Позначка: бюджет

  • ЄС планує збільшити квоти на українську агропродукцію

    ЄС планує збільшити квоти на українську агропродукцію

    Рада ЄС 13 жовтня планує ухвалити рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, нові квоти стосуватимуться 21 з 34 позицій, які нині підпадають під обмеження.

    За її словами, обсяги будуть значно більшими за ті, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій. Очікується, що рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення.

    В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

    За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

    Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

  • Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Це рішення з’явилося на сайті КМДА пізно ввечері 24 вересня — менш ніж за пів доби до початку засідання. Причини скасування офіційно не пояснюються.

    Однак політичне тло навколо Київради останніми тижнями стало вкрай напруженим. Днями депутат Андрій Вітренко, голова фракції «Слуга народу» у міськраді, зареєстрував проєкт рішення про висловлення недовіри Віталію Кличку та дострокове припинення його повноважень. За словами Вітренка, це — реакція на системну бездіяльність та управлінську неефективність міського голови.

    Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

    Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

    На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

    Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

    Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

    Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

    Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

    У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

  • Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про продовження дії особливих програм захисту українських біженців до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, який діяв з початку повномасштабної війни в Україні, буде скасовано. Відповідна інформація оприлюднена виданням «Закон і Бізнес» з посиланням на польські джерела.

    Новий закон змінює низку умов для перебування українців у Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей тепер необхідно, щоб один із батьків офіційно працював у Польщі та сплачував податки. Додатковою умовою є обов’язкове відвідування дитиною польського навчального закладу, за винятком випадків інвалідності.

    Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

    Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

    Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

  • Демографічний спад і трудова міграція, реалії українського ринку праці

    Демографічний спад і трудова міграція, реалії українського ринку праці

    Україна вже давно перебуває в складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише погіршила. Про це заявила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

    На думку експертки, демографічні проблеми країни не обмежуються лише низькою народжуваністю. Значну роль відіграє коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків. Ще до війни середньоочікувана тривалість життя в Україні відставала від країн ЄС на 10 років. Певна позитивна динаміка спостерігалась у 2007–2008 роках, але вона швидко змінилась погіршенням показників.

    Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

    Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

    Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

    Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

    У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

  • Радники Кіма курують будівництво водогону в Миколаєві на 8 мільярдів

    Радники Кіма курують будівництво водогону в Миколаєві на 8 мільярдів

    Миколаїв, який після руйнування водогону понад рік живе без якісної питної води, перетворився на полігон для випробування особливої моделі управління. Її головний архітектор — голова ОВА Віталій Кім, який створив навколо себе армію радників. У жовтні 2024 року їх налічувалося 27: четверо офіційних і ще 23 «на громадських засадах».

    Офіційно це виглядає як допомога губернатору у прийнятті рішень. Неофіційно — як створення «сірої» управлінської вертикалі, яка не підзвітна громаді, але впливає на ключові бюджетні потоки. У списку радників — бізнесмени, серед них Андрій Гончаров, власник шести виробничих компаній. Це люди з великими інтересами, проте без формальної відповідальності за наслідки ухвалених рішень.

    Мільярди на воді

    На фоні відсутності питної води для городян влада запускає масштабні інфраструктурні проєкти: будівництво водозабору з Південного Бугу та магістрального водогону. Вартість — 7,44 млрд грн, хоча початково озвучували суму у 3 млрд. За кілька місяців ціна підскочила до 8,8 млрд.

    Підряди розподіляються без відкритих тендерів між добре знайомими гравцями:

    • ТОВ «Укртрансмост»,

    • ТОВ «Ростдорстрой»,

    • ТОВ «Автомагістраль-Південь».

    Ці компанії вже були фігурантами кримінальних проваджень або асоціюються з партійними елітами в інших регіонах.

    Формально у Кіма є заступники і директори департаментів, які відповідають за галузі. Але на практиці все більше питань опиняється у сфері впливу радників. Вони не підписують документи, не несуть юридичної відповідальності, проте отримують можливість «допомагати» у виборі підрядників і курируванні мільярдних будівництв.

