Позначка: законопроєкт

  • Кабмін пропустив строки розробки законопроєкту про демобілізацію

    Кабмін пропустив строки розробки законопроєкту про демобілізацію

    Кабінет Міністрів України не дотримався визначених термінів для розробки законопроєкту про демобілізацію, що викликало критику з боку народних депутатів. Про це заявила народна депутатка Інна Совсун у своєму зверненні до уряду.

    За її словами, 11 квітня Рада ухвалила постанову, якою доручила розробити проєкт закону про демобілізацію за вісім місяців. Цей термін сплив минулої середи.

    Відтоді жодного такого законопроєкту уряд не представив.

    Нагадаємо, норму про демобілізацію викреслили з ухваленого навесні закону про посилення набору в армію (у початковій версії там було закладено норму про демобілізацію після 3 років служби у воєнний час) – пообіцявши розробити натомість окремий законопроєкт.

    Пізніше у «Слузі народу» дали зрозуміти, що відмова в демобілізації була вимогою Заходу.

  • Верховна Рада України зробила перший крок до мобілізації жінок, – Дмитро Разумков

    Верховна Рада України зробила перший крок до мобілізації жінок, – Дмитро Разумков

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №12076, який передбачає зміни в системі мобілізації, зокрема щодо жінок. Як зазначив народний депутат Дмитро Разумков, документ вводить нову норму, за якою жінки, які пройшли базову військову підготовку, автоматично стають на військовий облік і можуть бути мобілізовані, навіть якщо вони не працюють у медичних чи інших суміжних сферах.

    Разумков закликає прибрати цю норму до другого читання.

    Цей законопроєкт ухвалили 3 грудня. За ним жінки, які відповідають вимогам щодо стану здоров’я та віку і виявили бажання пройти базову військову службу, зараховуватимуться на військовий облік призовників перед направленням на службу. Після завершення базової військової служби вони ставатимуть на військовий облік як військовозобов’язані.

    Також перед проходженням практичних занять чоловіки обов’язково, а жінки за бажанням мають пройти медичний огляд.

    Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради заявило про недоцільність постановки жінок на облік призовників безпосередньо перед початком базової військової служби. Юристи заявляють, що це суперечить сутності військового обліку, який оцінюється мобілізаційним ресурсом країни.

    Також підкреслюється, що військова служба для жінок навіть під час воєнного стану залишається добровільною, а зміни до обліку можуть вплинути на показники мобілізаційної спроможності.

  • Україна на вимогу ЄС готується до впровадження платних доріг 

    Україна на вимогу ЄС готується до впровадження платних доріг 

    В Україні з’являться перші платні дороги. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач. Впровадження такого формату є однією з вимог Європейського Союзу для інтеграції країни до спільної транспортної системи.

    Уже є напрацьований законопроєкт. Розглядають шість основних маршрутів, вивчають інтенсивність трафіку на них.

    «Питання платних доріг – це вимога ЄС. Говоримо з інвесторами, є домовленості з ЄІБ (Європейський інвестиційний банк). Рано чи пізно платні дороги все одно будуть», – сказав Деркач.

    Він не уточнив, чи стануть платними вже наявні дороги, чи будуть побудовані нові.

  • Автор “мемного” законопроєкту про дрова розповів кого він стосується

    Автор “мемного” законопроєкту про дрова розповів кого він стосується

    Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №9665, що дозволяє громадянам зберігати до 30 кубічних метрів соснових дров або 15 кубічних метрів дубових без необхідності підтверджуючих документів. Як зазначив автор законопроєкту Максим Павлюк, це рішення стосується виключно боротьби з незаконним обігом деревини та не має на меті обмежити права населення, яке використовує дрова для обігріву своїх домівок.

    Основні положення закону:

    • Обсяги зберігання: Громадяни можуть зберігати до 30 куб. м соснових дров або 15 куб. м дубових без жодних документів. Цей обсяг має бути достатнім для опалювального сезону з невеликим запасом.
    • Відповідальність: Для притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання дров необхідно, щоб їх вартість перевищувала 30 тис. грн. Це відповідає 30 куб. м сосни або 15 куб. м дуба.
    • Штрафи: Закон передбачає штрафи за зберігання дров без документів:
      • 34 тис. грн за зберігання дров, якщо їх вартість до 30 тис. грн.
      • Від 5 до 7 років позбавлення волі за зберігання деревини вартістю понад 30 тис. грн.
    • Зворотна сила закону: Закон не має зворотної сили, тому правоохоронні органи не можуть вимагати документи на деревину, придбану до його ухвалення.

