Golovnitemu.com

Позначка: Зеленський

  • Входимо в найскладнішу фазу війни — як вплине відставка Залужного

    Входимо в найскладнішу фазу війни — як вплине відставка Залужного

    “Останнім часом багато спілкувався — з людьми з політики та оборонки. Якийсь гнітючий присмак залишився. Наче нічого прям катастрофічного і не відбувається, але напівтемрява теж засмоктує”. Думка.

    А тут ще й відставка головкома В.Залужного, яку я вважав неминучою, але все одно вона додає турбулентності в усі процеси — і військові, і політичні.

    На фронті позиційні бої, тобто, відносна рівновага. Але вона крихка. Тому що в нас давно відчувається нестача бійців на передовій. А зараз вже почалася відчуватися нестача артилерійських боєприпасів.

    У Штатах продовжується безглуздий розмін стратегічних геополітичних інтересів США як підтримувача світового порядку на тактичні переваги у президентських перегонах. Коли щось подібне трапляється в Україні, всі навколо починають шпиняти нас за незрілість, за недолугість, за кон’юнктурність. А що казати, коли подібна конфузія відбувається у сталій демократії?

    Чотири завдання для Сирського: чи зможе новий головком змінити хід війни

    Європа намагається закрити розрив, який виник у зв’язку з міжпартійною комунальною сваркою у США. Але їй потрібен час — щоб розмістити воєнне замовлення, а там є складнощі, бо номенклатура боєприпасів дуже різноманітна. Щоб розконсервувати лінії, бо вони давно не експлуатувалися. Щоб набрати нових фахівців, бо старі пішли з оборонки після завершення “холодної війни”. І так далі.

    Вся ця європейська індустріальна махина розкрутиться на повну десь на кінець року. Але такого часу в України нема.

    F-16 навіть з ракетами середньої дальності ситуацію лише пом’якшать ситуацію, бо вони здатні руйнувати ворожу логістику і заважати бомбардуванням наших позицій. Але як без снарядів і мін для мінометів стримувати ворога, який переважає за чисельністю і постійно лізе у наступ, я, чесно кажучи, не уявляю.

    Це за умови, що з мобілізацією у нас ситуація така, що замість аналізу хочеться тільки лаятися.

    Різноманітні дрони дійсно здатні на певний час майже замінити артилерію. Главком (тодішній) і Верховний головнокомандувач кожен по-своєму визнав, що недооцінював роль дронів. В.Залужний прямо написав це у своїй черговий статті (звідки в нього на це час?), а В.Зеленський у якості такого визнання створив у ЗСУ Сили безпілотних систем. Які треба було створили ще на початку минулого року, щоб оператори дронів — висококваліфіковані кадри — не гинули з автоматами замість пультів керування у руках під час штурмів ворожий окопів.

    Але дронів знов таки потрібно багато і ще на вчора. Хоча б той мільйон до кінця 2024-го, який пообіцяв президент. Пішов другий місяць року, але у виробництві дронів нічого принципового не змінюється. Нема нових великих контрактів. Нема спрощення процедур, пов’язаних з виробництвом (у закупівлі дронів навіть суттєве погіршення). Нема структури, яка координує і виробництво, і використання дронів і знає відповідні потреби ЗСУ.

    А ще й на додачу зміни у керівництві ЗСУ… Добре, хоч призначають не Безуглу…

  • Майдану не буде, але… Які ризики створює звільнення Залужного

    Майдану не буде, але… Які ризики створює звільнення Залужного

    “Залужний звільнений. Найбільша помилка з часів повномасштабного вторгнення зроблена. Удар по стійкості нанесено. Власними руками”. Думка.

    Коли між власними політичними амбіціями і державою ти обираєш власні політичні амбіції, то ти не тільки створюєш ризики для держави, але й руйнуєш будь-яке своє політичне майбутнє.

