Golovnitemu.com

Позначка: воєнний стан

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    Одеська міська військова адміністрація запровадила трудову повинність для мешканців міста в умовах воєнного стану. Відповідне розпорядження підписала виконувачка обов’язків голови МВА Надія Задорожна.

    У документі зазначається, що рішення ухвалене на підставі указів президента про введення воєнного стану та створення військових адміністрацій, а також закону про правовий режим воєнного стану. Запровадження трудової повинності погоджене з оперативним командуванням «Південь».

    Метою є залучення працездатних громадян до виконання суспільно корисних робіт, які мають оборонний характер, забезпечують життєдіяльність міста та спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і обстрілів.

    Серед основних напрямів робіт — відновлення об’єктів інфраструктури, будівництво захисних споруд цивільного захисту та облаштування укриттів. Також передбачено виконання інженерних робіт, зокрема протизсувних і протиповеневих заходів.

    До переліку входять і ремонт житлових приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи на транспортних вузлах, фасування та доставка гуманітарної допомоги, а також участь у заходах із підтримання громадського порядку.

    Окремо визначені роботи у сфері сільського господарства, допомога людям з інвалідністю, літнім і хворим, заготівля дров, ліквідація стихійних сміттєзвалищ і облаштування полігонів відходів. Також йдеться про чергування у «Пунктах незламності», виготовлення спорядження для ЗСУ, плетіння маскувальних сіток і розбір завалів після обстрілів.

    Загалом у переліку передбачено 26 видів робіт, до яких можуть залучати населення.

    Формуватимуться спеціальні бригади з працездатних осіб віком від 18 до 65 років. Йдеться як про тих, хто не підлягає мобілізації, так і про працівників підприємств, безробітних, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни.

    До організації процесу залучатимуть центр зайнятості, який має сприяти залученню безробітних і незайнятих громадян до виконання таких робіт на договірній основі.

    Фінансування здійснюватиметься з різних джерел — коштів замовників робіт, фондів соціального страхування, а також благодійних внесків.

    Оплата праці залежатиме від статусу залучених осіб. Працівники підприємств отримуватимуть зарплату відповідно до своїх посад, не нижчу за середню за основним місцем роботи. Іншим учасникам робіт гарантується оплата не нижче мінімальної заробітної плати за виконаний обсяг.

    Також до виконання робіт можуть залучати пенсіонерів — за їхньою згодою та за відсутності медичних протипоказань.

  • Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Миргородський міськрайонний суд Полтавської області визнав жінку винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України під час воєнного стану. Суд призначив їй покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

    Як зазначається у вироку від 19 червня 2025 року, обвинувачена у 2024 році систематично публікувала в одному з Telegram-чатів інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів у Миргороді.

    Зокрема, вона повідомляла про роботу територіальних центрів комплектування поблизу залізничної станції, а також про пересування службового транспорту військових. За даними слідства, такі повідомлення дозволяли військовозобов’язаним уникати зустрічей із представниками ТЦК та знижували ефективність мобілізації.

    У суді наголосили, що ці дії створювали загрозу виконанню завдань із комплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду.

    Під час розгляду справи обвинувачена повністю визнала свою провину та уклала угоду зі стороною обвинувачення. Суд врахував щире каяття, сприяння слідству, а також наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

    Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину в умовах воєнного стану.

    Окрім основного покарання, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, з якого здійснювалося поширення інформації, а також зобов’язав засуджену сплатити 2000 гривень процесуальних витрат.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів.

  • Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    В Україні продовжено дію воєнного стану до 4 травня 2026 року, що означає збереження загальної мобілізації військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас для громадян старше 50 років діють ті самі правила призову, але з певними практичними нюансами.

    Відповідно до законодавства, мобілізації підлягають усі військовозобов’язані, які не мають відстрочки або бронювання. Сам по собі вік не є підставою для звільнення від служби. Тому чоловіки у віці 50+, 55+ і навіть 59 років можуть бути призвані до лав Збройних сил України на загальних умовах.

    Ключову роль у питанні мобілізації відіграють не роки, а індивідуальні фактори. Передусім враховується стан здоров’я, який визначає військово-лікарська комісія, наявність військової або цивільної спеціальності, що може бути корисною для армії, а також наявність відстрочки чи броні.

    Якщо особа визнається придатною до служби і має потрібні навички, її можуть мобілізувати незалежно від віку в межах встановленого законодавством діапазону. Водночас практика показує, що військовозобов’язаних старшого віку частіше залучають не до бойових підрозділів першої лінії, а до тилових частин, логістики, забезпечення або адміністративної роботи, де цінується досвід і професійні компетенції.

    Разом з тим універсального підходу не існує. Рішення про місце служби ухвалюється індивідуально, залежно від потреб армії та конкретної ситуації.

    Не підлягають мобілізації чоловіки, які мають законну відстрочку або бронювання, зокрема працівники критично важливих підприємств і установ. Повне звільнення від служби можливе також у разі непридатності за станом здоров’я, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії.

    Паралельно у Верховній Раді триває робота над змінами до законодавства у сфері військової служби. Зокрема, зареєстровано законопроєкт №15086, який передбачає заборону направляти військовослужбовців у зону бойових дій одразу після завершення базової підготовки.

    Таким чином, мобілізація в Україні охоплює всі вікові категорії до 60 років, а для чоловіків старше 50 діють ті самі правові норми, однак із урахуванням їхнього стану здоров’я та професійного досвіду.

  • У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У Раді прогнозують: війна може тривати ще до двох років

    У політичних колах дедалі частіше звучать оцінки про те, що війна в Україні може тривати ще один-два роки. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на народних депутатів та джерела у парламенті.

    За інформацією видання, якщо ще кілька місяців тому серед політиків відчувалася атмосфера можливого перемир’я та підготовки до політичних процесів — зокрема потенційного референдуму і виборів — то зараз ці очікування суттєво змінилися. Переговори зайшли у глухий кут, а загострення геополітичної ситуації, зокрема на Близькому Сході, вплинуло на загальний прогноз.

    У таких умовах, зазначають співрозмовники, країні доведеться ще тривалий час жити в режимі воєнного стану. Водночас парламент змушений адаптуватися до довготривалої роботи в цих умовах, адже змінити склад Верховної Ради під час війни неможливо.

    Подібні оцінки раніше озвучували й інші джерела в медіа, які припускали, що війна може затягнутися до двох років. За їхніми даними, такий сценарій також розглядається на міжнародному рівні.

    Ознаки підготовки до затяжного періоду війни, за словами економістів, уже простежуються в діях уряду. Йдеться, зокрема, про бюджетну політику, планування витрат і фокус на довгострокову стійкість економіки.

    Експерти наголошують: хоча точні терміни завершення війни залишаються невизначеними, держава поступово переходить до моделі функціонування, розрахованої на тривале протистояння.

  • Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    В Україні залишається неврегульованим питання мобілізації чоловіків віком до 25 років, які раніше мали статус “обмежено придатний до військової служби”. Попри ухвалений Верховною Радою закон, який мав би заборонити їх мобілізацію, документ досі не набрав чинності.

    Про це повідомляють юристи, коментуючи звернення громадян щодо змін у законодавстві після скасування категорії “обмежено придатний”.

    Раніше в українському законодавстві існувала категорія громадян, які визнавалися обмежено придатними до військової служби. Після змін, ухвалених під час повномасштабної війни, цю категорію скасували. Усі такі громадяни повинні були пройти повторну військово-лікарську комісію і отримати новий статус.

    В одному з випадків до юристів звернувся 23-річний чоловік, який раніше мав статус “обмежено придатний”, а після змін отримав статус військовозобов’язаного. Він поцікавився, чи можуть його мобілізувати, враховуючи вік та наявність законопроєкту, який мав би це обмежити.

