приміщення не дозволив їм заходити. Пізніше виявилося, що через цей склад пропускались тонни необлікованих вантажів.
із проханням повернути майно, яке, як вони стверджували, належить їм і зберігається на згаданому складі. Це стосувалося бронежилетів, їх комплектуючих та іншого обладнання. Для підтвердження права власності на ці предмети вони надали видаткові накладні від імовірно фіктивного ФОПа, фірми, яка була в центрі розслідування з контрабанди та відмивання коштів.
Пізніше колегам-журналістам з видання “Волинські новини” надали копії цих документів
За дивним збігом обставин, вантажівки прибули не на склад адміністрації, а на приватний склад, яким користується Ігор Ярмольський – батько Андрія Ярмольського. Той, за словами присутніх, керував процесом разом з Юрієм Грековим, юристом, який є товаришем Ярмольського.
Але це не єдина кримінальна справа, в якій можливо фігурував Ярмольський. За даними слідства, він видавав підроблені документи, що надавали можливість військовозобов’язаним особам виїздити до Польщі, нібито для доставки гуманітарного вантажу. Таким чином він сприяв безперешкодному виїзду з території України осіб, виїзд яких у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до чинних нормативно-правових актів обмежений.
Проте, зрештою жодної кримінальної справи проти нього не відкрили. Журналісти інформаційного агентства “Волинські Новини” уже тоді писали, що фігурував у лише директор ТОВ “БК КБР” Дмитро Нестеров.
Відкриті джерела говорять, що сім’я Ярмольських на Волині є добре відомою. Батько Ігор Ярмольський протягом багатьох років очолював Маяківську сільську раду.
Він керував сільською радою до 2015 року. За 20 років на посаді сільського голови, сім’я Ігоря Ярмольського набула 16 земельних ділянок обсягом понад шість гектарів (6,33 га). Та й землі розташовані у відомих та небідних селах Луцького району та сусідньому Рожищенському районі.
Він також сказав, що в основному це подаровані тещею землі дружині.
Також Ярмольський став фігурою у кримінальному провадженні, пов’язаному з екскасиркою Маяківської сільської ради Луцького району, Оксаною Шумерук, яку підозрювали у зловживанні службовим становищем та недобросовісному розпорядженні майном. А уже після поразки на виборах у 2015 році ексголова сільради вирішив приховати свої не зовсім чесні справи. Практично всі рішення ради, ухвалені за 20 років, були швидко відправлені в архів, а новообраній голові надійшов лише обмежений перелік документів. Хоча згідно з вимогами, рішення місцевих рад повинні зберігатися протягом трьох років у так званому оперативному зберіганні – тобто, у самих рад, під рукою у чиновників та депутатів.
У 2018 році Луцька районна рада висловила недовіру Ярмольському. Того ж року його звільнили з посади голови районної державної адміністрації.
У 2021 році Ігор Ярмольський знову з’явився на політичному горизонті, претендуючи на посаду заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. І у січні 2021 року він та його син Андрій стали радниками голови цієї адміністрації. Так от надалі кар’єру будує лише Ярмольський-молодший
Що ж надбав ексчиновник РНБО, розказує декларація, подана у 2024 році. Отож, посадовець є власником двох земельних ділянок загальною площею 2 445 метрів квадратних.
Також у власності Ярмольського два авто: LEXUS LX 470 2007 року випуску (саме такий декларувала в 2017 році декларувала дружина) та AUDI A6 2015 року випуску. А ще один автомобіль AUDI A8 2020 року випуску він орендує у свого колеги Едуарда Грекова.
Також у декларації показано 270280 доларів США, 25 000 євро, 925 000 гривень готівкових коштів.
Не набагато бідніша від чоловіка його дружина: Наталія Ярмольська також має у готівці 217 тис.доларів США, 27 200 євро та 565 тис. гривень.
Отож, до 2021 року Андрій Ярмольський засновником юридичної фірми ” робінсон Патман”
половини фірми “Фінкорд Інтелідженс”, яка є адвокатським об’єднанням,
До речі на сьогодні власником є Едуард Греков, який разом з Ярмольським прийшов працювати на Прикарпаття. У тому ж 2021 році і Ярмольський і Греков були видалені як засновники адвокатського об’єднання “Ісу Лоєрс”.
