Позначка: Віталій Кличко

  • Київські активісти пропонують увіковічнити ім’я мера Віталія Кличка

    Київські активісти пропонують увіковічнити ім’я мера Віталія Кличка

    Петиція про перейменування проспекту Маршала Рокоссовського на проспект Віталія Кличка з’явилася на сайті Київської міської ради. Автор ініціативи Андрій Слободян переконаний, що така зміна сприятиме формуванню позитивного іміджу столиці та відображатиме сучасні цінності Києва.

    Основна аргументація петиції полягає в наступному: Костянтин Рокосовський — радянський воєначальник, який не мав безпосереднього відношення до історії та розвитку Києва. Водночас Віталій Кличко — український спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з боксу та політичний діяч, який з 2014 року обіймає посаду Київського міського голови. Його ім’я відоме як в Україні, так і за її межами, що на думку автора петиції, робить його достойним символом столиці.

    На момент публікації петиція зібрала майже 80 голосів з необхідних 6000 для розгляду. Ініціатива викликала активне обговорення серед киян у соцмережах, де одні підтримують ідею увіковічнення сучасного мера, а інші наголошують на історичному значенні проспекту.

    Подальший розвиток петиції залежатиме від активності громадян, адже для офіційного розгляду потрібно досягти мінімального порогу підписів. Міська рада раніше вже розглядала подібні перейменування, пов’язані з декомунізацією, що створює прецедент для цього процесу.

  • Влада та опозиція домовились “по столиці”: робота Київради буде розблокована найближчим часом

    Влада та опозиція домовились “по столиці”: робота Київради буде розблокована найближчим часом

    За інформацією наших джерел, цього тижня Віталій Кличко “поставить дату” на уже підписаній заяві про звільнення за власним бажанням свого першого заступника Миколи Поворозника.

    “Це розблокує роботу Київради, тож очікуємо новий розподіл бюджетних коштів і, можливо, посад” – повідомляє джерело.

    Як ми повідомляли раніше, Віталій Кличко підписав заяву про звільнення свого першого заступника Миколи Поворозника, але “без дати”.

    Причиною звільнення Миколи Поворозника з посади першого заступника КМДА стала його співпраця з Банковою, в обмін на зняття судом обвинувачень в корупції, про що стало відомо команді Віталія Кличка.

    Місце Поворозника в команді Кличка може зайняти його протеже Володимир Репік, який був помічений в цілому ряді корупційних скандалів.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Це рішення з’явилося на сайті КМДА пізно ввечері 24 вересня — менш ніж за пів доби до початку засідання. Причини скасування офіційно не пояснюються.

    Однак політичне тло навколо Київради останніми тижнями стало вкрай напруженим. Днями депутат Андрій Вітренко, голова фракції «Слуга народу» у міськраді, зареєстрував проєкт рішення про висловлення недовіри Віталію Кличку та дострокове припинення його повноважень. За словами Вітренка, це — реакція на системну бездіяльність та управлінську неефективність міського голови.

    Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

    Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

    На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

    Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

    Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

    Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

    Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

    У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

  • Як Віталій Кличко опинився на святі забудовника Вагіфа Алієва

    Як Віталій Кличко опинився на святі забудовника Вагіфа Алієва

    У Києві один із найбільших забудовників столиці Вагіф Алієв влаштував святкування хрестин свого сина. Подія відбулася в одному з ресторанів на березі Дніпра та зібрала коло наближених бізнесменів, чиновників і політиків. Вечірка викликала резонанс, адже серед гостей був і мер Києва Віталій Кличко.

    Про це йдеться у розслідуванні журналіста Михайла Ткача, опублікованому на YouTube-каналі «Української правди» під заголовком «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком».

    Крім самого мера, на хрестинах були присутні його соратник Артур Палатний, а також нардеп Вадим Столар, якого медіа неодноразово згадували у зв’язку зі скандальними забудовами. За даними джерел, саме Столар став хрещеним батьком новонародженого. Появу мера на приватній події забудовників у розслідуванні вважають показовою. Сам Кличко в коментарі «Українській правді» заявив, що відвідав свято у вільний від роботи час. Проте автори розслідування наголошують: у будь-якій демократичній країні подібні зв’язки між політиками та бізнесом мали б суспільну вагу.

