Golovnitemu.com

Позначка: декларації

  • Прокурор з Івано-Франківська намагався виправдати майно і лише погіршив ситуацію

    Прокурор з Івано-Франківська намагався виправдати майно і лише погіршив ситуацію

    Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук публічно відреагував на увагу до свого майнового стану, однак замість переконливих пояснень лише поглибив сумніви щодо походження активів, оформлених на його родину. Спроба захиститися в інформаційному просторі перетворилася на низку суперечливих заяв і замовчувань.

    Одним із головних аргументів Піварчука стала теза про нібито перебільшення масштабу майна, отриманого від матері. Він наполягав, що йдеться не про «маєток», а про скромне домоволодіння площею близько 60 квадратних метрів, яке сам називає старим господарським приміщенням і недобудовою. Водночас у публічних заявах прокурор зосередився на емоційній оцінці об’єкта, уникаючи пояснень його реальної ринкової вартості та супутніх активів.

    Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

    Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

    Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

    Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

    У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.

  • Майно, кошти з РФ і рішення під час відпустки: ГРД визнала суддю Івано-Франківського адмінсуду Чуприну недоброчесним

    Майно, кошти з РФ і рішення під час відпустки: ГРД визнала суддю Івано-Франківського адмінсуду Чуприну недоброчесним

    Громадська рада доброчесності визнала суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду Олександра Чуприну таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики для зайняття посади судді апеляційного суду. Відповідний висновок підготовлено в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.

    Підставою для негативного висновку стали сумніви щодо законності джерел походження значного майна, задекларованого колишньою дружиною судді до та після укладення шлюбу. Шлюб між ними було укладено у вересні 2012 року, фактично припинено у серпні 2020 року.

    Згідно з декларацією за 2015 рік, на дружину судді було оформлено кілька квартир в Івано-Франківську, торговельне приміщення, крамницю, земельну ділянку, гаражі та інші господарські приміщення, а також автомобіль. Частина цього майна придбавалася вже після того, як Чуприна отримав статус судді, а також після укладення шлюбу.

    Сам суддя пояснив, що більшість активів була придбана дружиною до шлюбу, а джерелом коштів нібито стали доходи її батьків від підприємницької діяльності та роботи в Російській Федерації, зокрема на Крайній Півночі. Як підтвердження цих обставин було подано спільну заяву батьків без нотаріального посвідчення.

    Громадська рада доброчесності критично оцінила ці пояснення. У висновку зазначено, що відсутні документальні докази легального ввезення в Україну значних сум готівки у 2007–2008 роках після повернення батьків з Росії. Також не надано підтверджень безготівкових переказів чи інших законних фінансових операцій, які могли б пояснити походження коштів.

    Окрему увагу ГРД звернула на те, що частина майна була придбана вже після отримання Чуприною статусу судді та після реєстрації шлюбу, що вимагає чіткого і документально підтвердженого пояснення джерел фінансування. Крім того, навіть майно, формально придбане до шлюбу, могло бути набуте за умов фактичних шлюбних відносин, що також залишилося без переконливих пояснень.

    Додатково у висновку зазначено, що 1 серпня 2014 року, перебуваючи у щорічній відпустці, суддя ухвалив сім рішень щодо припинення підприємницької діяльності та ліквідації юридичних осіб. Хоча ці дії викликають сумніви щодо дотримання принципу старанності, вони не стали самостійною підставою для негативного висновку.

    ГРД також навела низку інших обставин, які, на її думку, потребують додаткових пояснень. Серед них — підозри в академічному плагіаті дисертації колишньої дружини судді, підприємницька діяльність матері судді з доходами від компаній, що фігурували у кримінальних провадженнях, а також низка судових рішень 2014 року, пов’язаних зі скасуванням рішень місцевих рад щодо Майдану та загонів самооборони. Водночас ці фактори не стали визначальними для ухвалення висновку.

    Висновок Громадської ради доброчесності не є остаточним. Остаточну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики має надати Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час співбесіди та кваліфікаційного оцінювання.

  • Квартира на батька, будинок на матір: як оформлене майно кандидата на голову ДМС

    Квартира на батька, будинок на матір: як оформлене майно кандидата на голову ДМС

    Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед кандидатів на посаду голови ДМС, опинився в центрі уваги через обсяги задекларованого майна та спосіб його оформлення. Загальна вартість активів, пов’язаних із родиною посадовця, вже сягає щонайменше 7,7 млн грн і, за оцінками, може зрости.

    Значна частина майна оформлена не безпосередньо на самого Заніка, а на його близьких родичів. Зокрема, квартира в Києві площею 43,6 кв. м записана на батька, який постійно проживає у Львові. За документами, власником об’єкта батько є з 2008 року, однак фактично у квартирі мешкає сам Юрій Занік. Користування житлом він почав декларувати лише з 2010 року. Крім того, у 2021 та 2022 роках у деклараціях не була зазначена ще одна особа, яка користувалася цією квартирою, — Ірина Мажара.

    Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

    У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

    У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

    У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

    Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

  • Суддя і прокурор з елітним майном: як оформлювали нерухомість родина Грабців

    Суддя і прокурор з елітним майном: як оформлювали нерухомість родина Грабців

    Родина заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Господарського суду Київської області Світлани Грабець за час повномасштабної війни суттєво наростила обсяги нерухомості. Загальна ринкова вартість придбаного майна, за оцінками експертів, перевищує 1 млн доларів, тоді як задекларовані доходи та витрати виглядають неспівмірними з такими покупками.

    Апартаменти в Буковелі із заниженою ціною
    У 2023 році Ігор Грабець задекларував придбання апартаментів у престижному комплексі Mountain Residence в Буковелі. Площа житла становить близько 63 кв. м. Ринкова вартість подібних апартаментів на той момент коливалася в межах 270–280 тисяч доларів. Водночас у декларації прокурор зазначив суму лише близько 2,4 млн грн, що еквівалентно приблизно 65 тисячам доларів.

    Декларації також не демонструють реального зменшення заощаджень: до купівлі родина декларувала 220 тисяч доларів готівкою, після — 185 тисяч. Фактичні витрати на придбання житла у звітності майже не відображені.

    Буковельські апартаменти батька судді
    У вересні 2023 року батько судді Світлани Грабець — експрокурор та колишній заступник генпрокурора часів Віктора Пшонки Юрій Дьомін — придбав апартаменти в комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. Площа житла — 61 кв. м. Ринкова ціна таких апартаментів оцінювалася приблизно у 275 тисяч доларів, однак у документах зазначено близько 75 тисяч доларів.

    Аналогічна ситуація з паркомісцями: задекларована вартість становить 6–7 тисяч доларів, тоді як ринкова ціна сягає 25–30 тисяч.

    Елітний маєток під Києвом
    Окрему увагу привертає заміський будинок у закритому котеджному містечку Riviera Zoloche під Києвом. Особняк площею до 360 кв. м з додатковими будівлями, виходом до Дніпра, СПА-зоною та доступом до яхт-клубу. Ринкова вартість подібних об’єктів стартує від 500–600 тисяч доларів.

    Водночас у документах зазначено, що Юрій Дьомін придбав лише земельну ділянку за 153 тисячі гривень, а сам будинок був нібито збудований упродовж одного місяця у 2019 році. Супутникові знімки свідчать, що об’єкт був готовий ще у 2017 році, що може вказувати на схеми заниження вартості та ухилення від оподаткування.

    Чиновницька династія і питання доброчесності
    Світлана Грабець походить із родини високопосадових правоохоронців. Її дід Михайло Потебенько обіймав посаду генерального прокурора за часів Леоніда Кучми, батько — багаторічний прокурор і митник, мати — суддя. При цьому, за півтора року до купівлі елітного будинку, офіційні заощадження батьків становили близько 7 тисяч доларів і 500 тисяч гривень.

    Під час кваліфікаційного оцінювання суддя Грабець обмежилася загальними поясненнями про «незавершене будівництво», а на запити журналістів відповіла стандартною фразою про законність походження активів. Ігор Грабець від коментарів відмовився, пославшись на перевірки доброчесності.

    Ознаки можливого порушення
    Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський зазначає, що в цій історії проглядаються ознаки недостовірного декларування та потенційного незаконного збагачення. Ключова проблема полягає не у володінні елітною нерухомістю, а у систематичному заниженні її вартості та відсутності підтверджених джерел доходів, які відповідали б реальним ринковим цінам.

    Поки суддя ухвалює рішення іменем України, а прокурор здійснює нагляд за дотриманням закону, фінансова реальність їхньої родини залишається без чітких та переконливих пояснень.

  • Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Керівник БЕБ із автомобілями по 49 тисяч: парадокс української правоохоронної системи

    Юрій Бєлоусов обіймає посаду заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку та цифровізації. В офіційній біографії — служба в органах внутрішніх справ, робота в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, керівні ролі в громадському секторі та багаторічна кар’єра в Офісі Генерального прокурора.

    Формально Бєлоусов є представником «оновленого» керівництва БЕБ. Фактично — чиновник із численними аномаліями у майновій та фінансовій історії, які системно не сходяться із задекларованими доходами.

    У 2023 році Бєлоусов брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ. На конкурсі комісія звернула увагу не на його професійні компетенції, а на сумнівну арифметику декларацій: продаж автомобіля за 49 тисяч гривень, великі суми готівки у дружини, десятки тисяч доларів позик, доходи від миротворчої місії без податкового підтвердження. Через це конкурс він не пройшов, проте це не стало перешкодою для подальшого кар’єрного зростання.

