Golovnitemu.com

Позначка: ВЛК

  • Як діяти, якщо вас викликають до ТЦК попри бронювання

    Як діяти, якщо вас викликають до ТЦК попри бронювання

    В Україні триває масштабна мобілізаційна кампанія, але навіть ті, хто має офіційне бронювання, нерідко опиняються у непевній ситуації. Повістка попри бронь, виклик до ТЦК, вимога пройти ВЛК — такі випадки стали буденністю. Юристка Катерина Аніщенко пояснила, які права мають заброньовані особи та що робити в разі конфліктів із територіальними центрами комплектування.

    Якщо людина отримала повістку після того, як її вже забронювали, вона все одно зобов’язана з’явитися до ТЦК. Інакше її можуть оголосити в розшук за порушення правил військового обліку.

    “Потрібно прийти до ТЦК з документами, які підтверджують бронювання. Це погасить повістку й позбавить ризику потрапити в розшук”, — пояснює Аніщенко. За її словами, якщо вже є статус “в розшуку”, то бронювання через “Дію” стане неможливим, доки особа особисто не з’явиться до ТЦК. У деяких випадках також доведеться сплатити штраф за порушення обліку.

    Після фізичної явки статус оновлюється впродовж 72 годин у системах “Резерв” та “Оберіг”, після чого бронювання можна реалізувати.

    Юристка наголошує: жодної законодавчої норми, яка б зобов’язувала проходити військово-лікарську комісію для отримання броні, не існує. Навіть “Дія” дозволяє забронювати особу без проходження ВЛК. Проходження комісії можливе вже після отримання захисту від мобілізації.

    Проте на практиці деякі держпідприємства, які оформлюють бронювання на своїх працівників, вимагають від них пройти ВЛК заздалегідь. Це, фактично, внутрішня ініціатива, яка не має загального юридичного зобов’язання.

    Бували випадки, коли навіть заброньованих людей доставляли до розподільників ТЦК. Але, за словами адвокатки, після надання підтверджуючих документів їх звільняли. Якщо ж бронювання було оформлене вже після виданого наказу на мобілізацію — шансів звільнитися мало. Але якщо бронь оформлена раніше за мобілізаційний наказ, є підстави оскаржити дії ТЦК.

    “Є судова практика, яка визнає дії ТЦК незаконними, якщо було чинне бронювання, але його проігнорували”, — підсумовує Аніщенко. В такому разі допомогти може лише звернення до суду, навіть якщо особу вже відправили в навчальний центр.

  • На ВЛК у Черкасах чоловік вистрибнув з вікна лікарні

    На ВЛК у Черкасах чоловік вистрибнув з вікна лікарні

    У Черкасах чоловік, який проходив військово-лікарську комісію, вистрибнув з вікна одного з медичних закладів міста. Про інцидент повідомили у Черкаському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

    Подія сталася в поліклініці, де проходила комісія. За попередніми даними, чоловік самостійно вистрибнув із вікна, перебуваючи у приміщенні, де проводився медичний огляд для військовозобов’язаних.

    «Медики надають громадянину медичну допомогу, на даний час його життю нічого не загрожує», – йдеться в офіційному повідомленні обласного ТЦК.

    Наразі з’ясовуються всі обставини інциденту. Чи був це акт відчаю через тиск або психологічний стан, поки що офіційно не повідомляється.

    Це вже не перший випадок, коли проходження ВЛК супроводжується надзвичайними ситуаціями. Водночас у Черкаському ТЦК закликали не робити передчасних висновків до завершення перевірки.

  • У Дніпрі інспектора медзакладу затримали на хабарі за комісування пораненого бійця

    У Дніпрі інспектора медзакладу затримали на хабарі за комісування пораненого бійця

    У Дніпрі правоохоронці викрили схему торгівлі рішеннями військово-лікарської комісії. Підозру отримав інспектор однієї з медичних установ, якого викрили на хабарі в $4 тисячі. Про це повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, військовослужбовець, що має бойові травми та контузії, звернувся до ВЛК через погіршення стану здоров’я. Незважаючи на очевидні медичні підстави для комісування, процес штучно затягували.

    Цим скористався колишній заступник керівника лікарні, а нині інспектор закладу. Він запропонував “допомогти” у вирішенні питання — вплинути на членів ВЛК, аби ті винесли рішення про непридатність до військової служби. Ціна — $4 тисячі.

    У травні 2025 року інспектор отримав першу частину хабаря — $2 500. Другу частину коштів військовий передав у день, коли отримав висновок комісії. Проте, всупереч обіцянкам, комісування не відбулося — військовослужбовця лише визнали обмежено придатним до служби, з правом бути переведеним у тил.

    Підозрюваного затримали під час передачі другої частини хабаря. Під час обшуків у його помешканні було вилучено $2 500 — ту саму суму, що передавалась раніше.

    Наразі прокуратура вирішує питання про обрання запобіжного заходу. Історія ще раз підтверджує — навіть на фронті боротьби за життя не всі дотримуються честі. На жаль, замість захисту — торгівля здоров’ям.

  • Мобілізація в Україні у серпні 2025: кого призивають і де служитимуть

    Мобілізація в Україні у серпні 2025: кого призивають і де служитимуть

    З 7 серпня 2025 року в Україні офіційно продовжено воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів. Це рішення ухвалене для посилення обороноздатності держави в умовах триваючої агресії з боку Росії.

    Мобілізація проводиться з метою комплектування Сил оборони — ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ та інших військових формувань. У рамках мобілізації призивають військовозобов’язаних, резервістів, а також приймають охочих на контрактну службу.

    Хто підлягає мобілізації у серпні

    Порядок мобілізації у серпні 2025 року залишається без змін. Під призов потрапляють:

    • військовозобов’язані чоловіки, придатні за станом здоров’я та без права на відстрочку;

    • резервісти, які не мають протипоказань до служби;

    • громадяни, які були звільнені з армії через люстрацію, — за винятком посад, що підпадають під заборону;

    • особи із судимістю за нетяжкі злочини (якщо вони не пов’язані з державною зрадою чи загрозою нацбезпеці);

    • деякі засуджені за тяжкі злочини — за рішенням Генштабу або спецслужб;

    • ті, хто був засуджений з випробувальним терміном, але не за вбивства, корупцію чи злочини проти держави;

    • підозрювані або обвинувачені, які вийшли з-під варти — вони мають з’явитися до ТЦК упродовж 48 годин.

    Куди направляють після мобілізації

    Після проходження медкомісії та визначення ступеня придатності мобілізованих направляють до тих частин, де є нестача особового складу. Це можуть бути:

    • бойові підрозділи;

    • навчальні центри та установи;

    • військові академії та коледжі;

    • інші формування, передбачені законом;

    • спецпідрозділи у структурі правоохоронних органів.

    Місце служби залежить від поточних потреб ЗСУ та профілю мобілізованого.

  • В Україні понад 1,5 мільйона осіб не оновили дані в ТЦК

    В Україні понад 1,5 мільйона осіб не оновили дані в ТЦК

    Щомісяця Україна мобілізує близько 30 тисяч людей. Водночас, за словами народного депутата Івана Костенка, понад 1,5 мільйона громадян не оновили свої дані у ТЦК, що серйозно ускладнює процес комплектування Збройних сил. Він наголосив, що процедура потребує удосконалення.

    Попри жорсткі умови воєнного часу, українське законодавство передбачає низку підстав для законної відстрочки або бронювання. Про це нагадала адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

    Серед тих, хто має право на відстрочку від мобілізації:

    • Працівники, заброньовані на період мобілізації або воєнного стану.

    • Особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років.

    • Батьки дітей з інвалідністю або самі особи з інвалідністю.

    • Громадяни, визнані непридатними до служби за станом здоров’я та виключені з військового обліку.

    • Жінки, які можуть бути мобілізовані лише добровільно.

    Водночас, як підкреслила юристка, право на відстрочку не є автоматичним. Навіть якщо людина підпадає під відповідну категорію, без належно оформленого підтвердження в ТЦК її можуть мобілізувати.

    Також закон дозволяє легально відмовитися від мобілізації чоловікам віком від 25 до 60 років, якщо вони не належать до жодної з визначених пільгових категорій. Особи до 25 років або старші 60 років можуть вступити до війська тільки добровільно. А для вищого офіцерського складу граничний вік служби — 65 років, за бажанням.

    Щоб уникнути непорозумінь та ризиків, громадянам необхідно своєчасно оновлювати дані в ТЦК та, у разі наявності права на відстрочку, оформити її офіційно. Інакше — навіть законна підстава може не врятувати від вручення повістки.

  • У Дніпропетровській області ДБР викрило схему уникнення від мобілізації

    У Дніпропетровській області ДБР викрило схему уникнення від мобілізації

    Державне бюро розслідувань повідомило про викриття масштабної схеми ухилення від мобілізації у Дніпропетровській області. До злочинної діяльності причетні один із керівників регіональної військово-лікарської комісії (ВЛК) та колишня медсестра місцевої лікарні. За даними слідства, вони підробляли медичні документи, що дозволяло чоловікам призовного віку уникати служби в ЗСУ.

