Golovnitemu.com

Позначка: виробники

  • Виробники почали використовувати удари по логістиці для посилення ажіотажу навколо своїх товарів

    Виробники почали використовувати удари по логістиці для посилення ажіотажу навколо своїх товарів

     

    Виробники окремих категорій товарів почали використовувати перебої з логістикою після російських ударів по складах і розподільчих центрах, щоб посилювати ажіотаж навколо своєї продукції. Про це редакції повідомило джерело в одному з комітетів Верховної Ради.

    За словами співрозмовника, схема будується на дефіциті окремих позицій, який уже виник. Після удару по великому логістичному хабу з полиць тимчасово зникають конкретні товари, мережі вводять обмеження на їх продаж, а покупці починають закуповувати їх про запас. Виробники, у яких залишаються запаси на заводах або невеликих складах, отримують можливість швидше закрити попит, що вивільнився.

    Відкриті дані підтверджують саму основу цієї ситуації. Після ударів по розподільчих центрах ритейлери справді стикаються з перебоями постачання та тимчасовою відсутністю окремих SKU. Водночас влада попереджає, що ажіотажні закупівлі самі можуть посилювати відчуття дефіциту.

    Водночас публічних доказів того, що конкретні компанії координують таку тактику або навмисно створюють дефіцит, наразі немає. Джерело говорить саме про використання вже наявних логістичних проблем для просування окремих товарних груп.

    Фактично після руйнування ланцюжка «виробник — хаб — магазин» перевагу отримує той, у кого зберігся товар і є можливість швидше доставити його безпосередньо до торгової точки. Це може перетворювати наслідки ударів по логістиці не лише на проблему постачання, а й на фактор перерозподілу попиту між виробниками.

     

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    Тарифи для бізнесу в Україні зросли на 53 відсотки і спричинили рекордний ціновий шок

    В Україні зафіксовано один із найпотужніших цінових шоків за останні десятиліття. Після рішення Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг тарифи на енергоресурси для бізнесу різко зросли, що вже вплинуло на динаміку цін у промисловості.

    За даними економічних оцінок, тарифи для бізнесу підскочили на 53,1% лише за один місяць. Саме цей фактор став ключовим драйвером різкого стрибка індексу цін виробників, який зріс на 22,3% у місячному вимірі та на 34,5% у річному.

    Експерти наголошують, що таке зростання має адміністративний характер і не є наслідком ринкових процесів. Йдеться про прямий ефект від регуляторного рішення, яке суттєво змінило структуру витрат для підприємств.

    Найбільший удар припав на енергоємні галузі, для яких витрати на електроенергію становлять значну частку собівартості продукції. У таких умовах бізнес не має можливості компенсувати витрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

    У результаті більшість компаній змушені закладати нові витрати у кінцеву ціну продукції. Це означає, що подорожчання електроенергії вже найближчим часом буде трансформоване у зростання цін на товари та послуги для споживачів.

    Економісти попереджають, що ефект від цього рішення матиме відкладений характер і проявлятиметься поступово — у вигляді підвищення вартості продукції в різних секторах економіки. Водночас масштаб стрибка вже зараз дозволяє говорити про найбільший ціновий шок з середини 1990-х років.

  • В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    Українська зелена енергетика, яка колись демонструвала динамічний ріст, сьогодні стикається з низкою фінансових труднощів. Експерт з програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголосив на необхідності виконання державних зобов’язань перед інвесторами у відновлювану енергетику. Як він підкреслив, важливо забезпечити повний розрахунок з виробниками та ліквідувати накопичені борги.

    Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

    За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

    Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

    На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

    Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

    Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.