    Юристи пояснюють, що на сьогодні ситуація залишається правово невизначеною. Адвокат Юрій Айвазян зазначає, що так звана директива №11379д не є нормативно-правовим актом і не має юридичної сили.

    Водночас у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №3939-IX, який передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років, якщо вони раніше були визнані обмежено придатними. Однак цей закон досі не підписаний президентом, а отже — не набрав чинності.

    Через це, за словами юристів, колишні обмежено придатні, які не мають оформленої відстрочки, формально підлягають мобілізації незалежно від віку.

    Після повторного проходження військово-лікарської комісії такі громадяни можуть отримати різні статуси — від повністю придатних до служби до придатних лише до виконання завдань у тилу, територіальних центрах комплектування або навчальних закладах.

    Окремо юристи зазначають, що чоловіки до 25 років, які раніше мали статус обмежено придатних, можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану. Водночас за відсутності відстрочки вони можуть бути зупинені представниками ТЦК по дорозі до кордону.

    Таким чином, питання мобілізації цієї категорії громадян залишається відкритим і фактично залежить від підпису президента під уже ухваленим законом.

  • У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    В Україні не планують проводити вибори цього року через війну та відсутність безпечних умов для голосування. До такого висновку дійшли представники виборчої робочої групи, повідомляє британське видання The Times.

    За інформацією видання, робоча група, до якої входять представники виборчих органів, парламенту та громадянського суспільства, мала підготувати законопроєкт щодо проведення виборів, однак процес затримується через низку невирішених питань. Йдеться насамперед про гарантії безпеки, захист від можливих атак та втручання з боку Росії.

    Обговорення тривають і, за попередніми оцінками, продовжаться щонайменше до кінця травня. Водночас учасники групи погоджуються, що виборча кампанія може розпочатися не раніше ніж через шість місяців після припинення активної фази бойових дій, ухвалення необхідного законодавства та створення безпечних умов для голосування. Це фактично унеможливлює проведення президентських виборів у 2026 році.

    Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголосив, що проведення виборів під час бойових дій є надто ризикованим. За його словами, необхідно встановити чітку лінію розмежування та забезпечити стабільну безпекову ситуацію, після чого потрібен щонайменше піврічний період для організації виборчого процесу.

    Він також звернув увагу на додаткові обмеження, які накладає воєнний стан. Зокрема, це стосується свободи пересування та медіа, що може суттєво вплинути на чесність виборчої кампанії.

    Окремою проблемою залишається участь мільйонів виборців. Йдеться про близько шести мільйонів українців за кордоном, приблизно три мільйони громадян на тимчасово окупованих територіях та близько мільйона військовослужбовців. Для всіх цих категорій необхідно створити механізми голосування, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

    Розглядається і можливість внесення змін до законодавства, зокрема щодо проведення виборів в умовах воєнного стану. Водночас ідея цифрового голосування викликає спротив опозиції через ризики фальсифікацій та відсутність повноцінного міжнародного контролю.

    За даними The Times, тиск з боку Сполучених Штатів став одним із факторів створення робочої групи. Водночас українська сторона наголошує, що ситуація є безпрецедентною і не має аналогів у сучасній практиці.

    Зокрема, представники США наводили як приклад президентські вибори 1864 року під час Громадянської війни. Однак українські посадовці вважають таке порівняння некоректним через різний рівень загроз, зокрема ризики ракетних ударів, кібератак і інформаційної війни.

    Натомість більш практичними виявилися рекомендації британських експертів щодо організації голосування громадян за кордоном, зокрема через попередню реєстрацію та використання додаткових виборчих локацій поза межами дипломатичних установ.

    Таким чином, проведення виборів в Україні напряму залежить від завершення активної фази війни та створення умов, які гарантуватимуть безпеку і легітимність голосування.

  • Командир змусив військових ремонтувати квартири своїх родичів: ДБР оголосило підозру

    Командир змусив військових ремонтувати квартири своїх родичів: ДБР оголосило підозру

    Командиру однієї з військових частин повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та організації ухилення від військової служби. За даними слідства, офіцер використовував підлеглих не за призначенням — для виконання приватних робіт.

