Golovnitemu.com

Позначка: бюджет

  • Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

    Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

    У 2024 році Одеська область отримала з державного бюджету понад 83 мільйони гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак замість реальної допомоги родинам більша частина цих коштів залишилася невикористаною.

    Як свідчать офіційні дані, понад 53 мільйони гривень так і не були розподілені в межах Одеської міської територіальної громади, а ще понад 13 мільйонів «зависли» у Великодолинській, Кілійській та Фонтанській громадах.

    У підсумку, в кінці 2024 року невикористані кошти були змушені повернути до державного бюджету, а десятки дітей, які мали отримати житло, залишилися ні з чим. Це викликало хвилю обурення як серед громадських активістів, так і серед профільних фахівців.

    Втім, ситуація у 2025 році виглядає ще тривожніше. Незважаючи на торішній провал, Одещина знову отримала рекордну суму — понад 114 мільйонів гривень. За станом на травень перераховано вже майже 100 мільйонів, але фактично освоєно лише близько 3 мільйонів, що становить менше 3% від виділених коштів.

    «Це не просто цифри — це зламані надії десятків дітей, які потребують не гучних обіцянок, а реального даху над головою», — коментує ситуацію джерело в соціальних службах.

    Фахівці наголошують: проблема має системний характер. Основні причини — затягування процедур, відсутність якісної підготовки документації, а подекуди — повна безвідповідальність місцевих органів влади. На фоні цього держава фактично втрачає мільйони, які могли б забезпечити сиротам найнеобхідніше — житло.

    Громадські організації вже звернулися до профільних міністерств із вимогою негайно втрутитися. Вони закликають до створення публічного плану дій, введення жорсткого контролю за виконанням програм, а також оприлюднення звітності по кожній територіальній громаді.

    «Це не просто чергове зволікання. Це — порушення прав найуразливіших українців», — наголошують правозахисники.

    Ситуація потребує не чергових обіцянок, а конкретних рішень. У протилежному випадку мільйони гривень знову повернуться до бюджету, а діти залишаться без дому, на який давно заслужили.

  • Харківська ОВА витрачає мільйони на піар замість відновлення

    Харківська ОВА витрачає мільйони на піар замість відновлення

    У березні 2025 року Харківська обласна військова адміністрація (ХОВА) створила новий Департамент стратегічних комунікацій. І вже менш ніж за три місяці ця структура оголосила сім тендерів на загальну суму понад 3,4 мільйона гривень. Усі вони стосуються просування позитивного іміджу ХОВА у ЗМІ – друкованих та онлайн.

    Кому і за що платять:

    ▪️ 591 000 грн отримає ФОП Олена Шапошник, власниця медіа “Думка”, за 185 публікацій про відновлення пошкоджених об’єктів Харківщини.

    ▪️ 400 000 грн піде комунальній газеті “Слобідський край” за розміщення не менше 34 662 кв. см інформації про діяльність ХОВА.

    ▪️ Ще 398 900 грн – на висвітлення державної політики у сфері соціальних послуг (аукціон запланований на 23 червня).

    ▪️ 398 900 грн – на піар заходів з евакуації населення (аукціон також 23 червня).

    ▪️ 398 900 грн – на розміщення матеріалів про мобілізацію, національний спротив і підтримку ЗСУ (аукціон 26 червня).

    ▪️ 600 000 грн – на “комунікації” щодо створення безпечних умов у сфері освіти, науки та охорони здоров’я (аукціон 26 червня).

    ▪️ Ще 600 000 грн – на 185 онлайн-матеріалів про “підтримку економічної активності та розвиток громад” (аукціон 26 червня).

    Мільйони – на піар, не на броню

    Ці витрати викликають особливу увагу з огляду на ситуацію в регіоні, який постійно зазнає обстрілів. Водночас ХОВА вкотре демонструє пріоритети: з початку повномасштабного вторгнення вона вже витратила понад 12 мільйонів гривень на піар-кампанії, маркетингові послуги, рекламу, друк фотоальбомів та оплату роботи фотографів.

