Golovnitemu.com

Позначка: Запоріжжя

  • Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.

    Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.

    Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.

    Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.

    Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.

    Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.

    За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.

    Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.

    Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.

    Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.

    Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.

    Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.

  • Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупинив виробництво після російського балістичного удару по промисловому майданчику Запоріжжя в ніч проти 11 серпня. Семеро працівників підприємства загинули, ще 21 людина дістала поранення. Удар застав співробітників уже після оголошення повітряної тривоги, коли вони прямували до укриття. На підприємствах пошкоджено енергетичну інфраструктуру, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.

    Про наслідки атаки офіційно повідомили «Запоріжсталь» та група «Метінвест». Компанія наголосила, що її запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, на яких працюють десятки тисяч людей і виробляється металургійна та коксохімічна продукція. Після удару фахівці розпочали оцінку пошкоджень і аварійно-відновлювальні роботи, однак терміни перезапуску комбінату станом на вечір 11 серпня не називаються.

    Нічний удар по «Запоріжсталі» став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Запоріжжя. За уточненими даними обласної влади, загалом у місті загинули семеро людей, 24 отримали поранення. Таким чином, усі підтверджені загиблі внаслідок нічної атаки були працівниками металургійного підприємства. Серед поранених троє чоловіків перебували у важкому стані. 12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.

    Люди йшли до укриття, коли стався удар

    Найважчою частиною атаки стали людські втрати. За даними «Запоріжсталі», повітряну тривогу було оголошено перед ударом, і працівники почали рухатися до захисних споруд. Саме в цей момент по промисловому майданчику вдарила балістична ракета.

    Семеро співробітників загинули. 21 працівник отримав поранення різного ступеня тяжкості. Компанія заявила, що допомагає постраждалим та родинам загиблих і перебуває з ними на постійному зв’язку. На підприємствах «Метінвесту» 11 і 12 серпня приспустили прапори на знак жалоби.

    Окремо ця обставина демонструє одну з найбільших небезпек балістичних ударів. Від моменту виявлення пуску до можливого влучання в містах, розташованих відносно близько до лінії фронту, можуть залишатися лічені хвилини. Через це навіть після своєчасного оголошення повітряної тривоги персонал великих підприємств фізично може не встигнути дістатися до укриттів.

    Пошкоджені ключові виробничі ділянки

    Наслідки атаки не обмежилися місцем влучання.

    За офіційною інформацією підприємства, пошкоджень зазнали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні та допоміжні потужності коксового й доменного виробництв.

    Саме ці ланки критично важливі для повного металургійного циклу. Доменне виробництво забезпечує виплавку чавуну, який надалі використовується у виробництві сталі, тоді як коксохімічні підприємства постачають кокс, необхідний для роботи доменних печей.

    Після атаки «Запоріжсталь» зупинилася повністю, тоді як інші виробничі майданчики «Метінвесту» в Запоріжжі продовжили працювати на зниженій потужності.

    Компанія поки не повідомляє, наскільки серйозно пошкоджене обладнання та чи потребуватимуть окремі агрегати тривалого ремонту або заміни. Тому оцінювати можливі економічні збитки та тривалість простою наразі передчасно.

    «Запоріжсталь» уже зупинялася через російські удари

    Це не перша аварійна зупинка комбінату через війну.

    У грудні 2025 року «Запоріжсталь» втрачала зовнішнє енергоживлення після масованих російських атак на енергетичну систему. Тоді підприємство було змушене аварійно призупинити виробничі процеси, а відновлення роботи відбувалося поступово.

    Схожа ситуація повторилася 7 січня 2026 року. Після чергової ракетно-дронової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру Запорізької області комбінат знову втратив зовнішнє живлення та зупинив усі виробничі процеси.

    Однак нинішня атака відрізняється принципово. Якщо попередні великі зупинки були насамперед наслідком пошкодження зовнішньої енергосистеми, то 11 серпня удар припав безпосередньо на промисловий майданчик і спричинив загибель працівників та пошкодження виробничого обладнання.

    У червні «Метінвест» розповідав і про інший випадок, коли обладнання «Запоріжсталі» після російської атаки вдалося відремонтувати всього за три дні, хоча європейський виробник обладнання рекомендував повну заміну. Цей досвід показує здатність підприємства проводити аварійні ремонти в дуже короткі строки, однак масштаб нинішніх пошкоджень поки не дозволяє прогнозувати такий самий сценарій.

    Чому зупинка «Запоріжсталі» важлива для економіки

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших діючих металургійних підприємств України. На офіційному сайті комбінат зазначає, що постачає свою продукцію більш ніж до 50 країн світу. Основний асортимент включає гарячекатаний і холоднокатаний рулонний та листовий прокат, а також товарний чавун.

    Після руйнування металургійних потужностей Маріуполя у 2022 році значення підприємств, які продовжують працювати на підконтрольній Україні території, суттєво зросло. Тому тривала зупинка такого комбінату впливає не лише на сам «Метінвест», а й на експорт, залізничну логістику, постачальників сировини, енергетичний сектор та підприємства, які використовують український метал у виробництві.

    Особливо складним є те, що металургійне виробництво технологічно важче швидко зупиняти та запускати, ніж багато інших видів промисловості. Доменні печі та пов’язані з ними агрегати потребують контрольованих технологічних процедур. Тому будь-який раптовий удар по енергоживленню або виробничій інфраструктурі створює додатковий ризик пошкодження обладнання.

    Саме з цієї причини після нічної атаки фахівці не просто ремонтують зруйноване, а оцінюють технічний стан усіх пов’язаних виробничих систем.

    Росія атакувала не лише завод

    Нічний удар був масштабнішим за атаку на промисловість. Російські війська застосували проти Запоріжжя ракети та керовані авіаційні бомби. У місті були пошкоджені промислові об’єкти, енергетична інфраструктура, багатоповерхівки, нежитлові будівлі та гаражний кооператив. У частині міста виникли перебої з електропостачанням.

    На місцях влучань виникали пожежі. Екологічна інспекція також зафіксувала значне засмічення території відходами руйнувань: лише на одному з обстежених місць у Вознесенівському районі йшлося про понад 5 тисяч квадратних метрів території.

    Протягом дня кількість жертв уточнювалася. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених, однак пізніше число загиблих зросло до семи, а постраждалих — до 24.

    Коли комбінат відновить роботу — поки невідомо

    Станом на вечір 11 серпня «Запоріжсталь» залишається повністю зупиненою. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі працюють зі зниженим навантаженням. Фахівці проводять аварійно-ремонтні роботи, оцінюють стан енергетичного господарства, коксового та доменного виробництв і визначають, які роботи необхідні для безпечного перезапуску.

    Офіційних строків відновлення підприємство не називало. Не оприлюднено й попередньої суми збитків.

    Тому повідомлення про можливий запуск через конкретну кількість днів наразі не мають офіційного підтвердження.

    Поки головним наслідком атаки залишаються не виробничі втрати, а загибель людей. Сім працівників «Запоріжсталі» загинули буквально на шляху до укриття після початку повітряної тривоги. Ще 21 співробітник підприємства був поранений. На цьому тлі повна зупинка одного з найбільших металургійних підприємств країни стала ще одним свідченням того, наскільки російські удари по українських промислових центрах одночасно б’ють по людях і по економічній спроможності держави.

  • Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    У ніч проти 11 серпня Росія здійснила нову комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та керовані авіабомби. Однією з головних цілей став Київ. У столиці російські ракети вдарили по Шевченківському району: пошкоджено територію дитячої лікарні, житловий будинок і складський комплекс. Один чоловік отримав поранення. Діти та медичний персонал лікарні в момент удару перебували в укритті, що дозволило уникнути жертв.

    Першу повітряну тривогу в Києві оголосили близько 00:27. Практично одразу Повітряні сили попередили про рух балістичних ракет у напрямку столиці та Запоріжжя. За даними, оприлюдненими протягом ночі, приблизно о 00:26–00:30 були зафіксовані перші пуски в напрямку обох міст, а близько 00:35 з’явилася інформація про ще одну хвилю балістики на Київ.

