Golovnitemu.com

Позначка: Зеленський

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.

  • «Обама дав простирадла, а я – Javelin»: Трамп зробив серію резонансних заяв про Україну та РФ

    «Обама дав простирадла, а я – Javelin»: Трамп зробив серію резонансних заяв про Україну та РФ

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою гучною заявою щодо причин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Американський лідер припустив, що війни можна було уникнути, якби Росію не виключили з формату «Великої вісімки» після анексії Криму у 2014 році.

    Таку думку Трамп висловив в інтерв’ю програмі The Axios Show, де також розповів власне бачення перших днів російського вторгнення та пояснив, чому вважає себе одним із найжорсткіших президентів США щодо Кремля.

    Під час розмови Трамп повернувся до теми саміту G7 та відносин Заходу з Росією. Він нагадав, що до 2014 року Росія входила до складу «Великої вісімки», однак після окупації Криму була виключена з клубу провідних економік світу.

    На думку американського президента, це рішення могло стати однією з причин подальшого загострення відносин між Москвою та Заходом.

    «Вони повинні були залишити G8. Ймовірно, війни між Росією та Україною не було б, якби вони це зробили», – заявив Трамп.

    При цьому він прямо поклав відповідальність за виключення Росії на тодішнього президента США Барака Обаму, додавши, що проти присутності Володимира Путіна у форматі G8 виступали ще кілька західних лідерів.

    Заява Трампа одразу викликала широкий резонанс, оскільки більшість західних політиків і міжнародних експертів вважають першопричиною нинішньої війни саме агресивну політику Кремля, яка розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Росію виключили з G8 після незаконної анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Саме ці події стали причиною міжнародної ізоляції Москви та запровадження перших масштабних санкцій.

    Однак найбільше обговорення викликала інша частина інтерв’ю, в якій Трамп поділився власною версією подій початку повномасштабної війни.

    Відповідаючи на запитання журналіста про ставлення до президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна, Трамп несподівано почав розповідати про російський наступ на Київ у лютому 2022 року.

    За його словами, російські війська мали всі можливості швидко захопити українську столицю, однак припустилися серйозної тактичної помилки.

    Трамп стверджує, що величезна колона російської бронетехніки рухалася у напрямку Києва якісною автомобільною дорогою та могла досягти міста приблизно за три-чотири години.

    Проте, за його словами, командування РФ ухвалило рішення зійти з траси та пересуватися через поля.

    «За кілька днів до цього пройшла рекордна злива, і танки загрузли в багнюці», – зазначив президент США.

    Саме тоді, за його версією, вирішальну роль відіграли американські протитанкові комплекси Javelin, які Україна отримала ще до початку повномасштабної війни.

    Трамп заявив, що українські військові змогли знищити значну кількість російської техніки, яка втратила мобільність через складні погодні умови.

    «Якби вони просто поїхали дорогою, вони були б у Києві за чотири години», – сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що саме провал російського наступу на Київ став одним із ключових моментів війни та суттєво вплинув на моральний стан українського суспільства.

    Окремо Трамп використав цю історію як аргумент проти звинувачень у надто м’якому ставленні до Росії.

    Він вкотре нагадав, що саме його адміністрація схвалила передачу Україні протитанкових комплексів Javelin, які відіграли важливу роль у перші місяці війни.

    «Я не був добрим до Росії. Я був дуже жорстким щодо Росії», – наголосив Трамп.

    Після цього він повторив свою відому політичну тезу, яку неодноразово використовував під час виборчих кампаній.

    «Трамп дав Україні Javelin, а Обама дав простирадла», – заявив президент США.

    Нагадаємо, адміністрація Дональда Трампа у 2017 році дійсно схвалила постачання Україні летальної оборонної зброї, включаючи протитанкові комплекси Javelin. До цього США обмежувалися переважно нелетальною допомогою.

