Golovnitemu.com

Категорія: Популярні

  • Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    На Дніпропетровщині спалахнув гучний скандал після висловлювань депутатки обласної ради Олени Чиркової, яка під час засідання бюджетної комісії допустила образливі слова щодо дітей із генетичними захворюваннями. Інцидент стався під час обговорення фінансування медичного закладу, який займається неонатальним скринінгом новонароджених.

    Під час відеоконференції Чиркова, коментуючи державну програму ранньої діагностики, заявила, що її мета — “щоб у нас не було дебілів”. Ці слова швидко поширилися в мережі та викликали різку реакцію суспільства.

    Контекстом дискусії стало недофінансування Міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики у Кривому Розі. Через брак ресурсів заклад уже два тижні не проводив обстеження новонароджених, що створює ризики для своєчасного виявлення важких спадкових хвороб.

    Саме в цей момент депутатка намагалася апелювати до важливості державної програми, однак форма її висловлювання викликала обурення навіть серед колег і медичної спільноти.

    Реакція на інцидент була миттєвою. Громадська спілка «Орфанні захворювання України» назвала такі слова “ганьбою” та “поведінкою за межею людяності”, наголосивши, що мова йде про дітей, які потребують підтримки, а не стигматизації.

    Омбудсман Дмитро Лубінець також відреагував на ситуацію, заявивши про порушення прав і гідності дітей та відкриття відповідного провадження.

    Керівництво обласної ради також засудило висловлювання. Голова облради наголосив, що подібні заяви є неприпустимими і принижують людську гідність, а ситуація має отримати оцінку на рівні депутатської етики.

    Після хвилі критики Чиркова публічно вибачилася, визнавши, що використала неприйнятне формулювання. Вона зазначила, що шкодує про свої слова та просить вибачення у батьків і родин, яких могла образити.

    Разом із тим скандал підсвітив і системну проблему — нестачу фінансування медичних програм, які безпосередньо впливають на життя новонароджених. Неонатальний скринінг дозволяє виявляти десятки генетичних захворювань на ранніх стадіях і в багатьох випадках запобігати тяжким наслідкам для здоров’я дитини.

    Що відомо про саму депутатку: Олена Чиркова має тривалий політичний бекграунд. У 2006–2015 роках вона була депутаткою Дніпропетровської облради від Партії регіонів, а також працювала помічницею народного депутата Михайла Разгоняєва. У 2020 році її обрали до облради від партії ОПЗЖ, де вона представляє Криворізький район.

    Скандал довкола її висловлювань продовжує набирати обертів. У соцмережах користувачі вимагають не лише вибачень, а й складання депутатського мандата. Водночас експерти наголошують, що ситуація виходить за межі одного інциденту і порушує ширше питання — культури публічної комунікації влади та ставлення до людей із захворюваннями.

  • У Києві прощаються з Філаретом: коли і де відбудеться поховання

    У Києві прощаються з Філаретом: коли і де відбудеться поховання

    У Києві триває прощання з почесним патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Віряни можуть віддати останню шану духовному лідеру у Михайлівському Золотоверхому монастирі, де встановлено труну з його тілом.

    Прощання розпочалося ще 20 березня і триватиме протягом кількох днів. У суботу, 21 березня, доступ до Михайлівського кафедрального собору залишається відкритим для всіх охочих, хоча можливі тимчасові обмеження через значну кількість людей.

    За інформацією Православної церкви України, поховання патріарха заплановане на неділю, 22 березня. У цей день о 8:30 у Михайлівському соборі розпочнеться заупокійна Божественна літургія, яку очолить митрополит Київський і всієї України Епіфаній у співслужінні єпископату та духовенства.

    Після літургії відбудеться чин відспівування, а близько 11:00 жалобна процесія з тілом патріарха вирушить від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору. Саме там завершиться відспівування і відбудеться поховання.

    Церемонія прощання проходить у стриманій, але урочистій атмосфері. Труну з тілом патріарха заносили до храму священнослужителі. Вона має білий колір, що традиційно символізує духовну чистоту і віру у Воскресіння.

    Патріарх Філарет був однією з ключових постатей українського православ’я. Він очолював Українську православну церкву Київського патріархату і відіграв важливу роль у процесі становлення незалежної української церкви. Саме його діяльність стала одним із фундаментів для створення Православної церкви України та отримання томосу про автокефалію у 2019 році.

    Очікується, що попрощатися з Філаретом до Києва приїдуть тисячі вірян з різних регіонів України. Також у церемонії беруть участь священнослужителі, представники влади та громадські діячі.

    Поховання у Володимирському соборі підкреслює особливу роль патріарха у розвитку українського православ’я та його історичне значення для церковного життя країни.

  • Поки триває війна: ексдержсекретар Мінкульту скуповує нерухомість і авто

    Поки триває війна: ексдержсекретар Мінкульту скуповує нерухомість і авто

    Колишній державний секретар Міністерства культури та інформаційної політики Артем Біденко під час повномасштабної війни здійснив низку дорогих покупок — зокрема придбав автомобіль преміумкласу та нерухомість.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, 19 червня 2025 року Біденко став власником електрокара AUDI E-TRON 55. Раніше, 10 червня 2022 року, він придбав приватний будинок у курортному селі Шешори на Івано-Франківщині.

    Активи родини також поповнилися за рахунок майна, оформленого на дружину Юлію Шаповаленко. Зокрема, 15 лютого 2025 року вона придбала квартиру під Києвом. Крім того, у січні 2024 року Шаповаленко стала власницею автомобіля PEUGEOT 2008.

    Артем Біденко раніше обіймав посаду державного секретаря Міністерства інформаційної політики та фігурував у публічних скандалах, пов’язаних із використанням бюджетних коштів на створення муралів. У той період до проєкту був причетний також радник міністра та координатор ініціатив Гео Лерос.

    Окрім державної служби, Біденко відомий як експерт у сфері політичних комунікацій і маркетингу. Він брав участь у запуску бренду UkraineNow, який використовувався для міжнародного позиціонування України.

    Нещодавно Біденка було обрано президентом Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, що свідчить про його подальшу активність у публічному та професійному середовищі.

    На тлі війни та економічних викликів такі покупки традиційно привертають увагу суспільства, особливо коли йдеться про колишніх посадовців, які мали доступ до державних ресурсів і впливу.

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • Чотири квартири, біткоїн і 66 тисяч доларів: що задекларував поліцейський з Харкова

    Чотири квартири, біткоїн і 66 тисяч доларів: що задекларував поліцейський з Харкова

    Старший інспектор-черговий чергової частини відділення №1 Харківського районного управління поліції №3 Віталій Дикань задекларував низку об’єктів нерухомості, автомобіль, криптовалюту, цінні папери та значні готівкові кошти. На це звернули увагу журналісти після аналізу його декларації.

    Згідно з документом, у власності поліцейського перебувають чотири квартири в Харкові площею від 31,7 до 75,2 квадратного метра, набуті переважно у 2009–2021 роках. Окремо вказана ще одна квартира площею 43,9 квадратного метра, яка була придбана або переоцінена у 2025 році. Крім того, Дикань задекларував земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у Харківському районі, право на яку набув у жовтні 2025 року.

    Серед транспортних засобів у декларації зазначений Mitsubishi Outlander 2023 року випуску, придбаний у вересні 2025 року за 827 тисяч гривень. Також поліцейський вказав біткоїн, придбаний ще у 2017 році, вартість якого на момент набуття права становила 100 тисяч гривень.

    Готівкою Віталій Дикань зберігає 66,5 тисячі доларів. На банківських рахунках у нього задекларовані незначні суми в іноземній валюті. Окрім цього, він володіє облігаціями ПрАТ «Трест Житлобуд-1» на загальну номінальну вартість близько 794 тисяч гривень.

    Офіційний дохід від служби в поліції за 2025 рік склав 645 239 гривень. Водночас у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, поданому 4 січня 2026 року, Дикань вказав ще 1,28 мільйона гривень доходу від продажу рухомого майна громадянину Сергію Шередеці.

    У декларації також фігурує цивільна дружина поліцейського Тетяна Поповченко та двоє неповнолітніх дітей — син Мирон і донька Міра. На Тетяну Поповченко записані житловий будинок площею 198,9 квадратного метра, земельна ділянка площею 1200 квадратних метрів, квартира в Пісочині площею 43,7 квадратного метра, а також автомобілі Toyota Camry 2015 року та Ford Mustang Mach-E 2020 року. Крім того, вона задекларувала понад 951 тисячу гривень доходу від підприємницької діяльності за рік.

    Окрему увагу привертає й родинний контекст. Раніше повідомлялося, що син Віталія Диканя — дізнавач сектору дізнання відділу №2 Харківського районного управління поліції №2 Ілля Дикань — у березні цього року придбав Tesla Model Y за заниженою вартістю та задекларував 100 тисяч доларів.

    На тлі офіційної зарплати самого Віталія Диканя та обсягу задекларованих активів ця декларація напевно викличе додаткові питання щодо джерел походження коштів і майна.

  • У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    Добудова Шулявської розв’язки у Києві знову опинилася під загрозою — після судових рішень, проблем із підрядниками та нового тендеру з єдиним сумнівним учасником проєкт ризикує затягнутися ще на місяці.

    Шулявська розв’язка, яка мала стати ключовим транспортним вузлом столиці, давно перетворилася на символ затягнутих будівництв і скандалів. Попри те, що шляхопровід відкрили ще у 2019 році, повноцінно об’єкт досі не завершений.

    Проблеми почалися ще на етапі вибору проєкту. У 2018 році столична влада без відкритого конкурсу обрала варіант дворівневої розв’язки типу «неповна конюшина», хоча фахівці пропонували альтернативні рішення, зокрема трирівневу схему з кращою пропускною здатністю і без необхідності знесення частини заводу «Більшовик».

    Первісна вартість реконструкції становила близько 600 мільйонів гривень, однак із часом витрати зросли в рази. На сьогодні загальна сума перевищує 2,5 мільярда гривень.

    Ключовим переломним моментом стало обрання підрядника. Перемогу у тендері отримало ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яке, як встановив Антимонопольний комітет, діяло у змові з іншою компанією для імітації конкуренції.

    У 2025 році суд визнав договір із підрядником недійсним із моменту укладення. Компанія має повернути до бюджету понад 1,1 мільярда гривень. Водночас реальні шанси на відшкодування залишаються низькими, оскільки фірма перебуває у процедурі санації і має десятки кредиторів.

    Паралельно місто змушене продовжувати витрати. Лише демонтаж цеху заводу «Більшовик» обійшовся бюджету у 121 мільйон гривень. І тут також не обійшлося без скандалу — переможцем стала компанія, яка на момент тендеру існувала лише кілька тижнів і не мала досвіду виконання таких робіт.

    Роботи затягнулися, а підрядник потрапив у поле зору екологічної інспекції через порушення при утилізації відходів. Крім того, триває судовий процес щодо законності цього контракту, що може ще більше ускладнити ситуацію.

    На цьому тлі новий тендер на добудову розв’язки викликає ще більше запитань. Йдеться про роботи вартістю понад 600 мільйонів гривень, необхідні для повного запуску об’єкта.

    Єдиним учасником торгів став той самий консорціум «Промбуд Технолоджі», який уже виконує роботи з демонтажу «Більшовика». Водночас, за даними системи Prozorro, компанія не підтвердила відповідність ключовим кваліфікаційним вимогам — від технічної бази до досвіду виконання аналогічних проєктів.

    Рішення щодо тендеру досі не ухвалене. У разі його скасування процедура доведеться починати заново, що відтермінує завершення робіт щонайменше на кілька місяців. Якщо ж контракт укладуть із цим підрядником, існують ризики подальшого затягування і проблем із якістю.

    На думку експертів, ситуація із Шулявською розв’язкою демонструє системні проблеми у підходах до інфраструктурних проєктів. Йдеться як про непрозорі рішення на старті, так і про слабкий контроль за виконанням робіт і вибором підрядників.

    Таким чином, один із ключових транспортних об’єктів Києва залишається незавершеним уже кілька років, а перспектива його повноцінного запуску знову відкладається.

  • Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    В Україні на аукціоні продали 20-річний спеціальний дозвіл на видобуток чарнокіту на Хмельниччині. Переможцем стала компанія, що належить присяжній місцевого суду.

    Державна служба геології та надр провела торги на платформі Prozorro.Продажі. Лот передбачав право на видобування чарнокіту на ділянці №1 Меджибізького родовища.

    Стартова ціна дозволу становила 4,43 мільйона гривень. У торгах взяли участь дві компанії — «Грандкар’єр» і «Криниченька». Перемогу здобуло ТзОВ «Грандкар’єр», запропонувавши 4,53 мільйона гривень. З урахуванням ПДВ остаточна сума платежу перевищить 5,4 мільйона гривень.

    Ділянка площею понад 16 гектарів розташована поблизу села Русанівці Меджибізької громади. Запаси чарнокіту тут оцінюються більш ніж у 5,4 мільйона кубометрів. За розрахунками, при середній річній продуктивності кар’єру у 230 тисяч кубометрів цих запасів вистачить більш ніж на два десятиліття.

    Чарнокіт є різновидом граніту, який широко використовується у будівництві. З нього виробляють щебінь для бетону, дорожніх покриттів, мостів, залізничної інфраструктури, а також застосовують у декоративних цілях.

    Переможець аукціону — ТзОВ «Грандкар’єр» — зареєстроване у Хмельницькому та спеціалізується на видобутку корисних копалин. Згідно з відкритою фінансовою звітністю за 2023 рік, активи компанії становили 809 тисяч гривень, а борги — 561 тисячу гривень, при цьому дані про прибуток і дохід не оприлюднені.

    Єдиною власницею компанії є Оксана Бенькалович — жителька Хмельницького та чинна присяжна Хмельницького міськрайонного суду. Вона також володіє приватним підприємством «Діал Груп. Я.М.», яке працює у сфері медичної практики, фітнес-послуг і оренди майна.

    Раніше бенефіціаром «Грандкар’єру» був її чоловік Ярослав Бенькалович. У 2019 році він працював помічником народного депутата Віктора Бондара, якому згодом оголосили підозру у корупції.

    Крім того, Бенькалович був співвласником видобувних підприємств «Подільський кар’єр» та «Подільські піски», однак пізніше вийшов зі складу бенефіціарів. Після цього він працював інспектором управління стратегічних розслідувань Нацполіції у Вінницькій області, а нині займається підприємницькою діяльністю.

    Факт перемоги компанії, пов’язаної з присяжною суду, у торгах на видобуток корисних копалин уже викликав дискусію щодо потенційного конфлікту інтересів та прозорості таких аукціонів.

  • Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Закупівля дронів для армії у Чернівцях перетворилася з рядового тендеру на гучний скандал із кримінальним провадженням, переплатою понад мільйон гривень і новими питаннями до міського голови Романа Клічука.

    Історія почалася з контракту на 8 мільйонів гривень, який Чернівецький міськвиконком уклав із ТОВ «Головна мануфактура». Компанія отримала підряд на постачання дронів для фронту, хоча її основний вид діяльності — торгівля тканинами та пошиття одягу.

    Сам факт вибору такого постачальника вже викликав питання. Але ще більше їх з’явилося після того, як правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а експертиза встановила переплату у розмірі 1,34 мільйона гривень.

    Ситуація ускладнилася, коли Чернівецький районний суд відмовив слідству в доступі до документів міської ради та міського голови. На цьому етапі справа фактично могла бути заблокована. Втім, після розголосу і тиску з боку громадськості у процес втрутився Офіс генерального прокурора, і розслідування отримало продовження.

    Паралельно з’ясувалося, що «Головна мануфактура» постачала дрони не лише Чернівцям, а й іншим громадам, попри відсутність профільного досвіду. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на понад 316 мільйонів гривень. Найбільші контракти — на постачання квадрокоптерів — вона виконувала для Житомирської міської ради.

    На момент закупівлі у Чернівцях власником компанії був Ігор Селезньов, а згодом вона перейшла у власність громадянина Туреччини Ямача Хусейна.

    Однак ключове питання полягає навіть не у самій закупівлі, а у тому, як ця історія вивела на ширший контекст діяльності міської влади Чернівців і особисто Романа Клічука.

    Зокрема, у всіх трьох тендерах, які виграла «Головна мануфактура» у Чернівецької міської ради, були інші учасники, які пропонували ті ж самі дрони за значно нижчою ціною. Це прямо ставить під сумнів ефективність використання бюджетних коштів.

    На цьому тлі з новою силою актуалізувалися питання до фінансового стану самого мера. Згідно з його декларацією, Клічук має значні грошові накопичення — понад 8,8 мільйона гривень, а також сотні тисяч доларів і євро. Водночас його офіційний дохід становить близько 1,6 мільйона гривень.

    Формально це можна пояснити бізнесом, яким він займався до обрання. Але проблема в тому, що навіть фінансові показники його ключових компаній не дають чіткої відповіді на питання про походження таких накопичень.

    Наприклад, ТОВ «Рома» при обороті у мільярди гривень показує збиток понад 41 мільйон гривень, тоді як інша структура — «Гойра груп» — має прибуток близько 7,8 мільйона гривень. Ці цифри не виглядають такими, що автоматично пояснюють масштаб особистих активів.

    Ще один фактор — ситуація в оточенні мера. Одразу кілька його заступників і підлеглих фігурують у скандалах, пов’язаних із деклараціями, майном або бюджетними витратами.

    Окреме кримінальне провадження стосується завищення вартості ремонтів доріг майже на 3,5 мільйона гривень. При цьому витрати профільного департаменту зросли з 9 мільйонів до 1,6 мільярда гривень за кілька років.

    Також є питання до діяльності комунальних підприємств, зокрема «Міськсвітла», де йдеться про підозри у розтраті коштів на закупівлях.

    У підсумку історія з дронами перестає бути окремим епізодом. Вона вписується у загальну картину, де рішення щодо бюджетних витрат, кадрова політика та фінансові показники посадовців формують стійкий масив запитань до керівництва міста.

    Чим завершиться розслідування — поки що відкрите питання. Але вже зараз очевидно, що кейс із закупівлею дронів запустив процес, який може мати значно ширші наслідки, ніж один тендер.

    Зауважимо, що історія з дронами не є першим кейсом, який викликає питання до фінансового стану міського голови. Раніше ми вже звертали увагу на суттєвий розрив між офіційними доходами Романа Клічука та його способом життя і задекларованими активами. Йшлося про багатомільйонні заощадження, бізнес-активи та нерухомість, які складно пояснити лише задекларованими доходами.

  • Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Старша слідча Головного управління Нацполіції Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого Департаменту стратегічних розслідувань, задекларували значні готівкові заощадження та користування майном родичів.

    Згідно з даними декларації, подружжя зберігає 112,7 тисячі доларів готівкою. Окрім цього, В’ячеслав Дутий має ще 210 тисяч гривень готівкових коштів. Загалом це становить понад 5,1 млн грн у перерахунку. Водночас банківських активів у декларації не зазначено.

    Що стосується нерухомості, Людмила Скора володіє двома земельними ділянками — невеликою у селищі Чорноморське на Одещині та більшою у селі Воропаїв на Київщині, придбаною у 2023 році за 72 тисячі гривень.

    Також слідча користується житлом родини чоловіка. Зокрема, вона зареєстрована у квартирі в Києві, що належить її свекрусі, і фактично проживає в іншій, більшій квартирі тієї ж власниці.

    В’ячеслав Дутий має у власності кілька земельних ділянок у селі Свидовець Чернігівської області, а також частку житлового будинку. Крім того, він користується квартирою в Києві, яка, ймовірно, є службовим житлом і належить районній державній адміністрації.

    Окрему увагу привертають транспортні засоби. У грудні 2025 року Людмила Скора придбала автомобіль Honda CR-V 2015 року у своєї свекрухи за 410 тисяч гривень. Водночас ринкова вартість такого авто може сягати близько 700 тисяч гривень.

    Сам В’ячеслав Дутий власного автомобіля не має, але користується автомобілем матері — Acura TLX 2017 року, ринкова ціна якого також перевищує 700 тисяч гривень.

    Щодо доходів, за минулий рік Людмила Скора отримала 633 тисячі гривень зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий — 694 тисячі гривень у Департаменті стратегічних розслідувань. Додатково родина отримала 4 тисячі гривень державної допомоги за програмою “Зимова підтримка”.

    Сукупність готівкових заощаджень, операцій із родинним майном та користування нерухомістю родичів може викликати додаткові питання щодо відповідності задекларованих доходів і витрат.

  • Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Службове житло за копійки і елітна нерухомість: як родина посадовця ДБР примножує активи

    Заступник керівника управління Державного бюро розслідувань у Львові Дмитро Бузницький опинився в центрі уваги через низку питань до його майнового стану та активів родини. Йдеться про історію з приватизацією службової квартири, придбанням елітної нерухомості та походженням коштів.

    Найбільший резонанс викликала квартира у преміальному житловому комплексі Jack House в Києві. У 2024 році вона перейшла у власність Бузницького та його дружини Алли Продан за символічною ціною — 9 гривень 47 копійок. При цьому ринкова вартість аналогічного житла оцінюється приблизно у 235 тисяч доларів.

    Ця квартира раніше була службовою і перебувала у користуванні посадовця навіть після його звільнення з СБУ. У 2023 році її передали у комунальну власність, а вже згодом приватизували.

    Водночас виникають питання щодо законності такої приватизації. За законодавством, право на безкоштовну приватизацію житла надається лише один раз. Бузницький уже використав його у 1994 році, коли разом із родиною приватизував квартиру в Каневі. Згодом він оскаржив це право в суді, фактично відкривши можливість повторної приватизації.

    Окрема увага — до майна дружини посадовця Алли Продан. Саме вона за останні роки стала власницею низки дорогих об’єктів нерухомості. У 2018 році вона придбала квартиру у ЖК «Французький квартал 2» у Києві площею 81 м². Офіційно її вартість становила 125 тисяч доларів, хоча власні заощадження жінки були значно меншими.

    Частину коштів, за документами, подарувала її мати — понад 2,6 млн гривень. Водночас походження цих грошей викликає сумніви: офіційні доходи родички не пояснюють таку суму.

    У 2020 році квартиру обміняли на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом — без доплати, попри суттєву різницю в ринковій вартості. Уже у 2024 році цей будинок було продано за 11,3 млн гривень — у шість разів дорожче за попередню оцінку.

    Після цього родина придбала нову квартиру площею майже 150 м² у столичному ЖК «52 Перлина». Паралельно вони орендували ще кілька об’єктів нерухомості — у Києві та Львові.

    Ще один епізод — використання дорогого автомобіля Toyota Land Cruiser, який був оформлений на матір посадовця. При цьому її офіційні доходи не відповідали вартості такого авто.

    Попри багаторічну службу, сам Бузницький не декларував значних активів. Основні придбання оформлені на його дружину, яка до 2019 року працювала на митниці, а згодом зайнялася підприємницькою діяльністю.

    У підсумку формується картина, яка викликає запитання щодо походження коштів, законності приватизації та відповідності способу життя задекларованим доходам. Історія з квартирою за 9 гривень лише підсилила ці підозри.