    На цьому тлі новостворений департамент, який, по суті, виконує функцію офіційного “рекламного агентства” ХОВА, став черговим інструментом самопросування чиновників за гроші платників податків.

    Чи отримає громада хоч якусь користь від цих “комунікацій” — питання відкрите. Але, судячи з практики попередніх кампаній, йдеться переважно про замовні тексти, які дублюються в лояльних медіа та соціальних мережах під виглядом “інформування”.

  • 1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

    Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

    Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

    У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

    • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

    • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

    • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

    • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

    • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

    • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

    Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

  • Київ витратив 2,4 мільярда на освітлення вулиць

    Київ витратив 2,4 мільярда на освітлення вулиць

    У травні 2025 року Київ уклав договорів на понад 4,5 млрд грн, з яких більше 370 млн було спрямовано на черговий етап впровадження “системи керування зовнішнім освітленням”. Цей мегапроєкт уже сьомий рік поспіль поглинає столичні мільярди, а його безальтернативним виконавцем залишається компанія, пов’язана з бізнесменом Глібом Львовим — колишнім чоловіком гімнастки Лілії Подкопаєвої.

    Про це пише видання Київвлада.

    За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, найбільше коштів у травні пішло на будівельні та ремонтні роботи — 1,78 млрд грн. Але найдорожчий окремий договір місяця — саме на освітлення: КП “Інформатика” заплатило понад 370 млн грн за постачання 131 щита керування.

    Підрядником виступило ДП “Хідден” ТОВ “Хідден Енерджі”, яке лише через Prozorro вже отримало замовлень на 2,18 млрд грн. Засновником фірми є однойменне ТОВ, кінцевий бенефіціар — Гліб Львов, а керівником — Артем Бугай. Усі замовлення надходять виключно від КП “Інформатика”.

    Систему автоматичного керування вуличним освітленням Київ почав впроваджувати у 2018 році — без тендерів, з формулюванням “відсутність конкуренції”. Перший контракт отримала компанія “Хідден Енерджі.Юей”, що тоді також належала Львову. У 2020-му роботу продовжило новостворене ДП “Хідден” із тією ж командою і власником.

    З того часу КП “Інформатика” уклала понад 20 договорів на суму понад 2,37 млрд грн. Усі — з “Хідденом”, за винятком однієї мінімальної угоди на 305 тис. грн. Проєкт нібито має забезпечити енергоефективність, контроль за мережами та оперативне реагування на поломки, однак жодної офіційної оцінки ефективності системи місто не надає.

    У 2021 році КП “Інформатика” замовила дослідження економічного ефекту від системи, однак на запит журналістів відповіло, що “не має такої інформації”. Єдине джерело даних — інтерв’ю самого Гліба Львова, який у 2020 році заявив, що економія у 2019 році склала 25 млн грн. На тлі витрачених мільярдів це виглядає доволі скромно.

    КП “Інформатика” підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який з 2021 по 2025 рік курував Петро Оленич. У березні 2025-го він був звільнений після підозри у справі щодо махінацій зі столичною землею.

    Сьогодні КП “Інформатика” очолює Микола Жандоров, директоркою профільного департаменту є Вікторія Іцкович.

    Попри мільярдні витрати, міська влада досі не оприлюднила жодної деталізованої звітності про результати проєкту. У документах Prozorro фігурують стандартні формулювання про “енергоефективність” та “автоматизацію”, однак чіткої відповіді на питання — скільки реально зекономлено і які показники покращено — кияни не отримали.

    На тлі війни та бюджетного дефіциту це викликає дедалі більше запитань. Чи стане проєкт КП “Інформатика” прикладом справжньої діджиталізації — чи черговою дорогою імітацією?

