Позначка: ЗСУ

  • Зеленський звільнив Залужного

    Зеленський звільнив Залужного

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про відставку 50-річного Валерія Залужного, який протягом понад двох років очолював збройні сили країни. Це оголосив сам президент у своєму зверненні до громадян.

    За пів години до цього зустрівшись з Залужним, Зеленський висловив подяку йому за його роботу.

    Новим керівником було призначено Олександра Сирського. Напружені відносини між Зеленським і Залужним посилилися ще у листопаді 2023 року, проте тоді відставка не відбулася. У 29 січня 2024 році Зеленський викликав Залужного і повідомив про намір звільнити його, проте указ про це так і не був підписаний до 8 лютого.

    Перед звільненням Залужний опублікував свою програмну колонку на CNN, у якій виклав своє бачення щодо війни та план змін у армії на найближчі півроку.

    Тривалий конфлікт між військовим та політичним керівництвом України наростав протягом останніх місяців, особливо під час обговорень щодо можливої відставки Валерія Залужного, який має вищий рівень підтримки населення, ніж сам президент. Ця ситуація викликала значні тривоги у суспільстві. Українські та західні аналітики активно обговорювали загрозу великої кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

    Залужний, який має за плечима більше 20 років військової служби, був призначений головнокомандувачем Збройних Сил України в липні 2021 року за дорученням президента Володимира Зеленського. В інтерв’ю журналу Time він описав свої враження від цього призначення як “удар нижче пояса”, що викликав у нього нокаутний ефект.

    Залужний очолював українську армію під час розпочатого в лютому 2022 року повномасштабного вторгнення Росії. Хоча уряд України отримував критику за недостатню підготовку до війни, експерти визнають, що держава зуміла протистояти російській агресії завдяки діям Залужного. Він організував таємну передислокацію українських військових ресурсів, включаючи авіацію та засоби протиповітряної оборони, і розробив план відбиття агресії.

    Журнал New Yorker твердить, що Валерій Залужний приховував військові підготовки навіть від президента Володимира Зеленського та американських партнерів Києва.

    Згідно з цією інформацією, Залужний не повідомляв Зеленському про приготування через страх того, що президент, не вірячи в можливість вторгнення, може вимагати згорнути приготування. Щодо американців, він також приховував інформацію, бо боявся, що вони розповідатимуть про ці дії Зеленському та іншим особам.

    Протягом майже двох років повномасштабної війни з Росією, Залужний став популярною постаттю як в українському суспільстві, так і на Заході.

    Він був високо оцінений своїми західними колегами, а в інтернеті активно ділилися фотоколажами та мемами з його участю, визнаючи його внесок у перші видимі перемоги України, такі як поразка росіян під Києвом, потоплення російського крейсера “Москва”, а також звільнення Херсона та Харківської області восени 2022 року.

    На цьому фоні почалися обговорення про перспективи Залужного як політика та ймовірного конкурента президента Володимира Зеленського.

    Протягом останнього року успіхи України на фронті практично зникли – очікуваний контрнаступ, під час якого українська влада обіцяла звільнити якщо не Крим, то всю Херсонщину та Запорізьку область, не дав результатів.

    Листопад 2023 року відзначився публікацією статті та інтерв’ю Валерія Залужного в британському журналі The Economist, які спричинили хвилю і подальший рух подій, що призвів до його звільнення. В цьому зверненні Залужний вперше визнав, що український наступ завершився без очікуваних успіхів, а розрахунок на виснаження росіян був помилковим з самого початку.

    Він висловив своє бачення щодо необхідних технологічних змін у країні, врахувавши помилки минулих років, а також визначив потребу у підтримці від західних партнерів.

    Залежності долі війни від позиції та поставок Заходу підкреслив Залужний, але водночас зауважив, що багато від цього залежить і від політичного керівництва України.

    Після цього з’явилися чутки про можливу відставку Залужного і його конфлікт з президентом Зеленським, який мав інший погляд на хід війни.

    Інформація про цей конфлікт заперечувалася командою президента, але ситуація поглиблювалася. Неабияк підсилювалася ця напруга через стабільну підтримку Залужного і падіння рейтингу президента, яке фіксувалося у соціальних опитуваннях.

