Позначка: зона бойових дій

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Екстрені бригади у прифронтових областях отримають мільйонні доплати

    Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення про запровадження нових фінансових коефіцієнтів для медичних працівників, які виконують обов’язки у небезпечних умовах. Це дозволить суттєво збільшити їхні доходи та посилити спроможність системи охорони здоров’я реагувати на виклики війни. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що базовий рівень оплати праці для медиків планують довести до 30 тисяч гривень. Для тих, хто працює у зонах з підвищеним ризиком, запроваджено додаткові надбавки.

    Зокрема, для бригад екстреної медичної допомоги, що здійснюють виїзди у райони бойових дій або в регіони з високою загрозою, коефіцієнт підвищили до 6. Це означає, що, наприклад, Чернігівський центр екстреної допомоги отримуватиме щомісячно близько 9 мільйонів гривень додатково.

    Нові коефіцієнти небезпеки

    • Території з можливими бойовими діями: коефіцієнт зріс із 1,1 до 1,48.

    • Зони активних бойових дій: коефіцієнт підняли з 1,26 до 6,01.

    Таким чином, медики, які щодня ризикують життям, отримають суттєво вищу винагороду за свою працю.

    За словами Ляшка, нова система фінансових стимулів не лише мотивує медичних працівників, а й зміцнює фінансову стійкість центрів екстреної допомоги та медицини катастроф. Це, у свою чергу, дозволить швидше реагувати на виклики війни й гарантувати якісну медичну допомогу навіть у найскладніших умовах.

    У МОЗ підкреслюють, що таке рішення має забезпечити стабільну роботу екстрених бригад, які часто стають першими, хто рятує життя на лінії фронту та в прифронтових громадах.

  • Як отримати компенсацію за знищене житло, якщо воно в зоні бойових дій

    Як отримати компенсацію за знищене житло, якщо воно в зоні бойових дій

    Українці, чиє житло знищене внаслідок бойових дій, зможуть отримати компенсацію навіть у випадках, коли об’єкт розташований у зоні активних обстрілів і фізичний виїзд комісії неможливий. Кабінет Міністрів затвердив зміни до програми «єВідновлення», які дозволяють проводити дистанційне обстеження пошкоджених або зруйнованих будинків.

    Згідно з новою постановою уряду, комісії при органах місцевого самоврядування тепер можуть використовувати супутникові знімки, матеріали з дронів та фото- чи відеофіксацію, надану самими заявниками. Це відкриває можливість для мешканців прифронтових територій отримати компенсацію без ризику для життя.

    Як подати заявку

    Спершу потрібно заповнити інформаційне повідомлення про знищене житло. Це можна зробити через застосунок або портал «Дія», у ЦНАПі чи через нотаріуса. Після цього слід подати заяву на компенсацію, обравши один із двох варіантів:

    • Житловий сертифікат — для купівлі нового житла.

    • Грошова виплата — для відбудови на власній земельній ділянці (доступно лише власникам приватних будинків на безпечній території).

    Процедура обстеження

    Комісія визначає, чи можливо провести фізичний огляд будинку, або ж обмежитися дистанційним. Для останнього формату фото та відео мають бути чіткими, кольоровими, без спотворень і за можливості містити дату, час та геолокацію. Обов’язково потрібно надати загальний вигляд ділянки, щонайменше три різні ракурси житла, зображення зруйнованих конструкцій і, якщо можливо, ідентифікаційні ознаки об’єкта (таблички з адресою, номери будинків, вивіски).

    Терміни ухвалення рішення

    Протягом 30 днів з моменту подання заяви комісія вирішує, чи достатньо матеріалів для встановлення факту знищення. Якщо їх бракує, розгляд справи можуть призупинити, надавши заявнику 90 днів для подання додаткових доказів — у тому числі матеріалів від поліції, рятувальників або військових.

    Важливо, що для тих, чиї заяви раніше були призупинені через неможливість обстеження, тепер розгляд має поновитися з урахуванням нових можливостей дистанційної перевірки. Якщо статус у «Дії» не змінився на «В обробці», варто звернутися безпосередньо до комісії.

    Оновлений механізм дозволяє отримати компенсацію без ризику для життя і значно розширює коло тих, хто зможе скористатися програмою «єВідновлення» навіть у найскладніших умовах воєнного часу.

