Позначка: Єдиний державний реєстр судових рішень

  • Слідство засекретило частину матеріалів у справі Парубія: що відомо

    Слідство засекретило частину матеріалів у справі Парубія: що відомо

    Галицький районний суд Львова вилучив із загального доступу рішення у справі про вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Раніше матеріали справи були відкриті у Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак тепер доступ до частини документів обмежено, повідомляють медіа.

    За даними «Українських новин» від 30 вересня, відповідне рішення було видалене з реєстру судових рішень. Видання «Главком» раніше інформувало, що слідство обмежило доступ до матеріалів кримінального провадження — запити за номерами провадження №12025140000001011 та справи №461/7152/25 у публічних базах «Опендатабот» та Єдиному держреєстрі судових рішень не дають результатів.

    Нагадаємо хронологію справи: Андрія Парубія було вбито у Львові 30 серпня 2025 року. Підозрюваним затриманим є 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков, якого затримали наступного дня на території Хмельницької області. Під час судового засідання 2 вересня Сцельніков визнав провину та заявив, що мотивом злочину була, за його словами, «особиста помста українській владі».

    Раніше в оприлюднених матеріалах йшлося про те, що в квартирі підозрюваного було виявлено радянські відзнаки, зокрема значок «За взятие Будапешта» та близько 33 орденів і медалей СРСР. Журналістські розслідування, зокрема «Телебачення Торонто», описували підозрюваного як людину з проросійськими поглядами, яка виправдовувала дії Росії та позитивно оцінювала постать Йосипа Сталіна.

    Сьогоднішнє обмеження доступу до матеріалів справи викликає запитання про подальший хід розслідування та можливі судові дії, оскільки громадськість і ЗМІ не мають повної інформації про процесуальні кроки слідства. Офіційні коментарі від суду або слідчих органів щодо причин обмеження доступу на момент публікації не надходили або не були оприлюднені.

  • Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців.

    За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж вважалося раніше, й виходить далеко за межі юрисдикції антикорупційних органів. Детективи НАБУ зафіксували десятки випадків, коли з одного акаунту робилися сотні тисяч запитів до реєстру, причому з тисяч різних IP-адрес.

    «Приміром, один із суддів зробив 1 млн 174 тис. запитів. І це не поодинокий випадок. Ми виявили користувачів з 1,084 млн і 1,072 млн запитів. І що найстрашніше — вхід відбувався з понад 5 тисяч різних IP-адрес», — підкреслює Кривонос.

    До недавнього часу доступ до реєстру був захищений лише логіном і паролем, що робило систему вразливою до витоків. Наразі використовується так званий «твердий ключ» — фізичний носій, що значно ускладнює несанкціонований доступ. Проте наслідки попередньої «дірки» ще довго залишатимуться актуальними.

    «Ми виявили, що витоки відбувались не лише у справах НАБУ. Проблема системна, вона охоплює всю правоохоронну систему», — зазначив директор бюро.

    Особливу увагу слідчих привернули адвокати з компанії «Гарантія ваших прав», які створили повністю автоматизований бот для витягування даних з реєстру — це дозволяло їм заздалегідь знати про майбутні слідчі дії, обшуки, ухвали про арешти. Їх основний інтерес — справи, які розслідує НАБУ, зокрема щодо топпосадовців.

    Однак, як зазначив Кривонос, є й інші адвокатські фірми, які роками торгували доступом до реєстру, використовуючи слабкі місця у системі.

    Наразі НАБУ проводить масштабне зіставлення IP-адрес, акаунтів і фабул справ, після чого матеріали буде передано до кіберполіції. У Бюро також пропонують законодавчі зміни:

    • Тимчасове засекречення деяких судових рішень, зокрема на етапі досудового розслідування;

    • Можливість для прокурора або слідчого заборонити публікацію конкретного рішення;

    • Удосконалення системи доступу до реєстру.

    «Слідчі, які приходять на обшук, одразу бачать, коли фігуранти вже попереджені. Ми це фіксували не раз. Якщо ми не перекриємо цю “дірку”, це й далі вбиватиме справедливість у розслідуваннях», — резюмує Семен Кривонос.