Golovnitemu.com

Позначка: вибори

  • Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Останнім часом Верховна Рада дедалі частіше демонструє нестабільність у голосуваннях. Парламент дає голоси за звільнення міністрів, але не підтримує їхні призначення, провалює урядові фіскальні законопроєкти та регулярно фрондує під час ключових рішень. Це породжує головне питання: чи існує ще монобільшість і наскільки керованим залишається парламент.

    Монобільшість існує лише формально

    Політолог Володимир Фесенко зазначає, що формально у Верховній Раді й досі є парламентська більшість чисельністю 229 депутатів. Однак на практиці монобільшості давно не існує. Починаючи з 2021 року, абсолютна більшість рішень ухвалюється не силами однієї фракції, а за рахунок неформальної коаліції.

    За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

    Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

    Відставка Єрмака і парламент: зв’язку немає

    Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

    Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

    Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

    НАБУ, САП і ефект «крайніх»

    Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

    Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

    Кадровий голод і небажання бути депутатом

    Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

    Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

    Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

    Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

    Початок передвиборчої кампанії

    Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

    За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

    Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

    За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

    Чи вистачить голосів для критичних рішень

    Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

    Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

    Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

  • Газ, світло, вода і тепло: що буде з тарифами для українців у 2026 році

    Газ, світло, вода і тепло: що буде з тарифами для українців у 2026 році

    З початком 2026 року для українців залишається актуальним питання можливого підвищення тарифів на комунальні послуги. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко пояснив, за якої умови цифри у платіжках можуть зрости протягом року та які саме послуги опиняються в зоні ризику.

    В Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. За базовим сценарієм, упродовж усього 2026 року ціни на газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними. Водночас, за словами експерта, у разі завершення бойових дій та скасування воєнного стану в першій половині року тарифи можуть почати переглядати вже наприкінці 2026-го.

    За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

    Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

    Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

    Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

    Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

    За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

    Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

  • Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

    Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

    Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи.

    За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення акцентів у плані Дональда Трампа: не на питання територій, які США та Росія намагаються нав’язати Україні як предмет для компромісу, а на питання легітимності української влади. Саме це, за словами джерел, і може стати точкою входу для створення нового політичного формату перемовин.

    Співрозмовники пояснюють, що легітимність — це універсальний аргумент, який Вашингтон готовий чути, а отже, Київ може спробувати використати його для переформатування переговорного процесу. З огляду на те, що провести вибори без припинення вогню неможливо, «виборчий трек» автоматично створює передумову для короткострокового перемир’я.

    За інформацією джерел, цей сценарій виглядає так:
    спершу — перемир’я для виборів,
    потім — формальна легітимізація влади в очах Вашингтона,
    і лише після цього — імплементація ширшого мирного плану Трампа.

    Американська адміністрація Дональда Трампа публічно наполягає на необхідності виборів в Україні й вважає це одним із ключових елементів політичного врегулювання. Сам Трамп неодноразово заявляв, що українцям слід отримати можливість «оновити мандат влади».

    У той час як офіційні переговори між Києвом і Вашингтоном тривають, джерела кажуть: саме виборчий компонент може стати тим інструментом, через який Банкова спробує перехопити ініціативу у мирному треку.

  • В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    Україна потребує щонайменше шести місяців для підготовки до проведення вільних та чесних виборів. Про це заявив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в коментарі телеканалу CNN, наголосивши, що нинішні умови не дозволяють організувати голосування відповідно до міжнародних стандартів.

    За даними ООН, нині за кордоном перебуває понад 5,9 млн українських біженців. Ще 4,4 млн є внутрішньо переміщеними особами. Така масштабна міграція населення робить оновлення й перевірку виборчих списків надзвичайно складним завданням і ставить під питання точність майбутнього волевиявлення.

    Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

    Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

    За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

    Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

    Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

    Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

  • Президент хоче зберегти свого голову ОП, незважаючи на скандал

    Президент хоче зберегти свого голову ОП, незважаючи на скандал

    За інформацією наших джерел, незважаючи на тиск громадськості та міжнародних партнерів, Президент Володимир Зеленський не хоче звільняти голову ОП Андрія Єрмака.

    Так, за інформацією джерела, ймовірність звільнення глави ОП Андрія Єрмака в четвер 20-го листопада становить 5%.

    Як ми повідомляли раніше, на фоні публікації “плівок НАБУ”, глава ОП Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів та намагається переформатувати Кабмін в своїх інтересах.

  • Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів на фоні публікації “плівок НАБУ”

    Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів на фоні публікації “плівок НАБУ”

    За інформацією наших джерел, глава ОП Андрій Єрмак намагається “витягнути максимум користі” із скандалу з публікаціями “плівок НАБУ” для переформатування Кабміну  та підготовки до майбутніх виборів.

