Golovnitemu.com

Blog

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Електроенергія дешевша за ринкову: як бізнес може отримати сонячну станцію без інвестицій

    Українські підприємства отримали можливість встановлювати сонячні електростанції без початкових капітальних вкладень. Енергетична компанія D.Solutions, яка працює під брендом YASNO, пропонує бізнесу модель Power Purchase Agreement (PPA), за якою інвестор фінансує будівництво та обслуговування станції, а підприємство платить лише за електроенергію, яку вона виробляє.

    Про це повідомляє D.Solutions. Компанія вже реалізувала відповідний проєкт для підприємства харчової промисловості, інвестувавши у власну сонячну генерацію клієнта майже дев’ять мільйонів гривень.

    Суть запропонованої моделі полягає в тому, що бізнесу не потрібно самостійно купувати сонячні панелі, інвертори та інше обладнання або витрачати кошти на монтаж електростанції. Усі початкові витрати бере на себе енергетична компанія.

    Натомість підприємство укладає довгостроковий контракт на купівлю електроенергії, виробленої встановленою станцією. Вартість електрики визначають заздалегідь у договорі, що дозволяє компанії прогнозувати майбутні енергетичні витрати.

    За словами представників D.Solutions, такий механізм найбільше підходить підприємствам із високим споживанням електроенергії у денні години. Саме тоді сонячні панелі виробляють найбільше енергії, яку можна безпосередньо використовувати для виробництва, роботи обладнання або забезпечення інших потреб бізнесу.

    Першим прикладом застосування такого підходу став проєкт, реалізований у жовтні 2026 року на підприємстві харчової промисловості.

    Компанія YASNO встановила сонячну електростанцію потужністю 375 кВт за постійним струмом та 350 кВт за змінним. Загальний обсяг інвестицій у будівництво становив майже дев’ять мільйонів гривень, однак підприємство не витрачало власні кошти на придбання та встановлення обладнання.

    За умовами десятирічного договору клієнт купуватиме електроенергію за ціною, нижчою за вартість на ринку «на добу наперед».

    Прогнозується, що станція щороку вироблятиме близько 373 тисяч кВт·год електроенергії та зможе забезпечувати до половини потреб об’єкта за потужністю.

    При цьому YASNO відповідатиме за технічне обслуговування та експлуатацію обладнання. Підприємство також матиме можливість достроково викупити сонячну електростанцію відповідно до умов договору.

    У компанії пояснюють, що модель PPA дозволяє бізнесу уникнути значних одноразових витрат, які зазвичай необхідні для запуску власної генерації.

    Особливо актуальним такий підхід став під час війни, коли українські підприємства стикаються з нестабільним електропостачанням, зростанням витрат на енергоресурси та необхідністю інвестувати у резервні джерела живлення.

    Для багатьох компаній будівництво власної сонячної електростанції залишається фінансово складним завданням. Навіть відносно невеликі промислові установки можуть коштувати мільйони гривень, які бізнес не завжди готовий вилучати з оборотних коштів.

    PPA дозволяє передати витрати на будівництво енергетичному партнеру, зберігши можливість користуватися виробленою електроенергією.

    Водночас важливо розуміти, що встановлення станції без початкових інвестицій не означає безкоштовного електропостачання.

    Підприємство зобов’язується купувати електроенергію за погодженим тарифом протягом визначеного договором періоду. Тому економічна вигода залежатиме від ціни контракту, фактичного виробітку станції та обсягів споживання.

    Крім того, звичайна мережева сонячна електростанція без акумуляторів не гарантує безперервної роботи підприємства під час відключень електроенергії. Для автономного живлення необхідне відповідне технічне рішення, зокрема система накопичення енергії та обладнання, яке підтримує роботу без зовнішньої електромережі.

    У D.Solutions зазначають, що надалі планують розвивати комплексні енергетичні рішення для бізнесу, які поєднуватимуть сонячну генерацію, акумуляторні системи та автоматизоване управління споживанням.