У кінці грудня 2020 року Андрія Ярмольського призначено позаштатним радником голови Івано-Франківської ОДА Андрія Бойчука. До речі, саме тоді обов’язки позаштатного радника голови виконував Едуард Греков.
Відтоді кар’єра Ярмольського у державній службі стрімко пішла вгору. І вже у березні 2021 року він став заступником голови Івано-Франківської ОДА. Саме тоді ЗМІ писали, що посадовець був представником інтересів кума путіна – Віктора Медведчука.Тоді ж відкриті мережі повідомляли, що Андрій Ярмольський та Едуард Греков представляли інтереси Медведчука на Прикарпатт через ТОВ “Юридична компанія “Фінкорд Інтелідженс”. Ця адвокатська компанія грала значну роль у отриманні незаконних судових рішень на користь Медведчука у справах, пов’язаних з нафтогазовими оборудками. За цих же даними джерел, адвокати компанії Тетяна Кравченко та Ігор Громич співпрацюють з помічниками голови ОДА в ухиленні від сплати коштів у державний бюджет. Навіть було оприлюднено відповідне судове рішення
26 серпня 2021 року Ярмольський призначений заступником голови Волинської військової адміністрації. Саме тут він і потрапив у скандал з гуманітарними вантажами та можливим переправлянням військовозобов’язаних до Польщі. Тоді правоохоронці нібито навіть намагались відкрити кримінальну справу. Проте все закінчилося там, де і розпочалося. А кар’єра пішла знову вгору і Ярмольський обійняв посаду заступника керівника служби з питань зовнішньополітичної безпеки та міжнародного співробітництва Ради національної безпеки і оборони України.
На даний час на звернення СтопКору відреагувала лише Волинська обласна військова адміністрація, яка надіслала до редакції відмову про надання інформації. Проте у листі запевнила, що дане питання буде розглянуто як звернення з подальшим інформуванням нашого інформаційного видання.
Нагадаємо, колишній секретар РНБО Олексій Данілов після свого звільнення так і не став послом України у Молдові, хоча на цю посаду його кандидатуру погодив президент Володимир Зеленський. Що з його призначенням – достеменно невідомо, адже в Міністерстві закордонних справ України та в самому посольстві поки від цього питання відмовчуються. Ба більше, вже протягом майже двох місяців залишається невідомим, чим зараз займається Данілов.
Суд ухвалив рішення на користь Міністерства юстиції щодо заборони восьми проросійських організацій, координованих колишнім нардепом Віктором Медведчуком, за матеріалами Служби безпеки України. Інформацію про це розповіли в пресслужбі управління СБУ у Івано-Франківській області.
Ці “громадські організації” планували державний переворот в Україні, який мав співпадати з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року. Їхня мета полягала у допомозі агресору у захопленні Києва та подальшому окупації всієї території України. Представники цих організацій планували організувати “національні збори” у Києві з метою висунення ультиматуму владі з вимогою відсторонення військово-політичного керівництва країни. В разі відмови, вони мали намір захопити ключові держустанови у столиці та інших регіонах України, для чого планували формувати бойові групи з понад півтисячі озброєних осіб.
Служба безпеки України завчасно виявила ворожі замахи у 2022 році та завадила їх реалізації. У результаті спецоперації було затримано трьох організаторів злочину ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. У серпні 2023 року зловмисникам було винесено вироки тюремного ув’язнення, а також було заочно засуджено російського громадянина, який керував підривною діяльністю “громадських організацій” Медведчука з Росії.
Судове рішення, на основі доказів СБУ, призвело до заборони та примусового розпуску наступних організацій:
Міжнародна громадська організація “Ми народ України”;
Всеукраїнська громадська організація “Всеукраїнське гетьманське козацтво імені Івана Богуна”;
“Соборне козацтво”;
“Соборне козацтво” “Харківський округ”;
“Соборне козацтво” “Баришівська станиця”;
“Соборне козацтво” “Київський округ”;
“Соборне козацтво” “Львівський округ”;
“Соборне козацтво” “Сумський округ”.
Комплексні заходи проводилися співробітниками СБУ в Івано-Франківській області за процесуальним керівництвом обласної прокуратури.
Журналіст Юрій Бутусов висловив сумніви у психічній адекватності народної депутатки від “Слуги народу” Мар’яни Безуглої після того, як вона запропонувала йому пройти поліграф та стати її помічником.