    Громадськість роками висловлює обурення через хаотичну забудову Києва, непрозоре виділення землі, появу висоток і ТРЦ у густозаселених районах. Критики столичної влади наголошують, що мер має тісні зв’язки з людьми, які безпосередньо впливають на вигляд міста. Ці сумніви посилилися після того, як через 10 днів після святкування Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, ідеться не про покращення доступу, а про спорудження торгового центру. Згідно з інформацією спільноти «Пасажири Києва», виходи з метро можуть бути вбудовані в новий ТРЦ. Забудовником проєкту виступає компанія «Гротто», з якою раніше пов’язували Вадима Столара. Це викликає питання про можливі конфлікти інтересів, зокрема щодо зручності для пасажирів, безпеки та прозорості ухвалених рішень.

    ЗМІ нагадують, що ТРЦ у столиці останніми роками з’являються майже на кожному вільному клаптику землі. Імена забудовників — ті самі. А близькі стосунки чиновників із цими особами часто залишаються «за кадром» — до появи розслідувань.

    Питання, в чиїх інтересах ухвалюються рішення щодо забудови Києва, знову стало актуальним. Чи випадково хрестини перетворилися на символічну зустріч влади й великого будівельного бізнесу?

  • Аудит виявив порушення на 13 млн грн у київській «Муніципальній охороні»

    Аудит виявив порушення на 13 млн грн у київській «Муніципальній охороні»

    У Києві набирає обертів черговий корупційний скандал довкола столичної влади. За даними громадської організації «НОН-СТОП Україна», голова КМДА Віталій Кличко, екснардеп Артур Палатний та директор комунальної організації «Муніципальна охорона» Сергій Чернишев налагодили системну схему зловживань.

    Йдеться про створення організованої злочинної групи, яка перетворила комунальне підприємство на інструмент політичного тиску та «чорну касу» для відкатів. За інформацією активістів, «Муніципальна охорона» використовується для залякування опонентів, психоемоційного й фізичного впливу на депутатів, а також прикриття схем розкрадання бюджетних коштів.

    Аудиторська перевірка КМДА підтвердила порушення на понад 13 мільйонів гривень. Серед них: незаконне завищення посадових окладів, виплата безпідставних премій, фіктивні договори й зловживання під час використання бюджетних грошей. Крім того, аудитори зафіксували зникнення майна, порушення обліку та непрозоре формування вартості охоронних послуг.

    Скандали переслідують «Муніципальну охорону» вже не перший рік. Колишнього директора підприємства обвинувачують у привласненні 580 тисяч гривень через фіктивні угоди. У серпні 2025 року співробітники організації заблокували приймальню депутата Київради Андрія Вітренка, погрожуючи йому фізичною розправою. Цей інцидент, на думку експертів, підтвердив, що структура працює радше як приватна силова служба у політичних інтересах, ніж як офіційне комунальне підприємство.

    Аналітики наголошують: за час війни, коли столичний бюджет мав би спрямовувати ресурси на оборону та підтримку мешканців, КМДА під керівництвом Кличка дозволила перетворити «Муніципальну охорону» на джерело корупційних доходів для обраних осіб.

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

  • Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

    Мер Києва Віталій Кличко вже багато років залишається однією з найбільш захищених постатей в українській політиці. Попри численні публікації про конфлікти інтересів, скандальні земельні оборудки та співпрацю з наближеними до криміналітету фігурами, жодних серйозних розслідувань з боку НАБУ чи САП проти нього так і не було ініційовано.

    Однією з причин такого «імунітету» вважають його потужний міжнародний ресурс. Кличко має підтримку європейських партнерів, особисті контакти у західних політичних колах, а також значні статки за кордоном. Йдеться про маєток у Німеччині вартістю понад 200 млн грн, а також активи у США. Це створює йому репутацію «недоторканного» як для міжнародних партнерів, так і в українському політикумі.

    Водночас у столиці триває перерозподіл земельних ділянок та підрядів, яким опікуються найближчі соратники мера. Одним із ключових гравців називають Дениса Комарницького, якого у ЗМІ неодноразово називали «смотрящим за Києвом». Саме він роками контролював розподіл ділянок, будівельні дозволи та тендерні підряди.

    Коли ж правоохоронці готували спецоперацію проти нього, Комарницький зник. За даними джерел, втеча стала можливою завдяки допомозі високопосадовців із СБУ, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та навіть Закарпатської ОВА.

    Таким чином, мер Києва Віталій Кличко залишається фігурою, яку складно зачепити як українським, так і міжнародним правоохоронним структурам. А система розподілу ресурсів у столиці продовжує перебувати під контролем його найближчого оточення.

  • Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    Претендентка на посаду в.о. ректора університету ім. Бориса Грінченка – депутатка Київради Алла Шлапак

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко може сприяти призначенню в. о. ректора університету ім. Бориса Грінченка протеже біглого корупціонера Дениса Комарницького – Аллу Шлапак.