    Заяви американського президента прозвучали на тлі триваючих дискусій щодо майбутньої ролі США у підтримці України та пошуку шляхів завершення війни.

    Попри суперечливі оцінки причин російського вторгнення, Трамп продовжує наполягати, що його політика щодо Кремля була жорсткішою, ніж у попередніх адміністрацій, а передача Україні сучасних протитанкових комплексів стала одним із ключових рішень, яке допомогло стримати російський наступ на початковому етапі війни.

  • «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    «Україну хотіли розділити без Києва»: Макрон заявив про секретний план Трампа і Путіна

    Президент Франції Еммануель Макрон зробив одну з найгучніших заяв щодо закулісних переговорів навколо війни в Україні. За його словами, під час зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці у серпні 2025 року фактично обговорювався варіант передачі Росії частини українських територій, включно із землями, які на той момент навіть не перебували під контролем окупаційних військ. Про це французький лідер заявив в інтерв’ю французькому телебаченню.

    За словами Макрона, на той момент Дональд Трамп був переконаний, що Україна не зможе довго протистояти російському вторгненню та неминуче програє війну. Саме тому американський президент прагнув якнайшвидше досягти домовленостей із Кремлем і завершити бойові дії будь-якою ціною. Французький президент наголосив, що тоді розглядалася угода, яка фактично передбачала передачу Росії українських територій в обмін на припинення війни. Причому йшлося не лише про вже окуповані райони, а й про частину земель, які російська армія так і не змогла захопити.

    «Угода вже майже лежала на столі. У ній ішлося про передачу української території, яка навіть ще не була захоплена», – розповів Макрон, описуючи перебіг тих подій.

    Заява французького президента проливає світло на переговори, які відбувалися після саміту в Анкориджі. Раніше про деталі можливих домовленостей між Вашингтоном і Москвою офіційно майже не повідомлялося, однак у дипломатичних колах неодноразово з’являлися припущення, що Кремль намагався отримати міжнародне визнання своїх територіальних претензій щодо України.

    Макрон стверджує, що переломним моментом стало втручання європейських союзників України. Уже в середині серпня 2025 року до Вашингтона була направлена спеціальна делегація європейських лідерів і дипломатів, яка переконувала Білий дім відмовитися від будь-яких сценаріїв, що передбачали поступки Кремлю за рахунок українських територій. Французький президент наголосив, що європейські партнери чітко дали зрозуміти американській стороні: подібна угода є неприйнятною та не може стати основою для миру.

    Водночас Макрон підкреслив, що головним фактором, який змінив позицію Дональда Трампа, стали дії самих українців. Попри численні прогнози про неминучу поразку, Україна продовжила чинити опір, зберегла боєздатність армії та змогла довести своїм союзникам, що здатна протистояти російській агресії у довгостроковій перспективі. За словами президента Франції, саме українська стійкість зруйнувала хибні уявлення про швидкий крах держави.

    Макрон зазначив, що Трамп отримував численні оцінки та прогнози, які переконували його в неминучій поразці України. Однак події на фронті та здатність українського суспільства адаптуватися до викликів війни змусили президента США переглянути свої погляди. Французький лідер заявив, що сьогодні ставлення Трампа до України суттєво відрізняється від того, яке було рік тому.

    «Він побачив, що все, що йому говорили про те, що Україна не переживе зиму і програє, було неправдою. Сьогодні він бачить мужніх, інноваційних людей, яких поважає», – наголосив Макрон.

    Президент Франції також підкреслив, що майбутні переговори щодо завершення війни не можуть відбуватися без участі європейських держав. На його думку, Європейський Союз безпосередньо залучений до процесу через військову, фінансову та політичну підтримку України, а тому має бути представлений за столом переговорів нарівні зі США та Україною. Такої позиції останнім часом дотримуються також лідери Великої Британії та Німеччини. Вони неодноразово наголошували, що питання безпеки України безпосередньо впливає на безпеку всього європейського континенту.

