Golovnitemu.com

Позначка: Закарпаття

  • На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    У Закарпатській області прикордонники затримали чоловіка, який намагався незаконно перетнути державний кордон із Румунією через річку Тиса. Його зупинили буквально за кілька метрів до лінії кордону.

    Як повідомили в Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку. Правоохоронці підозрювали його у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, зокрема сексуального насильства та зґвалтування.

    За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

    Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

    Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

    У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

  • Сексуальне насильство у дитбудинку: суд розглядає справу колишньої директорки

    Сексуальне насильство у дитбудинку: суд розглядає справу колишньої директорки

    Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над вихованцями закладу. Посадовій загрожує до трьох років ув’язнення або обмеження волі.

    За інформацією Закарпатської обласної прокуратури, ексдиректорці було відомо про те, що 17-річний вихованець інтернату здійснював насильство щодо трьох малолітніх хлопчиків – одного 9 років та двох 14 років. Попри це, вона залучала його до організації розваг для дітей молодшого віку, де він продовжував вчиняти насильство.

    Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

    Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

    Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.

  • Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника БЕБ на Закарпатті інвестує мільйони в бізнес і нерухомість

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна, Альона, за останні роки стала співвласницею низки бізнесів і нерухомості на мільйони гривень. За даними Bihus.Info, активне масштабування бізнесу дружини збіглося з кар’єрою Євгенія Калугіна в БЕБ, що викликає увагу експертів щодо потенційного конфлікту інтересів.

    Серед активів Альони Калугіної – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа”, співвласницею якої є дружина керівника БЕБ, взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох АЗС мережі GB Oil у Чернівцях.

    Разом з партнерками Калугіна у 2024 році купила землю поблизу Чернівців, де вже відкрито басейн та ресторан Black Lotus, а наприкінці 2025 року – нічний клуб. Поточна вартість аналогічної ділянки перевищує 12 млн грн.

    На Закарпатті дружина та матір керівника БЕБ придбали по 6 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де стартувало будівництво клубного житлового комплексу та таунхаусів. Ділянка наразі оцінюється понад 100 000 доларів.

    Альона Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарів землі на Закарпатті. Дружина запевняє, що усі придбані активи були куплені виключно на її задекларовані кошти.

    Євгеній Калугін пояснив, що бізнесами займається його дружина, а він лише дає поради, при цьому зазначивши, що механізми попередження конфлікту інтересів працюють у межах Закарпатської області.

    Цікаво, що після призначення Калугіна в БЕБ, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі у Козині, сусідньої з маєтком Ріната Ахметова, вартість якої сьогодні становить близько 15 млн грн.

  • Земля, АЗС і spa-комплекси: що купує дружина очільника БЕБ на Закарпатті

    Земля, АЗС і spa-комплекси: що купує дружина очільника БЕБ на Закарпатті

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна — Альона Калугіна — за останні роки стала співвласницею низки коштовних бізнесів та об’єктів нерухомості у регіонах, де працював її чоловік. Активне зростання сімейних активів збігається у часі з кар’єрним просуванням Калугіна в системі економічної безпеки держави.

    Після призначень Євгенія Калугіна в регіонах його дружина почала входити в бізнеси у сферах нерухомості, аграрного виробництва та рекреаційних послуг. Серед ключових активів — spa-комплекс у Чернівецькій області, аграрна компанія на Закарпатті та проєкти з комерційної забудови в прикордонних районах.

    Напередодні переведення Калугіна до Чернівецької області його мати, Тетяна Калугіна, стала співвласницею компанії «Голден Блек», яка почала розвивати мережу автозаправних станцій на Буковині. Згодом вона вийшла зі складу засновників, однак уже у вересні 2025 року компанія зі схожою назвою — «Голден Блек Спа» — взяла кредит на 40 млн грн для придбання двох будівель автозаправок. Йдеться про АЗС мережі GB Oil у Чернівецькій області. Співвласницею цієї компанії є Альона Калугіна.

    Інвестиції родини на Буковині цим не обмежилися. У 2024 році Альона Калугіна разом із партнерками придбала земельну ділянку площею 1,73 га за 7 кілометрів від Чернівців. Уже влітку 2025 року на цій локації відкрився ресторанно-відпочинковий комплекс Black Lotus із басейном, а наприкінці того ж року — нічний клуб. Комплекс наразі розширюється. Ринкова вартість аналогічної ділянки поблизу сьогодні перевищує 12 млн грн. Партнеркою Альони Калугіної в ТзОВ «Голден Блек Спа» є Віоріка Чорней — мати першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

    Паралельно з цим у 2024 році дружина та мати Євгенія Калугіна придбали по 6 соток землі кожна у приватному секторі Ужгорода — поблизу словацького кордону. На ділянці, яка дісталася дружині, розташовувався житловий будинок, що був знесений. Наразі на його місці зводиться житловий комплекс. За оцінками ринку, земельна ділянка площею 12 соток у цій локації нині коштує понад 100 тисяч доларів. Водночас у декларації посадовця зазначено, що будинок із землею було придбано майже за 17 тисяч доларів.