    Близько 00:31–00:42 у столиці пролунала серія потужних вибухів. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто перебуває під атакою балістичних ракет, та закликав жителів не залишати укриття. Уже о 01:03 Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння складських приміщень у Шевченківському районі.

    Пізніше стало відомо, що наслідки атаки значно ширші. За даними поліції, у Шевченківському районі пошкоджено житловий будинок, приміщення лікарні та складський об’єкт. Внаслідок обстрілу постраждав 28-річний чоловік, якого госпіталізували.

    Найбільший резонанс викликало влучання на територію однієї з дитячих лікарень.

    ДСНС повідомила, що після удару там утворилися дві вирви. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління будівлі, а також газову трубу. Виник витік газу, однак аварійна служба оперативно його ліквідувала.

    Ключовим стало те, що на момент атаки пацієнти та персонал лікарні вже перебували в укритті.

    За інформацією ДСНС, серед дітей та медиків загиблих або поранених немає.

    Таким чином, наслідки удару по медичному закладу обмежилися пошкодженнями інфраструктури. Водночас сам факт появи двох вирв безпосередньо на території дитячої лікарні демонструє, наскільки небезпечним був удар для пацієнтів і персоналу.

    За іншою адресою в тому ж районі ракета спричинила масштабну пожежу на складі.

    Площа займання сягнула приблизно 1200 квадратних метрів. Спочатку рятувальники локалізували вогонь, а до ранку повністю його ліквідували. Саме на цій локації було знайдено постраждалого чоловіка, якого передали медикам.

    За попередньою інформацією, загиблих унаслідок атаки безпосередньо в Києві немає.

    Офіційні джерела станом на ранок підтверджували одного пораненого.

    Водночас уночі загроза для столиці не завершилася після першої атаки. О 03:17 у Києві та низці інших областей вдруге оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку. Відбій цієї загрози Повітряні сили дали близько 03:26.

    Паралельно Росія продовжувала атакувати Україну безпілотниками.

    Протягом ночі Повітряні сили повідомляли про рух звичайних та реактивних ударних БпЛА через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Харківську, Сумську, Полтавську та інші області. Зокрема, близько 04:23 групи реактивних дронів рухалися з Чорного моря в напрямку Одещини, а інші БпЛА летіли з Херсонщини через Миколаївську область.

    Окремий інцидент стався на Полтавщині. Приблизно о 02:28 місцева влада повідомила, що уламки безпілотника впали на покрівлю багатоповерхового будинку в Полтавському районі. Станом на той момент інформації про травмованих не надходило.

    Набагато тяжчими стали наслідки нічної атаки на Запоріжжя.

    Практично одночасно з Києвом місто потрапило під комбінований удар. Повітряні сили повідомляли про ракети в напрямку Запоріжжя, а також про пуски керованих авіабомб.

    За даними голови Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок атаки були пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі й перебої з електропостачанням. Кількість жертв протягом ночі швидко зростала.

    Близько 02:23 було відомо про п’ятьох загиблих та 20 поранених. Вранці дані уточнили: шість людей загинули, 19 отримали поранення. Також повідомлялося про пошкодження чотирьох багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень.

    У деяких моніторингових каналах з’являлися твердження про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет під час атаки на Запоріжжя. Однак станом на ранок ця інформація не була офіційно підтверджена Повітряними силами, тому подавати її як встановлений факт наразі не можна.

    Важкі наслідки зафіксовані й на Дніпропетровщині.

    За даними регіональної влади, російські атаки протягом ночі охопили Павлоградський, Криворізький, Нікопольський та Кам’янський райони. Станом на ранок повідомлялося про трьох загиблих, серед яких 15-річний підліток. Серед постраждалих також є діти.

    У Миколаєві вночі також лунали вибухи. Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив про них приблизно о 00:53, коли через область рухалися групи безпілотників. Повітряні сили протягом наступних годин неодноразово фіксували БпЛА над Миколаївщиною та поблизу обласного центру.