    Мета законопроєкту

    Законопроєкт спрямований на боротьбу з незаконними лісозаготівлями та захист природи, підводячи українське законодавство до європейських стандартів. Максим Павлюк запевнив, що норми закону не повинні викликати занепокоєння у домогосподарств, які заготовили більше дров на зиму, ніж передбачено законом.

  • Сомнолог розповіла про вплив сезонного переведення стрілок годинника на українців

    Сомнолог розповіла про вплив сезонного переведення стрілок годинника на українців

    У ніч на 27 жовтня українці переведуть годинники на рік назад, переходячи на “зимовий” час. Цей перехід проти багатьох дискусій, проте сомнологи стверджують, що “зимовий” час є природним для людського організму.

    Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

    “Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

    За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

    “Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

    У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

    Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

    “Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

    Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

    У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

    Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

    Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

    У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

    Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

    Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

    Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

    За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

    У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.

  • Зеленський вимагає розробити законопроект щодо ліквідації МСЕК до кінця року

    Зеленський вимагає розробити законопроект щодо ліквідації МСЕК до кінця року

    Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) у рамках боротьби з корупцією у сфері встановлення інвалідності. Він закликав до розробки відповідного законопроєкту, що передбачає ліквідацію МСЕК від 31 грудня 2024 року.

    Глава держави увів у дію рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”.

    Серед іншого Зеленський вимагає розробити та внести на розгляд ВР законопроект, яким буде передбачено ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

    “… розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України… у місячний строк законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року”, – йдеться у документі.

    Президент України Володимир Зеленський ініціював термінове засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК та фальшивими інвалідностями. Зеленський очікує швидких дій від правоохоронців для викриття корупційних схем та покарання винних.

    Після засідання РНБО Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про свою відставку.

  • Нардеп Мар’яна Безугла розкритикувала законопроєкт про СЗЧ, назвавши його «легалізацією дезертирства»

    Нардеп Мар’яна Безугла розкритикувала законопроєкт про СЗЧ, назвавши його «легалізацією дезертирства»

    Депутат Верховної Ради України Мар’яна Безугла висловила свою категоричну позицію проти законопроєкту, що стосується законодавства про самовільне залишення військових частин. У своїй заяві вона зазначила, що не підтримала ініціативу, оскільки вважає її «легалізацією дезертирства».

    Однак нардеп Федієнко заявив, що Безугла голосувала за цей законопроєкт, і показав відповідний скрін.

    «Ніяких легалізацій дезертирів комітет не ухвалював. Так є проблема з мобілізацією, так є проблеми з СВЧ. Але 408 статті ККУ (дезертирство) ніхто не скасував. І суто суд визнає військовослужбовець, дезертир чи СЗЧ, а це вже інша класифікація в ККУ і відповідальність», – коментує Федієнко.

    Нагадаємо, законопроєкт ухвалили учора в першому читанні. Він полегшує відповідальність за першу СЗЧ, якщо військовий повернувся на службу.

  • У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про заборону російської мови в школах

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про заборону російської мови в школах

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає заборону використання російської мови в навчальних закладах. Ініціатори документа вважають, що такі заходи сприятимуть розвитку української мови та підвищенню безпеки країни.

    Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

    У пояснювальній записці вона наголосила, що  мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює  питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

    Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…)  створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

    – йдеться в записці.

    Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

    Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

    – переконана народна депутатка. 

    За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

    Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

    Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

    Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

    – впевнена народна депутатка України. 

    Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

  • Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися виключно українською мовою не лише під час занять, але й на всій території школи, включаючи перерви, шкільне подвір’я та стадіон. Ініціатором цього законопроєкту виступила народна депутатка Наталія Піпа, яка вважає, що це важливий крок до створення українськомовного середовища в навчальних закладах.

    Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

    За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

    «Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

    • Введення поняття «українськомовного середовища» в Закон «Про освіту».
    • Обов’язкове спілкування українською мовою на перервах, у їдальні та інших публічних місцях школи.
    • Заборона вчителям переходити на російську мову під час приватних розмов на території школи.

    Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

    Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

  • Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Нова норма, що передбачає зобов’язання банків розкривати банківську таємницю та особисті дані клієнтів за запитом правоохоронних органів, була додана до законопроєкту №11043 перед другим читанням у Верховній Раді.

    Ця пропозиція вже викликала значний резонанс у суспільстві і серед експертів у сфері права та фінансів. Голосування по цьому законопроєкту очікується найближчим часом, повідомляє «Судово-юридична газета».

    Запит від поліції може надійти, якщо платіжна операція містить ознаки кримінального правопорушення.

    Законопроєкт розкритикувало Головне юридичне управління парламенту. Там вважають, що він порушує Конституцію.

    «Незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення», – кажуть в управлінні.

    І додали, що підстави для направлення такого запиту поліції не обмежені, хоча йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації.