Golovnitemu.com

Позначка: обстріли

  • Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Мешканка села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області через суд домоглася компенсації моральної шкоди від Російської Федерації за зруйнований унаслідок обстрілів будинок. Вишгородський районний суд постановив стягнути з РФ 10 млн грн.

    Відповідне рішення суд ухвалив 8 травня 2026 року у справі №363/3138/25.

    У матеріалах справи зазначається, що житловий будинок жінки двічі потрапляв під російські обстріли — 10 березня 2022 року та 16 червня 2023 року. Після повторного удару оселя зазнала критичних руйнувань і стала непридатною для проживання.

    Позивачка проживала у будинку разом із сином ще до початку повномасштабного вторгнення. За її словами, дім родина будувала багато років власними силами. Після першого обстрілу жінка намагалася самостійно відновити житло, однак повторна атака фактично знищила будинок.

    Судові матеріали свідчать, що в оселі були пошкоджені несучі стіни, перекриття та мансарда. Руйнування підтверджені актами сільської ради та даними Державного реєстру пошкодженого майна.

    Окрім матеріальних збитків, жінка заявила про серйозні психологічні наслідки, спричинені війною та постійними обстрілами. У позові вказувалося, що через пережите вона страждає від:

    – хронічної тривожності;
    – безсоння;
    – панічних атак;
    – погіршення фізичного та психологічного стану.

    Психологічна експертиза підтвердила причинно-наслідковий зв’язок між російською агресією та моральними стражданнями позивачки.

    Спочатку жінка вимагала стягнути 60 млн грн моральної компенсації з Російської Федерації, а також із компаній «Газпром», «Газпром Капітал» та пов’язаних структур. Однак суд частково задовольнив позов і визначив основним відповідачем саме державу-агресора.

    У рішенні суду зазначено:

    «Стягнути з Російської Федерації за рахунок її коштів, майна та активів на користь позивачки 10 млн грн як компенсацію за завдану моральну шкоду».

    Водночас юристи зазначають, що фактичне виконання такого рішення може бути складним. Після початку повномасштабної війни більшість російських активів на території України були арештовані або виведені, а процедура стягнення майна РФ за кордоном залишається юридично складною та тривалою.

    Останніми роками українські суди дедалі частіше ухвалюють рішення про компенсацію збитків громадянам, які постраждали від російської агресії. Йдеться як про матеріальні втрати через зруйноване житло, так і про моральну шкоду, завдану війною, окупацією та обстрілами.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі українців втратили домівки або були змушені залишити свої оселі через бойові дії. Київщина навесні 2022 року стала одним із регіонів, які найбільше постраждали від російських атак та окупації.

    Старі Петрівці, де проживала позивачка, неодноразово опинялися під загрозою обстрілів через близькість до північного напрямку наступу російських військ на Київ.

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині внаслідок російських обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, яка охопила приблизно 2400 гектарів у прикордонній зоні з Російською Федерацією. Про це повідомило державне підприємство Ліси України, яке відповідає за лісове господарство в регіоні та координацію ліквідації надзвичайних ситуацій у лісових масивах.

    За офіційною інформацією, вогонь поширився на території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва. Загоряння зафіксували системи відеоспостереження підприємства, після чого інформацію оперативно передали відповідним службам. Йдеться про так звану п’ятикілометрову прикордонну смугу, яка розташована безпосередньо біля кордону з Росією та фактично є зоною підвищеної небезпеки, куди через постійні обстріли та мінну загрозу доступ цивільних служб і лісівників суттєво обмежений або взагалі відсутній.

    У “Лісах України” зазначають, що пожежа розвивається в умовах постійної загрози повторних атак. Ворожі обстріли та присутність безпілотників у повітрі ускладнюють роботу пожежних підрозділів і техніки, адже будь-яка активність у цьому районі може стати ціллю для ударів. Попри це, для стримування вогню були залучені всі доступні сили лісової охорони, а також спеціалізована пожежна техніка підприємства.

    Окремо підкреслюється, що для запобігання подальшому поширенню вогню створюються додаткові мінералізовані смуги, які мають зупинити рух полум’я у бік інших лісових масивів та потенційно небезпечних територій. Частина техніки працює під захистом засобів радіоелектронної боротьби, однак навіть це не гарантує безпеки через високу активність ворожих безпілотників, які можуть атакувати будь-яку техніку в районі пожежі.

    6 травня у регіоні відбулася координаційна нарада за участі представників лісового господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади. Основним питанням стало узгодження дій для недопущення поширення пожежі у напрямку населених пунктів, розташованих у прифронтовій зоні. Окрему увагу приділили логістиці та безпеці рятувальників, оскільки робота в таких умовах пов’язана з високим ризиком для життя.

    У відомстві наголошують, що наразі головним завданням є локалізація пожежі та недопущення її переходу на інші ділянки лісу або території, де можуть перебувати люди. Через складну безпекову ситуацію повноцінне використання всієї пожежної техніки обмежене, тому ліквідація займання відбувається поетапно та з урахуванням військових ризиків.

    Лісова пожежа такого масштабу є одним із найбільших подібних випадків у регіоні за останній час і вкотре демонструє екологічні наслідки бойових дій на півночі України. Через обстріли та мінування значні території лісових масивів залишаються фактично недоступними для постійного контролю, що ускладнює як моніторинг, так і оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

    Станом на зараз роботи з гасіння тривають, а ситуація залишається динамічною та залежною від безпекових умов у прикордонному регіоні.

  • Російські удари по Сумщині: 5 загиблих і 11 поранених за добу

    Російські удари по Сумщині: 5 загиблих і 11 поранених за добу

    У Сумській області внаслідок чергових російських атак за минулу добу загинули п’ятеро мирних жителів і ще одинадцятеро отримали поранення. Про це повідомила поліція Сумської області в офіційному Telegram-каналі, уточнюючи, що удари були спрямовані як по житлових районах, так і по об’єктах цивільної інфраструктури в різних громадах регіону.

    Найбільш трагічна ситуація склалася у Сумській громаді, де внаслідок обстрілів загинули дві жінки, а ще семеро людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під час атаки було пошкоджено багатоквартирний житловий будинок, медичний заклад, дитячий садок та підприємство, що свідчить про масштабні руйнування цивільної інфраструктури. Окремо зафіксовано ще один інцидент у цій же громаді, коли внаслідок удару безпілотника по цивільному автомобілю загинула ще одна людина, а інша отримала поранення.

    У Великописарівській громаді, яка розташована поблизу кордону з Росією, ще один чоловік загинув унаслідок підриву на вибухонебезпечному предметі. За попередніми даними, йдеться про міну, залишену після попередніх бойових дій або обстрілів. У Новослобідській громаді російські війська завдали удару по житловому будинку, внаслідок чого загинув ще один чоловік. Таким чином, саме ці три громади стали найбільш ураженими за кількістю загиблих упродовж доби.

    Окремі інциденти з пораненими зафіксовано також у Попівській громаді, де одна людина постраждала внаслідок обстрілів. Там же пошкоджено складські приміщення та сільськогосподарську техніку, що завдало додаткових збитків місцевим підприємствам аграрного сектору. У Глухівській громаді ще одна людина дістала поранення внаслідок атаки, а в Березівській громаді постраждала цивільна особа після удару дроном по автомобілю.

    Правоохоронці також повідомляють про численні пошкодження в інших населених пунктах області. Зокрема, зафіксовано руйнування житлових будинків, об’єктів соціальної інфраструктури, транспортних засобів та освітніх закладів. Поліція та екстрені служби продовжують працювати на місцях ударів, документуючи наслідки обстрілів та збираючи докази для подальшої кваліфікації дій російських військ як воєнних злочинів.

    Сумська область залишається одним із найбільш вразливих регіонів через своє географічне розташування поблизу державного кордону. Російські війська регулярно здійснюють обстріли прикордонних громад, використовуючи артилерію, безпілотники та інші засоби ураження. Це призводить до постійних руйнувань цивільної інфраструктури, втрат серед мирного населення та погіршення гуманітарної ситуації в регіоні.

    Місцева влада та рятувальні служби продовжують ліквідовувати наслідки атак, надаючи допомогу постраждалим і координуючи евакуаційні та відновлювальні заходи. Ситуація в області залишається напруженою, а кількість обстрілів у прикордонних громадах не зменшується, що створює постійну загрозу для цивільного населення.

  • 800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    Укрзалізниця оголосила про масштабне посилення безпеки: по всій Україні планують встановити понад 800 модульних укриттів для працівників і пасажирів. Таке рішення ухвалили на тлі різкого зростання атак на залізничну інфраструктуру з боку Росії.

    У компанії зазначають, що нові укриття вже довели свою ефективність. Напередодні на Харківщині одне з них фактично врятувало життя провідниці: після сигналу повітряної тривоги жінка встигла сховатися, тоді як вагон поїзда був повністю знищений ударним дроном.

