Blog

  • Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    Київ змінює транспортні маршрути між берегами: запускають нові автобуси та тролейбус

    У Києві запроваджують нову схему руху громадського транспорту через пошкодження мостів та транспортної інфраструктури внаслідок російських атак. Міська влада вирішила посилити сполучення між лівим і правим берегами столиці, запустивши додаткові автобусні маршрути та новий тролейбус.

    Про це 30 жовтня повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Найбільші зміни стосуватимуться маршрутів, які дублюють червону лінію метрополітену. Замість одного автобусного маршруту № 1-М працюватимуть одразу три, що дозволить розподілити пасажиропотік та забезпечити додаткові можливості для пересування містом.

    Зокрема, автобус № 1-М продовжить курсувати між станцією метро «Лісова» та «Палацом спорту». Додатковий маршрут № 1-МА сполучатиме «Лісову» з «Арсенальною» та працюватиме у ранкові й вечірні години пік. Ще один маршрут № 1-МД перевозитиме пасажирів від станції метро «Дарниця» до «Палацу спорту».

    Зміни запроваджують і на зеленій лінії метрополітену. Новий автобус № 3-М курсуватиме між станціями «Осокорки» та «Видубичі», забезпечуючи альтернативне сполучення на ділянці між берегами Дніпра.

    Крім того, у столиці з’явиться новий тролейбусний маршрут № 48. Він з’єднає станцію метро «Лісова» із залізничною станцією «Куренівка» та проходитиме через станцію метро «Почайна».

    Таким чином, нова транспортна схема охопить одразу кілька важливих напрямків столиці, зокрема Дарницю, Лісовий масив, Печерськ, Осокорки та Куренівку.

    Окремо в КМДА нагадали про особливості роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Автобуси № 110, № 111 та № 112 у цей період курсують через Північний міст. Водночас маршрути № 22-ТЛ, № 22-ТД та № 91-Т перенаправляють через Дарницький міст.

    Реорганізація транспортної мережі відбувається на тлі серйозних проблем із мостовим сполученням у столиці. Після російських ракетних ударів частина транспортної інфраструктури зазнала пошкоджень, що призвело до обмеження руху та збільшення навантаження на альтернативні переправи.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що відновлення руху метро через Південний міст залежить від результатів експертизи його конструкцій. Фахівці повинні підтвердити безпечність експлуатації переправи після російських обстрілів.

    У міській адміністрації закликають пасажирів враховувати зміни під час планування поїздок. Детальні графіки та можливі коригування маршрутів оприлюднюватимуть на офіційних інформаційних ресурсах міста.

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    У США скасували традиційне групове фотографування міністрів закордонних справ країн G20 після того, як представники низки держав відмовилися позувати поруч із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Дипломатичний інцидент стався під час зустрічі в Атланті 30 жовтня.

    Про це повідомляють Reuters та Bloomberg. За інформацією журналістів, рішення ухвалили американські організатори після заперечень з боку європейських делегацій.

    Одним із противників спільного фотографування з російським міністром став очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Він наголосив, що через продовження російської агресії проти України відносини з Москвою не можуть вважатися нормальними.

    Німецький дипломат пояснив, що міжнародні переговори залишаються необхідними навіть за наявності серйозних суперечностей, однак учасники зустрічі повинні уникати символічних жестів, які можуть створювати хибне враження про відновлення звичайних відносин із Росією.

    За даними Reuters, проти спільного фото з Лавровим виступила приблизно третина учасників зустрічі, зокрема представники Канади та Австралії.

    Спочатку дипломати розглядали можливість зробити два окремі знімки — один за участю російського міністра, інший без нього. Проте зрештою фотографування повністю виключили з програми.

    У Державному департаменті США пояснили це прагненням уникнути зайвого конфлікту, який міг би відвернути увагу від основних питань переговорів.

    Зустріч міністрів G20 проходить на тлі розбіжностей між провідними державами щодо війни Росії проти України та подальших відносин із Москвою.

    Попри скасування фотографування, офіційні переговори відбулися. Учасники обговорюють глобальні економічні виклики, міжнародну безпеку та наслідки військових конфліктів.