    Зокрема, як повідомляють наші джерела в уряді, “Єрмак хоче скористатись ситуацією та не тільки переформатувати Кабмін під свої інтереси, але й збільшити свій вплив на Президента”.

    Також джерело звертає увагу, що з  початком скандалу навколо публікацій “плівок НАБУ”, вся мережа ТГ-каналів Офісу займалась не відбілюванням репутації Зеленського, а отримала пряму команду згадувати Андрія Борисовича в позитивному ключі.

    Такі тенденції джерело пов’язує з планами по легітимізації Андрія Єрмака як майбутнього прем’єра або “в.о. президента”, чи “кандидата в президенти”.

    Водночас, всім місцевим ОВА Офіс поставив завдання створити “Ради ветеранів при адміністрації”, щоб взяти під контроль військових, як спецпроект під майбутні вибори, який має  повною мірою запрацювати до березня наступного року.

    Також, за інформацією джерела, під “Ради ветеранів” при місцевих адміністраціях уже зплановано виділення значного ресурсу у вигляді “бюджету, землі та кешу”.

  • У Полтавській міськраді зареєстрували «слугу народу», який втік за кордон

    У Полтавській міськраді зареєстрували «слугу народу», який втік за кордон

    У Полтаві розгорівся черговий політичний скандал: міська територіальна виборча комісія зареєструвала депутатом від партії «Слуга народу» Вʼячеслава Тютюнника, який ще у 2022 році виїхав з України до США через систему «Шлях» і з того часу не повернувся.

    За даними місцевих джерел, Тютюнник скористався можливістю виїзду під час воєнного стану та оселився у Сполучених Штатах. Водночас він не складав мандат, а партія «Слуга народу» протягом двох років намагалася провести його до складу Полтавської міської ради.

    Раніше ці спроби не мали успіху — у виборчій комісії не вистачало голосів, щоб ухвалити рішення про його реєстрацію. Проте нещодавно ситуація змінилася: ТВК несподівано проголосувала за включення Тютюнника до складу ради.

    Примітно, що заяву на реєстрацію він подав дистанційно — просто зі США, засвідчивши її електронним підписом. Це викликало хвилю обурення серед місцевих активістів та частини депутатів, які вважають ситуацію правовим нонсенсом.

    Громадські організації Полтави вже вимагають перевірки законності такого рішення, адже депутат, який фактично живе за кордоном, не може виконувати свої представницькі обов’язки.

    Юристи наголошують, що законодавство не передбачає механізму для реєстрації депутата, який постійно перебуває за межами України під час воєнного стану.

  • Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    Банкова тисне на Труханова: ОП готує показовий суд перед виборами

    За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Банкова свідомо «дотискає» Геннадія Труханова після того, як той зайшов у прямий конфлікт із ОП. Йдеться не просто про кримінальну справу, а про демонстрацію сили в регіонах: хто надалі прийматиме політичні рішення, хто формуватиме списки, хто контролює місцеві бюджети й інформаційні мережі.

    Формальний привід для тиску — підозра Труханову у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до загибелі людей під час масштабної стихії 30 вересня в Одесі. У місті тоді випала півтора місячна норма опадів за один день, а водовідведення не витримало. Загинули щонайменше дев’ятеро людей, серед них — родина з дитиною. Слідство вважає, що міська влада не забезпечила підготовку інженерної інфраструктури і належне інформування населення про небезпеку.

    29 жовтня колишньому меру Одеси, двом його заступникам, керівникам департаментів мерії та посадовцям комунального підприємства оголосили підозри за статтею про службову недбалість, що спричинила загибель людей (ч. 3 ст. 367 ККУ). Максимальна санкція — до восьми років ув’язнення.

    Прокуратура вже заявила, що звернеться до суду із клопотанням про цілодобовий домашній арешт для Труханова з електронним браслетом. Розгляд запобіжного заходу, за даними Офісу генпрокурора, має відбутися в Печерському суді Києва.

    Наше джерело в ОП пояснює цей крок не тільки юридично, а й політично. За його словами, Банкова посилає меседж усім «важковаговикам» на місцях: якщо хтось спробує грати самостійно й будувати альтернативний центр впливу проти президента Володимира Зеленського, наслідки будуть жорсткими й швидкими.

    Цей меседж особисто пов’язують з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. За словами співрозмовника, Єрмак хоче показати, що перед виборчим циклом саме Банкова визначає правила гри: кого допустять до регіонального ресурсу, а кого — ні. Історія з Трухановим, який роками тримав під контролем Одесу й місцеві фінансові потоки, стала для цього показовою демонстрацією.

