Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Ліжка для ЗСУ купували з націнкою: посадовців підозрюють у збитках на 18 млн

    Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на потреби Збройних Сил України, залишається одним із ключових напрямів роботи Державного бюро розслідувань в умовах воєнного стану. У відомстві наголошують, що такі перевірки покликані запобігати необґрунтованим витратам і зберігати ресурси для реального забезпечення військовослужбовців.

    Саме в межах цього напряму працівники ДБР викрили масштабні зловживання під час закупівлі ліжок для армії в Одесі.

    За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

    Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

    Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

    Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

  • Контракти на 142 мільйони і «свої» підрядники: що відомо про команду Шакірзяна

    Контракти на 142 мільйони і «свої» підрядники: що відомо про команду Шакірзяна

    Формально Віктор Шакірзян обіймає посаду секретаря Рівненської міської ради. Фактично ж саме він керує містом як виконувач обов’язків мера, не здобувши перемоги на жодних виборах. Його кар’єрний шлях більше нагадує не політичну конкуренцію, а продуману управлінсько-бізнесову конструкцію, де поєдналися забудова, контроль за рішеннями ради та доступ до бюджетних потоків.

    До приходу у владу Шакірзян працював у будівельному бізнесі. Його пов’язують із реалізацією житлових проєктів, зокрема ЖК «Щасливий» на околицях Рівного. Супровід угод і дозвільної документації здійснювала одна юридична компанія, а в регіоні вагомий вплив мали силові структури, відповідальні за економічні злочини. За інформацією з місцевих політичних кіл, саме тоді сформувався неформальний союз між забудовником, юристами та правоохоронцями: перевірки бізнесу зникали, конфлікти із громадськістю згладжувалися, а спірні об’єкти вводилися в експлуатацію без суттєвих наслідків.

    У 2020 році Шакірзян спробував стати мером, але програв вибори Олександру Третяку. Втім, поразка не стала політичним завершенням. Він отримав посаду секретаря міськради — формально другорядну, але стратегічно ключову. За законом саме секретар у разі відсутності або відставки мера автоматично виконує його обов’язки. Після відходу Третяка ця норма фактично відкрила Шакірзяну шлях до керівництва містом без нових виборів.

    Паралельно змінилася структура власності його бізнесу. Компанії, які раніше пов’язували з Шакірзяном, були переписані на родичів і близьке оточення: сестру, батька, сина та партнерів. Формально посадовець більше не має відношення до комерційної діяльності. Проте саме ці підприємства або пов’язані з ними структури продовжили отримувати підряди за бюджетні кошти.

    Ключовим гравцем у тендерах стало ТОВ «Адамантбуд». Із 2021 року компанія отримала контрактів більш ніж на 142 мільйони гривень — від ремонту доріг і шкіл до облаштування укриттів та адміністративних приміщень. При цьому фірма використовує техніку й ресурси підприємств із кола, яке раніше пов’язували з Шакірзяном. У штаті працюють його родичі, а в документах фігурують спільні контакти та кошторисники.

    Антимонопольний комітет встановив ознаки змови між «Адамантбудом» і компаніями з цього ж середовища. Наприкінці 2024 року їх внесли до переліку порушників, заборонивши участь у закупівлях на три роки та наклавши штраф понад 1,2 мільйона гривень.

    Показовою стала історія з ремонтом у будівлі виконкому на Соборній. Депутатам пояснювали необхідність термінової заміни труб із витратами «до мільйона гривень», однак документація передбачала повноцінний капітальний ремонт санвузлів. Проєкт підготували заздалегідь, а на тендер вийшла лише одна новостворена компанія. У підсумку вартість робіт зросла до понад трьох мільйонів гривень.

    Запитання виникають і до особистих активів посадовця. Будинок площею понад 300 квадратних метрів та земельну ділянку в деклараціях оцінювали в суми, що суттєво відрізнялися — від десятків тисяч гривень до мільйонів. Після публічної уваги оцінка різко зросла. При цьому нерухомість неодноразово переоформлювалася на інших осіб, хоча сам Шакірзян продовжує там проживати.

    У результаті вимальовується модель, за якої політична посада забезпечує адміністративний контроль, а бізнес — фінансову основу. Формально закон не порушується: власники змінені, тендери проведені, рішення ухвалені колегіально. Фактично ж управління містом і бюджетними потоками концентрується в одному колі осіб. І доки ця система працює, реальна конкуренція за вплив на Рівне залишається мінімальною.

  • Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    У Дніпропетровській області розпочато кримінальне розслідування щодо можливої розтрати понад 900 тисяч гривень бюджетних коштів під час реконструкції тепломереж. Провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинене за попередньою змовою.

    16 січня 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ухвалив рішення щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, що стосуються договору на реконструкцію тепломереж вартістю понад 8,3 млн грн. Розслідування ведеться за фактом можливого завищення вартості обладнання та матеріалів, зокрема радіаторів, котлів і супутніх компонентів.

    Слідство також перевіряє фактичний обсяг та якість виконаних робіт, дотримання термінів та наявність кваліфікованого персоналу у підрядника. Є підозра, що частина робіт могла бути виконана формально або не відповідати параметрам, заявленим у тендерній документації.

    Раніше суд надав доступ до даних мобільного зв’язку фігурантів — інформації про дзвінки, SMS, інтернет-з’єднання та геолокацію за період із січня 2024-го по грудень 2025 року. Ці дані мають допомогти встановити можливі контакти між посадовцями та приватними підрядниками й підтвердити координацію їхніх дій.

    Якщо підозри слідства підтвердяться, йдеться не про технічні помилки чи недбалість, а про свідому схему привласнення бюджетних коштів, замасковану під реконструкцію критичної інфраструктури. В умовах проблем із опаленням така справа наочно демонструє, куди насправді можуть йти державні гроші.

  • На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    На Прикарпатті посадовець-підприємець привласнив бюджетні кошти освітніх закладів

    У Прикарпатті завершено досудове розслідування щодо депутата Загвіздянської сільської ради, який обіймав посаду в одному з освітніх закладів регіону у період із липня 2021 по квітень 2023 року. Правоохоронці встановили факти розтрати бюджетних коштів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    За даними слідства, посадовець зловживав службовим становищем і систематично вносив неправдиві дані до фінансово-бухгалтерської документації, яка використовувалась для нарахування заробітної плати. Чоловік незаконно оформляв та отримував виплати і премії як для себе, так і на користь близьких родичів, яких працевлаштував у навчальних закладах.

    Фігурант мав доступ до бухгалтерських даних одразу трьох освітніх установ: ліцею Лисецької селищної ради, Стебницької гімназії Лисецької селищної ради та Загвіздянського ліцею Загвіздянської сільської ради. Внаслідок протиправних дій державі завдано збитків на суму понад 2,6 млн гривень.

    Крім того, слідчі встановили факти легалізації частини коштів, здобутих злочинним шляхом. Усвідомлюючи незаконне походження грошей, обвинувачений провів фінансові операції на загальну суму понад 702 тис. гривень. Наразі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

  • Колишня віцемерка та підрядник під підозрою через завищені ціни на меморіальні пам’ятники

    Колишня віцемерка та підрядник під підозрою через завищені ціни на меморіальні пам’ятники

    Поліція розпочала кримінальне провадження щодо зловживань під час закупівлі надгробних пам’ятників для поховань військовослужбовців в Ірпені. У справі фігурують колишня віцемерка Лідія Михальченко та підрядна компанія «Стоун Дизайн Україна».