     

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Російський президент Володимир Путін особисто наполягав на участі першої леді США Меланії Трамп у переговорах щодо гуманітарного перемир’я в окупованих Олешках Херсонської області. За словами її старшого радника Марка Бекмана, Кремль навіть надіслав офіційного листа, в якому визнав дружину американського президента посередницею з російського боку. Водночас експерти припускають, що Москва може використовувати гуманітарну операцію для покращення власного міжнародного іміджу.

    Про це Марк Бекман розповів в інтерв’ю виданню The Kyiv Independent 28 жовтня. Його заяви привернули особливу увагу на тлі евакуації цивільного населення з окупованого міста.

    За словами радника, Путін особисто підтримав залучення Меланії Трамп до переговорів та письмово підтвердив її особливий статус.

    «Путін дуже хотів, щоб вона взяла участь», — зазначив Бекман.

    Він уточнив, що російський президент надіслав офіційного листа, у якому йшлося про визнання першої леді США ексклюзивною посередницею від російської сторони.

    Водночас сам документ публічно не оприлюднювали, тому незалежно перевірити його зміст поки неможливо.

    За словами Бекмана, гуманітарна ініціатива стала результатом тривалих контактів команди Меланії Трамп із представниками України та Росії.

    Раніше перша леді США брала участь у переговорах щодо повернення дітей до їхніх родин. Саме ці контакти, за словами її радника, допомогли налагодити окремий канал комунікації між сторонами.

    Спочатку українське керівництво надало письмове погодження на посередництво Меланії Трамп. Згодом аналогічне підтвердження надійшло від російської сторони.

    Бекман також повідомив, що саме російські військові запропонували розпочати припинення вогню на два дні раніше та розширити його територіальні межі за межі Олешок.

    За його словами, українська сторона погодилася на ці зміни, оскільки вони мали створити додаткові можливості для доставки гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільного населення.

    Радник першої леді США позитивно оцінив співпрацю сторін і заявив, що на початковому етапі домовленості виконувалися.

    Однак не всі міжнародні експерти поділяють оптимістичне бачення мотивів Кремля.

    Колишній військовий аташе Великої Британії в Україні та Росії Джон Форман припустив, що Москва може використовувати перемир’я для створення образу держави, готової до гуманітарних компромісів.

    На його думку, дозвіл Меланії Трамп виступати посередницею може допомогти російській владі покращити репутацію серед прихильників американського руху MAGA напередодні проміжних виборів у США.

    Таким чином, гуманітарна операція може мати не лише практичне, а й політичне значення для Росії. Проте це залишається оцінкою експерта, а не доведеним мотивом російського керівництва.

    Водночас українські волонтери повідомляють про інші обставини, які викликають занепокоєння.

    Зокрема, волонтерка Ксенія Архипова, яка раніше проживала в Олешках та підтримує зв’язок із місцевими мешканцями, розповіла про значну присутність російських військових у місті.

    За її словами, окупанти перевіряють порожні будинки, а в окремих випадках заселяються в них.

    Крім того, волонтерка стверджує, що на місцевих жителів чинять тиск, аби вони обирали евакуацію до Росії, а не повернення на підконтрольну українському уряду територію.

    Незалежно перевірити кожен із цих випадків журналісти наразі не можуть через обмежений доступ до окупованого міста.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також застерігав, що російська влада може спробувати використати евакуацію для переміщення українців на власну територію.

    Водночас Марк Бекман в інтерв’ю Укрінформу заявляв, що Росія запевнила українську й американську сторони у готовності поважати вибір місцевих жителів щодо напрямку виїзду.

    Для проведення гуманітарної місії Україна та Росія погодили локальне припинення вогню.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», режим тиші в окупованих Олешках розпочався 27 жовтня, а його головною метою стала доставка допомоги та створення безпечних маршрутів для цивільних.

    Домовленості поширюються на саме місто та визначені маршрути гуманітарних конвоїв у Херсонській області. Вони не означають припинення бойових дій на всій лінії фронту.