    На жаль, саме таким був рецепт поразки України в усіх попередніх війнах з Росією. На жаль, саме так поводились українські очільники 100-ліття тому. І ключове тут не чиїсь політичні амбіції, бо це власне персональна проблема, а ризики, які створюються для держави. Для стійкості країни під час війни за виживання. Коли, здавалось б, будь-які політичні ревнощі і амбіції мають відходити на другий план. Принаймні для відповідальних державних діячів.

    І, звісно, ніякого Майдану зараз не буде. Бо Майдан творять громадяни, а відповідальні громадяни розуміють, що будь-яка смута неприпустима під час війни. І звісно ми не можемо дозволити собі військову хунту. Проте звільнення Залужного створює ряд ризиків, які будуть впливати на країну в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Бо під час тривалої війни, на тлі втоми, важливо, щоб армія мала на чолі очільника, якому довіряє. І таким був Залужний. Бо попереду багато складних місяців, коли нас чекає кропітка робота і багато втрат, і не буде див. Буде багато рішень, які будуть викликати сумніви. І треба, щоб через всю війну армія пройшла із високим рівнем довіри до тих, хто ці рішення приймає.

    І в цей момент не дуже розумно звільняти людину із довірою і брати всю відповідальність на тлі підірваної довіри до себе. Відповідальність за поразки, бо суспільство чекає на беззастережну перемогу і будь-який результат, що може буде досягнуто, буде сприйнято як недостатній. За компроміси, бо всі війни закінчуються домовленостями, навіть якщо вони не укладаються прямо між ворогуючими сторонами. І все через політичні ревнощі. Власне, якщо країна втримається, якщо це не підірве спроможність України тримати удар, то такий крок точно робить Залужного фаворитом будь-яких наступних президентських виборів. Тим більше, що це вже створює образ мученика, який так полюбляють українці.

    Це емоційне, а не раціональне рішення. Емоційне рішення, яке країна не може собі дозволити. В результаті, це не тільки несе ризики для країни, але й деструктивно по відношенню до політичного майбутнього Зеленського. Нівелюючи все те важливе, що було зроблено особисто Зеленським в перший рік війни.

    І так, Зеленський має юридично право звільняти Залужного. І він цим правом скористався. Але окрім легальності є ще поняття легітимності. Чи є таке рішення легітимним в очах суспільства? Особливо тоді, коли відомо, що це рішення стало результатом не професійний суперечок, а політичних ревнощів? Питання риторичне. І так, конфлікти між Зеленським і Залужним створювали занадто токсичну атмосферу і не сприяли ефективній роботі Збройних сил. Але завжди було два виходи. Не тільки поганий, який було обрано. Але й дорослий. Коли люди наступають на горло своїм бажанням і емоціям. Беруть себе в руки. І до кінця війни працюють. Стримуючи емоції. На жаль, в цій кімнаті не знайшлося достатньо дорослих людей. На жаль, розумне рішення не було прийнято.

    І так, якби я був російським агентом впливу, то за останні кілька місяців мені вдалося б майже неможливе. Одночасно викликати протистояння влади з журналістами, бізнесом, а тепер і з військовими. Не вистачає тільки політичних репресій. Атака на журналістів, атака на бізнес, звільнення військового з найбільшим кредитом довіри. І це на тлі втоми суспільства і необхідності збереження підтримки наших західних партнерів. Бінго.

    Коли в кінці 2023 року суспільство потрапило у психологічну яму, були побоювання, що люди почнуть робити щось, що буде шкодити державі. Суспільство витримало. Суспільство проявило зрілість. Але виявилось, що хвилюватись треба було не про суспільство.

    Від звільнення Залужного хтось виграє. Його ім’я Володимир. Але не Зеленський.

    Сьогодні ми всі в Україні програли. Виграв тільки Путін.

  • “Залужний пішов, “м’ясник” прийшов”? За що західні ЗМІ хвалять і критикують Сирського

    “Залужний пішов, “м’ясник” прийшов”? За що західні ЗМІ хвалять і критикують Сирського

    Провідні світові видання у статтях про відставку Валерія Залужного і рішення президента Зеленського призначити на посаду головнокомандувача Олександра Сирського згадують не лише операції, якими – переважно успішно – керував генерал, але й прізвиська, яка він отримав впродовж своєї кар’єри.