    Зокрема, компанія розвиває платформу YASNO Power, яка допомагає аналізувати виробництво, накопичення та використання електроенергії.

    Раніше в межах платформи представили безкоштовну функцію «Автопілот», яка дозволяє керувати зарядом домашніх акумуляторів з урахуванням тарифів і можливих відключень світла.

    У компанії очікують, що попит на сонячні станції без стартових інвестицій зростатиме, оскільки підприємства прагнуть скоротити витрати та зменшити залежність від коливань цін на електроенергію.

    Водночас кожен такий проєкт потребує індивідуальних розрахунків, адже його ефективність залежить від площі для розміщення обладнання, режиму роботи підприємства та фактичного споживання електроенергії.

    Таким чином, модель PPA відкриває для українського бізнесу можливість запускати власну сонячну генерацію без багатомільйонних початкових витрат. Проте головною умовою залишається довгострокова співпраця з енергетичною компанією та оплата електроенергії за погодженим контрактом.

  • Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Військово-морські сили ЗСУ повідомили про знищення двох російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 внаслідок ракетного удару по військовому аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області РФ. За даними українських військових, для атаки застосували береговий ракетний комплекс «Нептун». Уражені літаки російська армія використовує для завдання ударів по Україні, зокрема керованими авіаційними бомбами.

    Про результати операції 29 жовтня повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

    За інформацією військових, під удар потрапив аеродром поблизу населеного пункту Октябрський у Волгоградській області Росії. На цьому об’єкті базується 11-й змішаний авіаційний полк, який входить до складу 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО РФ.

    Саме на території зазначеного військового об’єкта, за повідомленням ВМС, було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

    Особливістю операції стало застосування українського ракетного комплексу «Нептун», який спочатку створювали для ураження надводних цілей. Згодом його можливості розширили, що дозволило використовувати відповідні модифікації для ударів по наземних військових об’єктах.

    Застосування українських ракет проти військових аеродромів Росії має особливе значення, оскільки дозволяє атакувати авіаційну техніку противника безпосередньо в місцях її базування.

    Су-34 належать до основних ударних літаків російської тактичної авіації. Вони можуть застосовувати ракети та керовані авіаційні бомби, якими окупанти регулярно атакують українські позиції й прифронтові населені пункти.

    Завдяки використанню модулів планування та корекції російські літаки отримали можливість скидати авіабомби на значній відстані від цілей, не наближаючись безпосередньо до позицій української протиповітряної оборони.

    Саме тому знищення або пошкодження таких бомбардувальників може впливати на здатність російської армії проводити повітряні атаки.

    Водночас фактичний масштаб втрат залежатиме від того, чи були літаки повністю знищені, чи підлягають ремонту. Незалежних підтверджень стану обох Су-34 після удару наразі немає.

    Аеродром «Маринівка» вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Зокрема, 27 червня 2025 року СБУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про знищення двох Су-34 і пошкодження ще двох літаків на цьому ж летовищі.

    Тоді для ураження російської авіації застосували далекобійні безпілотники. Після атаки також виникла пожежа в техніко-експлуатаційній частині аеродрому, де здійснюється обслуговування та підготовка літаків до польотів.

    Нинішнє повідомлення про удар «Нептуном» свідчить про продовження українських операцій проти російської військової авіації.

    Раніше, 15 жовтня 2026 року, Військово-морські сили застосували комплекс «Нептун» проти аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.

    За уточненими українськими даними, тоді чотири Су-34 були знищені, а ще два дістали пошкодження. Також повідомлялося про ураження обладнання, необхідного для забезпечення польотів.

    Таким чином, атака на «Маринівку» стала ще одним повідомленим випадком застосування українських ракет проти російської авіаційної інфраструктури.

    За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня Росія мала приблизно 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій.

