Golovnitemu.com

Позначка: декларації

  • Громадська рада доброчесності виявила проблеми у деклараціях судді Ткаченка

    Громадська рада доброчесності виявила проблеми у деклараціях судді Ткаченка

    Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності через суттєві розбіжності у майнових деклараціях. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його статків та пояснень.

    У ГРД зазначають, що суддя не надав повної та достовірної інформації щодо походження майна, яким він та його родина фактично користуються. Зокрема, у власності Ткаченка перебувають дві земельні ділянки по 0,25 га в селі Зозулі Київської області, набуті у 2010 році. Їхня задекларована вартість на момент придбання становила по 119 тисяч гривень кожна, що за тодішнім курсом відповідало майже 30 тисячам доларів США.

    Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

    ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

    Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

    Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

    У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

  • НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    НАЗК виявило майже 900 тис. грн недостовірних даних у декларації ректора КНУ

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило недостовірні відомості на суму майже 900 тисяч гривень у декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова.

    За результатами повної перевірки декларації НАЗК встановило низку порушень. Зокрема, ректор не задекларував право користування квартирою у Києві, а також не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався.

    Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

    У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

    Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

  • Громадська рада доброчесності визнала голову Бориспільського суду недоброчесним

    Громадська рада доброчесності визнала голову Бориспільського суду недоброчесним

    Очільник Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який претендує на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок ухвалила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його декларацій та наданих пояснень.

    У рішенні зазначається, що суддя не надав повної та правдивої інформації про власні статки, хоча мав бути обізнаний із відповідними обставинами. Йдеться про розбіжності між офіційними доходами та вартістю набутого майна, а також про сумнівні фінансові операції за участі близьких родичів.

    Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

    Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

    У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

    Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

    За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

    Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

    ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

    Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

    Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

    На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

  • Нерухомість і автомобіль без доходів: НАЗК викрило закарпатського митника

    Нерухомість і автомобіль без доходів: НАЗК викрило закарпатського митника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ймовірні ознаки незаконного збагачення у державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті. Про це йдеться у результатах повної перевірки його майнового стану.

    За даними агентства, загальна вартість активів, законність походження яких викликає сумніви, перевищує 23 мільйони гривень. Ключовим об’єктом є земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів із житловим будинком майже на 330 квадратних метрів в Ужгороді. Формально нерухомість оформлена на матір посадовця, однак, як встановило НАЗК, фактично нею користується сам митник разом зі своєю родиною.

    Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

    У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

    Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

  • Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який нині працює професором кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок ухвалила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його декларацій та наданих пояснень.

    У рішенні ГРД зазначено, що кандидат подавав недостовірні або неповні відомості про свої доходи та майновий стан, хоча мав усі можливості знати реальні дані. Зокрема, рівень витрат і задекларованих заощаджень Олега Шкути не відповідає його офіційним доходам.

    У декларації за 2022 рік Шкута вказав значні грошові активи готівкою: 86 тисяч доларів США, 48 тисяч євро та 286 тисяч гривень. Водночас аналіз доходів кандидата та його дружини Олени Шкути за період з 2003 по 2022 роки свідчить, що загальний дохід родини становив близько 3,09 млн гривень, що еквівалентно 127,55 тисячі доларів. Навіть без урахування витрат на повсякденні потреби цієї суми недостатньо для формування задекларованих заощаджень — різниця становить щонайменше 17,4 тисячі доларів.

    У своїх поясненнях кандидат зазначав, що фактично отримував значно більші суми коштів, а також посилався на адвокатську практику. Проте, як наголошує ГРД, жодних підтверджень отримання дивідендів або інших доходів від діяльності адвокатських структур, окрім офіційної заробітної плати, Шкута не надав. За таких умов виникають обґрунтовані сумніви щодо законності джерел формування грошових активів.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові витрати кандидата. У 2021 році Шкута придбав автомобіль Ford Edge 2016 року випуску за 12,4 тисячі доларів, а також задекларував мисливську рушницю вартістю понад 210 тисяч гривень. Водночас дві інші мисливські рушниці марки Benelli, на які були видані дозволи ще у 2018 році, не були відображені в жодній з його декларацій.

    Крім того, у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки кандидат не вказував залишків коштів на банківських рахунках станом на кінець року, попри те, що заробітна плата надходить саме на ці рахунки. На думку ГРД, це може свідчити про навмисне приховування активів.

    Також до Громадської ради доброчесності надійшла інформація про інцидент улітку 2025 року, коли Олег Шкута нібито у стані алкогольного сп’яніння пересувався містом на самокаті, конфліктував із патрульними та вступив із ними в бійку. Ці обставини, за оцінкою ГРД, потребують додаткових пояснень і негативно впливають на оцінку професійної етики кандидата.