     

    Планування і дисципліна

    Washington Post пише, що генерал Олександр Сирський перебирає командування у складний час – війна входить у свій третій рік, українське військо знову стикнулося із нестачею боєприпасів і людей, а Київ має проблеми із залученням допомоги Заходу.

    Те, що президент Зеленський обрав генерала Сирського новим Головнокомандувачем не є несподіванкою, вважає американське видання, – мало хто із військового керівництва країни має такий досвід, щоб стати наступником надзвичайно популярного Валерія Залужного. І те, що попри свою популярність, він намагався триматися в тіні, дозволяючи президенту одноосібно з’являтися “у світлі софітів”, не запобігло його відставці.

    WP нагадує, що ще від 2014, коли Росія анексувала Крим, Сирський керував військами на сході України. І вже тоді стали відомі його скрупульозне планування та залізна дисципліна.

    Водночас, нагадує WP, саме генерал Сирський стоїть за кількома великими успіхами України у цій війні. Наприклад, на тлі того, що багато хто в Україні відкидав попередження Заходу про підготовку Росії до війни, йому вдалося організувати успішну оборону Києва у перші дні російського вторгнення. За це він отримав звання Героя України.

    На рахунку Сирського й успішний контрнаступ на Харківщині у вересні 2022, коли вдалося повернути окуповані росіянами Куп’янськ та Ізюм.

    Але він також керував боями під Бахмутом – найдовшою та найкривавішою операцією, у якій українська сторона зазнала найбільших втрат.

    Але тактика стримування росіян у незначній з міркувань стратегії точці дозволила виснажити російські сили і запобігти їхньому наступу на більш важливих напрямках.

    Великі зміни в найскладніший час

    Про те, що заміна у найвищому військовому керівництві України відбулася у найскладніший з початку війни час, пише і Wall Street Journal.

    Усунення Залужного, надзвичайно популярного як серед цивільних, так і військових, відбулося тоді, коли країна стикнулася із зростаючими викликами на полі бою – нестачею людей та боєприпасів, а схвалення додаткової допомоги в США заблоковано в Конгресі, нагадує видання.

    Цей крок, пише WSJ, несе значні ризики для українського президента, адже, за опитуваннями, Залужному довіряють найбільше українців, і він міг би скласти успішну конкуренцію Зеленському, хоча генерал ніколи публічно не озвучував якісь політичні амбіції.

    Радянський “барс”

    Про оборону Києва, звільнення Харківщини та Бахмут пише і Reuters. Але там також нагадують, що генерал Сирський народився під російським Володимиром та вчився у Москві у Вищому загальновійськовому командному училищі, і живе в Україні лише з 1980-х.

    Деякі військові аналітики, зазначає видання, вважають, що саме його навчання та перші роки кар’єри у радянській армії визначають його стратегію на полі бою і зараз.

    З іншого боку, те, яким чином Сирський керував бойовими діями на сході України від 2014, принесло йому прізвисько “Сніжний барс”, додає Reuters. Сам генерал колись пояснював, що тоді українські війська застосовували тактику, дуже схожу на те, як полює цей звір – “дуже уважний, хитрий і сміливий”.

    Згадуючи тривалі бої під Бахмутом, де з обох боків полягли тисячі солдатів, Reuters звертає увагу на реакцію Сирського, який пояснив, що український спротив там дозволив нейтралізувати групу Вагнера. Агенція також зазначає, що Москва очевидно сприймає його як реальну загрозу, про що можуть свідчити кілька замахів на нього.

    Агенція також звертає увагу на принцип, який сам Сирський після вдалого контрнаступу 2022 називав “штучною перевагою” у бою, коли є дуже добре укріплені райони, і не дуже добре, і що уміння знайти шпаринку в обороні у правильний момент “і досі не втратило значення”.