    За даними слідства, посадовці міської ради вступили в змову з керівництвом компанії та розтратили кошти місцевого бюджету. Йдеться про закупівлю 75 надгробків для реконструкції меморіалу «Алея пам’яті захисників України». У травні 2025 року Лідія Михальченко підписала угоду з «Стоун Дизайн Україна» на суму майже 6 млн грн із урахуванням ПДВ.

    Розслідування показало, що партія гранітних плит для виготовлення надгробків була імпортована з Китаю у десять разів дешевше, ніж продана Ірпінській міській раді. Компанія «Стоун Дизайн Україна» була зареєстрована у квітні 2023 року Інною Комар, яка на момент підписання договору обіймала посаду директорки. Наразі компанія належить Наталії Медусі, яка стверджує, що «Стоун Дизайн Україна» не має стосунку до розкрадання бюджетних коштів.

    Меморіал «Алея пам’яті захисників України» є місцем поховання українських військових в Ірпені. У 2025 році Ірпінська міська рада також уклала договір на облаштування інфраструктури меморіалу вартістю понад 42 млн грн. Вартість могильних пам’ятників на українському ринку варіюється залежно від типу граніту та комплектації: простий хрест коштує близько 30 тис. грн, а повний комплект із стели, хреста та підставки — понад 70 тис. грн.

    Слідчі продовжують перевірку всіх обставин справи та встановлення всіх причетних до розтрати бюджетних коштів.

  • Депутат «Слуги Народу» фактично зник із Ради, але отримує держзарплату

    Депутат «Слуги Народу» фактично зник із Ради, але отримує держзарплату

    Народний  фактично зник із парламенту, проте продовжує зберігати мандат та отримувати заробітну плату з державного бюджету. За даними Сірого Кардинала, протягом 2025 року Тарасов не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та не з’являвся на своєму робочому місці.

    Йдеться не про разові пропуски чи хворобу, а про повну та демонстративну відсутність депутата у законодавчому органі країни. Ситуація стає ще більш показовою на тлі сімейного контексту: батько Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group та наразі перебуває за межами України через підозри у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Олег Тарасов також тривалий час не перебуває в Україні, але формально залишається чинним народним депутатом.

    Фактично мова йде про класичного «депутата-привида»: відсутній у сесійній залі, на робочому місці та у публічній політиці, але присутній у відомостях на виплату зарплати. Керівництво фракції «Слуга Народу» та її очільники не коментують ситуацію, що створює враження системного мовчання та спроби перечекати резонанс.

    На фоні війни, дефіциту бюджету та звернень влади до дисципліни така поведінка виглядає цинічною та показовою. Ситуація з Олегом Тарасовим демонструє проблему парламентської деградації, коли мандат перетворюється на привілей, а відсутність на роботі — на норму, якщо за спиною є правильна фракція і мовчання керівництва.

  • Кандидатка на голову митниці Корх фігурує у справах про розтрату коштів

    Кандидатка на голову митниці Корх фігурує у справах про розтрату коштів

    Кандидатка на посаду голови митниці Ольга Корх опинилася в центрі кількох резонансних справ, пов’язаних із корупційними ризиками та розтратою бюджетних коштів. Про це свідчать дані правоохоронців та публічні матеріали.

    Обшук у справі про розтрату коштів

    У 2024 році правоохоронці провели обшук у помешканні Ольги Корх у рамках провадження щодо розтрати коштів під час ремонту доріг. Під час обшуку вилучили її мобільний телефон. Хоча формально Корх не має статусу підозрюваної, сам факт проведення обшуку у справі про значні державні кошти викликає запитання щодо її доброчесності.

    Спроби виведення держмайна підлеглими

    Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

    Корупційні скандали серед підлеглих

    У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

    Невиплата заробітної плати

    У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

    Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.

  • Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    На Херсонщині викрили корупційну схему під час ремонту та реконструкції укриттів, через яку бюджет зазнав збитків на понад 5,5 млн грн.