    З огляду на сукупність встановлених фактів Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, зокрема критерію чесності, що є ключовим для кандидата на посаду судді апеляційного суду.

  • Житомирщина: як бізнес і земля концентруються навколо нардепа Кузьміних

    Житомирщина: як бізнес і земля концентруються навколо нардепа Кузьміних

    Народний депутат Сергій Кузьміних фігурує у гучній антикорупційній справі про спробу отримати 558 тис. грн неправомірної вигоди, однак формально його офіційні доходи виглядають значно скромнішими, ніж статки деяких людей з його найближчого оточення.

    За даними декларації за 2024 рік, Кузьміних отримав приблизно 1,5 млн грн офіційних доходів, володіє частково родинною квартирою, земельною ділянкою та мопедом. Більшість транспорту, яким він користується, оформлені на інших осіб. Також відомо, що дочка депутата стала власницею квартири у Житомирі, оформленої як «подарунок», проте джерела коштів залишаються невідомими.

    Журналісти та аналітики відзначають, що значні статки концентруються серед водіїв, помічників і пов’язаних осіб Кузьміних. Серед них:

    • Максим Токовий, водій нардепа, засновник ТОВ «Максимум ЕФ», який за кілька років збільшив капітал компанії до понад 1,5 млн грн та став власником аптечної мережі.

    • Ірина Караван, дружина місцевого депутата та помічниця Кузьміних, яка також фігурує у бізнес-структурах, пов’язаних із фармацевтичним ринком Житомирщини.

    • Ігор Салко, юрист, учасник низки юридичних осіб, включно з ООО «Івенс», що виграє тендери на ремонти медичних та освітніх закладів.

    Активи, оформлені на керівника фонду братів Кузьміних та двох водіїв, включають майже 1,5 га землі поблизу озера Мельком у Кам’янській громаді, яка має значно більшу ринкову вартість, ніж офіційно декларовані статки нардепа.

    Сам Сергій Кузьміних перебуває під слідством у справі про отримання 558 тис. грн неправомірної вигоди за сприяння укладенню договорів між приватними компаніями та медичними закладами Житомирської області. Розгляд справи триває у Вищому антикорупційному суді України вже кілька років.

  • Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Недеклароване майно та сумнівні доходи: що закидають судді Буського суду

    Суддя Буського районного суду Львівської області Ігор Кос, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, отримав негативну оцінку Громадської ради доброчесності. Причиною стали сумніви щодо прозорості його майнового стану, можливе приховування нерухомості у декларації, а також питання до якості та строків ухвалення судових рішень.

    Ключові зауваження стосуються квартири у Львові площею 62 квадратні метри, якою суддя користується нібито на безоплатній основі. Формально житло оформлене на його сестру — Галину Сеник. Водночас члени Громадської ради доброчесності вважають, що під виглядом безкоштовного користування може приховуватися фактичне придбання квартири самим суддею для власних потреб.

    За даними матеріалів перевірки, суддя не надав переконливих доказів щодо джерел походження коштів, за які було придбано зазначену квартиру. Крім того, ціна житла, зазначена в договорі, виглядає щонайменше вдвічі нижчою за ринкову вартість подібних квартир у Львові на той момент, що підтверджується інформацією зі спеціалізованих ресурсів з нерухомості.

    Згідно з наданими поясненнями, сестра судді у грудні 2016 року уклала договір на придбання майбутньої квартири вартістю 444,1 тисячі гривень. Ціна, за її словами, була знижена на 10% за умови повної оплати протягом п’яти днів після підписання договору. Також зазначалося, що на момент укладення угоди забудовник ще не мав зареєстрованого дозволу на будівництво, що нібито зумовило додаткові ризики та зменшення вартості.

    Втім, Громадська рада доброчесності критично оцінила ці аргументи. За 13 років офіційні доходи сестри судді становили лише 190 тисяч гривень, а її чоловік задекларував 539,2 тисячі гривень доходів. Цих сум, на думку ради, було недостатньо для купівлі такого майна навіть із урахуванням знижки.

    Під час співбесіди Ігор Кос пояснив, що кошти на придбання квартири походили з кількох джерел: подарунку від батьків у розмірі 50 тисяч доларів у 2014 році, близько 10 тисяч доларів, подарованих на весілля у 2016 році, а також заощаджень сестри та її чоловіка у розмірі 30 тисяч доларів. Однак і ці пояснення не переконали ГРД, оскільки офіційні доходи батьків також не дозволяли зробити настільки дорогі фінансові подарунки.