    “М’ясник” і “генерал 200”

    New York Times згадує битву за Бахмут минулої зими з іншого ракурсу, зазначаючи, що коли вже було зрозуміло, що Україна програє цю битву, генерал Сирський наполягав, що рішення про захист Бахмута було правильним, бо росіяни втратили більше солдатів, ніж українці.

    Проте коли Бахмут таки втратили, а в боях на нього полягли тисячі вояків, це не додало Сирському популярності серед рядових військових, а в армії за ним поширилося прізвисько “м’ясник”.

    А Politico навіть виносить це прізвисько у заголовок свого матеріалу – “Залужний пішов, “м’ясник” прийшов”. Видання згадує успіх Сирського в обороні Києва та звільненні Харківщини, але зосереджується на Бахмуті, де генерал посилав вояків під вогонь “хвилю за хвилею” – “як у м’ясорубці”, але, врешті, вагнерівці захопили місто.

    Саме через цей та інші подібні накази Сирський є вкрай непопулярним у військах, твердить видання, посилаючись на власні джерела, які анонімно розповіли Politico, що крім прізвиська “м’ясник”, генерала Сирського також називають “генерал 200”.

  • Зеленський звільнив Залужного. Повна історія конфлікту

    Зеленський звільнив Залужного. Повна історія конфлікту

    50-літнього Валерія Залужного, який понад два роки обіймав посаду головнокомандувача збройних сил України, відправив у відставку президент Володимир Зеленський. Про це він заявив у спеціальному зверненні.

    За пів години до цього Зеленський зустрівся із Залужним і подякував йому за роботу.

    А ввечері президент присвоїв Залужному звання Героя України.

    Новим головкомом Зеленський призначив Олександра Сирського.

    Суперечки між Зеленським та головкомом серйозно посилились ще в листопаді 2023 року, проте тоді відставки так і не сталось. 29 січня 2024 року Зеленський викликав Залужного та повідомив йому, що планує звільнити. Тоді указ президент так і не підписав, але це сталось 8 лютого.

    Перед звільненням Залужний ще встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав бачення війни та план змін в армії на найближчі пів року.

    Давній конфлікт

    Розмови про відставку Залужного, який має більший рейтинг підтримки населення за президента, неабияк збурювали суспільство останніми місяцями. А українські та західні оглядачі писали про велику кризу довіри між військовим та політичним керівництвом України.

    Залужний – кадровий військовий з понад 20-річною військовою кар’єрою. У липні 2021 року Володимир Зеленський призначив його головнокомандувачем ЗСУ.

    “Це був не просто удар нижче пояса, це був нокаут”, – згадуватиме Залужний свої перші емоції від призначення в інтерв’ю Time.

    Саме Залужний керував українським військом, коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

    І хоча на адресу української влади часто звучала критика щодо того, що країна недостатньо готувалася до війни і, можливо, тому росіянам так стрімко вдалося дістатися Києва та окупувати південний схід України, експерти та можновладці визнають, що багато в чому те, що держава втрималася в перші місяці – заслуга Залужного.

    Мовляв, саме він подбав про таємну передислокацію української авіації, засобів ППО, не дозволивши їх знищити. А також таємно готував план відбиття агресії.

    Журнал New Yorker стверджує, що Залужний приховував військові приготування навіть від Володимира Зеленського і американських партнерів Києва.

    Зеленському він нічого не казав нібито через побоювання, що той, не вірячи у можливість вторгнення, попросить його згорнути приготування. Американцям – бо ті могли розповісти про ці приготування Зеленському та іншим.

    За майже два роки повномасштабної війни з Росією Залужний став популярним і в українському суспільстві, і на Заході.

    Його високо оцінювали західні колеги, а в мережі охоче постили фотоколажі та меми із Залужним, віддаючи йому належне за перші видимі перемоги України – це поразка росіян під Києвом, потоплення російського крейсера “Москва”, звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року.

    На цьому тлі почались розмови про перспективи Залужного як політика та ймовірного конкурента президента Володимира Зеленського.

    За останній рік успіхи України на фронті фактично зникли – очікуваний контрнаступ, під час якого українська влада обіцяла звільнити якщо не Крим, то всю Херсонщину та Запорізьку область, не дав результатів.

    Відставка була неминуча?

    У листопаді 2023 року вийшла стаття та інтерв’ю Залужного в британському виданні The Economist, які викликали бурю і запустили процес, який зрештою призвів до звільнення.

    У зверненні Залужний вперше визнав, що український наступ завершився без очікуваних успіхів, а розрахунок на те, що великі втрати виснажать росіян, був від початку помилковим.

    Він поділився баченням, що країні слід зробити в технологічному плані, які помилки врахувати і що саме необхідно з боку західних партнерів.

    Доля війни, зі слів Залужного, залежить від позиції та поставок Заходу, але багато чого, як можна прочитати між рядків, залежить і від політичного керівництва України.

    Тоді одразу пішли чутки про можливу відставку Залужного і його конфлікт з президентом Зеленським, який мав інший погляд на перебіг війни.

    Команда президента цю інформацію усіляко заперечувала, але конфлікт поглиблювався. Олії у вогонь додавало те, що соцопитування і надалі фіксували падіння рейтингу президента і стабільну підтримку Залужного.

    Останнім видимим протистоянням Зеленського та Залужного був законопроєкт щодо посилення мобілізації. Президент не надто хотів брати на себе відповідальність за ці рішення і намагався перекласти її на військове керівництво.

    Зрештою закон не ухвалили і його знову внесли на розгляд парламенту, а коли ухвалять – невідомо.

    На рішення президента могла вплинути і ситуація з можливим збиттям ЗСУ російського літака Іл-76 біля Бєлгорода. За твердженням росіян, там могли бути українські полонені. Генштаб обтічно визнав, що збити літаки могли ЗСУ. Росія не надала доказів перебування полонених на борту.

    На фоні чуток про неминуче звільнення 1 лютого американське видання CNN опублікувало колонку головкома, в якому той виклав своє бачення війни та змін у військах, а також розкритикував нездатність держави забезпечити мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

    Раніше політологи вказували, що звільнення Залужного буде великою політичною помилкою Зеленського і він своїми руками створить собі сильного політичного конкурента.

    “Це була б найбільш фатальна помилка президента – спроба звільнити Залужного. Це найгірше, що можна зробити. Це автоматично зробить його головним конкурентом Зеленського”, – наполягав восени 2023 року політолог Володимир Фесенко.

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023, українці найбільше вірили ЗСУ (96%), і ця довіра не змінилася впродовж ще одного року війни.

    Президенту Володимиру Зеленському все ще довіряють більшість українців, але їх стало значно менше, – якщо у грудні 2022 голові держави довіряли 84%, то наприкінці 2023 – вже 62%.

    Окремим питанням, яке соціологи ставили українцям у 2023 році, стала довіра до головнокомандувача Валерія Залужного. На другому році війни йому довіряли 88% українців. Одночасно йому та президенту Зеленському довіряють 59%.

    Як сприйме відставку популярного головкома, “батька Залужного” українське суспільство? Вже згадане грудневе опитування КМІС показало, що 72% українців не підтримують заміну Залужного на іншого генерала (підтримують 2%).

  • Зеленський звільнив Залужного

    Зеленський звільнив Залужного

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про відставку 50-річного Валерія Залужного, який протягом понад двох років очолював збройні сили країни. Це оголосив сам президент у своєму зверненні до громадян.

    За пів години до цього зустрівшись з Залужним, Зеленський висловив подяку йому за його роботу.

    Новим керівником було призначено Олександра Сирського. Напружені відносини між Зеленським і Залужним посилилися ще у листопаді 2023 року, проте тоді відставка не відбулася. У 29 січня 2024 році Зеленський викликав Залужного і повідомив про намір звільнити його, проте указ про це так і не був підписаний до 8 лютого.

    Перед звільненням Залужний опублікував свою програмну колонку на CNN, у якій виклав своє бачення щодо війни та план змін у армії на найближчі півроку.

    Тривалий конфлікт між військовим та політичним керівництвом України наростав протягом останніх місяців, особливо під час обговорень щодо можливої відставки Валерія Залужного, який має вищий рівень підтримки населення, ніж сам президент. Ця ситуація викликала значні тривоги у суспільстві. Українські та західні аналітики активно обговорювали загрозу великої кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

    Залужний, який має за плечима більше 20 років військової служби, був призначений головнокомандувачем Збройних Сил України в липні 2021 року за дорученням президента Володимира Зеленського. В інтерв’ю журналу Time він описав свої враження від цього призначення як “удар нижче пояса”, що викликав у нього нокаутний ефект.

    Залужний очолював українську армію під час розпочатого в лютому 2022 року повномасштабного вторгнення Росії. Хоча уряд України отримував критику за недостатню підготовку до війни, експерти визнають, що держава зуміла протистояти російській агресії завдяки діям Залужного. Він організував таємну передислокацію українських військових ресурсів, включаючи авіацію та засоби протиповітряної оборони, і розробив план відбиття агресії.

    Журнал New Yorker твердить, що Валерій Залужний приховував військові підготовки навіть від президента Володимира Зеленського та американських партнерів Києва.

    Згідно з цією інформацією, Залужний не повідомляв Зеленському про приготування через страх того, що президент, не вірячи в можливість вторгнення, може вимагати згорнути приготування. Щодо американців, він також приховував інформацію, бо боявся, що вони розповідатимуть про ці дії Зеленському та іншим особам.

    Протягом майже двох років повномасштабної війни з Росією, Залужний став популярною постаттю як в українському суспільстві, так і на Заході.

    Він був високо оцінений своїми західними колегами, а в інтернеті активно ділилися фотоколажами та мемами з його участю, визнаючи його внесок у перші видимі перемоги України, такі як поразка росіян під Києвом, потоплення російського крейсера “Москва”, а також звільнення Херсона та Харківської області восени 2022 року.

    На цьому фоні почалися обговорення про перспективи Залужного як політика та ймовірного конкурента президента Володимира Зеленського.

    Протягом останнього року успіхи України на фронті практично зникли – очікуваний контрнаступ, під час якого українська влада обіцяла звільнити якщо не Крим, то всю Херсонщину та Запорізьку область, не дав результатів.

    Листопад 2023 року відзначився публікацією статті та інтерв’ю Валерія Залужного в британському журналі The Economist, які спричинили хвилю і подальший рух подій, що призвів до його звільнення. В цьому зверненні Залужний вперше визнав, що український наступ завершився без очікуваних успіхів, а розрахунок на виснаження росіян був помилковим з самого початку.

    Він висловив своє бачення щодо необхідних технологічних змін у країні, врахувавши помилки минулих років, а також визначив потребу у підтримці від західних партнерів.

    Залежності долі війни від позиції та поставок Заходу підкреслив Залужний, але водночас зауважив, що багато від цього залежить і від політичного керівництва України.

    Після цього з’явилися чутки про можливу відставку Залужного і його конфлікт з президентом Зеленським, який мав інший погляд на хід війни.

    Інформація про цей конфлікт заперечувалася командою президента, але ситуація поглиблювалася. Неабияк підсилювалася ця напруга через стабільну підтримку Залужного і падіння рейтингу президента, яке фіксувалося у соціальних опитуваннях.

    Останнім виразним протистоянням між Зеленським і Залужним була суперечка щодо законопроекту щодо мобілізації. Президент не бажав брати на себе відповідальність за це, намагаючись перекласти її на військове керівництво.

    Законопроект досі не був ухвалений, і його знову внесли на розгляд парламенту, проте невідомо, коли він буде прийнятий.

    Також на рішення президента могла вплинути ситуація з можливим збиттям російського літака Іл-76 біля Бєлгорода. За твердженням росіян, на борту можливо були українські полонені. Генеральний штаб визнав, що збиття літака могло статися через дії ЗСУ, але Росія не представила доказів наявності полонених.

    У контексті чуток про ймовірну відставку, 1 лютого американське видання CNN опублікувало колонку головнокомандувача, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також критикував недоліки в системі мобілізації та роботі оборонної промисловості.

    Раніше політологи наголошували, що рішення про звільнення Валерія Залужного стане серйозною політичною помилкою з боку президента Зеленського, і це може викликати створення сильного політичного конкурента для нього.

    “Спроба звільнити Залужного буде найбільш фатальною помилкою президента. Це найгірше, що він може зробити. Це автоматично зробить Залужного його головним конкурентом”, – наголошував політолог Володимир Фесенко восени 2023 року.

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023 року, довіра українців до Збройних Сил України залишалася незмінною на високому рівні (96%) протягом ще одного року війни.

    Хоча більшість українців і продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському, але їхня кількість значно зменшилася. Якщо у грудні 2022 року довіряли 84%, то наприкінці 2023 року ця цифра скоротилася до 62%.

    Окреме дослідження КМІС у 2023 році зосереджувалося на довірі до головнокомандувача Залужного. На другий рік війни 88% українців вірили йому. Проте відношення до президента Зеленського і Залужного було на одному рівні – довіра до кожного з них складала 59%.

    Як українське суспільство прийме відставку популярного головнокомандувача, якого часто називали “батьком Залужного”? Згідно з опитуванням КМІС, проведеним у грудні, 72% українців не підтримують заміну Залужного на іншого генерала (лише 2% підтримують цю ідею).

  • Зеленський дає старт для створення Сил безпілотних систем у ЗСУ

    Зеленський дає старт для створення Сил безпілотних систем у ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок формування спеціалізованих підрозділів для впровадження Сил безпілотних систем у Збройних Силах країни.

    Згідно з офіційним указом, Президент поручив уряду разом з Генштабом ЗСУ вивчити можливість створення відокремлених підрозділів безпілотних систем у збройних силах. Після проведення аналізу пропозиції з цього питання будуть передані для розгляду в Раду національної безпеки та оборони. Указ набуде чинності з моменту його опублікування.

    Міністр оборони Рустем Умеров підкреслив важливість включення безпілотних систем у військову структуру країни. Він також зауважив, що це призведе до революції в воєнній тактиці, базованій на інноваціях та сучасних технологіях.

    За словами Умерова, безпілотні системи вже демонстрували свою ефективність на полі бою, і тепер завдання полягає в розширенні та вдосконаленні їх використання.

    Раніше було повідомлено про пропозицію з Німеччини щодо негайної організації поставок ракет Taurus в Україну.

  • «Завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ» – Кличко прокоментував відставку головнокомандувача

    «Завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ» – Кличко прокоментував відставку головнокомандувача

    Міський голова Києва Віталій Кличко виступив на підтримку головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) Валерія Залужного у зв’язку з повідомленнями про можливу відставку військового керівництва. Він вважає, що завдяки Залужному українці повірили в ЗСУ, і закликав припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу.

    Кличко написав у своєму телеграм-каналі: “Необхідне перезавантаження. Я говорю про заміну низки керівників держави, не тільки в армійському секторі”. Він підкреслив важливість збереження боєздатності та злагодженості ЗСУ в умовах загрози з боку Росії.

    Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський також розглядає можливість відправлення у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Він заявив про це у інтерв’ю італійському телеканалу Rai News 24. Зеленський призначив Залужного головнокомандувачем ЗСУ у липні 2021 року.

    Це не перший раз, коли Кличко виступає на підтримку Залужного. У грудні 2023 року він погодився з його заявами про складність воєнного становища та необхідність перегляду стратегії ведення бойових дій.

    Українська громадськість у цій ситуації розділилася на дві протилежні думки щодо можливої відставки головнокомандувача. Одні вважають, що це може нашкодити боєздатності ЗСУ, інші підтримують зміни в військовому керівництві в умовах військової агресії Росії.

  • Мирний кульбіт екс-посла в Німеччині Мельника!

    Мирний кульбіт екс-посла в Німеччині Мельника!