    Зазначимо, що ще у серпні 2025 року після переговорів Трампа і Путіна в Алясці лідери провідних європейських держав виступили зі спільною заявою. Вони наголосили, що рішення щодо територій має ухвалювати виключно Україна, а міжнародно визнані кордони не можуть змінюватися силою. Також європейські партнери підкреслили необхідність надання Україні довгострокових гарантій безпеки та продовження підтримки у війні проти Росії.

    На тлі нових заяв Макрона особливу увагу привертає інформація про те, що тема Анкориджа залишається предметом дискусій навіть через рік після саміту. Європейські політики відкрито визнають, що тодішні домовленості могли кардинально змінити перебіг війни та поставити під загрозу суверенітет України. Саме тому союзники Києва нині наполягають на тому, що будь-які майбутні мирні переговори повинні проходити за участю України та з урахуванням позиції європейських держав.

    Оприлюднені Макроном подробиці стали одним із найрезонансніших політичних викриттів останніх місяців. Якщо наведені факти отримають подальші підтвердження, історія переговорів в Анкориджі може стати одним із ключових епізодів міжнародної дипломатії навколо російсько-української війни та суттєво вплинути на оцінку ролі світових лідерів у пошуках шляхів завершення конфлікту.

  • «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    Президент України Володимир Зеленський виступив із однією з найжорсткіших заяв на адресу білоруського режиму від початку повномасштабної війни, фактично висунувши Олександру Лукашенку чітку вимогу усунути військову інфраструктуру, яка, за даними української сторони, використовується для підтримки російських ударів по території України. Глава держави заявив, що білоруська влада має один тиждень для того, щоб прибрати або відключити обладнання, яке допомагає коригувати вогонь по українських містах і селах, наголосивши, що в іншому разі Україна може вжити власних заходів для усунення цієї загрози.

    Виступаючи перед журналістами, Зеленський прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка, який просив вибачення за окремі висловлювання та дії, пов’язані з подіями після початку повномасштабного вторгнення Росії. Президент України зазначив, що особисті вибачення можуть мати значення лише тоді, коли йдеться про приватні речі, однак у випадку війни та загибелі людей питання виходить далеко за межі особистих відносин між політиками.

    За словами Зеленського, Україна не може оцінювати ситуацію лише через слова, коли щодня продовжують гинути мирні громадяни. Він підкреслив, що з початку повномасштабної агресії Росія активно використовувала територію Білорусі як плацдарм для атак проти України. Саме з білоруського напрямку в перші місяці війни запускалися ракети, які вражали українські міста, а також здійснювалися наземні операції російських військ.

    Президент нагадав, що після початку вторгнення Лукашенко нібито пояснював українській стороні, що не контролював окремі процеси, пов’язані з діями Росії на території Білорусі. Водночас нинішня ситуація, за словами Зеленського, виглядає інакше, оскільки йдеться про конкретні технічні засоби та інфраструктуру, функціонування яких залежить від рішень білоруської влади.

    Глава держави заявив, що вздовж кордону з Україною в прикордонних регіонах Білорусі продовжують працювати спеціальні системи зв’язку, ретранслятори та інше обладнання, яке використовується для коригування ударів по українській території. За його словами, ці засоби дозволяють підтримувати російські атаки та сприяють завданню ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах і населених пунктах.

    Зеленський наголосив, що якщо Лукашенко справді не хоче втягування Білорусі у війну та прагне зберегти свою країну осторонь бойових дій, то має підтвердити це конкретними кроками. Президент переконаний, що одного тижня достатньо для того, щоб демонтувати або відключити відповідне обладнання. Він підкреслив, що кожен день його роботи коштує Україні людських життів, а тому подальше зволікання є неприпустимим.

    Особливо різко прозвучала заява Зеленського про можливі дії України у разі невиконання цієї вимоги. Президент прямо заявив, що якщо білоруська сторона не усуне загрозу самостійно, Україна буде змушена вирішити проблему власними силами. Ця фраза стала одним із найгучніших сигналів Києва Мінську за останні роки та може свідчити про готовність України більш активно реагувати на будь-які дії, які сприяють російській військовій кампанії.