    Під атакою перебувала і південна частина Одеської області. Повітряні сили повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися з Чорного моря в напрямку Затоки, Чорноморська, Вилкового та інших районів.

    Таким чином, ніч проти 11 серпня стала черговою масштабною комбінованою атакою Росії, хоча головні засоби ураження відрізнялися залежно від регіону.

    По Києву та Запоріжжю Росія застосовувала балістичні ракети, по Запорізькій області також — керовані авіабомби, а через значну частину країни одночасно рухалися ударні та реактивні безпілотники.

    Окремі медіа з посиланням на моніторингові канали також повідомляли про можливе застосування під час атаки на Київ ракет «Циркон». Однак у ранкових офіційних повідомленнях Повітряних сил детального підсумку із точними типами та кількістю всіх запущених по столиці ракет станом на момент перевірки ще не було. Тому говорити про підтверджене застосування «Цирконів» саме цієї ночі зарано.

    Для Києва цей удар став черговою атакою балістикою за дуже короткий проміжок часу. Лише за останні тижні Росія різко наростила використання ракет, які летять по балістичній траєкторії. За даними, наведеними «Українською правдою», у липні по Україні було випущено 376 ракет, із яких 176 були балістичними.

    Саме балістика залишається одним із найскладніших викликів для української ППО через високу швидкість польоту та обмежену кількість систем, здатних її перехоплювати.

    Станом на ранок 11 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві на основних локаціях завершувалися: пожежу на складі погасили, витік газу біля лікарні ліквідували, медичний заклад продовжував оцінювати пошкодження.

    Головним фактором, який дозволив уникнути трагедії безпосередньо в дитячій лікарні, стало те, що діти та медики вчасно перейшли до укриття.

    Наразі підтверджена картина для Києва така: удар балістичними ракетами, дві вирви на території дитячої лікарні, пошкоджене скління та газова мережа, пошкоджений житловий будинок, зруйнований і частково вигорілий склад площею близько 1200 квадратних метрів та один госпіталізований 28-річний чоловік.

    Водночас нічна атака в масштабах України виявилася значно кривавішою: на ранок офіційно повідомлялося щонайменше про шістьох загиблих у Запоріжжі та трьох на Дніпропетровщині, а кількість поранених у різних регіонах обчислюється десятками.

    Цифри ще можуть змінюватися, оскільки рятувальники та місцева влада продовжують уточнювати наслідки ударів.

  • З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.

    З першою частиною нашого розслідування можна детально ознайомитись за посиланням: Бэкграунд популярного бренду – Від ОЗУ Арташі до виробника дронів “Генерал Черешня”

    В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим,  співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі  сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.

    Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова

    Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.

    Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.

    Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.

    ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail

    Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.

    Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР

    Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.

    ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки

    Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.

    Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.

    З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.

    Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.

    Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА –  Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.

    Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина  – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.

    Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим

    У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.

    Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.

    Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.

    Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.

    Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова 

    Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.

    Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.

    Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня –  Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.

    Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.

    ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді

    Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.

    Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.

    Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Через постійні російські обстріли та погіршення безпекової ситуації пасажирські поїзди вже третю добу поспіль не курсують безпосередньо до Запоріжжя. Залізничні маршрути тимчасово змінено, а потяги зупиняють на безпечних підступах до міста. Про це повідомив міністр з відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник під час робочої поїздки до прифронтового регіону.

    За словами міністра, таке рішення ухвалили виключно з міркувань безпеки. Російська армія останніми днями значно посилила атаки на Запорізьку область, завдаючи ударів не лише по житлових кварталах, а й по транспортній та критичній інфраструктурі. Через це пряме прибуття пасажирських поїздів до міста наразі вважається надто ризикованим.

    «На жаль, уже третю добу через російські атаки та безпекову ситуацію пасажирські поїзди не курсують безпосередньо до Запоріжжя», — повідомив Калашник після огляду об’єктів транспортної інфраструктури. Він наголосив, що залізниця залишається одним із ключових елементів забезпечення обороноздатності країни, гуманітарної логістики та евакуації цивільного населення, тому питання її захисту є пріоритетним.

