Golovnitemu.com

Позначка: закон

  • Чому Україну очікує криза у міжнародних перевезеннях: аналіз нового закону про мобілізацію

    Чому Україну очікує криза у міжнародних перевезеннях: аналіз нового закону про мобілізацію

    Недосконалість норм бронювання та введення в дію закону про мобілізацію може призвести до серйозних проблем на ринку міжнародних автоперевезень, застерігає віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України, Володимир Балін. Він закликає створити прозору та зрозумілу систему бронювання для водіїв-міжнародників.

    За його словами, існуюча система бронювання не враховує специфіку галузі, особливо те, що багато підприємств у цій сфері є малими та середніми, а багато роботодавців є фізичними особами підприємцями, а не юридичними особами. Крім того, постанова Кабінету міністрів №76, що регулює бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, не врегульовує питання надання броні саме для фізичних осіб підприємців.

    Зараз уряд працює над новим порядком бронювання. За словами учасників ринку, транспортна галузь є критично важливою для економіки нарівні з агросектором, IT та іншими галузями.

    За інформацією Баліна, станом на 6 травня до Міністерства з розвитку громад, територій та інфраструктури звернулися 18 компаній, проте статус критично важливого отримали лише 5. За оцінками учасників ринку автоперевезень, менше 5% працівників галузі мають бронювання від мобілізації.

    Балін додає, що хоча наразі не має інформації про будь-які заходи для зупинки міжнародних автоперевезень з 18 травня на пунктах пропуску, прикордонники можуть почати вимагати облікові документи у будь-якої людини.

  • Зеленський підписав закон про забезпечення прозорості місцевого самоврядування

    Зеленський підписав закон про забезпечення прозорості місцевого самоврядування

    Президент Володимир Зеленський затвердив зміни до Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, які вводять нові стандарти транспарентності та відкритості у діяльність місцевих рад. Цю інформацію надала пресслужба Апарату Верховної Ради.

    Відповідно до новаційного закону, який отримав назву “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” для забезпечення прозорості місцевого самоврядування” (№3590-IX), введено такі положення:

    1. Зафіксовані відеозаписи пленарних засідань місцевих рад та засідань їх постійних комісій.
    2. Трансляція пленарних засідань місцевих рад та засідань їх постійних комісій в режимі реального часу через інтернет (після закінчення воєнного стану).
    3. Публікація відеозаписів засідань на офіційних вебсайтах ради.

    Крім того, закон вимагає оприлюднення порядку денного засідань постійних комісій ради, протоколів її засідань з результатами поіменного голосування, обов’язкове використання державної мови під час сесій, а також публікацію публічної інформації про об’єкти права власності територіальних громад на єдиному державному вебпорталі та на офіційних вебсайтах органів місцевого самоврядування.

  • Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію до ЗСУ для деяких ув’язнених

    Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію до ЗСУ для деяких ув’язнених

    У другому читанні Верховна Рада України прийняла законопроєкт, який надає деяким категоріям ув’язнених можливість вступу до Збройних Сил України (ЗСУ). За цим законопроєктом, особам, які відбувають покарання за нетяжкі злочини, буде надано можливість вступати до ЗСУ.

    Йдеться про нетяжкі статті.

    “Засуджені за тяжкі: умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство; за злочини проти основ національної безпеки не будуть мобілізовані”, – уточнює нардеп Гончаренко.

    А Железняк додає, що “ризики щодо антикорупції (зокрема щодо топ-корупціонерів), на яких наголошував антикорупційний комітет, прибрали тільки частково”.

    Цей законопроєкт дає змогу ув’язненим за нетяжкими статтями за бажанням укласти контракт із ЗСУ й отримати за це умовно-дострокове звільнення.

    При цьому згоду на прийом ув’язнених повинен буде дати командир підрозділу.

    У Мін’юсті говорили, що для них створюватимуть окремі підрозділи.

  • Мобілізація жінок: хто має стати на облік за новим законом

    Мобілізація жінок: хто має стати на облік за новим законом

    Закон про посилення мобілізації 10449, який набуде чинности 18 травня, передбачає, що військовозобов’язані мають протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента про оголошення мобілізації уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг.