    За погодженим графіком, перемир’я має тривати до 22:59 1 листопада.

    Під час підготовки операції сторони провели розмінування маршрутів, якими повинні пересуватися гуманітарні автомобілі та автобуси з евакуйованими.

    Детальніше про організацію перевезення цивільного населення «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок».

    Для евакуації підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також спеціальний транспорт для людей, які потребують медичної допомоги.

    30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Після цього розпочалася евакуація цивільного населення та роздача гуманітарної допомоги.

    Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що українська делегація разом з евакуйованими жителями міста вирушила до російської Анапи.

    Звідти людей планують літаками доправити до Білорусі, а потім автобусами повернути в Україну.

    Обхідний маршрут обрали через небезпеку прямого перетину лінії фронту, значне мінування території та пошкодження транспортної інфраструктури.

    Водночас фактична кількість людей, які залишили Олешки, поки не уточнюється.

    Попри початок евакуації, гуманітарна ситуація в місті залишається складною.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року населений пункт зазнав масштабного затоплення, а його інфраструктура була серйозно пошкоджена.

    Протягом останніх років мешканці стикалися з нестачею продуктів харчування, медикаментів, питної води та стабільного електропостачання.

    В умовах окупації та близькості до лінії фронту самостійно залишити місто для багатьох людей було практично неможливо.

    Міжнародні посередники розглядають нинішню операцію як можливість забезпечити хоча б тимчасовий гуманітарний доступ до цивільного населення.

    Водночас експерти наголошують, що участь Росії в окремій гуманітарній ініціативі не свідчить автоматично про зміну її позиції щодо війни або готовність до ширшого припинення бойових дій.

    Отже, за словами радника Меланії Трамп, Путін особисто підтримав її участь у переговорах щодо Олешок і підтвердив це офіційним листом.

    Однак справжні мотиви Кремля залишаються предметом дискусії. Поки американська сторона наголошує на гуманітарному значенні домовленостей, окремі експерти та українські волонтери попереджають про можливі політичні маніпуляції й ризики для евакуйованого населення.

    Головним показником результативності операції стане не дипломатична активність навколо неї, а те, чи зможуть мешканці Олешок безпечно отримати допомогу та самостійно обрати місце подальшого проживання.

  • Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.

    Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.

    На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.

    Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.

    В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.

    Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.

    Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.

    Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.

    Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.

    Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.

    На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.

    Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.

    Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.

    Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.

    Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.

    Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.

    Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», після російських атак понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишалися без електроенергії, а в області запровадили аварійні відключення.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.

    Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.

    Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.

    У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.

    Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.

    Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.

    Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.

    Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.

    Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.

    Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українська делегація разом із жителями тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, які погодилися на евакуацію, вирушила до російської Анапи. Звідти людей планують перевезти літаками до Білорусі, а потім автобусами доправити на підконтрольну Україні територію. Це перший підтверджений етап виїзду цивільних із міста в межах гуманітарної місії, організованої за домовленостями України та Росії.

    Про це 30 жовтня повідомив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За його словами, евакуйовані жителі Олешок уже залишили місто разом із представниками української делегації та прямують територією Росії.

    Наступним пунктом маршруту стане Анапа у Краснодарському краї РФ. Звідти людей мають доставити повітряним транспортом до Білорусі.

    Після прибуття до Білорусі евакуйованих планують пересадити в автобуси для подальшого повернення в Україну.

    Таким чином, гуманітарна операція перейшла від підготовки до практичного вивезення людей із тимчасово окупованого міста.

    Водночас Арахамія не назвав точної кількості громадян, які вирушили в першій колоні. Також поки немає підтвердження, що евакуйовані вже прибули до Анапи або перетнули український кордон.

    Раніше цього дня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Український омбудсман повідомив, що особисто поспілкувався з місцевими жителями, аби з’ясувати їхні найнагальніші потреби та проконтролювати проведення гуманітарної операції.

    За його словами, особливу увагу приділяли людям похилого віку, особам з інвалідністю та іншим громадянам, які через стан здоров’я або складні життєві обставини не можуть самостійно залишити населений пункт.

