Golovnitemu.com

Позначка: зерно

  • Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі про масштабні збитки державі під час операцій із зерном. Реальні строки ув’язнення отримали колишній директор державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко.

    Суд визнав обох винними в реалізації схеми із заниження вартості зерна. Василя Сахненка засуджено до 4 років позбавлення волі, Ігоря Трушенка — до 3 років і 10 місяців. Крім того, їм заборонено обіймати керівні посади, а також призначено штрафи. Окремим рішенням суд постановив стягнути з обвинувачених солідарно понад 13,4 млн грн як компенсацію збитків, завданих державі.

    Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

    У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

    Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

    Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

  • Керівницю інституту та завідувачку складу підозрюють у крадіжці зерна на Закарпатті

    Керівницю інституту та завідувачку складу підозрюють у крадіжці зерна на Закарпатті

    У Закарпатській області детективи Бюро економічної безпеки повідомили про підозру керівниці науково-дослідного інституту Національної академії аграрних наук України та її спільниці – завідувачці зернового складу. Слідство встановило, що посадовиці, зловживаючи своїм службовим становищем, організували розтрату зерна державної власності.

    За даними правоохоронців, зі складу незаконно видали 140 тонн проса та 160 тонн сої. У результаті держава зазнала збитків на суму майже 1,9 млн грн.

    Фігуранткам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, у період воєнного стану.

    Наразі триває досудове розслідування. Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для підозрюваних.

  • Через компанію «Михайлівський райагропостач» вивозять зерно з окупованих територій до ЄС

    Через компанію «Михайлівський райагропостач» вивозять зерно з окупованих територій до ЄС

    На тимчасово окупованих територіях Запорізької області функціонує організоване злочинне угруповання, яке перетворило аграрний сектор на джерело прибутку для окупаційного режиму. За інформацією з достовірних джерел, у центрі схеми — компанія АТ «Михайлівський райагропостач», акціонеркою якої є Галина Шаламова, відома своїми зв’язками з окупаційними адміністраціями.

    Під виглядом українського експорту через «Михайлівський райагропостач» масово вивозиться агропродукція з пограбованих господарств на територіях, контрольованих російською армією. Викрадення, зберігання, фасування та логістика зерна відбуваються під прикриттям фіктивних контрактів, підставних бенефіціарів і компаній-прокладок. У документах зазначено українське походження, хоча насправді продукція вирощена в умовах окупації.

    Ключові фігури в цій схемі — Вемір Давітян та Олександр Петровський. Саме вони забезпечують логістичні маршрути, експортні канали та фінансове покриття для операцій. За даними джерел, обсяги експорту вже обчислюються мільйонами тонн. Гроші від реалізації зерна осідають у приватних кишенях або використовуються для фінансування окупаційних структур, минаючи український бюджет.

    Особливо тривожним є той факт, що фінансові потоки обслуговуються українськими банками, які не реагують на явні ознаки відмивання коштів і сумнівне походження вантажів. Жодних податкових надходжень у бюджет не надходить — облік не ведеться, звітності немає, а національні контролюючі органи ігнорують проблему.

    Таким чином, під носом у держави діє транснаціональна схема, яка перетворила зерно з окупованих територій на інструмент збагачення колаборантів і їхніх кураторів. І поки Україна веде війну за виживання, хтось збагачується на вкраденому хлібі — буквально і безкарно.

  • Сирія отримала 500 тонн борошна від України

    Сирія отримала 500 тонн борошна від України

    Україна продовжує демонструвати свою відданість глобальній продовольчій безпеці навіть у складних умовах війни. У рамках ініціативи “Grain from Ukraine” до Сирії доставлено першу партію гуманітарної допомоги – 500 тонн борошна. Це лише початок масштабної програми, спрямованої на боротьбу з голодом у найбільш постраждалих регіонах світу.

    За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, ця ініціатива є частиною зусиль України та міжнародних партнерів, таких як Всесвітня продовольча програма (WFP), у подоланні глобальної продовольчої кризи.

    “Ніхто у світі не повинен страждати від голоду. У той час, як Росія провокує глобальні кризи, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки,” – зазначив Сибіга.

    Сирія, яка відновлюється після падіння режиму Башара Асада, стала першою країною, що отримала українську гуманітарну допомогу. Але програма не обмежується лише Сирією.

    Українська продукція вже готова до відправлення у країни Африки:

    • Мозамбік отримає 416 тонн соняшникової олії на початку лютого.
    • Джибуті отримає 73,4 тонни олії та 970,5 тонн борошна наприкінці січня.
    • Танзанія прийме 453 тонни соняшникової олії найближчими тижнями.

    Ці поставки реалізуються за підтримки міжнародних донорів, що дозволяє закуповувати продукцію безпосередньо у вітчизняних аграріїв. Такий підхід має дві важливі цілі: допомога голодуючим країнам та підтримка української економіки.

