Позначка: засуджені

  • Зеленський затвердив закон про залучення засуджених до мобілізації

    Зеленський затвердив закон про залучення засуджених до мобілізації

    У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який дозволяє засудженим на добровільній основі приєднатися до армії. Відповідно до документа, ця можливість стосується певних категорій засуджених та ув’язнених в Україні, які можуть укласти контракт на службу під час воєнного стану.

    Закон передбачає умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для тих, хто погоджується на військову службу. Однак не всі засуджені матимуть таку можливість, адже рішення про їх участь у мобілізації приймає суд.

    За поясненнями Міністерства оборони, мобілізовані ув’язнені будуть призначені до спеціальних підрозділів. Для вступу в армію також потрібен висновок військово-лікарської комісії та готовність командира до прийняття таких осіб на службу.

    Але не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби. Згідно зі списком злочинів, за які вони не можуть брати участь у мобілізації, включаються такі категорії, як злочини проти національної безпеки, умисне вбивство з особливою жорстокістю та інші.

    Станом на 15 травня 2024 року, за даними Міністерства юстиції, в українських в’язницях перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. Інформація з опитування, проведеного у квітні, показала, що близько 4,5 тисяч засуджених готові вступити до армії в обмін на дострокове звільнення.

    Раніше глава Міністерства юстиції Денис Малюська зазначив, що в Україні потенційно може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на службу за контрактом.

  • Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    Понад 4,5 тисячі засуджених згодні вийти на фронт за контрактом, повідомляє Міністерство юстиції

    У квітні Міністерство юстиції провело опитування серед ув’язнених, щоб вивчити їхні думки щодо можливості звільнення шляхом укладання контракту на військову службу. За даними заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, понад 4,5 тисяч засуджених погодились із цією ідеєю. Проте варто відзначити, що у процесі опитування не брали участь в’язні, які відбувають покарання за статтями Кримінального кодексу, які не підпадають під мобілізацію. Також не враховувалася їхня медична історія. За словами Висоцької, найважливішим критерієм є мотивація.

    Вона також зазначила, що на початку повномасштабного конфлікту міністерство отримало понад тисячу заяв від засуджених, які виявили бажання брати участь у бойових діях. Однак ні військові, ні парламент тоді не були готові згодитися на їх мобілізацію. Проте ситуація змінилася під час суспільної дискусії про зміни до мобілізаційного законодавства, яка тривала вже з кінця минулого року.

    Відповідаючи на заяви нардепа Олександра Бакумова, який стверджував, що в Україні понад 20 тисяч в’язнів можуть потенційно бути мобілізовані, Висоцька пояснила, що з цієї кількості близько 4 тисяч осіб були виключені через суспільно небезпечні хвороби, такі як ВІЛ, гепатит, туберкульоз. Проте навіть серед тих, хто залишився, не всі виявили бажання брати участь у військових діях.

  • В Україні 90% корупціонерів відпускають на свободу

    В Україні 90% корупціонерів відпускають на свободу

    Корупція на війні стала символом України, але замість розстрілу або довічного, 90% акторів відпускають на свободу!

    Тільки 1 із 10 корупціонерів потрапляє до в’язниці.

    Видання проаналізувало 5 тис. вироків за економічні та корупційні злочини, а також розкрадання майна у 2022-2023 роках.

    Імовірність опинитися за ґратами становить 9%.

    Наприклад, коли йдеться про грабіж, розбій або крадіжку, то у 80-90% випадків підсудних визнають винними і вони опиняються за ґратами.

    За два роки в 43% випадків за 15 статтями КК було укладено угоди про визнання вини, і в 87% з них основним покаранням – штраф.

    369 ст КК [давання хабара] закінчується визнанням провини в 60% випадків і штрафом 17 тис. грн. До в’язниці йдуть тільки 3% засуджених.