  • У Київській області не освоїли 40 мільйонів на житло для сиріт

    У Київській області не освоїли 40 мільйонів на житло для сиріт

    У 2024 році Київщина отримала від держави понад 79 мільйонів гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт. Однак майже половина цих коштів так і залишилася невикористаною. Це — не просто статистика. Це конкретні діти, які досі не мають даху над головою, попри наявне фінансування.

    З державного бюджету у вигляді субвенції гроші було спрямовано до 12 громад Київської області. Проте більш як половина цих громад узагалі не використала жодної копійки. П’ять з них навіть не розпочали процес реалізації. Лише близько 39 мільйонів було реально спрямовано на потреби, які мали бути вирішені повністю.

    Провал системи став ще очевиднішим у 2025 році. Із понад 106 мільйонів гривень, передбачених на житло для дітей-сиріт у Київській області, за п’ять місяців використано лише 6 мільйонів. У місті Києві ситуація дещо краща, але також далека від норми. У 2024 році столиця мала понад 12 мільйонів гривень на ці потреби, але 3,6 мільйона залишилися неосвоєними. У 2025-му — майже половина перерахованих коштів ще не використана.

    Чому так сталося? Причини — у повній неефективності місцевої влади, відсутності координації, небажанні брати на себе відповідальність. Йдеться не про нестачу грошей, а про нездатність органів влади виконувати свої прямі обов’язки.

    Права дітей-сиріт на житло гарантовані законом, але на практиці вони стають жертвами бюрократії. Доки громади зволікають з розподілом коштів, десятки дітей залишаються в інтернатах, тимчасових оселях або взагалі без визначеного місця проживання.

    Це — кричуще порушення не тільки соціальної справедливості, а й базових прав дитини. Якщо держава не зможе гарантувати елементарне — дах над головою — то всі інші гарантії стають порожніми словами.

    Субвенції мають працювати, а не зникати у звітах і планах. Кожна гривня, не витрачена на житло для дитини-сироти — це втрачене дитинство, втрачене майбутнє.

  • У Києві відновлюють закинутий дитсадок за 165 млн грн: підрядник — колишній фігурант справи

    У Києві відновлюють закинутий дитсадок за 165 млн грн: підрядник — колишній фігурант справи

    У Дарницькому районі Києва розпочали масштабну реконструкцію закинутого дитячого садка, який не працює вже близько 20 років. Йдеться про дошкільний заклад «Радіоізмєрітєля» на Харківському масиві. На його відновлення з бюджету виділили 165 мільйонів гривень, про що свідчать дані з порталу публічних закупівель.

    Підряд на виконання робіт отримала компанія «Укрбуд козак», яка стала єдиним учасником тендеру. Одним із колишніх співвласників цієї фірми є Микола Руденко — фігурант кримінального провадження 2017–2018 років, пов’язаного з розкраданням бюджетних коштів на ремонтах у Дарницькому районі. Тоді слідство підозрювало групу осіб у привласненні коштів із «відкатами» 10–15% від суми проєктів. Однак справу було закрито у 2021 році.

    На той момент Дарницьку районну адміністрацію очолював Василь Лозовий. Нині він є заступником голови РДА. Новопризначений президентом України керівник району Олександр Ковтунов залишив Лозового на посаді.

    Аналітики проєкту «Наші гроші» звернули увагу, що вартість деяких позицій у кошторисі завищена на 20–100%. Це викликає запитання щодо обґрунтованості витрат і прозорості тендерної процедури, тим паче в умовах воєнного стану.

    Попри це, рішення про реалізацію проєкту не переглядалося, і реконструкція дитсадка вже стартувала.

  • Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Україна відзвітувала про зменшення дефіциту державного бюджету у 2025 році. За січень–травень розрив між доходами та видатками склав 426 млрд грн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, як пише Forbes Ukraine, це лише видимість покращення — без урахування грантів дефіцит зріс на 87,5 млрд грн, або на 17%.

