Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Бюджет втратив понад 3 мільярди через тіньовий експорт металобрухту

    Український ринок металобрухту стрімко скорочується. В умовах війни, втрати промисловості та логістичних викликів заготівля впала до найнижчого рівня з 1995 року. Попри це, обсяги експорту продовжують зростати, що створює загрозу як для економіки, так і для національної безпеки.

    Про це заявила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колесникова в коментарі для РБК-Україна.

    “Значна частина українського металобрухту експортується до ЄС, де фактично реекспортується до третіх країн, насамперед до Туреччини, в обхід українського експортного мита у 180 євро за тонну“, — зазначила вона.

    За її словами, така схема дозволяє уникати сплати мита, що призводить до втрат бюджету у мільярди гривень. У 2023 році державний бюджет недоотримав понад 2 мільярди гривень, а цього року вже понад 3 мільярди.

    Замість підтримки вітчизняної металургії брухт вивозиться за кордон, тоді як всередині країни його вкрай не вистачає: на сьогодні дефіцит становить щонайменше 300 тисяч тонн. Українські підприємства залишаються без сировини, а стратегічний ресурс іде за межі держави.

    “Переробка однієї тонни брухту в Україні дає у 8 разів більше податків, ніж експорт. А метали потрібні не лише для економіки, а й для оборонної галузі та відбудови“, — підкреслила Колесникова.

    Лише у червні 2025 року обсяг експорту брухту з України зріс на 115% порівняно з минулим роком. Основним напрямком стала Польща, яка отримує понад 70% усіх поставок.

    При цьому навіть Єврокомісія визнає брухт стратегічним ресурсом: у межах «зеленого курсу» в ЄС планують обмежити його експорт за межі союзу. Колесникова наголошує, що Україні варто діяти аналогічно.

    Серед запропонованих кроків:

    • створення публічного реєстру експортерів брухту,

    • транскордонний обмін інформацією з митницями країн ЄС,

    • зокрема — із Польщею, як головним транзитним партнером.

    Експерти закликають уряд вжити термінових заходів, аби зупинити вивіз критично важливої сировини, уникнути подальших бюджетних втрат і зберегти внутрішню промисловість.

  • Недоотримання доходів і санітарні порушення: як ярмарки в Оболоні перетворились на загрозу

    Недоотримання доходів і санітарні порушення: як ярмарки в Оболоні перетворились на загрозу

    Під гаслом підтримки малого бізнесу ярмаркова торгівля в Оболонському районі Києва дедалі більше нагадує прикриття для схем, які завдають шкоди бюджету та здоров’ю мешканців. Замість ефективного інструменту підтримки місцевих підприємців, вона дедалі частіше стає джерелом зловживань.

    За даними з відкритих джерел, у першому кварталі 2025 року реальне завантаження ярмаркових майданчиків становило лише 54,8%. З-поміж 2 400 доступних торговельних місць було використано лише 1 314. Це свідчить про серйозні прорахунки в організації роботи.

    Ще більш показовою є фінансова картина. Доходи від ярмаркової діяльності становили менше половини від можливих — районний бюджет недоотримав 458 475,84 грн. Подібне співвідношення вказує або на халатність організаторів, або на існування штучних обмежень для підприємців, за якими можуть стояти конкретні посадовці, зацікавлені у контролі за грошовими потоками та “розподілом” місць.

    Крім економічних втрат, є й пряма загроза здоров’ю населення. Зафіксовано численні випадки грубого порушення санітарних норм. Продукти — м’ясо, риба, молочна продукція — часто продаються без холодильного обладнання, із порушенням температурного режиму, прямо з машин чи причепів. Також зафіксовано відсутність документів про походження продукції й епізоотичну безпеку. Розміщення товарів часто хаотичне: свіжа зелень — поряд із консервацією та ковбасними виробами.

    Попри очевидні порушення, жодних серйозних перевірок і санкцій не спостерігається. За інформацією наших джерел, голова Оболонської РДА Кирило Фесик і начальник районної поліції Віктор Михайленко не вживають жодних заходів для припинення цієї ситуації. Їхня бездіяльність сприяє тому, що порушення залишаються системними.

