Golovnitemu.com

Позначка: обстріли

  • Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей

    Майже 90 відсотків готовності Києва до опалювального сезону, про які заявив мер Віталій Кличко 21 серпня, зіткнулися з реальністю вже напередодні. 20 серпня російські дрони вперше за кілька місяців цілеспрямовано вдарили по об’єкту критичної інфраструктури. Міська влада одразу попередила, що у мешканців Деснянського та частини Дніпровського районів можливі перебої з гарячою водою. Фахівці, за словами мера, «працюють над відновленням». Минув тиждень, ситуація, за даними, що надійшли до редакції, так і не вирішена повністю. Без гарячої води залишилися майже 500 тисяч киян.

    Офіційні заяви та фактична вразливість системи розходяться дедалі різкіше. Кличко підкреслює, що відновлення станцій і підготовка до сезону виконані майже на 90 відсотків. Ще 17–18 серпня він говорив про 50 відсотків виконаного обсягу робіт — середньому арифметичному за десятками проєктів, частина з яких уже близька до завершення, а фундаментальні ще потребуватимуть часу до кінця року. Створення дублюючої системи теплопостачання він сам називає «надскладним завданням»: централізована мережа Києва — одна з найбільших у Європі, її будували десятиліттями.

    Цифри автономного опалення, які звучать з оточення мера, виглядають скромно на тлі масштабу міста. Понад 900 будинків, за їхніми даними, підключені до автономних джерел. У Києві, за різними оцінками міських служб та відкритими даними, близько 11–12 тисяч багатоквартирних будинків (офіційно близько 12 060 станом на 01.01.2026). Навіть якщо брати верхню межу в 12 тисяч, автономне покриття залишається на рівні одиниць відсотків. Лівий берег, де зосереджені великі спальні масиви та ключові теплогенеруючі об’єкти, залишається особливо вразливим.

    Історія повторюється. Дарницька ТЕЦ, яка обслуговувала сотні тисяч мешканців, зазнавала численних ударів. У січні-лютому 2026 року після атак без централізованого тепла залишалися тисячі будинків. Тоді міська влада була змушена зливати воду із систем, щоб труби не розірвало морозом. Експерти та учасники ринку зазначали, що відновлення великих станцій після балістичних ударів займає місяці, а не дні. Один удар по об’єктах, що залишилися ключовими, на лівому березі здатен залишити без тепла значну частину міста — за оцінками, понад мільйон киян. Чверть шкіл і дитячих садків столиці в такому сценарії також залишаться без опалення і фактично не зможуть працювати.

    Фінансова сторона підготовки також викликає питання. КП «Київтеплоенерго» — ключовий оператор системи — регулярно проводить великі закупівлі. У відкритих реєстрах Prozorro фіксуються контракти на сотні мільйонів і мільярди гривень: котельні установки, матеріали, ремонти, захист об’єктів. Хто саме виграє ці тендери і куди йдуть ці мільярди — питання, яке роками залишається без прозорої відповіді. При цьому навколо підприємства циркулюють кримінальні провадження, пов’язані з можливими порушеннями під час закупівель обладнання. Директор підприємства В’ячеслав Бінд, який очолює його з 2018 року, у деклараціях показує значні валютні накопичення, нерухомість і транспорт. При цьому міська влада, яка має повноваження проводити аудит і змінювати керівництво, публічно не коментує кадрові рішення.

    Схожа картина в інших фігурантів, відповідальних за житлово-комунальну сферу. Перший заступник Кличка Петро Пантелеєв, який курує цей блок, декларує доходи та майно, що відповідають статусу високопосадовця: зарплата понад 2 млн грн на рік, нерухомість, автомобілі, оформлені в тому числі на членів сім’ї. Директор департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко також фігурує у відкритих деклараціях із доходами понад мільйон гривень і значними сімейними накопиченнями у валюті. Ці дані самі по собі не є доказом порушень. Вони лише показують, що люди, відповідальні за стійкість системи, яка має пережити зиму під ударами, мають помітний особистий фінансовий результат на тлі хронічних проблем з інфраструктурою.