    Мова йде про мобільні конструкції, які виготовляються безпосередньо на підприємствах Укрзалізниці. Вони розраховані на швидке розгортання та здатні захистити людей від уламків і вибухової хвилі під час обстрілів. Головна перевага — можливість оперативно встановлювати такі укриття там, де немає стаціонарних сховищ.

    Передусім їх розміщуватимуть у найнебезпечніших точках: біля ключових об’єктів, що забезпечують рух поїздів, а також на станціях із підвищеним ризиком атак. Це дозволить мінімізувати втрати серед персоналу, який працює в умовах постійної загрози.

    За даними компанії, від початку 2026 року вже зафіксовано близько 983 атак на залізничну інфраструктуру. Йдеться як про удари по коліях і станціях, так і про атаки на рухомий склад. Така інтенсивність обстрілів змусила Укрзалізницю переглянути підходи до безпеки та перейти від точкових рішень до системного захисту.

    Лише за останні дні російські війська знову атакували об’єкти залізниці одразу в кількох регіонах. А раніше, у квітні, внаслідок удару по Дніпропетровщина довелося екстрено зупиняти приміський поїзд і евакуювати пасажирів. Тоді вдалося уникнути жертв завдяки оперативним діям працівників.

    Фактично залізниця залишається однією з головних цілей атак, адже вона є критично важливою для логістики країни — як цивільної, так і військової. Саме тому захист персоналу та пасажирів стає одним із ключових пріоритетів.

    Укрзалізниця підкреслює, що мережа модульних укриттів — це лише частина ширшої системи безпеки, яка включає також оперативне реагування, інструктажі для працівників і координацію з військовими та рятувальними службами.

    Запуск такого масштабного проєкту свідчить про зміну підходу: якщо раніше укриття були додатковим елементом захисту, то тепер вони стають обов’язковою частиною інфраструктури.

    У підсумку компанія фактично адаптує свою роботу до умов постійної загрози, перетворюючи залізницю не лише на транспортну систему, а й на простір, де безпека людей стає головним пріоритетом.

  • «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    «1820 порушень за кілька годин»: Росія зірвала “тишу” і отримала попередження — Україна відповість дзеркально

    Станом на ранок 6 травня Росія фактично зірвала оголошений Україною режим припинення вогню, здійснивши щонайменше 1820 порушень лише за перші години доби. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що Київ готує відповідь і діятиме «дзеркально» до дій противника.

    Йдеться про один із найбільш показових зривів режиму тиші за останній час. За словами глави держави, попри заявлені з боку Росії сигнали щодо «перемир’я» на період 8–9 травня, реальні дії окупаційних військ демонструють протилежне — масштабну ескалацію бойових дій.

    За даними української сторони, вночі Росія здійснила масовану атаку із застосуванням ударних безпілотників. Із 108 запущених дронів сили протиповітряної оборони знищили 89, що свідчить про високу інтенсивність повітряного наступу. Паралельно зафіксовано понад 20 авіаційних ударів із використанням більш ніж 70 керованих авіабомб.

    На фронті ситуація також залишається напруженою: лише з початку доби Сили оборони України зафіксували близько 30 штурмових дій з боку російських військ. Це означає, що навіть формально оголошені «паузи» не впливають на реальну інтенсивність бойових зіткнень.

    Особливе занепокоєння викликають удари по цивільній інфраструктурі. Зокрема, 6 травня російські війська атакували дитячий садок у місті Суми, що вкотре підкреслює характер війни, спрямованої не лише проти військових цілей. Раніше тієї ж ночі зафіксовано удари по Запоріжжя та Кривий Ріг, а в Харків повідомлялося про влучання у житлові будинки.

    У своїй заяві Володимир Зеленський підкреслив, що Україна уважно аналізує ситуацію та після отримання повних даних від військових і розвідки ухвалюватиме подальші рішення. Водночас він прямо зазначив: відповідь буде симетричною.

    Президент також звернув увагу на суперечливу позицію Росії, яка одночасно продовжує атаки та через медіа і публічні заяви наполягає на «режимі тиші» під час святкування 9 травня в Москві. За словами Зеленського, такі заклики виглядають цинічно на тлі щоденних обстрілів і жертв серед цивільного населення.

    «Повномасштабна війна і щоденні втрати — це точно не час для парадів», — наголосив він, фактично поставивши під сумнів саму логіку російських ініціатив щодо короткострокового припинення вогню.

    Контекст ситуації додає ще більшої напруги. Напередодні, 4 травня, російське Міноборони заявило про намір оголосити «перемир’я» на 8–9 травня та навіть пригрозило ударами по Києву у разі спроб зірвати святкові заходи. У відповідь Україна заявила, що не отримувала офіційних дипломатичних пропозицій і самостійно ініціювала режим тиші з опівночі 6 травня.