    Як повідомили в Державне бюро розслідувань, з вересня 2024 року командир залучив щонайменше сімох військовослужбовців до ремонту нерухомості своїх родичів. Йдеться про квартиру доньки та колишньої дружини у Черкасах, будинок сестри в області, а також житло у Київській області, яким користується сам підозрюваний.

    Щоб приховати незаконну діяльність, посадовець подавав неправдиві рапорти керівництву. У документах зазначалося, що військові нібито перебувають у розташуванні частини та виконують службові завдання. Насправді ж вони були зайняті ремонтними роботами.

    Попри фактичну відсутність на службі, військовослужбовцям продовжували нараховувати грошове забезпечення. Таким чином, держава несла збитки, а ресурси армії використовувалися в особистих цілях.

    Командиру оголошено підозру за статтями про зловживання владою та організацію ухилення від військової служби. Водночас військовим, які брали участь у ремонтах, інкримінують ухилення від служби за попередньою змовою в умовах воєнного стану.

  • Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Служба безпеки України викрила в Одесі матроса морської охорони Державної прикордонної служби, який працював на російські спецслужби. За даними слідства, він збирав інформацію про розташування українських військових об’єктів та передавав її ворогу.

    Про це повідомила СБУ.

    Як встановило слідство, матрос був завербований представниками російських спецслужб. Його завданням було виявляти позиції української протиповітряної оборони та інших військових об’єктів у місті.

    За даними СБУ, фігурант фіксував бойові позиції мобільних вогневих груп, радіолокаційних станцій та зенітних батарей, які забезпечують захист неба над портовим містом.

    У спецслужбі зазначили, що отримані дані російська сторона планувала використати для підготовки нової серії повітряних атак.

    «Використовуючи агентурні дані, рашисти сподівалися підготувати нову серію повітряних атак по обласному центру в обхід української ППО», — повідомили в СБУ.

    Також серед потенційних цілей ворога були місця дислокації українських військових, які беруть участь у бойових діях на південному напрямку.

    За інформацією правоохоронців, матрос пересувався Одесою на таксі та приховано фотографував військові об’єкти на мобільний телефон.

    Співробітники СБУ затримали його на гарячому, коли він робив знімки фасаду об’єкта, по якому російські війська планували завдати удару.

    Слідство також встановило, що чоловік погодився співпрацювати з російськими спецслужбами після того, як знайшов у Telegram-каналах оголошення про «легкий заробіток».

    Під час обшуку у нього вилучили смартфон із доказами передачі інформації представникам ФСБ.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі.

    Раніше українські суди вже виносили суворі вироки за подібні злочини. Зокрема, киянина, який передавав ФСБ координати енергетичних об’єктів, засудили до довічного ув’язнення.

  • Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним головного сержанта батальйону однієї з військових частин у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. Посадовець не забезпечив належний контроль за підлеглими, що призвело до вживання алкоголю військовослужбовцями. Через це один військовий загинув, а кілька осіб були госпіталізовані з алкогольним отруєнням.

    Суд кваліфікував дії сержанта за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Також з правопорушника стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. Строк для добровільної сплати штрафу становить 15 днів, після чого сума подвоюється і підлягає примусовому виконанню — 34 тисячі гривень.

    За матеріалами справи, посадовець був безпосереднім начальником рядового та сержантського складу батальйону і відповідав за дисципліну, морально-психологічний стан і належне забезпечення підлеглих. 11 грудня 2025 року він не вжив необхідних заходів для запобігання вживанню алкоголю та не контролював поведінку особового складу.

    Суд наголосив, що дії сержанта порушили вимоги статей 102-1 та 102-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов’язок командирів забезпечувати військову дисципліну та контроль за підлеглими.

    Розгляд справи відбувався за відсутності сержанта, який не з’явився до суду і не подав клопотань про відкладення. Вина посадовця підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого військовослужбовця, поясненнями інших військових та іншими матеріалами справи.