    Окремо глава держави торкнувся економічної складової співпраці між Мінськом і Москвою. Зеленський заявив, що Білорусь залишається одним із ключових постачальників ресурсів для російської армії. Йдеться насамперед про продукцію нафтопереробної галузі, паливо та інші матеріали, які використовуються для забезпечення російських військ. На переконання президента, Лукашенко має всі важелі впливу для того, щоб обмежити або припинити таку співпрацю, якщо дійсно прагне дистанціюватися від війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує розглядати Білорусь як важливий елемент своєї військової стратегії. Раніше Зеленський повідомляв, що Кремль аналізує різні сценарії подальшої ескалації війни, серед яких фігурує й можливість використання білоруської території для нових провокацій або операцій проти України.

    Попри це, українські військові та прикордонники наголошують, що ситуація на північному напрямку перебуває під контролем. За даними Державної прикордонної служби, весь українсько-білоруський кордон, довжина якого перевищує тисячу кілометрів, перебуває під постійним наглядом. Водночас триває зміцнення фортифікаційних споруд, розширюється система спостереження та посилюються оборонні рубежі.

    Додаткову напругу викликає й військова співпраця Мінська та Москви. Білорусь регулярно бере участь у спільних навчаннях із Росією, включаючи сценарії застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, білоруська влада періодично звинувачує Україну в порушенні повітряного простору безпілотниками, що використовується офіційним Мінськом для посилення риторики про нібито зовнішні загрози.

    Водночас міжнародні аналітики наразі не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу на Україну з території Білорусі. Експерти зазначають, що Росія продовжує використовувати білоруський напрямок переважно як фактор тиску на Київ, змушуючи Україну утримувати значні сили на північному кордоні. Проте використання території Білорусі для запуску ракет, безпілотників та роботи допоміжної військової інфраструктури залишається серйозною загрозою для безпеки українських регіонів.

    На цьому тлі заява Зеленського стала не лише відповіддю на слова Лукашенка, а й чітким політичним сигналом про те, що Україна більше не готова миритися з будь-якою формою участі Білорусі у підтримці російської військової агресії, навіть якщо така участь відбувається опосередковано. Київ демонструє, що розглядатиме будь-які дії, які допомагають Росії завдавати ударів по українській території, як пряму загрозу національній безпеці та залишає за собою право реагувати на неї всіма доступними способами.

  • Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський заявив про, за його словами, «позитивні зрушення» у позиції президента США Дональда Трампа щодо ключових питань підтримки України, зокрема у сферах протиповітряної оборони, військової допомоги та санкцій проти Росії. Про це глава держави розповів під час спілкування з журналістами у Києві, коментуючи результати міжнародних переговорів на рівні саміту G7.

    За словами Зеленського, під час обговорень із лідерами «Великої сімки» Україна отримала чіткі сигнали підтримки щодо посилення систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що питання захисту українського неба залишається одним із ключових пріоритетів у співпраці з партнерами, оскільки Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру.

    Окрему увагу президент приділив темі можливого розширення оборонного виробництва, зокрема отримання Україною ліцензій на виготовлення ракет із використанням американських технологій. За його словами, вперше з боку США ця ініціатива була сприйнята позитивно, тоді як раніше Київ неодноразово порушував це питання без конкретного результату. Наразі тривають консультації між американською адміністрацією, оборонними компаніями та військовими структурами щодо можливості реалізації таких рішень.

    Зеленський підкреслив, що потенційна співпраця у сфері ракетного виробництва може мати стратегічне значення не лише для України, а й для ширшого кола партнерів, зокрема країн Європи та Близького Сходу. Йдеться про можливість масштабування оборонного виробництва та зміцнення спільної безпекової архітектури в умовах триваючої війни Росії проти України.