    В останні роки гранти стали критичним джерелом наповнення українського бюджету. За перші п’ять місяців 2025 року країна отримала 169 млрд грн безповоротної допомоги, що становить 16% від усіх доходів. Водночас у травні нові гранти взагалі не надходили, і це вже викликає тривогу щодо стійкості фінансування в другому півріччі.

    Гранти формально не вважаються боргом, але фактично є зовнішнім бюджетним донором, що компенсує нестачу власних надходжень. Саме тому фахівці аналізують дефіцит без урахування грантів — і ця методика стала новим стандартом останніх трьох років.

    Формально цифри виглядають позитивно — дефіцит менший, ніж торік. Але реальна картина показує інше: українська економіка генерує ще менше власних доходів, ніж у 2024 році. А от видатки не зменшуються — особливо на сектор безпеки й оборони, соціальні виплати, обслуговування боргу.

    Якщо гранти зменшаться або припиняться, дефіцит може різко поглибитися, а уряду доведеться або нарощувати внутрішні запозичення, або знову переглядати податкову систему.

  • Шмигаль заявив про можливе збільшення бюджету на ЗСУ

    Шмигаль заявив про можливе збільшення бюджету на ЗСУ

    Уряд України заявив про готовність звернутися до Верховної Ради у разі потреби збільшити фінансування Збройних Сил України у другому півріччі.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у парламенті. За його словами, якщо військове командування подасть обґрунтовану потребу в додатковому фінансуванні, уряд спільно з Міністерством фінансів розгляне її і внесе відповідну пропозицію до Верховної Ради.

    «Якщо в цьому буде потреба у Збройних сил України, то ми всі їх розрахунки уважно проінвентаризуємо, перевіримо з Міністерством фінансів, і звернемося до парламенту за необхідністю за сумою підтримки для Збройних сил», — зазначив Шмигаль.

    У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що йдеться про понадпланові витрати, які зумовлені потребами військового часу, зокрема на закупівлю озброєння та техніки. За його словами, ці видатки покриватимуться з внутрішніх ресурсів держави.

    «Але жодним чином ми не передбачаємо збільшення податків», — додав міністр.

    Очікується, що всі рішення щодо можливого перегляду бюджету ухвалюватимуться з урахуванням реальних потреб Збройних Сил і доступних фінансових ресурсів.

  • Київських комунальників підозрюють у вимаганні хабарів за ремонт дороги та озеленення

    Київських комунальників підозрюють у вимаганні хабарів за ремонт дороги та озеленення

    У Києві викрито двох чиновників комунальних підприємств Дніпровського району, яких підозрюють у систематичному вимаганні хабарів за виконання робіт, що мали фінансуватись з бюджету громади. Про підозру посадовцям повідомила Київська міська прокуратура, дії обох кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    Як з’ясувалося, головний інженер КП «Шляхово-експлуатаційне управління Дніпровського району» зажадав 340 тисяч гривень від підприємця, який офіційно уклав договір із КП на засипання щебенем дороги до свого закладу в садовому товаристві. Незважаючи на наявність договору, посадовець фактично “поставив ціну” за прискорення робіт.

    Тим часом заступник начальника районного Управління з обслуговування населення (УЗН) вимагав ще 52 тисячі гривень “у кишеню” за озеленення території приватного будинку. Хоча за договором роботи коштували лише 10 тисяч і виконувалися ресурсами комунального підприємства, посадовець наполягав на додатковій оплаті особисто для себе.

    25 травня обох зловмисників затримали “на гарячому” під час отримання хабарів. Під час обшуків у фігурантів вилучено готівку та документи, які підтверджують протиправну діяльність. Затримання проведено відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Слідство триває. Якщо вину підозрюваних доведе суд, їм загрожує до 10 років позбавлення волі, а також заборона обіймати державні посади на строк до трьох років із конфіскацією майна.