    Після прибуття делегації в місті розпочали евакуацію та роздачу гуманітарної допомоги.

    Арахамія оприлюднив фотографії доставлених вантажів і повідомив про організаційну підтримку громадян, які вирішили виїхати.

    Для проведення операції підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних людей.

    Однак кількість підготовлених місць у транспорті не означає, що всі вони вже заповнені. Фактичну кількість евакуйованих українська сторона наразі не уточнила.

    Гуманітарна місія стала можливою після домовленостей про тимчасове припинення вогню в районі окупованих Олешок.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Він має тривати до 22:59 1 листопада.

    За інформацією Лубінця, станом на ранок 30 жовтня домовленості про припинення вогню виконувалися вже понад 75 годин без зафіксованих порушень. Згодом омбудсман повідомив про понад 80 годин дотримання режиму тиші.

    Для безпечного проїзду гуманітарного транспорту сторони попередньо провели розмінування визначених маршрутів.

    У межах операції до Олешок доставили продовольство, питну воду, медикаменти, засоби гігієни та інші необхідні товари.

    Гуманітарну допомогу передбачено не лише для тих, хто виїжджає, а й для мешканців, які вирішили залишитися в місті.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини раніше наголошував, що рішення про евакуацію має бути добровільним.

    Громадяни можуть обрати повернення на підконтрольну Україні територію або інший доступний напрямок виїзду.

    Водночас українська сторона пояснювала, що прямий шлях із лівобережної Херсонщини через лінію бойового зіткнення становить значну небезпеку через мінування, зруйновану інфраструктуру та близькість до військових позицій.

    Саме тому для гуманітарної місії було погоджено обхідний маршрут через територію Росії та Білорусі.

    Посередницьку роль у підготовці домовленостей, за інформацією українського омбудсмана, відіграла команда першої леді США Меланії Трамп.

    До організації операції залучені представники України, Росії та міжнародні посередники. За перебігом гуманітарної місії також спостерігають журналісти.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення.

    Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Ситуація там особливо погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли значні території Херсонщини зазнали масштабного затоплення.

    Згодом через бойові дії, пошкодження інфраструктури та тривалу окупацію жителі Олешок зіткнулися з нестачею продуктів, медикаментів, електроенергії та доступу до медичної допомоги.

    За різними оцінками, у місті та навколишніх населених пунктах залишаються тисячі цивільних. Точні дані встановити складно через відсутність вільного доступу до окупованої території.

    Нинішня операція стала однією з небагатьох можливостей організовано доставити до міста масштабну гуманітарну допомогу та забезпечити виїзд цивільного населення за погодженим маршрутом.

    Водночас завершення першого етапу евакуації не означає, що всі охочі вже змогли залишити Олешки.

    Організатори мають підтвердити фактичну кількість вивезених людей, їхнє прибуття до Білорусі та подальше повернення на територію України.

    Станом на вечір 30 жовтня українська делегація разом з евакуйованими мешканцями Олешок вирушила до Анапи. Наступними етапами мають стати авіапереліт до Білорусі та автобусне перевезення людей додому.

    Режим тиші в районі Олешок, за попередніми домовленостями, продовжуватиме діяти до вечора 1 листопада.

  • Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Попри тривалу війну, російські обстріли та складну економічну ситуацію, більшість опитаних українців зберігають оптимістичні очікування щодо майбутнього держави. За результатами нового соціологічного дослідження, 61% респондентів вірять, що через десять років Україна стане процвітаючою країною у складі Європейського Союзу. Водночас понад чверть опитаних побоюються економічного занепаду та масштабного відтоку населення.

    Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 8–16 жовтня 2026 року.

    За даними дослідників, 61% опитаних обрали оптимістичний сценарій майбутнього України. Натомість 27% вважають, що через десять років країна матиме зруйновану економіку та значні демографічні втрати. Ще 12% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.

    Соціологи зазначають, що протягом останнього року співвідношення оптимістичних і песимістичних оцінок залишалося відносно стабільним.