    Міжнародні фінансові інституції продовжують розглядати підтримку. ЄБРР надав кредит до 50 млн євро для підтримки ліквідності «Київтеплоенерго». Місто і держава заявляють про співфінансування проєктів стійкості 50 на 50. Однак швидкість реалізації та реальна захищеність об’єктів залишаються предметом внутрішньої критики. Експерти з енергобезпеки неодноразово вказували: в умовах атак, що тривають, централізована система без достатнього резерву перетворюється на постійну точку тиску.

    Один удар дронами вже залишив частину лівого берега без гарячої води на тиждень. Імовірність нових атак узимку ніхто серйозно не заперечує. За оцінками, що циркулюють серед фахівців, ймовірність того, що гарячої води на лівому березі не буде (при нових ударах дронами) всю зиму, сягає 90 відсотків. Якщо наступний удар припаде по теплових потужностях, що залишилися ключовими, масштаб наслідків виявиться кратно більшим. Офіційна цифра «майже 90 відсотків» у цих умовах описує радше прогрес за поточними ремонтами, ніж готовність міста витримати сценарій, який Росія вже неодноразово відпрацьовувала.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив про високу ймовірність чергового масованого ракетно-дронового удару Росії по території України вже найближчим часом, закликавши громадян максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями. Про це глава держави повідомив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном, коментуючи поточну безпекову ситуацію та інтенсивність російських атак.

    За словами Зеленського, російські війська продовжують регулярну тактику масованих ударів, які відбуваються з періодичністю приблизно раз на один-два тижні та включають одночасне застосування сотень ударних безпілотників і десятків ракет різних типів. Президент наголосив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку нового подібного удару, яка є “дуже неприємною” і свідчить про подальшу ескалацію з боку Росії.

    Глава держави підкреслив, що Росія не демонструє жодних намірів припиняти війну, а навпаки продовжує нарощувати інтенсивність атак по українській території. Він зазначив, що українська сторона як через офіційні дипломатичні канали, так і через неформальні контакти неодноразово передавала сигнали про готовність до переговорів, однак російське керівництво, за його словами, обирає шлях подальшої агресії та затягування війни.

    Окремо Зеленський повідомив, що у зв’язку з поточною ситуацією він разом із частиною команди терміново повертається в Україну, аби координувати дії щодо захисту критичної інфраструктури та посилення протиповітряної оборони. Він підкреслив, що українська система ППО, Сили оборони, Міністерство внутрішніх справ та спецслужби вже отримали відповідні доручення і працюватимуть у посиленому режимі в найближчі дні.

    Президент також наголосив, що ключовим завданням залишається захист цивільного населення та зменшення наслідків можливих ударів, однак водночас закликав громадян не нехтувати правилами безпеки, особливо під час повітряних тривог. За його словами, саме дисципліна та своєчасне реагування можуть суттєво знизити ризики для життя людей.

    У контексті останніх атак Зеленський нагадав, що російські війська вже завдали низки ударів по різних регіонах України, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Зокрема, внаслідок балістичного удару по Одеській області загинули люди та десятки отримали поранення, у Харкові після серії авіаційних ударів також є загиблі та десятки постраждалих, а в Херсоні атака безпілотника по цивільному транспорту призвела до загибелі дитини та поранень мирних мешканців.

    Зеленський підсумував, що Росія продовжує війну свідомо та системно, використовуючи терор проти цивільного населення як один із ключових інструментів тиску, і наголосив, що Україна разом із партнерами робить усе можливе для посилення обороноздатності та захисту громадян від подальших атак.