    У разі ігнорування законодавства про постановку на військовий облік та обов’язок оновлення військово-облікових даних, якщо ці дані відсутні у державі, явки за повісткою будуть штрафуватися до 25,5 тисяч гривень. Згідно з відповідним законопроектом про збільшення штрафів 10379, Рада вже схвалила це у першому читанні.

    Новий закон про мобілізацію також містить норму про постановку на військовий облік деяких категорій жінок. Після набуття чинності законом жінкам, які є за професією медиками або фармацевтами, обов’язково доведеться оновити військово-облікові дані.

    На військовий облік також можуть стати жінки із суміжною професією чи спеціальністю добровільно.

    На облік мають стати представниці наступних спеціальностей:

    • фізична терапія;
    • медична та психологічна реабілітація;
    • громадське здоров’я;
    • фізична реабілітація;
    • промислова фармація;санітарія та експертиза;
    • стоматологія;
    • медицина;
    • медсестринство;
    • фармація;
    • технології медичної діагностики та лікування;
    • біомедична інженерія;
    • біотехнології та біоінженерія;
    • професіонали патології;
    • токсикології;
    • фармакології;
    • фізіології та епідеміології.

    Міністерство оборони розповіло про ключові зміни, які будуть запроваджені 18 травня, коли набуде чинності закон про посилення мобілізації №3633-IX (законопроект 10449). Також Міноборони пояснило, хто з військовозобов’язаних підлягає бронюванню.

  • Верховна Рада збільшила чисельність Прикордонної Служби

    Верховна Рада збільшила чисельність Прикордонної Служби

    Верховна Рада прийняла закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців.

    За законом №11091 проголосували 327 народних депутатів. Це означає, що протягом року з дня припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ зросте до 75 тисяч осіб, у тому числі до 67 тисяч військовослужбовців.

    У пояснювальній записці до закону зазначається, що збільшення чисельності ДПСУ необхідне для формування та нарощування бойових резервів. Це також дозволить службі взяти під контроль державний кордон для його ефективної охорони у післявоєнний період.

    Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

    • формування прикордонних загонів за новою організаційно-штатною структурою (бригадного типу);
    • впровадження нової моделі охорони державного кордону на деокупованих ділянках та при звільненні тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей;
    • готовності до відновлення кордону після повного звільнення всіх тимчасово окупованих територій України, у тому числі Криму.
  • Закон про бавовник прийнятий в Україні: очікується збільшення вирощування бавовни

    Закон про бавовник прийнятий в Україні: очікується збільшення вирощування бавовни

    Верховна Рада схвалила закон №10427-1, ініціативу до якого висунув народний депутат Степан Чернявський. За документ проголосували 291 парламентарій. Мета закону – забезпечити ресурсні потреби промисловості, що є критично важливим під час воєнного конфлікту та на протязі трьох років після його завершення.

    Закон передбачає спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, який необхідний для виробництва пороху. Він спрощує процедури державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них без кваліфікаційної експертизи. Закон також спрощує введення в обіг насіння сортів бавовнику та їх використання без сертифікації.

    “Дякую своїм колегам за підтримку важливого законопроєкту №10427-1, ініціатором якого є я. Його прийняття дуже важливе для нашої країни, особливо в умовах стратегічної потреби у вирощуванні цієї сировини, яка використовується для виробництва пороху. Це значний внесок у розвиток сільського господарства та економічне благополуччя аграріїв, які зазнають фінансових втрат через війну, а також важлива допомога оборонному сектору України”, – підкреслив Степан Чернявський.

  • Через місяць запрацює закон про мобілізацію. Що зміниться для військовозобов’язаних

    Через місяць запрацює закон про мобілізацію. Що зміниться для військовозобов’язаних

    Наше джерело в ОП розповіло, що Андрій Єрмак укотре продемонстрував контроль над політичними елітами і парламентом країни, коли продавив скандальний законопроєкт про мобілізацію. Офіс Президента активно використовує силовиків для тиску на еліти, які втратили суб’єктність в Україні.