    Схему організувала саме ексмедпрацівниця. Вона спільно з посадовцем ВЛК шукала охочих «відкосити» від армії та продавала їм фальшиві довідки про хронічні хвороби чи інші діагнози. Вартість “послуг” коливалася від 5 до 20 тисяч доларів — залежно від терміновості та фінансових можливостей призовника.

    За попередніми підрахунками, завдяки підробленим документам мобілізації уникнуло щонайменше 60 осіб. Деяких із них намагалися “відвести” прямо з територіальних центрів комплектування, коли ті вже мали вирушити до навчальних частин — у таких випадках схеми включали ще й передачу хабарів співробітникам ТЦК.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучено близько 70 тисяч доларів готівкою, десятки фальсифікованих медичних висновків, документи військовозобов’язаних і навіть гербові печатки лікарів.

    Колишній медсестрі висунуто підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: перешкоджання діяльності ЗСУ, пособництво в одержанні неправомірної вигоди, а також надання хабара службовій особі. Посадовцю ВЛК інкримінують одержання та надання неправомірної вигоди.

    Наразі вирішується питання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідство триває — правоохоронці встановлюють інших можливих учасників корупційної схеми.

  • Оновлення через “Резерв+” стало обов’язковим для бронювання працівників

    Оновлення через “Резерв+” стало обов’язковим для бронювання працівників

    Українці, які підлягають військовому обліку, не зможуть отримати відстрочку від мобілізації без оновлення своїх військово-облікових даних. Це стосується навіть тих, хто працює на стратегічно важливих підприємствах — у такому разі роботодавець отримає відмову у бронюванні працівника.

    Про це йдеться в роз’ясненні юристів на порталі «Юристи.UA», які надали консультацію громадянину, що намагався оформити бронь, не оновивши при цьому персональні дані.

    «Бронь ви зможете отримати тільки за умови встановлення “Резерв+” і уточнення даних. Без цього вам просто відмовлять», — пояснив адвокат Юрій Айвазян.

    Його позицію підтвердив і юрист Владислав Дерій. За його словами, пункт 29 чинного Порядку бронювання військовозобов’язаних у період мобілізації прямо передбачає необхідність оновлення облікових даних. Тільки після цього особу можуть перевести на спеціальний військовий облік на строк дії броні.

    «Вас мають забронювати, якщо ви перебуваєте на військовому обліку, працюєте на критичному підприємстві, уточнили дані (незалежно від дати) і не перебуваєте в розшуку», — зазначив Дерій.

    Таким чином, навіть за наявності всіх підстав для бронювання, працівник без оновлених через “Резерв+” даних автоматично втрачає шанс на відстрочку. Це є ще одним підтвердженням того, що держава продовжує курс на цифрову синхронізацію обліку військовозобов’язаних та реальну мобілізаційну підготовку.

  • Після атак РФ ТЦК переходять на дистанційну роботу

    Після атак РФ ТЦК переходять на дистанційну роботу

    Після серії прицільних ударів Росії по територіальних центрах комплектування (ТЦК), структура їхньої роботи в Україні зазнає змін. Про це повідомив речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев в ефірі програми “Говорить Великий Львів”.

    За його словами, зміни спрямовані на підвищення безпеки як співробітників ТЦК, так і людей, які звертаються до центрів — ветеранів, пенсіонерів, родичів військовослужбовців.

    “Я не скажу, що це звичний режим, але подекуди доводиться змінювати формат. Насамперед для того, щоб убезпечити життя та здоров’я”, — зазначив Саранцев.

    Йдеться, зокрема, про можливе переведення персоналу до інших локацій, а також про перехід частини функцій у цифровий формат. Зокрема, в межах платформи “Резерв+” планують запровадити нові сервіси, що дозволять дистанційно обробляти частину запитів і максимально убезпечити взаємодію з громадянами.

    Попри зміни, мобілізаційний процес продовжується без зупинок, наголосив речник.

    “Так, можливо, є певні незручності, це новий для нас виклик. Але мобілізація не зупиняється, ми продовжуємо комплектувати війська”, — додав він.

    Нагадаємо, 6 липня росіяни завдали удару по районному ТЦК у Кременчуці. Внаслідок обстрілу постраждала одна людина, були пошкоджені десятки будинків і автівок. Наступного дня удари прийшлися по центрах у Харкові та Запоріжжі: є поранені серед військових і цивільних.

    Зокрема, в Запоріжжі постраждали 11 військовослужбовців і кілька цивільних, які в момент удару перебували поруч із центром, хоча й знаходились у сховищі.

