Golovnitemu.com

Позначка: інфраструктура

  • У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві після п’яти років ремонту готують до відкриття басейн дитячої лікарні

    У Полтаві оголосили про перехід до фінального етапу ремонту басейну та кабінету водолікування у дитячій міській лікарні. Начальник управління капітального будівництва міста Максим Медведєв повідомив про початок пусконалагоджувальних робіт. Це означає, що об’єкт наближається до введення в експлуатацію після багаторічної реконструкції.

    Ремонт відділення медичної реабілітації триває з 2021 року. За цей час його кошторисна вартість зросла майже вдвічі, а проєктну документацію довелося двічі замовляти та коригувати. Загальна оновлена кошторисна вартість становить 10,8 млн грн, з яких уже сплачено близько 9,8 млн грн.

    Перший проєкт капітального ремонту площею 147,7 м² замовили у 2021 році. Роботи тоді виконувало СКМ Монтаж. Завершити реконструкцію планували у 2022 році, однак через початок повномасштабної війни роботи призупинили.

    У 2023 році ремонт відновили. Нову проєктну документацію підготувало Бімбуд. Після цього уклали новий договір на виконання робіт із Армагруп, а вартість проєкту знову зросла. У 2025 році було замовлено додаткове коригування документації, після чого оновили графік завершення робіт.

    Загалом за час реалізації проєкту витрати на реконструкцію, проєктування та коригування збільшувалися поступово. Роботи координує Управління капітального будівництва Полтави. Після завершення пусконалагоджувальних процедур басейн та кабінет водолікування мають відкрити для пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими профільними діагнозами.

    За словами представників міської влади, об’єкт перебуває на завершальній стадії, і після тестування обладнання його планують передати в експлуатацію медичному закладу.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    В Україні на тлі потепління розпочався сезон повноводдя. Через значну кількість снігу, що випала цієї зими, під час його активного танення рівень води в річках уже піднявся на 0,6–3,5 метра залежно від регіону. У деяких місцях зафіксовано підтоплення прибережних територій, господарських споруд і приватних будинків.

    Метеорологи попереджають, що це лише початок. Подальший перебіг ситуації залежатиме від темпів потепління. За словами еколога Володимира Шелудька, якщо температура зростатиме різко, ризик масштабних повеней суттєво збільшиться. Натомість поступове потепління дозволить частині води вбиратися в ґрунт, що зменшить навантаження на річкові системи.

    Фахівець зазначає, що для екосистеми повноводдя має й позитивний ефект: воно сприяє поповненню підземних вод, зменшує ризики літньої посухи та насичує вологою сільськогосподарські землі. Це може мати довгострокове значення для стабільності аграрного сектору.

    Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук вважає, що підвищення рівня води може позитивно вплинути на енергетичну систему країни завдяки зростанню виробництва гідроелектроенергії. За його оцінками, за сприятливих умов це може зменшити дефіцит електроенергії на 1,5–2,5 гігавата. Водночас швидке танення снігу може призвести до втрат частини водних ресурсів, якщо їх не вдасться ефективно використати.

    Найбільше занепокоєння викликає ситуація в містах. У Києві можливі підтоплення окремих районів, зокрема прибережних зон та островів. Через застарілу систему водовідведення існує ризик перевантаження каналізації, що може створити додаткові санітарні загрози.

    Фахівці наголошують, що модернізація інфраструктури є критично важливою для запобігання масштабним наслідкам паводків. Окремо підкреслюється, що підвищення рівня води ускладнює умови й у прифронтових районах, де підтоплення може впливати на логістику та безпеку військових позицій.

    У найближчі тижні ситуація залишатиметься динамічною, а масштаби можливих паводків залежатимуть від погодних умов та готовності інфраструктури до прийому великих обсягів води.

  • Наземний електротранспорт столиці не зможе відновити повноцінну роботу до 10-го березня. Джерела

    Наземний електротранспорт столиці не зможе відновити повноцінну роботу до 10-го березня. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наземний електротранспорт столиці не зможе повноцінно запрацювати раніше 10-го березня.

    “Трамваї та тролейбуси в Києві не зможуть повноцінно запустити раніше 10-го березня, а в разі нових ударів по енергетиці столиці ці терміни будуть зміщені на невизначений період”, – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “перекрити потреби столиці у громадському транспорті маршрутками та автобусами не вдається навіть на 70%”.

  • Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    КП «Київавтошляхміст» уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Роботи мають охопити прогонові будови, опори та елементи мостового полотна, де зафіксовані руйнування бетону, оголення арматури та корозія. Оновити об’єкт підрядник повинен до кінця 2026 року.

    Закупівлю провели через систему Prozorro, однак без реальної конкуренції — єдиним учасником стало ТОВ «Д-Груп Інжиніринг», із яким і підписали угоду.

    Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

    За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

    Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

    Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

    Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

    Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

    Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

  • Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    У Берегівському районі Закарпатської області через паводок виникла загроза припинення газопостачання одразу у 17 населених пунктах. Різке танення снігу та підйом рівня води в річці Тиса призвели до підмиву опори магістрального газопроводу, що може залишити без газу майже 5 800 споживачів.