    Попереднє дослідження проводили в липні–серпні 2026 року, коли ситуація з електропостачанням була значно спокійнішою, а російські атаки не мали нинішньої інтенсивності.

    Жовтневе опитування відбулося вже на тлі посилення обстрілів, проблем в енергетиці та нового дипломатичного тиску на Україну. Однак істотного зниження оптимізму дослідники не зафіксували.

    Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький вважає, що такий рівень позитивних очікувань свідчить про стійкість українського суспільства в умовах затяжної війни.

    Водночас соціологи дослідили, як громадяни оцінюють внутрішню єдність країни.

    З’ясувалося, що 59% опитаних переконані: українці поступово долають суперечності та рухаються до формування згуртованої політичної нації.

    Протилежної думки дотримуються 34% респондентів. Вони вважають, що внутрішні конфлікти поглиблюються і суспільство рухається до розколу. Решта 7% не визначилися.

    Порівняно з вереснем–жовтнем 2025 року оцінки суспільної єдності дещо погіршилися, хоча більшість респондентів і надалі позитивно оцінюють здатність українців долати розбіжності.

    Цікаво, що найчастіше про можливий розкол говорять молодші учасники опитування.

    Серед громадян віком від 18 до 29 років такої думки дотримуються 41%. У віковій групі 30–44 роки цей показник становить 39%.

    Натомість серед людей віком від 60 років лише 24% вважають, що Україна рухається до посилення внутрішніх суперечностей.

    Водночас старші респонденти частіше висловлюють оптимізм щодо майбутнього держави. Серед людей віком від 60 років 65% вірять у процвітаючу Україну в ЄС, тоді як серед громадян віком 30–44 роки таких 58%.

    Певні відмінності дослідники зафіксували й між регіонами.

    Найвищий рівень оптимізму щодо майбутнього країни спостерігається серед опитаних на Півдні та в Нижньому Подніпров’ї — по 65%.

    У західних областях оптимістичний сценарій підтримують 62% респондентів, у Києві — 60%, а в центральних і північних регіонах — 59%.

    Найнижчий показник зафіксували на Сході України, де в позитивне майбутнє країни вірять 52% опитаних. Водночас 36% респондентів цього регіону мають песимістичні очікування.

    Окремо КМІС проаналізував зв’язок між баченням майбутнього України та ставленням до можливих мирних домовленостей із Росією.

    З’ясувалося, що серед громадян, які песимістично оцінюють майбутнє держави, частіше трапляється готовність підтримати певні поступки під час переговорів.

    Зокрема, серед оптимістично налаштованих респондентів 69% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію виведення українських військ із Донеччини в обмін на гарантії безпеки.

    Серед тих, хто має песимістичне бачення майбутнього, таку позицію підтримують 43%, тоді як 53% готові прийняти відповідну умову.

    Відмінності простежуються і в оцінці тривалості війни.

    Серед оптимістів 70% заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із песимістичними очікуваннями цей показник становить 46%.

    Водночас такі результати демонструють статистичний зв’язок між поглядами, але не доводять, що саме песимізм стає причиною підтримки переговорних поступок.

    У КМІС наголошують, що оцінки майбутнього та суспільної єдності є важливими показниками суспільних настроїв, особливо в умовах повномасштабної війни.

    Дослідники зазначають, що майже п’ять років бойових дій, постійні російські атаки, економічні труднощі та невизначеність щодо завершення війни створюють значний психологічний тиск на населення.

    Попри це, більшість опитаних продовжують пов’язувати майбутнє України з економічним відновленням та європейською інтеграцією.

    Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1031 повнолітнього громадянина України, який проживає на підконтрольній українському уряду території.

    До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4%. Водночас соціологи попереджають про додаткові обмеження досліджень в умовах війни.

    Таким чином, станом на жовтень 2026 року 61% опитаних українців вірять у процвітаючу Україну у складі ЄС через десять років, а 59% бачать поступове згуртування суспільства.

    Водночас ці показники відображають очікування громадян, а не прогноз фактичного вступу України до Європейського Союзу чи її економічного стану в 2036 році.