    За даними правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії уклав угоди з громадами Херсонського району та міста Херсона. У 2023 році він завищив обсяги та вартість робіт під час капітального ремонту укриття в опорному ліцеї. З бюджету було перераховано понад 4 млн грн, з яких понад півмільйона було незаконно привласнено.

    Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

    У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

    Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

  • У Харкові витратили понад мільйон гривень на декор мостів замість їхнього укріплення

    У Харкові витратили понад мільйон гривень на декор мостів замість їхнього укріплення

    У Харкові, який живе під постійними обстрілами та навантаженням на інфраструктуру, бюджетні кошти спрямували не на укріплення мостів, а на їхнє декоративне оформлення. Наприкінці грудня комунальне підприємство «Шляхрембуд» уклало договір з компанією «Будпром ЮА» на суму понад 1,25 мільйона гривень з ПДВ — виключно на алюмінієві композитні панелі для фасадів мостів.

    Згідно з умовами договору, мова йде про облицювання конструкцій панелями, у тому числі з LED-підсвіткою. Водночас у технічному завданні відсутні вимоги щодо посилення опор, ремонту плит, деформаційних швів або будь-яких інших робіт, які реально впливають на безпеку та довговічність мостів. Фактично кошти спрямовані на візуальний ефект.

    Рішення має системний характер. Бюджетну політику в цьому напрямі затверджує міський голова Ігор Терехов, технічні вимоги формує департамент будівництва та дорожнього господарства під керівництвом заступника мера Дмитра Липового, а реалізує проєкт через договори директор КП «Шляхрембуд» Руслан Грецький. У підсумку пріоритет віддається зовнішньому вигляду, а не інженерній безпеці.

    Підрядником обрали ТОВ «Будпром ЮА», зареєстроване у лютому 2022 року зі статутним капіталом 10 тисяч гривень та профілем «завершальні будівельні роботи». Компанія не має спеціалізації на мостових спорудах. У тендері брали участь дві фірми. Інша — ТОВ «ЛТ-Компані» — подала пропозицію на понад 106 тисяч гривень дешевшу, але її заявку відхилили з формальних причин, зокрема через невизнання договорів субпідряду та зауваження до оформлення документів, які не впливали на ціну чи якість.

    Окрему увагу привертають ціни. Вартість однієї секції композитних панелей без підсвітки за договором становить близько 18,9 тисячі гривень, з LED — понад 22,6 тисячі. Водночас ринкові ціни на аналогічні матеріали коливаються в межах 12,5–14 тисяч і 15,5–17,5 тисяч гривень відповідно. За попередніми оцінками, загальна переплата може сягати близько 400 тисяч гривень. Додатковим бар’єром для конкурентів стали вимоги тендерної документації щодо одночасного використання КЕП і «мокрої» печатки.

    За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити дії міської ради, департаменту будівництва та КП «Шляхрембуд», законність відхилення дешевшої пропозиції, обґрунтованість цін і можливі антиконкурентні та корупційні зв’язки з підрядником.

    На тлі потреб міста у ремонті житла, дахів, комунікацій і укриттів витрачання бюджетних коштів на фасадний декор мостів викликає суспільний резонанс. Формально це називають благоустроєм, але по суті йдеться про вибір зовнішнього вигляду замість безпеки та реальної стійкості інфраструктури.

  • Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    В Україні триває дискусія щодо спеціальних пенсій прокурорів, які в окремих випадках сягають сотень тисяч гривень на місяць. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає парламент прискорити розгляд законопроєкту №12278 про скасування таких виплат, наголошуючи на глибокій соціальній несправедливості та загрозі для державного бюджету.

    За його словами, законопроєкт уже майже 200 днів не дійшов до другого читання, хоча пройшов перше читання та отримав схвальний висновок Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Гетманцев підкреслив, що затягування розгляду має реальні наслідки — поглиблює соціальну прірву між звичайними пенсіонерами та тими, хто користується спеціальними привілеями.

    Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

    У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

    За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

    На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

    Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.