    Закон про мобілізацію, який набуватиме чинності через місяць, викликає значні обговорення. Згідно з опублікованим у “Голосі України” текстом закону, його впровадження відбудеться з 18 травня.

    Одні з найважливіших положень закону набудуть чинності через вісім місяців з дня його опублікування. Це стосується норм, що регулюють подання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації.

    Закон передбачає кілька важливих аспектів, серед яких:

    1. Право територіальних центрів комплектування забороняти керування транспортом особам, що ухиляються від мобілізації, через рішення суду.
    2. Вимога мати при собі військово-обліковий документ для чоловіків віком від 18 до 60 років.
    3. Недоступність консульських послуг для чоловіків, які перебувають за кордоном без військового обліку.
    4. Зобов’язання громадян, які перебувають на військовому обліку, зазначити свої контактні дані та адресу проживання протягом 60 днів з моменту набрання чинності закону.
    5. Введення електронного кабінету для призовників, який є необов’язковим.
    6. Скасування відстрочки від призову для здобувачів повторної освіти.

    Ці заходи мають на меті підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі потреби.

  • Нардеп Дмитрук взаємодіє з підозрюваним у державній зраді священиком УПЦ

    Нардеп Дмитрук взаємодіє з підозрюваним у державній зраді священиком УПЦ

    Журналісти з Bihus.Info виявили докази співпраці Артема Дмитрука, народного депутата позафракційного блоку, з Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у скоєнні п’яти злочинів проти України.Bihus.Info: Нардеп Дмитрук співпрацює з підозрюваним у держзраді священником УПЦ МП

    За отриманою інформацією, що надана журналістами, підтверджується листування між підозрюваним Чертиліним та народним депутатом Дмитруком. У згаданому листуванні Чертилін звітує про результати зустрічі з Дмитруком, де останній висловив готовність до повної співпраці. Дмитрук висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371, який стосується діяльності релігійних організацій і вдало переконав деяких депутатів. 

    Сам Артем Дмитрук, у бесіді з журналісткою, підтвердив, що зустрічався для обговорення “захисту” УПЦ МП в Україні.

    Пряма мова Дмитрука така: “Звичайно, ми зустрічались, звичайно, ми говорили. Чи обговорювали ми тиск на УПЦ? Звичайно, обговорювали. Чи розглядали ми можливі правки? Ну, можна сказати, що не розробляли, але розглядали. Проте ми щодня можемо спостерігати, як представники ПЦУ захоплюють храми, нападають на священиків, ображають прихожан і вчиняють інші незаконні дії проти громадян.

    Я, Артем Дмитрук, стою на захисті прав усіх громадян України, незалежно від їхньої релігійної переконаності, расових ознак чи інших поглядів”.

    У іншому чаті згаданий підозрюваний у державній зраді Чертилін згадує прізвище Культенко, якому, здається, передають правки до закону про Московську церкву в Україні.

    Журналісти припускають, що може йтися про Артема Культенка, який є семінаристом Київської духовної академії Московського патріархату та народним депутатом від партії “Слуга народу”.

    Дмитрук та Культенко утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні. При цьому обидва вони публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

    Варто відзначити, що Дмитрук відомий декількома скандалами. Він був одним із трьох “антивакцинаторів”, яких назвав глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Дмитрук був виключений з фракції “Слуга народу” у листопаді 2021 року.

    У лютому 2024 року Дмитрук надав заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, якого затримала Служба безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України.

    12 березня 2024 року СБУ ліквідувала у Києві злочинну організацію, відому як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Очолювала цю організацію особа, яка входила до агентурного апарату російських спецслужб. За даними УПЦ, йшлося про Чертиліна.

  • Як і коли почне діяти закон про мобілізацію?

    Як і коли почне діяти закон про мобілізацію?

    Як і коли почне діяти закон про мобілізацію

    Докладніше про те, коли набувають чинності окремі норми закону про посилення мобілізації, який сьогодні підписав Зеленський.