  • На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    На Полтавщині чиновники придбали айфони за бюджетні кошти

    Попри війну і критичну залежність України від зовнішньої фінансової допомоги, низка державних установ і територіальних громад продовжує витрачати мільйони гривень на придбання флагманських смартфонів. У Prozorro фіксуються численні закупівлі телефонів класу iPhone 15–16 Pro Max, вартість яких не лише перевищує середньоринкову, а й перевершує витрати на ключові статті бюджету, зокрема благоустрій.

    Село з двома тисячами мешканців – із чотирма флагманами

    Найяскравіший приклад – Пришибська територіальна громада на Полтавщині. У селі на 2 тисячі жителів торік витратили 166,9 тис. грн на благоустрій. Водночас на чотири мобільні телефони — два Google Pixel 8 Pro та два iPhone 15 Pro — пішло 175 тис. грн. Очолює громаду Валентина Городянко, яка, згідно з даними сайту громади, не має жодного заступника. Навіщо їй і її команді одразу чотири топові смартфони — невідомо. На дзвінки редакції вона не відповідає.

    СБУ, газовики й ПриватБанк: купують телефони дорожче, ніж у магазинах

    Ще дорожче обійшлися гаджети СБУ в Одеській області. Тут у листопаді 2024 року витратили 468 тис. грн (без ПДВ) на десять смартфонів Samsung Galaxy S24, кожен по 46,8 тис. грн. При цьому закупівля викликала запитання через плутанину в сумі: у Prozorro вказано, що це з ПДВ, а в договорі — без нього.

    Комунальне підприємство “Газорозподільні мережі України” замовило 295 китайських телефонів Oukitel WP35S Pro по 6 800 грн кожен — загалом на 2 млн грн. Цікаво, що в інтернет-магазинах такий самий апарат коштує 5 999 грн. Якби закупівля здійснювалась без тендера — в роздріб, — держава заощадила б щонайменше 236 тис. грн.

    Тисяча телефонів для “розбудови миру”

    Державне підприємство “Український національний центр розбудови миру” придбало тисячу телефонів TECNO Spark Go 1 за ціною 3 395 грн за одиницю. Зараз у магазинах такі пристрої можна знайти по 3 199 грн. Втім, закупівля відбулася ще наприкінці 2023 року, і певне зниження цін можна вважати ринковим коливанням.

    iPhone 16 Pro Max — для кого саме?

    У 2025 році “Запоріжжяобленерго”, що підпорядковується Міненерго, оголосило тендер на придбання iPhone 16 Pro Max 256GB вартістю 68,5 тис. грн — останньої моделі флагмана Apple. Якою була мета такої закупівлі та хто саме користуватиметься пристроєм, у компанії не коментують.

    Своєю чергою, державний “ПриватБанк” придбав одразу кілька дорогих моделей Apple. У січні — три телефони, зокрема iPhone 16 Pro та iPhone 15 Plus. У травні — ще чотири смартфони та планшет iPad Air, витративши 229,9 тис. грн.

    Закупівлі під час війни — без відповідей і наслідків

    Особливо кричущим виглядає приклад Курахівської міської ради, яка ще в 2022 році замовила 15 iPhone 13 256GB по 50,7 тис. грн кожен — на загальну суму 760,4 тис. грн. На той час місто вже було в зоні підвищеної небезпеки. Відповідне звернення про нераціональне використання коштів скерували до Держаудитслужби. Станом на травень 2025 року відповідь відсутня. Саме Курахове зараз перебуває під окупацією.

    Поки військові просять дрони, посадовці купують iPhone

    На фоні постійних закликів волонтерів і військових про допомогу фронту, закупівлі преміальної техніки для адміністрацій сіл і держкомпаній виглядають щонайменше цинічно. Україна змушена звертатися до партнерів із проханням покрити дефіцит бюджету. Власних доходів ледве вистачає на армію, але це не зупиняє місцеву владу у витрачанні коштів на новітні смартфони.

    І поки фронт тримається за рахунок донатів, у тилу продовжують купувати новенькі iPhone.