    Втім, як показали події вже перших годин, цей режим не був дотриманий російською стороною навіть формально.

    Важливим є й ширший військово-політичний контекст. Україна дедалі активніше демонструє готовність діяти не лише оборонно, а й асиметрично відповідати на атаки, включаючи удари по тиловій інфраструктурі противника. У цьому сенсі заява про «дзеркальні дії» може означати як посилення оборонних заходів, так і активізацію наступальних операцій у відповідь.

    Експерти зазначають, що подібні зриви режимів тиші з боку Росії вже стали системною практикою. Вони використовуються як інструмент інформаційного впливу, а також для перегрупування сил без реального наміру припиняти бойові дії. У цьому контексті нинішня ситуація лише підтверджує тенденцію, коли будь-які заяви про «перемир’я» не підкріплюються реальними кроками на полі бою.

    Події 6 травня демонструють: навіть короткострокові спроби деескалації залишаються вразливими, а перспектива реального припинення вогню — залежною від політичної волі Росії, якої наразі не спостерігається.

  • «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    Російські заяви про так зване «перемир’я» до 9 травня не мають нічого спільного з реальною дипломатією, адже обстріли України не припинялися ні на хвилину. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи нічні атаки РФ після оголошеного Києвом режиму тиші.

    За словами очільника МЗС, Росія фактично зірвала ініціативу припинення вогню, яку Україна запровадила з опівночі 6 травня. Лише за ніч, за офіційними даними, російські війська випустили по Україні щонайменше три ракети та понад 100 ударних безпілотників. Атаки тривали всю ніч і не припинилися вранці, що, як наголосив міністр, є прямим доказом відсутності будь-яких реальних намірів Кремля до миру.

    «Москва вкотре проігнорувала реалістичний і справедливий заклик до припинення бойових дій», — зазначив Андрій Сибіга. Він підкреслив, що ініціатива України була підтримана низкою міжнародних партнерів та організацій, однак російська сторона її демонстративно проігнорувала.

    Ключовою тезою заяви стало жорстке формулювання щодо справжніх пріоритетів Кремля. За словами міністра, президент РФ Володимир Путін «зацікавлений лише у військових парадах, а не в людських життях». Ця фраза фактично стала відповіддю на пропозиції Москви оголосити короткострокове «перемир’я» саме на період святкування 9 травня.

    Передумови цієї ситуації формувалися ще наприкінці квітня. Як повідомлялося раніше, представник Кремля Юрій Ушаков після розмови з президентом США Дональд Трамп заявив про готовність Росії до тимчасового припинення вогню. Згодом російське Міноборони в односторонньому порядку оголосило про «режим тиші» на 8–9 травня, паралельно погрожуючи масованими ударами у разі «провокацій».

    У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що подібні заяви виглядають цинічно на тлі щоденних атак по українських містах. Він підкреслив, що неможливо говорити про мир, продовжуючи обстрілювати цивільну інфраструктуру і населення.

    Саме тому Україна оголосила власну ініціативу — повноцінний режим тиші з 00:00 6 травня. Однак, як зазначив Андрій Сибіга, Росія порушила його фактично одразу після початку.

    У МЗС підкреслюють: така поведінка Кремля вкотре демонструє, що «перемир’я» використовується як інструмент інформаційної та політичної маніпуляції, а не як реальний крок до деескалації. У цьому контексті українська сторона закликає міжнародну спільноту не реагувати на декларативні заяви Москви, а оцінювати ситуацію за фактичними діями.

    Окремо міністр наголосив на необхідності посилення тиску на Росію. Йдеться про розширення санкцій, міжнародну ізоляцію, а також притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Також Україна закликає партнерів активніше підтримувати оборонний сектор — як у військовому, так і в економічному вимірі.

    На тлі підготовки до 9 травня в Росії ситуація набуває додаткового символізму. Попри масштабні втрати на фронті та зростання атак на власну територію, Кремль продовжує концентрувати ресурси на проведенні військового параду в Москві. Аналітики зазначають, що це має на меті продемонструвати контроль і «стабільність» для внутрішньої аудиторії, навіть попри реальні виклики безпеці.

    Події початку травня вкотре підтверджують розрив між риторикою та діями Росії. На словах — заяви про перемир’я, на практиці — масовані атаки ракетами та дронами. І саме це, за словами української дипломатії, має стати ключовим аргументом для міжнародної спільноти у формуванні подальшої політики щодо Кремля.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.