    Останнім виразним протистоянням між Зеленським і Залужним була суперечка щодо законопроекту щодо мобілізації. Президент не бажав брати на себе відповідальність за це, намагаючись перекласти її на військове керівництво.

    Законопроект досі не був ухвалений, і його знову внесли на розгляд парламенту, проте невідомо, коли він буде прийнятий.

    Також на рішення президента могла вплинути ситуація з можливим збиттям російського літака Іл-76 біля Бєлгорода. За твердженням росіян, на борту можливо були українські полонені. Генеральний штаб визнав, що збиття літака могло статися через дії ЗСУ, але Росія не представила доказів наявності полонених.

    У контексті чуток про ймовірну відставку, 1 лютого американське видання CNN опублікувало колонку головнокомандувача, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також критикував недоліки в системі мобілізації та роботі оборонної промисловості.

    Раніше політологи наголошували, що рішення про звільнення Валерія Залужного стане серйозною політичною помилкою з боку президента Зеленського, і це може викликати створення сильного політичного конкурента для нього.

    “Спроба звільнити Залужного буде найбільш фатальною помилкою президента. Це найгірше, що він може зробити. Це автоматично зробить Залужного його головним конкурентом”, – наголошував політолог Володимир Фесенко восени 2023 року.

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного наприкінці листопада-початку грудня 2023 року, довіра українців до Збройних Сил України залишалася незмінною на високому рівні (96%) протягом ще одного року війни.

    Хоча більшість українців і продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському, але їхня кількість значно зменшилася. Якщо у грудні 2022 року довіряли 84%, то наприкінці 2023 року ця цифра скоротилася до 62%.

    Окреме дослідження КМІС у 2023 році зосереджувалося на довірі до головнокомандувача Залужного. На другий рік війни 88% українців вірили йому. Проте відношення до президента Зеленського і Залужного було на одному рівні – довіра до кожного з них складала 59%.

    Як українське суспільство прийме відставку популярного головнокомандувача, якого часто називали “батьком Залужного”? Згідно з опитуванням КМІС, проведеним у грудні, 72% українців не підтримують заміну Залужного на іншого генерала (лише 2% підтримують цю ідею).

  • На межі катастрофи: Спроби Росії обмежити ЗСУ в Авдіївці

    На межі катастрофи: Спроби Росії обмежити ЗСУ в Авдіївці

    За повідомленням російської військової пропаганди, 1 лютого російські війська увійшли в місто Авдіївка, прорвавши оборону українських сил. Звіти українських аналітиків свідчать про складну ситуацію для гарнізону Збройних сил України та початок боїв у місті.

    За інформацією ВВС, російська військова група вже 19 січня просунулася до крайніх південних вулиць Авдіївки, включаючи Спортивну, Чернишевського, Лісову, Сєдова і Соборну.

    Військові блогери з Росії говорять про наявність російського “плацдарму” в цьому районі, за ресторанним комплексом “Царське полювання”.

    У телеграм-каналах росії 6 лютого поширили відео підриву бронемашини “Бредлі” на вулиці Чернишевського. Заявлялося, що це контратака ЗСУ для вигнання противника з міста, але безуспішно.

    Українська влада відкидає інформацію про початок “міських боїв” і стверджує, що російську диверсійно-розвідувальну групу вже витіснили з південних околиць міста.

    5 лютого аналітичний портал DeepState повідомив, що ситуація в Авдіївці загострюється, зазначивши, що російські війська почали активніше атакувати не лише на південних, але й північних околицях міста, зокрема, в районі дачного поселення біля Авдіївського коксохімічного заводу.

    “Постає багато питань щодо підготовки оборонних структур, як довкола міста, так і у самому місті”, – підкреслили у DeepState.

    Юрій Бутусов, воєнний кореспондент і головний редактор “Цензор.Нет”, який відвідав Авдіївку 5 лютого, зауважив, що російські війська вже дісталися на відстань 1,2 км від в’їзду до міста.

    У ефірі телемарафону 6 лютого очільник військової адміністрації Авдіївки Віталій Барабаш заявив, що ситуація стає “критичною”.

