Позначка: зарплата

  • З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    З 1 січня в Україні змінюють правила бронювання працівників від мобілізації

    Починаючи з 1 січня в Україні набудуть чинності нові вимоги до бронювання працівників. Ключові зміни стосуються обов’язкового рівня заробітної плати як для приватних компаній, так і для державних та комунальних підприємств. Про це розповів адвокат Олександр Дубовий.

    За його словами, для приватних підприємств, які мають статус критично важливих, мінімальний рівень зарплати для бронювання визначатиметься за новою формулою. Розрахунок здійснюється на основі мінімальної заробітної плати по країні за останній календарний місяць із застосуванням коефіцієнта 2,5.

    Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

    Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

    Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

  • Роман Мудь звільнився з БЕБ і просить компенсацію понад мільйон гривень

    Роман Мудь звільнився з БЕБ і просить компенсацію понад мільйон гривень

    Колишній керівник оперативного управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Роман Мудь звернувся до суду з позовом про виплату 1,3 млн грн компенсації після добровільного звільнення. Він стверджує, що йому неправильно нараховували заробітну плату за період роботи з листопада 2022 до вересня 2025 року.

    За словами Мудя, під час його служби у БЕБ застосовували неповний прожитковий мінімум для працездатних осіб, що призвело до недоплати. Судове провадження у Львівському окружному адміністративному суді було відкрито 9 жовтня.

    Раніше журналісти встановили, що Роман Мудь фіктивно розлучився з дружиною Наталією Мудь та позбавив її батьківських прав на молодшу доньку, хоча сім’я продовжує жити разом. Наталії Мудь належить елітний ресторан Kilinski у Стрийському парку, який приносить мільйонні доходи родині. За словами самої Наталії, ресторан був відкритий за підтримки чоловіка.

    Позов Мудя стався на тлі підготовки журналістського розслідування щодо його статків та способів уникнення мобілізації. Колишній керівник БЕБ заявив, що більше не планує працювати на державній службі.

    Судовий процес може стати прецедентом щодо нарахування компенсацій державним службовцям та відкриває додаткові питання про фінансову прозорість колишніх держслужбовців.

  • Пенсії в Україні зростуть із січня 2026 року

    Пенсії в Україні зростуть із січня 2026 року

    В Україні з січня 2026 року підвищаться пенсії через збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Про це розповів адвокат Іван Хомич.

    Прожитковий мінімум зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, а мінімальна пенсія сягне 2 595 грн. Максимальна пенсія підвищиться з 23 610 грн до 25 950 грн. Мінімальна зарплата зросте з 8 000 грн до 8 647 грн, що вплине на пенсії, прив’язані до неї.

    Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

    Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

    Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

  • Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня заробітна плата в Україні станом на вересень 2025 року склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше порівняно з попереднім місяцем. У річному вимірі середня зарплата зросла на 19% — з 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який розрахував медіану за інформацією з понад 207 тисяч вакансій.

    Найбільші зарплати отримують мешканці столиці — близько 30 тис. грн. У Львові середня платня становить 27,5 тис. грн, в Ужгороді — 25,5 тис. грн, в Одесі та Дніпрі — по 25 тис. грн. Найнижчий рівень заробітної плати серед обласних центрів зафіксовано у Сумах — 19 тис. грн.

    Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

    Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

    Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

    За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

  • Службу безпеки Укртранснафти очолить протеже Татарова – Сергій Перхун

    Службу безпеки Укртранснафти очолить протеже Татарова – Сергій Перхун

    За інформацією наших джерел, Службу безпеки оператора системи магістральних нафтопроводів України, АТ “Укртранснафта” очолить протеже Олега Татарова – екс-беповець Сергій Перхун.

    Нагадаємо, за минулий рік Сергій Перхун придбав квартиру в Дніпрі вартістю 2,3 млн грн, його дружина за три роки війни купила 52 види криптовалют.

    Крім того, родина Перхуна володіє кількома об’єктами нерухомості: у його дружини та сина є квартира в Києві та квартира в Кривому Розі. На початку війни Сергій Перхун придбав автомобіль VOLVO V90CC 2017 року за 920 тис. гривень, а його дружина користується HONDA CRV 2018 року.

    Особливу увагу привертає активність дружини колишнього в.о. директора БЕБ у криптовалютному ринку. Вона почала купувати цифрові активи у 2022 році та за три роки придбала 52 види криптовалют, продовжуючи поповнювати портфель торік. При цьому дружина ніде не працює, а всі фінансові надходження родини походять із доходів Перхуна та продажу нерухомості.