    Декларації Бєлоусова викликають додаткові запитання. Дві земельні ділянки були придбані в один день без зазначення вартості, частка квартири в Кам’янському оформлена спільно з родичами. Сім’я роками безплатно проживала у київській квартирі, записаній на тещу. Автопарк сім’ї — Hyundai Grand Santa Fe та MINI — задекларовані за однаковою «універсальною» ціною по 49 тисяч гривень, що не відповідає ринковій вартості.

    Також Бєлоусов контролює фінансові потоки у БЕБ, де системно не реагують на фіктивний імпорт цифрових послуг. Через компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот» роками виводяться мільйони гривень нерезидентам, що не мають стосунку до реальних розробників.

    Окремою проблемою є нелегальний гральний бізнес: конвертація електронних грошей Webmoney та QIWI у готівку через ПАТ КБ «Центр» із оборотами на сотні мільйонів доларів. Схеми функціонують без жорсткого контролю та публічних результатів розслідувань.

    Виходить парадоксальна ситуація: гучні заяви БЕБ про боротьбу з економічною злочинністю співіснують із деклараціями керівників, які не сходяться з реальністю, та фінансовими потоками, що фактично залишаються безконтрольними.

  • Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Поки українці стикаються з подорожчанням світла та обмеженнями у постачанні електроенергії, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський задекларував майже 837 000 доларів США грошових активів, елітний годинник та дорогий електромобіль.

    У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав, що значна частина його статків — грошові заощадження та кошти на рахунках банків. Загальна сума фінансових активів перевищує 837 000 доларів, з яких 535 000 доларів він тримає готівкою, а ще понад 300 000 доларів знаходиться на банківських рахунках в ОТП Банку та ПриватБанку.

    Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

    Нерухомість і транспорт: що задекларовано

    Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

    • простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

    • ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

    • паркомісце площею 17,3 кв. м.

    Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

    Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

    Дохід на посаді: що вказано в декларації

    Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

    Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

    Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

  • Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя з Рівного задекларувала виграш співмешканця в казино з російським корінням

    Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич задекларувала виграш свого співмешканця в онлайн-казино, яке пов’язують із російським бізнесом. Йдеться про ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954) — юридичного власника казино Cosmolot, засновником якого є громадянин РФ Сергій Токарєв.

    Згідно з щорічною декларацією за 2024 рік, співмешканець судді Іван Юрнюк отримав 164 тис. грн як виграш у цьому казино. Ці кошти стали частиною загального доходу родини, який при цьому викликає запитання з огляду на структуру витрат та активів пари.

    Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

    З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

    У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

    Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

    При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

    Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

    Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

  • Ексдепутата від “Слуги народу” підозрюють у приховуванні майна на 31,5 млн грн

    Ексдепутата від “Слуги народу” підозрюють у приховуванні майна на 31,5 млн грн

    Колишньому депутату Харківської районної ради повідомили про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до електронної декларації. Про це інформують Харківська обласна прокуратура, поліція та співрозмовник “Української правди” у правоохоронних органах.

    За даними джерел УП, фігурантом справи є ексдепутат Харківської районної ради від партії “Слуга народу” Саїд Халід Пахлаван. Слідство встановило, що на момент подання щорічної декларації за 2023 рік він обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання.

    Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

    Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

    Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

    За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

    Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.

  • Кандидат на митницю приховує майно і доходи співмешканки – розслідування

    Кандидат на митницю приховує майно і доходи співмешканки – розслідування

    Журналісти продовжують розслідувати майновий стан і кар’єрний бекграунд претендентів на вакантну посаду голови митниці. Серед лідерів опинився Даніі́л Меньшиков, колишній керівник Черкаської та Львівської митниць, а нині т.в.о. голови Державіаслужби.

    Робота Меньшикова на Львівській митниці у 2021–2023 роках викликала критику серед логістичних компаній та водіїв далекобійників через багатогодинні затори на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська». Щоб посилити боротьбу з контрабандою, він залучив до своєї команди Юрія Приходька.

    У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

    Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

    У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

    Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

  • Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Невідповідності у деклараціях та поїздки до Луганська: що відомо про суддю Шабрацького

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, нині суддя Таращанського районного суду Київської області, потрапив у центр уваги через низку невідповідностей у деклараціях, які викликають питання щодо його доброчесності та відповідності критеріям етичності.

    Як зазначає Громадська рада доброчесності (ГРД), вперше у декларації Шабрацький вказав квартиру в Луганську площею 70,5 м² лише у 2019 році, хоча право на неї виникло ще у 2012-му. Суддя пояснив, що квартира належить його батькові, а раніше він її не декларував через відсутність роз’яснень від НАЗК. ГРД вважає таке пояснення недостатнім, що може свідчити про недобросовісність.

    У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

    У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

    Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

    Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

    ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.