Golovnitemu.com

Категорія: ТОП

  • Григорій Козловський: як головний “благодійник” Львова віджимає землю під свої готелі

    Григорій Козловський: як головний “благодійник” Львова віджимає землю під свої готелі

    Скандальний львівський політик, бізнесмен та “благодійник” Григорій Козловський розширює свій елітний комплекс Emily Resort  ще на 118 га за рахунок територій Винниківської громади.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Елітний відпочинковий комплекс Emily Resort у Винниках, який розкинувся на площі 17 га планують надалі розбудовувати, “віджавши” у  громади ще 118 га земель. Згідно з проектом креслень, який презентували на громадських обговореннях у Львові, комплекс забудують новим апартготелем на сім поверхів, оздоровчим комплексом, майданчиком для відпочинку, адміністративними, торгово-громадськими будівлями з підземним паркінгом та тенісними кортами.

    Також у Львівській міській раді  кажуть, що в перспективі бізнесмен Григорій  Козловський планує збудувати на території Emily Resort дитсадок на 400 місць та шкільні навчальні корпуси. Звісно ж вони будуть платними та виключно для дітей місцевої еліти.

    Нагадаємо, Детективи Національного антикорупційного бюро  розслідують кримінальну справу щодо приватизації майже 16 га землі навколо Винниківського озера. У 2021 році землю приватизувала сім’я Григорія Козловського, а невдовзі на місці міського озера відкрили елітний курорт Emily Resort.

    Про кримінальне провадження щодо приватизації земельної ділянки з озером у Винниках стало відомо з ухвал Вищого антикорупційного суду. У межах провадження в липні 2023 року суд наклав арешт на майно колишнього голови Винниківської міської ради покійного Володимира Квурта.

    Йдеться про понад 25,7 га землі в межах колишнього міського озера на вул. Хмельницького, 9 у Винниках. Цю землю впродовж багатьох років орендувало ТзОВ «Краківський ринок», а в 2017 році суборендарем частини ділянки навколо озера стало ТзОВ «Академія футболу», засновником якого був бізнесмен і депутат Львівської міськради Григорій Козловський. Невдовзі компанія та родичі бізнесмена різними частинами отримали майже 17 га землі навколо озера в постійне безкоштовне користування, а в 2020 році Винниківська міська рада продала «Академії футболу» цю землю за 17,5 млн грн.

    Таким чином, відомий львівський бізнесмен та “благодійник” Григорій Козловський віджав у винниківців міське озеро, яке наразі доступне лише для елітного відпочинку. В додаток до уже вкраденого у громади, Козловським найближчим часом забудує  ще 118 га території у передмісті Львова, для відпочинку своїх заможних друзів.

    При цьому, жителі Винників небезпідставно переживають, що Григорій Козловський забере також і їх приватні ділянки:  «Буду захищати свою земельну ділянку, яка впритул до розбудови комплексу, — наголосив житель Винників Андрій. — Є ризик, що всі втратимо ділянки».

    «Бачимо, що ліс зникає, а проєкти Козловського підбираються до будинків людей», — зазначила мешканка Винників Оксана.

    Водночас, захистити свої законні права навіть на приватні ділянки, жителям Винників буде вкрай важко. Адже “політик, бізнесмен та благодійник”  Григорій Козловський являється одним з найвідоміших тютюнових  контрабандистів України, який для захисту своїх нелегальних бізнесів готовий залучати бойовиків.

    Крайній раз тітушки Козловського приїхали на ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика” та нанесли тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості поліцейським та детективам БЕП, які мали здійснити обшуки на підприємстві – одному з найбільших постачальників нелегальної тютюнової продукції в Європу. Як бачимо Козловському у Винниках можна все – навіть бити поліцейських.

    Між іншим, частина приміщень на території Винниківської тютюнової фабрики переоформлена на доньку контрабандиста Козловського: Софію Максимець. За інформацією наших джерел в Львівській міськраді, Григорій Козловський активно залучає доньку Софію до своїх бізнес проектів.

    Як бачимо, допомога українським воїнам, про яку так любить розказувати Григорій Козловський – насправді лиш невеликий “відкуп” за несплачені до українського бюджету мільярди з виробництва та контрабанди нелегальної тютюнової продукції. А також можливість для сім’ї контрабандиста та рейдера Козловського продовжувати політичну кар’єру, прикриваючись патріотизмом.

  • Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Олександр Петровський, відомий як Нарік, сховався у Німеччині

    Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало шоком для всього світу, призвівши до гуманітарної кризи, якої Європа не бачила в XXI столітті. Мільйони українців були змушені тікати на Захід, зокрема до Німеччини, Австрії та Швейцарії. З березня до Центрального реєстру іноземців Німеччини було внесено майже мільйон українців. Незважаючи на таку масову міграцію, значних конфліктів між біженцями та місцевими жителями не зафіксовано.

    Проте подія, що сталася наприкінці травня в центрі Відня, викликала резонанс і змусила звернути увагу на можливі кримінальні елементи серед мігрантів.

    Група чоловіків, які вибігли з автомобілів з українськими номерами, напала на двох таксистів біля готелю “Брістоль” у Відні. Цей інцидент привернув увагу австрійських політиків, які вирішили розслідувати ситуацію та притягнути винних до відповідальності. Депутат міської ради Відня від партії FPÖ Домінік Непп зв’язався з мером Дніпра Борисом Філатовим, оскільки автомобілі були зареєстровані саме в цьому українському місті. За даними частини листування, що є в розпорядженні редакції, Філатов надав інформацію про підозрюваних, яку Непп передав кримінальній поліції.

    В інтерв’ю австрійському журналісту Крістіану Вершютцу Борис Філатов заявив, що нападниками були охоронці шахрайських кол-центрів, які обманювали українських громадян. Мер Дніпра стверджує, що ці кол-центри контролює бізнесмен з кримінальним минулим — Олександр Петровський, відомий як “Нарік”.

    Олександр Петровський останніми роками намагався створити образ мецената та патріота, будуючи храми та підтримуючи український футбол. Він активно жертвував кошти Православній Церкві України, яка отримала визнання від Вселенського Патріарха в Константинополі. Петровський навіть був присутній на церемонії вручення Томосу у Стамбулі разом з тодішнім президентом Петром Порошенком.

    Проте, коли “Нарік” почав з’являтися на фотографіях із відомими українськими політиками, журналісти провели розслідування його минулого. Виявилося, що його біографія сповнена кримінальних епізодів, які викликали занепокоєння навіть у суспільстві, звиклому до корупції.

    Народжений у Грузії під прізвищем Налекрешвілі, Олександр переїхав до Дніпропетровська разом з матір’ю. За данимиЗМІ, наприкінці 80-х років він створив молодіжну банду, яка займалася рекетом на ринках та серед дрібних підприємців. Після розпаду Радянського Союзу кримінальні угруповання почали заповнювати вакуум влади, і Петровський швидко розширив свій вплив.

    Відмінною рисою “Наріка” було те, що він інвестував доходи від злочинної діяльності в легальний бізнес. Він розширив свою діяльність на імпорт металів, торгівлю нафтопродуктами, сільськогосподарськими товарами, автомобілями, ресторанний бізнес, будівництво та виробництво мінеральної води. Частина активів була оформлена на матір і дружину.

    Петровський налагодив контакти з впливовими політиками, зокрема з Павлом Лазаренком — колишнім керівником Дніпропетровської області та майбутнім прем’єр-міністром України. Хоча Лазаренко пізніше був звинувачений у відмиванні грошей і провів понад 10 років в американській в’язниці, у 90-х роках його підтримка допомогла Петровському зміцнити позиції.

    Попри це, він не зміг уникнути кримінальних воєн у Дніпрі наприкінці 90-х. Після невдалого замаху на його життя Петровський тимчасово переїхав до Ізраїлю, де придбав нерухомість і перевів частину своїх активів.

    Повернувшись до України, Петровський зберіг свої бізнес-інтереси та політичні зв’язки. Проти нього відкривалися численні кримінальні справи, зокрема за підозрою у вбивствах, викраденні та підробці документів. Однак ці справи часто закривалися через відсутність доказів або зникнення свідків.

    Його донька вийшла заміж за сина Андрія Павелка — впливового депутата від партії Петра Порошенка та президента Федерації футболу України. Спільні фотографії з Павелком, зокрема з кубком Ліги Чемпіонів УЄФА, привернули увагу суспільства та журналістів до Петровського.

    Активна участь у церковних справах та допомога в отриманні Томосу посилили його вплив серед політичної еліти. Він може похвалитися знайомством з Петром Порошенком та спікером парламенту Андрієм Парубієм.

    Попри спроби легалізуватися, Петровський не розірвав зв’язків з кримінальним світом. Особливо тісними є його стосунки з Сергієм Олійником, відомим як “Умка” — “злодієм у законі”. Вони знайомі ще з початку 90-х. У 2014 році Олійник був коронований у Санкт-Петербурзі, незважаючи на напруженість між Україною та Росією.

    Олійник контролює паливний бізнес, ринки в Центральній та Східній Україні, гральний бізнес, операції з криптовалютами та контрабанду. Є припущення, що кошти від його діяльності відмивалися через легальний бізнес Петровського.

    Російське опозиційне видання “Новая газета” у своїх матеріалах називало Олійника “злодієм у законі” та правою рукою Петровського, а самого “Наріка” — керівником найбільшого злочинного угруповання в Дніпрі.

    З початком повномасштабної війни Петровський разом зі своїм соратником Емілем Арютюняном переїхав до Відня.

    За інформацією дніпровських журналістів, вони організували нелегальне вивезення українських чоловіків призовного віку за кордон, використовуючи заборону на виїзд цієї категорії громадян з України. Ця діяльність стала надзвичайно прибутковою, оскільки багато хто готовий платити значні суми, щоб уникнути мобілізації.

    Після інциденту з бійкою у Відні, Петровський, за нашими даними, вирішив переїхати до Німеччини. Його вже помічали в Берліні разом зі свитою.

    16 вересня 2022 року німецькі правоохоронці провели обшук у берлінській резиденції Петровського.

    Під час обшуку було вилучено понад 450 тисяч доларів і колекцію дорогих хронографів таких брендів, як Parmigiani, Bovet, Zenith, Bregeut.

    За версією німецьких слідчих, “Нарік” є лідером найбільшого організованого злочинного угруповання в Дніпрі, яке займається насильницькими й економічними злочинами. Петровського також пов’язують із мережею шахрайських кол-центрів, незаконним видобутком бурштину, нафти й газу, використанням корупційних схем для привласнення державних ресурсів та участю в легалізації злочинних доходів. На момент обшуку Петровського не виявили, оскільки він, за даними слідства, напередодні виїхав до Словаччини, де подав заявку на отримання посвідки на проживання.

    Крім того, стало відомо, що у 2015 році Петровський отримав кіпрський паспорт.

    У листопаді в Дніпрі затримали двох членів ОЗУ Наріка — Сергія Сводіна (Сводік) та Сергія Шуваєва, яких звинуватили у створенні злочинного угруповання і крадіжці 70 гектарів землі в Самарських плавнях. Згодом з’ясувалося, що Шуваєв також причетний до шахрайської схеми з кол-центром, який ошукував українських біженців, щомісяця видурюючи до двох мільйонів гривень. Затримали 13 учасників цієї організації, включно з “смотрящим”.

    Поки країна спостерігала за новинами про обшуки та затримання, у Петровського була власна подія: в італійському замку відбулося весілля його доньки Юлії, яке коштувало близько 60 мільйонів гривень.

    Це нагадало пишне весілля іншої його доньки, Богдани, яка вийшла заміж за сина скандально відомого Андрія Павелка. Незважаючи на втечу з України, Петровський продовжує вести свої офіційні й неофіційні справи в Україні.

    Донька Олександра Петровського демонструє розкішне життя на курортах, публікуючи фото з елітних місць, зокрема з тенісного клубу Rolex у Монако.

    Ситуація з Олександром Петровським піднімає серйозні питання щодо ефективності міжнародної співпраці у боротьбі з організованою злочинністю. Його історія демонструє, як кримінальні елементи можуть інтегруватися в політичні та бізнесові кола, використовуючи корупцію та впливові зв’язки.

    Громадськість має право знати про можливі загрози та вимагати від влади прозорості та рішучих дій. Лише спільними зусиллями можна зупинити поширення кримінального впливу та забезпечити безпеку громадян як в Україні, так і в Європі.

  • Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    У лютому 2021 року Юрій Бутусов опублікував аудиозапис на якому помічник президента Росії Владислав Сурков, а за сумісництвом ідеолог партії Порошенко та помічник президента України – Віктор Медведчук у грудні 2014 році обговорювали питання обміну полоненими на Донбасі.

    Що цікаво, Медведчук на той час не мав жодних владних повноважень і ніяк не міг приймати жодних рішень, все, що він міг було узгоджено президентом Порошенком зі своїм колегою з Росії.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Тим не менше Медведчук, витягнутий у 2014 році Петром Порошенком з політичного небуття, стає єдиним узгодженим з Путинім переговорником з Росією по полоненим.

    Не дивлячись на те, що процес обміну вже триває і займаються ним інші люди, зокрема Володимир Рубан. У липні 2014 року в Дніпропетровську був створений Центр звільнення полонених, переговорники якого сприяли звільненню понад 600 полонених.

    Як розповідають родичі звільнених полонених, така діяльність Рубана була не безкоштовною. Називають цифру в $7000.

    Тим не менше, мандат переговорника Медведчук отримав 23 грудня 2014 року з рук начальника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака.

    Саме Грицак призначив Віктора Медведчука та його помічника Юрія Тандіта спеціальними представниками СБУ.

    У травні 2015 Рубан зробив велику помилку, заявивши, що незадоволений роботою Віктора Медведчука як представника України з гуманітарних питань у тристоронній контактній групі. З цього моменту Рубана було вирішено замістити, але так просто це зробити не вдалось.

    Лише 8 березня 2018 року Володимир Рубан був затриманий на лінії розмежування в зоні АТО з великою кількістю зброї та боєприпасів.За даними слідства, Рубан планував замах на президента Петра Порошенка, керівників силових структур та інших державних діячів.

    Що цікаво, після затримання Рубана звільнення українців з полону ДНР/ЛНР не проводилось Порошенком  аж до кінця його каденції. Лише у грудні 2019-го команда Зеленського провела перший обмін 14 військових, разом із цивільними (усього 81 особу).

    Людиною яка допомогла провести обмін була той самою, що допомогла Рубану сісти за грати, і не заважати робити бізнес на полонених – генерал СБУ Геннадій Кузнецов.

    “Собачник”

    “Собачником” в СБУ прозвали Геннадія Івановича Кузнецова сослуживці тому, що за фахом він кінолог, і до ніякої іншої роботи непридатний, через свою ганебну пристрасть до грошей.

    Кузнецова двічі виганяли з СБУ за вчинення корупційних проступків, але кожного разу він поновлювався на «комерційних засадах». Зокрема 24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби Геннадій Кузнецов в справі №1-1-173/11, був засуджений за недбале ставлення до військової служби.

    Кузнецов людина з церкви Олександра Турчинова. Виконуючи обов’язки президента, Турчинов повернув Кузнецова до СБУ й 7 березня 2014 року, і попри судимість призначив начальником Центру спеціальних операцій.

    Наприкінці січня 2015 року, тодішній керівник Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ Василь Грицак, який з липня 2014 року очолював проведення АТО, відзначився організацією операцій в Іловайську та Дебальцеві, а також передачею контролю над Донецьким аеропортом бойовикам. З метою посилення АТЦ при СБУ він вирішив залучити перевірені кадри. Свого давнього знайомого Кузнєцова, який до того часу працював в підрозділі “Альфа”, Грицак призначив начальником штабу АТЦ. Формально наказ підписав голова СБУ Наливайченко, але фактичне рішення приймалося першим заступником – Грицаком.

    На новій посаді Геннадій Іванович зразу ж вирішив взяти під контроль господарський сектор, щоби можна було державним коштом заправляти власний автомобіль та використовувати службове авто для поїздок дружини й тещі.

    Цікавий епізод був з особистим водієм тещі начальника штаба АТЦ – старшого лейтенанта Давиденко який фактично був домашньою обслугою Кузнецова, за рахунок українських платників податків. Навесні 2018 року в цього Давиденка поліція вилучила посвідчення водія за керування службовим автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Після службового розслідування, Давиденко був переведений з водіїв на посаду ситуативного координатора з графіком роботи доба через три з метою залучення до домашніх робіт у садибі Геннадія Івановича, і все.

    Справи “Собачника”

    На початку 2019 року Головне управління внутрішньої безпеки СБУ провело дві службові перевірки щодо Кузнецова. За підсумками першої службової перевірки було встановлено, що Кузнецов протягом 2016 – 2018 років під виглядом антитерористичних навчань забезпечував охоронні заходи на концертах Святослава Вакарчука.

    Для охорони концертів Кузнецов незаконно залучав своїх підлеглих, яким оформлював відрядження в зону АТО й підробляв документи, на підставі яких цим офіцерам на час відрядження в два рази збільшувалась зарплатня та встановлювався перерахунок до вислуги років за коефіцієнтом 1 до 3. Але в дійсності в зону АТО ці офіцери не виїздили, ніякого бойового завдання не виконували, натомість обслуговували концерти Вакарчука, а за це Вакарчук виплачував Кузнецову гроші «у конверті».

    У ході другого службового розслідування  було встановлено, що Кузнецов разом з сім’єю виїжджав під час відпустки на відпочинок до Європи на службовому автотранспорті.

    Про те, як Кузнецов розкрадав зарплатню підлеглих, підробляв бухгалтерські документи, закупляв для потреб АТЦ при СБУ у свого товариша по пляшці безпілотні комплекси «Фурія» чи понад рік, чекаючи на відкати, оснащував засобами зв’язку придбаний для АТЦ при СБУ автомобіль «Renault Master», слідчі інформацію не знайшли.

    В результаті Кузнецову вдалось “домовитись” з тодішнім головою СБУ Василем Грицаком, який приховав матеріали службового розслідування від Головної військової прокуратури. У підсумку  за розкрадання коштів державного бюджету, підробку документів та охорону концертів Вакарчука Кузнецову лише було оголошено попередження про неповну службову відповідність.

    Генерал по “обмінах”

    25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, колишній офіцер цієї служби, підполковник Василь Прозоров, провів прес-конференцію в Москві. Він повідомив, що з травня 2014 року працював у штабі Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ під керівництвом генерала Геннадія Кузнецова. Протягом цього часу Прозоров передавав російським спецслужбам інформацію про дії українських силових структур, особливо в зоні проведення АТО.

    Незважаючи на зрадницьку діяльність Прозорова, голова СБУ Баканов не тільки не покарав Кузнецова, а й надав йому право одноосібно вирішувати питання щодо “обміну полонених”. 11 лютого 2020 року президент Зеленський своїм указом ввів Кузнецова до Мінської тристоронньої контактної групи, замінивши Валерію Лутковську. А 24 березня 2020 року Кузнецов був нагороджений орденом Данила Галицького, попри його засудження за службовий злочин.

    Бізнес Кузнецова на полонених мав специфічний характер: українська сторона нібито продавала місця в списках на обмін не тільки військовим, але й бізнесменам. Схема працювала так: коли в тюрмах на окупованих територіях перебували українські військовослужбовці, яких бойовики готові були обміняти на своїх, Кузнецов вирішував, що солдати можуть ще залишитися в полоні. Натомість у списки на обмін вносилися бізнесмени, які могли заплатити за своє звільнення.