    У липні 2025 року Альона Калугіна інвестувала в аграрну компанію «Хрум», у власності якої перебуває понад 2 гектари землі на Закарпатті. Ринкова вартість цих земель оцінюється приблизно у 90 тисяч доларів.

    Після призначення Євгенія Калугіна на посаду в БЕБ, у липні 2023 року, його батько Павло Калугін став власником понад пів гектара землі в Козині поблизу Києва. Ділянка розташована по сусідству з маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Наразі земля аналогічної площі в цій локації коштує близько 15 млн грн. Сам Павло Калугін заявив, що придбав ділянку за власні кошти.

    Водночас офіційні доходи родини виглядають значно скромніше. За підрахунками журналістів, батьки Євгенія Калугіна за останні 15 років сукупно офіційно заробили близько 5 млн грн. Брат чиновника, Станіслав Калугін, володіє кількома міжнародними технологічними бізнесами і протягом кількох років здійснював грошові перекази Альоні Калугіній.

    Сукупність цих фактів формує питання не лише до джерел походження сімейних активів, а й до потенційного конфлікту інтересів у діяльності очільника регіонального підрозділу БЕБ — структури, що покликана боротися з економічними злочинами та тіньовими схемами.

  • Дружина очільника БЕБ інвестує у нерухомість та агробізнес на Закарпатті та Буковині

    Дружина очільника БЕБ інвестує у нерухомість та агробізнес на Закарпатті та Буковині

    Дружина керівника Бюро економічної безпеки у Закарпатській області Євгенія Калугіна – Альона Калугіна – за останні роки стала співвласницею низки бізнесів і дорогих об’єктів нерухомості. Активне розширення її бізнес-імперії збіглося зі стартом кар’єри чоловіка в БЕБ.

    Серед активів Альони Калугіної – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Зокрема, у Чернівцях вона разом із партнерками купила 1,73 га землі, на яких відкрили ресторан з басейном Black Lotus та нічний клуб. Частина бізнесу пов’язана із сім’єю першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Вячеслава Чорнея.

    У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

    У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

    Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

    Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

  • У горах Румунії врятували двох українців, які кілька днів блукали після переходу кордону

    У горах Румунії врятували двох українців, які кілька днів блукали після переходу кордону

    У гірській місцевості Румунії рятувальники виявили та евакуювали двох громадян України, які заблукали після незаконного перетину державного кордону через Карпати.

    Про це повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола. За його словами, чоловіки кілька днів перебували в горах без належного спорядження та захисту від негоди.

    Після переходу кордону вони провели кілька холодних ночей просто неба. Через сніг і опади їхній одяг повністю промок, що призвело до сильного переохолодження. Виснаження було настільки серйозним, що чоловіки майже не могли самостійно рухатися.

    Румунські гірські рятувальники організували пошукову операцію, яка тривала понад три години. У складних погодних умовах фахівці дісталися до постраждалих, надали першу допомогу та евакуювали їх із небезпечної ділянки.

    Після спуску з гір чоловіків передали медикам для обстеження та лікування. За попередньою інформацією, вони залишаться на території Румунії.

    Обставини інциденту та причини, які спонукали чоловіків перетинати кордон у гірській місцевості, з’ясовуються.

  • Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    У Берегівському районі Закарпатської області через паводок виникла загроза припинення газопостачання одразу у 17 населених пунктах. Різке танення снігу та підйом рівня води в річці Тиса призвели до підмиву опори магістрального газопроводу, що може залишити без газу майже 5 800 споживачів.

    Про це повідомили в Закарпатській обласній державній адміністрації.

    Небезпечна ситуація склалася поблизу села Гетиня. Через потужні водні потоки конструкція опори зазнала суттєвого пошкодження і нахилилася, що створює ризик аварії на газовій мережі.

    У зоні потенційного відключення опинилися Гетиня, Сасово, Дяково, Петрово, Бобове, Чепа, Чорнотисово, Дюла, Холмовець, Дівичне, Затисівка, Велика Паладь, Заболоття, Братово, Оклі, Оклі Гедь та Клинове.

    У Пийтерфолвівській громаді розгорнули оперативний штаб. На місці працюють аварійні та інженерні служби. Фахівці вже почали облаштовувати спеціальний насип через русло Тиси, щоб забезпечити проїзд важкої техніки до пошкодженої ділянки.

    Першочергове завдання — стабілізувати та зафіксувати трубу газопроводу, аби запобігти її подальшому зміщенню та можливому розриву. Після цього планують розпочати повноцінні ремонтні роботи.