    При цьому російська промисловість, за оцінками розвідки, здатна виробляти орієнтовно 14–18 таких літаків на рік. Отже, втрати навіть кількох машин можуть створювати додаткове навантаження на виробничі та ремонтні потужності військово-промислового комплексу РФ.

    Водночас кількість літаків у російському авіапарку не свідчить безпосередньо про їхню боєготовність. На можливості застосування авіації впливають технічний стан машин, наявність екіпажів, озброєння та засобів обслуговування.

    Наразі ВМС України повідомили про знищення двох Су-34 на аеродромі «Маринівка». Детальні результати удару, зокрема ступінь пошкодження інфраструктури летовища, можуть уточнюватися.

    Українські військові продовжують операції проти об’єктів, які Росія використовує для ведення бойових дій та повітряних атак по території України.

  • За правду про окупацію — до російської в’язниці: у Криму утримують 19 журналістів

    За правду про окупацію — до російської в’язниці: у Криму утримують 19 журналістів

    У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує переслідувати журналістів, блогерів та громадських активістів, які висвітлюють порушення прав людини й діяльність окупаційних силових структур. Наразі щонайменше 19 представників медійної спільноти з півострова залишаються незаконно ув’язненими або перебувають під вартою. Більшість із них — кримські татари.

    Про це повідомив заступник постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченого злочинам Росії проти журналістів та інших працівників медіа.

    За інформацією Представництва президента України в Криму, 16-те засідання парламентської комісії відбулося 28 жовтня. Його учасники обговорили політично мотивовані переслідування журналістів, умови їхнього утримання в російських в’язницях, документування злочинів та можливі механізми звільнення незаконно ув’язнених українців.

    Денис Чистіков наголосив, що репресії проти незалежних медіа на півострові тривають від початку російської окупації у 2014 році. За цей час російська влада фактично ліквідувала можливості для вільної роботи незалежних редакцій, а журналістів, які продовжували висвітлювати події, почали переслідувати за політично мотивованими обвинуваченнями.

    Особливу роль у збереженні незалежної інформації про ситуацію в Криму відіграють громадянські журналісти. Це активісти, які документують обшуки, затримання, судові засідання у справах політичних в’язнів та інші порушення прав людини.

    Багато з них не працюють у традиційних редакціях, але саме завдяки їхній діяльності інформація про дії російських силовиків стає доступною українським та міжнародним правозахисним організаціям.

    Водночас така робота створює постійну загрозу для самих активістів та їхніх родин.

    За словами Чистікова, нині 19 журналістів, громадянських журналістів і блогерів із Криму залишаються за ґратами або перебувають під вартою. Більшість із них належать до кримськотатарського народу, представники якого систематично зазнають переслідувань з боку окупаційної адміністрації.

    Окрему увагу під час засідання приділили новим методам тиску на кримських журналістів.

    Зокрема, обговорювали переслідування кримськотатарської журналістки та правозахисниці Лутфіє Зудієвої. Російська влада внесла її до реєстру так званих «іноземних агентів», створивши додаткові обмеження для її громадської та журналістської діяльності.

    Також представники української влади згадали обшуки в помешканні журналістки Ленори Дюльбер та посилення тиску на учасників громадського об’єднання «Кримська солідарність».

    Ця ініціатива займається підтримкою родин політичних в’язнів, висвітленням судових процесів і документуванням репресій проти кримських татар.

    У Представництві президента наголошують, що російська окупаційна адміністрація використовує кримінальні переслідування, обшуки, адміністративні обмеження та звинувачення в нелояльності для придушення громадянського суспільства.

    Масштаби проблеми підтверджують і правозахисні організації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, оприлюдненими 21 жовтня, вироки у справах, пов’язаних із журналістською діяльністю, отримали 29 кримських журналістів. Із них, за підрахунками організації, 20 залишалися в місцях позбавлення волі, зокрема 13 представників кримськотатарського народу.

