На сході України бойові дії зазнають швидких змін, де безпілотники та наземні роботизовані системи стають все важливішими. У Покровському напрямку, який є одним з найбільш напружених на фронті, формується нова модель конфлікту, відому як «війна майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» на позивний Будь.
Ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, що захищає підступи до Добропілля, продовжує залишатися вкрай напруженою. У зонах Білицького, Родинського та Гришиного кожного дня відзначаються численні російські атаки, однак ворог не може прорвати українську оборону. Тут, на ділянці довжиною приблизно 12–13 кілометрів, займає позиції 12-та бригада «Азов».
Основу оборони підрозділу становить батальйон безпілотників, чисельність якого за рік зросла з близько 170 до понад 450 військових. Підрозділ використовує широкий спектр сучасної техніки — від розвідувальних квадрокоптерів до ударних дронів «камікадзе», важких бомберів та систем дальнього виявлення.
Командир підкреслює, що основне завдання підрозділу полягає у запобіганні наближенню ворожих штурмових груп до позицій українських військ. Він зазначає, що «ми фактично формуємо перший рубіж оборони перед тим, як ворог виходить на лінію зіткнення».
За словами Будя, російські підрозділи змінюють тактику, відмовляючись від масованих механізованих атак на користь менших штурмових груп, мотоциклів та легкої техніки. Хоча така стратегія надає їм швидкості та елементу несподіванки, вона сама по собі робить їх вразливими до атак FPV-дронів.
Важка техніка противника, навіть з посиленим захистом, часто зазнає ураження ще до прибуття до зони бойових дій. Українські оператори безпілотників вражають цілі на відстані до 20 кілометрів від лінії фронту, що є найбільш інтенсивним сектором використання дронів з обох сторін.
На відстані далі від лінії фронту активність зменшується, проте дрони середньої та великої дальності продовжують працювати, вражаючи цілі на відстані до 70 кілометрів. Команди батальйону вже підтверджували успішні операції на дистанціях понад 30 кілометрів, що є «екстремальними показниками» для FPV-дронів в умовах активної радіоелектронної боротьби.
Радіоелектронна боротьба залишається серйозною проблемою, адже в ключових напрямках, таких як Покровськ і Мирноград, російські системи РЕБ створюють щільне глушіння, що ускладнює використання частот. Це змушує українських операторів постійно адаптувати свої тактики.
Важливим досягненням є впровадження наземних роботизованих комплексів (НРК), які, якщо ще на початку 2026 року не використовувалися, тепер активно виконують бойові завдання. НРК застосовуються для підривних операцій, логістики та спостереження, також їх планують використовувати як автономні спостережні пункти в умовах обмеженої повітряної розвідки.
«Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, що змінює тактику бою», — підсумовує командир. Він переконаний, що незабаром наземні роботи та безпілотники ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, в майбутньому деякі позиції можуть утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами, що стане очевидним до кінця року.