    “Ситуація дуже напружена. Якщо раніше ми говорили, що це складно, але контрольовано, то зараз ми маємо дуже важливі труднощі і можемо сказати, що в деяких місцях це критична ситуація”, – підкреслив він.

    Проте Барабаш наголосив, що поки що не відбуваються вуличні бої в місті, але окремі групи росіян намагаються прорватись.

    За словами Барабаша, протягом однієї доби армія РФ скинула на місто 37 авіабомб, а також було зафіксовано 50 обстрілів.

    Начальник пресслужби оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Таврія” Дмитро Лиховій відмовився коментувати повідомлення ВВС України про початок боїв в міській забудові Авдіївки.

    “Ми чули такі коментарі від неофіційних джерел, але ми не бажаємо їх коментувати, оскільки ситуація є динамічною і постійно змінюється”, – відзначив речник.

    За останні дні російські війська збільшили інтенсивність штурмових дій. Зростає кількість зіткнень, авіаударів і застосування FPV-дронів.

    “Наші захисники та захисниці міцно тримають оборону, завдаючи ворогу комплексного вогневого удару. При цьому ворог зазнає значних втрат і готує нові резерви для введення в дію”, – зазначив Лиховій.

    Він підкреслив, що логістичне постачання угруповання в Авдіївці є стабільним, а ЗСУ вживають заходів для покращення оборони, встановлюючи додаткові вогневі позиції та спостережні пункти.

    “Ситуація складна, але під контролем”, – підкреслив речник ОСУВ “Таврія”.

    Плани російського командування стають очевидними. Незважаючи на майже чотири місяці активних операцій та значні втрати в людях і техніці, військам РФ не вдалося здійснити “широкий обхват” Авдіївки. Їм не вдалося прорватися на південний і північний фланзі, щоб перерізати лінії постачання українського гарнізону.

    В такій ситуації російські війська переходять до альтернативного плану. У середині січня вони зуміли, використовуючи підземний прохід, проникнути до української позиції біля ресторану “Царське полювання” на південній частині міста.

    Очевидно, їхнім наступним кроком є просування на північ вздовж вулиць Соборна і Чернишевського до району 9 і 5-поверхових будинків, відомого як “9-й квартал”. Цей район знаходиться на відстані 1,5-2 км від їхнього поточного місцеположення і має важливе тактичне значення.

    З іншого боку, група російських військ намагається з півночі міста прорватися до перехрестя біля Авдіївської автобази та району ресторанного комплексу “Бревно”. Це дозволить їм перерізати головну логістичну артерію ЗСУ – трасу 00542.

    Для досягнення цієї мети армії РФ повинні повністю захопити приватний масив садового товариства “Івушка” і подолати залізничні колії.

    Портал DeepState зазначає, що ціль частково вже досягнута. Протягом 4-5 лютого російські війська перемістили свої військові підрозділи до дачного масиву і намагалися захопити міст, розташований над залізничною колією.

    Цей міст знаходиться приблизно в 500 метрах від автобази і на відстані кілометра від позиції “Бревно”.

    Це все чиниться з метою розділити гарнізон у Авдіївці навпіл. Або змусити українські війська на південному та південному сході міста – в районі 9-го кварталу та позицій “Зеніт” – відступити, або оточити ці військові угруповання, перерізавши шляхи постачання в районі Індустріального проспекту та траси 00542. Також у скрутному становищі опиняться військові ЗСУ, які обороняють територію Авдіївського коксохімічного заводу на півночі міста.

    “Навіть частковий успіх та утримання поточних позицій українські війська в місті стануть у набагато скрутнішому становищі і будуть змушені переміщувати свої лінії постачання зі зручних вулиць, прикритих будинками, ближче до відкритих полів на заході”, – пояснює мету цих дій російський телеграм-канал “Военный осведомитель” (585 тисяч підписників).

    Що далі?

    Український військовий аналітик Михайло Жирохов вказує на складність утворення цілісної карти подій у місті Авдіївка. Це пояснюється як інтенсивністю бойових дій, так і відсутністю стабільного телефонного зв’язку у місті.