    Паралельно інженери розглядають кілька сценаріїв відновлення газопостачання. Серед них — встановлення тимчасової перемички або прокладання нової лінії методом буріння під руслом річки. Через складні гідрологічні умови обидва варіанти опрацьовують одночасно, щоб скоротити час ліквідації наслідків паводку.

    На період аварійних робіт для мешканців скасували графіки відключень електроенергії. Енергетики залучили додаткові бригади, адже у разі відсутності газу люди можуть масово перейти на електроопалення, що збільшить навантаження на мережі.

    Також спільно з ДСНС у громадах розгортають Пункти незламності та обігріву. Місцевих жителів закликають підготувати альтернативні джерела тепла, зокрема пічне опалення та запаси скрапленого газу для побутових потреб.

  • Медичні помилки чи недбалість: у Мукачеві померли двоє немовлят

    Медичні помилки чи недбалість: у Мукачеві померли двоє немовлят

    У Закарпатській обласній дитячій лікарні померли двоє маленьких пацієнтів, віком 5 і 8 місяців. Перший випадок стався у грудні 2024 року, другий – 24 січня 2026 року. За обома фактами правоохоронці відкрили кримінальні провадження та оголосили підозру акушеру-гінекологу медзакладу.

    За інформацією батьків 5-місячного хлопчика, дитина народилася передчасно з бронхолегеневою дисплазією, але після лікування стан значно покращився. 23 січня 2026 року батьки звернулися до лікарів через кашель дитини і залишилися на ніч у лікарні для спостереження. За словами родини, під час введення препарату через інфузомат медпрацівник різко ввів рідину вручну, що спричинило різке погіршення стану дитини. Доступ до реанімаційного відділення був ускладнений через зачинені двері, а подальші дії персоналу батьки оцінюють як недостатньо оперативні. Медики повідомили, що причиною смерті став набряк легень та головного мозку.

    У поліції Закарпатської області відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років ув’язнення.

    Представники Закарпатської обласної дитячої лікарні заявили, що всі дії персоналу проводилися відповідно до клінічних протоколів, а стан дитини прогресивно погіршувався, незважаючи на надану допомогу. Медзаклад висловив співчуття родині та пообіцяв, що подальші дії відбуватимуться у межах закону.

    Другий випадок стосується смерті немовляти, яке отримало тяжкі пологові травми шийного відділу хребта та спинного мозку під час народження у березні 2024 року. Хлопчик помер у грудні того ж року. За результатами медичної експертизи встановлено, що смерть спричинили непрофесійні дії акушера-гінеколога.

    За обома фактами підозру оголосили одному акушеру-гінекологу за неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 140 КК України).

    Закарпатська обласна дитяча лікарня розташована у Мукачеві та є комунальним некомерційним підприємством обласної ради. З 2025 року директором закладу є Володимир Бейреш.

  • Депутат Берегівської райради приховав авто та доходи на мільйони гривень

    Депутат Берегівської райради приховав авто та доходи на мільйони гривень

    Депутат Берегівської районної ради повідомлений про підозру у декларуванні недостовірних відомостей на суму понад 8 млн грн

    Закарпатська обласна прокуратура повідомила про підозру депутату Берегівської районної ради у зв’язку з умисним внесенням завідомо недостовірних відомостей до декларації та легалізацією майна, одержаного злочинним шляхом, на суму 8,3 млн гривень.

    За даними слідства, депутат у декларації за 2022 рік не вказав автомобіль Ford Mustang, яким користувався разом із дружиною, а також значний дохід і фінансові операції з купівлі та продажу Mercedes-Benz S-Class. Автомобіль Mercedes депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн.

    За кілька днів після придбання Mercedes депутат продав його, а отримані кошти використав на власні потреби. Слідство встановило, що ці операції не були внесені до декларації, що кваліфікується за ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

    Прокуратура опублікувала фото вручення підозри у розкішному будинку депутата, де видно багатий декор у бароковому стилі, масивні меблі та балюстраду. Хоча прізвище підозрюваного офіційно не розголошується, за даними депутатів Закарпатської облради йдеться про 41-річного Арсенія Богара від партії «Слуга народу».

    Арсеній Богар разом із рідним братом є керівником і співвласником ТОВ «Севлюш Універ», що займається виробництвом металевих виробів. Брати також керують благодійним фондом «Фонд ромів Виноградівщини». У 2020 році Богар балотувався як громадський діяч і правозахисник ромів, а у 2016–2020 роках працював радником голови Виноградівської райдержадміністрації з питань ромської інтеграції.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються деталі фінансових операцій та джерела доходів депутата.

  • Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    На Закарпатті до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час будівництва спортивного комплексу у селі Поляна Мукачівського району. Про це повідомили у прокуратурі Закарпатської області.

    За даними слідства, директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців організували схему фіктивного виконання будівельних робіт. У документах вони зазначали роботи та матеріали, які фактично не виконувалися і не постачалися.

    Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

    За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

    У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.