    Різниця між цими даними та інформацією Представництва президента може пояснюватися відмінностями в категоріях обліку, однак конкретних причин розбіжності офіційно не уточнювали.

    Правозахисники наголошують, що звільнення журналістів із російських в’язниць залишається особливо складним питанням під час переговорів про повернення українських громадян.

    Окрему увагу приділяють стану здоров’я політв’язнів, частина яких перебуває в ув’язненні багато років і потребує належної медичної допомоги.

    Під час парламентського засідання також виступили українські журналісти, які вже повернулися з російського полону.

    Зокрема, своїми свідченнями поділилися журналіст Дмитро Хилюк та громадська журналістка Людмила Гусейнова. Вони розповіли про умови незаконного утримання, фізичне та психологічне насильство, а також труднощі, з якими стикаються звільнені цивільні після повернення додому.

    У засіданні взяла участь і Олена Руденко — сестра незаконно ув’язненої журналістки Ірини Левченко. Її виступ був присвячений становищу родин, які продовжують боротися за звільнення своїх близьких.

    Представництво президента України в Криму повідомило, що продовжує збирати інформацію про порушення свободи слова та прав людини на окупованому півострові. Відповідні матеріали передають Міністерству закордонних справ України та ЮНЕСКО.

    За результатами засідання також планують підготувати письмові пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту незаконно ув’язнених громадян України.

    Окремою проблемою залишаються питання підтвердження українського громадянства людей, які народилися та виросли вже під час тривалої окупації Криму. У Представництві наголошують, що законодавчі процедури необхідно вдосконалити, щоб такі громадяни не втрачали можливості отримати державний захист.

    Українська сторона розглядає переслідування журналістів як складову системної політики Росії, спрямованої на ізоляцію окупованого півострова від незалежної інформації.

    Попри багаторічний тиск, громадянські журналісти продовжують документувати порушення прав людини в Криму. Водночас десятки їхніх колег та інших українських політв’язнів залишаються в російських місцях несвободи, а питання їхнього звільнення потребує подальшої міжнародної уваги.

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    На Харківщині спалахнула інформаційна хвиля через повідомлення про нібито втечу двох озброєних російських військовополонених з-під варти Військової служби правопорядку ЗСУ. У соціальних мережах стверджували, що окупанти могли розстріляти автомобіль українських військових і втекти поблизу Старовірівки. Однак Військова служба правопорядку офіційно заперечила факт такого інциденту.

    Інформація про можливу втечу почала активно поширюватися 29 жовтня. Зокрема, про неї повідомив український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман».

    За його словами, подія нібито сталася ввечері 28 жовтня, приблизно о 21:00, у районі села Старовірівка Харківської області. У повідомленні йшлося про двох російських військовополонених, які начебто втекли зі зброєю під час перебування під вартою ВСП.

    У деяких Telegram-каналах також з’явилися твердження про обстріл автомобіля Військової служби правопорядку. Автори дописів заявляли, що ймовірних утікачів бачили поблизу залізничних колій у напрямку Шевченкового.

    Однак жодного офіційного підтвердження цих обставин на момент поширення повідомлень не було.

    Ситуацію прокоментувала Військова служба правопорядку Збройних сил України, яка спростувала інформацію про втечу полонених.

    «Поширена інформація не відповідає дійсності, зазначена подія у ВСП не фіксувалася», — заявили у відомстві.

    Військові також заперечили повідомлення про нібито розстріл службового автомобіля поблизу Старовірівки. За інформацією ВСП, її підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання у штатному режимі.

    Служба закликала журналістів, користувачів соціальних мереж та громадських діячів уважно перевіряти інформацію перед поширенням, особливо якщо вона стосується військовополонених, озброєних осіб або ймовірних загроз безпеці населення.

    До спростування долучилася й Служба безпеки України. Як повідомляє місцеве видання «Об’єктив», представники СБУ в коментарях під публікацією Бунятова назвали інформацію про втечу ворожим інформаційним вкидом.

    Тим часом журналісти «Ґвара Медіа» звернулися по коментар до поліції Харківської області. Там повідомили, що звернень про втечу російських військових не надходило.

    Таким чином, поширені твердження про озброєних утікачів не отримали підтвердження від правоохоронних органів.

    Поява таких повідомлень викликала резонанс на тлі складної безпекової ситуації в Харківській області. Регіон залишається одним із напрямків, де тривають бойові дії, а інформація про можливе проникнення російських військових у тил потребує особливо ретельної перевірки.

    Водночас слід розрізняти випадки самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій та втечу вже затриманих військовополонених з-під варти українських військових. Це різні обставини, які не можна ототожнювати без підтверджених фактів.

    Попри поширення фотографій нібито розшукуваних осіб, офіційного підтвердження того, що зображені на них чоловіки справді втекли з-під варти, немає.

    Станом на 29 жовтня Військова служба правопорядку ЗСУ заперечує факт втечі двох озброєних російських військовополонених поблизу Старовірівки. СБУ також поставила під сумнів достовірність повідомлень, а поліція не підтвердила отримання інформації про такий інцидент.

    Українців закликають не поширювати неперевірені повідомлення та орієнтуватися на офіційні джерела, щоб не створювати додаткової паніки серед населення.

  • Україні — обмеження, Росії — винятки: «Метінвест» розкритикував торговельну політику Євросоюзу

    Україні — обмеження, Росії — винятки: «Метінвест» розкритикував торговельну політику Євросоюзу

    Європейський Союз суттєво обмежив доступ української металопродукції до свого ринку, тоді як імпорт окремих видів російської сталі продовжується. У компанії «Метінвест» заявляють про нерівні умови конкуренції та попереджають, що нові торговельні правила можуть позбавити українські підприємства значної частини експортних можливостей на багато років.

    Про це заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз під час Київського міжнародного економічного форуму. Його виступ оприлюднила пресслужба компанії.

    За словами Водовіза, нові квоти Євросоюзу скоротили доступний українським металургам обсяг безмитного експорту більш ніж на 60%. Якщо раніше Україна постачала до ЄС приблизно два мільйони тонн металопродукції щороку, то тепер відповідна квота становить лише 670 тисяч тонн.

    Проблема полягає не тільки в загальному скороченні обсягів, а й у механізмі розподілу квот. За поясненням представника «Метінвесту», частину доступу визначили на основі історичних поставок, а іншу частину об’єднали у спільні квоти для кількох держав.

    Зокрема, спільну квоту обсягом 360 тисяч тонн, на яку претендували виробники з восьми країн, турецькі компанії використали протягом перших двох днів. У результаті українські металурги фактично втратили можливість скористатися цією частиною безмитного доступу.

    Водовіз розкритикував такий підхід, наголосивши, що Україна змушена конкурувати за європейський ринок в умовах війни, зруйнованих виробничих потужностей, дефіциту фінансування та постійних логістичних труднощів.

    Особливе занепокоєння в компанії викликає те, що ЄС залишається одним із головних ринків збуту української металопродукції. Через російську агресію підприємства втратили частину традиційних маршрутів експорту, а вартість доставки продукції до віддалених країн суттєво зросла.

    Ситуацію ускладнюють подорожчання електроенергії, зростання тарифів на залізничні перевезення, витрати на страхування воєнних ризиків та проблеми з морською логістикою.

    За словами представника «Метінвесту», через сукупність цих чинників українським металургам дедалі складніше конкурувати на ринках Азії та інших віддалених регіонів.

    Водночас нові правила ЄС створили проблеми навіть для закордонних активів української компанії. Водовіз розповів, що після придбання трубного заводу в Румунії група зіткнулася з обмеженнями на постачання української сталі, необхідної для виробництва труб.

    Фактично європейське підприємство, яке належить українському інвестору, також відчуло наслідки нових імпортних бар’єрів.

    Окрему критику викликала ситуація з російською металопродукцією. За словами Водовіза, російські виробники продовжують використовувати торговельні зв’язки в Європі, а представники їхніх інтересів активно працюють у Брюсселі.

    Посадовець «Метінвесту» заявив, що під час переговорів із європейськими чиновниками представники української компанії неодноразово стикалися з присутністю російських делегацій.

    На його переконання, таке лобіювання може ускладнювати розширення доступу української металургії до європейського ринку.

    При цьому в компанії звернули увагу, що імпорт російських сталевих слябів, які використовуються для подальшого виробництва металопродукції, залишається дозволеним у межах окремих перехідних механізмів.

    Втім, офіційні документи ЄС передбачають поступове скорочення таких поставок. Згідно зі спільною заявою Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії від 24 червня 2026 року, імпорт окремих російських сталевих виробів має повністю припинитися до 30 вересня 2028 року.

    Отже, твердження про те, що Росія отримала необмежений доступ до європейського ринку, було б некоректним. Проте сам факт збереження перехідного імпорту російських слябів на тлі нових обмежень для українських виробників став предметом гострої критики з боку «Метінвесту».

    Європейська комісія, зі свого боку, пояснює запровадження нових квот необхідністю захистити власну металургійну промисловість від глобального надвиробництва сталі.

    Від 1 липня 2026 року загальний обсяг безмитного імпорту окремих категорій сталі до ЄС обмежено 18,3 мільйона тонн на рік. Постачання понад установлені квоти обкладаються митом у розмірі 50%.

    У Брюсселі наголошують, що нові правила покликані підтримати європейських виробників, які стикаються з посиленням міжнародної конкуренції та високими витратами на модернізацію виробництва.

    Однак для України ці обмеження створюють додаткові труднощі саме тоді, коли металургійні підприємства намагаються зберігати виробництво попри війну.

    Ще одним ризиком «Метінвест» називає можливість закріплення низьких квот на тривалий період. За словами Водовіза, під час визначення майбутніх обсягів постачання Єврокомісія аналізує фактичний імпорт сталі протягом липня–грудня 2026 року.

    Через пошкодження заводів та обмежені виробничі можливості Україна ризикує показати невеликі обсяги експорту. У компанії побоюються, що надалі саме ці показники можуть вплинути на розподіл квот на наступні роки.

    Окрім торговельних обмежень, українська металургія стикається з додатковими витратами через механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, який запроваджено в ЄС.

    Цей інструмент передбачає врахування вуглецевих викидів під час імпорту певних промислових товарів. Для українських підприємств, частина яких працює на застарілих або пошкоджених війною потужностях, виконання відповідних вимог створює додаткове фінансове навантаження.

    За оцінками аналітичного центру GMK Center, сукупні втрати валютної виручки України від нових квот і CBAM можуть перевищити один мільярд доларів. Водночас це прогнозні оцінки, а не вже підтверджені втрати експорту.

    Для поліпшення ситуації у «Метінвесті» пропонують активніше захищати інтереси українських виробників у переговорах із Євросоюзом.

    Серед необхідних кроків Олександр Водовіз назвав створення ефективних механізмів страхування воєнних ризиків, розширення доступу підприємств до міжнародного фінансування та залучення донорських коштів для відновлення промисловості.

    Окремо він розкритикував недостатню доступність фінансування для українського бізнесу в межах програми Ukraine Facility.

    За оцінкою представника компанії, із приблизно восьми мільярдів доларів, передбачених для бізнесу, безпосередньо українські підприємства отримали лише невелику частину. Водночас наведені ним обсяги потребують зіставлення з офіційною звітністю програми, оскільки її фінансування здійснюється через різні інструменти та посередників.