    Під час нещодавньої робочої зустрічі під головуванням міністра закордонних справ Андрія Сибіги та міністра аграрної політики Віталія Коваля була визначена стратегія розвитку програми. Планується трансформація ініціативи “Grain from Ukraine” у формат “Food from Ukraine”. Це розширення включатиме не лише експорт зерна, але й інших сільськогосподарських продуктів.

    Попри війну та виклики, Україна демонструє свою готовність допомагати світу. Завдяки “Grain from Ukraine” наша країна не лише забезпечує голодуючі регіони їжею, а й зміцнює свою репутацію надійного партнера. Водночас така ініціатива є важливим стимулом для українських аграріїв, які отримують можливості для розвитку та відкриття нових ринків збуту.

    Ця програма доводить, що Україна, незважаючи на агресію з боку Росії, продовжує бути частиною вирішення глобальних проблем і робить свій внесок у боротьбу з голодом у світі.

  • Врожай-2024: Україна зібрала понад 60 млн тонн зернових та олійних культур

    Врожай-2024: Україна зібрала понад 60 млн тонн зернових та олійних культур

    У Україні підбито підсумки збору врожаю за 2024 рік. Загалом аграрії зібрали 42,8 млн тонн зернових та 18 млн тонн олійних культур, що складає понад 60 млн тонн. Лідерами за валовим збором стали Одещина та Полтавщина, а за урожайністю – Хмельниччина.

    Пише Міністерство аграрної політики та продовольства України.

    Відповідно до інформації станом на 18 жовтня, в  Україні вже намолочено 67,3 млн тонн нового врожаю, – його зібрано на площі 17,7 млн га.

    По валовому збору зернових лідирують сільгосптоваровиробники Одещини – 4,3 млн  тонн, Полтавщини – 3,8 млн тонн. По урожайності зернових попереду аграрії Хмельниччини з показником 67,7 ц/г.

    Зазначається, що аграрії 14 областей збирають цукрові буряки.

    Детальна інформація:

    пшениці – обмолочено 4,9 млн га (або 100 %), намолочено 22,3 млн тонн;

    ячменю – обмолочено 1,4 млн га (або 100 %), намолочено 5,5 млн тонн;

    гороху – обмолочено 212,2 тис. га (або 100 %), намолочено 465,3 тис. тонн;

    кукурудзи – обмолочено 2,4 млн га (або 59 %), намолочено 13,2 млн  тонн;

    проса – обмолочено 84,4 тис. га (або 91 %), намолочено 158,9 тис. тонн;

    гречки – обмолочено 86,3 тис. га (або 97 %), намолочено 124,8 тис. тонн;

    соняшнику – обмолочено 4,5 млн га (або 91%), намолочено 9,3 млн тонн насіння;

    сої – обмолочено 2,3 млн га (або 88%), намолочено 5,2 млн тонн насіння;

    ріпаку – обмолочено 1,3 млн га (або 100%), намолочено 3,5 млн  тонн насіння.

    Нагадаємо

    Понад 30,5 тисяч гектарів розмінованих земель отримали українські аграрії у вересні – Мінекономіки

  • Врожай зернових в Україні у серпні 2024 року знизився через погодні умови

    Врожай зернових в Україні у серпні 2024 року знизився через погодні умови

    В Україні спостерігається зниження врожаю зернових у серпні 2024 року, яке стало наслідком несприятливих погодних умов. Згідно з даними Міністерства економіки, загальний обсяг врожаю склав 28,7 мільйона тонн, що на 1,6% менше, ніж у минулому році.

    У серпні 2024 року врожай зернових зібрано менший, що зумовлено передусім початком збору ярих культур, у яких через несприятливі погодні умови у період вегетації та дозрівання сформувалася нижча урожайність

    – йдеться у звіті Мінекономіки.

    Станом на 29 серпня 2024 року врожай зернових та зернобобових культур склав 28,7 млн тонн, що трохи менше порівняно з 29,2 млн тонн на ту ж дату попереднього року.

    Урожайність становила 42,2 ц/га проти 43,9 ц/га в минулому році, а площа обмолоту збільшилася до 6,8 млн га порівняно з 6,6 млн га відповідно.

    Варто зазначити, що врожай станом на серпень 2024 року зменшився на 1,6% у порівнянні з минулим роком, хоча кількість засіяних територій цьогоріч збільшилась на 3%.

    Українські аграрії засіяли 2,8 млн га озимих культур, з них 1,8 млн га – зернові. Лідери по сівбі озимих зернових – Волинь, Полтавщина, Кіровоградщина та Тернопільщина.

  • Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха в Україні ставить під загрозу посіви пшениці під урожай наступного року, що додає нових проблем для фермерів, які вже постраждали від погодних негараздів і війни. Видання Bloomberg повідомляє, що хоча у фермерів ще є час, щоб покращити умови і надолужити згаяне, проблеми можуть скоротити строки посіву озимих культур, які складають більшу частину річного виробництва.