    “Наразі очевидно, що росіяни обходять місто з двох боків, і, поки не вдалося контролювати головну трасу, що веде на північ”, – зауважив експерт з Військово-Повітряних Сил України.

    Щодо вуличних боїв, Жирохов вказує на різницю між ситуацією у Бахмуті та Авдіївці. Якщо в останньому є рівнинна місцевість та щільна багатоповерхова забудова, то в Авдіївці ситуація інша.

    “В Авдіївці все змінюється. Якщо росіяни захоплять район багатоповерхівок, відомий як “9 район” та розташований на висоті, то подальші бої за місто можуть втратити сенс. – зазначає аналітик. – Тоді вони матимуть можливість контролювати територію аж до сусідніх населених пунктів. Якщо вони це здійснять, то це буде місце, де вони розмістять дрони та артилерію, і українська оборона в місті втратить значення. Навіть Авдіївський коксохім буде у їхніх руках”.

    Таким чином, малоймовірно, що ситуація в Авдіївці повторить ту, що сталася у Бахмуті весною минулого року, коли російські сили, в основному найманці ПВК “Вагнер”, поступово просувалися через міську забудову, будинок за будинком, квартал за кварталом, і врешті перейшли на східні околиці, відтіснивши український гарнізон.

    Щодо дій українських військ, Михайло Жирохов зазначає, що є два варіанти: зміцнити гарнізон та наносити контрудари у тил російським військам або поступово виводити угруповання ЗСУ з міста.

    “Але наразі не видно жодних ознак ні зміцнення угруповання, ні контрударів. Це трохи дивно”.

    За словами аналітика, в ЗСУ є резерви, які можна перерозподілити з інших, менш напружених напрямків. Цю тактику вже використовує Російська Федерація, яка активно перекидає резерви під Авдіївку з інших фронтів.

    У випадку, якщо обидві сторони вирішать розпочати вуличні бої у місті, це буде викликом для особового складу.

    “Для проведення вуличних боїв потрібні мотивовані та добре підготовлені піхотинці, просто мобілізовані військові не зможуть впоратися з цим. Це специфічний вид бойових дій”, – відзначає аналітик.

    Якщо українська влада все ж вирішить вивести гарнізон із напівоточеного міста, то ще є час для цього, але його обмаль, впевнений Жирохов.

    “Ми ще не досягли точки неповернення. Є можливість поступово вивести українське угруповання по рубежах. Але часовий проміжок стискається. І це відбувається дуже швидко”, – підкреслює він.

    Військове командування утримується від коментарів з цього питання, але зазначає, що безпека українських військових є пріоритетом.

    “Як повторено керівниками української держави та Збройних сил, в найважчі моменти на полі бою найважливіше – це збереження життів наших військових, захисників України”, – заявив речник ОСУВ “Таврія” Дмитро Лиховій.

  • Зеленський дає старт для створення Сил безпілотних систем у ЗСУ

    Зеленський дає старт для створення Сил безпілотних систем у ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок формування спеціалізованих підрозділів для впровадження Сил безпілотних систем у Збройних Силах країни.

    Згідно з офіційним указом, Президент поручив уряду разом з Генштабом ЗСУ вивчити можливість створення відокремлених підрозділів безпілотних систем у збройних силах. Після проведення аналізу пропозиції з цього питання будуть передані для розгляду в Раду національної безпеки та оборони. Указ набуде чинності з моменту його опублікування.

    Міністр оборони Рустем Умеров підкреслив важливість включення безпілотних систем у військову структуру країни. Він також зауважив, що це призведе до революції в воєнній тактиці, базованій на інноваціях та сучасних технологіях.

    За словами Умерова, безпілотні системи вже демонстрували свою ефективність на полі бою, і тепер завдання полягає в розширенні та вдосконаленні їх використання.

    Раніше було повідомлено про пропозицію з Німеччини щодо негайної організації поставок ракет Taurus в Україну.

  • В ЗСУ розповіли про спецоперацію «Цитадель»

    В ЗСУ розповіли про спецоперацію «Цитадель»

    Сили спеціальних операцій Збройних Сил України (ЗСУ) повідомили про знищення російської радіолокаційної станції та обладнання, яке використовувалося армією Російської Федерації для атак на південь України. Спецоперація, яка отримала назву «Цитадель», була проведена поблизу узбережжя окупованого Криму.

