Golovnitemu.com

Позначка: Юлія Свириденко

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    В Україні офіційно скасували обмеження на виїзд за кордон для жінок, які працюють у державних органах, судах, органах місцевого самоврядування та на державних підприємствах. Відповідні зміни вже набрали чинності, а Державна прикордонна служба почала застосовувати нові правила під час контролю на пунктах пропуску.

    Про це 20 травня повідомила ДПСУ з посиланням на урядову постанову №623 від 15 травня 2026 року. Документ вносить зміни до правил перетину державного кордону, затверджених постановою Кабміну №57.

    Фактично уряд повністю скасував спеціальні обмеження для жінок-держслужбовиць, які діяли під час воєнного стану. Раніше для виїзду за кордон жінкам, які обіймали посади в органах влади, державних структурах або судах, у більшості випадків були необхідні службові відрядження чи окремі підстави.

    Тепер ці норми більше не застосовуються.

    У Державній прикордонній службі підтвердили, що нові правила вже працюють на практиці.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах», — повідомили у ДПСУ.

    Рішення Кабміну раніше анонсувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зміни мають усунути правову нерівність та спростити порядок виїзду для жінок, які працюють у державному секторі.

    Йдеться саме про жінок. Для чоловіків-госслужбовців та більшості військовозобов’язаних чоловіків правила перетину кордону залишаються без змін.

    Обмеження для жінок-чиновниць були введені після посилення контролю за виїздом посадовців під час воєнного стану. У 2023–2025 роках уряд поступово запроваджував суворіші правила для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших представників влади через суспільний резонанс навколо закордонних поїздок чиновників під час війни.

    Тоді Кабмін визначив, що посадовці можуть виїжджати переважно у службові відрядження, для лікування, догляду за дітьми або за іншими чітко визначеними підставами. Ці обмеження поширювалися і на жінок, хоча вони не підлягають мобілізації на загальних умовах.

    Останні місяці в уряді дедалі частіше говорили про необхідність перегляду цієї норми. Аргументом було те, що жінки-держслужбовиці фактично опинилися у нерівних умовах порівняно з іншими жінками, які могли безперешкодно залишати країну.

    Тепер після ухвалення постанови №623 жінки, які працюють у державних структурах, можуть перетинати кордон без необхідності оформлювати службове відрядження чи отримувати додаткові погодження.

    У ДПСУ також нагадали, що прикордонники перевіряють документи відповідно до чинного законодавства, а остаточне рішення про пропуск ухвалюється безпосередньо під час контролю у пункті пропуску.

    На тлі цієї новини у суспільстві знову активізувалося обговорення теми виїзду посадовців за кордон під час війни. Водночас уряд наголошує: зміни стосуються лише жінок і не означають загального пом’якшення правил виїзду для всіх категорій державних службовців.

    Раніше ДПСУ також запустила онлайн-сервіс, який дозволяє українцям перевіряти наявність обмежень на виїзд за кордон. Сервіс став відповіддю на численні випадки, коли люди дізнавалися про заборону вже безпосередньо на кордоні.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.