Категорія: Популярні

  • У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі розгорівся резонансний скандал після трагічної загибелі 14-річної дівчини. До суспільного обговорення потрапили дії курсанта університету МВС, який брав участь у пошуках зниклої.

    За словами знайомих родини Анастасії Ситникової, після виявлення тіла дівчини у лютому в покинутій будівлі поблизу парку Шевченка курсант зробив фото поруч із місцем трагедії. На фото він посміхається.

    Також, за їхніми словами, родичам тіло не показували майже два тижні. Причини смерті та результати розслідування офіційно не оприлюднені.

    Інцидент викликав хвилю обурення у соцмережах та підняв питання етики поведінки представників правоохоронних органів у подібних ситуаціях.

    Наразі офіційні органи не надали детальних коментарів щодо обставин справи.

  • Син ексчиновника Януковича затриманий в Італії за зґвалтування дитини

    Син ексчиновника Януковича затриманий в Італії за зґвалтування дитини

    Юрій Бродський, син колишнього чиновника часів Януковича Михайла Бродського та власника сайту “Обозреватель”, був затриманий італійською поліцією в рамках розслідування Squadra Mobile della Questura di Siena за підозрою у зґвалтуванні 7-річного хлопчика.

    За даними італійської поліції, 27 лютого 2026 року Юрій Бродський на вулиці заманив дитину в автомобіль, де здійснив розпусні дії сексуального характеру. Зараз він перебуває під арештом.

    Це не перший інцидент за участю сина колишнього українського політика. У 2021 році його вже притягували до відповідальності за спроби контакту з дитиною, проте тоді мати потерпілого хлопчика відмовилася від заяви після зустрічі з Михайлом Бродським.

    Раніше, у 2019 році, Юрій Бродський вже потрапляв у поле зору правоохоронців під час міжнародної операції з боротьби з наркотрафіком, яка охоплювала Італію, Німеччину, Швейцарію та Болгарію, і призвела до 334 арештів.

  • У Запоріжжі викрили схему ухилення від мобілізації у Фаховому коледжі КПУ

    У Запоріжжі викрили схему ухилення від мобілізації у Фаховому коледжі КПУ

    У Фаховому коледжі Класичного приватного університету (КПУ) у Запоріжжі правоохоронці викрили масштабну схему ухилення від мобілізації. За даними слідства, вона діяла системно і прикривалася під виглядом освітнього процесу.

    Ще минулого року університет вже потрапляв у скандал через продаж місць в аспірантурі. Нині слідчі встановили нову схему: чоловіків призовного віку оформлювали на фіктивні посади викладачів без навчального навантаження. Це давало їм законну підставу для відстрочки від мобілізації.

    Організатором схеми, за версією слідства, є перший проректор КПУ Павло Сергійович Покатаєв. Координацією процесу «працевлаштування» займалися також директор коледжу Лариса Іванівна Яценко, заступник директора з навчально-виховної роботи Тетяна Юріївна Огаренко, начальник відділу кадрів Яна Сергіївна Стрілько та інспектор військового обліку Альбіна Олегівна Бабич.

    За період із кінця 2024 року до початку 2026-го фігуранти могли заробити понад 25 мільйонів гривень. Участь у схемі взяли понад 100 військовозобов’язаних чоловіків. За «послугу» оформлення фіктивного працевлаштування брали до 10 000 доларів США готівкою.

    Наразі Павлу Покатаєву та ще десятьом фігурантам готують повідомлення про підозру за кількома тяжкими статтями, серед яких: створення злочинної організації, отримання неправомірної вигоди, підкуп службової особи та ухилення від мобілізації.

    Водночас у справі вже фіксуються дивні факти: окремі матеріали починають зникати, а адвокат Олександр Багаура, за інформацією джерел, намагається через свої зв’язки вплинути на перебіг розслідування і не допустити широкого розголосу.

    Чи дійде справа до суду — наразі невідомо. Але вже зрозуміло, що йдеться не про окремі зловживання, а про добре налагоджену систему.

  • Київське метро готує проєкт станції “Одеська” на синій гілці

    Київське метро готує проєкт станції “Одеська” на синій гілці

    Нова станція метро “Одеська” має стати продовженням Оболонсько-Теремківської лінії та потенційною заміною “Теремків” як кінцевої зупинки. Проєкт передбачає її будівництво на території району Теремки-III в Голосіївському районі, вздовж автодороги Київ — Одеса, на межі столиці та Київської області.

    Станцію назвали на честь Одесської площі, яка, у свою чергу, отримала назву через близькість до міжнародної траси М05E95, що з’єднує Київ та Одесу. За задумом містобудівників, “Одеська” повинна стати важливим транспортним вузлом, який поєднає столицю з південним напрямком та спростить пересування мешканців Голосіївського району.

    Проте через нестачу фінансування та воєнний стан роботи над проєктом поки що не розпочалися. Станом на 2026 рік кінцевою станцією синьої лінії залишається “Теремки”.

    У цей час столичні метробудівники зосереджені на Сирецько-Печерській лінії, де будуються станції “Мостицка” та “Варшавська”. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що “Мостицка” відкриється вже цього року. Правий тунель від “Мостицкої” до “Сирця” готовий, прокладені частина вентиляційних вузлів та мереж.

    Особливість конструкції між “Мостицкою” та “Варшавською” — двоярусні монолітні тунелі, що дозволяють поїздам курсувати один за одним. Це створює технологічно унікальний відрізок у столичному метрополітені.

    Раніше архітектори також демонстрували, як могло б виглядати метро у Львові. Його будівництво розпочалося ще у 1980-х, але через течію річки Полтави під проспектом Свободи та ризик пошкодження історичних будівель проєкт довелося зупинити.

    Проєкт станції “Одеська” поки що залишається на папері, але саме він може стати наступним великим кроком у розвитку київського метро, якщо фінансування та безпекова ситуація дозволять його реалізувати.

  • Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    На Сумщині викрили чиновницю, яка вимагала хабар за безперешкодну роботу приватного підприємства на прифронтовій території. За даними слідства, начальниця одного з управлінь ДПС регіону за попередньою змовою вимагала від підприємця 2 млн гривень, обіцяючи успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності.

    Після отримання першої частини суми — 1,5 млн гривень — службовицю затримали. Їй повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, що передбачає значні санкції за вимагання та отримання хабаря службовою особою.

    За даними журналістів, затриманою є начальниця управління податкового аудиту Людмила Дядченко. Наразі тривають слідчі дії та встановлюються всі обставини справи.

  • Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Сергій Підгайний, який нині очолює Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, опинився у центрі уваги через можливі схеми освоєння бюджетних коштів через підпорядковані комунальні підприємства.

    Кар’єра Підгайного тривалий час була пов’язана з Одесою. До 2005 року його діяльність пов’язували зі структурами бізнесмена Руслана Тарпана. У період, коли містом керував Едуард Гурвіц, Підгайного також асоціювали з віцемером Михайлом Кучуком, який відповідав за будівельний напрям. Уже тоді його ім’я фігурувало у контексті впливу на інфраструктурні проєкти.

    У 2020 році, під час його призначення на посаду віцемера Одеси, громадські організації виходили на акції протесту. Активісти заявляли про ризики створення корупційних механізмів у сфері будівництва та використання бюджетних ресурсів.

    Фінансові декларації посадовця також викликають запитання. Перед звільненням з районної адміністрації Підгайний задекларував продаж рухомого майна на суму понад 1,8 млн грн. Водночас вже у вересні 2025 року він придбав автомобіль Audi A5 Sportback 2023 року випуску. Серед активів — квартира в Одесі площею 40,4 м², користування житлом понад 130 м², а також значні грошові заощадження: 25 тисяч доларів готівкою, 430 тисяч гривень і понад 1,1 млн грн на банківських рахунках.

    На посаді в КМДА Підгайний відповідає за формування політики розвитку транспортної інфраструктури столиці та координує роботу комунальних підприємств, які виступають замовниками робіт за бюджетні кошти. Саме ця вертикаль управління дозволяє концентрувати вплив на розподіл фінансування.

    Показовим прикладом стала діяльність КП «Київавтошляхміст», підпорядкованого департаменту. Під час реалізації проєкту протиаварійних робіт на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі було освоєно 95 млн грн. Водночас аналіз кошторисів свідчить про можливе завищення вартості матеріалів і робіт приблизно на 32%, що може означати переплату понад 30 млн грн.

    Фактично йдеться про модель, за якої ключові рішення щодо бюджетних витрат приймаються в межах однієї управлінської вертикалі. Через підконтрольні комунальні підприємства реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти, що створює ризики непрозорого розподілу коштів і потенційних зловживань.

  • Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    У Німеччині правоохоронці розслідують загибель 19-річної громадянки України, тіло якої виявили у лісовій місцевості неподалік міста Мангайм. Про інцидент повідомило видання Der Tagesspiegel.

    За попередніми даними слідства, йдеться про насильницьку смерть. Обставини трагедії наразі встановлюються, однак правоохоронці вже затримали підозрюваного.

    Ним виявився 17-річний мігрант сирійського походження, який проживав неподалік місця події. За інформацією слідчих, між ним і загиблою тривалий час існували особисті стосунки — імовірно, понад рік.

    Слідство розглядає версію, що трагедія могла статися на тлі конфлікту між молодими людьми. Наразі встановлюються всі деталі події, а також мотиви й обставини, що передували інциденту.

    Правоохоронні органи Німеччини продовжують досудове розслідування.

  • Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Клочко, якого підозрюють у незаконному збагаченні, задекларував понад пів мільйона гривень компенсації за відпустку. Водночас у декларації відсутня інформація про дорогий годинник вартістю майже 10 тисяч доларів.

    Відповідні дані містяться у декларації народного депутата.

    Згідно з документом, Клочко отримав понад 500 тисяч гривень компенсаційних виплат за відпустку. Однак у декларації немає згадки про годинник Ulysse Nardin Maxi Marine Diver Titanium 45 мм, ринкова вартість якого становить близько $9 900.

    Справа про незаконне збагачення

    Раніше детективи НАБУ повідомили Андрію Клочку про підозру у незаконному збагаченні.

    За даними слідства, у 2020–2021 роках народний депутат набув активи приблизно на 25 млн гривень, тоді як офіційні доходи та заощадження його родини за цей період становили не більше 14 млн грн.

    Йдеться про значний перелік майна, серед якого:

    — три земельні ділянки у Київській області;
    — п’ять квартир у столиці;
    — два нежитлові приміщення;
    — автомобілі Tesla та Mercedes-Benz.

    Детективи вважають, що для приховування походження активів частину майна нардеп оформлював на близьких родичів, фактично зберігаючи контроль над цими активами.

    Детальніше про підозру нардепу Клочку можна прочитати у нашому матеріалі.

    Наразі кримінальне провадження щодо Андрія Клочка передано до суду. Якщо провину народного депутата буде доведено, йому може загрожувати відповідальність за незаконне збагачення.

    Експерти зазначають, що справи про походження активів чиновників залишаються одними з ключових для антикорупційної системи, адже дозволяють перевіряти відповідність задекларованих доходів реальному рівню життя посадовців.

  • 108 млн «заднім числом»: у Харкові оголосили тендер на вже реконструйовану набережну

    108 млн «заднім числом»: у Харкові оголосили тендер на вже реконструйовану набережну

    У Харкові оголосили тендер на реконструкцію Лопанської набережної, хоча основні роботи на об’єкті виконали ще минулого року. Йдеться про першу чергу проєкту вартістю понад 108 млн гривень, тоді як загальний бюджет реконструкції оцінюється приблизно у 255 млн грн.

    Ідею оновлення набережної вздовж річки Лопань представили ще у 2023 році. Підготовку проєктної документації завершили у 2024-му, а вже влітку 2025 року на об’єкті почалися роботи — попри те, що повноцінний тендер на основний підряд на той момент не проводили.

    Частину робіт на набережній виконували через окремі закупівлі. Зокрема, йшлося про ремонт каналізації, електромонтажні роботи та благоустрій території. Однак ключовий тендер на реконструкцію всієї ділянки тоді так і не оголосили.

    Набережну відкрили наприкінці 2025 року. Після відкриття проєкт викликав суперечливу реакцію серед містян. Частина жителів позитивно оцінила благоустрій території, однак активісти поставили під сумнів доцільність таких витрат під час війни. Серед претензій також були відсутність широкого громадського обговорення та непрозорий підхід до реалізації проєкту.

    У березні 2026 року ситуація отримала новий розвиток. У системі Prozorro з’явився тендер на роботи, які фактично вже виконані. У документації йдеться про ті самі елементи благоустрою — укладання покриття, встановлення освітлення, озеленення території та облаштування інфраструктури.

    Таким чином, оголошення закупівлі після завершення основних робіт викликало додаткові питання щодо прозорості використання бюджетних коштів.

    Раніше на Харківщині вже виникали дискусії щодо великих будівельних проєктів і державних витрат. Зокрема, Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на суму 1,4 млрд гривень.

    Крім того, ми неодноразово звертали увагу на сумнівні компанії та завищені ціни у будівельних тендерах регіону.

    Експерти зазначають, що подібні ситуації потребують детальної перевірки, адже проведення тендерів уже після виконання робіт може свідчити про спроби легалізувати витрати заднім числом.

  • Слідча спецполіції Харківщини Оксана Карпова під час війни купила Audi Q5 за 1,2 млн грн

    Слідча спецполіції Харківщини Оксана Карпова під час війни купила Audi Q5 за 1,2 млн грн

    Начальниця слідчого відділення відділу спеціальної поліції Харківської області Оксана Карпова під час повномасштабної війни придбала дорогий автомобіль Audi Q5, вартість якого перевищує її офіційні річні доходи. Відповідні дані містяться у деклараційних документах посадовиці.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, у липні 2025 року Карпова придбала автомобіль Audi Q5 2019 року випуску за 1,2 млн гривень.

    Водночас її основний дохід за 2025 рік склав 985 тисяч гривень, ще 1000 гривень вона отримала у вигляді соціальних виплат. Таким чином, вартість придбаного автомобіля перевищує задекларований річний дохід посадовиці.

    У декларації за 2024 рік Оксана Карпова зазначала 35 тисяч доларів готівкових заощаджень. Однак у наступній декларації вказала вже 12 тисяч доларів.

    Навіть з урахуванням цих заощаджень виникають питання щодо можливості придбання автомобіля такої вартості. Крім того, залишається незрозумілим, яким чином слідча могла накопичити 35 тисяч доларів готівкою, враховуючи її доходи у 2021–2023 роках.

    Ці обставини можуть зацікавити Національне агентство з питань запобігання корупції, яке займається перевіркою декларацій посадовців.

    Відомо, що з 2016 року Оксана Карпова проживає у квартирі в Харкові площею 50 квадратних метрів, власником якої є Сергій Миколайович Яровий. Вартість цієї нерухомості у декларації не зазначена. Також відсутня інформація про вартість оренди або інші умови проживання.

    Цікаво, що раніше прізвище слідчої було Ярова, що може свідчити про родинні зв’язки з власником квартири.

    Подібні історії з майном і дорогими автомобілями посадовців під час війни неодноразово привертали увагу правоохоронних органів та антикорупційних структур. Зокрема, раніше повідомлялося про перевірки майна посадовців, щодо яких виникли питання через дорогі активи, що не відповідали задекларованим доходам.

    Експерти зазначають, що в умовах війни питання прозорості доходів державних службовців та правоохоронців набуває особливої уваги суспільства, адже будь-які невідповідності у деклараціях можуть свідчити про можливі порушення антикорупційного законодавства.