    За повідомленням спецпідрозділу ЗСУ, операція відбулася в зоні постійного патрулювання авіації та флоту Російської Федерації. Уночі човни 73-го морського центру Спеціальних Операцій (ССО) підійшли до радіолокаційної станції. Після спеціальних дій і зачистки об’єкту він був замінований, а потім підривний пристрій було активовано. У результаті операції було захоплено важливе обладнання противника та знищено радіолокаційну станцію.

    За даними спецпідрозділу, знищене та захоплене обладнання дозволяло російським військовим вести розвідку за допомогою іранського дрона «Мохаджер-6» та координувати удари безпілотників типу «Шахед» по об’єктах критичної інфраструктури на півдні України.

    Спецоперація «Цитадель» була успішною і забезпечила безпечніше пересування кораблів у Чорному морі, а також обмежила можливості противника у північно-західній частині цього регіону. У повідомленні не надаються конкретні дані щодо дати проведення операції.

    Російські війська регулярно з різних видів озброєння, в тому числі і за допомогою дронів, завдають ударів по південних областях України, цілячи, серед іншого, по обʼєктах енергетики, елеваторах тощо. При цьому Москва, попри наявність свідчень і доказів, заперечує обстріли цивільних обʼєктів в Україні.

  • ЗСУ почали перекидати війська з частин у тилу, щоб укомплектувати поріділі піхотні підрозділи на фронті

    ЗСУ почали перекидати війська з частин у тилу, щоб укомплектувати поріділі піхотні підрозділи на фронті

    Про це повідомляє The New York Times.

    “Оскільки війна триває вже третій рік, українці опиняються в меншості за чисельністю та озброєнням. Після того, як вони домінували в бойових діях у перший рік і здебільшого билися до упору в другий, вони поступилися імпульсом Росії. Тепер вони обкопуються і борються за те, щоб утриматися”, – пише видання.

    “Зараз у нас немає достатньої кількості техніки і людей, щоб перейти в наступ. Тому головне завдання на даний момент – утримати поточні позиції”, – цитує газета заступника командира батальйону 47-ї механізованої бригади лейтенанта Олександра Ширшина.

    Епіцентром бойових дій залишається район Авдіївки на сході Донецької області, де триває наступ армії РФ. Росіяни пробираються тунелями під вулицями і направляють безпілотні автомобілі, начинені вибухівкою, на українські позиції. Крім цього, Росія посилає штурмові групи, намагаючись отримати контроль над промисловим териконом на околиці міста.

    “Навіть невеликі успіхи Росії створюють ризики для України. Захоплення Мар’їнки після багатьох років боїв дало змогу росіянам відкрити нову лінію атаки на інше місто, Вугледар, з півночі”, – ідеться в статті.

    Британська розвідка попередила, що Росія, найімовірніше, зможе “продовжувати цей рівень наступальної активності в осяжному майбутньому”.

    “Якщо росіян зацікавить якась конкретна ділянка фронту, вони зрівняють її з землею”, – заявив майор Сергій Бец, начальник штабу 48-го окремого стрілецького батальйону 72-ї механізованої бригади.

  • Непереможні Кринки: чому Росія не змогла впоратися з плацдармом на лівому березі Дніпра

    Непереможні Кринки: чому Росія не змогла впоратися з плацдармом на лівому березі Дніпра

    Росіяни нічого не можуть вдіяти з українським плацдармом у Кринках, попри всю свою перевагу. Військовий оглядач Олександр Коваленко пояснює, чому так відбувається і чого можна чекати далі.

    Кринки…

    Нині тільки й розмов про розширення плацдарму на лівому березі. Де саме, хто знає? Але кажуть, що в Кринках. З іншого боку, про плацдарм у Кринках ми чуємо вже давно. Чи ми чуємо про плацдарм не в тих Кринках? Кринки різні, чи…?

    Для розуміння, Кринки — це село протяжністю понад 12 км. Воно витягнуте, і коли йдеться про плацдарм у Кринках, то йдеться не про все село. Херсон, наприклад, протяжністю 19 км по правому березі. А ви про Кринки.