  • Малюська: Проект щодо мобілізації засуджених можуть внести до Ради найближчим часом

    Малюська: Проект щодо мобілізації засуджених можуть внести до Ради найближчим часом

    У Верховній Раді наступного тижня можуть внести законопроєкт про можливість мобілізації засуджених, повідомив міністр юстиції Денис Малюська у телемарафоні ввечері 9 березня.

    За його словами, існують “тисячі ув’язнених та засуджених”, які готові стати військовослужбовцями.

    Малюська також зазначив, що на вимогу військових з законопроєкту виключили можливість мобілізації тих засуджених, які порушували військову дисципліну, вчиняли злочини, пов’язані з виконанням свого військового обов’язку, або злочини проти державності. Крім того, він зауважив, що не всі командири готові приймати засуджених до своїх підрозділів.

    “Ми не будемо і не плануємо нікому нав’язувати таких мобілізованих військовослужбовців. Можливо, це будуть окремі загони. Але в будь-якому випадку, лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, як працювати з цим, отримають відповідні підрозділи”, – пояснив Малюська.

    Міністр підкреслив, що останнє слово буде за парламентом, який, за його словами, може прийняти законопроєкт до кінця весни.

    Щодо попередніх подій:

    У лютому в Міністерстві юстиції заявили, що планують пропонувати “більш радикальні” заходи щодо мобілізації засуджених. Крім того, у відомстві оголосили, що працюють над питанням мобілізації ув’язнених.

    Це сталося після того, як Верховна Рада у першому читанні підтримала оновлений урядовий законопроєкт №10449 щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.

    Загалом у новому законі передбачені такі нововведення:

    • якщо військовослужбовець безперервно перебував на службі протягом 36 місяців, це стане підставою для звільнення. Законопроєкт також передбачає зміну призовного віку з 27 до 25 років;
    • людям не потрібно буде йти до ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн у особистому кабінеті або ЦНАП;
    • після мобілізації всі громадяни пройдуть обов’язкові військові навчання протягом 2-3 місяців. Уряд підкреслює, що людей не можуть відправляти на фронт одразу після мобілізації;
    • передбачається, що грошове забезпечення становитиме не менше 20 тисяч гривень на місяць без урахування додаткової винагороди, яка на період дії воєнного стану становить від 30 до 100 тисяч гривень.

    Крім того, у новому законопроєкті запропоновано за бажанням призивати на військову службу засуджених, які були звільнені від покарання з випробуванням.

    Проте депутати подали понад чотири тисячі поправок: як вручну, так і електронно. Внаслідок цього, за словами секретаря Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Романа Костенка, законопроєкт може в остаточному підсумку пройти значні зміни.

  • Мобілізація засуджених в Україні допоможе поповнити лави ЗСУ

    Мобілізація засуджених в Україні допоможе поповнити лави ЗСУ

    Український заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгор Чернєв, зазначив, що мобілізація засуджених в Україні може стати одним із інструментів для поповнення лав Збройних Сил. Проте, він підкреслив, що така мобілізація повинна бути добровільною, а також має враховувати готовність командирів та засуджених до співпраці.

    “Це один з інструментів, який можна застосовувати. Але ми маємо розуміти, що це повинно бути добровільною мобілізацією, а також мають бути командири, які готові до співпраці та розуміють, з ким працювати”, – зазначив Чернєв.

    Він також додав, що у нього особисто є командири, які готові приймати засуджених у свої підрозділи, а також засуджені, які виражають готовність захищати країну.

    “В мене є запити від командирів, які говорять, дайте мені такий ресурс, я знаю, що з ним робити. І є звернення від засуджених, які також говорять про те, що вони готові захищати батьківщину, дайте нам таку можливість”, – пояснив Чернєв.

    Однак голова комітету з питань національної безпеки, Олександр Завітневич, відмовився підтримати пропозицію мобілізувати засуджених. Він зазначив, що у минулому подібні дії призвели до “дідівщини” у Збройних Силах СРСР у 50-х роках минулого століття.

    Питання про можливу мобілізацію засуджених в Україні стає актуальним в контексті потреби у поповненні лав Збройних Сил.