    За словами Саранцева, мета таких атак — не лише знищити дані військовозобов’язаних, а й деморалізувати українське суспільство:

    “Це спроба посіяти страх і перешкодити мобілізації. Але ми вже адаптуємося і працюємо над безпечними альтернативами.”

  • На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

    На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за перші п’ять місяців 2025 року отримав понад 1,6 тисячі звернень щодо дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це він повідомив під час публічного звіту, наголосивши, що ситуація є тривожною.

    Для порівняння: у 2023 році на дії ТЦК надійшло близько 500 скарг. У 2024-му ця цифра зросла до понад 3 300. Тенденція продовжує набирати обертів і цього року.

    «Кажу відверто — ми завжди реагуємо. Є випадки, коли мої працівники фізично приїжджають до ТЦК і допомагають відновити права громадян», — заявив омбудсмен.

    Проте результати перевірок демонструють розрив між кількістю скарг і кількістю доведених порушень: до дисциплінарної відповідальності притягнуто лише понад 50 працівників ТЦК. Тобто, з понад півтори тисячі звернень, покарано лише кілька відсотків фігурантів.

    На запитання про те, чому така низька кількість підтверджених порушень, відповідь частково надали в Сухопутних військах ЗСУ. Там заявили, що в червні 2025 року лише 14% скарг виявилися обґрунтованими. Решта — це фейки, перебільшення або частина інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), спрямованих на дискредитацію військкоматів.

    Проблема з довірою до інститутів держави у питаннях мобілізації стає дедалі гострішою. З одного боку, суспільство реагує на потенційні зловживання з боку ТЦК. З іншого — у військових структурах це сприймають як елемент ворожої інформаційної кампанії.

    Хто правий — питання відкрите. Але точно зрозуміло одне: до вирішення конфлікту між довірою суспільства і діяльністю ТЦК та СП — ще далеко.

  • Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

    Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

    Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію.

    Які бувають статуси в “Резерв+”

    Адвокат Роман Сімутін пояснює: у “Резерв+” для користувача можуть відображатися такі статуси:

    • На обліку — особа перебуває на обліку у ТЦК і має з’явитися, якщо прийде повістка. Для призовників до 25 років — це базовий статус. Після 25 років “Резерв+” автоматично переводить у статус військовозобов’язаного, і тоді потрібно самостійно з’явитися до ТЦК, щоби отримати підтвердження.

    • Знятий з обліку — особа знята з обліку в одному ТЦК і має протягом 7 днів стати на облік у новому за місцем фактичного проживання.

    • Виключений з обліку — це статус для тих, хто визнаний непридатним до служби (за висновком ВЛК) або досяг граничного віку. Такі особи більше не вважаються військовозобов’язаними.

    • Не перебуває на обліку — система не знаходить особу в жодному ТЦК. Це може бути через відсутність військового квитка, помилки в реєстрі або технічні збої. Необхідно звернутися до ТЦК для постановки на облік.

    • Уточнюються дані — означає, що дані особи є в реєстрі “Оберіг”, але вона не закріплена за жодним ТЦК. Потрібно також з’явитися до центру для оновлення інформації.

    • У розшуку — найпроблемніший статус. Виникає, якщо призовник після 25 років не став на облік, змінив місце проживання і не оновив дані, або не з’явився за повісткою. Якщо особу з таким статусом зупинить поліція, її можуть затримати й доставити до ТЦК.

    Що робити, якщо статус у “Резерв+” некоректний

    Адвокат зазначає, що найпоширеніша проблема — це статус “У розшуку”, навіть якщо особа вже сформувала військово-обліковий документ. Часто буває, що застосунок не відображає результат ВЛК, або ж статус не оновлюється вчасно. Наприклад, “Тимчасово непридатний” може висвітитися лише через місяць після проходження комісії.

    Також виникають ситуації, коли роботодавець подав запит на бронювання через “Дію”, але у “Резерв+” не з’явилася позначка про бронювання — часто це пов’язано зі статусом “Не на обліку” або “У розшуку”.

    Як виправити ситуацію

    1. Якщо статус помилковий — з’явіться до ТЦК особисто для уточнення.

    2. Якщо протягом трьох місяців після появи статусу “У розшуку” немає постанови про адміністративну відповідальність — можна звертатися до суду з вимогою скасувати цей статус.

    3. Варто регулярно перевіряти “Резерв+” навіть після оновлення документів — система може пізніше автоматично внести зміни.

    Хоча “Резерв+” значно спрощує взаємодію з військовими структурами, технічні або адміністративні збої трапляються часто. Тому навіть при використанні цифрових сервісів варто не нехтувати особистим візитом до ТЦК — це допоможе уникнути проблем, зокрема зі статусом “у розшуку”, що може призвести до затримання.