    Контекст робить удар по Труханову ще виразнішим. По-перше, його вже позбавили українського громадянства після того, як СБУ заявила про наявність у нього російського паспорта; сам Труханов це заперечував і називав політикою, але влада публічно дала зрозуміти, що вважає його токсичним і небезпечним.

    По-друге, справа з «негодою» стала універсальним інструментом тиску: вона звучить не як корупція чи земля, а як «загибель людей через бездіяльність влади». Це важливий момент напередодні будь-яких виборів, бо з таким наративом дуже складно публічно захищати фігуранта.

    З погляду Банкової, це ще й сигнал іншим регіональним елітам Півдня й Центру, які традиційно торгувалися з Києвом, а не підкорялися. Посил простий: у нинішній системі центрування рішень вертикаль будується не через коаліції з місцевими лідерами, а через контроль кримінальних справ, громадянського статусу та судових запобіжних заходів.

    Колишній мер стверджує, що підозра для нього стала «несподіванкою», і заявляє, що міськрада «працювала по хвилинах» у день стихії, попереджала місто та діяла відповідно до протоколів. Він наполягає, що проблема в Одесі — це багаторічно зношена система водовідведення, яка потребує мільярдних вкладень, а не «особиста бездіяльність мера в день бурі».

    Якщо суд ухвалить для Труханова цілодобовий домашній арешт із браслетом, це юридично зафіксує його як токсичного й керованого фігуранта кримінальної справи. Політично — це виставить його прикладом для інших мерів і великих регіональних гравців: не збирати власні союзи без погодження з Банковою, не формувати антиофісні коаліції й не розігрувати місцевий ресурс як самостійну ставку.

    Фактично, справа Труханова стає публічним тестом на лояльність до Офісу Президента перед новим виборчим циклом.

  • У Києві обговорюють варіанти швидкої стабілізації фронту

    У Києві обговорюють варіанти швидкої стабілізації фронту

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента розглядають низку політико-дипломатичних кроків після прохання Генштабу: військове керівництво начебто вимагає термінової стабілізації фронту, адже резервів для затяжного протистояння бракує. В умовах підвищеної напруги на Банковій, за нашою інформацією, готові піти на деякі поступки, які просуває президент США Дональд Трамп, щоб посилити міжнародний тиск на Кремль.

    Ключовий акцент Генштабу — негайне припинення активної ескалації та перехід до більш контрольованої фази бойових дій. У зв’язку з цим на Банковій нібито погоджуються розглянути компромісні заходи у зовнішній політиці й безпековій сфері, аби посилити дипломатичний тиск на Росію спільно із західними партнерами.

    Однією з таких можливих поступок є готовність до оголошення виборів — крок, який в ОП нібито розглядають як політичний сигнал і елемент домовленостей із зовнішніми партнерами. Поки що офіційних рішень немає; на Банковій наголошують на необхідності ретельної юридичної та політичної оцінки будь-яких кроків такого масштабу.

    Будь-які зміни формату внутрішньої політики заради міжнародних домовленостей — це чутлива тема, яка потребує прозорості й широких консультацій. Також залишається відкритим питання, які саме умови Трампа мають на увазі в Києві і як такі поступки вплинуть на позицію партнерів та подальший розвиток подій на фронті.

  • Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

    Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що поява у публічному просторі теми виборів в Україні була свідомим кроком Банкової. За словами співрозмовника, це ініціатива Андрія Єрмака, який вважає, що акцент на виборчій тематиці допомагає Києву одночасно працювати на кілька напрямків.

    Під час візиту до США Володимир Зеленський двічі публічно заговорив про можливість виборів — спершу в інтерв’ю для Fox News, а згодом у розмові з Axios. Такі заяви, за задумом команди Єрмака, мають позбавити Москву аргументів щодо легітимності української влади, адже саме Кремль намагається просувати тезу про «відсутність виборів» у міжнародному полі. Водночас це дозволяє представити Росію як головного противника виборчого процесу в Україні, створюючи для Києва вигідну картину.

    Окремим завданням було також подати сигнал адміністрації Дональда Трампа, яка традиційно наголошує на демократичних процедурах. Таким чином, тема виборів допомагає Офісу Президента закрити питання із Вашингтоном та водночас використати її як інструмент тиску на Москву. У підсумку стратегія Єрмака має ще одну мету — створити підґрунтя для перемир’я, яке зараз вкрай потрібне Збройним силам на фронті.