  • Фіктивні працівники, липові укриття та вугілля по “золотих” цінах: у справі про розкрадання бюджету оголошено нові підозри

    Фіктивні працівники, липові укриття та вугілля по “золотих” цінах: у справі про розкрадання бюджету оголошено нові підозри

    У межах масштабного розслідування розкрадань державних коштів правоохоронці оголосили підозри ще десятьом фігурантам. Справу ведуть щодо зловживань під час реалізації проєктів у регіонах, наближених до зони бойових дій. Загальна сума встановлених збитків уже наближається до 6 мільйонів гривень.

    У центрі афери — низка соціально важливих проєктів, фінансованих державою, зокрема у Київській, Житомирській, Запорізькій та Сумській областях. Оперативники з Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції викрили схеми, які охоплювали різні сфери — від фіктивного працевлаштування до ремонту укриттів та закупівлі вугілля для навчальних закладів.

    Зокрема:

    • Робота на папері: чиновники оформлювали людей на роботу в комунальні установи, які фактично не виконували жодних обов’язків. Зарплати їм платили з бюджету.

    • Недобудовані укриття: у школах та дитсадках виявили захисні споруди, що або не були завершені, або зовсім непридатні для використання.

    • Вугілля по космічних цінах: під час перевірок з’ясувалося, що постачальники завищували вартість твердого палива, поставляючи його до освітніх закладів прифронтових регіонів.

    Слідчі стверджують: до схем були залучені не лише представники органів місцевого самоврядування, а й керівники комунальних підприємств і приватні підрядники. Всі вони діяли в координації, що дозволяло роками уникати відповідальності.

    Усім фігурантам справи вже вручені підозри. Йдеться про злочини, кваліфіковані за статтями КК України, які передбачають відповідальність за привласнення майна, службове підроблення, а також змову для вчинення злочину.

    Національна поліція зазначає, що робота з викриття подібних злочинів активізована по всій країні, з особливим фокусом на регіони, де триває відновлення інфраструктури після ударів рф.

    Наразі тривають обшуки, вилучення документації та допити свідків. Правоохоронці обіцяють: усі винні у дерибані коштів для прифронтових громад будуть притягнуті до відповідальності.

  • Міністерство соціальної політики України запустило нову програму підтримки пенсіонерів у зонах бойових дій

    Міністерство соціальної політики України запустило нову програму підтримки пенсіонерів у зонах бойових дій

    Міністерство соціальної політики України оголосило про запуск нової програми фінансової підтримки для пенсіонерів, які проживають у зонах бойових дій або на небезпечних територіях. Програма, яка буде фінансуватися Всесвітньою продовольчою програмою ООН, спрямована на забезпечення додаткової допомоги пенсіонерам з низьким рівнем доходів. Виплати в рамках цієї ініціативи триватимуть до кінця 2024 року.

    Основні аспекти програми:

    1. Додаткові виплати: Пенсіонери, які відповідають умовам програми, отримають додаткові виплати до своєї основної пенсії. Ця допомога покликана підтримати найуразливіших громадян, які залишилися в регіонах, охоплених бойовими діями, та отримують мінімальні пенсії.
    2. Цільова аудиторія: Програма орієнтована на підтримку пенсіонерів, які не змогли покинути небезпечні зони через війну та отримують пенсію менш ніж 3,25 тисячі гривень на місяць.
    3. Умови отримання: Для участі у програмі пенсіонери повинні відповідати трьом ключовим критеріям:
      • Проживати у зоні бойових дій або на території, що вважається небезпечною.
      • Отримувати пенсію нижче 3,25 тисячі гривень.
      • Не отримувати іншої міжнародної допомоги.
    4. Автоматичне нарахування: Доплати будуть автоматично нараховуватися на пенсійні картки разом із основною пенсією. Пенсіонерам не потрібно подавати додаткові заявки чи виконувати будь-які інші формальності.
    5. Кількість отримувачів: За прогнозами Міністерства соціальної політики, до кінця 2024 року додаткові виплати отримають понад 470 тисяч пенсіонерів по всій країні.

    Особлива увага в рамках програми приділяється пенсіонерам, які не мають можливості самостійно подати заявку на отримання допомоги, наприклад, через відсутність доступу до інтернету чи фізичну неміч. Такі пенсіонери також матимуть можливість отримати додаткову допомогу автоматично, що забезпечить їм необхідну фінансову підтримку в цей складний час.

  • ЄС відмовляється від українських газосховищ

    ЄС відмовляється від українських газосховищ

    Європейські компанії почали відмовлятися від використання українських газосховищ, що створює серйозні економічні ризики для України. Як повідомляє Financial Times, рішення продиктоване небезпекою, пов’язаною з перебуванням газу в зоні бойових дій та економічною невигідністю цього кроку.

    Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

    Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

    Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.