    Про це повідомили в Закарпатській обласній державній адміністрації.

    Небезпечна ситуація склалася поблизу села Гетиня. Через потужні водні потоки конструкція опори зазнала суттєвого пошкодження і нахилилася, що створює ризик аварії на газовій мережі.

    У зоні потенційного відключення опинилися Гетиня, Сасово, Дяково, Петрово, Бобове, Чепа, Чорнотисово, Дюла, Холмовець, Дівичне, Затисівка, Велика Паладь, Заболоття, Братово, Оклі, Оклі Гедь та Клинове.

    У Пийтерфолвівській громаді розгорнули оперативний штаб. На місці працюють аварійні та інженерні служби. Фахівці вже почали облаштовувати спеціальний насип через русло Тиси, щоб забезпечити проїзд важкої техніки до пошкодженої ділянки.

    Першочергове завдання — стабілізувати та зафіксувати трубу газопроводу, аби запобігти її подальшому зміщенню та можливому розриву. Після цього планують розпочати повноцінні ремонтні роботи.

    Паралельно інженери розглядають кілька сценаріїв відновлення газопостачання. Серед них — встановлення тимчасової перемички або прокладання нової лінії методом буріння під руслом річки. Через складні гідрологічні умови обидва варіанти опрацьовують одночасно, щоб скоротити час ліквідації наслідків паводку.

    На період аварійних робіт для мешканців скасували графіки відключень електроенергії. Енергетики залучили додаткові бригади, адже у разі відсутності газу люди можуть масово перейти на електроопалення, що збільшить навантаження на мережі.

    Також спільно з ДСНС у громадах розгортають Пункти незламності та обігріву. Місцевих жителів закликають підготувати альтернативні джерела тепла, зокрема пічне опалення та запаси скрапленого газу для побутових потреб.

  • Подорожчання зарядки електрокарів може обвалити ціни на ринку авто в Україні

    Подорожчання зарядки електрокарів може обвалити ціни на ринку авто в Україні

    Різке зростання тарифів на заряджання електромобілів в Україні змушує частину власників замислюватися над продажем своїх авто через втрату економічної вигоди. Втім експерти застерігають від поспішних рішень, адже ринок електрокарів входить у фазу нестабільності, що несе ризики як для цін, так і для можливості вигідного перепродажу.

    За оцінками аналітиків, електромобілі нині становлять близько 20–25 відсотків українського авторинку. Проте одна з ключових переваг — низька вартість експлуатації — починає зникати. Останніми днями тариф на зарядку електрокарів на публічних станціях зріс із 16–18 до 30–32 гривень за кіловат-годину, тобто майже вдвічі. Це безпосередньо впливає на витрати власників і вже стимулює частину водіїв виставляти автомобілі на продаж.

    Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

    Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

    Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

    На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

    В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

    Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.

  • Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Історія з дорогою М-12 в Івано-Франківській області наочно демонструє, як у системі відновлення інфраструктури державні рішення і реальні фінансові потоки часто існують окремо. Попри гучні скандали та публічні обіцянки про «нульову толерантність до корупції», керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує контролювати процеси, які дедалі менше нагадують законні закупівлі.

    Після скандальної схеми Палиці–Кулеби–Бойка навколо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд грн очікувалося кадрове очищення. Проте на практиці обмежилися лише риторикою, і Симанів залишився на посаді, продовжуючи розподіляти багатомільярдні підряди.

    30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

    Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

    Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

    19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

    Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

  • Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Буковель сьогодні дедалі більше стає не лише символом внутрішнього туризму, а й точкою концентрації багатомільярдних бюджетних коштів. Під прикриттям розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури навколо курорту вибудувалася система, у якій ключові підряди стабільно отримує вузьке коло компаній, а реальна конкуренція фактично відсутня.

    Координація цього процесу має чітку управлінську вертикаль. Політичний вплив на формування державних інфраструктурних пріоритетів пов’язують із віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою. Реалізацію проєктів забезпечує Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, керівництво якого представляють Сергій Сухомлин і Микола Бойко. Окремий вплив на розвиток транспортного сполучення з курортом зберігає народний депутат Ігор Палиця. Безпосереднім замовником робіт виступає Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області.

    Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

    Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

    Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

    Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

    У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

  • Київ у 2025 році витратив десятки мільярдів на закупівлі: головні контракти і підрядники

    Київ у 2025 році витратив десятки мільярдів на закупівлі: головні контракти і підрядники

    Десятка найдорожчих бюджетних контрактів Києва за 2025 рік більше нагадує арифметичну задачу, ніж різноплановий портфель міських інвестицій. Із десяти найбільших угод сім безпосередньо стосуються будівництва, реконструкції або капітального ремонту дорожньої інфраструктури. Шість із них були замовлені комунальною корпорацією «Київавтодор». Три найдорожчі контракти отримала одна і та сама компанія — «Група компаній “Автострада”», яка вже роком раніше була переможцем найбільшої закупівлі столиці.

    Про це пише видання КВ.

    Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

    Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

    Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

    Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

    Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

    П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

    Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

    Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

    Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

    Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

    Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

    За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

    Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.