  • На Харківщині готують примусову евакуацію дітей

    На Харківщині готують примусову евакуацію дітей

    У Харківській області місцева влада ініціює запровадження обов’язкової евакуації дітей із низки населених пунктів Дергачівської громади через суттєве та системне погіршення безпекової ситуації, спричинене регулярними атаками російських FPV-дронів. Йдеться про селища Слатине та Руська Лозова, де, за оцінками місцевої адміністрації, перебування цивільного населення, особливо дітей, стає дедалі більш небезпечним.

    Про підготовку відповідного рішення повідомили у Дергачівській міській військовій адміністрації. Там зазначили, що планують звернутися до Ради оборони Харківської області з пропозицією офіційно запровадити примусову евакуацію дітей із зазначених населених пунктів. Причиною такого кроку називають інтенсивні та майже щоденні атаки ворожих безпілотників, які становлять пряму загрозу життю мирних жителів.

    За словами представників місцевої влади, ситуація в прикордонних і прифронтових громадах Харківщини останнім часом значно ускладнилася. Ворог активно використовує FPV-дрони для ураження цивільної інфраструктури, житлових будинків, транспорту та об’єктів соціальної сфери. Це призводить до того, що навіть короткочасне перебування на відкритій місцевості може становити смертельну небезпеку.

    Станом на початок липня 2026 року у Слатиному, за офіційними даними, залишаються 89 дітей, у Руській Лозовій — ще 45 дітей. Місцева адміністрація наголошує, що попри постійні рекомендації щодо виїзду, частина родин досі залишається у громадах, сподіваючись на стабілізацію ситуації. Водночас влада підкреслює, що тенденція є зворотною — інтенсивність атак не зменшується, а навпаки має ознаки посилення.

    Речник Дергачівської МВА Олександр Кулік у коментарі місцевим медіа зазначив, що питання евакуації дітей необхідно вирішувати без зволікань, оскільки зволікання може призвести до трагічних наслідків. Він підкреслив, що йдеться про комплексну процедуру, яка включає не лише виїзд родин, а й подальше розміщення, соціальний супровід та забезпечення базових потреб евакуйованих.

    За його словами, після ухвалення рішення Радою оборони області до процесу мають бути залучені ювенальна поліція, служби у справах дітей, а також гуманітарні координаційні центри, які відповідатимуть за організацію перевезення та розселення родин. Окремо наголошується на необхідності підготовки місць тимчасового проживання для евакуйованих, аби забезпечити людям базові умови безпеки, доступ до медицини, освіти та соціальної підтримки.

    У громаді підкреслюють, що рішення про можливу примусову евакуацію має виключно гуманітарний характер і спрямоване на захист життя дітей. Там зазначають, що в умовах постійних обстрілів та дронових атак навіть відсутність активних бойових дій у певний момент не гарантує безпеки, оскільки удари можуть завдаватися раптово і без попередження.

    Окремо місцева влада вже оприлюднила звернення до жителів Слатинського та Русько-Лозівського старостинських округів із наполегливою рекомендацією самостійно залишати небезпечні території. У повідомленні наголошується, що перебування в цих населених пунктах становить пряму загрозу життю та здоров’ю, особливо для дітей.

    Мешканцям нагадують, що для організації евакуації працює цілодобова гаряча лінія, а також доступні екстрені служби за номерами 102 та 112. Крім того, для пошуку тимчасового житла рекомендується використовувати державну платформу “ПОРУЧ”, яка дозволяє заздалегідь ознайомитися з доступними варіантами розміщення, умовами проживання та кількістю вільних місць.

    Влада підкреслює, що евакуація є безкоштовною та передбачає повний супровід — від організації транспортування до допомоги з розселенням і доступом до соціальних послуг. Людей закликають не зволікати з рішенням, наголошуючи, що матеріальні втрати є несумісними з втратою життя та здоров’я.

    Наразі остаточне рішення щодо обов’язкової евакуації дітей у Дергачівській громаді ще не ухвалене, однак його розгляд очікується найближчим часом на рівні Ради оборони Харківської області. У разі подальшого погіршення ситуації влада не виключає оперативного запровадження примусових заходів евакуації.

  • «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.

    За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.

    Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.

    У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.

    Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.

    У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.

    Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.

    Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.

  • Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    В Україні з 1 липня запускають новий фінансовий механізм підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав унаслідок російських обстрілів. Йдеться про можливість отримання пільгових кредитів на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під символічну ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд прагне максимально пришвидшити відновлення підприємств, які втратили виробничі потужності через війну, але продовжують працювати або планують відновлення діяльності.

    Новий інструмент стане окремим напрямом державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка вже кілька років виконує роль одного з головних механізмів фінансової підтримки підприємництва в Україні. Після завершення пільгового періоду ставка кредитування змінюватиметься залежно від умов діяльності бізнесу та створення нових робочих місць і становитиме 5%, 7% або 9%. Максимальний розмір кредиту може сягати 150 мільйонів гривень, що дозволяє залучати значні ресурси для відновлення виробництва, інфраструктури та обладнання.

    Важливою умовою нової програми є те, що кредити, отримані саме на відновлення пошкодженого або зруйнованого майна, не враховуватимуться у загальному кредитному ліміті підприємства в межах інших державних програм. Це означає, що бізнес зможе одночасно користуватися різними інструментами державної підтримки без ризику втрати доступу до додаткового фінансування. Уряд фактично створює більш гнучку систему, яка дозволяє підприємствам комбінувати кредити, гранти та інші компенсаційні механізми залежно від масштабу втрат і потреб відновлення.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року і за цей час стала одним із найбільших державних фінансових проєктів в Україні. За офіційними даними, підприємці вже отримали понад 150 тисяч кредитів на загальну суму понад 531 мільярд гривень, а лише з початку 2026 року було видано понад 16 тисяч кредитів на більш ніж 71 мільярд гривень. Уряд розглядає цю програму як один із ключових інструментів економічної політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та відновлення економічної активності.

    Окрім нового кредитного напряму, для постраждалих підприємств уже діють інші форми підтримки, серед яких гранти на відновлення виробництва, що можуть сягати до 16 мільйонів гривень і спрямовуються насамперед на закупівлю обладнання, а також програма компенсації витрат на заробітні плати працівників у період простою через руйнування або пошкодження підприємств. Додатково уряд розвиває механізми страхування воєнних ризиків, які мають зменшити фінансові втрати бізнесу в умовах триваючих атак.

    Економічна політика держави в умовах повномасштабної війни дедалі більше фокусується на відновленні виробничого потенціалу та збереженні робочих місць, оскільки саме малий і середній бізнес є одним із ключових джерел зайнятості та податкових надходжень. Уряд наголошує, що новий кредитний інструмент має не лише компенсувати втрати, а й стимулювати розвиток підприємств після відновлення, створення нових робочих місць і розширення виробництва навіть у складних безпекових умовах.

  • Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Російські війська двічі завдали удару по шахті компанії ДТЕК у Дніпропетровській області, спричинивши поранення працівника та пошкодження критичної інфраструктури підприємства, яке забезпечує роботу вугільного сектору регіону. Про це повідомила пресслужба компанії, наголосивши, що атаки були прицільними та відбулися з невеликим часовим інтервалом, що лише підсилює ризики для персоналу та ускладнює роботу аварійних служб.

    За інформацією ДТЕК, перший удар було завдано безпілотником у безпосередній близькості до шахтного комплексу. Внаслідок вибуху постраждав механік підприємства, який перебував на території або поруч із виробничими об’єктами. Йому оперативно надали медичну допомогу, після чого було організовано подальше лікування, однак точний стан пораненого не розголошується. У компанії підкреслюють, що навіть непрямі удари поблизу промислових об’єктів становлять серйозну загрозу життю працівників, оскільки супроводжуються уламковими ураженнями, вибуховими хвилями та вторинними пошкодженнями інфраструктури.

    Другий удар, за даними підприємства, був спрямований уже по інфраструктурних елементах шахти і призвів до серйозних пошкоджень системи життєзабезпечення, яка відповідає за вентиляцію, енергопостачання та безпечну роботу підземних і наземних виробничих процесів. Такі системи є критично важливими для функціонування шахт, і їхнє виведення з ладу створює ризики не лише для видобутку, а й для безпеки людей, які працюють у змінному режимі в складних умовах під землею. Наразі на об’єкті тривають аварійно-відновлювальні роботи, до яких залучено спеціалізовані бригади, що намагаються якнайшвидше стабілізувати ситуацію та відновити базові функції підприємства.

    У ДТЕК зазначають, що це вже третій удар по цьому підприємству лише за останні кілька днів, що свідчить про систематичний характер атак на енергетичну та промислову інфраструктуру регіону. Така повторюваність ударів суттєво ускладнює відновлення, оскільки кожна нова атака фактично знищує або пошкоджує результати попередніх ремонтних робіт, змушуючи працівників повертатися до ліквідації наслідків у ще складніших умовах.

    Окремо в компанії нагадують, що напередодні внаслідок іншої атаки на об’єкти ДТЕК Павлоградвугілля загинув працівник, який прямував на роботу. За даними підприємства, удар дрона був завданий по цивільній інфраструктурі, і його наслідки виявилися фатальними для одного зі співробітників. Це ще раз підкреслює, що ризики для працівників енергетичного сектору зростають не лише безпосередньо на виробництві, а й під час переміщення до робочих місць, коли вони залишаються незахищеними від атак у відкритому просторі.

    Загалом ситуація в регіоні залишається вкрай напруженою на тлі регулярних атак на енергетичну інфраструктуру України. Лише в ніч на 7 червня, за офіційними даними, російські війська застосували сотні ударних безпілотників по різних регіонах країни, намагаючись перевантажити систему протиповітряної оборони та завдати ударів по ключових об’єктах енергетики, транспорту та промисловості. Частину дронів було збито силами ППО, однак окремі апарати досягли цілей, спричинивши руйнування та перебої в роботі критичної інфраструктури.

    На Дніпропетровщині, як і в низці інших областей, атаки призвели до локальних перебоїв у роботі енергосистеми, а також до пошкоджень промислових об’єктів. Влада та енергетичні компанії продовжують ліквідувати наслідки обстрілів, відновлюючи постачання електроенергії та роботу підприємств у складних умовах постійної загрози повторних ударів. Фахівці наголошують, що подібні атаки мають не лише військовий, а й економічний ефект, оскільки спрямовані на виснаження енергетичної системи та ускладнення функціонування промисловості, яка забезпечує життєдіяльність регіонів.

    Попри це, аварійні служби та працівники енергетичного сектору продовжують роботу з відновлення пошкоджених об’єктів, намагаючись якнайшвидше стабілізувати ситуацію та повернути підприємства до нормального режиму функціонування, хоча ризики нових атак залишаються високими.

  • Зеленський закликав українців реагувати на сигнали повітряної тривоги

    Зеленський закликав українців реагувати на сигнали повітряної тривоги

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян із закликом уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги та не ігнорувати попередження про можливі ракетні й дронові атаки з боку Росії. За його словами, попри роботу систем протиповітряної оборони, загроза нових масованих ударів у найближчий період залишається актуальною.

    Про це глава держави заявив у своєму вечірньому відеозверненні.

    Зеленський наголосив, що українські розвідувальні служби продовжують фіксувати ознаки підготовки Росією нових комбінованих атак, які можуть включати використання балістичних і крилатих ракет, а також ударних безпілотників. Водночас, за його словами, навіть попри міжнародні контакти щодо зниження ескалації, розраховувати на зміну позиції Москви не доводиться.

    Президент підкреслив, що Україна має діяти виходячи з реальної військової ситуації, а не з дипломатичних сигналів, оскільки ризики нових обстрілів залишаються високими.

    «Важливо і цієї доби бути уважними до будь-якої загрози, до сигналів повітряної тривоги. Інформація від розвідок про можливість масованого удару залишається актуальною. Ми знаємо, що партнери говорили з росіянами щодо цього. Віри у те, що хтось там, у Москві, одумається, немає. Обов’язково бережіть життя — реагуйте на небезпеки», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, українські Сили оборони, включно з підрозділами протиповітряної оборони, мобільними вогневими групами та авіацією, перебувають у стані підвищеної готовності. Військові відпрацьовують можливі сценарії відбиття атак, які Росія може застосувати найближчим часом.

    Окрему увагу президент приділив ефективності української системи ППО. Він повідомив, що сили оборони демонструють стабільно високі показники зі знищення ворожих ударних безпілотників типу Shahed, які стали одним із ключових інструментів російських атак на українські міста.

    За словами Зеленського, рівень перехоплення таких дронів залишається стабільно високим і перевищує 90%.

    «Відсоток збиття “Шахедів” нашими воїнами стабільно вище 90 — це 90–93%. По крилатих ракетах та балістиці: з усіма партнерами ми працюємо, щоб були нові внески в програму PURL, ми шукаємо інші способи отримувати ракети. Я дякую всім, хто допомагає», — сказав президент.

    Він також наголосив, що питання поповнення запасів ракет-перехоплювачів і посилення систем протиповітряної оборони є одним із ключових пріоритетів міжнародної співпраці України з партнерами. За його словами, без стабільних постачань сучасних систем ППО та боєприпасів ефективний захист території країни був би значно складнішим.

    Попередження президента пролунало на тлі повідомлень української розвідки про підготовку Росією чергової хвилі повітряних атак. За оцінками військових аналітиків, ворог може одночасно застосовувати різні типи озброєнь, щоб перевантажити українську систему протиповітряної оборони.

    Українські військові також зазначають, що останні місяці Росія дедалі частіше використовує комбіновані удари, поєднуючи масовані запуски дронів-камікадзе з ракетними обстрілами. Така тактика спрямована на ускладнення роботи ППО та збільшення ймовірності ураження цілей.

    У цьому контексті Міністерство оборони України та регіональні військові адміністрації також звернулися до населення із закликом не ігнорувати сигнали тривоги, особливо у великих містах. Громадянам рекомендують під час загрози перебувати в укриттях і дотримуватися офіційних інструкцій.

    Додаткову увагу викликає й календарний фактор: наприкінці травня в низці міст України проходять масові заходи, що потенційно підвищує ризики для цивільного населення у разі можливих атак.

    Останній масштабний комбінований удар Росія завдала 24 травня, коли основною ціллю став Київ. Тоді були застосовані ракети різних типів і ударні безпілотники. Частину повітряних цілей вдалося знищити силами ППО, однак у столиці було зафіксовано пошкодження інфраструктури.

    Після цієї атаки російська сторона заявляла про наміри продовжувати удари по українських містах, що ще більше посилило занепокоєння щодо можливих нових хвиль обстрілів.

    Експерти відзначають, що війна дедалі більше переходить у формат технологічного протистояння, де ключову роль відіграють швидкість реакції, системи раннього попередження та ефективність протиповітряної оборони.

    Таким чином, звернення президента стало черговим сигналом про необхідність максимальної обережності для населення та готовності державних структур до можливих загострень ситуації в повітряному просторі України.

  • Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Атака дронів РФ на Чернігівщину: пошкоджено критичну інфраструктуру

    Протягом минулої доби російські війська здійснили серію атак безпілотниками по території Чернігівської області, унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, житлові будинки, сільськогосподарську техніку та спричинено низку пожеж у різних районах регіону. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, а також підтвердив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. За його словами, удари мали системний характер і охопили одразу кілька громад області, що свідчить про цілеспрямоване використання дронів для ураження як цивільної, так і критичної інфраструктури.

    Під ворожим ударом опинилися Корюківський, Чернігівський та Новгород-Сіверський райони. У різних населених пунктах фіксувалися влучання безпілотників, після чого виникали пожежі на об’єктах інфраструктури та у житловому секторі. Найбільше наслідків зафіксовано у Сновську, Городні та Семенівці, де російські дрони спричинили загоряння і руйнування різного масштабу.

    У Сновську внаслідок атаки загорівся об’єкт критичної інфраструктури. Йдеться про важливий елемент системи життєзабезпечення громади, який забезпечує функціонування базових послуг для населення, зокрема у сфері енергетики або комунального господарства. Хоча деталі об’єкта не розголошуються з міркувань безпеки, місцева влада підтвердила, що пожежа виникла саме після влучання ворожого безпілотника.

    У Городні зафіксовано займання на відкритій території, яке також стало наслідком удару російського дрона. Попри те, що вогонь не перекинувся на житлові будівлі, сам факт атаки свідчить про продовження практики використання безпілотників для ураження будь-яких доступних цілей у прикордонних районах України.

    Найбільше руйнувань у житловому секторі зазнала Семенівка. За словами В’ячеслава Чауса, внаслідок нічної атаки безпілотниками пошкоджено приватні будинки та легковий автомобіль. Крім того, ще напередодні вдень російський FPV-дрон влучив у житлову забудову, що призвело до вибитих вікон у будинках місцевих мешканців. Такі інциденти свідчать про те, що атаки на цивільну інфраструктуру мають не поодинокий, а повторюваний характер і відбуваються практично щоденно.

    Окремий удар було завдано по території Новгород-Сіверської громади, де внаслідок атаки дрона типу «Гербера» зазнала пошкоджень сільськогосподарська техніка. Це обладнання використовується місцевими аграріями для сезонних робіт, і його втрата або пошкодження безпосередньо впливає на можливості ведення сільського господарства в регіоні, який і без того працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    У двох громадах Корюківського та Чернігівського районів зафіксовано влучання дронів типу «Герань» по об’єктах критичної інфраструктури. За попередньою інформацією, під удар потрапили енергетичні та транспортні об’єкти, які забезпечують функціонування життєво важливих систем у громадах. Подібні атаки мають особливо серйозні наслідки, оскільки навіть тимчасове виведення з ладу таких об’єктів може призводити до перебоїв у постачанні електроенергії, води або порушення транспортного сполучення.

    Рятувальні підрозділи ДСНС працювали в посиленому режимі та оперативно ліквідували всі пожежі, які виникли внаслідок атак. Завдяки злагодженим діям надзвичайників вдалося запобігти подальшому поширенню вогню на житлові будинки та інші споруди. За попередньою інформацією, внаслідок цих ударів постраждалих серед цивільного населення не зафіксовано, однак масштаби матеріальних збитків уточнюються.

    Загалом, за словами очільника Чернігівської ОВА, протягом доби область зазнала 21 атаки з боку російських військ. Така інтенсивність обстрілів свідчить про продовження цілеспрямованого тиску на прикордонні регіони України, які регулярно перебувають під ударами безпілотників різного типу. Чернігівщина, яка має довгу лінію кордону з Росією, залишається однією з найбільш вразливих областей у контексті атак дронів, що використовуються як для розвідки, так і для ураження цивільних та інфраструктурних об’єктів.

    У ДСНС наголошують, що подібні атаки створюють значне навантаження на рятувальні служби, оскільки пожежі виникають одночасно в різних районах і потребують швидкого реагування для недопущення масштабних руйнувань. Місцева влада продовжує фіксувати наслідки обстрілів та організовує відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуаці