Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Критика та витрати: що не так з оновленням Бессарабського ринку

    Критика та витрати: що не так з оновленням Бессарабського ринку

    У Києві завершилася реконструкція ринку на Бессарабській площі, який є пам’яткою національного значення. Роботи викликали широкий резонанс через порушення процедур, сумнівну якість та високі витрати.

    За законом, будь-які роботи на об’єктах національного значення, таких як Софія Київська чи Києво-Печерська Лавра, мають погоджуватися з Міністерством культури. У випадку з Бессарабкою міністерство лише “поінформували” про хід реконструкції, фактичне погодження не відбулося.

    Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

    Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

    Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

    Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

  • Службова недбалість у КМДА: парковку купили, але куди її ставити — не вирішили

    Службова недбалість у КМДА: парковку купили, але куди її ставити — не вирішили

    Колишньому очільнику транспортного департаменту КМДА Сергію Мейзелю оголосили підозру у службовій недбалості через закупівлю роторної парковки ще у 2017 році. Тоді на придбання парковки витратили 3,6 млн грн (приблизно 140 тисяч доларів за курсом того часу), проте питання про її встановлення так і не було вирішене.

    Згодом виявилось, що жоден із підрозділів КМДА не потребує цієї парковки, а експлуатувати її стало неможливо через псування. Конструкції, які не були зібрані, заіржавіли, тож обладнання списали, що призвело до збитків бюджету міста.

    Наразі Сергія Мейзеля призначили управляти конфіскованим ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до Володимира Путіна. Також Мейзеля пов’язують із нардепом від забороненої ОПЗЖ Вадимом Столаром.

    Службова недбалість та необдумані витрати державних коштів підкреслюють необхідність більш ретельного контролю за закупівлями у столичній адміністрації та прозорості управління міськими ресурсами.

  • Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    ТОВ «Євродор» за останні роки перетворилося на одного з найбільших дорожніх підрядників півдня Одеської області, системно отримуючи багатомільйонні бюджетні контракти. Власником компанії є депутат Ізмаїльської міської ради від партії «Слуга народу» Геворг Аветисян, що виводить історію з площини звичайного господарського бізнесу у сферу публічного інтересу та політичної відповідальності.

    Ключовою особливістю участі «Євродору» в публічних закупівлях є хронічна відсутність конкуренції. Компанія регулярно стає переможцем тендерів як єдиний учасник. Серед найбільш показових контрактів — понад 111 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг у Болградському районі, 8,9 мільйона гривень на поточний ремонт доріг в Одесі, а також численні підряди на ремонт і обслуговування дорожньої інфраструктури в Ізмаїлі та інших громадах півдня області. У жодному з цих випадків реального цінового змагання не зафіксовано.

    За оцінками регіональних аналітиків, така модель не є випадковістю. «Євродор» роками заходить у тендери без жодного конкурента, що вказує на системний характер ситуації. Відсутність альтернативних учасників у закупівлях на десятки й сотні мільйонів гривень викликає обґрунтовані питання щодо використання адміністративного ресурсу, формування тендерної документації під конкретного підрядника та фактичного витіснення конкурентів з ринку.

    Політичний контекст лише посилює ці сумніви. Геворг Аветисян представляє партію «Слуга народу», тоді як його батько, Артак Аветисян, раніше був депутатом Ізмаїльської районної ради від Партії регіонів. Така спадковість — від регіоналів до чинної партії влади — є типовою для місцевої політики та свідчить не про оновлення управлінських підходів, а про збереження впливу за зміни політичних вивісок.

    У професійному середовищі «Євродор» уже називають одним із ключових гравців дорожнього ринку півдня області. За обсягами освоєних бюджетних коштів компанія входить до четвірки найбільших підрядників регіону. Водночас діяльність підприємства неодноразово ставала об’єктом публічної критики — зокрема через можливе завищення вартості робіт та претензії до якості виконаних ремонтів. Попри відсутність судових вироків, сама регулярність таких зауважень формує суспільний запит на реальний контроль і прозорість.

    У підсумку вимальовується знайома для українських реалій картина: депутат від правлячої партії, родинний політичний бекграунд, десятки й сотні мільйонів гривень бюджетних коштів і тендери без конкуренції. Формально всі процедури дотримані. По суті ж ідеться про модель, у якій публічні гроші перерозподіляються у вузькому колі, а конкуренція існує лише на папері.

    Поки такі практики не отримують жорсткої інституційної реакції та персональних наслідків, заяви про реформи, рівні правила гри й чесні закупівлі залишаються деклараціями без реального наповнення.

  • Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    У 2026 році Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової опинилося в центрі уваги через численні скарги на використання бюджетних коштів під виглядом допомоги ветеранам. Замість надання психологічної, реабілітаційної та соціальної підтримки військовим, мільйони гривень витрачаються на будівельні проєкти та презентації.

    Як повідомляють журналісти, центральну роль у схемі відіграє не лише Мінветеранів, а й керівники Київської ОДА — Микола Калашник та директор Департаменту регіонального розвитку КОДА Олег Кравченко. Разом вони контролюють вибір проєктів, умови тендерів та фінансування, що дозволяє направляти кошти до заздалегідь обраних підрядників.

    Яскравий приклад — ветеранський простір у Бучанській територіальній громаді. Контракт на будівництво об’єкта склав 139,96 млн грн, що значно перевищує ринкові ціни на подібні проєкти. Переможець тендеру — консорціум «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» — зареєстрований незадовго до конкурсу та не має досвіду реалізації великих соціальних об’єктів. За оцінками експертів, вартість об’єкта завищена щонайменше на 20–30%, що становить 28–40 млн грн переплати.

    Схема повторюється: відсутність конкуренції, неподільні лоти, завищені вимоги до учасників, відсутність альтернативних цінових пропозицій. У результаті «ветеранські простори» стають способом перерозподілу державних коштів, а реальні потреби ветеранів залишаються поза увагою.

    За цим фактом направлено скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із вимогою перевірити використання бюджетних коштів, обсяг виконаних робіт та відповідність кошторисів ринковим цінам. Також необхідний аудит усіх закупівель Департаменту регіонального розвитку КОДА за участю консорціуму «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» на предмет дискримінаційних умов та можливих змов.

    Коли під виглядом турботи про ветеранів створюють схеми для освоєння бюджетів, страждають ті, хто пройшов через війну. Реальна допомога військовим та їхнім сім’ям залишається на задньому плані, а державні кошти йдуть на бетонні конструкції та формальні програми.

  • Футболки по тисячі та літаки «Мрія»: топ незвичайних подарунків для військових

    Футболки по тисячі та літаки «Мрія»: топ незвичайних подарунків для військових

    У новорічних подарунках для військових солодощі зустрічаються доволі рідко. Аналіз закупівель у системі «Прозорро» показав, що переважна більшість подарунків – це плакетки, прапори, ножі, термокружки, годинники, відзнаки, пам’ятні коїни та брендовані футболки.

    Особливу увагу привернуло Головне управління справами Міністерства оборони. Воно замовило 25 футболок зі своїм логотипом у кольорі «темна олива» по 1 027 грн за штуку. Для порівняння, Держоператор тилу закуповував футболки з логотипом ЗСУ по 169 грн за одиницю, а деякі військові частини купували їх по 269–430 грн. Інша частина в/ч А0237 замовила комплект із брендованої футболки та тубуса за 648 грн, а в/ч А0666 придбала футболки M-TAC з термодруком формату А3 та А6 по 814 грн.

    Серед незвичайних подарунків для військових зустрілися лита модель літака Ан-225 «Мрія», металевий токен з БТР, «Шашличний кейс» з пледами та кавомашиною, а також вітражні статуетки з символікою Маріуполя.

    Такий різноманітний підбір подарунків демонструє прагнення забезпечити військових не лише символічними предметами, але й практичними чи пам’ятними сувенірами. Водночас значна різниця у вартості схожих товарів викликає запитання щодо ефективності витрат державних коштів.

  • ФОП Велінець постачає солодощі для Визирки: переплата сільради може скласти 300 тис. грн

    ФОП Велінець постачає солодощі для Визирки: переплата сільради може скласти 300 тис. грн

    Визирська сільська рада Одеського району Одеської області 15 грудня уклала угоду з ФОП Олегом Велінцем на постачання цукерок на суму 700 тис. грн. За умовами контракту підприємець до кінця року має поставити 1 800 кг солодощів, включно з 18 найменуваннями різних виробників. При цьому середні ціни на продукцію виявилися приблизно на 40% вищими за ринкові.

    Найбільше завищено вартість цукерок «Корівка» — 385 грн/кг, тоді як у фірмових магазинах «Рошен» вони продаються по 150 грн/кг, у супермаркетах — від 131 до 153 грн/кг. Цукерки «Тузя» обійдуться сільраді по 356 грн/кг, тоді як ринкова ціна — від 165 до 224 грн/кг. Шоколадні батончики Рошен заклали по 947 грн/кг, хоча на ринку вони коштують від 439 до 527 грн/кг. Загалом за контрактом сільрада потенційно може переплатити близько 300 тис. грн.

    Пряму угоду уклали через відсутність учасників на відкритих торгах. Для участі в тендері потрібно було підтвердити один аналогічний контракт на суму не менше 150 тис. грн та мати мінімальний набір техніки і персоналу.