    Екс-посол України в Німеччині Андрій Мельник раптово розвернувся на 180 градусів і закликав західних лідерів, зокрема Олафа Шольца, якого неодноразово ображав, провести переговори з Путіним, щоб закінчити війну в Україні. На його думку, “розмова може творити чудеса”.

    “Можливо, це просто моє прийняття бажаного за дійсне, але я вважаю, що зараз варто було б витягнути і дипломатичний кийок… Чому б пану Шольцу не зустрітися з Путіним? Можливо, йому не потрібно просто зараз запрошувати його в Німеччину на пиво або летіти до Москви. Але зустрічі були і під час холодної війни, наприклад, в Ісландії…”.

    На думку Мельника, світ має замислитися, як знайти підхід до російського керівництва, а темою переговорів могла б стати роль Росії після закінчення війни, оскільки Путіну ця тема не байдужа:
    “Я хотів би бачити сильнішу дипломатичну ініціативу з боку Заходу за участю інших гравців, зокрема з глобального півдня, особливо Китаю і, можливо, Бразилії… Йдеться про пошук вагомих аргументів, зрозумілих Путіну, навіть таких, які можуть здатися божевільними. Я вважаю, що Путін, як і раніше, розумна людина”.

    Крім того, Мельник заявив, що виявляється “ніхто в Україні не хоче вести цю війну до останнього солдата. Для нас це питання збереження нашої державності”.

    Цими висловлюваннями не варто зачаровуватися, не може міжнародно визнаний антидипломатичний радикал раптом почати мислити раціонально і людяно:

    – це й елемент емоційної демократії – експосол говорить те, що не міг сказати, будучи на посаді, і те, що не може сказати Зеленський, у якого єдина формула миру – це повернення територій до кордонів 1991 року;

    – це і тригер для Шольца, який обов’язково зверне увагу на згадку Мельником;

    – це і прогрів громадської думки українців, що переговори – непоганий варіант. А отже, перспектива завершення конфлікту мирними переговорами дедалі реальніша.

  • На Дніпропетровщині Зеленський вручив нагороди захисникам: “Дякую вам за захист України”

    На Дніпропетровщині Зеленський вручив нагороди захисникам: “Дякую вам за захист України”

    Президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Дніпропетровської області, де відвідав центр підготовки мобільних вогневих груп. Під час візиту він вручив нагороди воїнам, які регулярно захищають країну від ворожих атак.

    Глава держави особисто нагородив військовослужбовців, які щодня стоять на захисті українського народу від російських повітряних атак. У своєму зверненні до захисників, Зеленський висловив вдячність за їхні зусилля у боротьбі з російською агресією та побажав успіху та міцного здоров’я.

    “Хочу вам подякувати за знищення повітряних цілей, за знищення ворога. Дякую вам за захист нашої держави, наших родин, нашої України. Бажаю вам міцного здоров’я та лише перемоги, тільки вперед. Маю честь нагородити вас. Більше вам успіхів, більше збитих цілей”, – заявив президент.

    Під час свого візиту до центру підготовки мобільних вогневих груп, Зеленський ознайомився з тренуванням військових, які використовують великокаліберні кулемети та інші засоби ураження для знищення російських ракет та дронів.

  • Чому влада тягне з відставкою Залужного

    Чому влада тягне з відставкою Залужного

    Кілька тижнів ми спостерігаємо за  протистоянням між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Валерієм Залужним.

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента свідомо тягне з відставкою Залужного на тлі критичної ситуації в Авдіївці. На Банковій хочуть повісити на Головкома оточення міста і зняти негатив із Зеленського, що Президент змушений реагувати на ситуацію на фронті.

    Також наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента збирається разом із зняттям Залужного, зачистити все військове керівництво, яке орієнтувалося на нього, залишать тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак хоче завершити всі перестановки до вакууму легітимності, щоб утримати владу у своїх руках.

    Нагадаємо, що повноваження президента України Володимира Зеленського закінчуються в травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція.