У російському інформаційному просторі поширили повідомлення про нібито рішення Ради безпеки РФ дозволити фізичне усунення президента України Володимира Зеленського та представників вищого військового командування. За версією російських ЗМІ, силовики запропонували перейти до більш радикальних дій після серії атак безпілотників на російські підприємства, зокрема порт Усть-Луга в Ленінградській області. Водночас жодного незалежного підтвердження існування такого рішення немає.
Про це 14 листопада повідомило російське видання «Московский комсомолец».
За твердженням російських журналістів, на закритій нараді Ради безпеки РФ представники силових структур нібито вимагали відмовитися від попередніх неофіційних обмежень щодо атак на українське військово-політичне керівництво.
Видання стверджує, що раніше в Росії начебто існувала негласна домовленість не здійснювати цілеспрямованих нападів на президента України та представників Генерального штабу ЗСУ.
Однак доказів існування такої домовленості журналісти не надали.
За версією російських джерел, причиною зміни позиції стали регулярні атаки безпілотників на об’єкти в Ленінградській області.
Особливе невдоволення російських силовиків нібито викликали удари по портовій інфраструктурі Усть-Луги — одному з важливих експортних вузлів Росії на Балтійському морі.
У повідомленні стверджується, що учасники закритої наради визнали недостатньо ефективною стратегію захисту російських підприємств від безпілотників.
На їхню думку, навіть значне збільшення фінансування протиповітряної оборони не гарантує захисту всіх промислових і стратегічних об’єктів на великій території Росії.
Водночас удари по українській енергетиці та транспортній інфраструктурі не призвели до припинення атак на російські підприємства.
Саме тому, як стверджують російські джерела, представники силового блоку запропонували перейти від ударів по інфраструктурі до цілеспрямованих атак на українських посадовців.
Російські медіа також поширюють припущення про можливе застосування важкого ракетного та авіаційного озброєння.
Зокрема, згадуються балістичні ракети «Іскандер» і тритонні авіаційні бомби ФАБ-3000, які російська армія використовує для ураження укріплених об’єктів.
Однак жодних офіційних наказів про застосування такого озброєння саме проти українського керівництва не оприлюднено.
Важливо й те, що першоджерело повідомлення не наводить конкретних документів або підтверджених свідчень учасників засідання.
«Московский комсомолец» посилається переважно на військово-політичні Telegram-канали та інші російські інтернет-ресурси, які, своєю чергою, заявляють про наявність власних неназваних джерел.
Отже, фактично йдеться про поширення неперевіреної інформації, а не про підтверджене рішення російського керівництва.
Водночас сама тема можливих замахів на президента України не є новою.
У травні 2024 року Служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі ФСБ, яка, за даними слідства, готувала вбивство Володимира Зеленського та інших представників українського військово-політичного керівництва.
Тоді затримали двох полковників Управління державної охорони, яких підозрювали у співпраці з російськими спецслужбами.
За інформацією СБУ, агенти передавали секретні відомості російській стороні та допомагали готувати напади на українських високопосадовців.
Серед потенційних цілей називали не лише Зеленського, а й тодішнього голову СБУ Василя Малюка та очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова.
Правоохоронці повідомляли, що одним із завдань агентурної мережі був пошук осіб, наближених до президентської охорони, які могли б допомогти захопити главу держави.
Українські спецслужби заявили, що зірвали ці плани ще на етапі підготовки.
Ця справа свідчить про те, що загроза замахів на українських посадовців існувала задовго до нинішніх повідомлень російських медіа.
Однак вона не підтверджує твердження про нове рішення Ради безпеки Росії.
Нинішні заяви з’явилися також на тлі активізації дипломатичних контактів щодо можливого припинення війни.
Протягом останнього тижня представники України, США та Росії проводили переговори в Абу-Дабі, після яких американські посередники продовжили консультації з Києвом і Москвою.
Сторони обговорювали можливий масштабний обмін військовополоненими, питання територій та майбутніх гарантій безпеки.
Паралельно російське керівництво продовжує висувати жорсткі вимоги щодо України та європейської системи безпеки.
На цьому тлі поширення повідомлень про можливі удари по українському керівництву може посилювати психологічний тиск і створювати додаткову напруженість у переговорному процесі.
Водночас стверджувати, що йдеться саме про сплановану інформаційну операцію Кремля, без відповідних доказів також передчасно.
Станом на 14 листопада немає незалежно підтвердженої інформації про те, що Рада безпеки РФ справді ухвалила рішення щодо фізичного усунення Володимира Зеленського.
Тому повідомлення російських ЗМІ слід розглядати як непідтверджені твердження, а не як встановлений факт чи офіційно оголошену зміну російської політики.