    1. Закон набирає чинності через місяць після дня, наступного за його опублікуванням. Можна припустити, що його опублікують уже найближчим часом, тобто, він набуде чинності після 16 травня.

    2. Водночас положення закону, які стосуються військово-транспортної повинності (мобілізації транспорту), набудуть чинності через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

    3. Призовники та військовозобов’язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, тобто, до середини липня 2024 року.

    Ті особи, які перебувають не в Україні та зняті з військового обліку з причини перебування за кордоном, мають знову стати на облік упродовж 30 днів з моменту набрання чинності окремою постановою Кабміну про облік громадян, які перебувають за кордоном.

    4. З 1 вересня 2025 року розпочинається навчання всіх студентів базовій військовій підготовці. Також 1 вересня 2025 року стартує навчання військовій справі для осіб, які вперше хочуть обійняти посади на держслужбі або в органах прокуратури. Сама вимога мати таку військову підготовку для вступу на посаду запрацює ще на рік пізніше. З 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

    5. Протягом місяця з моменту опублікування закону (тобто до середини травня 2024 року) Кабмін має розробити акти, які потрібні для функціонування закону, а також забезпечити роботу рекрутерів у центрах надання адмінпослуг та центрах зайнятості, з метою залучення людей на військову службу.

    6) Електронні кабінети мають запрацювати протягом 2 місяців з моменту публікації закону. Тобто до середини червня.

    7. До середини липня 2024 року запрацює автоматизований обмін даними між електронним реєстром і банком даних з проблем інвалідності.

    8. Протягом 3 місяців після опублікування закону, тобто до середини липня 2024 року, Кабмін має вжити заходів щодо перевірки висновків МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) про встановлення інвалідності особам 25-50 років, прийнятих після 24 лютого 2022 року.

  • Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    11 квітня Верховна Рада прийняла закон про мобілізацію, що вносить істотні зміни в систему призову до військової служби. Закон зменшує призовний вік, впроваджує електронні кабінети для військовозобов’язаних та замінює строкову службу базовою військовою підготовкою. Також в ньому передбачено умови щодо призову жінок до військової служби.

    Умови мобілізації для жінок становлять, що вони можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте всі жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, повинні бути включені до військового обліку. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте бути військово облікованими не означає автоматичну мобілізацію жінок.

    Згідно з цим законом, жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

    Жінки з військово-обліковою спеціальністю, згідно зі списком, схваленим Міністерством оборони, не зобов’язані автоматично включатися до військового обліку. Вони також можуть це зробити добровільно. Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

    Щодо базової військової служби для жінок, за законом про мобілізацію, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. І чоловіки, і жінки мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

    Хто не включається до обов’язкового призову на військову службу?

    Жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають:

    • дружини, якщо обидва подружжя проходять військову службу і мають дитину до 18 років;
    • жінки і чоловіки, що виховують троє або більше дітей до 18 років (з умовою відсутності заборгованості з аліментів понад три місяці);
    • особи, які виховують дитину до 18 років, якщо другий батько або мати помер, був позбавлений батьківських прав, оголошений безвісно зниклим, або перебуває в місці позбавлення волі;
    • опікуні або прийомні батьки, що доглядають за дитиною з інвалідністю до 18 років, або якщо дитина повнолітня з I або II групою інвалідності;
    • усиновлювачі, що доглядають за дитиною до 18 років, яка раніше була сиротою;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність І або ІІ групи;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність ІІІ групи, внаслідок втрати кінцівок, рук або ніг, органів або через онкологію чи психічні розлади;
    • особи, яких батьки мають інвалідність І або ІІ групи, або чиї батьки чоловіка або дружини мають інвалідність І або ІІ групи (якщо немає інших військовозобов’язаних, які можуть за ними доглядати);
    • у випадку смерті або безвісти зникнення близьких родичів під час АТО або участі в бойових діях під час воєнного стану;
    • коли близьким родичам присвоєно звання “Герой України”.

    Також не підлягають призову заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.