З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, європейські уряди та розвідувальні служби зафіксували збільшення інцидентів, які можуть свідчити про спроби тиску, стеження та можливої агресії стосовно опонентів російського режиму. Як повідомляє abc News, інформація отримана від західних чиновників і матеріалів спецслужб, а також від органів правопорядку європейських країн.
За словами європейських посадовців, мова йде не про одиничні випадки, а про систематичну тенденцію, що стає виразнішою після 2022 року. Основними об'єктами загроз є російські опозиціонери, військові перебіжчики, правозахисники, а також особи, які відкрито підтримують Україну або критикують політику Кремля. Спеціалісти вказують на те, що інциденти відбуваються в різних країнах Європи, що свідчить про розширення масштабу таких дій.
Яскравим прикладом став випадок російського активіста Володимира Осечкіна, який з 2022 року перебуває під охороною французької держави через реальну загрозу його життю. У судових документах зазначається, що в квітні 2025 року група чоловіків російського походження кілька годин спостерігала за його домом у Франції, знімаючи його на фото та відео. Сам активіст вже раніше повідомляв про ознаки стеження, а розслідування вважає це підготовкою до можливих дій.
Крім того, в інших країнах ЄС також були зафіксовані тривожні інциденти. У Литві спецслужби виявили змову, націлену на осіб, які підтримують Україну і російських опозиціонерів. Німеччина повідомила про запобігання можливим операціям проти українських чиновників і представників оборонного сектору, а у Польщі було затримано особу, яка підозрювалася в підготовці замаху на президента України. В Іспанії у 2024 році сталося вбивство російського перебіжчика, в якому слідство розглядає можливу причетність до російських структур.
За оцінками західних розвідок, з 2022 року змінився стиль проведення таких операцій. Раніше це мали більш відкритий характер, тоді як тепер використовуються складні схеми з залученням посередників і осіб, не пов'язаних безпосередньо з державними структурами. Цей підхід ускладнює виявлення організаторів і знижує ризик міжнародної відповідальності.
Офіційна позиція Москви залишається незмінною: російська влада заперечує свою причетність до будь-яких операцій за кордоном, називаючи такі звинувачення безпідставними. Водночас європейські чиновники зазначають, що навіть за відсутності прямих доказів загальна ситуація викликає серйозну тривогу. Вони вважають, що такі дії можуть мати не лише фізичні, але й психологічні наслідки, створюючи атмосферу страху серед опозиційно налаштованих осіб і прихильників України.
Представники спецслужб також наголошують, що, навіть коли вдається запобігти окремим операціям, це не виключає можливості повторних спроб тиску або стеження. У зв'язку з цим європейські країни продовжують підвищувати рівень безпеки для осіб, які можуть опинитися під загрозою, і посилюють координацію обміну інформацією між розвідувальними службами.
Ситуація залишається під наглядом європейських урядів, які розглядають її як частину більш широкої проблеми безпеки, що виникає через наслідки війни Росії проти України і активізацію гібридних загроз у регіоні.