    Згідно з декларацією, заробітна плата Сергія Перхуна за минулий рік склала 1,8 млн гривень, а ще 2,5 млн гривень він отримав від продажу нерухомості. Крім того, колишній керівник БЕБ застрахував життя своїх двох синів.

    Довідково:

    Акціонерне товариство “Укртранснафта” – українське підприємство, оператор системи магістральних нафтопроводів України, другий за величиною у Європі. Засновником і єдиним акціонером компанії є НАК “Нафтогаз України”.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Військовослужбовиця з Полтавщини 8 разів покидала службу заради відпочинку у Європі

    Військовослужбовиця з Полтавщини 8 разів покидала службу заради відпочинку у Європі

    Правоохоронці повідомили про підозру військовослужбовиці з Полтавщини, яка під час воєнного стану систематично виїжджала на відпочинок за кордон замість проходження служби.

    За даними Державного бюро розслідувань, старший сержант однієї з військових частин протягом 2022–2024 років вісім разів залишала місце служби й відвідувала курорти Чорногорії та Польщі.

    Попри відсутність на службі, жінка продовжувала отримувати грошове забезпечення. Керівництво частини не реагувало на її прогули, що призвело до безпідставної виплати майже 190 тисяч гривень з державного бюджету.

    Слідчі інкримінують військовослужбовиці ухилення від військової служби шляхом обману в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 409 КК України), а також шахрайство, що завдало значної шкоди (ч. 3 ст. 190 КК України). Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 10 років позбавлення волі.

    У ході слідства підозрювана відшкодувала незаконно отримані кошти. Водночас перевіряються дії командування військової частини, яке продовжувало нараховувати їй виплати, попри відсутність на службі.

  • Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабінет Міністрів України оприлюднив прогноз економічного і соціального розвитку країни на 2026–2028 роки, згідно з яким середня номінальна зарплата зростатиме приблизно на 5 тисяч гривень щороку. Відповідні дані містяться у постанові №946, яка передбачає два сценарії розвитку — оптимістичний та песимістичний.

    Зарплати за оптимістичним сценарієм

    У разі значного покращення безпекової ситуації з 2026 року середньомісячна зарплата прогнозується на рівні:

    • 2026 рік — 30 240 грн;

    • 2027 рік — 35 268 грн;

    • 2028 рік — 39 758 грн.

    Зарплати за песимістичним сценарієм

    Якщо активна фаза війни триватиме, прогноз передбачає:

    • 2026 рік — 30 032 грн;

    • 2027 рік — 34 808 грн;

    • 2028 рік — 39 436 грн.

    Уряд також очікує, що кількість зайнятих у віці 15–70 років зросте з 13 млн осіб у 2026 році до 13,2 млн у 2028-му.

    Прогноз безробіття

    • Оптимістичний сценарій: зростання з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му, після чого зниження до 12,8% у 2028-му.

    • Песимістичний сценарій: поступове зростання з 12,6% у 2026 році до 12,8% у 2028-му.

    Документ відзначає, що основний чинник різниці між прогнозами — безпекова ситуація в країні, яка визначатиме темпи відновлення економіки та ринку праці.

  • Київський окружний адмінсуд може повернути на посаду закарпатського митника з російським паспортом

    Київський окружний адмінсуд може повернути на посаду закарпатського митника з російським паспортом

    Колишній заступник начальника відділу боротьби з контрабандою Закарпатської митниці Айдер Аблязімов, який був звільнений з після того, як у нього знайшли російський паспорт, хоче повернутись на посаду через суд.

    Так, за інформацією журналіста Віталія Глаголи, звільнений закарпатський митник із російським паспортом Айдер Аблязімов подав до Київського окружного адмінсуду позов, з наміром скасувати рішення про своє звільнення, поновитися на посаді та отримати зарплату за “вимушений прогул”.

    Наразі Київський окружний адмінсуд відкрив провадження за позовом Аблязімова. У якості третьої особи залучено Управління СБУ в Закарпатській  області.

    Зважаючи на той факт, що справу розглядатимуть у спрощеному провадженні без виклику сторін, Айдер Аблязімов має всі шанси повернутись на посаду начальника відділу боротьби з контрабандою Закарпатської митниці, незважаючи на наявність у нього паспорту РФ.