    Але…

    Але для РОВ Кринки — це дуже незручна локація, і ось чому.

    Для видавлювання СОУ з лівого берега в Кринках РОВ торік спеціально сформували три тактичні групи, чисельністю практично у дві бригади. Ці групи діяли по флангах, з Козачі Лагері-Кринки, Корсунка-Кринки та фронтально з траси 2206 через лісовий масив.

    Крім того, командування РОВ продовжило нарощування групи військ “Днепр”, і якщо в листопаді 2023 року їх було 64 тисячі о.с., то зараз це вже 77 тисяч о.с. Крім того, на озброєнні ГВ “Днепр”:

    • танки — близько 400 од;
    • ББМ — 1 100 од;
    • ствольна артилерія — 500 од;
    • РСЗВ — до 100 од.

    Але ефективність дій такого угруповання знижується відсутністю контролю над дорогою першого рубежу і залежністю всіх логістичних ланцюжків від 2206. Зі свого боку, 2206 перебуває в зоні не тільки ураження артилерією СОУ з правого берега, а й активності дронів.

    Лівий берег Херсонської області — це саме той випадок, коли дрони можуть розкривати свій повний функціонал, без критичної протидії РЕБ. Пов’язано це з тим, що для ефективної роботи РЕБ ці комплекси мають перебувати в зоні ураження артилерією СОУ, а тому основна надія — на окопні РЕБ з обмеженими можливостями.

    У підсумку, що ми маємо?

    Село протяжністю 12 км, на кілька вулиць, але витягнуте настільки, що своєчасно протидіяти на кожній ділянці складно, особливо в умовах обмеженої логістики. Ефективна підтримка артилерією і дронами нечисленного угруповання, яке навіть не має на озброєнні ББМ. Усе це призводить до того, що поступово РОВ, не здатні протидіяти розширенню плацдарму, починають втрачати нові ділянки. Своєю чергою, розосередження уваги на нові ділянки знижує оперативність тактичних груп РОВ, що діють біля Кринок.

    Кринки не просто так було обрано як основу для розширення впливу СОУ лівим берегом. Це не тільки вельми непроста щодо блокування противником ділянка, а й фактична агломерація з Козачими Таборами та Корсункою, з усіма перспективами, що випливають з цього.

  • Мобілізація засуджених в Україні допоможе поповнити лави ЗСУ

    Мобілізація засуджених в Україні допоможе поповнити лави ЗСУ

    Український заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгор Чернєв, зазначив, що мобілізація засуджених в Україні може стати одним із інструментів для поповнення лав Збройних Сил. Проте, він підкреслив, що така мобілізація повинна бути добровільною, а також має враховувати готовність командирів та засуджених до співпраці.

    “Це один з інструментів, який можна застосовувати. Але ми маємо розуміти, що це повинно бути добровільною мобілізацією, а також мають бути командири, які готові до співпраці та розуміють, з ким працювати”, – зазначив Чернєв.

    Він також додав, що у нього особисто є командири, які готові приймати засуджених у свої підрозділи, а також засуджені, які виражають готовність захищати країну.

    “В мене є запити від командирів, які говорять, дайте мені такий ресурс, я знаю, що з ним робити. І є звернення від засуджених, які також говорять про те, що вони готові захищати батьківщину, дайте нам таку можливість”, – пояснив Чернєв.

    Однак голова комітету з питань національної безпеки, Олександр Завітневич, відмовився підтримати пропозицію мобілізувати засуджених. Він зазначив, що у минулому подібні дії призвели до “дідівщини” у Збройних Силах СРСР у 50-х роках минулого століття.

    Питання про можливу мобілізацію засуджених в Україні стає актуальним в контексті потреби у поповненні лав Збройних Сил.

  • Наступ росіян не може тривати вічно, але недооцінювати не варто, – ЗСУ

    Наступ росіян не може тривати вічно, але недооцінювати не варто, – ЗСУ

    За інформацією начальника пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша, наступ російських військ на фронті не може тривати вічно. За його словами, супротивник зараз перебуває в ситуації, коли відсутні ресурси та сили для подальшого просування на лінії зіткнення.