    Бойовики затримували підприємців на окупованих територіях не просто так – це було зроблено для того, щоб вони змушені були платити за внесення до списків обміну. Вартість місця в такому списку варіювалася від 30 до 80 тисяч доларів. У результаті обміну, який відбувся 29 грудня 2019 року, кожен другий з тих, кого Україна звільнила з в’язниць так званих ДНР/ЛНР, заплатив за своє повернення.

    Завдяки цій схемі зі “звільнення полонених” Кузнецов значно збагатився. Він побудував маєток на березі Дніпра в Осокорках, де збудував будинок площею 550 квадратних метрів. У його володінні також перебуває елітний Land Rover, катер та інші активи, які не відображені в офіційній декларації.

    Кого “звільнив” генерал обмінів?

    Під час обміну полоненими, організованого генерал-майором СБУ Геннадієм Кузнецовим у грудні 2019 року, значна частина звільнених осіб складалася з бізнесменів, які заплатили за внесення їх до списку, що формувався під керівництвом Кузнецова. Крім того, серед осіб, яких було звільнено, опинилися злочинці, зокрема Євгеній Бражников. Перебуваючи у тюрмі «Ізоляція» на непідконтрольній Україні території, Бражников знущався з інших ув’язнених, відбирав у них продукти харчування та одяг, зокрема катував журналіста Станіслава Асєєва, який також був звільнений 29 грудня 2019 року.

    Подібні випадки не були поодинокими. У 2017 році Кузнецов сприяв звільненню колишнього бойовика Олексія Кускова, який, перебуваючи у тюрмі на окупованій території, разом із Бражниковим катував в’язнів, завдавши тяжких тілесних ушкоджень, зокрема Асєєву. В обмін на таких осіб українська сторона передала так званій “ДНР” Галину Черникову, яка брала участь у бойових діях проти України на окупованому Донбасі.

    До списків на обмін також були включені колишні співробітники спецпідрозділу «Беркут», яких судили за участь у розстрілах під час протестів у лютому 2014 року, а також Володимир Цемах, якого вважали важливим свідком у справі про збиття малайзійського літака рейсу MH17 у 2014 році. Цемах був вивезений з окупованої території в результаті спецоперації, під час якої загинув український розвідник Олександр Колодяжний.

    Крім бізнесменів, до списків на обмін потрапляли навіть позаштатні співробітники СБУ, яких затримали спецслужби Росії. Наприклад, за звільнення Дениса Секацького було сплачено 32 тисячі доларів. У квітні 2020 року під час наступного обміну Кузнецов включив до списку осіб, яких Україна мала забрати з ОРДЛО, Олександра Садівського, засудженого за вбивство вагітної жінки під час розбійного нападу. Крім того, Садівський, перебуваючи в ув’язненні на окупованій території, організував злочинне угруповання, яке здійснювало шахрайські операції на території України через розсилку повідомлень про блокування банківських карток та фальшиві виграші.

    Після обміну Садівський був затриманий Шевченківським районним судом Києва. Разом із ним 16 квітня 2020 року був звільнений також Володимир Карась, колишній співробітник поліції на окупованих територіях. Із 20 осіб, звільнених під час так званого «пасхального обміну», лише троє були захисниками територіальної цілісності України: двоє військовослужбовців Микола Гриненко та Віктор Шайдов, а також студент Сергій Русинов, засуджений окупаційною владою за коментарі у соціальних мережах. Решта 17 осіб були або пособниками бойовиків, або учасниками так званого “комерційного обміну”.

    Водночас українська сторона передала до “ДНР” осіб, яких судили за тяжкі злочини проти України, зокрема Дмитра Якоба, обвинуваченого в замаху на народного депутата Антона Геращенка, та Леоніда Харитонова, підозрюваного у спробі здійснення диверсії на військовому аеродромі в Черкасах.

    Натомість справами військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають у полоні бойовиків, займаються менш активно. Наприклад, позаштатний співробітник СБУ Засипко, який був поранений і зазнав катувань, залишається в ув’язненні, проте Кузнецов стверджує, що “факт незаконного утримання Засипка не підтверджено”.

    Що ми маємо у підсумку?

    12 квітня 2024 року в Москві було здійснено вибух автомобіля Василя Прозорова. Хоча він вижив, цей День космонавтики назавжди залишиться в його пам’яті. Підполковник Прозоров, який у 2015 році служив у штабі Антитерористичного центру при СБУ, безперешкодно відвідував Москву для зустрічей зі своїм куратором. Після його повернення до Києва жодних питань з боку генерала Геннадія Кузнецова, тодішнього начальника штабу, не виникло. Аналогічно, контррозвідка також не мала претензій ні до Прозорова, ні до його командира.

    За поданням лейтенанта Баканова (фактично ж – за рекомендацією бригадного генерала Наумова), Кузнецова було нагороджено Орденом Данила Галицького від президента Зеленського. Причина такої прихильності Баканова (або ж Наумова) до Кузнецова стала зрозумілою після затримання начальника ГУ СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, який також виявився російським агентом. У телефонних розмовах із Володимиром Сівковичем, який придбав для Кулініча посаду через Баканова, Кулініч називав Кузнецова “Охотніком” через його любов до мисливських собак. У цих розмовах також обговорювалася заміна керівника АТЦ при СБУ Руслана Баранецького на Геннадія Кузнецова, яку погоджували з Москвою.

    Незважаючи на те, що Кулініча судять за державну зраду, а Наумов намагається уникнути екстрадиції з Сербії, Кузнецов, відомий також як «Охотнік» або «Собачник», тихо звільнився з СБУ. Наразі він проживає у своїй садибі на Осокорках, яку придбав за кошти, зароблені на схемах із обміну полоненими. Служба безпеки України не турбує Кузнецова, і жодних замахів на його життя не відбувається.

  • Cім’я Мороховських будує елітне житло в Чорногорії

    Cім’я Мороховських будує елітне житло в Чорногорії

    Банкір і політик Вадим Мороховський, лідер фракції «Слуг народу» в Одеській міськраді, активно вкладається у будівництво елітного житла в Чорногорії. Торік у чорногорському місті Тіват розпочалося будівництво одного з найдорожчих житлових комплексів у країні –  Dreams by Dukley. Ціни на апартаменти в ньому стартують з 1 млн євро. Вартість інвестицій у проєкт перевищує, за оцінками ріелторів, 10 млн євро. Ініціатором будівництва та власником земельної ділянки є компанія Centurion Investment & Development, пов’язана з родиною Мороховських.

    Ось такий вигляд будівля матиме після здачі в експлуатацію (очікувано у жовтні 2025 р.). Це буде фешенебельний комплекс на 43 апартаменти загальною площею майже 11 тис. кв м. Торік тут уже залили фундамент, а зараз завершують зведення першого поверху. Комплекс будується на території колишнього ремонтного заводу Arsenal поруч з тіватською яхт-мариною і ще одним елітним чорногорським резортом Porto Momtenegro.   

    Власником 100% згаданої вище фірми Centurion Investment & Development у квітні 2023 року стала інша чорногорська фірма EM Investments. У пропорції 50 на 50 вона належить Лії Мороховській – дружині Вадима Мороховського і Драгану Прелевичу, авторитетному чорногорському адвокатові. 

    Прелевич, зокрема, неодноразово вів справи чорногорського банку  Zapad Banka, яким сім’я Мороховських володіє спільно з власником мережі «Сільпо» Володимиром Костельманом. Але так само Прелевич давно співпрацює з Нілом (Наумом) Емільфарбом, власником  бренду Dukley, одним із найбільших готельєрів і приватних землевласників Чорногорії. Тепер Мороховський та Емільфарб –партнери з будівництва комплексу Dreams by Dukley. 

    Наум Емільфарб емігрував із СРСР на Захід ще у 1979 р., заробив статки у США, чиїм громадянином є, і зараз володіє низкою готелів та апартаментів преміум-класу у Тіваті й Будві, а також гірськолижним  курортом Колашин (чорногорський аналог Буковеля). З одного боку Емільфарб фінансово підтримує російську опозиції в екзилі, зокрема є головним спонсором форуму російськомовної культури в Європі «СловоНово» і його ідеолога – галериста й публіциста  Марата Гельмана, котрий осів нині у Чорногорії, З іншого – девелоперська компанія Емільфарба Stratex веде в Чорногорії спільний бізнес з відданими путіністами Юрієм Кушнеровим та Леонідом Левітіним (див. розслідування “Важных историй”). Останній є братом радника Путіна Ігоря Левітіна.  

    Команда Емільфарба уже активно продає житло в комплексі, що будується. А Zapad Banka надає кредити під його придбання. Купівлю також можна оплатити криптовалютою чи безпосередньо в Росії (див. оголошення). Окремі громадяни РФ та України уже стали першими власниками апартаментів у Dreams by Dukley. Серед цікавих постатей – Єгор Доровський, харіквський бізнесмен, колишній депутат міськради.   

    А ще Лії Мороховській належить половина земельної ділянки загальною площею 756 кв м у престижному передмісті Тівата  – Донья Лаштва. Власниками іншої половини є колишній керівник чорногорської податкової служби Деян Маринович (через фірму Graal) і син колишнього віцепрем’єра Чорногорії Бранимира Гвозденовича – Марко Гвозденович (через фірму Iron investments and advisory). При цьому Маринович нині працює на Zapad Banka, де є членом наглядової ради. Його компанії Graal належить ще дві ділянки неподпалік. А власником ще однієї по сусідству є компанія Adriatic Capital advisory, яка зареєстрована у чорногорській столиці Подгориці за тією ж адресою, що й Zapad Banka. 

    Принаймні на двох із цих ділянок уже побудовані 3-поверхові малоквартирні комплекси преміум-класу. З аналізу декларацій Вадима Мороховського випливає, що у 2022-2023 рр. Лія Мороховська отримала від цих продажів дохід у більш як 40 млн грн. Серед покупців нерухомості переважають місцеві громадяни. Але є й кілька українців. Наприклад, технічний директор АЗС-мережі БРСМ Анатолій Стрик. Апартаменти він придбав спільно з Анжелою Ларкіною, яка свого часу фігурувала у розслідуванні Bihus.info про фінансування партії Анатолія Шарія. 