    Як повідомляють наші джерела в судовій системі, залучення Управління СБУ в Закарпатській  області до “схеми поновлення Айдера Аблязімова на посаді” як третьої особи, скоріш за все пов’язано з процедурними моментами.

    Зокрема, адвокати Аблязімова могли відправити запит про наявність у  Аблязімова  паспорта країни агресора на адресу Закарпатського СБУ і отримати відповідь, що “Управління СБУ в Закарпатській  області такою інформацією не володіє”. А вже з “довідкою від СБУ” та, ймовірно, хабарем для судді, буде винесене рішення про поновлення Айдера Аблязімова на посаді.

    Нагадаємо, Айдер Аблязімов був звільнений з посади наказом від 4 червня 2025 року після публікації журналістом Віталієм Глаголою фото його дійсного російського паспорту, отриманого після 2014 року.

    ФОТО: російський паспорт закарпатського прикордонника Айдера Аблязімова (Джерело – Віталій Глагола)

  • Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Верховна Рада готується повністю змінити підхід до нарахування посадових окладів для державних службовців, суддів, прокурорів і працівників бюджетної сфери. Замість прожиткового мінімуму як розрахункової бази пропонується впровадити нову величину — так звану “орудну величину”.

    Йдеться про пакет із чотирьох законопроєктів №13466–13469, ініційованих групою зі 120 народних депутатів, серед яких — голова парламенту Руслан Стефанчук. Документи вже зареєстровані у парламенті.

    На відміну від прожиткового мінімуму, який є соціальним стандартом і впливає на пенсії та соціальні виплати, “орудна величина” — це чисто технічна розрахункова база для оплати праці в держсекторі. Її розмір щороку встановлюватиметься у законі про держбюджет, окремо від соціальних гарантій.

    На 2026 рік депутати пропонують закріпити “орудну величину” на рівні не менше 3 470 гривень. Від неї залежатимуть посадові оклади держслужбовців, працівників судової системи, органів прокуратури, а також інших працівників, зарплати яких раніше розраховувалися, виходячи з прожиткового мінімуму.

    У разі ухвалення нової моделі, прожитковий мінімум залишиться лише у соціальній площині — як основа для розрахунку мінімальних пенсій, соціальних допомог та інших видів підтримки. А всі зарплатні формули для державних посадовців будуть переписані з прив’язкою до “орудної величини”.

    Це рішення покликане відв’язати заробітні плати у держсекторі від соціального стандарту, який довгий час штучно стримувався і не відображав реальну вартість життя. Запуск нової системи планується з 1 січня 2026 року.

  • Середня зарплата українців зросла до 25 тисяч, але не скрізь

    Середня зарплата українців зросла до 25 тисяч, але не скрізь

    Середня зарплата в Україні у 2025 році зростає, однак розрив між регіонами залишається суттєвим. Найбільші доходи традиційно фіксуються у столиці, тоді як мешканці низки обласних центрів досі отримують менше від загальнонаціонального показника.

    У Києві середній рівень заробітної плати досяг 30 тисяч гривень — це найвищий результат по країні. За останні 12 місяців показник зріс на 23%, що є одним із найдинамічніших приростів.

    Позицію найближчого конкурента Києва несподівано зайняв Ужгород. Середня зарплата тут сягнула 25 тисяч гривень, що на 25% більше, ніж минулого року. Схоже, що прикордонне розташування та активність малого бізнесу позитивно вплинули на дохідну частину місцевого населення.

    До групи міст з відносно високим рівнем оплати праці потрапили також Львів та Одеса. Тут середня зарплата становить 24 тисячі гривень. Річне зростання — 19% у Львові та 20% в Одесі.

    Трохи нижчі показники демонструють великі індустріальні та адміністративні центри:

    • У Дніпрі середній дохід становить 24 тисячі гривень.

    • У Харкові — 22 300 грн.

    • У Вінниці, Хмельницькому та Рівному — від 22 до 22,5 тисяч грн.

    • Запоріжжя дещо відстає з 20 тисячами гривень.

    Найменш привабливою в плані доходів виявилася ситуація у Сумах, де середня зарплата не перевищує 18 500 грн.

    Загалом по країні середній заробіток досягнув позначки 25 тисяч гривень. Попри позитивну динаміку, різниця між регіонами свідчить про нерівномірне економічне відновлення та різний рівень активності бізнесу після воєнного спаду.