    Ми вже подали офіційну скаргу з вимогою перевірити діяльність керівництва Оболонської РДА та КП «Світоч». Вона має на меті з’ясувати, чому комунальна інфраструктура використовується наполовину, чому бюджет втрачає сотні тисяч гривень і хто блокує доступ підприємців до ярмаркових майданчиків.

    Якщо ситуація не зміниться, ярмарки в Оболоні залишатимуться не майданчиком підтримки місцевого бізнесу, а інструментом тіньових схем.

  • Скандал навколо ярмарків у Дніпровському районі Києва: мільйонні втрати й антисанітарія

    Скандал навколо ярмарків у Дніпровському районі Києва: мільйонні втрати й антисанітарія

    У Дніпровському районі столиці зафіксовано масштабні проблеми з організацією сезонних ярмарків, які проводить комунальне підприємство «Світоч» відповідно до розпоряджень КМДА. Незважаючи на те, що у першому кварталі 2025 року участь у заходах взяли майже 5 тисяч підприємців, третина місць залишилася пустою.

    З 10 691 ярмаркового місця використано лише 7 176, тобто лише 67% потенціалу. За офіційними даними, до бюджету району надійшло 2,2 млн грн. Водночас втрачені доходи сягнули понад 4,4 млн грн — це вдвічі більше, ніж отримано.

    Такий провал викликає серйозні підозри: чи йдеться про слабке управління, брак прозорості чи навмисне обмеження доступу до ярмаркових місць для підприємців, які не належать до “своїх”? Особливо з огляду на те, що серед малого бізнесу в інших районах Києва існує високий попит на такі майданчики.

    Окрему тривогу викликає якість продукції, яку продають на цих ярмарках. На деяких локаціях фіксується продаж м’яса, риби, молочних продуктів без холодильників, просто під відкритим небом. Виявлено й факти реалізації прострочених продуктів, які не мали б потрапити на ринок узагалі.

    Це грубі порушення санітарних норм, що можуть становити небезпеку для здоров’я мешканців району, особливо у спекотний період.

    За даними з надійних джерел, голова Дніпровської РДА Андрій Паладій та начальник управління поліції району Олександр П’ятниківський не реагують належним чином на ситуацію. Навпаки, зафіксована стійка бездіяльність, яка створює умови для подальших порушень і монополізації ярмаркової інфраструктури.

    У зв’язку з виявленими порушеннями подано офіційну скаргу з вимогою провести перевірку діяльності КП «Світоч» і посадових осіб Дніпровської райдержадміністрації. Йдеться про встановлення причин неефективного використання ярмаркових площ, а також можливих схем із “допуском своїх” підприємців за негласними домовленостями.

    Якщо інформація підтвердиться, це може свідчити про зловживання службовим становищем, які завдали збитків бюджету і створили нерівні умови для бізнесу.

  • Будівництво госпіталю в Рівному подорожчало до 1,46 млрд грн: у схемі — фігурант кримінального провадження

    Будівництво госпіталю в Рівному подорожчало до 1,46 млрд грн: у схемі — фігурант кримінального провадження

    Проєкт будівництва корпусу Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни знову подорожчав і тепер коштує понад 1,46 мільярда гривень. Усі закупівлі фінансуються за кошти Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility. Підрядником є компанія, що згадується в кримінальній справі про привласнення бюджетних коштів у Києві.

    Перший тендер на будівництво корпусу госпіталю стартував наприкінці 2023 року з очікуваною вартістю 1,2 млрд грн. У грудні 2024-го було укладено угоду на 363,97 млн грн, яку згодом зменшили до 344,44 млн грн.

    Наступне подорожчання відбулося у липні 2025 року: ще 10,32 млн грн додано на будівництво будинків сімейного типу.

