Golovnitemu.com

Позначка: Ярославська область

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    У ніч проти 27 липня Сили оборони України здійснили серію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові уразили експортний термінал у Ростовській області, а також завдали ударів по нафтових об’єктах у Ярославській області та Удмуртській Республіці. За словами глави держави, ці операції є частиною стратегії так званих «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення економічних можливостей Росії фінансувати війну.

    Про результати нічної операції Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах. Він зазначив, що експортний термінал у Ростовській області, який став ціллю українських сил, розташований приблизно за 250 кілометрів від лінії фронту. Водночас удари по нафтовій інфраструктурі в Ярославській області та Удмуртії були завдані на відстані близько 1300 кілометрів від державного кордону України.

    Президент наголосив, що такі операції є частиною довгострокового плану зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. За його словами, Україна системно скорочує можливості Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які використовуються для фінансування війни.

    «Виконується план далекобійних санкцій та знижуємо можливості Росії фінансувати війну», – заявив Зеленський. Також він подякував військовослужбовцям Сил оборони за точну роботу по цілях, які ще донедавна вважалися глибоким тилом Росії.

    Напередодні російські Telegram-канали та місцеві жителі повідомляли про серію вибухів і масштабні пожежі в Ростовській області. Зокрема, очевидці публікували відео займання в районі Ростовського морського торговельного порту, який є одним із важливих логістичних вузлів для експорту російської продукції. Незалежні OSINT-аналітики також дійшли висновку, що однією з головних цілей атаки був саме цей портовий комплекс.

    Окрім Ростовської області, під удар потрапили об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Ярославській області та Удмуртії. Ці регіони розташовані далеко від українського кордону й відіграють важливу роль у забезпеченні російської економіки паливом та логістикою. Українська влада традиційно розглядає подібні удари як спосіб послабити ресурсну базу Росії, не завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію далекобійних ударів по території Росії. Основними цілями стають нафтобази, нафтопереробні заводи, експортні термінали, логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс. Київ пояснює такі дії необхідністю позбавити Росію фінансових ресурсів для продовження агресії.

    У липні президент Зеленський вже оголосив про створення в Україні окремого командування далекобійних ударів, яке координує застосування безпілотників і високоточної зброї по стратегічних цілях на території РФ. За словами українського керівництва, ця стратегія має не лише військове, а й економічне значення, оскільки завдає збитків енергетичному сектору Росії та скорочує її експортні доходи.

    Російська влада традиційно повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони, однак інформація про масштаби пошкоджень на уражених об’єктах поки що уточнюється. Незалежного підтвердження всіх заяв сторін щодо наслідків нічної атаки наразі немає.

  • “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    Україна завдала чергового відчутного удару по стратегічній інфраструктурі Росії. У День Конституції України, в ніч на 28 червня, далекобійні українські засоби ураження атакували одразу два російські нафтопереробні заводи. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успішне ураження Слов’янського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї та НПЗ у Ярославській області, наголосивши, що ці удари є частиною системної кампанії зі зменшення військового потенціалу країни-агресора.

    Про результати операції глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження вразили два важливі об’єкти паливної інфраструктури Росії, які забезпечують функціонування військової машини Кремля.

    «День Конституції України наші воїни почали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. Уражено НПЗ “Слов’янський” у Краснодарському регіоні – це близько 300 кілометрів від лінії фронту. Також ми досягли НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону», – заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Україна продовжує послідовно позбавляти Росію ресурсів, необхідних для ведення війни. За його словами, удари по об’єктах нафтопереробної галузі безпосередньо впливають на можливості російської армії забезпечувати свої війська паливом та логістикою.

    «Будемо і надалі відповідати на російський терор. Дякую нашим воїнам за ці результати. Вдячний усім, хто допомагає Україні. Кожен, хто захищає нашу державу, утверджує силу Конституції України», – підкреслив глава держави.

    Особливу увагу привернув удар по Слов’янському нафтопереробному заводу, який розташований у Краснодарському краї. Напередодні російські регіональні Telegram-канали та місцеві медіа повідомляли про серію вибухів і масштабну пожежу на території підприємства після атаки безпілотників. Згодом інформацію про успішне ураження цього об’єкта підтвердив Президент України.

    Слов’янський НПЗ є одним із найбільших незалежних нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить приблизно 4–5 мільйонів тонн нафти на рік. Завод забезпечує близько дев’яти відсотків усієї переробки нафти в Південному федеральному окрузі Росії та відіграє важливу роль у виробництві бензину, дизельного пального, мазуту та інших нафтопродуктів.

    Крім того, підприємство активно експортує продукцію через чорноморські порти, що робить його важливим елементом російської економіки та джерелом валютних надходжень. Саме тому цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських далекобійних ударів протягом останніх двох років.

    Не менш показовим став удар по нафтопереробному підприємству в Ярославській області. Цей регіон розташований приблизно за 700 кілометрів від українського державного кордону, що вкотре демонструє значне збільшення дальності українських засобів ураження.

    Ярославський НПЗ є одним із найбільших підприємств нафтової галузі центральної частини Росії. Він входить до числа стратегічних виробників моторного пального, авіаційного гасу, дизельного пального та інших нафтопродуктів, які використовуються як цивільним сектором, так і військовою логістикою.

    Офіційна російська влада традиційно не надала детальної інформації про масштаби пошкоджень на підприємствах. Водночас місцеві жителі повідомляли про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежі в районах розташування обох заводів.

    Від початку 2024 року Україна суттєво активізувала кампанію ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під атаки регулярно потрапляють нафтобази, паливні склади, резервуарні парки та великі нафтопереробні підприємства в різних регіонах Росії. Основною метою таких операцій є скорочення можливостей Росії забезпечувати пальним військову техніку, авіацію та логістичні підрозділи.