    Таким чином, система радників працює як ширма. За нею формується «невидима вертикаль», яка визначає, куди підуть гроші платників податків.

    Люди без води

    Поки чиновники і підрядники освоюють бюджетні мільярди, жителі Миколаєва змушені пристосовуватися до життя без якісної води. Частина міста отримує технічну рідину, яка не придатна для пиття, решта купує бутильовану або встановлює фільтри.

    Складається враження, що проблема населення відсунута на другий план. Головним пріоритетом стала розбудова багатомільярдних схем, де радники Кіма відіграють роль посередників між владою та бізнесом.

    І поки миколаївці рахують витрати на воду, їхній бюджет продовжує «плавати» у каламутних потоках корупційних рішень.

  • У Дніпрі викрили корупційну схему під час реконструкції лікарні

    У Дніпрі викрили корупційну схему під час реконструкції лікарні

    У Дніпрі розгортається скандал навколо тендеру на реконструкцію корпусу КНП «Міська клінічна лікарня №4». За даними джерел, міський голова Борис Філатов, його заступник Ігор Маковцев та директор Департаменту капітального будівництва Антон Зуєв організували закупівлю на 107 мільйонів гривень підконтрольного підприємства ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ».

    11 червня 2025 року оголосили закупівлю, а вже 18 липня договір уклали з єдиним учасником – компанією «СТРОЙІНВЕСТ». Формально торги відповідали вимогам воєнного законодавства, проте умови були прописані так, щоб усунути будь-яку конкуренцію. Договір передбачає «динамічну ціну», що дозволяє змінювати кошторис у процесі виконання робіт.

    Аналіз договору показує системне завищення вартості будівельних матеріалів – бетон, арматура та інші елементи перевищують середньоринкові ціни на 25–30%. Це створює ризик додаткових витрат з бюджету та виведення коштів через підрядника.

    Журналісти та громадські активісти подали скаргу до компетентних органів із вимогою провести перевірку діяльності Дніпровської міської ради та ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ», встановити факти завищення вартості та непрозорого проведення тендерів, а також притягнути до відповідальності винних посадових осіб.

    Скандал ставить під сумнів прозорість витрачання бюджетних коштів у воєнний час та ефективність контролю за публічними закупівлями в Дніпрі. Місцева влада може опинитися під ретельним наглядом правоохоронців і антикорупційних органів.

  • В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    В Обухові тариф на воду зріс у кілька разів і став рекордним в області

    У Обухівській селищній раді на пленарному засіданні 22 серпня 2025 року депутати підтримали підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення від комунального підприємства «Добробуд». Це рішення стало шоком для мешканців: навіть з урахуванням 40% компенсації з бюджету, ціна за кубометр води сягнула 151,68 грн.

    Для порівняння: у сусідніх селах Орільське та Партизанське куб води коштує 16–19 грн, а в деяких районах Дніпра — 13–18 грн. Тобто жителі Обухівської громади сплачують у десять разів більше.

    Ситуацію ускладнюють втрати в мережі: за розрахунками «Добробуду», з 22,3 тисяч кубів виробленої води понад половина — 11,8 тисяч — зникає у трубах. При цьому сама вода — іржава, подається з перебоями, у підвалах постійно стоїть рідина, яка псує майно і навіть проводить струм. Люди скаржаться, що через таку якість виходить з ладу побутова техніка.

    Обурює мешканців і те, що громадських обговорень підвищення тарифів не було. 8 серпня 2025 року жителі житлового масиву «Птахофабрика» самостійно організували збори, але керівництво «Добробуду» до людей не вийшло. Попри протести, громада фактично фінансує підприємство з бюджету: щороку з ОТГ планується компенсувати понад мільйон гривень — «за ржаву воду».

    Фінансові ревізії також виявили кричущі порушення. «Добробуд» оплачував електроенергію коштом бюджету (57,8 тис. грн), не мав договорів оренди, недоотримував доходи та навіть сплатив штраф у 50 тис. грн за невиконання квоти працевлаштування людей з інвалідністю. У 2025 році статутний капітал підприємства двічі збільшували — спершу на 1,09 млн грн, потім ще на 354 тис. грн.

    Мешканці вимагають від влади пояснень, чому у воєнний час їх змушують платити захмарні тарифи за послуги, які за якістю не дотягують навіть до мінімальних стандартів.

  • Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Українські правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням неякісної молочної продукції для потреб Збройних сил України. У центрі справи – посадові особи Міністерства оборони та їхні спільники, які організували діяльність, що завдавала багатомільйонних збитків державі.

    За даними слідства, підконтрольні підприємства використовували фіктивні тендерні умови та договори, що дозволяло завищувати вартість продукції та постачати її без належної перевірки якості. Дії організаторів прямо загрожували здоров’ю та життю військовослужбовців.

    Кримінальне провадження відкрито 3 вересня 2024 року за ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчі перевіряють фактичне володіння підприємствами, фінансові потоки та механізми легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Наразі правоохоронці встановлюють коло причетних осіб та наслідки для бюджету й обороноздатності України. Досудове розслідування триває.

  • На Закарпатті розікрали майже 38 млн грн на ремонті дороги

    На Закарпатті розікрали майже 38 млн грн на ремонті дороги

    Закарпатська обласна прокуратура повідомила про викриття масштабної корупційної схеми у дорожній галузі. З грудня 2020 по грудень 2021 року колишній директор підрядного підприємства та головний інженер Служби автомобільних доріг області організували завищення вартості ремонтних робіт на трасі Р-21 Долина – Хуст.

    За даними слідства, директор підрядної організації подавав замовнику підроблені акти та довідки з дубльованими даними про використання щебенево-піщаної суміші та асфальтобетону. Це дозволило незаконно збільшувати обсяги робіт і завищувати їхню вартість. Загалом чиновник передав понад 25 документів із неправдивою інформацією.

    Провідний інженер Служби автодоріг, відповідальний за технічний нагляд, підписував ці папери, внаслідок чого держава втратила майже 37,8 млн грн.

    Колишньому директору інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою та службове підроблення. Його спільнику — службову недбалість, яка призвела до тяжких наслідків.

    Наразі вирішується питання обрання запобіжного заходу обом підозрюваним.

  • У Балаклії через фіктивні ремонти готелю «Ювілейний» вкрали мільйони з бюджету

    У Балаклії через фіктивні ремонти готелю «Ювілейний» вкрали мільйони з бюджету

    У Балаклії Харківської області правоохоронці викрили масштабну корупційну схему за участі керівників місцевої військової адміністрації та комунального підприємства. Посадовців підозрюють у системному привласненні бюджетних коштів через фіктивні тендери на ремонт внутрішніх приміщень готелю «Ювілейний».

    Як працювала схема

    Слідство встановило, що чиновники та керівництво КП діяли як організована злочинна група. Вони контролювали увесь процес – від визначення об’єктів фінансування до вибору підрядників.

    • Адміністрація забезпечувала політичне прикриття та визначала об’єкти.

    • Комунальне підприємство готувало дискримінаційні умови тендерів, укладало договори з «потрібними» компаніями та підписувало акти виконаних робіт.

    • Підрядники імітували ремонт, отримували гроші та ділили їх між учасниками схеми.

    Фактичні будівельні роботи виконувались мінімально і через підконтрольні фірми, а кошториси систематично завищувалися у 2–4 рази.

    Посадовці фігурують у справі №42025220000000211 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах).

    Наразі слідчі перевіряють:

    • коло причетних осіб;

    • рух фінансових потоків;

    • дотримання законодавства при закупівлях;

    • реальний обсяг виконаних робіт;

    • збитки, яких завдано державному бюджету.

    Розслідування триває. Правоохоронці не виключають нових підозр, адже схема могла працювати системно й охоплювати не лише проєкт ремонту готелю «Ювілейний», а й інші об’єкти міської інфраструктури.