    ФОП Велінець зареєстрований в Одесі у 2023 році, спеціалізується на гуртовій торгівлі та раніше постачав меблі та посуд. Це його перший контракт на продукти харчування.

    Експерти відзначають, що така закупівля є відхиленням від практики більшості органів місцевого самоврядування, які зазвичай закуповують новорічні подарунки по ринкових цінах. Для порівняння, Управління культури, молоді, спорту та туризму Самарівської міської ради замовило набори вагою 400 г по 70 грн/шт, а Управління сім’ї та молоді Донецької ОДА замовило подарунки по 752 грн/шт, включно з листівкою від голови ОДА.

  • Київрада орендує п’ять нових автомобілів для секретаріату на 2,85 млн грн

    Київрада орендує п’ять нових автомобілів для секретаріату на 2,85 млн грн

    Київська міська рада оголосила тендер на оренду п’яти легкових автомобілів для роботи секретаріату на суму 2,85 млн гривень. Машини мають бути новими, із зимовою гумою, КАСКО та повним технічним обслуговуванням.

    Оголошення про закупівлю з’явилося на платформі Prozorro 24 грудня, а кінцевий термін подання пропозицій — 1 січня 2026 року. Переможець тендеру повинен надати автомобілі у користування з 5 січня до кінця 2026 року.

    Згідно з тендерною документацією, Київраді потрібні дві Toyota Camry з об’ємом двигуна 2,5 л та три Toyota Corolla 1,6 л. Camry мають бути випуску не старше 2019 року, а Corolla — 2025 року. Всі автомобілі мають бути на бензині, із зимовою гумою та у справному технічному стані.

    Кольори машин визначені окремо: одна Camry має бути чорною, інша — чорною, білою або сірою. Corolla — чорні, білі або сірі, без яскравих відтінків. Автомобілі надаються без водія і використовуються працівниками секретаріату Київради, який забезпечує функціонування органу та координацію роботи міського голови і депутатів.

    Усі п’ять машин щодня мають подаватися на Хрещатик, 36. Якщо авто потребуватиме ремонту або технічного обслуговування, орендодавець зобов’язаний надати аналогічну заміну. Переможець тендеру також відповідає за КАСКО, всі види ремонту та регулярний техогляд автомобілів. Місто не має права передавати транспорт третім особам без згоди компанії, що надає автомобілі.

  • Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Освітня сфера Харкова знову опинилася в центрі фінансового скандалу. Під гаслом відновлення університетської інфраструктури реалізується проєкт, який дедалі більше нагадує класичну схему освоєння бюджетних коштів. Йдеться про реконструкцію будівлі колишньої Академії імені Говорова, що входить до комплексу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

    Замість належної охорони об’єкт культурної спадщини фактично перетворили на інструмент перерозподілу державних грошей. Ключові управлінські рішення щодо фінансування і механізму реалізації проєкту ухвалювалися за участі керівництва освітньої галузі та університету. Саме ці рішення дозволили уникнути відкритих торгів і застосувати формат прямих домовленостей із виконавцем.

    Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

    Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

    Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

    Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

    Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

    У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

  • У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого зниження або скасування неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається складним і потребує зваженого підходу. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи дискусію навколо імпортних відправлень.

    За її словами, тема оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги держави, зокрема в контексті співпраці з міжнародними партнерами та необхідності наповнення бюджету. Податки, наголосила вона, мають критичне значення для фінансування оборони країни та потреб Збройних сил. Водночас чинна пільга на імпортні посилки відіграє важливу роль для волонтерів і виробників безпілотників, адже значна частина комплектуючих не виробляється в Україні й змушено імпортується.

    Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

    Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

    У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

    Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

    Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

  • Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Поки маломобільні кияни змушені щодня долати сходи, пороги й відсутність елементарної доступності в закладах охорони здоров’я, у столиці під гаслами «безбар’єрності» реалізується схема з освоєння бюджетних коштів. Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі Києва, загальна вартість якого перевищує 95 млн гривень і вже на старті викликає серйозні запитання щодо обґрунтованості витрат.

    Управлінський і фінансовий контроль над проєктом здійснювався в межах вертикалі КМДА. До ухвалення ключових рішень були залучені міський голова Віталій Кличко, його заступник Владислав Андронов, директорка Департаменту охорони здоров’я Тетяна Мостепан та керівниця КНП Наталія Берікашвілі. Саме ці посадовці погоджували кошториси та параметри закупівлі, однак жодних публічних застережень щодо доцільності або вартості робіт з їхнього боку не прозвучало. Це створює підстави говорити про узгодженість дій між замовником і підрядником.

    Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

    Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

    Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

    Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

    У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.