    Незважаючи на те, що ціни на пшеницю наразі значно нижчі за пікові показники після вторгнення Москви в Україну, останніми тижнями вони зросли частково через проблеми з поставками через Чорне море. В обсязі виробництва пшениці в Україні спостерігається зниження приблизно на третину від довоєнного рівня через втрату земель внаслідок вторгнення.

    Посівні площі в Україні зменшилися приблизно вдвічі порівняно з минулим роком. Спека та посуха призвели до того, що деякі поля стали занадто сухими для таких культур, як ріпак. Міністерство сільського господарства США зазначає, що температура на 7℃ вища за норму в Україні в другий тиждень вересня “посилила посуху” для посівів озимих культур.

    Складна ситуація для фермерів ускладнюється погодними умовами та війною. Регіони, які наразі окуповані Москвою, були значними виробниками сільськогосподарської продукції, в той час як фермери в інших регіонах України стикаються з проблемами через забруднену мінами землю та брак робочої сили через мобілізацію.

    За словами синоптиків, дощі цього тижня можуть трохи підвищити вологість ґрунту для чорноморської пшениці, але для значного поліпшення ситуації необхідні набагато більші опади, щоб послабити побоювання з приводу посухи. Проте у фермерів ще є час до жовтня або листопада, щоб надолужити згаяне, якщо погода покращиться.

  • Зерно на 80 млн грн заарештовано в Одеському порту через ухилення від сплати податків

    Зерно на 80 млн грн заарештовано в Одеському порту через ухилення від сплати податків

    На терміналі Одеського порту заарештовано вантаж зерна на суму близько 80 млн гривень через податкові порушення, повідомляється за даними місцевих джерел.

    Як повідомляється в рішенні Шевченківського районного суду Києва від 27 червня 2024 року, 7 червня на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження, порушеного БЕБ щодо ухилення від сплати податків, було проведено обшук на місці здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттолло Гранум» – зерновому терміналі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

    У результаті суд наклав арешт на понад 33 тисячі тонн кукурудзи, 29 контейнерів заповнених пшеницею в кількості 11 тисяч тонн та інше зерно.

    Як було встановлено в суді, цьогоріч використовували реквізити «ризикових» підприємств, а до офіційних документів вносили неправдиві відомості щодо виробника чи постачальника зерна, щоб ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах на суму понад 80 мільйонів 921 тисячу гривень.

    Термінал «Олімпекс» постійно фігурує в кримінальних розслідуваннях. За даними слідства, у період із 2021 до 2023 року, коли зерновим терміналом керувала компанія одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка «Олімпекс Купе Інтернешнл», посадовці ТОВ «Екотранс», використовуючи власні виробничі потужності олійноекстракційного заводу і реквізити підконтрольних підприємств постачальників (виробників), придбали і переробили сільгосппродукцію за готівку, а надалі реалізували її на адресу підконтрольних підприємств і «ризикових» експортерів.

  • БЕБ виявило сірий експорт зернових культур з “Олімпексу”

    БЕБ виявило сірий експорт зернових культур з “Олімпексу”

    Українське Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало розслідування трьох кримінальних проваджень, пов’язаних із фактами “сірого” експорту зернових культур із зернового терміналу “Олімпекс”.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    “Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

    При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

    Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

    Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту  із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

    Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

    За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

    Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

    Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

    Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

    Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

    Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

    Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

    Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

  • Зменшення виробництва зерна в Україні відіб’ється на світовому ринку

    Зменшення виробництва зерна в Україні відіб’ється на світовому ринку

    Зменшення врожаю зернових культур в Україні відчутне не лише на внутрішньому ринку, але й у всьому світі, відзначає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

    Прогнозується, що у цьому сезоні українські фермери зберуть загалом 74 мільйони тонн зернових та олійних культур, що порівняно з минулим роком складе на 8 мільйонів тонн менше.

    За словами Коваля, вирощування пшениці стає менш вигідним, і очікується зниження врожаю на 13,5% до 19,2 мільйонів тонн. У той же час, прогнозується збільшення урожаю сої на 10% до 5,2 мільйонів тонн.

    Експерти вказують на те, що в умовах фінансових, операційних і безпекових труднощів багатьом аграріям стає складніше функціонувати в цій галузі.

    Павло Коваль розповідає, що Україна втрачає певні зовнішні ринки через проблеми з логістикою та експортом, а в деяких випадках її замінює Росія, яка, на додачу, продає крадене зерно з українських полів. Проте, навіть при таких труднощах, країна залишається важливим гравцем на світовому ринку.

    Експерти підкреслюють, що структурні зміни в українському агросекторі матимуть великий вплив на світові цінові тенденції.

    За словами Коваля, деякі країни Європи та регіону Перської затоки, а також країни Африки та Азії будуть відчувати на собі наслідки зменшення експорту пшениці з України. Навіть якщо інші постачальники замінять Україну, це призведе до зростання цін.