    Ще один розкішний готельно-житловий комплекс у статках Мороховських – це Dobrota Palazzi у селищі Доброта поблизу міста Котор. Його 10 років тому викупив племінник колишнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича – Едін Коларович через фірму Serzman Incorporated (це окрема  довга історія). Якщо коротко, то у розбудову він вклав орієнтовно 20 млн євро, для чого залучив кредити Zapad Banka. А от поручителем за кредитами стала одна естонська фірма – Calyptra Invest,  єдиним власником якої є все та ж Лія Мороховська. При цьому Мороховській належить 38,02% акцій  Zapad Banka. А ще 19,35% акцій банку оформлено на Calyptra Invest. Коло замикається. І кредитор, і поручитель – пов’язані особи. Тож усе це дуже схоже на завуальовану купівлю нерухомості.

  • Олександр Геннадійович Шуцький — найтоксичніший митник України

    Олександр Геннадійович Шуцький — найтоксичніший митник України

    Олександр Геннадійович Шуцький — український ексчиновник, який завдяки своїм наполеонівським амбіціям у недобросовісному збагачені на посадах в митниці опинився у полі зору СБУ та ДБР. Тож в цьому матеріалі ми вирішили дослідити кричущі епізоди з корупційної дільності Щуцького, які і завели його у проблеми.

    Олександр Шуцький розпочав свою кар’єру на митниці у вересні 2016 року, обійнявши посаду начальника митного поста “Луцьк” Волинської митниці. Вже у жовтні 2017 року він брав участь у конкурсі на посаду начальника Волинської митниці, але цю посаду зайняв Віктор Кривицький, який був тісно пов’язаний із командою тодішнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Згодом Шуцькому запропонували очолити Сумську митницю Державної фіскальної служби України як виконувача обов’язків начальника.

    З 22 листопада 2019 року Олександр Шуцький обіймає посаду виконувача обов’язків начальника Чорноморської митниці Державної митної служби України. На цій посаді він продовжує роботу щодо посилення контролю на кордоні та протидії контрабанді.

    У рамках своєї політичної кар’єри Олександр Шуцький був помічником народного депутата Михайла Апостола з 2012 по 2014 рік, а пізніше — помічником Ігоря Бриченка на громадських засадах.

    Ще у 2016 році Олександр Шуцький, бувши одним із заступників начальника Волинської митниці, опинився у центрі уваги через значне майнове становище, яке викликає питання щодо джерел його доходів та загалом системи роботи митних службовців. У той час, коли середня зарплата митників в Україні становила кілька тисяч гривень, у деклараціях чиновників фігурують розкішні автомобілі, дорогі будинки та значні суми готівки. Шуцький — не виняток із цієї тенденції.

    Однією з найгучніших справ, пов’язаних із Шуцьким, стала його декларація, де він вказав автомобілі класу люкс, зокрема “Бентлі Континенталь GT”, BMW X5 і Mercedes GL 350. Така розкіш не зовсім відповідає офіційній зарплаті митника. Шуцький підтвердив, що Bentley дійсно належить йому, але пояснив, що Mercedes йому «подарував» друг через технічні проблеми з автомобілем, який частково згорів. Це пояснення, однак, не розвіяло сумнівів щодо джерел фінансування таких покупок.

    Майно Шуцького включає не лише розкішний автопарк, але й елітне житло у Києві. Наприклад, його квартира на Подолі в одному з найдорожчих районів столиці оцінюється у близько чверті мільйона доларів. Ця нерухомість викликає подив у багатьох, адже офіційні доходи митника не дозволяють подібних покупок без залучення додаткових джерел фінансування. І це ще в перший рік роботи на митниці.

    Наступний епізод з недобросовісої діяльності Шуцького було викрито у 2017 році, тоді Юрій Луценко, колишній Генеральний прокурор України, переживав складні та тривожні часи.

    15 серпня Луценко зробив значний крок на користь Вадиму Альперіну, відомому як «король одеської контрабанди». Він передав справу Альперіна з НАБУ в Нацполіцію, що дало Альперіну шанс повернути 20 мільйонів доларів, арештованих у 2017 році під час спецоперації. Ці гроші наразі знаходяться в Національному агентстві з розшуку і менеджменту активів.

    Як це сталося? НАБУ стверджує, що 24 травня справу передали до ДБР, але наприкінці червня Луценко скасував це рішення і 15 серпня несподівано передав справу Нацполіції «без вивчення матеріалів справи». Це може призвести до того, що докази по справі стануть недопустимими в суді, що, своєю чергою, може дозволити Альперіну повернути свої кошти.

    Цікаво, що в 2017 році Альперін намагався дати хабара агенту НАБУ в розмірі 800 тисяч доларів, щоб його справу передали з НАБУ в Нацполіцію, але це не вдалося. Очевидно, Луценко знав про це і, мабуть, свідомо прийняв незаконне рішення з очевидними наслідками.

    Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто згадати про контрабандну схему Альперіна «55 стаття», яка діяла в 2017 році. Схема полягала в створенні фірм-«паперових компаній», що отримували великі партії товарів з Китаю за заниженими цінами. Коли товар потрапляв на митницю, його вартість коригувалась до реального рівня, але завдяки «55 статті» компанії могли вивести товар у вільний обіг, а потім імпортери зверталися до суду, який зобов’язував митницю розмитнити товар за заниженою ціною.

    Фіскальні органи не могли самостійно впоратися з цією схемою, оскільки в ній брали участь судді Одесського окружного адміністративного суду. Як виявилося, Альперін систематично подавав позови, щоб потрапити на потрібного суддю, що давало йому результат. Внаслідок спецоперації НАБУ і ГФС на депозитних рахунках Київської митниці було арештовано 450 млн грн фінансових гарантій.

    Альперін намагався повернути свої гроші, шукати способи вплинути на справу. 30 листопада 2017 року його затримали за спробу дати хабара агенту НАБУ. Печерський суд ухвалив рішення про арешт з можливістю внесення застави в 20 млн грн, але вже в січні 2018 року Апеляційний суд Києва зменшив заставу до 140 тисяч грн.

    Важливу роль у цій ситуації відігравав Олександр Щуцький, який мав тісні зв’язки з Луценком. Щуцький, партнер Сергія Сердюка, займався сумською митницею і був близьким другом старшого сина Луценка, Олександра Луценка. Щуцький був призначений на посаду в митниці в 2016 році, що збігалося з призначенням Луценка на пост Генерального прокурора. У червні 2018 року на одеській митниці було затримано 37 контейнерів з товаром на загальну суму 15-20 млн доларів, що призвело до великого скандалу. Луценко змушений був усунути Сердюка, визнавши, що працював з людиною, чия група входила до числа найбільших контрабандних кланів.

    Таким чином, разом із довіреним представником Порошенка, нардепом Олександром Грановським, всі ці високопосадовці формували офіс, який контролював митницю та всі пов’язані з нею схеми. Складно уявити, скільки коштів було вкрадено у держави.

    Проте тоді Олександр Шуцький не поніс жодної відповідальності та працював далі поки у 2021 журналісти не викрили його схематози.

    Згідно повідомленням ЗМІ – Олександр Щуцький  ключова фігура в схемах на митниці, яка приносить державі щомісячні збитки в розмірі 30 мільйонів гривень. Дивовижні схеми мінімізації митних платежів, які впровадив Щуцький, дозволяють низці фірм знижувати вартість імпортованих товарів, що призводить до значних втрат для держбюджету.

    Відомо, що керовані Олександром Щуцьким компанії, такі як ТОВ «Укрторгпромснаб» і ТОВ «Аркер Трейд», активно працюють за цією схемою. Вони систематично занижують митну вартість ввезеної продукції, що дозволяє уникати сплати повних митних платежів. Замість того, щоб поповнювати бюджет країни, мільйони гривень осідають у кишенях ділків.

    Досліджуючи цей матеріал також стало відомо, що Щуцький, став відомим завдяки своїм схемам ще під час роботи на Сумській митниці. Саме тоді почали з’являтися перші звинувачення в його адрес щодо ухилення від сплати антидемпінгових мит на російські міндобрива та іншу продукцію. За його діяльність зверталися навіть до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, однак результати перевірок так і не були оприлюднені. Проте збираючи матеріал для цього розслідування – повідомлень у ЗМІ про такі схеми Щуцького не знайшлося, можливо це і наклеп, але ситуацію прояснило це посилання https://www.fttc.com.ua/2021/01/aleksandr-shhutskij-i-shematoz-chernomorskoj-tamozhni-bolee-30-mln-v-karman-ezhemesyachno/, яке містить заголовок про Щуцького, але при переході по ньому висвітлюється зовсім інша стаття. Вочевидь Олександр Щуцький використовує гроші або власні зв’язки, щоб обілитися у інформаційному полі.

    Тож після переходу до Чорноморської митниці, Щуцький продовжив працювати за старими схемами, що відразу ж позначилося на плані надходжень до бюджету. У січні митниця під його керівництвом виконала план лише на 51%, що стало найгіршим показником по країні. Через такі «результати» держава недоотримала мільярди гривень.

    Хабар Щуцькому

    Влітку 2021 року у автомобілі митника  Михайла Бурдейного знайшли 700 тисяч доларів. Більша частина суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби, колишнього керівника вже Волинської митниці Олександра Щуцького.

    4 червня співробітники ДБР затримали начальника відділу митного посту «Ягодин» Волинської митниці Михайла Бурдейного під час перевезення хабаря. У його машині виявили 700 тисяч доларів — це була травнева щомісячна доставка «кешу» для групи державних структур, залучених до низки корупційних схем. Як зазначає головний редактор видання «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов, значна частина цієї суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби Олександра Щуцького.

    За словами Бутусова, пачки з грошима були перев’язані резинками, а на них були написані адресати: «СБ Люб», «Прокуратура», «Зам».

    «СБ Люб» може означати Службу безпеки Любомля — районний відділ, який займається боротьбою з контрабандою на посту «Ягодин». «Прокуратура» — адресат не уточнений. «Зам» — важко зрозуміти, куди саме призначені гроші, але ймовірно, що це якийсь митний начальник. Також є інформація про гроші для поліції та структур, що відповідають за оформлення транспортних засобів. Загальна сума грошей для контролюючих органів складає близько 100 тисяч доларів», — пише Бутусов.

    За його даними, основна частина грошей призначалася для керівництва Департаменту профілювання ризиків митної служби.

    «Кому саме призначалася більша частина суми? За інформацією джерел, близьких до слідства, основна частина грошей мала бути передана керівництву Департаменту профілювання ризиків митної служби. Виконувачем обов’язків директора цього департаменту є Олександр Щуцький», — наголошує Бутусов, додаючи, що причетність колишнього керівника Волинської митниці повинно встановити слідство.

    Головред видання також підкреслює, що сума хабаря — 700 тисяч доларів готівкою — вражає, оскільки це лише за один місяць і з одного митного посту.

    «Можливо, ми не знаємо всієї схеми розподілу коштів. Цілком ймовірно, що це не єдиний канал збору грошей на «Ягодині». Якщо прорахувати суми в масштабах країни, то стає зрозумілим, що такі схеми можуть існувати на всіх митницях та постах. Нещодавно призначений голова митної служби Павло Рябікін оцінив втрати держави від контрабанди у приблизно 100-150 мільярдів гривень… На жаль, системні реформи правоохоронних органів не проводяться, і тому, ймовірно, наступного місяця при перевезенні «кешу» до Києва з інших постів та митниць нікого не затримають, «смотрящих» змінять, а нові начальники відділів, призначені потрібними людьми, знову возитимуть гроші в багажниках», — підсумував Бутусов.

    Звісно, що після скандалу з хабарем у 700 тисяч доларів митник Олександр Щуцький почав замітати сліди завдяки улюбленим медіатехнологіям.

    Після «залету» з касою Волинської митниці, яка, за версією багатьох, їхала саме до нього, Олександру потрібно було трохи обілити своє ім’я.

    Нічого кращого, ніж розміщення класичної «джинси», він не вигадав.

    Та навіть це він зробити якісно не зміг.

    Що не речення — то перл.

    «Скористалися ситуацією. Очевидно, у їхньому розумінні той факт, що я колись працював на Волині, мав стати певним аргументом у моїй нібито участі в корупційній схемі. За такою логікою можна було б мене звинуватити в підпалі синагоги в Херсоні минулого року, адже я в той час працював у тому регіоні».

    Проте джинса не допомогла і у митника Олександра Щуцького, якому призначалася хабар у 700 тисяч доларів, відбулися обшуки.

    Слідчі дії відбулися згідно з постановою суду (її копію вручили Щуцькому) у рамках кримінальної справи “касира Волинської митниці Михайла Бурдейного”.

    “Справа “касира Бурдейного” та його ймовірного покровителя Щуцького зараз є однією з найбільш показових — як для ДБР, так і для Державної митної служби. Ми переконані, що чесне розслідування щодо Бурдейного та Щуцького може призвести до дуже скандальних деталей корупції на митниці часів пана Рябікіна”, — пише “Антирейтинг”.

    Вже осінню  справа Бурдейного отримала продовження Рішенням Генеральної прокуратури, 22 червня 2021 справа «Волинської каси» була виділена в окреме провадження і передана в НАБУ. А 2023 року справу було закрито. І звісно що Шуцький навіть не фігурував в ній.

    Дружба з українофобкою

    Кожен раз коли ЗМІ оприлюднювали матеріали про Олександра Щуцького  підінмалася тема, що герой розслідування не вказував у своїй декларації два елітні автомобілі, якими користується, і не розкривав справжнього власника цих машин. І все того ж літа 2021 року стала відома причина цього. Як стверджується в розслідуванні програми “Гроші”, автомобілі формально оформлені на мешканку Сум Марину Вегманн, яка активно підтримує сепаратистські настрої та антиукраїнську пропаганду.

    Журналісти “Грошей” виявили, що Щуцький регулярно їздить на Audi SQ7 з номером ВМ5000ВМ, яка була випущена у 2017 році і коштує близько 100 тисяч доларів. Цю машину не вказано в декларації Щуцького. Також у декларації відсутній ще один автомобіль Audi – Q7 з тим же номером, на якому Щуцький був помічений минулого року, коли його оштрафували за перевищення швидкості на Одеській трасі.

    Натомість чиновник зазначив у декларації, що користується в оренду Audi A7, власницею якої нібито є Марина Вегманн. Попри те, що Щуцкий неправильно вказав у декларації по батькові Вегманн (замість Валеріївна написав Сергіївна), журналісти змогли її знайти.

    Відомо, що Марина Вегманн, 1980 року народження, раніше жила в Сумах, де Щуцкий працював керівником митниці. Останні роки вона, ймовірно, проживає за кордоном, працює в Duty Free і демонструє відверту нелюбов до України та українців. В соціальних мережах вона публікує пости з антиукраїнським змістом, зокрема: “Моя країна нічого мені не дала. Я б ніколи не пішла за неї воювати! Моя країна – православна Росія. Я її люблю і люблю її президента! А ви пропадайте у своєму так званому АТО”.

    На сторінці Вегманн у соціальних мережах видно, що вона відкрито підтримує Пореченкова, який стріляв у українських солдатів. Вегманн хвалить Путіна та висловлюється негативно про українців, називаючи їх нещасними і бідними людьми, які страждають від відсутності розуму.

    Автори розслідування підкреслюють, що для Вегманн навіть “Гиви” є справжнім кумиром, про що вона пише: “А Гиви – мій кумир”.

    Щуцький не надав журналістам жодних пояснень щодо своїх зв’язків з особою, яка відкрито пропагує антиукраїнські ідеї. Журналісти “Грошей” офіційно звернулися до спецслужб, які протидіють сепаратизму, з питанням про можливі зв’язки Щуцького з особою, що веде антиукраїнську пропаганду, та чи не є це фінансуванням підривної діяльності та державною зрадою.

    Така кількість скандалів охолодило Щуцького і наступні 2 роки він не потрапляв у скандали або дуже ретельно підчищав негатив про себе у ЗМІ, але вже зимою 2023 року Кабінет Міністрів звільнив виконуючого обов’язки голови Державної митної служби В’ячеслава Демченка та двох його заступників серед яких і герой цього розслідування.

    Як зазначив народний депутат від фракції “Голос”, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, новим виконуючим обов’язки голови Державної митної служби буде один з заступників, Сергій Звягінцев.

    А вже 10 лютого СБУ і ДБР оголосили про нову хвилю обшуків, які торкнулися як центрального апарату Державної митної служби, так і дев’яти регіональних митниць на півночі та заході України. Приводом для нових обшуків стали численні звинувачення в корупції та участі в схемах контрабанди, що мали системний характер.

    На початку 2023 року були зафіксовані великі корупційні схеми в рамках “зернового коридору”. СБУ та БЕБ провели обшуки в адміністративних приміщеннях Гостаможслужби та в місцях проживання деяких високопосадовців. Особливу увагу було приділено діяльності Олександра Щуцького, який на той момент вже був під прицілом розслідувачів.

    1 лютого, після серії резонансних розслідувань, уряд вирішив провести кадрові зміни в Гостаможслужбі. Олександр Щуцький був звільнений з посади першого заступника голови митної служби “за згодою сторін”. Водночас, інший заступник, Руслан Черкасський, був тимчасово відсторонений від виконання своїх обов’язків через дисциплінарне розслідування.

    Скандали не вщухли, і з 3 по 9 лютого СБУ та ДБР повідомили про нові розкриття корупційних схем в Одесській та Чернівецькій митницях. Відзначено, що обшук і розслідування стали результатом тривалої підготовчої роботи, в рамках якої було виявлено близько 50 суб’єктів господарювання, які допомагали митникам реалізовувати тіньові схеми.

    Дослідження показали, що такі схеми щомісяця виводили з державного бюджету до 10 млрд грн. Це викликало обурення серед суспільства та політиків, зокрема, нардеп Ярослав Железняк наголосив на важливості усунення не лише окремих осіб, але й усіх корупційних схем.

    У цьому контексті роль Олександра Щуцького, як колишнього першого заступника голови митної служби, стає зрозумілою. Його участь у системних корупційних схемах, очевидно, була важливою частиною цієї ситуації. Після його звільнення з посади стали з’являтися питання про те, чи буде достатньо зроблено для усунення всіх корупційних схем на митниці, адже виявлення і ліквідація корупції потребує не лише зміни кадрів, але й системних політичних рішень.

  • Лідер “Зе! Молодіжки” Олександр Санченко “розподілить” грантів на 10 мільярдів

    Лідер “Зе! Молодіжки” Олександр Санченко “розподілить” грантів на 10 мільярдів

    Як повідомляють наші джерела в Кабміні, народному депутату від Слуги Народу, лідеру “Зе! Молодіжки” Олександру Санченко довірили розподілення іноземних грантів для молоді на загальну суму 10 мільярдів гривень.

    За словами інсайдерів, мінімум 30% з цієї суми не дійде за призначенням та “осяде в кишенях” можновладців.

    Відповідальний за молодіжну політику Олександр Санченко входить до орбіти першого віцепрем’єр-міністра, Міністра економіки Юлії Свириденко. В команді Свириденко лідер “Зе! Молодіжки” займається фінансами, в тому числі освоєнням грантових коштів виділених Україні нашими стратегічними партнерами.

    На 2025 рік було виділено 10 мільярдів гривень, які планують освоїти через програми на кшталт запущеної Мінекономіки “Власна справа”. Варто відзначити, що умови урядової програми “Власна справа” виписані таким чином, що від початку несуть значні ризики зловживань.

    До прикладу, за умовами програми  “Власна справа”, грант у розмірі 250 тисяч гривень може отримати фізична особа, юридична особа чи ФОП на “послуги маркетингу та реклами”. Варто відзначити, що такі “послуги” часто використовуються для виведення та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Щодо очікуваного соціального ефекту, то за оцінками експертів, він залишається на мінімальному рівні, так як для отримувача гранту достатньо створити всього “1-2 робочих місця”.

  • Олександр Свіщов та Григорій Козловський займаються контрабандою цигарок під дахом Петра Порошенко

    Олександр Свіщов та Григорій Козловський займаються контрабандою цигарок під дахом Петра Порошенко

    Львівські “бізнесмени” Олександр Свіщов та Григорій Козловський, на долю яких припадає виробництво більш ніж 60% нелегальної тютюнової продукції України, продовжують контрабанду цигарок до Європи, прикриваючись зв’язками в оточені екс-президента України Петра Порошенка.

    Незаконний “бізнес” по виробництву нелегальної тютюнової продукції та контрабанді цигарок в Європу організований давніми партнерами Олександром Свіщовим та Григорієм Козловським на базі ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика” у Львівській області.

    Хоча Козловський та Свіщов 19 травня офіційно вийшли з переліку засновників ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика”, а компанія формально  належить екс-засновнику Руслану Бицькому, посаду директора на підприємстві займає бізнес-партнер Козловського Ростислав Павлів.

    Загалом на території Львівської тютюнової фабрики у Винниках працює низка компаній, що належали Григорію Козловському та його бізнес-партнерам. Виробничі цехи фабрики належать доньці Григорія Козловського Софії Максимець, а власницею торговельних марок сигарет Marvel.Strong та Lifa, які виготовляють на фабриці, є донька Олександра Свіщова Вікторія Свіщова.

    «Винниківська тютюнова фабрика» і «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» реалізують продукцію через ТОВ «Торговий дім «Марвел», що належить депутату Львівської міськради від «Європейської солідарності» Олексію Різнику, який числився директором фабрики до 19 травня 2024м року.

    Нещодавно на території тютюнової фабрики була спроба провести обшуки детективами Бюро економічної безпеки разом з поліцейськими, але їх силою витіснили молодики спортивної зовнішності, яких пізніше ідентифікували як “бійців” Григорія Козловського.

    Тож, як бачимо, Козловський та Свіщов продовжують здійснювати оперативне управління ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика”, хоча офіційно вийшли з числа засновників, імовірно, побоюючись стати основними підозрюваними в уже відкритих кримінальних справах за фактами  виробництва нелегальної тютюнової продукції та контрабанді цигарок в Європу.

    Уникати відповідальності, в тому числі кримінальної, Олександру Свіщову та Григорію Козловському допомагають зв’язки в найближчому оточенні Петра Порошенко.

    В контексті зв’язків Олександра Свіщова та Григорія Козловського, варто нагадати,  що Козловський у 2015-2020 роках був депутатом Львівської міської ради від політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»», а у 2020-22 роках — депутатом Львівської обласної ради від «Європейської Солідарності».

    Менш явний зв’язок між нелегальним бізнесом Свіщова-Козловського та БПП можна прослідкувати через “ручних  активістів” львівської тютюнової мафії ГО “Життя” та Генерального директора Директорату громадського здоров’я МОЗ України, а в минулому очільника того ж самого ГО “Життя” Андрія Скіпальського.

    Варто відзначити, що свою посаду в МОЗ Андрій Скіпальський отримав за каденції Петра Порошенко. Також Скіпальський є кумом Володимира В’ятровича – народного депутата від «Європейської Солідарності», який теж, як і Григорій Козловський, родом зі Львівщини.

    Не забуваймо і про дружину Володимира В’ятровича – Ярину Ясиневич, яка товаришує з другою дружиною Андрія Скіпальського і, як вона сама вказала на своїй Facebook-сторінці, «дбає про громадське здоров’я у Центрі Громадянського Представництва “Життя”».

    ФОТО:Андрій Скіпальський з похресником та сином народного депутата Володимира В’ятровича
    ФОТО: Андрій Скіпальський з похресником та сином народного депутата Володимира В’ятровича

    Але повернемось до бекграунду Олександра Свіщова та Григорія Козловського, який вони старанно “вичищають” з мережі інтернет.

    Львівський бізнесмен Свіщов Олександр Юрійович, відомий у кримінальних колах як Саша Седой, у 2014 році брав активну участь у схемах крадіжки на ДП «Укрспирт» і контрабанді спирту в Європу та Крим. Ба більше, за вказівкою колишнього очільника спиртової монополії Михайла Лабутіна та його «партнера» Олександра Свіщова, директорів спиртозаводів в областях оперативно змінювали, призначаючи на посади «своїх» людей, які мали налагодити виробництво контрафактного продукту. Причому в обсягах, що перевищують 60% загального виробництва спирту в Україні.

    Діяв Свіщов Олександр у складі так званої «Львівської мафії», важливою фігурою якої досі є спонсор ВО «Свободи» Ігор Кривецький. Після того, як за фактом розкрадань в «Укрспирті» відкрили кримінальне провадження (№ 12014000000000444), з’ясувалося, що йдеться про мінімум 250 мільйонів гривень, викрадених з підприємства, а під час слідства ця сума зросла до 1 мільярда.

    Слідство факт виробництва необлікованого спирту підтвердило. Але після того, як кримінальну справу з провадження МВС було витребувано в ГПУ, яким тоді керував «свободівець» – Махніцький, розслідування по-тихому прикрили. Свіщов Олександр Юрійович зміг уникнути кримінальної відповідальності.

    А у 2017 році Олександр Свіщов, він же Саша Седой, поважний львівський бізнесмен, зайнявся зачисткою Інтернету від згадок про своє бурхливе кримінальне минуле, звернувшись до Пустомитівського районного суду з відповідальним позовом. Свіщов просив, зокрема, зобов’язати кілька вітчизняних видань прибрати матеріали, що «ганьблять його ім’я». Суд дослухався до аргументів позивача:

    Як випливає з рішення суду, Олександру Свіщову не сподобалося, що його назвали “одним із львівських кримінальних авторитетів, родом із буремних 90-х”. Але чи тільки ці слова так збентежили Свіщова? Ось що знайшли журналісти нашого видання: Свіщов Олександр Юрійович брав активну участь у схемах крадіжки в державному підприємстві «Укрспирт» і контрабанді цього самого спирту в Європу. Не сам, звісно, а в складі так званої Львівської мафії, основним діячем якої був і є відомий спонсор Свободи Ігор Кривецький-Пупс.

    Крім того, частина спирту йшла до Криму, на заводи тодішнього генерального директора «Укрспирту» Михайла Лабутіна. Роль Свіщова зводилася до контролю за «смотрящими» за Лабутіним, які вказували останньому, скільки і куди спрямувати продукції та як розподіляти вкрадені гроші.

    Після того, як за фактом розкрадань в «Укрспирті» відкрили кримінальне провадження (№ 1201400000000444), з’ясувалося, що йдеться про мінімум 250 мільйонів гривень (у цінах 2014 року), викрадених із підприємства. Щоправда, під час слідства цифра зросла до мільярда.

    Так само йшлося про спробу рейдерського захоплення держпідприємства «Зірненський спиртовий завод». Результатом кримінальної справи стала втеча Лабутіна і обвинувачення його в розкраданні понад одного мільярда гривень. Свіщов Олександр Юрійович і Козловський Григорій Петрович фігурували у справі, проте з часом їх прізвища зникли з матеріалів. Але в статтях, які так старанно вичищає Олександр Седой збереглись наступні фото:

    Підписано його було так: «11 червня 2014 р. Київ вул. Пилипа Орлика, ресторан «М’ясо і риба», на фото Лабутін (червоний) на інструктажі в Олександра Свіщов (Седой, зелений), Олексій Шевченко (Шеф, синій), в оточенні охорони».

    Наступне фото було названо «22 жовтня 2014 р., м. Київ вул. Богдана Хмельницького, 23-Б, на фото Лабутін (червоний) повчає інструкції від Свіщова (Седой, зелений), Шевченко (Шеф, синій), в оточенні охорони»:

    Що ж стосується більш свіжіших історій, то повернемося до підконтрольних Свіщову-Козловському тютюнових фабрик. Як виявилося, вони засвітилися в контрабанді.

    Інформація про це стала надбанням широкої публіки в березні 2020 року, у зв’язку з призначенням начальником Волинської митниці вихідця зі Львівщини Ігоря Вістака. Ось що писали з цього приводу «Волинські новини»: «на одному з Telegram-каналів ще наприкінці лютого повідомлялося про можливе призначення львів’янина на Волинь. Зазначалося, що його кандидатуру лобіює сигаретна мафія Львівської області. За Вестаком, мовляв, стоїть власник Львівської тютюнової фабрики Григорій Козловський. А також співвласник фабрики Олександр Свищев, колишній учасник організованої злочинної групи на прізвисько «Седой», він же – власник будівельної компанії «Авалон Inc». Ці бізнесмени своєю чергою лобіювали призначення нібито через іншого впливового львівського бізнесмена і політика Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс».

    Про те, що львівська та Винниківська тютюнові фабрики женуть контрабанду до Євросоюзу, повідомляло Львівське видання «Форпост». За даними видання, ці цигарки виготовляються на лівих лініях і ніким, крім власників виробництва, не обліковуються: цигарки Джин Лінг (Jin Ling). Ці, схожі на Camel, сигарети спочатку китайського походження, з гірським цапом на етикетці, буквально заполонили Європейський «чорний ринок», ставши одним із лідерів серед контрабандних марок тютюнових виробів. При цьому, за запевненнями європейських митних служб, жодних легальних поставок «Джин Лінг» до країн Євросоюзу не здійснювалося».

    За даними «Форпосту», виробництво і контрабанда вдаються власникам фабрик за активного сприяння силовиків, яке Козловський налагодив ще за Януковича. А серед бізнес-партнерів  Свіщов Олександр та кілька інших не менш одіозних персон:

    Ще одна схема контрабанди сигарет за участю Свіщова- Козловського стала відомою широкій публіці можна сказати випадково, так як розслідування розпочали уже угорські правоохоронці.

    На початку жовтня 2021 року на причалі Чепель в Угорщині зламався кран. Через це баржу, яка нібито везла з України сіль торгової марки «Артемсіль», відправили на розвантаження в місто Пакш. Під час зняття вантажу пошкодився один із контейнерів, а звідти посипалися сигарети. Це не могло не привернути увагу.

    Почалася повна перевірка вантажу, і вона засвідчила: під упаковки солі було замасковано рекордну для Угорщини партію контрабандних сигарет – за даними угорської сторони, 2 375 465 пачок. Якщо продати кожну з них навіть за скромні 3 євро, у сумі вийде близько 7 млн євро (понад 214 млн грн). Утім, в Угорщині сигарети зазвичай продаються ще дорожче – від 5 євро за пачку в роздробі.

    Партію контрабанди одразу ж заарештували місцеві правоохоронці. Вони також встановили, що тільки 2021-го з України було відправлено три такі самі баржі – у квітні, червні та липні. В Угорщині вважають, що це теж була контрабанда.

    Одержувач контрабандних сигарет – польська компанія Crystal Invest з українськими власниками. Її заснував син екс заступника міністра транспорту і зв’язку Володимира Бадагова – В’ячеслав Бадагов.

    Відомий не тільки одержувач, а й марка сигарет – Marvel. Їхній виробник – Винниківська тютюнова фабрика у Львівській області.

    Як бачимо, бекграунд “бандитів з 90-х” не заважає Олександру Свіщову та Григорію Козловському вести бізнес з близьким оточенням Петра Порошенко, а за допомогою “братків” Козловсько повністю реально відбитись від перевірок БЕБ.

  • Роман “Джокер” Кравець – чорний піарщик під патронажем ОП

    Роман “Джокер” Кравець – чорний піарщик під патронажем ОП

    Роман Кравець згідно журналістському розслідуванню Громадського  — адміністратор скандально відомого Telegram-каналу «Джокер» і члена партії «Слуга народу».

    Народився Кравець у 1994 році в Херсоні, здобув освіту в Херсонському політехнічному коледжі, спеціальність — технік-технолог. Наразі проживає в Києві. Про його минуле відомо мало, але в ЗМІ є інформація, що Роман Кравець був головою ГО «Дніпропетровська обласна молодіжна рада» та працював заступником директора з інформаційних технологій і безпеки в компанії «ССЛ Консалтинг», що належить племіннику Геннадія Корбана, Ігорю Бірману.

    Історія успіху Романа Кравця розпочинається у 2015 році. Тоді на 205 виборчому окрузі в Чернігові проходили довибори до парламенту, де було два кандидати — представник партії «Блок Петра Порошенка Солідарність» Сергій Березенко та Геннадій Корбан, який балотувався від партії «УКРОП». Ці вибори були епічними — з блокуванням автомобілів, зіткненнями та роздачею продуктових наборів.

    У цей час Роман Кравець з’явився в оточенні Корбана і взявся допомагати йому з виборами та інформаційними кампаніями. Він став для нього досить близькою людиною. Перед зміною влади в 2019 році Кравець вже мав певні зв’язки серед чиновників. Зокрема, теплі стосунки у нього були з Андрієм Богданом — тоді ще відомим адвокатом, а пізніше — головою Офісу президента. А також зі Світланою Крюковою, заступницею головного редактора проросійського видання «Страна.ua», яке перебуває під санкціями СНБО.

    Богдан став важливою частиною команди Володимира Зеленського і, зокрема, відповідав за формування списків партії «Слуга Народу». З різних джерел нам підтвердили, що, вибираючи людей на останні кілька вакантних місць у списку, Богдан просто переглядав свою телефонну книгу. Так він зупинився серед інших на Роману Кравцю, якого й запросив у список під номером 153. В Верховну Раду Кравець не пройшов.

    У 2019 році з приходом до влади «Слуги Народу» Андрій Богдан, Геннадій Корбан і Світлана Крюкова, які активно спілкувалися до цього, посварилися. Останні двоє заснували Telegram-канал «Джокер». Романа Кравця взяли адміністратором і помічником. Вони постили пранки — писали посадовцям від імені інших чиновників, а потім зливали переписки в мережу.

    Також ЗМІ публікували інформацію, що Роман Кравець, вже у образі “Джокера” також з’являвся на проросійському каналі “NewsOne”, де його пранки демонструвались як ексклюзивні матеріали. Ведучий Василь Голованов анонсував матеріали від Кравця, а депутати “Слуги народу” коментували їх в ефірі.

    Крюкова і Корбан, згідно з нашими джерелами, зберігали вплив на Телеграм канал “Джокер” до 2021 року. Поступово Роман Кравець відсторонив їх від впливу на контент — деякі наші джерела описували цю історію як «рейдерство». Так Кравець став єдиним власником «Джокера». У цей час канал почав перетворюватися на рупор ОП.

    Наприклад 2021 року голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія взагалі визнав, що автор «Джокера» є хорошою людиною, ім’я якого він не знає, але обіцяв пляшку віскі, коли познайомиться.

    Дізнавшись про це журналісти Громадського звернулися за коментарем до самого Романа Кравця. Однак  блогер довго не відповів ні на дзвінки, ні на повідомлення.

    Врешті решт, коли блогер вигадав “легенду” – відповів, що був «Джокером», але канал продав 2022 року. Кому — не знає. Продаж нібито відбувся за 2 мільйони доларів у криптовалюті. Доказати це за кілька годин переписки не вдалося. Хоча доказом могло бути що завгодно — від скріншотів угод чи ділових переговорів до транзакцій.

    Запитаєте чому Роман назвав 2022? Саме цього року Служба безпеки України визнала «Джокера» одним з прокремлівських каналів, що координирується з російськими спецслужбами для проведення інформаційних і психологічних операцій. Згідно з даними, «Джокер» фальсифікує новини та використовує контент українських спецслужб для маскування своєї діяльності. Свого часу Джокера просував Шарій:

    Також посилання на Канал Джокера було у постах з взаємного піару проросійських телеграм каналів:

    Також виявилось, що 2019 Джокера проголосив одним з кращих телеграм каналів – рупор кремлівської пропаганди “Незыгарь”:

    За інформацією ЗМІ, під час повномасштабного вторгнення Росії Роман Кравець майже два місяці перебував у Херсоні, який на той час був окупований російськими військами.

    Цей факт викликає серйозні сумніви щодо його діяльності у той період. За даними джерел, існує висока ймовірність того, що Кравець міг бути завербований російськими спецслужбами. Не забуваємо і його проросійські інфокампанії.

    “На запитання щодо часу окупації Роман не дає конкретних відповідей. Він постійно повторює, що не мав жодних контактів з російськими військовими в Херсоні та не залишав свого будинку. Навіть не розповідає про свій розпорядок дня в той період, повторюючи одні й ті ж фрази. Також залишається невідомим, як саме йому вдалося залишити окупований Херсон, що є досить підозрілим, оскільки мало кому вдалося покинути місто в той час. А от Роману “пощастило”, — розповідає джерело Громадського з його близького оточення.

    Після повернення з окупованої території Роман Кравець відновив діяльність телеграм-каналу “Джокер”.

    Але повертаємось до діяльності Джокера у сьогоденні.

    Все ж з того розслідування Громадського стало відомо, що Михайло Подоляк, радник голови ОП, заявляв журналістам, що Офіс президента не контролює Telegram-канали. Проте, деякі посадовці підтверджують, що Кравець має контакти з представниками Офісу президента, зокрема з Давидом Арахамією та кількома губернаторами. За словами одного з джерел, Кравець постійно демонструє скріншоти особистих листувань, намагаючись підкреслити своє значення.

    «Роман Кравець — не надто обдарований інтелектом персонаж, який потрапив до неофіційних грошей через замовні матеріали, чому йому активно допомагали і допомагають окремі діючі та колишні політики і співробітники спецслужб. Мотиви у кожного різні: у одних банальні — щоб не чіпали їх, у інших суто меркантильні. І кошмарення бізнесу з очевидною метою створення медійних проблем і допомоги в їх вирішенні… Цей персонаж явно не діє самостійно.

    Можу з упевненістю сказати, що Кравець називає Арахамію одним зі своїх найближчих друзів. Ще кількох губернаторів. Для розуміння, з ким цей персонаж спілкується, він завжди робить скріншоти особистих переписок і демонструє їх іншим для підвищення свого статусу. Якого насправді не існує.

    Є лише півтораметровий персонаж, якого в подальшому або знищать через поламані ноги, або він злиє всіх, з ким спілкувався і спілкується. І всіх, хто розміщував і продовжує розміщувати замовні матеріали. Від бізнесменів до співробітників ОП, навіть до керівництва АП за часів Януковича. Хоча це вже відбувається».

    Один з колишніх топ-чиновників підтвердив, що підтримував комунікацію з Романом Кравцем: «“Джокер” мені писав, я іноді відповідав, але лише на загальні теми». Скриншоти переписки з цим чиновником Кравець згодом показував іншим людям для підвищення свого статусу в їхніх очах.

    Водночас спікер фракції «Слуга Народу» Юлія Палійчук у коментарі hromadske щодо ймовірної дружби між головою фракції «Слуга Народу» Давидом Арахамією та Романом Кравцем зазначила: «Я не знаю, що може розповідати Роман Кравець. Я з ним особисто не знайома. І говорити про його близкі відносини з кимось… Він може говорити що завгодно. Але я не володію інформацією про контакти людини з ім’ям Роман Кравець з моїм безпосереднім керівництвом».

    Зараз “Джокер” публікує пости, які виправдовують дії влади, наприклад, щодо укріплень на Харківщині. Журналісти також звинувачують заступника генерального прокурора у корупції, а канал перепощує його виправдання.

    І хоча відповіді на питання чи є Роман Кравець близьким другом топ-чиновників України залишається відкритим варто подивитись на те, які статки він отримав підтримуючи ОП.

    Протягом повномасштабного вторгнення Роман Кравець п’ять разів виїжджав за кордон, перебуваючи там понад два місяці загалом. Дані з прикордонної служби показують, що підстав для його виїздів не було. Це може свідчити про можливе прохання з “вищих сфер”. Джерело в СБУ зазначило, що в таких випадках підстави для виїзду часто не вносяться в базу.

    У 2024 році Роман Кравець за 150 тисяч доларів придбав новий автомобіль — Lexus LX 600. За нашими підрахунками, за останні два роки на купівлю машин «Джокер» витратив понад 8 мільйонів гривень.

    Власник Telegram-каналу мешкає в квартирі площею сто квадратних метрів у елітному ЖК «Чикаго». Аренда апартаментів обходиться йому не менше ніж 2 тисячі доларів на місяць. У цьому ЖК мають квартири екс-представник Офісу президента Андрій Богдан та засновник компанії Saga Development, забудовник Андрій Вавриш.

    Журналісти Суспільного вирішили відстежити Кравця: як він живе, з ким зустрічається, куди їздить і на чому. 1 травня ми помітили, як на паркінг ЖК «Чикаго» заїжджає Lexus LX 600, зареєстрований на Романа Кравця. До нього під’їжджає Toyota Land Cruiser — машини формують кортеж.

    В інший день Роман Кравець виходить з ЖК «Чикаго» в супроводі щонайменше чотирьох охоронців. Зазвичай такий рівень охорони потрібен високопосадовцям або топ-менеджерам спецслужб, тобто тим, чия діяльність може бути під загрозою.

    Джерело, близьке до Романа Кравця, в бесіді з hromadske заявило, що Кравець пояснює наявність охорони «подарунком Малюка». Тому hromadske направило запити до СБУ та УГО, щоб з’ясувати, чи надають ці органи охорону власнику Telegram-каналу, який вимагає гроші у бізнесу.

    Вимагання грошей

    Щоб зрозуміти, як Кравець заробляє гроші за допомогою “Джокера”, можна розглянути приклад компанії Uklon. Схема така — канал щоденно публікує кілька негативних постів про компанію, поки вона не звернеться до Кравця з питанням: “Скільки коштує це припинити?” Причиною для атаки стало те, що водії Uklon працювали під час комендантської години, а також співпраця Uklon з платіжною платформою Fondy, яка функціонує в РФ. З середини лютого до сьогодні Кравець опублікував 316 негативних постів про Uklon. Але компанія не реагує на терор блогера.

    Такж зразковим кейсом діяльності Джокера є інформаційна компанія проти онлайн-казино “Космолот”. У січні 2024 року “Джокер” почав публікувати численні пости, стверджуючи, що в Україні працює російське казино “Космолот”, а його власник Сергій Токарєв є громадянином Росії. Кравець також почав кампанію проти блогерів, які рекламують “Космолот”, і критикував українські ЗМІ, які видалили новини із заявою міністра цифровізації Михайла Федорова про те, що російський власник казино намагається отримати українське громадянство. З 28 по 30 січня “Джокер” опублікував 28 негативних постів про “Космолот”.

    “Друзі, тепер ви розумієте, чому всі думають, що “Космолот” — це українське казино? Вони просто всіх купують. Вони всіх купили. Ваші улюблені патріотичні блогери рекламують “Космолот” через те, що вони не можуть відмовитися від грошей, які їм платять з російського казино. Грязних російських грошей”, — писав “Джокер” 28 січня 2024 року.

    Факт, що власник “Космолота” Сергій Токарєв є громадянином РФ і має майно в країні-агресорі, дійсно підтверджений. Проте мета “Джокера” полягала виключно в тому, щоб отримати гроші, шантажуючи казино. Коли ж “Джокер” досяг своєї мети, риторика щодо “Космолота” різко змінилася, а інтерес до теми швидко зник.

    Вже 31 січня “Джокер” писав: “Зі мною зв’язалися представники “Космолота”, зробили добру справу, попросили висвітлити їхню позицію, що вони не такі погані, тепер я їх не буду хейтити, а рекламуватиму “Космолот”. І дійсно почалася реклама казино.

    Так само Джокер “воював” проти криптошахрая Олександра Орловського, Роман Кравець накидував негативні пости поки в один момент Орловський не заплатив за зняття постів. Вдячний Джокер навіть присвятив цьому пост у своєму каналі.

    До речі розцінки на припинення чорного піару Джокер не приховує:

    Дії Кравця в Telegram-каналі “Джокер” можна класифікувати як звичайне вимагання та рекет. Правоохоронним органам не важко буде ідентифікувати адміністраторів цього каналу, але Кравцю дозволяють продовжувати свої дії в обмін на інформаційну підтримку влади та правоохоронців.

  • Стефанішина та Бідний – нові міністри України під кримінальним розслідуванням

    Стефанішина та Бідний – нові міністри України під кримінальним розслідуванням

    Міністром юстиції України призначено Ольгу Стефанішину, яка обвинувачується у зловживанні владою, службовому підробленні та розтраті майна. За матеріалами справи, під час президентства Віктора Януковича Стефанішина, працюючи в Міністерстві юстиції під керівництвом Олени Лукаш, брала участь в організації тендеру на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Справа була передана до суду у 2023 році, а підозру їй висунули ще у 2019 році.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    3 жовтня 2024 року о 08:30 у Вищому антикорупційному суді відбудеться чергове судове засідання у рамках цього кримінального провадження. Стефанішину обвинувачують у розкраданні державних коштів через зловживання службовим становищем. Вартість однієї сторінки дослідження, про яке йдеться у справі, становила від 1400 до 4500 грн (за цінами 2010 року).

    Крім того, на посаду міністра призначено Матвія Бідного, який, перебуваючи на посаді директора департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту Міністерства молоді та спорту України, був причетний до фінансових махінацій та розкрадання державних коштів. У рамках кримінального провадження №42018000000000627 від 16.03.2018 року у Бідного були проведені обшуки, під час яких вилучено документи, що підтверджують ці злочини. Уникнути кримінальної відповідальності йому допомогли прокурор міста Києва Говда та керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Калужинський.

    Також у червні 2023 року був затриманий тесть Матвія Бідного, колишній народний депутат від Партії регіонів Григорій Дашутін, якому висунуто підозру у створенні злочинної організації та пособництві державі-агресору. У цій справі фігурує і дружина Бідного.

  • Крипто-шахрай Олександр Орловський разом з російською платформою VELES кидають українців на гроші

    Крипто-шахрай Олександр Орловський разом з російською платформою VELES кидають українців на гроші

    Продовжуємо серію публікацій про крипто-шахрая Олександра Орловського  та наводимо факти його співпраці з  РФ.

    Як зазначають журналісти, Орловський Олександр перебуває у злочинній змові з рядом крипто-валютних проектів, зокрема мова йде про російську платформу VELES.

    Приклад співпраці Орловського з росіянами можна побачити, зокрема й на Ютуб Veles finance – «Вебинар команды veles с основателем ffa». Орловський вкладає значні кошти в рекламу власного реферального посилання на території РФ.

    З метою залучення більшої кількості клієнтів Орловський купує рекламу на російських платформах, у російських соцмережах та у російських блогерів. Всі ці кошти зводяться і виводяться за допомогою російських сервісів, що призводить до надходжень грошей у бюджет країни-агресора. Такі дії можуть кваліфікуватися як фінансування тероризму, що є злочином проти основ національної безпеки України.

    Крім того, у своїх рекламних та навчальних відео Орловський займається популяризацією російської платформи VELES, зокрема й залучає українських громадян користуватись їхніми послугами. В подальшому, українці, які вірять Орловському вкладають гроші у російську VELES – чим також стають співучасниками в злочині зі спонсорства російської війни проти нашої держави.

    Але і це ще не все, адже ті хто довірився Олександру Орловському зазнають значних фінансових втрат, оскільки вказана платформа є шахрайською та створена з метою введення в оману крипто-інвесторів.

    Водночас сам Орловський отримує відсоток від грошових коштів, від тих які втратили на даній платформі українці.

    Варто наголосити, що російська VELES у злочинній змові з Орловським умисно ошукує крипто-інвесторів. Приміром, 5 серпня 2024 року, українці які налаштовували торгового бота на платформі VELES втратили 100% вкладень.

    На фоні даної ситуації Орловський через платформу Discord закликав людей які втратили гроші “оформлювати кредити під заставу у вигляді крипто-валюти на крипто-гаманцях, з метою залучення грошових коштів для забезпечення торгового бота на платформі VELES”.

    По-суті, крипто-шахрай Орловський цілеспрямовано надавав хибні рекомендації по налаштуванню торгового бота заради того, щоб українці втратили свої гроші, а він разом з росіянами – на цьому злочинним шляхом збагатились.

    Зазначимо, що наразі відомі ряд крипто-гаманців, які використовують Орловський і члени його злочинної організації.

    Зокрема, через крипто-валютну біржу ByBit – з 26.06.2022 року по 26.08.2024 року на крипто-гаманець TB_iiZc_m8Hy_5m_KM_TH_3k3u_3G8_m7N – було заведено 1 615 718 доларів США. А через біржу Binance на гаманець TC_Z6c_c39_cA2_6fM_g1ms_Ma_Vo_N_zT – із 03.05.2023 року по 26.08.2024 року – було заведено 215 955 доларів США.

    Цілком зрозуміло, що сума вкрадених в українців коштів тільки через ці два гаманці, вражаюча. Також не забувайте, що частина цих коштів пішла на фінансування армії РФ.