“Приймаю офіційну пропозицію заступника комітету по обороні Верховної Ради Марʼяни Безуглоі стати її радником та пройти поліграф, за однієї умови — після того як шановна Слуга народу оприлюднить для своїх виборців довідку про свій психічний стан, щоб пересвідчитись, чи вона усвідомлює свої службові обовʼязки та віддає звіт у словах та діях” – написав Бутусов у facebook.
Нагадаємо, напередодні Безугла на питання щодо нового потенційного головнокомандувача ЗСУ назвала кількох кандидатів, яких вважає прийнятними.
Висловлювання нардепки прокоментував Бутусов, вказавши на політичну її заангажованість. Він звинуватив Безуглу в тому, що вона веде політичну війну на розкол в армії, свідомо і цілеспрямовано протиставляючи одних генералів іншим.
Безугла швидко відреагувала: звинуватила Бутусова у брехні й запропонувала йому стати її радником після проходження поліграфа.
Нагадаємо, Марʼяну Безуглу неодноразово звинувачували у дискредитації Збройних сил України, просуванні російської пропаганди та розхитуванні внутрішньополітичної ситуації в Україні.
Безугла була співавторкою скандального законопроєкта, який дозволяв командирам убивати військових за невиконання наказів. За 20 днів після появи проєкту його зняли з розгляду.
Як писали ЗМІ, на парламентських виборах у 2019 році Безугла була протеже Андрія Холодова – кума Медведчука. Саме він рекомендував включити її у список партії “Слуга народу” як “дівчинку ресурсну”.
Європейський союз готується до розширення списків підсанкційних суб’єктів, у тому числі й додаткової медіаплатформи під назвою Voice of Europe (Голос Європи). Ця медіаплатформа стала об’єктом уваги через її пов’язаність із Віктором Медведчуком, якого вважають зрадником України. За повідомленням телеканалу Seznam Zpravy, про це заявила віцепрезидент Європейської комісії Вера Юрова. Є докази, що через цю платформу російські сили намагалися втрутитися у вибори до Європейського парламенту.
Повідомляється, що Voice of Europe буде включена до 14-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Також в цей список увійдуть сам Медведчук та його співробітник Артем Марчевський, який є безпосереднім керівником медіаплатформи.
Юрова зазначила, що чеські спецслужби надали інформацію, яка свідчить про спроби цієї платформи вплинути на вибори в Європейському парламенті. Таким чином, Чехія виступила за включення цього ресурсу до списку об’єктів під санкціями.
Загалом, до нового пакету санкцій Євросоюзу ввійдуть 67 осіб та 23 організації, які мають зв’язки з Російською Федерацією. Щодо Voice of Europe, Юрова вважає її не просто засобом масової інформації, але і “інструментом путінської пропаганди”.
29 березня цього року з’явилася інформація про те, що депутат німецького Бундестагу Петр Бистрон отримував фінансування від “російської мережі впливу”. Виявилося, що у медіаплатформі Voice of Europe регулярно публікувалися заклики європейських політиків припинити допомогу Україні.
Екснардеп Віктор Медведчук, якого звинувачують у державній зраді України, стоїть за пропагандистською мережею, яка підриває безпеку Євросоюзу. Росія виділяє кошти на її функціонування, щоб підкупати депутатів та чиновників для просування своїх інтересів.
У Чехії вважають, що справжня мета цієї мережі є більш глобальною – вплив РФ на вибори в Європарламент. Спецслужби шести європейських країн зараз працюють над цим питанням, і сліди мережі Медведчука виявлені у Польщі, Нідерландах і Угорщині. Сам Медведчук, відомий своїми зв’язками з Кремлем, навіть загрожував європейцям ядерною війною.
Прага вже внесла ресурс Voice of Europe, пропагандиста Артема Марчевського та самого Медведчука до санкційного списку. Міністерство внутрішніх справ Словаччини надало статус тимчасового захисту Артему Марчевському.
Відомо, що співпраця з Службою безпеки України допомогла чеським колегам викрити потужну мережу впливу Віктора Медведчука у Європейському Союзі. В результаті спільних зусиль, контррозвідка Чехії виявила проросійську мережу впливу на євродепутатів, зокрема у Празі.