    За інформацією джерела, в рамках “угоди” про призначення Алли Шлапак, підозрюваний в багатомільйонних аферах із столичною землею Денис Комарницький, буде допомагати меру Києва в його протистоянні з Офісом Президента.

    Нагадаємо, Алла Шлапак являється депутатом Київської міської ради п’яти скликань, входить до Депутатської фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

    Алла Шлапак з 2001 року і по теперішній час – займається викладацькою діяльністю у провідних столичних ВНЗ.

    З 2018 року Алла Шлапак обіймає посаду заступника завідувача кафедри міжнародного обліку і аудиту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. З 2019 року – доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка.

    В біографії Алли Шлапак також присутні маловідомі факти її роботи на проросійські сили. В даному контексті варто згадати прізвище відомого бізнесмена-колаборанта Віктора Поліщука, який тривалий час фінансував її політичні амбіції.

  • «Київавтодор» витратить 655 мільйонів на ремонт шляхопроводу біля Осокорків, – нова схема розподілу державних коштів владою Києва

    «Київавтодор» витратить 655 мільйонів на ремонт шляхопроводу біля Осокорків, – нова схема розподілу державних коштів владою Києва

    У травні 2025 року КП «Київавтодор» оголосило масштабний тендер на капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки». Сума закупівлі вражає — понад 655 мільйонів гривень. Проте замість прозорого конкурсу суспільство отримало класичну схему дерибану бюджетних коштів.

    Документація була підготовлена спеціально під ТОВ «УКРТРАНСМІСТ», афілійовану структуру, яка й мала стати переможцем. Конкурент на торгах виступив лише для імітації конкуренції, не маючи реальних шансів отримати контракт.

    Ключовим механізмом схеми стала так звана «динамічна договірна ціна». Вона дозволяє змінювати вартість робіт у будь-який момент, прикриваючись індексацією, «непередбаченими обставинами» чи змінами у проектних рішеннях. Це відкриває необмежені можливості для подальшого збільшення кошторису.

    Ще одне кричуще порушення — відсутність чіткого календарного плану. У додатках до договору вказано лише орієнтовні суми фінансування на рік без конкретних дат початку чи завершення робіт. Це створює простір для затягування будівництва та безконтрольного використання коштів.

    За даними джерел, організаторами процесу виступають високопосадовці Києва: голова міської ради Віталій Кличко, його заступник у КМДА Костянтин Усов, директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор та гендиректор «Київавтодору» Олександр Федоренко. Саме вони контролюють підготовку тендерної документації, забезпечують перемогу «своєї» компанії та блокують можливість проведення незалежних перевірок.

  • У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

    У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

    У Києві тривають обшуки у Департаменті суспільних комунікацій КМДА та підпорядкованих комунальних підприємствах. У мерії заявляють, що дії правоохоронців є інструментом тиску та спробою дискредитації.

    За офіційною заявою адміністрації, обшуки проводяться без попередніх запитів чи судових рішень на отримання документів. У департаменті зазначають, що працівники передають слідчим запитувані матеріали, які й так перебувають у відкритому доступі. При цьому обшуки, за словами чиновників, фактично заблокували роботу установ та їхніх підприємств.

    «Правоохоронці продовжують використовувати суди та обшуки як інструмент тиску і дискредитації діяльності Київської міської державної адміністрації», – йдеться у повідомленні пресслужби КМДА.

    13 серпня прокурори Київської міської прокуратури та окружних прокуратур спільно з поліцією і ДБР оголосили підозри 22 особам, серед яких – посадовці комунальних підприємств та структурних підрозділів КМДА. Їх підозрюють у службовій недбалості та пособництві в заволодінні бюджетними коштами. Сума збитків оцінюється у понад 230 млн грн.

    Серед прикладів фігурують зупинка руху поїздів метро на ділянці від «Либідської» до «Теремків» та завищені витрати на ремонти й постачання товарів.

    Міський голова Києва Віталій Кличко 14 серпня назвав підозри на адресу посадовців «інформаційним димом». За його словами, з 2019 року центральна влада чинить тиск на Київ, намагаючись дезорганізувати управління містом, а подібні дії ускладнюють навіть допомогу українським військовим.

    Крім обшуків, готується ревізія з боку Державної аудиторської служби. Її голова Алла Басалаєва підтвердила, що аудитори перевірятимуть Департамент економіки та інвестицій КМДА, навіть попри відсутність запрошення від мера столиці.