    “Противник, судячи з усього, не збирається припиняти бойові дії навіть у цей період весни, оскільки продовжує формувати підрозділи та готувати резерви. Проте, як сказав Кирило Буданов, наступ не може тривати вічно”, – відзначив він під час телемарафону.

    Євлаш пояснив, що для проведення наступальних дій потрібно значну кількість особового складу, техніки, ресурсів і фінансів, чого наразі недостатньо для подальшого просування. За його словами, ЗСУ використовують свою технічну перевагу, інноваційний підхід та нестандартні стратегії у веденні бойових дій.

    Водночас, Євлаш підкреслив, що важливо не недооцінювати противника, оскільки російська армія залишається потужною.

    “Ми можемо в певний спосіб глузувати над противником, але недооцінювати його не варто. Російська армія залишається однією з потужних армій світу з великою кількістю безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та великим арсеналом техніки, яка зберігається на сході Росії”, – підкреслив речник.

    Щодо ситуації на фронті, слід зазначити, що після контрнаступу українських військових улітку було звільнено понад десяток населених пунктів на сході та півдні України. У той же час російські окупанти знову збільшили інтенсивність атак на фронті, спробуючи прорвати українську оборону у різних районах. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов передбачає, що найближчі півроку будуть цікавими на фронті, оскільки очікується завершення російського наступу.

  • Нові деталі зустрічі Зеленського і Залужного від WP

    Нові деталі зустрічі Зеленського і Залужного від WP

    На зустрічі із Зеленським головком Залужний заявив, що ЗСУ не варто чекати швидкого прогресу на полі бою з огляду на цілу низку проблем, пише WP. Газета наводить нові деталі зустрічі, на якій президент запропонував головкому написати заяву про звільнення.

    Зеленський заявив йому, що зміна керівництва ЗСУ потрібна для “оновлення” і, що суспільство дедалі більше втомлюється від війни, а допомога Заходу сповільнилася.У відповідь Залужний виклав проблеми, які успадкує його наступник.

    “Будь-який новий командувач, як і раніше, битиметься з більшими і краще озброєними силами у війні, яка зайшла у виснажливу, болісну безвихідь. Новому командувачу, як і раніше, буде потрібен значний приплив додаткових солдатів, щоб компенсувати втрати і відповідати плану Росії з відправлення в бій ще 400 000 військовослужбовців, а українським силам все одно знадобиться найбільше: зброї, боєприпасів, транспортних засобів та іншої техніки”.

    І, хоча указ про зняття Залужного очікується, шанс на те, що президент може передумати ще є.

  • Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міноборони перемогло в суді над компанією, яка мала поставити 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил України

    Міністерство оборони України успішно виграло судовий процес на суму понад 1,5 мільярда гривень проти компанії “Львівський арсенал”. Ця компанія отримала фінансування, але не виконала поставку 100 тисяч мінометних мін для Збройних Сил.

    За інформацією пресслужби Міноборони, 24 січня Північний апеляційний господарський суд підтвердив рішення Господарського суду Києва щодо стягнення з “Львівського арсеналу” понад 1,3 мільярда гривень передоплати, більше 90 мільйонів гривень пені та понад 96 мільйонів гривень штрафу за невиконання угоди.

    Це рішення є законним і підлягає обов’язковому виконанню. Крім того, ведеться судовий процес у Господарському суді міста Києва щодо додаткового стягнення 163 мільйонів гривень штрафу від “Львівського арсеналу” за цим самим контрактом.

    Також повідомляється, що на рахунки та інше майно “Львівського арсеналу”, яке належить компанії, було наложено арешт. Зазначається, що ця справа може мати міжнародний аспект, оскільки можливою причиною може бути діяльність міжнародного організованого злочинного угруповання, яке розкрадало кошти України та не виконувало своїх зобов’язань.

    Напередодні було оприлюднено розслідування великої афери у Великій Британії, в якому стверджується, що група українських чиновників та підприємців розкрадала кошти, призначені для Збройних Сил України. Зазначається, що серед можливих організаторів цього шахрайства може бути міжнародне злочинне угруповання, яке операціонувало в Україні, Чехії та США.