    Ще одним важливим елементом переговорів, за словами президента, стала санкційна політика щодо Російської Федерації. Він заявив, що отримав сигнал про можливе повернення до більш жорсткого санкційного тиску, що, на його думку, є критично важливим інструментом для обмеження фінансових можливостей Кремля вести війну. Зеленський назвав такі сигнали «хорошими» та такими, що можуть вплинути на стратегічні розрахунки російського керівництва.

    Окремо глава держави повідомив про очікуване збільшення обсягів військової допомоги Україні. За його словами, Трамп під час переговорів висловив позицію щодо необхідності посилення підтримки, аби продемонструвати Росії незмінність міжнародної коаліції на підтримку України та зменшити її мотивацію до продовження бойових дій.

    Зустріч Зеленського і Трампа відбулася на полях саміту G7 в Італії та стала першою їхньою особистою розмовою після повернення Дональда Трампа на посаду президента США. Основними темами діалогу були протиповітряна оборона, довгострокова військова підтримка України та можливі механізми розширення оборонної співпраці між країнами.

  • Макрон: після саміту G7 Трамп змінив думку про війну в Україні.

    Макрон: після саміту G7 Трамп змінив думку про війну в Україні.

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що президент США Дональд Трамп змінив своє бачення війни Росії проти України після участі у саміті країн «Групи семи» (G7). За словами французького лідера, американський президент прибув на зустріч із переконанням, що Україна перебуває у програшному становищі, однак після переговорів із союзниками та обговорення реального стану справ на фронті переглянув свої оцінки.

    Про це Макрон розповів в інтерв’ю телеканалу France 2, коментуючи результати саміту G7 та позицію Сполучених Штатів щодо російсько-української війни.

    Французький президент зазначив, що до початку зустрічі Трамп був налаштований доволі песимістично щодо перспектив України. Водночас під час саміту він отримав більше інформації про перебіг війни, позицію союзників та дії Росії, що вплинуло на його подальші висновки.

    «Він приїхав і думав, що Україна програє. Але він змінив свою думку. Він також побачив, що Росія не дотримується своїх зобов’язань. Так, під час цього саміту G7 відбулася справжня зміна», – заявив Макрон.

    За словами французького лідера, одним із ключових факторів стала оцінка поведінки Москви під час дипломатичних контактів. Західні країни неодноразово заявляли, що Кремль демонструє небажання виконувати взяті на себе зобов’язання та використовує переговорний процес для затягування часу, продовжуючи військові дії проти України. Саме усвідомлення цього, на думку Макрона, стало важливим елементом зміни поглядів американського президента.

    Заяви президента Франції пролунали на тлі активних дискусій серед союзників щодо подальшої військової та економічної підтримки України. Одним із найважливіших рішень саміту стала спільна заява лідерів G7 про готовність розглянути можливість передачі Україні ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів безпосередньо на українській території. Йдеться про потенційне розширення співпраці в оборонно-промисловій сфері, що дозволить Києву нарощувати власні спроможності у сфері протиповітряної оборони.

    На думку західних експертів, локалізація виробництва окремих видів озброєнь може стати важливим кроком до зміцнення обороноздатності України в умовах затяжної війни. Українська сторона неодноразово наголошувала, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із пріоритетів державної політики, оскільки дозволяє швидше забезпечувати армію необхідними засобами захисту від російських атак.

    Після завершення саміту Дональд Трамп також зробив низку заяв щодо війни в Україні. Зокрема, він повідомив про проведення «дуже хороших розмов» як із російським правителем Володимиром Путіним, так і з президентом України Володимиром Зеленським. За словами американського лідера, обидві сторони нібито висловлюють бажання завершити війну, однак не мають чіткого розуміння того, яким саме шляхом можна досягти миру.