    Додаткові питання викликає і той факт, що суддя Кос проживав у цій квартирі протягом семи років, у той час як його сестра не користувалася житлом. До цього, з 2013 по 2017 роки, суддя разом із сім’єю мешкав безоплатно у квартирі, що належала співробітниці та подрузі його дружини.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на професійну діяльність судді. У період з 2010 по 2025 роки Ігор Кос розглянув 1116 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Під час аналізу було виявлено щонайменше 10 випадків, які потребують додаткових пояснень через порушення розумних строків розгляду справ. У результаті затягування процесів окремі водії уникнули відповідальності через сплив строків давності.

    У сукупності ці обставини, за висновком Громадської ради доброчесності, свідчать про наявність ознак недоброчесності та ставлять під сумнів відповідність судді Ігоря Коса критеріям, необхідним для роботи в апеляційному суді.

  • Кандидат в апеляційний суд: ГРД поставила під сумнів доброчесність судді з Дніпра

    Кандидат в апеляційний суд: ГРД поставила під сумнів доброчесність судді з Дніпра

    Суддя Новокодацького районного суду Дніпра Дмитро Мовчан, який претендує на посаду судді апеляційної інстанції, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його майнового стану та пояснень.

    У фокусі уваги — користування дорогими автомобілями, формально оформленими на батька судді. Зокрема, у 2008 році батько Дмитра Мовчана придбав Toyota Land Cruiser Prado 120, яким суддя користувався та декларував до 2017 року. Після цього, до 2020 року, він використовував інший автомобіль батька — Mitsubishi Pajero 2008 року випуску.

    Водночас офіційні доходи батька судді з 2002 року по квітень 2009 року становили лише 85 тисяч гривень, що за тодішнім курсом дорівнювало приблизно 17 тисячам доларів США. Навіть сьогодні ринкова вартість Toyota Land Cruiser Prado 120 не опускається нижче 14 тисяч доларів, а 17 років тому чотирирічний позашляховик коштував щонайменше у 2,5–3 рази дорожче.

    Ситуацію ускладнює і той факт, що у 2007 році, менш ніж за рік до купівлі Prado, батько судді придбав ще один автомобіль — Mitsubishi Outlander. У реєстрах зазначено, що транспортний засіб був зареєстрований як придбаний у торговельній організації на виплат, що викликає додаткові сумніви щодо наявності у родича коштів навіть на перше авто, не кажучи про друге.

    Сам Дмитро Мовчан неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху під час керування Mitsubishi Pajero, який фактично був єдиним транспортним засобом, яким він користувався. Пояснюючи, як відбувалося користування автомобілем разом із батьком, кандидат зазначив, що це була усна домовленість, а витрати на утримання здійснювалися за принципом «хто їде, той і заправляє».

    На думку Громадської ради доброчесності, такі пояснення лише підтверджують, що батько судді був номінальним власником автомобіля, тоді як фактичним користувачем і бенефіціаром був сам суддя. Це, у свою чергу, свідчить про приховування реального майнового стану та порушення стандартів прозорості, які є обов’язковими для кандидатів на посади в апеляційних судах.

  • Суддя з Одеси ухвалював рішення під час навчання та порушував строки розгляду справ

    Суддя з Одеси ухвалював рішення під час навчання та порушував строки розгляду справ

    Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк фігурує у низці порушень правил декларування та невідповідності доходів і майна. Громадська рада доброчесності рекомендувала Вищій кваліфікаційно-кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) не розглядати його кандидатуру на посаду в апеляційному суді через невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

    Згідно з даними досьє, суддя та його родина безоплатно користуються квартирою площею 125,3 кв. м в Одесі, що належить громадянці Поліні Компанієць. Для реєстрації місця проживання суддя, його дружина Ганна та донька Анастасія зазначають ліжко-місце площею 9,7 кв. м, власником якого є ТОВ “Жилсервіс лтд”. Дружина судді з 2024 року орендує паркомісце, витрати на яке не відображені в декларації.

    Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

    У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

    Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

    Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

    Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

  • Кандидатка до Львівського апеляційного суду користується елітними авто родички

    Кандидатка до Львівського апеляційного суду користується елітними авто родички

    Кандидатка до Львівського апеляційного суду, суддя Шептицького міського суду Львівської області Неля Отчак, пояснювала, чому користується автомобілем Audi Q8, який зареєстрований на її сестру. Раніше родина Отчак також викупила у сестри автомобіль Honda CR-V.

    За даними журналістів, у сестри судді є цілий автопарк елітних машин, серед яких Audi Q8, Nissan Juke та Toyota Land Cruiser Prado. При цьому задекларованих доходів родички та її чоловіка явно недостатньо для придбання такого майна, що викликало питання щодо походження коштів.

    Під час спеціальної перевірки та співбесіди ключовими темами стали також користування «родинними» автомобілями, наукові роботи кандидатки та питання академічної доброчесності. Незважаючи на це, Нелю Отчак направили на співбесіду до пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.