    І нарешті, у період з 6 по 12 липня 2025 року було підписано третій контракт — на 548,4 млн грн. Згідно з даними «Прозорро», це одна з найбільших закупівель тижня. Загальна вартість проєкту нині становить 1,46 млрд грн, а завершення будівництва заплановане на 2026 рік.

    Проаналізовані кошториси свідчать про завищення цін на окремі матеріали. Наприклад, електричний кабель АВбБШв 4х185 закладено по 1439 грн/метр (з ПДВ), хоча ринкова ціна, за даними моніторингових платформ, коливається від 584 до 860 грн/метр. Це майже вдвічі дорожче.

    Всі контракти дісталися ПП «Модена» — фірмі, яка з 2017 року отримала держпідрядів на понад 2,15 млрд грн. У 2024 році компанію згадували у кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів при ремонтах укриттів у навчальних та медичних закладах Деснянського району Києва.

    Слідство підозрює, що частина робіт або взагалі не була виконана, або виконана з порушенням технічних вимог. У справі фігурує змова між підрядниками, представниками управлінь освіти та медичних установ.

    Попри це, компанія продовжує отримувати масштабні контракти — тепер уже за коштами платників податків ЄС.

  • Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    16 липня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №13439-3, який передбачає перенаправлення частини податку на прибуток підприємств з місцевих бюджетів до державного бюджету. Документ стосується лише міста Києва, і, за попередніми оцінками, мова йде про вилучення орієнтовно 10% від загального обсягу податку, який нині залишається в столиці. Це близько 8 мільярдів гривень.

    За даними Forbes Ukraine, зібрані кошти планують скерувати до резервного фонду держбюджету, а далі – на підтримку «Укрзалізниці», яка у 2024 році стикається з дефіцитом ліквідності. За підсумками першого кварталу, компанія задекларувала збитки на рівні 6,7 млрд грн. Перерозподіл має стати одним із інструментів для екстреної стабілізації ситуації на державному перевізнику.

    Мер Києва Віталій Кличко різко розкритикував ініціативу, заявивши, що йдеться про вилучення коштів, які в столиці спрямовують на підтримку ЗСУ, медичну систему, реабілітацію військових, освіту та соціальні потреби. За його словами, законопроєкт підриває можливості столиці забезпечувати базові функції в умовах війни.

    15 липня спроба включити законопроєкт до порядку денного провалилася: частина депутатів не голосувала, частина — залишила залу. Сьогодні, 16 липня, документ має бути розглянутий у першому читанні. Остаточне голосування може відбутися не раніше 19 серпня, після повернення парламенту з літньої паузи.

  • Прокуратура та СБУ викрили схему в Києві: шістьох посадовців підозрюють у розкраданні 46 мільйонів

    Прокуратура та СБУ викрили схему в Києві: шістьох посадовців підозрюють у розкраданні 46 мільйонів

    У столиці України розкрито ще одну масштабну схему з розкрадання коштів. За даними Офісу генерального прокурора, 14 липня шестеро посадовців отримали підозри у справі, яка завдала збитків бюджету Києва і одному з приватних підприємств на понад 46 мільйонів гривень.

    Операцію провели прокурори Київської міської прокуратури спільно з поліцією, СБУ та Департаментом стратегічних розслідувань. У межах справи затримано трьох осіб, яким інкримінують привласнення майна за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    Один із фігурантів отримав підозру за “набір” статей, що включає пособництво у шахрайстві, несанкціоноване втручання в державні реєстри та перевищення службових повноважень (ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 ККУ).

    Ще двоє — керівники комунальних установ — відповідатимуть за службову недбалість, що призвела до мільйонних втрат бюджету (ч. 2 ст. 367 ККУ).

    Наразі триває підготовка клопотань про їх відсторонення від посад.

    У прокуратурі не розкривають деталей справи, однак масштаби збитків і перелік інкримінованих статей свідчать про добре скоординовану схему. За попередніми оцінками джерел у правоохоронних органах, справа стосується незаконного виведення коштів через фіктивні договори, використання службових реєстрів і покривання дій виконавців посадовцями в комунальних структурах.

  • Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    З 2025 року українські університети зобов’язані дотримуватися нових правил формування вартості контрактного навчання. Урядова постанова, ухвалена ще у 2020 році, набула чинності й призвела до різкого підвищення цін — для окремих спеціальностей до 99 тис. грн на рік.

    Постанова Кабінету Міністрів від 3 березня 2020 року запровадила поняття “індикативної собівартості” — мінімальної вартості навчання, нижче якої університети не мають права встановлювати ціни на контракті. Від 2025 року цей механізм став обов’язковим для всіх закладів вищої освіти.

    Індикативна собівартість розраховується для кожної спеціальності окремо й базується на середніх витратах держави на підготовку одного студента-бюджетника.

    За інформацією видання Економічна правда, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ціни на контрактне навчання у 2025 році коливаються від 31 тис. грн до 99 тис. грн на рік. Для порівняння, витрати держави на одного студента-бюджетника в тому ж виші становлять 117 тис. грн.

    Найдорожчими залишаються такі спеціальності, як стоматологія, право, економіка, журналістика, туризм. У деяких випадках ціна підвищилася на 25%.

    Нові правила охоплюють 38 з 110 освітніх напрямів, але фактично зачеплять щонайменше 290 тис. студентів уже в 2025–2026 навчальному році.

    Таке підвищення може стати перешкодою для багатьох абітурієнтів, які не мають змоги вступити на бюджет і не готові оплачувати зрослі контракти.

    Запровадження індикативної собівартості, за словами урядовців, мало б сприяти підвищенню якості освіти та економічній доцільності фінансування. Однак експерти попереджають про ризики зменшення доступу до освіти, особливо для студентів із регіонів або малозабезпечених сімей.

    ЗВО більше не можуть знижувати ціни на спеціальності, щоби привабити абітурієнтів. Це означає нові правила гри на освітньому ринку — менш гнучкі й більш дорогі.

  • Мінсоцполітики отримало другий за розміром бюджет в Україні

    Мінсоцполітики отримало другий за розміром бюджет в Україні

    Мінсоцполітики має другий за величиною бюджет в Україні після Міністерства оборони — 420 мільярдів гривень. Про це заявила очільниця відомства Оксана Жолнович на форумі International Invest Summit: Jazz Business 2025, повідомляє видання Mind.

    За словами міністерки, ці кошти спрямовуються на реалізацію низки соціальних програм. Зокрема, міністерство працює над демографічною стратегією, яка передбачає підтримку людей різного віку — від створення умов для догляду за дітьми до підтримки людей передпенсійного віку.

    Один із нових напрямів — запуск соціальних дитячих садків на базі підприємств, що, за задумом, дозволить жінкам поєднувати кар’єру з материнством. Також передбачено послуги денного догляду й розвитку для дітей з інвалідністю.

    З 2025 року в Україні з’являться нові типи соціальних підприємств. Держава підтримуватиме ті з них, які діятимуть за моделлю трудової інтеграції — тобто працевлаштовуватимуть людей з інвалідністю.

    До кінця 2025 року всі державні соціальні установи для людей з інвалідністю буде трансформовано у підприємства або товариства. Це відкриє ринок соціальних послуг для приватних надавачів, у тому числі для громадських організацій і ФОПів. Уже зараз 80% контрактів Мінсоцполітики укладає саме з такими організаціями, які при цьому звільнено від сплати ПДФО.

    Окремо Жолнович згадала ініціативу «Центри життєстійкості» — простори для підтримки сімей, де народилися діти з інвалідністю, а також для тимчасового відпочинку осіб з інвалідністю та приживання ВПО.

    Міністерка наголосила, що всі ці зміни мають на меті не лише забезпечити базову підтримку, а й дати людям змогу повноцінно інтегруватися в суспільство й економіку.

