Golovnitemu.com

Позначка: витрати

  • Співачка ALYOSHA пояснила, чому їхній родині потрібно до 200 тисяч на місяць

    Співачка ALYOSHA пояснила, чому їхній родині потрібно до 200 тисяч на місяць

    Українська співачка Олена Тополя (виступає під псевдонімом ALYOSHA) відверто поділилася тим, як сьогодні виглядає повсякденне життя її великої родини у Києві. Після пережитого обстрілу і втрати власної квартири, артистка не приховує: на звичайні потреби сім’ї щомісяця йде від 150 до 200 тисяч гривень.

    І, за словами Олени, йдеться не про розкіш, а про базові речі — виховання трьох дітей, їхній розвиток і спільний сімейний побут.

    Основну частину сімейного бюджету поглинають витрати на дітей — Романа, Марка та Марію. Це і навчання, і секції, і розвиваючі гуртки. Додаються поїздки, новий одяг (який діти швидко «переростають»), продукти, пальне для постійних розвезень та зарплата няні.

    «Для когось сума може здатися великою, але якщо все підрахувати — вона виглядає цілком логічною», — зізнається Олена.

    Попри непростий час, родина Тополів намагається не втрачати головного — єднання, відпочинку і спільних емоцій.

    «На спільному відпочинку ми не економимо. Це спогади, це життя. Це ті найприємніші періоди, коли ми разом, не їздимо на навчання чи концерти, а просто проводимо час сім’єю», — пояснює артистка.

    Жорсткого фінансового плану у них немає — усе формується «природно». Проте обов’язковим залишається інвестування у спільний час із дітьми: поїздки, відпустки, моменти щирості.

    «Саме ці миті роблять нас ближчими», — додає Олена.

  • 1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

    Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

    Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

    У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

    • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

    • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

    • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

    • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

    • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

    • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

    Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

  • Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Народний депутат Ярослав Железняк, один із публічних облич українського парламенту, опинився в центрі уваги через задекларовану нерухомість і витрати, які викликають запитання — передусім про їхнє походження.

    Як зʼясували «Економічні новини», у 2023 році родина депутата обзавелася новою квартирою в столиці, вартістю понад 11 мільйонів гривень. Житло площею 134 кв. м розташоване на елітному Печерську — районі, де квадратний метр коштує десятки тисяч гривень.

    Попри це, декларація депутата не потрапила до повної перевірки з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

    Офіційно нова квартира записана на батька дружини Железняка — Володимира Коваля. Але фактично проживає там сам депутат із родиною. Додатково вони орендують ще одну квартиру в Києві, а також паркомісця.

    Схема запису дорогого майна на родичів — типовий спосіб уникнення незручних питань під час декларування. У випадку з депутатами, це також дозволяє зменшити ризики для перевірки з боку НАЗК.

    У тій самій декларації вказано, що у 2023 році Ярослав Железняк та його дружина, депутатка Ольга Коваль, придбали два автомобілі. Також родина задекларувала криптовалюту — зокрема популярні активи Solana та Ethereum.

    Попри обсяги задекларованих активів і витрат, НАЗК офіційно підтвердило: декларація Железняка наразі не відібрана для повної перевірки. І в найближчий час перевіряти її не планують.

    Рішення НАЗК не проводити перевірку може бути пов’язане як із технічними, так і з політичними причинами. Агентство заявляє про нестачу ресурсів для повної перевірки всіх декларацій. Однак журналісти й антикорупційні активісти давно звертають увагу на вибірковість у підходах НАЗК.

    Декларації з меншими сумами часом проходять перевірку, тоді як очевидні “червоні прапори” — як у випадку з квартирами, автівками та криптоактивами — залишаються поза увагою.

    Це створює ситуацію, коли навіть у найпублічніших фігур, із мільйонними статками та непрозорими схемами оформлення майна, держава “не бачить” підстав для перевірки.

  • Скільки коштуватиме відновлення та зміцнення оборони України

    Скільки коштуватиме відновлення та зміцнення оборони України

    Відбудова України після війни та зміцнення її армії обійдеться у 205 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, а загальні витрати на підвищення обороноздатності Європи можуть сягнути трильйонів доларів. Витрати на зміцнення армії України, зокрема, оцінюються в 175 мільярдів доларів. Ці кошти будуть витрачені на модернізацію збройних сил, підготовку до миротворчих операцій та поповнення стратегічних запасів.

    Сума витрат на відновлення та зміцнення армії залежатиме від різних факторів, зокрема, від того, скільки територій буде необхідно захищати після завершення бойових дій, а також чи буде розгорнуто миротворчий контингент чисельністю 40 тисяч військових. Це обійдеться додатково в 30 мільярдів доларів. Однак українська влада вважає, що для належного захисту країни необхідно більше військових сил.

    Окрім України, значну частину витрат понесе Європа, яка повинна зміцнити свою оборону. Витрати на оборону країн-членів ЄС зростуть до 3,5% від їхнього ВВП, і основні кошти підуть на поповнення запасів артилерії, будівництво протиповітряної оборони, створення ракетних систем і зміцнення східних кордонів ЄС. Це не лише зміцнить обороноздатність України, але й підготує Європу до можливих загроз з боку Росії.

    Якщо Європа фінансуватиме ці витрати за рахунок боргових зобов’язань, це може призвести до додаткових 2,7 трильйона доларів боргу для п’яти найбільших європейських членів НАТО впродовж наступного десятиліття. Це викликає занепокоєння щодо економічних наслідків, і Європа стоїть перед важливим вибором.

    Зміцнення оборонного сектору потребуватиме значного перегляду бюджетних стратегій, що може вплинути на інші сфери економіки, такі як охорона здоров’я, освіта та соціальне забезпечення. Крім того, ЄС стикається з політичними викликами, зокрема, щодо використання заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів для фінансування відбудови України.

    На фоні зростаючих фінансових зобов’язань Європи, президент США Дональд Трамп висловив свою позицію, заявивши, що Європа повинна взяти на себе основний тягар допомоги Україні. “Дивіться, між нами є океан. Вони цього не мають”, – підкреслив Трамп, зазначивши, що для Європи ця війна має набагато важливіше значення, ніж для США.