    На думку «Метінвесту», без перегляду торговельних умов і розширення доступу до фінансової підтримки українські металурги можуть надовго втратити позиції на європейському ринку.

    Таким чином, нові правила ЄС створюють для України складну ситуацію: з одного боку, Брюссель декларує підтримку української економіки, а з іншого — застосовує до її металургійної продукції обмеження, які бізнес вважає надмірними в умовах війни.

    Подальші перспективи української сталі залежатимуть від результатів переговорів із європейськими партнерами, можливостей відновлення виробництва та того, чи враховуватимуть нові торговельні механізми особливі обставини, в яких працюють українські підприємства.

  • «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

    Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

    Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

    На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

    Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

    За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

    Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

    Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

    Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

    «Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

    Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

    Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

    За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

    Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

    Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

    Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

    Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

    Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

    Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

    Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

  • Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Удар по серцю Чернігова: російський дрон убив двох школярок, серед поранених — немовля

    Російські війська 29 жовтня завдали удару безпілотником по центральній частині Чернігова. Внаслідок атаки загинули дві 15-річні дівчини, ще 23 людини дістали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей, наймолодшій з яких лише 10 місяців. Удар припав на жваву частину міста, де розташовані торговельні заклади та перебували цивільні люди.

    Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Чернігівська міська військова адміністрація та начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

    За попередніми даними, російський безпілотник влучив у центральну частину Чернігова. Після вибуху спалахнули пожежі в торговельних приміщеннях, також загорілися припарковані автомобілі. На місці одразу розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці.

    Перші повідомлення про наслідки обстрілу містили інформацію про двох загиблих і кількох поранених. Згодом стало відомо, що жертвами російської атаки стали дві дівчини віком 15 років.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що в момент удару в центральній частині міста перебували звичайні люди, які займалися повсякденними справами.

    Упродовж дня кількість постраждалих постійно зростала. Спочатку повідомляли про 11 поранених, згодом — про 15. За останніми даними ДСНС, медичної допомоги потребували вже 23 людини.

    Серед поранених — четверо дітей віком 10 місяців, 10, 16 та 17 років. Інформацію про стан постраждалих уточнюють медики.

    Особливо трагічним стало те, що внаслідок удару загинули дві неповнолітні дівчини. Їм було лише по 15 років.

    Після атаки в центрі Чернігова виникли масштабні займання. Рятувальники ліквідували пожежі, які охопили торговельні приміщення та автомобілі. Також фахівці обстежили місце влучання й прилеглу територію.

    На місці трагедії працювали психологи ДСНС. Вони надали екстрену психологічну допомогу 17 людям, серед яких четверо дітей.

    Для очевидців та постраждалих такі події можуть мати не лише фізичні, а й тяжкі психологічні наслідки, особливо коли йдеться про дітей, які стали свідками вибуху або втратили близьких.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, російський удар спричинив численні пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждали торговельні об’єкти, житлові будівлі та автомобілі.

    Точний масштаб руйнувань і розмір завданих збитків ще встановлюють відповідні служби.

    Атака на Чернігів відбулася на тлі серії російських ударів по українських містах 29 жовтня. Цього ж дня в Дніпрі безпілотник атакував платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. У Кременчуці російський дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок, спричинивши загибель і поранення людей.

    У Чернігові удар припав на центральну частину міста, де розташовані цивільні об’єкти. За міжнародним гуманітарним правом умисні атаки на цивільне населення заборонені, а обставини кожного такого удару потребують документування та розслідування.

    Станом на 14:53 29 жовтня підтверджено загибель двох 15-річних дівчат та поранення 23 людей, серед яких четверо дітей. Рятувальники ліквідували пожежі, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Інформація про стан поранених і остаточні наслідки атаки може уточнюватися.

  • Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

    Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

    Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

    Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

    У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

    Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

    За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

    Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

    У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

    Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

    Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

    Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

    Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

    Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

    Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

    Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

    Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

    Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

    Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

    Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

    За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

    Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

    Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

    Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

    Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.