    Експерти неодноразово зазначали, що пошкодження великих НПЗ може призводити не лише до тимчасового скорочення виробництва пального, а й до значних фінансових втрат для російської економіки. Відновлення технологічного обладнання після подібних атак часто потребує тривалого часу, особливо в умовах міжнародних санкцій, які ускладнюють постачання спеціалізованих комплектуючих.

    Президент Зеленський неодноразово наголошував, що Україна має повне право завдавати ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі держави-агресора, якщо ці об’єкти забезпечують ведення війни проти України. Саме тому кампанія зі знищення паливної інфраструктури Росії залишається одним із ключових напрямків роботи українських Сил оборони.

    За словами глави держави, кожен успішний удар по стратегічних об’єктах Росії означає зменшення ресурсів, які Кремль може використовувати для продовження агресії. Українська влада наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані атаки Росії по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    У День Конституції України цей удар став не лише символічною відповіддю на російську агресію, а й черговим підтвердженням того, що українські далекобійні можливості продовжують розширюватися. Ураження двох стратегічних нафтопереробних заводів, один із яких розташований за сотні кілометрів від українського кордону, демонструє здатність українських сил досягати важливих військово-промислових об’єктів далеко в тилу противника та системно послаблювати його економічний і військовий потенціал.

  • СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    Служба безпеки України у ніч проти 14 червня провела масштабну серію далеких ударів безпілотниками по території Російської Федерації, уразивши об’єкти нафтової, промислової та логістичної інфраструктури на відстані понад 700 кілометрів від українського кордону. Про це повідомляється у дописі президента України Володимира Зеленського, який підтвердив результати операції та окреслив її як частину системної стратегії «далекобійних санкцій» проти РФ.

    За наявною інформацією, однією з головних цілей став нафтовий об’єкт у Ярославській області Росії, який використовувався в системі державного резервування енергоресурсів. У результаті атаки об’єкт зазнав пошкоджень, а на території виникли осередки займання. Цей регіон знаходиться глибоко в тилу Росії, що підкреслює дальність і масштабність застосованих засобів ураження.

    Окремий удар було завдано по Тульській області, де під атаку потрапило хімічне підприємство «Азот» у місті Новомосковськ. Це підприємство є одним із найбільших у російському хімічному секторі та спеціалізується на виробництві аміаку, азотних сполук і іншої продукції, яка використовується як у цивільній промисловості, так і в технологічних ланцюгах оборонного призначення. За даними з відкритих джерел, продукція заводу може бути залучена до виробництва вибухових речовин і компонентів для боєприпасів, що робить цей об’єкт стратегічно важливим у контексті воєнної економіки РФ.

    У СБУ наголошують, що нічна операція була частиною ширшої кампанії ударів по критичній інфраструктурі Росії та спрямована на поступове виснаження її економічного та військово-промислового потенціалу. Українська сторона розглядає такі дії як відповідь на продовження російської агресії та системні удари по українській території, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

    Масштаб атаки, за даними моніторингових джерел, був значним і охопив одразу кілька регіонів Росії. Повітряна тривога, за повідомленнями російських регіональних структур, оголошувалася щонайменше у 28 суб’єктах РФ, що свідчить про одночасну активність дронів або загрозу їх застосування на великій території. У низці регіонів також запроваджувалися тимчасові обмеження роботи цивільної авіації, що призвело до затримок і скасувань рейсів. За попередніми даними, щонайменше шість аеропортів Росії були змушені тимчасово змінити або обмежити свою роботу.

    Паралельно повідомляється про серію вибухів і пожеж на промислових об’єктах у різних регіонах. Зокрема, у Ярославській області після ударів зафіксовано займання на нафтобазі «Спецторг Плюс» у районі Рибінська. У мережі з’являлися відео з густим чорним димом над промисловою зоною та повідомлення очевидців про серію вибухів перед початком пожежі. Також повідомлялося про пожежу на хімічному підприємстві «Азот» у Новомосковську, де після ударів виникло масштабне задимлення і було зафіксовано роботу екстрених служб.

    Окрім об’єктів у центральній частині Росії, удари та інциденти фіксувалися також на територіях, які забезпечують військову логістику та постачання, а також на тимчасово окупованих територіях України. Українські джерела підкреслюють, що такі удари мають на меті порушення логістичних ланцюгів, ускладнення постачання пального та хімічних компонентів, а також зниження здатності РФ підтримувати інтенсивні бойові дії.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи нічні події, заявив, що Україна продовжує реалізовувати план далекобійних ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. За його словами, такі дії є прямою відповіддю на відмову Росії припинити агресію та на продовження атак по українських містах і критичній інфраструктурі. Він також наголосив, що Україна неодноразово пропонувала різні формати переговорів, однак у відповідь отримувала лише подальшу ескалацію бойових дій.

    Російська сторона офіційно визнавала пожежі та інциденти на окремих об’єктах, однак традиційно пояснює їх падінням уламків безпілотників або роботою систем протиповітряної оборони. Повні масштаби пошкоджень наразі не розкриваються, а незалежне підтвердження всіх заяв з обох сторін обмежене через характер воєнних дій.

    Аналітики відзначають, що подібні удари дедалі частіше охоплюють глибокі тилові регіони Росії, що свідчить про розширення географії конфлікту та зміну характеру війни у бік довготривалого виснаження ресурсів. Особливу увагу експерти звертають на удари по енергетичній та хімічній інфраструктурі, яка безпосередньо впливає на можливості російського військово-промислового комплексу.

    Ситуація залишається динамічною, а наслідки нічної атаки продовжують уточнюватися. Українська сторона заявляє про продовження таких операцій у рамках стратегії тиску на військову та економічну систему Росії.