  • Купівля нерухомості в Україні: хто і на що готовий витратити гроші

    Купівля нерухомості в Україні: хто і на що готовий витратити гроші

    За даними дослідження порталу OLX Нерухомість, яке презентували 25 червня, 62% українців планують або розглядають купівлю нерухомості. Серед них 21% мають чіткі плани придбати житло, ще 6% схиляються до оренди, а 32% не планують купувати.

    Серед потенційних покупців 61% віддають перевагу квартирам, 48% – приватним будинкам, а 13% цікавляться котеджами чи таунхаусами. Більшість (61%) розглядають як новобудови, так і вторинне житло, 24% орієнтуються лише на вторинний ринок, а 14% шукають виключно нове житло.

    Половина опитаних заявила, що частота атак Росії значно впливає на їхні плани придбання нерухомості. Ще 31% відчувають частковий вплив, а 19% стверджують, що війна не впливає на їхні рішення.

    Найважливішими факторами при виборі житла українці називають:

    • стабільність доходів та економічні прогнози (49%);

    • ситуацію на фронті та безпекові ризики (45%);

    • рівень цін на ринку нерухомості (42%);

    • міжнародну допомогу Україні (9%);

    • інші чинники (7%).

    Під час війни ключовими критеріями для вибору житла стали ціна (79%), площа та кількість кімнат (по 74%), район (71%), інфраструктура (69%), поверх (69%), джерела живлення (63%), автономне опалення (61%) та наявність укриття (60%).

    Основними мотивами купівлі є зміна житлових умов (47%) та бажання жити окремо (45%). Також 19% хочуть ознайомитись із пропозиціями на майбутнє, 18% інвестують у нерухомість, 8% переїжджають через роботу або навчання, а 7% назвали вплив війни.

    Щодо бюджету:

    • 44% готові витратити до $30 тис.;

    • 35% – від $30 до $60 тис.;

    • 17% – від $60 до $150 тис.;

    • 4% – понад $150 тис.

    Платити ріелтору готові 37% – 1-2% від вартості угоди, 22% – менше 1%, і 4% взагалі не хочуть платити.

    Лише 9% однозначно розглядають покупку в кредит, 59% ще не визначилися. Перевагами кредиту українці називають можливість швидше отримати житло (59%), доступ до пільгових програм (44%) та фіксовані платежі (42%).

    Програма «єОселя» цікава для 25% потенційних кредиторів. Річна ставка кредитування до 5% прийнятна для 76%, 18% готові на 6-8%, і лише 6% погоджуються на ставки від 9% і вище.

  • Київська поліція витратить майже 9 мільйонів гривень на ремонт і техніку

    Київська поліція витратить майже 9 мільйонів гривень на ремонт і техніку

    Головне управління Нацполіції у місті Києві планує оновити приміщення та технічне оснащення за кошти з бюджету. Загальна сума витрат на ремонт службових приміщень і закупівлю комп’ютерного обладнання становить майже 8,9 млн гривень.

    Як повідомляє «КиевVласть» із посиланням на портал публічних закупівель Prozorro, 30 червня заплановано проведення трьох тендерів. Всі закупівлі здійснює ГУНП у Києві.

    Перший тендер стосується поточного ремонту четвертого поверху адміністративної будівлі на вул. Володимирська, 15, літера А. Ремонт охопить два холи, коридори та санвузол. Очікувана вартість — 4 млн 871 тис. гривень. Завершити роботи підрядник має до 1 жовтня 2025 року.

    Другий тендер передбачає закупівлю 914 одиниць техніки для обробки даних, зокрема багатофункціональних пристроїв та комплектуючих. Цей лот оцінено у 1 млн 838 тис. гривень. Поставити техніку мають до кінця липня 2025 року.

    Третій тендер — на закупівлю 44 комп’ютерів у комплекті. Очікувана сума — 2 млн 174 тис. гривень. Кінцевий термін постачання — також 30 липня цього року.

    Таким чином, сукупний обсяг фінансування трьох проєктів становить 8 млн 884 тис. 948 гривень. Водночас точна доцільність витрат і їхня відповідність пріоритетам безпеки у столиці — залишаються предметом громадського обговорення.