    Водночас Трамп вкотре підкреслив, що прагне домогтися завершення бойових дій дипломатичним шляхом. Проте його слова викликали неоднозначну реакцію серед союзників України, які наголошують, що будь-які мирні домовленості повинні ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до суверенітету й територіальної цілісності України.

    Окремою темою стала санкційна політика щодо Росії. Президент США допустив можливість відновлення жорсткіших обмежень на російський нафтовий сектор після того, як Вашингтон раніше запровадив певні винятки через різке зростання світових цін на енергоресурси. Ці коливання були спричинені загостренням ситуації на Близькому Сході та війною між Іраном та Ізраїлем, що посилило ризики для глобального нафтового ринку.

    Заяви Макрона можуть свідчити про те, що після саміту G7 між союзниками відбулося певне зближення позицій щодо оцінки ситуації в Україні. Французький президент фактично дав зрозуміти, що американський лідер став більш критично сприймати дії Росії та більш реалістично оцінювати можливості України продовжувати опір російській агресії.

    На тлі триваючих російських атак, активних бойових дій на фронті та переговорів щодо подальшої військової допомоги Україні позиція Сполучених Штатів залишається одним із ключових факторів міжнародної підтримки Києва. Саме тому будь-які сигнали про зміну підходів Вашингтона до оцінки війни привертають значну увагу як в Україні, так і серед європейських союзників.

    Заява Макрона про «справжню зміну» в поглядах Трампа може стати одним із найважливіших політичних підсумків саміту G7, адже свідчить про можливе посилення розуміння в американській адміністрації того, що результат війни залежатиме не лише від переговорів, а й від здатності України отримувати необхідну підтримку для захисту своєї державності та протидії російській агресії.

  • У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    Речник Кремля Дмитро Пєсков продовжив різку риторику на адресу України та Заходу, коментуючи можливі формати майбутніх переговорів і позицію Києва. За його словами, українська влада нібито опинилася у «дуже складному становищі», однак, попри це, продовжує дотримуватися курсу, який, як він стверджує, не спрямований на мирне врегулювання. Жодних доказів або конкретних аргументів на підтвердження цих заяв представник Кремля не навів, обмежившись політичними оцінками.

    Пєсков також повторив тезу російської пропаганди про те, що переговори з позиції сили нібито не можуть привести до результату, фактично заперечуючи підходи, які декларують країни ЄС та США щодо необхідності тиску на Росію для припинення війни проти України. Водночас він заявив, що Російська Федерація нібито залишається відкритою до мирних переговорів і що російський президент Володимир Путін «неодноразово підкреслював готовність Москви до діалогу», хоча Київ та західні партнери неодноразово заявляли про протилежне, посилаючись на продовження бойових дій і ракетних ударів.

    Окремо представник Кремля повідомив, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по об’єктах на території України, не уточнюючи, про які саме цілі йдеться. Такі заяви вкладаються у попередню риторику російської влади, яка неодноразово обґрунтовувала атаки на українську інфраструктуру як частину воєнних дій, попри те, що Україна та міжнародні організації кваліфікують їх як удари по цивільних об’єктах.

    У своїх коментарях Пєсков також знову озвучив тезу про нібито низьку готовність Києва до переговорів, повторюючи твердження про «відсутність політичної волі» з українського боку. Подібні заяви регулярно звучать з боку російських офіційних осіб, тоді як Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави.

    На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Росія не демонструє реальної готовності до завершення війни, а навпаки — продовжує ескалацію бойових дій та обстріли українських міст. Після ударів по об’єктах на території Росії, зокрема по Московському нафтопереробному заводу, глава держави закликав громадян РФ тиснути на власну владу, якщо вони хочуть припинення війни та її наслідків.

    За словами Зеленського, значна частина росіян, згідно з соціологічними даними, нібито підтримує ідею припинення бойових дій, однак при цьому не спостерігає суттєвих успіхів своєї армії на фронті. Він підкреслив, що саме внутрішній тиск у Росії може стати одним із факторів, здатних вплинути на подальший перебіг війни.