    Під час візиту до Запорізької області міністр разом із начальником Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим, представниками Укрзалізниці та народними депутатами перевірив виконання заходів із посилення захисту залізничної інфраструктури. За його словами, сьогодні йдеться не лише про охорону окремих станцій чи колій, а про забезпечення безперервної роботи всієї транспортної системи країни в умовах війни.

    Окрему увагу під час поїздки приділили підготовці області до осінньо-зимового періоду. Посадовці оглянули об’єкти енергетичної інфраструктури та системи водопостачання, які неодноразово ставали цілями російських ударів. Також відбулася координаційна нарада щодо проходження майбутнього опалювального сезону, під час якої обговорили захист критичної інфраструктури та забезпечення її резервними джерелами живлення. За словами Калашника, Запорізька область вже забезпечила автономним електроживленням понад 99% об’єктів тепло- та водопостачання, що є одним із найкращих показників серед прифронтових регіонів України.

    Крім того, Міністерство відновлення готує урядовий експериментальний проєкт, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури у прифронтових регіонах збільшити допустимі обсяги зберігання пального з двох до п’яти тонн. Очікується, що це допоможе забезпечити безперебійну роботу комунальних служб навіть у разі тривалих атак чи перебоїв із постачанням.

    Причиною посилення заходів безпеки стали масштабні атаки російських військ по Запорізькій області протягом останнього тижня. Зокрема, 23 липня окупанти завдали ударів по Запоріжжю та Слов’янську, внаслідок яких понад 30 людей отримали поранення. Того ж дня російська армія влучила у житлову багатоповерхівку в Запоріжжі, спричинивши значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Це не перший випадок, коли російські війська атакують залізничну інфраструктуру регіону. Лише кілька днів тому Міністерство відновлення повідомляло про подвійний удар по локомотиву та пасажирських вагонах у Запорізькій області. Завдяки оперативним діям залізничників і своєчасній евакуації тоді вдалося уникнути жертв серед пасажирів і персоналу.

    За інформацією Укрзалізниці, попри тимчасову зміну маршрутів, перевезення пасажирів не припиняються. Потяги продовжують виконувати рейси, однак завершують маршрут на безпечній відстані від Запоріжжя, після чого пасажирів доставляють альтернативним транспортом. Такий механізм уже неодноразово застосовувався під час масованих атак на прифронтові регіони та дозволяє мінімізувати ризики для людей.

    Експерти зазначають, що удари по залізничній інфраструктурі є частиною російської тактики, спрямованої на порушення логістики, евакуації цивільного населення та постачання гуманітарної допомоги. Водночас українська залізниця продовжує працювати навіть в умовах постійної загрози, забезпечуючи транспортне сполучення між регіонами та виконуючи критично важливі функції для держави.

    Станом на 26 липня точні терміни відновлення прямого пасажирського сполучення із Запоріжжям не називаються. За словами Миколи Калашника, рух поїздів до міста буде відновлено одразу після стабілізації безпекової ситуації. До цього часу всі рішення щодо маршрутів ухвалюватимуться виключно з урахуванням безпеки пасажирів і працівників залізниці.

  • Відомий запорізький юрист Ярослав Гришин розпочинав кар’єру з роботи на кадировців та ОЗУ Арташі

    Відомий запорізький юрист Ярослав Гришин розпочинав кар’єру з роботи на кадировців та ОЗУ Арташі

    Відомий запорізький юрист, засновник виробника дронів під брендом “Генерал Черешня” Ярослав Гришин розпочинав юридичну кар’єру з обслуговування кадировців.

    Зокрема, першим роботодавцем Ярослава Гришина був близький до Рамзана Кадирова – чеченський бойовик Мурад Саїдов.

    Як ми повідомляли раніше, починаючий юрист Ярослав Гришин був довіреною особою Мурада Саїдова, який добре відомий мешканцям Запоріжжя як лідер чеченської етнічної ОЗУ, яка до 2012 року разом із вірменською етнічною ОЗУ “Арташі” домінувала у злочинному світі міста.

    У 2012 році після конфлікту з кланом “Донецьких” Мурад Саїдов був змушений покинути Запоріжжя і виїхав до Криму. Після втечі Мурада Саїдова із Запоріжжя до Криму, Ярослава Гришина забрав до себе “партнер” Саїдова по наркобізнесу –  інший відомий запорізький кримінальний авторитет, глава ОЗУ “Арташі” Арташес Саргсян.

    Так розпочалась робота Ярослава Гришина на ОЗУ “Арташі”. Варто відзначити, що до запуску проекту по виробництву дронів, Ярослав Гришин не приховував своїх зв’язків з ОЗУ Арташі та регулярно ділився “успіхами роботи на Арташів” на своїй сторінці у Фейсбук.

    Після введення у 2021 році санкцій РНБО проти Арташеса Саргсяна, глава ОЗУ “Арташі” втік до Єревана, де періодично зустрічався Ярославом Гришиним та іншим нині ліквідованим проросійським кримінальним авторитетом Арменом Горловським.

    ФОТО: Ярослав Гришин відвідує видвореного з України підсанкційного ватажка ОЗУ Арташі у Єривані
  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Російські війська вдень 29 червня здійснили чергову атаку на цивільне населення України, вдаривши безпілотником по маршрутному таксі в одному з районів Запоріжжя. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення. Серед постраждалих є дитина. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За словами очільника області, удар було завдано по маршрутному таксі, у якому перебували пасажири. Спочатку повідомлялося про трьох поранених, однак згодом кількість постраждалих зросла до шести. Усім травмованим надають необхідну медичну допомогу, а лікарі борються за їхній стан. Серед поранених є дитина, що вкотре свідчить про невибірковий характер російських атак по цивільній інфраструктурі.

    У мережі вже оприлюднено фотографії з місця трагедії. На них видно понівечену маршрутку з вибитими вікнами, пошкодженим кузовом та слідами уламків. На місці працювали рятувальники, медики, правоохоронці та екстрені служби, які евакуйовували постраждалих і документували наслідки чергового воєнного злочину російських військ.

    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА
    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА

    За інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, удар, ймовірно, був завданий FPV-дроном у Космічному районі Запоріжжя. Офіційно тип безпілотника військове командування поки що не підтверджувало, однак факт атаки саме безпілотником підтвердив начальник Запорізької ОВА.

    Це вже не перший масований удар по Запоріжжю за останні дні. Напередодні, 28 червня, російська армія атакувала місто керованими авіаційними бомбами. Тоді одна людина загинула, ще 17 отримали поранення, серед постраждалих були діти. Внаслідок того обстрілу були пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура та навчальні заклади.

    За даними Івана Федорова, лише протягом минулої доби окупанти завдали 973 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області. Унаслідок цих атак загинули чотири людини, ще 28 отримали поранення. Станом на 29 червня в лікарнях області перебувають близько 70 постраждалих від російських обстрілів, з яких 16 — у важкому стані. Медики цілодобово надають їм допомогу.

    Удар по маршрутному таксі став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує систематично атакувати цивільний транспорт та мирне населення. Автобуси, маршрутки, евакуаційний транспорт і приватні автомобілі вже неодноразово ставали мішенню російських дронів, артилерії та авіації в прифронтових регіонах України. Такі удари не мають жодного військового виправдання та створюють постійну загрозу для людей, які просто намагаються жити звичайним життям.

    29 червня Запоріжжя стало не єдиним містом, що постраждало від російських атак. Цього ж дня ворог завдав удару по Дніпру, де, за попередніми даними, загинули чотири людини, ще понад два десятки отримали поранення. Крім того, вночі російські війська атакували Полтавську область ударними безпілотниками, пошкодивши автозаправну станцію та підприємство. Таким чином Росія продовжує масштабну кампанію терору проти українських міст, використовуючи дрони, авіацію та ракети для ударів по цивільних об’єктах.

    Правоохоронні органи документують наслідки атаки в Запоріжжі як черговий воєнний злочин Росії. Остаточні дані щодо стану постраждалих і масштабу руйнувань уточнюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже навіть прифронтові обласні центри залишаються одними з головних цілей російських ударів.